Українська Ікона (досвід діаспори) 2003

тур, що пригнічують українську культуру та українські Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
традиції. Нам треба протиставитися цим небезпечним
впливам і асиміляції. Наша культура давня, відрізняє нас Дмитро Блажейовський.
від інших, має свою красу. Під багатьма оглядами другої Переображення Господнє. 1994.
такої немає. Наші батьки берегли її сторіччями, незва-
жаючи на поневолення і наступ чужих культур. Будьмо ніхто ще не досяг майстерності свого вчителя. Витонче-
сильні, як були сильними наші прадіди. Вільні у вільному ність, досконалість його вишивок вражаючі. Часом на од-
світі, бережімо пильно нашу культуру і наші традиції, ному квадратному сантиметрі майстер робить до півтори
плекаймо їх і словом і ділом». сотні стібків голкою, до того ж нитками різних кольорів і
відтінків. Якщо малювання узорів зі святих ликів стало
Це була духовна настанова для читачів, а найперше - для нього звичною справою, то переведення їх на ткани-
для самого себе. За понад чверть століття Блажейовський ну залишається неймовірно копіткою творчою працею.
створив близько двохсот узорів святих Східної та
Західної Церков, опублікувавши ці узори в десятьох аль-
бомах. Найновіший альбом побачив світ 2002 року - це
серія образів святих дів і жінок (Варвара, Катерина, Те-
тяна, Оксана, Наталія, Христина, Лариса, Дарія, Світла-
на, Ніна, Анастасія, Меланія, Параскева, Ірина, Тамара,
Лідія, Галина, Іванна, Вероніка, Євгенія, Юлія, Текля,
Олена, Марта), а також кілька чудотворних Богородич-
них ікон - Київська Введенська, Густинська, Чернігівська
Єлецька, Іржавецька.

За узорами десятого альбому 92-річний отець Дмит-
ро вишиває в Римі ікони святих жон. Образи попередніх
дев’ятьох альбомів уже вишиті. Самовідданий і безко-
рисливий майстер подарував усе це неоціненне диво
місту Львову. Численні ікони Блажейовського можна по-
бачити в експозиції Львівського музею вишиваних ікон.
Опікуном цього музею є духовний побратим мистця
священик Ігор Ковальчук.

Блажейовський самотужки здобув мистецьку освіту
іконотворця і тепер докладає дещо менше зусиль при
змалюванні узорів, ніж у 70-х роках, коли розпочинав
справу. У Римі йому допомагає одна з його учениць - Ан-
на. В Україні в нього теж багато послідовниць. Проте

99

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи У 70-80-х роках, поряд з іконотворчістю, Блажей-
овський вишивав корогви, тобто церковні знамена,
скрижалі на мантіях єпископів, тобто невеликі за Дмитро Блажейовський.
розміром образки, та деякі інші ткані речі, що викори- Вознесіння Господнє. 1994.
стовуються під час богослужінь. Але за останні 10-12
років маестро зосередився виключно на іконах, призна- образ склався давно, в І тисячолітті християнської ери.
чених для молитви у храмах, удома, а також для Він мав демонструвати молільникам вищий зразок лю-
Львівського музею вишиваних ікон, для виставок у бові, в якій воєдино злилися Божественне поклоніння
різних країнах Європи й Америки і, звісно, в Україні. Марії своєму Синові і водночас суто людська, земна, ма-
Він прагне створити якомога повнішу серію ікон святих теринська любов. Інші варіанти образу Богородиці були
Східних Церков, включно з Українською Церквою, тоб- також утверджені ще в ранній Церкві: Провідниця
то свого роду зображально-вишивані «Четьї Мінеї» - (Одигітрія), Заступниця (Оранта), Знамення (Панагія),
«Житія Святих» в образах. Значна частина цієї фунда-
ментальної роботи вже виконана. Цикл святих дів і жон
можна розглядати як завершення одноосібних ікон
грецьких, слов’янських, латинських і близькосхідних свя-
тих подвижників і подвижниць християнської віри. В
подальшому майстер має намір опрацьовувати багато-
персонажні ікони. Водночас він удосконалює засоби ви-
шивання, не полишаючи і наукової праці.

Виходячи з головної богословської засади, що ікона -
це Священне Писання і Священне Передання в образах,
Блажейовський поставив у центр своєї творчості образ
втіленого Бога - Ісуса Христа. Відомо кілька варіантів
цього славетного образу, але найулюбленішим є Христос
Вседержитель, найчастіше використовуваний у ма-
лярстві, мозаїці, фресці, вітражі, навіть мініатюрі. У Все-
держителі найповніше виражена Божественна природа
Христа як людинолюбця, управителя Всесвіту, судді і
вчителя. Одна з ікон, вишита 1985 року, в усій повноті
передає ці риси Спасителя і канонічно відповідає бого-
словському вченню про цей образ. Тоді ж Блажейовсь-
кий вишив ікону Богородиці Милостивої, званої ще в ук-
раїнській традиції Ніжністю, з грецької - Єлеусою. Цей

100

образи по двоє (Христос і Богородиця, 1987; Володимир Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
і Ольга, 1988; Константин і Єлена, Борис і Гліб, Кирило і
Дмитро Блажейовський. Методій, Антоній і Теодосій Печерські - усі 80-х років) і
Воскресіння Христове. 1994. навіть по четверо, особливо, коли йдеться про одночасне
вишивання чотирьох євангелистів - Матвія, Марка, Луки
Годувальниця (Галактотрофуса). З них у Блажейовського й Івана (1990).
зустрічається поряд із Милостивою (Єлеусою) тільки
Провідниця (Одигітрія), бо ці два образи є класичними Чим менший формат ікони, тим більшої ретельності
саме для України. вимагає її виконання. Чим дрібніші деталі, тим більшу
кількість стібків треба робити, щоб правильно й гарно
Одиночні образи становлять основну частину ікон вишити. Використовуючи звичайну канву з подвійними
майстра. Композиційно вони різні: на повен зріст, по- нитками, що її називають професіонали-вишивальники
колінні, поясні та погрудні. Часом він зіставляє одиночні панамою, майстер лише на великих площинах робить
звичайні сорок стібків на квадрат-дециметр, скажімо,
коли вишиває жовтими нитками, під «золото», тло іко-
ни. А постаті й особливо обличчя святих вишиває
більшою кількістю стібків. У малих і мініатюрних образ-
ах число цих стібків сягає 140-160 на квадратний санти-
метр. Якщо врахувати, що один стібок робиться за дві се-
кунди, то, щоб вишити один квадратний сантиметр іко-
ни, потрібно майже шість хвилин, не враховуючи пауз
для засилювання голок, добору кольорових ниток тощо.
А найповільніший маляр, який користується фарбами,
витрачає на замальовування одного квадратного санти-
метра не більше чотирьох секунд. Тобто маляр ікони
працює швидше за вишивальника у 80 разів!

