Українська Ікона (досвід діаспори) 2003

Українська іконотворчість у США й Канаді

Роман Коваль. Христос Учитель. З церкви Серця Христового Роман Коваль. Богородиця Покрова.
у м. імлі, провінція Манітоба, Канада. 70-ті рр. XX ст. З церкви у м. імлі. 70-ті рр. XX ст.

49

Українська іконотворчість у США й Канаді

Софія Лада. Богородиця Милостива. З церкви Св. Івана Мар’яна Саварин. Прийдіть до Мене всі.
Хрестителя у м. Гантері, штат Нью-Йорк, США. 1992 З приватного зібрання у Вінніпезі. 1996

творчість стосується не лише образотворчого мистецтва. України й української діаспори. Вчився у Львівській ака-
Гординський — автор мистецтвознавчих і літературоз- демічній гімназії та мистецькій школі Олекси Но-
навчих праць, поет, перекладач поезій з англійської, ваківського, Берлінській академії мистецтв, Паризькій
італійської, французької, німецької, польської мов. Він академії Рудольфа Жюльєна. В Парижі він виставляв свої
переклав сучасною українською мовою «Слово про Іго- твори у Салоні французьких мистців, Салоні мистців-де-
рів полк» і дослідив образну систему цього твору. кораторів, Міжнародному салоні книжкового мистецтва.

Святослав Гординський здобув різнобічну освіту і по- Повернувшись до Львова, брав участь у заснуванні
над 60 років брав активну участь у мистецькому житті Асоціації незалежних українських мистців і організував

50

її першу виставку. Був членом редколегії львівського Мокрицького, візантизм з виразним духом передрене- Українська іконотворчість у США й Канаді
журналу «Мистецтво», редагував газету «Назустріч», сансної естетики. Традиційні схеми ікон іконостасних
працював редактором «Українського видавництва» чинів (намісного, молільного, святкового, апостольсько-
(Львів - Краків). У 1944—1949 роках жив у Мюнхені, від го) Гординський наповнює відчуттям рівноваги, гармо-
1949 року — у США. Писав книги і вступні статті до аль- нії. Мистець трактує постаті осяжно, у прямій перспек-
бомів художників української діаспори. тиві, що притаманно вже для мистецтва поствізантійсь-
кого. Іконографія образів Гординського також несе в
Ікони Святослава Гординського за стилістикою рун- собі компроміс між східним «ликом» і європеїзованим
туються на візантійській естетиці. Але його інтерпре- «обличчям». Адаптація Гординського до сакрального ми-
тація святого образу — іншого порядку, ніж у Холодно- стецтва, здається, була найуспішнішою з-поміж мистців,
го і Мокрицького. Майстер, що мав репутацію авторите- що, як і він, займалися доти лише творчістю світського
та в галузі українського іконопису на Заході, так сформу- характеру. Він був дуже допитливим, добре освіченим,
лював своє критичне ставлення до різних поствізантій- охочим до опанування чужих мов. В Америці Гордин-
ських змін: «Найбільшої шкоди традиційній іконі з її ський швидше за інших проник у глибини східної са-
усталеними вартостями завдав відхід від давньої дис- кральної іконографії, якою доти не надто цікавився. Він
ципліни, композиційної і формально-технічної (...) Іко- мав неабиякі знання з історії Візантії та її мистецтва й
нописці почали не завжди критично переробляти моти- осягнув тонкощі візантійської іконології. Якщо решта
ви різних релігійних сцен з гравюр, через що вносили в ікономалярів працювали інтуїтивно, то Гординський
ікону не завжди виправдані елементи чужих стилів, по- підходив до іконотворчості свідомо, з солідною «теоре-
буту, архітектури, типажу. До того іконописець, як пра- тичною підкладкою». Він був визначним мистецтвознав-
вило, не вживав моделя, який для західного мистця був цем і, маючи тяжку фізичну ваду (внаслідок хвороби у
справою найпершої важності. В результаті це почало да- ранньому дитинстві), компенсував глухоту винятковою
вати твори іконографії, де не раз під загальною зверх- спостережливістю, читанням спеціальної літератури ба-
ньою пишнотою ховалися сумнівна анатомія тіла, фан- гатьма мовами. Звичайно, як візантолог та іконолог, Гор-
тастичні складки одеж, що нелогічно спадали вниз, дра- динський був самоуком, але самоуком унікальним. Тому
матичні, але не певні своєю театральністю рухи тощо. його знання, досвід і творче вміння високо цінували про-
Тут часто виступають наверх риси учеництва й реміс- фесійні візантологи й іконологи, а також найвищі авто-
ництва, які в іконі, що її головним завданням було втри- ритети Церкви — єпископи, митрополити, кардинали,
мання традиції, були явищем радше додатнім». навіть папи Павло VІ та Іван Павло ІІ.

І «сумнівна анатомія», і «фантастичні складки», Уже в 50-х роках, невдовзі після приїзду Гординського
і «драматичні рухи» — це ознаки сваволі в іконі, насам- до Америки, до нього звертаються церковні громади з
перед народної течії. Бо було також створено багато ви- пропозицією розмалювати храми. Спочатку він обмежу-
сокопрофесіональних ікон у новітніх стилях, де постаті, вався порадами тим людям, які раніше вже творили ікони,
складні рухи виписані бездоганно. Якщо говорити про а на зламі 50—60-х років і сам вдався до іконотворчості.
візантизм Гординського, то це передусім пізній, як і в

51

Українська іконотворчість у США й Канаді Плідно склалася співпраця Гординського з україн- метод стильового синтезу Гординський розвинув в іко-
ськими церковними громадами в Канаді. Створення ностасі церкви Святих апостолів Петра й Павла у Саска-
ним іконостасу для Покровського собору у Вінніпезі туні (1975—1976) і в ряді інших храмів США й Канади,
у 1961—1963 роках можна вважати презентацією його які він розмальовував у 50—80-х роках.
як ікономаляра і декларацією стильового синтезу в іконі:
візантизм плюс ренесанс. Паралельно з Гординським у Канаді працювали іко-
нотворці різних поколінь. До старших можна віднести
Триярусний Покровський іконостас органічно «впи- вже згаданого Леоніда Молодожанина, вінніпезького
саний» в інтер’єр порівняно невеликого храму. На тлі за- скульптора й маляра Романа Коваля — автора низки
гальної золотистої гами виділяються пурпуровими, чер- цікавих ікон у техніках олійного, темперного і мозаїч-
воними, синіми, блакитними, білими, рожевими барва- ного малярства. Роман Коваль застосовує гру площин,
ми постаті Христа Учителя, Богородиці Покрови, святи- ніби поставлених під різними кутами (Христос Учи-
теля Миколи, архангелів (у намісному ярусі ікон), два- тель і Богородиця), користуючись ніжними, світлими,
надцятьох апостолів (в апостольському ярусі). Між ци- але неяскравими кольорами. Старший майстер Тарас
ми ярусами в менших розмірах Гординський змалював Снігурович малює ікони для так званих «хатніх вівта-
дванадцять ікон-свят або, як їх часто називають віруючі, рів» (тобто приватних збирачів) і мистецьких галерей.
«празників». Його погляд сягає ікон Балканського Середньовіччя,
проте він вдається і до сучасних комплексних засобів.
Видовженість постатей, легка форма, помірне поєд- На іконі «Богородиця й Іван Богослов» (1976) Снігуро-
нання прямих і заокруглених ліній на іконі, не надто гли- вич використав акрилову фарбу з аплікацією срібними
бокий простір, локалізація кольору — ось основа мис- та золотими плівками. А в зображенні архистратига
тецької мови Гординського. Краса Покровського іконо- Михаїла (1993) малярську частину мистець виконав
стасу у Вінніпезі не потьмяніла від часу, молитовна й ес- олійними фарбами, але додав мідних і золотих
тетична сила його ікон дедалі зростає. Майстер написав платівок. Обидві його ікони є в галереї «Бірчвуд» у Він-
декілька образів для вівтаря або для вивішування на ніпезі.
стінах. Ці ікони виконані в дещо іншій манері, однак на
базі того ж візантійсько-ренесансного стильового синте- Мисткиня з Вінніпега Віра Сеньчук, мисткиня з Ед-
зу. Мистець розмалював стіни храму образами ук- монтона (провінція Альберта) Мар’яна Саварин, мист-
раїнських святих Володимира й Ольги, Бориса і Гліба, а киня Софія Лада належать до середнього покоління
також створив поза іконостасом композицію Богородиці творців українських ікон у Канаді. Кожна має яскраво
Покрови в оточенні святих на тлі візантійської церкви. виражену манеру малярства, активно використовує су-
часні засоби й матеріали при змалюванні святих обра-
Пензлеві Гординського належать парусні образи зів. Цих майстринь не можна вважати ученицями чи
євангелістів і настінні орнаменти. Вдаючись до зміша- послідовницями Святослава Гординського, проте у став-
них технік (олійних і темперних фарб), він домігся м’як- ленні до стилів іконотворчості вони є такими ж при-
шої тональності, чим уподібнив розписи до фресок чи й хильницями методу стильового синтезу.
книжкових мініатюр у пергаментових скриптах. Свій