Разом зі своїм народом Блажейовський вірить у доб-
ротворчу дію Святого Духа через деякі ікони, переважно
Богородичні, які тому й називаються чудотворними. За
30 років вишивацької творчості отець Дмитро вишив
майже всі чудотворні Богородичні ікони, уславлені в
різні роки в Україні, а також деякі, уславлені в краях
грецьких, болгарських, сербських. Ось назви українських
Богородичних чудотворних ікон, вишитих Блажейовсь-
ким: Почаївська, Київська Оранта, Вишгородська, Во-

101

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи линська, Зарваницька, Белзько-Ченстоховська, Яро- лися злій силі йти в чужі землі для грабунків і вбивств.
славська, Холмська, Повчанська, Крехівська, Чернігово- Діва сотворила чудо і відігнала їх острахом, врятувавши
Іллінська, Охтирська, Самарська, Теребовельська, Буко- життя багатьом. Вишивальник виразно акцентує саме
винська, Жировицька, Гошівська, Мукачівська, Боро- людинолюбну рису Богородиці, душевне тепло, яке вихо-
нявська, Густинська, Чернігоро-Єлецька, Іржавецька. Ці дить з її очей, з її прекрасного обличчя.
твори брали участь у виставках в Італії, США, Бельгії,
Німеччині й Україні, а нині зберігаються у Львівському Багато копіткої праці вкладає майстер у бага-
музеєві вишиваних ікон. тофігурні ікони на різні свята церковного року: Різдво
Богородиці та Христа, Стрітення, Введення Діви Марії у
Почаївська чудотворна вишита Блажейовським храм, Втеча до Єгипту, Хрещення в Йордані, Переобра-
однією з перших - 1992 року. Вона має надзвичайну по- ження Господнє, Його Воскресіння й Вознесіння на не-
пулярність в Україні з кінця ХVІІ ст. Вітчизняні істо- бо. У церквах ці ікони малюються у менших форматах і
ричні джерела описують чудо зняття турецькими напад- займають другий ярус ікон - над намісним ярусом. З ог-
никами облоги Почаївського чоловічого православного ляду, що вони малі, а постатей багато, Блажейовський
монастиря 23 липня 1675 року. Кілька днів турки вишиває їх дуже пильно й тонко. Непросто вишиванням
обстрілювали монастир і вже були готові захопити його, хрестиком передавати округлі форми і відтворювати
пограбувати і перетворити на свою укріплену фортецю нитками основні кольори та їхні відтінки.
для подальшого завоювання Подільських, Галицьких, Бу-
ковинських, Волинських країв України. Аж ось на Щоб не припуститися помилки, знаменитий виши-
світанку 23 липня 1675 року, на самому початку штурму вальник під час роботи постійно має перед собою намаль-
монастиря, в небі над святинею з’явилася Діва з Ісусом- ований ним же узор, кожна клітинка якого «підказує»,
хлопчиком - і всі стріли, кулі, ядра турків завертали назад якою ниткою робити стібок, розмір цього стібка. Узор
і влучали у самих нападників. Серед монахів був маляр «диктує» форму, округлість, затінення, стиль, техніку ви-
ікон, який помітив, що на головах Діви Марії та Ісуса бу- шивання - хрестик, півхрестик, гладь. Як і більшість сучас-
ли царські корони. Щойно турки з жахом відступили й них українських творців ікон у країнах діаспори, Блажей-
залишили Поділля, як мистець змалював чудотворний овський дотримується основ класичного національного
образ, що став узірцем для всіх подальших зображень стилю: ренесансно-барокові стильові засоби на базі
Почаївської ікони. східної іконографії. А це означає осяйні яскраві кольори,
усунення темних барв, багата декоративність, викори-
Яскравою заполоччю, що не вицвітає, Блажейовський стання різноманітних орнаментів, введення в ікони
вишив образ святої Діви Марії з її Богом-Дитятком. Це архітектурних мотивів, зокрема зображень найвідоміших
втілення самої любові, адже Почаївська ікона належить храмів: св. Софії в Києві і св. Юра у Львові. З усіх можли-
до типу Милостивої, Ніжності, Єлеуси. Її любов не вих засобів, якими зазвичай твориться ікона, майстер оби-
тільки до Сина, до монахів, які вже приготувалися прий- рає такі, що мають найбільшу силу молитовного й есте-
няти мученицьку смерть від нападників, а й до самих тичного впливу, точно відповідаючи соборному вченню
турків: адже вони теж люди, Божі творіння, хоч і підда- Церкви про роль і призначення сакрального мистецтва.

102

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи

Дмитро Блажейовський.
Введення Діви Марії у храм. 1994.

Дмитро Блажейовський.
Богородиця Милостива Вишгородська. 1995.

103

Дмитро Блажейовський. Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
Тайна вечеря. 1995.

104

Тому ніхто з правдивих священнослужителів, бого- Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
словів і мистецтвознавців-іконологів не може закинути
Блажейовському, що його ікони неканонічні. Але ті не- Дмитро Блажейовський.
доучені люди, які поверхово знають церковну історію, Різдво Богородиці. 1995.
вряди-годи дорікають майстрові, що вишивані ікони,
мовляв, виходять за межі православної традиції... Тоді ми, а то й ставиться під час богослужінь дві ікони обабіч
отець Дмитро і його численні учні й учениці нагадують, символічної царської брами. Тому, за рідкісними винят-
що ікона як така взагалі починалася із зображень на тка- ками, масштабної іконотворчості українців у країнах
нинах, і ще до того, як поширилися мальовані й мозаїчні Західної Європи немає.
ікони, храми прикрашали вишивані, гаптовані, апліко-
вані ікони-пелени. Блажейовського неможливо збити з Але, на відміну від Америки, українці в Європі плека-
обраного шляху іконотворця-вишивальника, бо він є ви- ють домашні ікони, що не вимагають дотримання тако-
датним богословом і церковним істориком, автором го суворого канону, як церковні. Тут дається взнаки гли-
п’ятнадцяти монографій англійською, італійською та ук-
раїнською мовами. В цьому полягає феноменальність, а
то й унікальність доктора двох наук отця Дмитра Бла-
жейовського, що його Богом даний талант творця ікон
ррунтується на глибоких теологічних знаннях, а його
копітка творча праця розвивається паралельно з
плідною науково-дослідною роботою в царині бого-
словії.

Українська іконотворчість у країнах Західної Євро-
пи помітно відрізняється від американської й канадсь-
кої. За океаном наші творці ікон працюють переважно
для церков. Вони створюють великі іконостаси, малюють
значні, масштабні сакральні твори. Високого рівня сягає
узгодженість малярства з різьбою іконостасів, з архітек-
турою храмів. У Європі українські громади менші, ніж у
США, Канаді, навіть у Бразилії й Аргентині. В Німеччині,
Англії, Франції, Бельгії, скандинавських країнах ук-
раїнцям простіше купити чи орендувати католицький
або протестантський храм і пристосувати його під пра-
вославний чи греко-католицький. Для цього влашто-
вується одноярусний іконостас з чотирма всього ікона-

105

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи бинна українська традиція. Деякі колекціонери є при-
хильниками новітніх течій в образотворчому мистецтві
ХІХ, ХХ і ХХІ століть, тому ладні бачити винаходи і в Дмитро Блажейовський.
іконі. Це, звичайно, експеримент, але не радикальний, не Стрітення Господнє. 1996.
революційний. У модерних образах, створених майстра-
ми української діаспори у Європі, збережені основні бо- нажні ікони також малюють у визначених Церквою
гословські та іконографічні засади класичної ікони. А все рамках. Вони не вдаються до простого ілюстрування
нове належить до проблем форми. біблійних, євангельських сюжетів, а виражають глибин-
ний молитовний контекст творів. Сучасна модерна ікона
Одні малярі вдаються до підкреслено лінеарних є свідченням не занепаду, а швидше розвитку прадавнь-
форм і таким чином уподібнюють мальовані ними ікони ого мистецтва. Звичайно, є експерименти, які іконами
до кольорових естампів, до графіки. Інші віддають пере- назвати неможливо. Священні теми приваблюють ти-
вагу розмитим «дифузним» формам, як імпресіоністи. У
традиційній іконі нема ні джерела світла (воно осяває
святий образ неначе зсередини), ні відчутного повітря-
ного середовища. А частина мистців навпаки дає відчути
світло-повітряну присутність навколо святого чи святої,
наближаючи тло ікони до пленеру. Чіткі малюнки скла-
док одягу на святих особах, що були характерні для кла-
сичної церковної ікони, в модерних творах набувають
іншої малярської інтерпретації - як система різноколь-
орових смуг, що плавно переходять одна в одну. Отже
твердий канон ікономалярства поступово втрачає свої
межі. Мистці прагнуть внести свою лепту в ікону та до-
могтися власного бачення, виразити себе і своє ро-
зуміння святості, не завжди узгоджене із соборними
церковними вимогами авторитетних отців богословсь-
кої науки.

Такий стан дехто називає ерозією ікони, занепадом
цього давнього мистецтва. Але це не так. Ті майстри, які
однозначно називають свої твори іконами, а не просто
релігійним мистецтвом, шанують соборні постанови. Во-
ни дотримуються класичних образів і сюжетів, зображу-
ють лише тих людей, які канонізовані Церквою як святі,
блаженні, рівноапостольні, преподобні; багатоперсо-

106

лем і манерою, за призначенням їхніх ікон. Глувко малю- Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
вав лише хатні ікони на приватні замовлення. Мазурик
Дмитро Блажейовський. творив також для храмів і має один іконостас.
Різдво Христове. 1996.
Проте незалежно від того, призначені ікони для цер-
сячі професіоналів і любителів. Завдання спеціалістів - кви чи домівки, мистці малюють їх за внутрішнім по-
виокремити справжніх ікономалярів та відсіяти кликанням - за вірою. Українські майстри потрапили на
довільних експериментаторів чи навіть спекулянтів на Захід не з власної волі, а переважно рятуючи життя й
релігійні теми. свободу. Багато з них заглядали в обличчя смерті, і тільки
палке звернення до Бога рятувало їх від небезпеки.
Так ми і вчинимо. З багатьох авторів виділимо модер- Пізніше, пооблаштовувавшись у громадах, вони захотіли
ного ікономаляра з Великої Британії Ростислава Глувка уславити Бога і Його святих своїми творами, зокрема
та з Франції - Омеляна Мазурика. Вони дуже різні за сти- іконами. Так, 1991 року скульптор Михайло Черешнь-
овський, який до Другої світовій війни різьбив лише
світські скульптури, опинившись у Нью-Йорку, створив
одна по одній низку напрочуд гарних скульптур Богоро-
диці з Ісусом Христом. Не без хвилювання розповідав
знаменитий скульптор про те, що ж змусило його вдати-
ся до релігійної тематики. Було це в Чехії наприкінці
війни. Тікаючи з колегами від переслідування «черво-
них», він опинився у човні, щоб переплисти річку. Швид-
ка течія перекинула човен. Ті, хто вмів плавати, потону-
ли, бо їх затягло у вир. Черешньовський плавати не вмів,
але схопився за край човна, і його борсала крижана вода,
аж поки не прибила до берега. Відчуваючи, як його тіло
дубіє від холоду, він голосно молився до Христа й Богоро-
диці про своє спасіння, обіцяючи прославити їх, якщо
залишиться жити. Він був врятований і виконав обіцяне.

Щось подібне траплялося й з іншими, в тому числі з
Ростиславом Глувком (1927-1990). Він народився і
провів дитинство у місті Кременці теперішньої Тер-
нопільської області. Змалку брав участь у юнацькому
русі проти окупантів України. 1940 року, щойно більшо-
вики зайняли західноукраїнські землі, 13-річного Рости-
слава разом з матір’ю було заслано до Казахстану. По-

107

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи божний хлопець і його мати багато молились, щоб не за- тіла не такі, як у тутешніх людей. Отже, маємо виразний
гинути у безводному пустельному краї... За щасливого відхід від натури, від реалізму. Відхід де помірний, а де
збігу обставин українець Ростислав Глувко, видавши себе навіть радикальний, як, наприклад, в роботах «Апостол
за поляка, разом з полоненими польськими військовими Павло», «Святі Борис і Гліб», «Феодосій Печерський». У
частинами був інтернований до Палестини. Це сталося своїх ранніх іконах (середина 70-х років) Глувко часто
1942 року на вимогу британського уряду. А через 5 років бере за основу відомі старовинні взірці - ангела із золо-
Ростислав переїхав до Лондона, де навчався в поважній тим волоссям, Христа Вседержителя, деякі Богородичні
мистецькій школі - Гаммерсміт Коледж оф Арт. Спочат- ікони, а також ікони за мотивами головних релігійних
ку він ілюстрував книжки, журнали, займався приклад- свят церковного року. Глядачі легко впізнають твори і
ною графікою (малював конверти для грамофонних милуються незначними змінами, які вносить мистець у
платівок, святкові листівки, афіші концертних програм, свої авторські наслідування давніх ікон.
каталоги виставок тощо). Потім прийшла любов до ма-
лярства. Відвідання Італії спонукало його створити цілу Але у 80-х роках Глувко почав значно перебудовувати
серію акварелей - пейзажів Венеції та інших міст. Писав традиційні образи, доводячи їх до деформації: це «Юрій
портрети, картини на історичні та героїчні теми. Так Змієборець», «Молитва Богородиці», «Пречиста Діва»,
творив Глувко рік за роком, люди любили його майстер- «Архангел Михаїл». За радикальними змінами у
не малярство за життєвість і ясну палітру. Аж ось, набли- зовнішності святих і їхньому оточенні стоїть глибоке пе-
жаючись до свого 50-річчя, Глувко задумався над тим, як реконання автора, що святі в невидимому світі, в раю, в
сила Господня рятувала його в дитячі та юнацькі роки духовному просторі не позбулися чогось від своєї колиш-
від тюрем та заслань. Як молився, як обіцяв бути вірним ньої земної іпостасі. Вони немов проходять перебудову.
Богові та жити й творити за Його заповідями. Середина Земне для них - це не прокляте минуле, а матеріальне,
70-х років стала початком нового Глувка - ікономаляра з варте свого возвеличення, бо й воно є творінням Бога.
дуже цікавою манерою зображення святих. Так що за цими змінами форми, елементарними чи
ррунтовними, стоїть авторське розуміння вічного буття,
Ця манера включала три основні компоненти: форму, безсмертя, зв’язку часу земного й небесного.
колір і простір, у які мистець вніс чимало такого, чого не
було в традиційній класичній іконі. Через форму він Цій меті слугує у Глувка і колір. Майстер дотри-
хотів возвеличувати, монументалізувати святих. У нього мується тієї ж спектральної градації, що й класична іко-
не було певного засобу возвеличення, як, скажімо, у на: барви насичені, чисті. Але порядок їх використання і
Гніздовського - через надмірну вертикальну видов- символічне значення у мистця своєрідні. Він закутує Бо-
женість постатей. Глувко домагається значущості образів городицю в чорний мафорій, тло ікон буває і золотим, і
і через видовженість, і через присадкуватість, і через помаранчевим, і синім, і навіть чорним. Це, звичайно,
легкість, і через масивність - тобто через протилежні відступ від канону. Але таким чином Глувко домагається
трактування форми. Він спонукає глядача думати, що разючого контрасту. Зіставленням протилежних коль-
святі є не од світу цього, вони особливі, їхні обличчя й орів, які не гармонують між собою, він прагне збудити
віру глядача, запросити його до молитви, а, може, й дра-