52

Тарас Снігурович. Українська іконотворчість у США й Канаді
Богородиця й Іван
Богослов.
Галерея Бірчвуд
у Вінніпезі. 1976

Віра Лазарович-Сеньчук посідає особливе місце в па- Тарас Снігурович.
норамі українського ікономалярства в Канаді. Вона тво- Архангел Михаїл.
рить ікони з початку 80-х років ХХ ст., хоча прагнула до Галерея Бірчвуд
творчості на церковній ниві задовго до цього. у Вінніпезі. 1993

Віра Сеньчук (Лазарович вона стала після одружен- мальних ознак — виключна лінійна стилізація, своєрідна
ня), так би мовити, найбільш «візантійська» мисткиня малярська графіка. В іконографії, колористичній ясності,
з-поміж українок американсько-канадської діаспори. декоративності Сеньчук є цілком українською мистки-
«Візантійська» (цей прикметник недаремно взято в лап- нею, яка не цурається позавізантійських стилів малю-
ки) у традиційному, але не консервативному розумінні. вання — може, найближче вона до ренесансного стилю.
Візантійською в неї є хіба тільки духовна основа, а з фор-
Своїм поважним доробком (уже 1989 року вона була
авторкою ікон у шести іконостасах церков Канади) Віра
Сеньчук завдячує малярській школі й доброму вчителеві
— уродженцеві села Березовичі поблизу Володимира-
Волинського Дмитрові Бартошукові (нар. 1910 року).

53

Українська іконотворчість у США й Канаді

Бартошук з’явився на канадських теренах по Другій Дмитро Бартошук.
світовій війні, прибувши сюди із Західної Європи, з та- Три ікони з Чину Моління.
бору «переміщених осіб». До війни він навчався у маляр- З церкви Всіх Святих
ській школі при Почаївській лаврі, що на Тернопільщи- у Вінніпезі. 1980
ні. Тоді там викладали й світське малярство, але насам-
перед іконописання. Звідти Бартошук виніс навички Сеньчук. Бартошукові притаманна знаменита декора-
візантійського творчого життя. Триєдина ікона «Чин тивна палітра, неповторна гра складок, виважена компо-
Моління» (1980) з української православної церкви Всіх зиція. Прекрасні лики Христа, Івана Предтечі й Богоро-
Святих у Вінніпезі дає уявлення про стиль і манеру Бар- диці виписані з відчутними елементами психологізму,
тошука на той час, коли у нього почала брати уроки Віра навіть певної іконної експресії.

54 1981 року Віра Сеньчук познайомилася з Дмитром
Бартошуком і стала його ученицею, вона навчалася у
нього всьому, неначе в університеті: від богословії й філо-
софії ікони до різноманітних методів, засобів і матеріа-
лів малювання. Про своє навчання у маестро Бартошука

Українська іконотворчість у США й Канаді

Віра Сеньчук каже: «Головне завдання його навчання було Віра Сеньчук.
таке: все треба побачити! Отож, коли він працював над Господь Вседержитель.
своїми іконами, то вимагав, щоб я приглядалася. А він, З катедрального собору
увесь час працюючи, роз’яснював що, як і чому робить це Св. Трійці у Вінніпезі. 1997
чи інше, звертав увагу на якусь зручну або необхідну
техніку. Часто ми говорили про різні старовинні методи ральному соборі в Саскатуні. А ще пізніше взяв мене для
малювання ікон. Я приносила до нього мої перші ікони допомоги при виконанні великого проекту — розмалю-
на відгук. Його зауваження завжди були лагідні, справед- вання запрестольної стіни в українській церкві міста Ред-
ливі, повчальні. Згодом він попросив мене підготувати ри- жайни — столиці провінції Саскачеван. У моєму власно-
сунки для великих ікон, які тепер є в українському катед- му ікономалярстві я завжди могла звернутися до маестро
Бартошука за здоровими порадами, за влучною критикою
та за всякою іншою допомогою. Найбільший вплив мав
на мене Бартошук з духовного боку».

Тепер Віра Сеньчук стала однією з провідних майст-
ринь ікони. Її творча біографія наближається до чверті

55

Українська іконотворчість у США й Канаді

Віра Сеньчук. Віра Сеньчук. Св. Григорій Богослов.
Богородиця Знамення З катедрального собору
на троні слави. З катедрального собору
Св. Трійці у Вінніпезі. 1997 Св. Трійці у Вінніпезі. 1998

56

століття, вона добре знана в церковних колах центрально- му ярусі та дванадцятьма постатями святих — у нижнь- Українська іконотворчість у США й Канаді
континентальних провінцій Канади. У храмі Св. Трійці ому ярусі (1998).
у Вінніпезі є кілька першорядних ікон пензля Віри Сень-
чук: Господь Вседержитель (1997), Богородиця Знамен- У цих творах, а також у написаних пізніше (Св. Мико-
ня на троні слави (1997), Св. Григорій Богослов (1998), ла, 1999; Богородиця Милостива, 2000; Христос Учитель
Св. Іван Дамаскин (1998); настінна композиція в запре- — Альфа й Омега, 2002; Богородиця Милостива, 2002;
стольній вівтарній апсиді зі сценою Причастя у верхньо- Покрова Богородиці й ангели, 2002; Плащаниця, 2000;
настінна композиція з Богородицею Знамення і Чином

Віра Сеньчук. Причастя і дванадцять святих. Розпис у вівтарній апсиді катедрального собору Св. Трійці у Вінніпезі. 1998

57

Українська іконотворчість у США й Канаді Віра Сеньчук. Віра Сеньчук.
Богородиця Милостива. Св. Микола. З приватного зібрання
З приватного зібрання Степана Ярослава й Одарки Пришляків
Ільницького в Торонто, у м. Сент-Катеринс,
провінція Онтаріо,
провінція Онтаріо, Канада. 1999
Канада. 2000

Віра Сеньчук.
Богородиця Милостива.
З приватного зібрання
Тетяни і Марка Маковських
у Ванкувері, провінція
Британська Колумбія,
Канада. 2002

Віра Сеньчук.
Христос Учитель — Альфа
й Омега. З приватного зібрання
Тетяни і Марка Маковських

у Ванкувері, провінція
Британська Колумбія,

Канада. 2002

58

Українська іконотворчість у США й Канаді

Віра Сеньчук. Покрова Богородиці й ангели. З церкви Св. Покрови у м. Россдейлі, провінція Манітоба, Канада. 2002

Моління у вівтарі церкви Св. Германа Аляскинського в Ед- вершення. Мисткиня частіше застосовує контраст, одухо-
монтоні, провінція Альберта, 2002) простежується розви- творяє тілесне, облагороджує просторове. В новіших іко-
ток натхненного вміння майстрині, розмаїтість її підходів нах помітне, щоправда, деяке переважання стриманих,
до вирішення монументальних і станкових композицій. затемнених тонів, від чого слід було б утриматись, бо «тем-
За ці роки Віра багато зробила щодо витонченості іконно- нота» в іконах суперечить ученню святих отців. Але повер-
го письма. Це справді виплекане «письмо», а не лише ма- немося до головного ініціатора відродження мистецтва
лярство. Лінійна градація повна гармонії, досконалого ви- ікони й мозаїки на Заході — до Святослава Гординського.

59

Українська іконотворчість у США й Канаді

Віра Сеньчук. Царська брама для однієї
з церков Манітоби. 80-ті рр. XX ст.

Віра Сеньчук. Богородиця Знамення і Чин Моління.
Настінний розпис у вівтарній апсиді церкви
Св. Германа Аляскинського у м. Едмонтоні,
провінція Альберта, Канада, 2002

60

Звертаючись до мозаїки, майстер і тут, здавалося б, нений краєвид з озером, деревами і численною дикою та Українська іконотворчість у США й Канаді
у найхарактернішому для Візантії, Балкан та Київської свійською живністю. В одних моментах умовне перехо-
Русі монументальному мистецтві, залишився на візан- дить у реалістичне, в інших — площинність у тривимір-
тійсько-ренесансному стильовому пограниччі. Напри- ність, ще в інших —вічний простір із всеохоплюючим зо-
кінці 60-х років Гординський одержав замовлення з Ри- лотим сяйвом стає земним, виповненим грою світлотіні.
ма розмалювати у мозаїчній техніці цілий інтер’єр — від І в іконах, і в стінописах майстер робить стильові сполу-
купола до підлоги — щойно вибудованого собору Св. Со- чення на базі вивчення іконографії і, звичайно, розумною,
фії на вул. Боччея, 478. логічно обгрунтованою фантазією, що забезпечує попу-
лярність його творам.
Гординський розробив систему розписів, подібну в
основних композиційних вузлах до системи мозаїк собо- Гординський не лише опрацював окремі сюжети
ру Софії Київської («Христос Вседержитель» у підку- й постаті з Біблії та історії Церкви Христової. Завдяки
польному просторі, «Чин Моління», «Оранта», «Прича- йому було організовано цілу систему мозаїчного розпису
стя апостолів» у вівтарній апсиді), але додав кілька інтер’єру собору. Далеко не всі з українського клиру
біблійних сюжетів («Сотворення світу», «Нагірна про- в Римі й діаспорі погоджувалися на суцільне покриття
повідь») та сцен з історії Української Церкви раннього храму мозаїками з огляду на високу вартість цієї роботи
періоду («Володимир Великий», «Княгиня Ольга», «Яро- і тривалість її виконання. Та все ж майстер переконав їх.
слав Мудрий», «Володимир Мономах», «Данило Палом- А підтримка проекту кардиналом Йосипом Сліпим —
ник», «Нестор Літописець» та ін.). При освяченні собору надзвичайно шанованим в Україні й на Заході архієреєм
27—28 вересня 1969 року Папою Римським Павлом VІ — мала вирішальну силу.
і кардиналом Йосипом Сліпим мозаїками була вкрита
тільки центральна апсида. Повністю завершено оздоб- Згідно з системою Гординського біблійні сюжети зай-
лення храму до свята 1000-ліття християнізації Київсь- няли склепінчасту й вівтарну частини храму, а історико-
кої Русі (1988). Упродовж цього часу Гординський бував церковні події й персонажі, а також орнаменти мали
у Римі, але проекти мозаїк на папері (в натуральний вкривати стіни нави. Цей розподіл мозаїк виявився дуже
розмір) розробляв здебільшого у США. За цими ескіза- вдалим як з віронавчального погляду, так і з художньо-
ми мозаїсти на чолі з досвідченим фахівцем Марком естетичного. Мозаїчні постаті святих Вселенської Церкви
Монтічеллі метр за метром вкривали собор венеційсь- та її органічної частини — Церкви Української — розта-
кою мозаїкою. шовані обабіч нави, близько до людей, які перебувають
у соборі. Викладені барвистими шматочками смальти на
Як і на іконах, у мозаїках Гординського контурно- золотому тлі, образи святих подвижників наче присутні
лінійні засоби розпису поєднані з тоновими в цілій сис- серед вірних, що моляться. Вони творять зорову атмосфе-
темі мальовничого трактування образів. Привертають ру осяйної врочистості, надають кожному богослужінню
увагу вільні, розкуті рухи персонажів, відсутність напру- особливого значення: єдності давньої та сучасної Церкви,
женості, природність жестів. У мозаїці «Сотворення молитовного діалогу поколінь послідовників Господа
світу» на південній стіні під склепінням бачимо розгор- Ісуса Христа.

61

Українська іконотворчість у США й Канаді Ось рівноапостольні святителі — перший імператор і Григорій Ніський та ряд інших. І як їхні послідовники
Візантії Константин Великий та його мати Єлена. Велич- у ІІ тисячолітті християнської ери — наші українські
ні, монументальні постаті. Благородні, натхненні облич- святі: мученики Борис і Гліб, преподобні Антоній і Фео-
чя. Царські вбрання яскравих барв і витонченої ритміки досій Печерські, Володимир Мономах, Михаїл Чернігів-
складок. Освічені християни, дивлячись на ці постаті, ли- ський, Данило Паломник. Це чудова віронавчальна гале-
нуть думкою до початку IV століття, коли імператор ле- рея образів, де можновладці-монархи є сусідами про-
галізував християнську віру, поклавши край своїм стих ченців. Там, у царстві небесному, біля престолу Бо-
Міланським едиктом 313 року жорстокому пересліду- га, вони дістали нові титули і звання виключно на основі
ванню християн. А його мати Єлена, очоливши велику своєї побожності, вірності Христу.
експедицію на Святу Землю, знайшла безліч речових до-
казів земного життя Ісуса Христа і апостолів, розпочала В ділянці християнської іконографії софійські мозаїки,
будівництво багатьох храмів. Дві особи, а за ними — ціла спроектовані Гординським і реалізовані мозаїстами артілі
історія ранньої Церкви Христової. Марка Монтічеллі, зорієнтовані на мозаїки міста Равенни,
зокрема на повнофігурні зображення Віталія і Аполлінарія
Відтоді минуло майже сім століть, і ось у далекій від Нового в равенських базиліках VІ ст. Равенна багато сто-
Рима й Константинополя Руси-Україні з’являються ще літь була підлеглим Візантії містом на Апеннінах, там роз-
дві особи, які майже повторюють апостольську справу квітало мозаїчне мистецтво, увібравши в себе як античні
Константина і Єлени: князь Володимир Великий і його традиції, так і здобутки східнохристиянського монумен-
бабуня Ольга. Теж святителі, теж рівноапостольні. Це во- тального мистецтва. В равенських мозаїках відчувається
ни охрестили Русь, легалізували християнську віру в розмах, осяйна чистота барв, краса форм, легкість — риси,
язичницькій країні. В інтерпретації Гординського вони властиві античним розписам. І це відрізняє їх від дещо
наділені трохи іншою зовнішністю, одягнені у дещо інші важких і суворих мозаїк ІХ—ХІ ст., коли після закінчення
одежі, ніж Константин і Єлена, але їхні образи навіюють іконоборства на візантійську іконографію були накладені
глядачеві однакові почуття любові до Господа, гідності, певні обмеження щодо свободи творчості.
впевненості в тому, що вони покликані до апостольської
справи, до проповіді Євангелія та спасіння для вічності Перебуваючи в Римі, американець Гординський зай-
довіреного їм стада. мався не тільки мозаїками, а й малював для церков, кап-
лиць і навчальних закладів. До його найвідоміших творів
Святослав Гординський ретельно вивчав історію належать запрестольна ікона «Ісус Христос на троні зі
Церкви, у проектах мозаїк для Софійського собору святими Володимиром і Йосафатом» і вітражний дип-
в Римі він творить баланс між святими Української тих «Святі Володимир і Ольга» для Української колегії
Церкви й інших помісних Церков. Мистець пропонує на Джаніколо.
мозаїстам зобразити тих святих, які просяяли ще в єди-
ній Церкві Христовій, не розмежованій на православ- Окрасою українського сакрального мистецтва в
них, католиків і протестантів. Це Григорій і Климентій, Північній Америці є ікони, мозаїки та стінописи Ми-
Атанасій і Кирило Олександрійські, Григорій Богослов хайла Дмитренка (1908—1997) — уродженця Полтав-
щини, вихованця київської монументально-малярської

62

школи, учня славетних класиків українського мистецтва творенню іконостасів і настінних священних компо- Українська іконотворчість у США й Канаді
Федора Кричевського і Костянтина Єлеви. В Америці зицій олійними, темперними, акриловими фарбами та
Дмитренко оселився 1951 року, приїхавши сюди з укра- мозаїкою.
їнських біженських таборів у Німеччині. Дев’ять років
жив у Канаді, в містах Торонто і Віндзор, 37 років — Стиль і манера Дмитренкового малярства непов-
у США, в місті Детройт. Він намалював чимало портретів, торні. Він мистець яскравого і виразного монументаліст-
пейзажів і натюрмортів, але найпильнішу увагу приділяв ського спрямування, потужна велич образів притаманна
навіть його станковим роботам.