108

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи

Дмитро Блажейовський. Дмитро Блажейовський.
Хрещення в Йордані. 1996. Втеча в Єгипет. 1996.

матизувати особу зображеної святої людини. У зрікається їхніх традиційних символічних значень, за-
світських творах, особливо у пейзажах Глувка, панує гар- проваджених Церквою в давні віки. Якщо спробувати
монійна суголосність барв і відтінків. Зовсім інше спо- накласти загальноприйняту схему іконної символіки на
стерігаємо в іконах. На виставках Глувкових творів увагу релігійні твори Глувка, то в результаті дістанемо значні
відвідувачів одразу привертали його образи, які мовби неузгодження. Видається, що мистець взагалі не хотів,
кидають виклик світові, запрошують до мовчазного щоб використані ним кольори мали якийсь прихований
діалогу. Задля посилення контрастності кольорів Глувко зміст. Імовірно, він надавав їм не сакрального, а суто де-

109

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи Ростислав Глувко.
Христос Вседержитель. 1978.

Ростислав Глувко, Англія. Ростислав Глувко.
Спаситель. 1976. Апостол Павло. 1977.

коративного сенсу. Деякі ікони скромно орнаментовані, Простір у нього двовимірний, третього виміру - глибоко-
в інших деталі скомпоновані у вигляді певних, переваж- го - майже не відчувається. Тло кожної ікони плоске, од-
но округлих, геометричних фігур. Це зближує ікони ноколірне, а постать святої людини не вирізняється на
пензля Глувка з традиційними народними іконами, на- ньому як щось осяжне, зливаючись в одну площину. Все
приклад з іконами на шклі. зображення сприймається як кольорова яскрава тінь.
Інакше кажучи, у трактуванні простору майстер
У трактуванні простору Ростислав Глувко, здається, наслідує більше візантійську, ніж українську ікону. Про-
найближче стоїть до класичної церковної ікони.

110

те якщо у Візантії плоским іконам надавалося певне Чимало іконографічних і стильових складників жив- Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
символічне значення (проекції небесного на земне), то у лять іконотворчість французького мистця українського
Глувка таке утаємничення відсутнє. Будучи цілком сучас- походження Омеляна Мазурика (1937-2002). З-поміж
ним мистцем, він водночас з посиленою увагою ставився кількох десятків українських ікономалярів, які працю-
до всього старовинного та намагався йти за старими вали або продовжують працювати на Заході, він найпри-
майстрами в деяких деталях і засобах. хильніший до різноманітних синтезів. Загалом українці
не плекають в іконі якийсь єдиний стиль, скажімо
Так, наприклад, малював ікони лише на дерев’яних візантійський. Але вони також не розбігаються на багато
дошках, до того ж із старого, часом почорнілого, але не стилів в одному творі - чи іконі, чи й великому іконостасі.
зітлілого дерева, особливо з вимоченого у воді так звано- Видатні майстри досягли найкращих результатів на по-
го мореного дуба, улюбленого в Англії. Готував дошки до граниччях візантизму й ренесансу, візантизму і готики,
розмальовування власноруч: вкривав їх ррунтовкою (лев- візантизму й бароко. Були такі, що змалювали славетні
касом), скріплював левкас тонкою тканиною (паволо- ікони, поминувши візантизм: американці Михайло
кою) і різними клеями та маслами. Фарби розчиняв у Осінчук, Михайло Дмитренко, Яків Гніздовський. Перші
яєчному розчиннику з додаванням оцту і свяченої води - двоє чудово використали елементи дотику між бароко й
тобто малював яєчною темперою, як це чинили старі класицизмом, третій знайшов одухотворення на пере-
ікономалярі. Інколи Глувко використовував сучасні ак- тині готики й ренесансу.
рилові фарби, які міцніші, барвистіші за темперу, що
ніколи не темніють і не вицвітають. Не цурався він та- Цей експеримент українців можна назвати унікаль-
кож і олійного малярства. Отже, в технічних засобах тво- ним у світовій іконотворчості. Розвиток української іко-
рення ікон, так само, як і в образних, Глувко, можна ска- ни йшов природним для мистецтва шляхом глибокого
зати, однією ногою стояв у Середньовіччі, а другою - у опанування традицій у поєднанні з поміркованим нова-
своєму ХХ столітті з його винаходами і творчими експе- торством. Єдиним регламентом для українців лишалася
риментами. богословія ікони, і ось така серцевина цієї богословії:
пізнання Бога не тільки через Слово, але й через Образ.
Вражений тяжкою недугою, Ростислав Глувко упо- Цю засадничу тезу не порушував навіть такий поєднувач
коївся на 63-му році життя. Як ікономаляр він тільки стилів малярства (не двох чи трьох, а багатьох!), як Оме-
починав свою творчість, бо звернувся до ікони досить лян Мазурик. Він особливо пильно вивчав богословію
пізно. Кілька десятків образів, створених майстром у 80- ікони, але водночас мало хто відійшов від її формальних
90-х роках ХХ ст., свідчать про те, що він не лише знай- візантійських рис так далеко, як він. Омелян з великою
шов цікаву, небуденну форму, а й мав духовну візію сто- побожністю сприйняв духовну ідеологію ікони, але ввів
совно незбагненного, але омріяного людьми потойбічно- цю ідеологію в цілком нові естетичні виміри, де перепле-
го світу, де мешкають душі святих. Ікономалярі не бува- лися традиції української народної ікони етнографічно-
ють просто формалістами, «самовиражальниками». Во- го регіону Лемківщини - з одного боку, і модерні течії
ни - релігійні філософи, які самі шукають та іншим вка- малярства - імпресіонізм, кубізм, експресіонізм, абст-
зують шлях до вічності. Одним із них був Глувко.