Віра Сеньчук. Святослав Гординський,
Плащаниця для однієї США. Воскресіння Христове.
з церков Манітоби.
80-ті рр. XX cт. Стінописний триптих.
Нью-Йорк. 1978

63



Святослав Українська іконотворчість у США й Канаді
Гординський.
Христос
Вседержитель.
Фра мент

Святослав Гординський.
Христос Вседержитель. Підкупольна
мозаїка. Собор Св. Софії в Римі.
70-ті рр. XX ст.

Він любив самостійно оформляти все в інтер’єрах на і Єлени в Міннеаполісі, катедрального собору Св.
храмів: іконостаси, окремі ікони, стінописи, вітражі. Юрія у Нью-Йорку.
Випадки співавторства у нього дуже рідкісні. До твор-
чого доробку Михайла Дмитренка на американських У міннеаполіській українській церкві Св. Константи-
теренах належать внутрішнє оформлення катедраль- на і Єлени Дмитренко виготовив для намісного ярусу
ного собору Св. Володимира в Торонто, храму Св. Ко- мозаїчні ікони надзвичайної краси. Христос, Богороди-
лумба в Янрставні, базиліки Св. Антонія в Саут Бенді, ця, Константин, Єлена, Володимир, Ольга, архангели ви-
собору Богородиці в Гемтреку, церкви Св. Константи- кладені мозаїчною смальтою з великою точністю й де-
талізованістю. І всюди мініатюрна витонченість поєдну-

65

Українська іконотворчість у США й Канаді

Святослав Гординський. Св. Кон- Святослав Гординський. Святослав Гординський.
стантин Великий. Мозаїка. Собор Богородиця Молільниця — Оранта. Вівтарна Св. Єлена. Мозаїка. Собор Св. Софії
Св. Софії в Римі. 80-ті рр. XX ст. мозаїка. Собор Св. Софії в Римі. 70-ті рр. XX ст. в Римі. 80—90-ті рр. XX ст.

66

ється з монументальною величчю. Настінні розписи у Цікавим мистцем-монументалістом у Канаді є Еміль Українська іконотворчість у США й Канаді
церкві двох типів: одні образи виконані на зернистому Теліжин. Відомі кілька його великих мозаїк на фасадах
позолоченому тлі (Христос Емануїл, Христос з дітьми, українських церков, наприклад у церкві Св. Миколи у Він-
Христос Учитель), інші — на мозаїчному (євангелісти на ніпезі (1988), церкві Введення у храм Діви Марії в Норт
парусах). Для вікон майстер запропонував вітражі з об- Порті, штат Флорида, США (середина 90-х років). Мозаїка
разами святителів-літургістів доби Константина. дедалі частіше використовується українськими майстрами.

Святослав Гординський. Святослав Гординський. Св. Володимир
Св. Ольга. Мозаїка. Собор Св. Софії в Римі. Великий. Мозаїка. Собор Св. Софії в Римі.
80—90-ті рр. XX ст. Фра мент 80—90-ті рр. XX ст. Фра мент

67

Українська іконотворчість у США й Канаді

Святослав Гординський. Св. Атанасій і Кирило. Мозаїка. Святослав Гординський. Св. Григорій і Климентій. Мозаїка.
Собор Св. Софії в Римі. 80—90-ті рр. XX ст. Собор Св. Софії в Римі. 80—90-ті рр. XX ст.

68

Святослав Гординський. Українська іконотворчість у США й Канаді
Св. Михаїл Чернігівський.
Мозаїка. Собор Св. Софії
в Римі. 80—90-ті рр. XX ст.

Святослав Гординський. Мозаїчні орнаменти.
Св. Григорій Богослов Собор Св. Софії в Римі.
і Григорій Ніський. Мозаїка.
Собор Св. Софії в Римі. 90-ті рр. XX ст.
80—90-ті рр. XX ст.

В американсько-канадській діаспорі є декілька Дохват, яка мешкає в місті Норріставні поблизу Філа-
майстрів ікон, які цілковито присвятили себе церковно- дельфії, штат Пенсільванія, але велику частину свого ро-
му мистецтву. Традиційно іконотворчість вважалася бочого часу проводить у храмах різних штатів приатлан-
справою чоловіків-художників. Бажано, щоб це були мо- тичного узбережжя США.
нахи, як от наш знаменитий лаврський чернець ХІ ст.
Алімпій Іконописець. Але Церква не забороняє творити Христина Дохват народилася 1934 року в селі Бурка-
ікони й жінкам — і не обов’язково монахиням. Серед нові Теребовлянського району на Тернопільщині. У віці
українців США є жінка-ікономалярка високого профе- 9 років разом з родиною емігрувала на Захід. У США
сіоналізму, яка ось уже майже півстоліття самовіддано закінчила приватну художню школу в місті Сарасота,
пише ікони і розмальовує церкви. Йдеться про Христину штат Флорида, потім — факультет образотворчого мис-
тецтва у Філадельфійському університеті штату Пенсіль-

69

Українська іконотворчість у США й Канаді

Святослав Гординський. Св. Володимир і Ольга. Михайло Дмитренко. Христос Учитель. З іконостасу
Вітражний диптих. Українська колегія церкви Св. Константина і Єлени в Міннеаполісі,
на Джаніколо в Римі. 1988. Фра мент штат Міннесота. 1977. Фра мент

70

ванія. Здобувши фах мисткині-дизайнера, вона з 1956 ро- в Римі. Тисячі й тисячі людей — українці, італійці, гості з Українська іконотворчість у США й Канаді
ку й до сьогодні не тільки малює чудові ікони, які диву- далеких і близьких країн — приходили на вулицю Боччея,
ють своєю красою і духовністю, а й на високому профе- де розташований український духовний центр в італій-
сійному рівні опрацьовує цілісне внутрішнє оформлення ській столиці, щоб подивитися на ікону, яка випроміню-
церков. Проектуючи іконостаси, Христина Дохват уни- вала світло любові. Свята Марія з її Божественним Си-
кає стандартів і типових рішень. Понад 60 розмальова- ном втілює життєдайність Святого Духа і водночас силу
них українських, грецьких та інших православних і гре- людського почуття материнства. Відвідувачі були у захва-
ко-католицьких церков - такий мистецький доробок цієї ті. В Римі говорили, що робота Христини Дохват навіть
талановитої і працелюбної майстрині пензля. Основу її перевершила оригінальну Вишгородську ікону.
натхненної творчості становлять ікони, але вона також
розробила низку проектів настінних розписів, більшість Мисткиня не ставила своїм завданням зробити
із яких виконувала сама, і мозаїк. Уже в ранній творчості копію. Корекції зазнали композиція, іконографія, трак-
(50—60-ті роки ХХ ст.) Дохват відмовилася від темних тування складок тканин. Зберігши основні елементи де-
приглушених кольорів на користь світлих і яскравих. Во- коративної частини твору, Дохват подала їх у власній ре-
на знайшла свою манеру письма на межі традиційної дакції. Чіткіше окреслила прориси складок, їхні гострі
східної іконографії (умовно кажучи, візантизму) і україн- злами, такі характерні для ікон. Вона також надала ново-
ського варіанта ренесансного стилю. Її витончене маляр- го виразу обличчю святої Діви, зняла кілька типових
ство особливо повно виявилося в Богородичних іконах. східних рис, наблизивши лик Марії до європейського
Високопоставлені архієреї не лише православних, а й ка- жіночого ідеалу.
толицьких єпархій США просять молоду майстриню на-
малювати образ Богородиці для їхніх резиденцій і кап- Експеримент Дохват щодо об’єднання візантизму
лиць. Богородиця Милостива (1965) є характерною іко- й ренесансу виявився в мозаїках та іконах українського
ною пензля Христини Дохват цього періоду. Попу- катедрального собору Пресвятої Богородиці у місті
лярність мисткині сягає за межі США. З Рима до неї Філадельфія. Мисткиня частково розмалювала храм, пра-
звернувся недавній в’язень сибірських концентраційних цювала тут у 60-х, 70-х і 80-х роках. Коли заходиш до со-
таборів (катували його там аж 18 років!), випущений на бору, то перше, що впадає в око, — це мозаїчна постать
волю й вигнаний з СРСР до Італії кардинал Йосип Богородиці Панагії (або Знамення) на запрестольній
Сліпий. Він благословив її по-новому намалювати шано- стіні, під циркульним склепінням (1967). Лики Марії та
вану в Україні з ХІІ ст. Вишгородську чудотворну ікону Христа-Емануїла викладені дрібною смальтою. Від ви-
Богоматері з Дитятком. Багато місяців Христина малюва- довженої постаті Богородиці променіє сім пучків світла,
ла чудовий образ, і у вересні 1969 року ікона була переве- чотири ореоли дугасто-стрільчастої форми. Золоті про-
зена через океан на врочисте освячення Папою Павлом мені на синьому тлі перериваються й вібрують, створю-
VІ і кардиналом Йосипом Сліпим щойно збудованого ючи атмосферу світла, що ллється з неба.
Українського університету поряд із собором Св. Софії
Христина Дохват виявила себе не тільки як майстри-
ня ікон, а і як творець монументальних композицій.
Вона ретельно розробляє проекти мозаїк для храмів,