111

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи Ростислав Глувко.
В’їзд в Єрусалим. Триптих. 1978.

Ростислав Глувко. Ростислав Глувко.
Богородиця Знамення. 1978. Архангел Михаїл 1978.

рактне мистецтво - з другого. За витвореними Мазури- донів Польщі. Професійну освіту здобув у Краківській
ком іконами й іконостасами стоять його великі знання, академії мистецтв. 1967 року вирушає на спеціалізацію
поважна мистецька освіта, віра в Бога, в повсякчасне до Франції і вступає до Вищої школи образотворчого
спілкування кожної людини з її Творцем, а також сміли- мистецтва, де понад рік проходить стажування у ма-
вий дух експерименту. лярській майстерні проф. Бреншона. Тут він збли-
жається з кількома українськими мистцями, які або
Омелян Мазурик народився 2 лютого 1937 року в постійно мешкали в Парижі, або приїздили сюди для
селі Брежаві на Лемківщині, що потрапила у межі кор-

112

студій. Одним з них був американець українського по- Ростислав Глувко. Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
ходження Любослав Гуцалюк, який уподобав динамічну Ісус. 1979.
манеру малярства Мазурика і рекомендував його як
можливого автора іконостасу для українського храму в Ростислав Глувко.
самому центрі французької столиці, на бульварі Сен Діва Марія. 1979.
Жермен, 186. Церква має статус катедрального собору
св. Володимира для українців Франції та країн Бенілюк-
су, вона знаходиться в колишньому шпиталі, збудовано-
му ще у ХVІІІ ст., а потім прилаштованому до бого-
служінь в українському обряді.

Нава собору - це звичайна прямокутна зала. Мазурик,
як освічений мистець, пристосував масштаб і форму іко-
ностасу до цього приміщення, що не мало ані хрестовид-
ного плану, як то зазвичай буває у церквах, ані зводу з ку-
полом. Прямокутні форми зали зумовили подібні прямі
кути в іконостасі. Тільки верхня частина царської брами
у вигляді триарочних кривизн порушує чітку конст-
рукцію. Але арки не створюють дисонансу: над ними
підноситься навершя з лініями трапеції та ромба -
своєрідного обрамлення ікони Спаса Нерукотворного.

Зовні іконостас, створений і розмальований всього за
один 1969 рік, видається одноярусним. У ньому лише чо-
тири великі намісні ікони - Христа, Богородиці, Володи-
мира й Ольги. Всі святі особи змальовані на повен зріст з
підкресленим вертикалізмом. Певна видовженість поста-
тей пригашає жорстку прямокутність інтер’єру церкви і
самого іконостасу. А підвішений до стелі хрест із розп’ят-
тям Христа надає монументальності іконостасній компо-
зиції. Насправді ж іконостас не одноярусний. Справа в
тому, що Мазурик «заховав» інші яруси не в горизонталь-
ні ряди, як це було прийнято, а у вертикальні. Порівняно
невеликий іконостас, наче кросворд, є складною компо-
зицією різновеликих прямокутників, які, проте, укладені
не хаотично, а досить раціонально і симетрично.

113

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи Ростислав Глувко.
Борис і Гліб. Диптих. 1979.

Ростислав Глувко.
Св. Юрій Змієборець. 1982.

Іконостас приваблює і своєю незвичайною формою, і
своїм малярством. Чотири намісні ікони вражають експре-
сивним колоритом. Ісус Христос як Учитель з Євангелією в
лівій руці ніби промовляє: «Прийдіть до Мене, усі струджені
та обтяжені, - і Я вас заспокою» (Матв., 11:28). Мистець одяг-
нув Його в білий хитон і яснозелений гиматій, німба вима-
лював начервоно з білим хрестом. Тло ікони поділене навпіл:
верхня частина рожева, нижня - фіолетова.

114

Переводимо погляд ліворуч і бачимо постать Богоро- рик малює образи архангела Михаїла, начальника небес- Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
диці Знамення з Христом-Емануїлом на її лоні. І тут Ма- них ангелів. У цих іконах святий духовний маршал по-
зурик, як і в іконі Христа Учителя, використовує кольо- стає перед глядачем у різних іпостасях: як караючий су-
ри не церковні, не традиційні, але вишукані: свята Діва ворий воїн з піднятим мечем (ікона 1980 року) і як
зодягнена в синій хитон з численними тоненькими лагідний люблячий Божий посланець із сумним облич-
складками. чям (ікона 1982 року). На другій іконі пишний головний
убір, що нагадує фрігійський капелюх жінки-воїна Жан-
Динамічно й експресивно змальовані київські святі ни д’Арк, плавно переходить у німб, розділений на тем-
Ольга й Володимир. Мистець наділяє їх величчю заснов- ний і світлий сектори.
ників українського християнства, нашої святої Церкви.
Ольга, у прекрасному вбранні, з короною на голові, з Глибоким драматизмом пройнятий твір Мазурика
білим німбом, уся в оточенні блакитного небозводу. Вона «Оплакування» (1984). Від православних і католицьких
вітає і благословляє свій народ. Володимир змальований плащаниць він відрізняється не тільки композицією, а й
як державник, воїн і святитель. Його могутня постать певним містицизмом. Яскраво освітлене мертве тіло
свідчить про фізичну й духовну міць: меч опущений до- Спасителя наче осяяне зсередини. З суцільної пітьми ви-
долу, хрест піднятий догори. В цьому полягає глибока хоплено частину простору, де помітні скорботні постаті
символіка, зміна пріоритетів влади від фізичної до духов- матері Марії, жінок-мироносиць, а також небесних ан-
ної. Разючі перетворення в психології, в поведінці князя гелів, які прямують до тіла свого Господа. Довкола голо-
майстер передає низкою контрастів: від статичної по- ви мертвого Ісуса мистець намалював величезний чор-
статі до схвильованого обличчя, гострого погляду; від ний круг німба (символ тілесної смерті), що посередині
світлих одеж до темнозелених і розкішно декоративних; прорізаний світлою яскравою стрічкою -джерелом,
від холодних тонів тла до гарячої яскраво-червоної яким витікає душа, щоб волею Отця повернутися й ожи-
смужки, що відділяє ікону від дияконських дверей. вити зранене тіло.

Створивши Свято-Володимирський іконостас у Па- З монументальним розмахом зображені преподоб-
рижі, Мазурик швидко увійшов до кола європейських ний Алимпій Іконописець (1983) і святий воїн Юрій
мистців релігійної тематики. Упродовж 70-х років він Змієборець (1988). Мова контрастів стає улюбленою для
намалював чимало окремих ікон, які разом із його пей- Мазурика в усьому: композиції, поєднанні кольорів,
зажами експонувалися в кількох країнах Європи. На зміні глибинного простору на площинний, зіставленні
міжнародній виставці релігійного мистецтва у фран- кривизни з чіткою лінійністю різних геометричних
цузькому місті Бержераку Мазурик був удостоєний пер- форм. Тут, можливо, є певні елементи кубізму, але засто-
шої премії. Це надихнуло мистця ретельніше зайнятися совуються вони дуже своєрідно. Мистець не завершує
іконою, віднайти в ній духовні цінності, співзвучні новій форми, а лише намічає її, бере розгін, а потім «гасить»
добі, динамічному життю у ХХ ст. Сенсацією стала його іншою формою, розмитістю, якоюсь несподіваною де-
ікона пресвятої Трійці з трьома ликами Господа Ісуса таллю. І тут вгадуються начатки сюрреалізму, елемен-
Христа (1980). Двічі - в 1980-му й 1982-му роках - Мазу- тарні деформації, фантазії, виходи в містику.

115

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи Наприкінці 80-х і на початку 90-х років Мазурик Людством, так і ми, Його творіння, повинні розвивати
створює три нові іконостаси: для каплиці в містечку Сар- Його принцип розмаїтості в утвердженні вічних законів,
селі під Парижем - для співробітників Європейського правил і заповідей. В оттавському іконостасі Мазурик
відділу Наукового товариства ім. Шевченка; для Ук- віддав належне мистецькому напрямові сецесії, що так
раїнського катедрального собору в місті Саскатуні, несподівано оживив священні образи, одухотворив їхнє
провінція Саскачеван, у Канаді; для Української духов- середовище. Кидаючи виклик класичній візантійській
ної семінарії в Оттаві. темній іконі, мистець бачить світ небесного царства в
незгасному сяйві, що живить силу віри й надії.
Автор цих рядків перебував у науковому відрядженні
в Канаді в першій половині 1989 року. Відвідавши згада- При всій розмаїтості ікон, створених в українській
ну семінарію, він несподівано побачив Омеляна Мазури- діаспорі з кінця ХІХ до початку ХХІ століття, їм прита-
ка за роботою при іконостасі. З вікон каплиці стру- манна важлива спільна риса: православність - не у кон-
меніло світло, злегка «підфарбоване» розкішними ка- фесійному (тобто з орієнтацією тільки на використання
надськими кленами у зеленкуватий колір. Для завершен- цих ікон у православних храмах), а богословському сенсі
ня ікони Богородиці лишалося зробити кілька мазків слова. А це означає вірність мистців соборному вченню
пензлем. Наче продовжуючи ніжне зеленкувате світло з цілої Церкви про те, що ікона є віронавчальною, моли-
вікон, Мазурик надав іконі загального смарагдового ко- товною, літургійною частиною християнської віри. Яки-
лориту. Зелений колір зазвичай дає холодну гаму, але ми- ми б модерними з формального та стильового погляду не
стець знайшов у цій іконі такі відтінки зеленого, що про- були наші ікони, вони не є звичайними ілюстраціями,
сто вражають своєю теплотою і ніжністю. Оливкове тло, коментарями до Божого Слова і Священного Передан-
площинне, але водночас якесь безмежно глибоке, вібрує ня. Тому українські священики та архиєреї в різних
і переливається. За Богородицею мовби відкривається країнах з довір’ям ставилися до творчих набутків
цілий космос. Навколо святої Діви ясна й кришталева мистців і благословляли навіть дуже модерні ікони для
просторовість матеріалізується і стає смарагдовим хито- репрезентації у храмах, коли ці ікони витримували ап-
ном, що довгими складками спадає додолу. Очі Марії зе- робацію на присутність у них згаданої тріади.
лено-блакитні. Вона вся прозора, небесна, явлена з чудо-
вого царства чистоти й досконалості. Поділ українського діаспорного ікономалярства на
американське, європейське, австралійське тощо є дещо
Де поділася експресія паризьких ікон? Чому Мазу- умовним, може, суто територіальним - з огляду на безпе-
рик не повторив своїх улюблених засобів монумен- речне дотримання духовних основ ікони. Українські
талізації святих? На це майстер відповів афоризмом: «Не майстри не були замкнені у межах країн чи навіть кон-
можна двічі увійти в ту саму річку». тинентів. Так, українсько-канадський майстер пензля
Мирон Левицький, малюючи твори для замовників у
Так, справді, Мазурик не повторювався. Він раз у раз своїй Канаді, водночас розмалював український храм у
доводив віруючим людям і шанувальникам мистецтва, місті Лідкомбі в Австралії. Американець Святослав Гор-
що ікона не зупиняється у своєму розвиткові. Як Бог зна- динський написав багато ікон для церков США й Кана-
ходить нові засоби керівництва Всесвітом, Землею і

116

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи

Ростислав Глувко. Ростислав Глувко. Спаситель Ростислав Глувко.
Молитва Богородиці. 1983. і св. Володимир (Хрещення України). 1987. Пречиста Діва. 1986.

ди, але найвизначніший свій доробок виконав у Римі, у даній богословській тріаді та загальна орієнтація на ук-
храмі Святої Софії. Михайло Дмитренко зробив рівно- раїнську іконографію і стилістику, вироблені в минулих
великий внесок у церковне мистецтво Канади й США. століттях.
Омелян Мазурик виконав один іконостас у Франції і два
в Канаді. Таких прикладів багато, і вони свідчать про пев- Щоб проілюструвати тенденцію «міграції» ікони з
ний рівень інтернаціоналізації української діаспорної країни до країни, звернемося до творчості знаного ук-
іконотворчості. Разом з тим зберігається вірність зга- раїнсько-аргентинського майстра пензля Івана Денисен-
ка. В Латинській Америці серед сотень тисяч українсь-

117

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи

Ростислав Глувко.
Преподобний Феодосій Печерський.
1988.

Омелян Мазурик, Франція.
Св. Володимир. З іконостасу в катедральному
соборі св. Володимира в Парижі. 1969.

118

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи

Ростислав Глувко.
Архангел Михаїл. 1989.

Омелян Мазурик.
Св. Ольга. З іконостасу в катедральному соборі

св. Володимира в Парижі. 1969.

119

Омелян Мазурик.
Архангел Михаїл. 1980.

Омелян Мазурик.
Архангел Михаїл. 1982.

ких поселенців було мало мистців, які б уміли малювати м’які складки шовку, парчі, пурпуру. Він знає зовнішні Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
ікони на професійному рівні. А церков будувалося бага- риси святих: апостол Петро має бути сивий, апостол Па-
то. Іван Денисенко, мешкаючи в Аргентині, був до краю вло - високий, русявий або лисий. Святитель Микола - з
завантажений роботою. Він мав також запрошення до невеликою кучерявою сивою борідкою. Богородиця
Бразилії, Парагваю, Уругваю. Його стиль ікономалярства Марія - молода, гарна собою, обов’язково з покритою ху-
найближчий до класицизму, але з окремими рисами ба- сткою (так званим убрусом чи обрусом) головою. Для
роко, наприклад, у масивності постатей, у передачі на- кожного святого в іконостасі є своя одежа, своя зачіска,
строїв святих, аж до психологізації, що характерна свої вікові ознаки. Прихильники модерної ікони вноси-
швидше для портретів, аніж для ікон. Цими рисами тво- ли чимало змін у ці деталі. Денисенко - ні. Навпаки, він
ри Денисенка трохи нагадують канадські ікони 20-30-х ретельно дотримується символічної розкладки кольорів,
років, створені Липинським, Заболотним, Меушем. Кон- цурається темних барв, використовує тільки яскраві,
сервативна частина українських християн у діаспорі лю- чисті та ясні. Одним словом, майстер добре користується
бить таке малярство і такий стиль. іконологією та іконографією.