71

Українська іконотворчість у США й Канаді вимальовує кожен квадратик для смальти, поєднує Далі Дохват працювала над одноярусним іконоста-
відтінки барв, дає поради виконавцям мозаїк щодо коло- сом, що вийшов легким, прозорим, з великими просвіта-
риту, композиції, зв’язків з архітектурою. ми між іконами. Крім царської та дияконської брам, во-
на намалювала образи Господа Ісуса Христа і Богородиці
Довго трудилася мисткиня над мозаїкою «Пророк Милостивої, в яких виявила таку ж витонченість, як і у
Ілля» для головного фасаду Іллінської церкви в містечку Вишгородській іконі для Рима.
Картерет. Церковця маленька, без купола, але громада
хотіла якось виділити храмик з-поміж цивільної забудо- У 80-х роках мисткиня повернулася до роботи у
ви. Дохват запропонувала виконати мозаїку над входом: Філадельфійському соборі й кілька років працювала над
взяття Богом пророка Іллі на небо на вогненній коліс- іконостасом. Для його семи ярусів вона намалювала 56
ниці. Зобразивши потужні язики полум’я на небі між ікон.
хмарами, колісницю з пророком, вона буквально пере-
образила скромний фасад церковці. Драматизм події пе- Оформлення величезного Філадельфійського катед-
реданий через блискавичний рух, контрастні поєднання рального собору, що тривало понад 20 років, виконане
яскравих червоних, синіх та інших кольорів. однією людиною, до того ж тендітною жінкою, — це,
можливо, унікальний випадок у сучасному сакральному
Постійно працюючи над мистецьким оформленням монументальному мистецтві. Минув час, але своєрідні
величезного Філадельфійського катедрального собору, рекорди Гординського і Мокрицького щодо комплекс-
Дохват водночас одержує відповідальне замовлення з міс- ного мистецького оформлення собору Св. Софії в Римі
та Вашингтона: виготовити іконостас і розмалювати та Дохват щодо собору у Філадельфії лишилися непере-
стіни в українській каплиці (яку чомусь у путівниках на- вершеними.
зивають «візантійською каплицею») у величезному ка-
тедральному соборі Пресвятої Богородиці. Американські Тим часом американська мисткиня, не зменшуючи
християни, вірні своїй традиції багатоконфесійності, по- темпів творчої праці, на межі ХХ і ХХІ століть оформила
будували собор так, що поряд із головною навою розта- низку інших українських храмів у США: Успенську цер-
шовані десятки національних каплиць — від кожного на- кву в Скрентоні (штат Пенсільванія), церкву Святого
роду, де християнство є провідною релігією. Отже, там Духа у Бінгемтоні (штат Нью-Йорк), церкву Апостолів
є й українська національна каплиця на честь Покрови Петра і Павла у Маунт Кармелі (штат Пенсільванія), Бо-
Божої Матері. Архітектор і головний дизайнер собору городичну церкву в Гілсборо (штат Нью-Джерсі) та ін.
Юджин Кеннеді обрав саме Христину Дохват для оформ-
лення української каплиці. На початку 70-х років мист- Найоригінальнішою роботою можна вважати іконо-
киня розписала рослинним орнаментом плафон і спро- стас у церкві міста Гілсборо. Тут Дохват використала пе-
ектувала три мозаїки, що були виконані 1972 року: По- реваги нової архітектури самого храму, де відсутні тра-
крову у вівтарній частині, за престолом, та дві композиції диційні нава, трансепт, нартекс. Тож іконостас майстри-
(«Кирило й Методій», «Америка під покровом ікони Бо- ня вмістила майже у центрі церкви, подавши його як
городиці») на бічних стінах. легку «огорожу» з ажурними формами та обрамленнями
ікон у вигляді спарених трапецій. Це сміливе рішення
форматів, включно із запрестольною іконою «Христос

72

Архієрей», надало вівтарю вигляду коштовної перлини в св. Микола) посилила виразність ліній з метою узгодити Українська іконотворчість у США й Канаді
інтер’єрі храму. Дохват внесла творчі корективи до ком- малярство з чіткою геометрією архітектурних форм.
позиції намісних ікон Ісуса Христа, Богородиці, святите-
ля Миколи, архангелів Михаїла та Гавриїла на дияконсь- ***
ких входах. Також можна помітити цікаві деталі У творчих здобутках на ниві церковного мистецтва не
у малярстві. Горизонтальні сюжети вона майстерно при- відстають від американців і українсько-канадські мистці.
стосувала до вертикального формату (Успіння Богоро- Після Липинського, Заболотного і Меуша, які започатку-
диці), а в одиночних постатях (Спаситель, Божа Мати, вали в Канаді професійне ікономалярство, українські

Михайло Дмитренко. Богородиця Михайло Дмитренко. Св. Володимир. Михайло Дмитренко. Св. Ольга.
Провідниця. З церкви св. Константина З церкви св. Константина і Єлени. З церкви св. Константина і Єлени,
і Єлени. 1977. Фра мент. 1977. Фра мент. 1977. Фра мент.

73

Українська іконотворчість у США й Канаді

Михайло Дмитренко. Христос з дітьми. Михайло Дмитренко. Христос Учитель.
З церкви св. Константина і Єлени. 1977. З церкви св. Константина і Єлени. 1977.

національні традиції ікони розвивали Теодор Баран, Ми- пізніше він розробив проект великої мозаїки «Свята
хайло Дмитренко (він працював також у США), Іван Ма- Трійця» для головного фасаду українського катедрально-
каренко, Вадим Доброліж, Юліян Буцманюк, Віра Сень- го собору Св. Трійці у Вінніпезі, а також проекти кількох
чук, Христина-Наталія Микитюк, Мар’яна Саварин. Май- десятків вітражів на релігійні теми. Високо цінуються
же всі українські мистці в Канаді більшою чи меншою в Канаді ікони Ювеналія Мокрицького, якого ми вже
мірою займалися ікономалярством, особливо в 60—70-х знаємо завдяки чудовому софійському іконостасові в Римі.
роках ХХ ст., коли провадилося інтенсивне церковне Для музейних і приватних зібрань ікон славно потрудили-
будівництво в українських громадах. Навіть такий видат- ся мистці високого таланту Мирон Левицький і Микола
ний скульптор з Вінніпега, як Леонід Молодожанин, і той Бідняк. Через їхній нетрадиційний підхід до інтерпретації
одразу після переїзду з Європи намалював чимало ікон, окремих сюжетів небагато церковних громад виявляло

74

Українська іконотворчість у США й Канаді

Михайло Дмитренко. Христос Емануїл.
З церкви св. Константина і Єлени. 1977.

бажання мати у храмах їхні ікони. Але приватні колек- в собі метафоричну знаковість — різноманітні символи,
ціонери, а також деякі музеї охоче підтримували творчі алегорії, асоціативні значення тощо. У ІХ—Х ст., після пе-
пошуки модерністів у царині сакрального мистецтва. ремоги Церкви над єрессю іконоборства, авторитети
Церкви окреслили коло припустимої символіки, тобто
Іконотворчість Миколи Бідняка (1930—2001) незви- встановили іконографічний канон, за яким і розвивалася
чайна і драматична — як за зовнішніми обставинами, так ікона ІІ тисячоліття християнської ери.
і за внутрішнім філософським змістом його робіт. Майже
кожен його твір на релігійні теми (не лише ікони) у своїй Микола Бідняк і деякі інші художники, що належать
символіці містить щось більше, ніж це передбачено кано- до «модерністів ікони», або збільшували кількість необ-
нами ікономалярства. Іконне мистецтво, як відомо, вини- хідних символів, або надавали традиційній символіці
кло в апостольські часи й упродовж століть накопичувало незвичайних значень. Експеримент Бідняка полягав то в

75

Українська іконотворчість у США й Канаді

Михайло Дмитренко. Євангеліст Іван Богослов. Михайло Дмитренко. Євангеліст Матвій.
З церкви Св. Константина і Єлени. 1977 З церкви Св. Константина і Єлени. 1977