У місті Норт Порт, що у штаті Флорида, США, меш- Але ці візантизми - лише зовнішня сторона його ікон.
кає чимала громада українців старшого віку, які стали А в іншому він чинить як український мистець, як носій
пенсіонерами у різних північних штатах і переїхали жи-
ти на південь. У середині 90-х років ХХ ст. було збудова- Омелян Мазурик.
но нову церкву на честь свята Введення у храм пресвятої Оплакування. 1984.
Богородиці (свято припадає на 4 грудня). Писати ікони
запросили саме Івана Денисенка, бо його класичні обра-
зи найбільше подобалися місцевим мешканцям. У тому
ж класичному стилі громада замовила і різьблений іко-
ностас. Так Аргентина «мігрувала» до США. Ікони Дени-
сенка не виглядають як ретроспекція, вони сучасні в су-
часному храмовому інтер’єрі. Далекі за стилем виконан-
ня від ікон Миколи Бідняка, Ростислава Глувка, Омеляна
Мазурика, Мирона Левицького та багатьох інших мо-
дерністів, Денисенкові ікони також мають своєрідні ри-
си. Навіть у порівнянні із стилістично ближчими до них
творами Гординського, Мокрицького, Дохват.

Мистець не ламає усталених канонів творення ікон.
Проте вірність канонам стосується швидше формальних
ознак, а не самої суті. Денисенко точно і кваліфіковано
змальовує одяг святих осіб, прикраси на ньому, крій,

121

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи традицій високого українського ікономалярства доби
Гетьманщини. Денисенко відкидає принцип безстрас-
Омелян Мазурик. ності святих, на якому так наполягали візантійці. Його
Св. Юрій Змієборець. 1988. святі у Введенському іконостасі на Флориді - це зацікав-
лені, стурбовані, душевні небожителі. Вони не сторонні
122 спостерігачі, а співучасники земного життя. Можна ска-
зати, що Денисенко вдається до помірної портретної
психологізації святих. Помірної, бо ікона обмежує пси-
хологічну насиченість образу, і це відрізняє її від портре-
та. Святі навіть у стражданнях не переживали дуже
сильних, екстативних почуттів, бо мали велику силу
терпіння. Так само і радість у них була тихою. Звідси йде
помірність при зображенні їхніх переживань і духовних
порухів. Тільки справжній майстер може знайти міру
психологізації святих в іконах, щоб не збитися на зви-
чайний портрет, але водночас і не довести безстрасність
до краю, не перетворити зображення святого на поза-
чуттєвий макет.

Йдемо вздовж намісного ярусу Денисенкового іко-
ностасу у Введенській церкві на Флориді. В різьбі помітні
великі просвіти. Це характерна риса іконостасів, які ут-
вердилися в діаспорі в другій половині ХХ ст., на відміну
від більш ранніх «глухих». Вглядаємося в лики святих.
Ісус Христос й Іван Хреститель. У Святому Письмі ці ве-
летні роду людського виписані повно і благородно. Дени-
сенко зосереджує увагу на їхніх поглядах. На обличчях
немає веселості. Але нема і приреченості, глибокого су-
му. Це мудре споглядання. В зовнішніх рисах помітний
відхід від типової східної іконографії, але також не спо-
стерігаємо цілковитої європеїзації ликів. Мистець і тут
тримається золотої середини.

Богородиця, Мати Спасителя і княгиня Ольга, бабуся
хрестителя України. Денисенко розуміє різницю між
чоловічими і жіночими ликами святих. Через жіночі

Іван Денисенко. Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
Іван Хреститель.
З іконостасу церкви

Введення в храм
Діви Марії в місті

Норт Порті,
штат Флорида.
90-ті рр. Фра мент.

Іван Денисенко. Богородиця Провідниця. З іконостасу церкви Іван Денисенко,
Введення в храм Діви Марії в місті Норт Порті, Аргентина і США.
штат Флорида. 90-ті рр. Фра мент.
Ісус Христос.
ясніше виражається провідна риса християнського З іконостасу церкви
віровчення: прощення і любов. Хоч і ці славні жінки ба-
гато жертвували, проте в їхніх ликах жертовність окрес- Введення в храм
лена не так сильно, як у чоловічих, а наголос робиться на Діви Марії в місті
ніжності, любові, співчутті. Ікони наче запрошують до
молитви, до сповіді, покаяння - до внутрішнього мовчаз- Норт Порті,
ного, але глибинно духовного діалогу. Колорит великих штат Флорида.
намісних ікон життєрадісний, але стриманий. Доміну- 90-ті рр. Фра мент.
ють теплі кольори і відтінки. Тут також є притаманна
мистцеві золота середина.

Святочні ікони на ярусі поверх намісних ікон ваб-
лять зір вдалим поєднанням синього й червоного. Тра-

123

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи Iван Денисенко.
Св. Ольга.
З іконостасу церкви
Введення в храм Діви Марії
в місті Норт Порті,
штат Флорида, 90-ті рр.
Фра мент.

диційне золото замінене на синє тло на всіх дванадцять- Іван Денисенко.
ох іконах. Це зближує їх із земним середовищем, з при- Різдво Христове.
родним виглядом чистого безхмарного неба. А у святоч- З іконостасу церкви Введення
них сценах, приурочених до великих подій із життя Хри- в храм Діви Марії в місті Норт Порті,
ста й Марії, є багато червоних, помаранчевих, рожевих штат Флорида. 90-ті рр.
та інших відтінків. Ці твори, а також образи чотирьох
євангелистів аж палахкотять гарячими барвами. Форма і
колорит Денисенкового іконостасу в Норт Порті на
Флориді концентрує в собі кращі знахідки майстра з йо-
го попередніх латиноамериканських іконостасів. Це
один із тих мистців української діаспори, які поклали в
основу своєї малярської творчості сучасне розуміння
традиції. Денисенко не є мистцем експерименту, в його
роботах зміни і все особисте виражені в нюансах, еле-
менти світського малярства він використовує дозовано,
щоб святе, іконне, духовне завжди було в центрі.

124

Непомітно людство підійшло до ювілейного 2000-го Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
року. Всі переживання, що були пов’язані з цією датою,
Іван Денисенко. зосталися позаду. Кінця світу не було. Святе і далі освя-
Стрітення Господнє. чується, а погане і далі оскверняється.
З іконостасу церкви Введення
в храм Діви Марії в місті Норт Порті, У церковному мистецтві всі засоби, здається, давно
штат Флорида. 90-ті рр. вичерпані, залишилося тільки повторювати. У храмовій
архітектурі впродовж століть домінують дві системи -
хрестово-купольна і базилікальна. У малярстві теж дві
системи: ікона - на Сході, релігійна картина - на Заході.
Секуляризований світ вважає, що Церква закам’яніла у
своїх обрядах, вона, мовляв, здатна лише роздрібнювати-
ся і множити чвари й суперечності. Цитуючи Ісусові сло-
ва: «на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, - і сили адові
не переможуть її» (Матв., 16:18), - циніки жартують,
ніби сили адові її не перемогли, але Церква так і лиши-
лася пустельною скелею.