76

Еміль Теліжин. Господь Ісус Христос. Українська іконотворчість у США й Канаді
Мозаїка на фасаді церкви Св. Миколи
у Вінніпезі. 1988

Михайло Дмитренко.
Св. Іван Золотоустий. Вітраж
у церкві Св. Константина і Єлени.
1977

Михайло Дмитренко.
Св. Григорій Богослов. Вітраж у церкві

Св. Константина і Єлени. 1977

особливому способі деформації постатей святих (ікони ними. Бідняк часом малював ікони, що цілком годилися
«Переображення Господнє», «Святий Дмитро» — б для встановлення в іконостас будь-якої церкви («Бого-
обидві 1982 року), то у введенні нетрадиційного пейзаж- родиця», 1979; «Таємна вечеря», 1984; «Благовіщення»,
ного тла («Три Марії», 1970), то в поєднанні різко конт- 1980). Але здебільшого він прагнув через ікону виразити
растних кольорів із украй ускладненою символікою, що щось глибше, надзвичайне: можливо, драму нашого віку
виходить за межі символів, які допускає Церква («Чор- чи власного життя.
нобильська Богоматір», 1992). Ці зміни й доповнення
можна назвати не революційними, а радше акцентова- Страшний випадок стався з Миколою Бідняком у трав-
ні 1945 року: 15-літній підліток, остарбайтер, він підірва-

77

Українська іконотворчість у США й Канаді

Христина Дохват. Пророк Ілля. Мозаїка.
Іллінська церква в Картереті. США. 1977—1982

Христина Дохват.
Богородиця Провідниця.
Церква Святого Духа в Нью-Йорку. 1969

78

Українська іконотворчість у США й Канаді

Христина Дохват, США.
Богородиця Милостива.
Приватне зібрання у США. 1965.
Фра мент

Христина Дохват. Вишгородська ікона
Богородиці Милостивої. Український

Католицький університет у Римі. 1969.
Фра мент

79

Українська іконотворчість у США й Канаді

Христина Дохват. Христина Дохват. Христина Дохват. Америка під
Покрова. Мозаїка. Покровська Св. Кирило і Методій. Мозаїка. покровом ікони Богородиці. Мозаїка.
каплиця в храмі Богородиці Покровська каплиця в храмі Покровська каплиця в храмі
у Вашингтоні. 1972 Богородиці у Вашингтоні. 1972 Богородиці у Вашингтоні. 1972

вся на міні, працюючи на полі німецького фермера під час воля до повноцінного життя і всеосяжна любов до образо-
посадки брукви. Йому відірвало обидві руки і пошкодило творчого мистецтва зробили з Миколи Бідняка легенду:
око. Трагічне каліцтво не зламало хлопця. Перебравшись 1964 року його прийняли до авторитетної Світової
із батьками до Канади, Микола Бідняк, малюючи пензля- асоціації мистців, що малюють устами або ногами. Центр
ми, затиснутими в зубах, зумів довести до досконалості да- цієї організації знаходиться в невеличкій європейській
ний йому згори мистецький талант. Він здобув освіту в державі Ліхтенштейн. Дивлячись на майстерні, довер-
Інституті мистецтв у Калгарі (провінція Альберта) і в Ко- шені картини, малюнки, гравюри Бідняка, не можна
леджі мистецтв у Торонто (провінція Онтаріо). Незламна повірити, що все це виконала людина без обох рук.

80

Українська іконотворчість у США й Канаді

Христина Дохват. Христина Дохват.
Ісус Христос. Богородиця Милостива.
З іконостасу З іконостасу
Покровської каплиці
Покровської каплиці в храмі Богородиці
в храмі Богородиці у Вашингтоні. 1974
у Вашингтоні. 1974

У нього багато творів світської тематики — історич- 11 років він провів в Україні, навчаючи студентів таєм-
них композицій, портретів, пейзажів, натюрмортів. Але ницям розуміння і творення священних образів. За май-
в центрі уваги завжди стояла ікона, а в ширшому ро- же півстоліття творчої активності Бідняк намалював ба-
зумінні — духовна, Божественна тематика. У 24-річному гато чудових, до найменших деталей виписаних ікон, що
віці, будучи студентом у Калгарі, юнак уже спромігся вражають своєю богословсько-філософською глибиною.
розмалювати місцеву православну церкву. Свій земний
шлях мистець завершив професором катедри сакраль- Здається, він гостріше за інших майстрів бачив середо-
ного мистецтва Львівської академії мистецтв. Останні вище неба. Своїми іконами мистець декларує віру в по-
тойбічний світ, у безсмертя кожної людини. Проте це

81

Христина Дохват. Богородиця Знамення.
Мозаїка. Собор Богородиці у Філадельфії.
1967. Фра мент

Христина Дохват. Вівтар з іконостасом.
Собор Богородиці у Філадельфії.
1967—1985

Українська іконотворчість у США й Канаді

Христина Дохват. Христос Архієрей. Христина Дохват. Ісус Христос. Христина Дохват. Архангел Гавриїл.
Вівтарна ікона. Церква Богородиці З іконостасу церкви Богородиці З іконостасу церкви Богородиці
в Гілсборо. США. 1998 в Гілсборо. 1997 в Гілсборо. 1997

містичне відчуття не набуває в нього гіпертрофованих («Архангел Гавриїл у Благовіщенні», 1980; «Херувими»,
сюрреалістичних форм. Його іконне мистецтво оптимі- 1982). Відчуваючи присутність Бога тут, між нами, Бідняк
стичне. Спаситель, Діва Марія своїм натхненним вигля- іноді вводить образи Божих посланців у сьогоденну реаль-
дом викликають тепло любові й ніжного молитовного ність, наприклад, світлу, життєствердну композицію «Ан-
діалогу («Діва Марія у Благовіщенні», 1980; «Богородиця гел над Львовом» (1991) він присвятив двом радісним
Провідниця», 1981). Святі ангели, легкі, прозорі, як тихий подіям: проголошенню незалежності України і своєму пе-
подих теплого вітру, сповіщають людинолюбну волю Бога реїздові з Канади на постійне проживання до Львова.

83

Українська іконотворчість у США й Канаді Христина Дохват.
Фра менти ікони Ісуса Христа

84

Кілька разів Бідняк звертався до теми Апокаліпсиса, На вершині надзвичайної популярності Гніздовського Українська іконотворчість у США й Канаді
проте без жодних застрашуючих сцен, до яких часом в американському суспільстві українська громада Нью-
вдаються ілюстратори священних книг. Єдина ікона на Йорка й околиць попросила його написати ікони для
цю тему — «Страшний суд» — категорично забороняла- іконостасу щойно побудованої церкви Святої Трійці
ся для іконостасу, її місце — при виході з храму. Розумі- в лісистому зеленому Кергонксоні, куди з’їжджаються
ючи це, Бідняк творив свої нечисленні композиції про на відпочинок українці з Нью-Йорка та сусідніх штатів.
майбутній суд Божий швидше в плані ілюстративному, Храм спроектував відомий канадський архітектор ук-
ніж іконному («Архангел Михаїл» з гігантським мечем раїнського походження Радослав Жук.
кари і терезами для зважування діл праведників і гріш-
ників, 1965; «Ангел Апокаліпсиса», 1988). Ікона була для Гніздовського цілком новим мистец-
твом, але це не означало, що мистець нічого не знав з іко-
Неповторні ікони для українсько-американської нології й іконографії. У 30-х роках він навчався у Львів-
церкви Святої Трійці у місті Кергонксоні (штат Нью- ській духовній семінарії, знав історію ікономалярства,
Йорк) написав у 1980—1982 роках Яків Гніздовський стилі ікон, їхній зв’язок з віровченням, літургійними
(1915—1985). Знаменитий гравер і маляр, твори якого відправами, був обізнаний і з будовою іконостасу.
за років президентства Джона Кеннеді прикрашали од-
ну з кімнат Білого дому у Вашингтоні, не готував себе до З огляду на невеликий розмір Свято-Троїцької церк-
ролі ікономаляра. Він працював у таких жанрах, як пей- ви у ній неможливо було побудувати повний високий
заж, натюрморт, анімалістика, портрет, екслібрис, ілюс- іконостас із п’яти ярусів. За погодженням з громадою і
тративна графіка. Великі музеї та бібліотеки, галереї та священиком Гніздовський намалював ікони тільки для
приватні збирачі мистецтва у США, Канаді, Європі, нижнього намісного і верхнього святочного ярусів:
Японії, Австралії були щасливі, коли до їхніх колекцій нижні були високі, з образами на повен зріст, а верхні —
потрапляли твори українця Гніздовського — уродженця невеликі.
села Пилипче на Тернопільщині, вихованця Варшавсь-
кої та Загребської академій мистецтв, який після Другої Малювання ікон Гніздовський розпочав 1981, а вже
світової війни оселився у США. наступного року був готовий цілий іконостас. Ще до
вставлення ікон на відведені для них місця в іконостасі
Світська творчість Гніздовського не має жодних зов- мистець організував виставку в одному з коледжів США.
нішніх ознак релігійності. Але він обирав для зображен- Глядачі висловлювали захоплені відгуки. Газети чимало
ня такі об’єкти з навколишнього світу, що свідчили про писали про незвичайний для Гніздовського новий ма-
довершеність усього творіння Божого. Гніздовський не- лярський цикл як велику удачу знаного творця світських
мов закликав глядачів пізнавати могутню вічну силу гравюр і картин.
Творця, який дав таку досконалість земним речам. У гли-
бинах своєї свідомості, свого серця мистець був мораль- Працюючи над кергонксонським іконостасом, мис-
но готовий і прямо послужити для потреб Церкви Хри- тець знайшов новий шлях до духовності ікони. Не прий-
стової. Така нагода випала йому в останні роки життя. маючи візантійської концепції святої людини як такої,
що позбавлена пристрасті, він спрямовує всі художні за-
соби на посилення експресії. Надмірно витягуючи по-

85

Українська іконотворчість у США й Канаді

Христина Дохват. Успіння Богородиці. Христина Дохват. Св. Микола. Христина Дохват. Архангел
З іконостасу церкви Богородиці З іконостасу церкви Богородиці Михаїл. З іконостасу церкви
в Гілсборо. 1997 в Гілсборо. 1997 Богородиці в Гілсборо. 1997

статі святих у висоту, Гніздовський створює глибокий Не зрікаючись символіки як такої, Гніздовський на-
символ прагнення неба і зв’язку з царством Бога. Хри- магався звести до мінімуму її складність і абстрактність.
стос, Богородиця, Іван Хреститель, святі Микола, Воло- Кольори в давній іконі мали свої значення. Лише ті віру-
димир, Ольга у намісному ярусі дуже високі, вони наче ючі, які відчували, на що натякав той чи інший колір,
з’єднують небо і землю. Але жодного натяку на «гіган- уміли читати колористичну «абетку» ікони. Більшість
тизм» у них немає. Навпаки, постаті святих видаються людей сприймала кольори просто як барви. Гніздовсь-
тендітними. кий відмовився від візантійської колористичної симво-

86

Українська іконотворчість у США й Канаді

Микола Бідняк. Микола Бідняк, Канада. Микола Бідняк.
Архангел Гавриїл у Благовіщенні. 1980 Богородиця Провідниця. 1981 Діва Марія у Благовіщенні. 1980

87

Українська іконотворчість у США й Канаді

Микола Бідняк.
Св. Дмитро. 1982

Микола Бідняк.
Ангел Апокаліпсиса.
1988

88

ліки, наприклад від золотих німбів і золотих фонів ікон. Українська іконотворчість у США й Канаді
Натомість він надав пейзажному тлу іншого значення,
не вигаданого ним особисто, а заснованого на Священ-
ному Писанні і Священному Переданні.

Так, отара овець за постаттю Ісуса Христа сприй-
мається як Боже стадо тих, хто смиренно повірили Хри-
сту як Боголюдині та прийняли Його Благу Звістку як
Звістку спасіння у вічності. Сам же Спаситель на іконі —
це Добрий Пастир, бо Він і Сам називав Себе так. Подіб-
на аналогія і лану стиглої пшениці за постаттю Богороди-
ці. Тут одразу пригадуються Ісусові слова, записані в
Євангелії від Матвія: «Жниво справді велике, та робіт-
ників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб на жни-
во Своє Він робітників вислав» (Матв., 9:37, 38). Малень-
кий Ісус і є тим Господарем. За постаттю князя Володи-
мира теж колоситься лан стиглого жита, символіка якого
рунтується на апостольстві Володимира як хрестителя
Руси-України. За святителем Миколою Гніздовський на-
малював виноградник, що символізує земну Церкву, свя-
щенну Євхаристію. Цей символ також безпосередньо
пов’язаний із церковною і чудотворною місією Миколи.

Символи Гніздовського суто євангельські, хоч і аль-
тернативні традиційним візантійським. Так, замість
візантійської плоскості він вдався до глибокого і розгор-
неного іконного простору. Ікони в кергонксонському
іконостасі виразно тривимірні, просторові, пейзажні.
Але пейзажі ці не натуралістичні, навіть не реалістичні,
а символічні — райські, святі й чисті. Чудове блакитне
небо, світлий обрій, благодатна земля. Такі пейзажі були
властиві творам майстрів епохи Відродження: не цілком
реалістичні, а швидше омріяні видіннями прийдешньо-

Яків Гніздовський, США. Іконостас у церкві
Св. Трійці в Кергонксоні. Фра мент. 1982

89

Українська іконотворчість у США й Канаді

Яків Гніздовський. Успіння Богородиці.
З іконостасу церкви Св. Трійці в Кергонксоні. 1982

Яків Гніздовський. Яків Гніздовський.
Архангел Гавриїл Діва Марія
з Благовіщення.
З іконостасу церкви з Благовіщення.
Св. Трійці З іконостасу церкви
в Кергонксоні. 1982
Св. Трійці
в Кергонксоні. 1982

го. А в роботах Гніздовського вони замінили собою золо- кової обрядовості (Різдво Христове, Воскресіння Хри-
те тло як видіння царства небесного. стове, Свята Трійця). Справжнім шедевром є твір «Бла-
говіщення» з прекрасно вимальованими образами Діви
Подібну низку символічних значень мистець викори- Марії й архангела Гавриїла. Містична, незбагненна суть
став у дванадцяти малих святочних образах другого яру- цієї сцени наче оповита зворушливою і земною життє-
су кергонксонського іконостасу. На деяких з цих ікон вістю. Поява небесного посланця, його незвичайні слова
зображені мужі Української Церкви, кардинал Йосип наповнили Марію почуттями здивування й радості. Ми-
Сліпий. В інших відчуваються мотиви української свят-

90

стець показав, що в цей переломний момент свого ленських соборів. Будучи національною за формою і сти- Українська іконотворчість у США й Канаді
життя свята Діва не втратила смиренності й покори. лем, вона лишилася православною за богословськими ос-
новами.
М’яким ліризмом пройняті й інші богородичні іко-
ни святочного ярусу. «Успіння» має сприйматися не як Наші ікономалярі виявили велике розмаїття манер і
сумна й трагічна сцена упокоєння Богородиці, а як стильових орієнтацій. Мета в них одна — прославити Бо-
радісне переселення її із землі на небо. В роботі над га, але кожен у рамках іконописного канону застосову-
іконостасом, створеним упродовж порівняно невели- вав власну творчу винахідливість. Тому й кожна україн-
кого відрізку часу, Гніздовський виявив себе мистцем ська церква на цьому континенті радує своєю красою,
глибокого філософсько-богословського мислення, новизною, неповторністю.
оригінальним інтерпретатором давно відшліфованих
сюжетів та образів. Не пропонуючи «революції» в іко- Микола Бідняк.
номалярстві, він делікатно усунув усталену візантійсь- Херувим. 1982
ку методику та замінив її на альтернативну. І вона да-
ла несподіваний, цікавий результат. 91

***

Приклад кількох визначних творців ікон та іконо-
стасів яскраво проілюстрував перебіг розвитку україн-
ського церковного мистецтва у США й Канаді.

Українські ікономалярі за океаном не втратили
зв’язку із сакральним мистецтвом своєї Батьківщини
— України. На північноамериканському континенті у
ХХ ст. діяло чимало діаспор із православних країн —
греки, болгари, білоруси, сирійці, росіяни, серби... Як-
що решта етнічних громад для нових церков замовля-
ли ікони на своїх історичних батьківщинах, українці
не могли цього робити, бо їхня Батьківщина перебува-
ла під владою жорстокого безбожного режиму, що
знищував церкви та ікони. Тому українці тут, в Аме-
риці, відродили національну традицію ікони й досягли
найкращих, вражаючих успіхів.

Українська ікона у США й Канаді є незмінно ка-
нонічною, вона відповідає вченню святих отців і Все-





Українська іконотворчість у країнах Західної Європи

Дмитро Блажейовський.
Італія.
Христос і Богородиця.
Вишивані ікони. 1987.

94

g Українська іконотворчість у країнах Західної Європи

ахідноєвропейська діаспора українців (в Італії, номалярі, церковні громади змушені були запрошувати
Франції, Німеччині, Великій Британії, Австрії їх із США чи Канади. Отже українське західноєвропей-
ське діаспорне ікономалярство тісно пов’язане з амери-
тощо) істотно відрізняється від північно- і канським щодо іконографії та стилістики.

південноамериканської, від австралійської і, певна річ, Правда, в країнах Європи від давніх часів збереглося
декілька чудових українських храмів, наприклад церква
від східної - казахстанської та сибірської. Вона менш чи- св. Варвари в австрійській столиці Відні, де іконостас
ХVІІІ ст. у стилі бароко є шедевром малярства й різьби.
сельна й матеріально бідніша за американську. Нових Але українські храми в Європі творила не діаспора, а
«виписані» з України архітектори, різьбярі й малярі.
церков українці тут будували куди менше, ніж у США й Їхні твори сприяли збереженню наших національних
традицій не лише ренесансно-барокової доби ХVI-XVIII
Канаді, навіть Аргентині, Бразилії та Австралії. ст., а й давнішого Середньовіччя.

Відповідно менше творилося іконостасів і малювалося Сучасна українська ікона в Європі молодша за амери-
канську й канадську. За океан народні образи привезли
ікон. Через відсутність значного попиту на сакральні тво-

ри українські мистці залишали Європу і прямували за

океан. Можна назвати десятки талановитих майстрів

пензля, які наприкінці 40-х і на початку 50-х років ХХ ст.

подалися до заможної Америки, щоб там виявити себе в

царині ікони. Тож коли в Європі знадобилися добрі іко-

95

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи

Дмитро Блажейовський. Дмитро Блажейовський.
Св. Володимир і Ольга. 1988. Євангелисти Матвій, Марко, Лука й Іван. 1990.

емігранти першої хвилі ще в ХІХ ст. А професійне іконо- не були готові до ікономалярства, яке вимагало поглибле-
малярство зародилося на початку ХХ ст. У Західній них богословських знань, твердих навичок і, звичайно,
Європі в ранні десятиліття ХХ ст. працювали відомі відповідного покликання та натхнення від Святого Духа.
мистці (Олекса Грищенко, Василь Хмелюк, Микола Буто- Іншою причиною кволої цікавості до ікони була
вич, Василь Кричевський, Василь Перебийніс та ін.), але відсутність замовлень на це специфічне мистецтво.
ніхто з них тоді не малював ікон. Одні стояли осторонь
релігійних проблем, другі вірили в Бога, але професійно Після Другої світової війни ситуація різко змінилася.
У Європі оселилося більше емігрантів з України. Люди

96

різних поглядів, уподобань і політичних орієнтацій Дмитро Блажейовський. Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
об’єднувалися довкола Церкви. Священики Православ- Христос Вседержитель.
ної і Греко-Католицької Церков спочатку працювали у
так званих таборних церковцях і капличках. З часом ви- Вишивана ікона.
никло багато громад, які потребували кращих церков- Галерея вишиваних ікон
них приміщень. З’явилися підстави для замовлень на іко-
ни й іконостаси. у Львові. 1985.

Крім того, існувала потреба і в церковному начинні - умоглядне, теоретичне. Студії в Урбаніянському універ-
престолах, аналоях, тетраподах, корогвах, хрестах, свя- ситеті він завершив захистом докторської дисертації з
щеничому одязі. Спеціальне вбрання для єпископів, свя- богословії, а студії в Грегоріянському університеті - док-
щеників і дияконів стало предметом особливої турботи торською дисертацією з історії Церкви. Було це в дале-
Української Церкви - у католицько-протестантській ких 40-х роках ХХ ст.
Західній Європі не було фірм і ательє, що виготовляли
богослужбове облачіння східного обряду. Доводилося все Після Другої світової війни 36-річний теолог та істо-
робити вручну - шити, вишивати, гаптувати. Звідси бере рик від’їжджає до Сполучених Штатів Америки для пас-
початок творчість одного з найвидатніших у світі тирської роботи, бо ще 1939 року він був висвячений на
майстрів вишиваної ікони - священика й науковця, що душпастиря. В Америці Блажейовський тяжко працював
має два докторських ступеня (історії та богословії) Дми- аж до виходу на пенсію в 1973 році. Йому діставалися
тра Блажейовського (нар. 1910 року). краї, де родини мешкали за десятки миль одна від одної,
а також від храму, в якому він мав служити як священик.
Творці ікон вирізняються з-поміж інших мистців За 27 років Блажейовський переїздив на вимогу єпис-
вдачею, способом життя, методом праці. Вивчення до- копів з парафії до парафії у шести штатах: Коннектикут,
робку кожного майстра вимагає окремого підходу. Міссурі, Небраска, Колорадо, Пенсільванія, Техас... Незва-
Справді, мистці української діаспори - унікальні люди, жаючи на цілком зрозумілі труднощі, пов’язані з
але Блажейовський - найоригінальніший серед оригі- постійними переїздами, він одержував і велику насолоду.
нальних. Багато фактів з його довгого життя вражають Надзвичайно допитливий і спостережливий, Дмитро
своєю нестандартністю. Наприклад, він пішки пройшов Блажейовський буквально всотував барви природи, су-
половину Європи, щоб побачити Рим. І не тому, що був
аж такий бідний, щоб купити квитка на поїзд. Він хотів
пережити відчуття середньовічних пілігримів, а заодно
зблизька побачити різні країни, якими мандрував. В мо-
лоді роки навіть і гадки не мав стати творцем ікон - ні
мальованих, ні мозаїчних, ні вишиваних. Жодним худо-
жествам ніколи не вчився, навіть не брав уроків з еле-
ментарного рисунка. Навчання в Римі було виключно

97

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи вирішив виїхати до Європи й оселитися в Римі для робо-
ти над дослідженням з історії Церкви. На Батьківщину,
Дмитро Блажейовський. в Україну, повернутися 1973 року не було можливості.
Богородиця Милостива Почаївська. 1992. Йому минуло вже 63 роки: вік поважний, але сили й
енергії не бракувало. Вивчаючи архіви, Блажейовський
ворі пейзажі гір і м’які пологі лінії лісистих пагорбів, не- збагнув, яке велике значення мала для українців церква,
бо при різному освітленні й мінливі тіні піщаних дюн. її оздоблення. Рішення зайнятися вишиванням ікон -
Він навіть не припускав, що колись ці закарбовані в зовсім нечоловічою, здавалося б, роботою - прийшло до
пам’яті кольори і форми знайдуть вираз у власних руко- отця Дмитра несподівано, як осяяння. Знаючи, що
творіннях. Він щиро любив красу, дякуючи за неї Богові. первісні іконостаси - темплони - починалися в ранні
віки християнства саме з вишиваних і гаптованих ікон -
З останньої парафії в штаті Техас, з міста Гюстона, де пелен, він поставив собі за мету відродити старовинну
працював найдовше (1959-1973), Блажейовський традицію, наблизити її до незчисленних українських мо-
тивів і технік народної вишивки.

Не маючи мистецької освіти і навичок у малярстві,
Блажейовський постійно зважував на терезах свого
сумління: чи вдасться зобразити святі лики засобами ви-
шивки? Бо ж вишивання вимагає більше майстерності,
терпіння і часу, ніж малювання фарбами. Він мав надію,
що Бог допоможе опанувати цілком новий терен праці.
«Якщо витримав суховії Колорадо і спеку Техасу, витри-
маю і служіння голкою», - міркував священик.

Добре володіючи науковим дослідницьким методом,
він підійшов до творення вишиваних ікон аналітично й
системно. Спочатку визначив перше коло святих, яких
збирався вишити. Упродовж років Блажейовський
змальовував їх: намічав кожний стібок у квадратиках, до-
бирав для цих квадратиків кольори й відтінки, інакше
кажучи, робив узори. Першу збірку узорів Блажейовсь-
кий видав окремим альбомом (1979). Звертаючись у пе-
редмові до жіноцтва діаспори, він закликав не марнува-
ти вільний час, а підносити духовність засобами тра-
диційної народної культури: «Українські церкви і ро-
динні доми у вільному світі є в середовищі інших куль-

98