Проте ці спостереження й висновки далекі від
дійсного стану речей. Церква справді незмінна у своїх
істинах, але не закам’яніла. Вона розвивається разом з
людством, не бурхливо, повільно, а з нею - і церковне ми-
стецтво, навіть така стала його форма, як ікона. Призна-
чення ікони сформульоване Церквою ще у VIII ст., про-
те це не означає, що вона вже 1200 років повторює сама
себе. Українська ікона - найбільш динамічна й вірна бо-
гословському вченню Церкви серед усіх ікон світу. Діас-
порні мистці у ХХ ст. довели до досконалості стилістич-
ний синтез, розроблений за доби Гетьманщини. Нібито
всі поєднання стилів уже апробовані. Виникла модерна
ікона (явище цікаве, але й небезпечне!), що веде шляхом
експериментів, радикальних змін. Це зрозуміло наймо-
лодше покоління ікономалярів в Україні й діаспорі, то-
му не пішло за модерністами. Малюванням ікон дедалі
частіше починають займатися студенти духовних нав-
чальних закладів, а також ченці в монастирях. До маляра

125

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи ікон є три основні вимоги: віра в Бога, мистецька освіта і
знання богословії ікони. Недавні діаспорні мистці
Іван Денисенко. відповідали переважно двом першим вимогам. Сьогодні
Різдво Богородиці. в ікономалярство приходить молодь, яка опанувала бого-
З іконостасу церкви Введення словію ікони не самотужки, а системно, студійно.
в храм Діви Марії в місті Норт Порті,
штат Флорида. 90-ті рр. Євген Андрухів - яскравий представник молодого по-
коління українських ікономалярів. Він народився 1975
року в селі Градівка Городоцького району Львівської об-
ласті. 1999 року закінчив Івано-Франківську Теологічну
академію. Любов до малярства прокинулася в Євгенові
ще у школі, але визріла під час навчання в академії, де,
зокрема, викладали курс іконології та іконографії. Анд-
рухів спробував втілити в життя теоретичні богословські
знання. На другому курсі Теологічної академії він пере-
мальовував релігійні картини західних мистців епохи
Відродження. З третього курсу зосередив увагу виключно
на іконах: копіював з альбомів старовинні українські об-
рази, а відтак обережно почав малювати свої власні. Оз-
найомився з його працями ректор академії єпископ
Софрон Мудрий. Довідавшись про бажання студента
здобути, крім богословської, ще й мистецьку освіту, єпи-
скоп Софрон, доклавши чимало зусиль, розшукав фонди
для навчання здібного юнака у славетній Римській ака-
демії мистецтв.

Спочатку Євген відвідував підготовчі курси Римської
академії, оскільки не мав базової мистецької освіти.
2000 року, успішно склавши іспити, він був зарахований
стаціонарним студентом малярського факультету. Тепер
Євген навчається на четвертому курсі, його вчителями є
відомі італійські мистці - фахівець із скульптури Антоніо
Пасса (він же ректор) і професори малярства Тротті та
Бальдіно.

Якось, оглядаючи знамениту Сікстинську капеллу у
Ватикані, розмальовану Мікельанджелом Буонароті,

126

юнак познайомився з відомим римським мозаїстом сло- Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
венського походження, отцем доктором Марком-Іваном
Рупником, керівником Центру релігійного мистецтва ім. Іван Денисенко.
Еціо Алетті, вихованцем тієї ж Римської академії. Руп- Введення в храм Діви Марії.
ник згодився оглянути Євгенові ікони, намальовані в Ук- З однойменної церкви в місті Норт Порті,
раїні, а також уже в Римі. Очевидно, вони йому сподоба- штат Флорида.
лися, бо Рупник одразу запросив Андрухіва переїхати до 90-ті рр.
Центру ім. Алетті, працювати тут у галузі релігійного ма-
лярства і водночас навчатися у Римській Академії мис-
тецтв. Так Центр ім. Алетті став для Євгена творчою
майстернею і місцем проживання. Ось уже понад три
роки мозаїку йому викладає доктор Рупник. В обох за-
кладах українського юнака заохочують розвивати, вдо-
сконалювати східнохристиянське мистецтво його
Батьківщини України.

Євген Андрухів щойно розпочинає творчий шлях. Він
уже визначився у своїй прихильності до двох видів са-
крального мистецтва: станкового (ікони) та монумен-
тального (мозаїки). В обох видах має ще нечисленний,
але цікавий для початківця доробок.

Одним із перших творів Андрухіва, намальованих у
Римі, була ікона «Покрова Богородиці» (1999-2000).
Традиційному й улюбленому в Україні сюжетові (з’яв-
лення 1 жовтня 910 року пресвятої Богородиці мешкан-
цям Константинополя у храмі, оточеному нападниками
- арабськими ісламистами) мистець дає не оповідальне,
а духовне трактування. В Україні в минулі віки було ба-
гато варіантів Покрови. Оскільки це свято середини
осені, 14 жовтня (1 жовтня за старим стилем), відзна-
чається дуже врочисто, і священики та єпископи у цер-
ковних проповідях докладно розповідають, як Діва
Марія в оточенні небесних ангелів покрила своїм поя-
сом-омофором християн і захистила їх від знищення
(звідси і назва - Покрова), то вся ця історія з багатьма

127

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи Євген Андрухів.
Спас Нерукотворний. Приватна збірка
Євген Андрухів, Італія. в місті Ракек, Словенія. 2002.
Різдво Богородиці. Приватна збірка
в Бразилії. 2001. персонажами змальовувалася і на іконах. У верхній час-
тині храму, наче відкривши купол до неба, стояла з омо-
128 фором Марія з ангелами й апостолами. А внизу були лю-
ди, і на передньому плані - мудрий старець Андрій зі
своїм юним учнем Єпіфанієм, які першими вгледіли чу-
десне з’явлення Марії. Таким чином, класична ук-
раїнська ікона Покрови була виразно сюжетна, багата
на розповідні деталі. Малярство доповнювало проповідь
на це свято.

Наші мистці в діаспорі значно спростили давній сю-
жет. Американка Христина Дохват, яка створила цілу

низку ікон і настінних композицій Покрови, не малюва- Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
ла ані церковного інтер’єру в Константинополі (бо, влас-
не, невідомо, яким був цей інтер’єр), ані людей, ані Євген Андрухів.
Андрія з Єпіфанієм. Вона й не завжди малювала довкола Різдво Христове. Центр Еціо Алетті
Марії ангелів і апостолів - одну лише постать Матері в в Римі. 2002.
чудовому багатоколірному сяйві. Подібного лаконізму
домігся і Євген Андрухів, який спрямовує увагу глядача
на містичний зміст ікони. Сюжет знайомий усім, він є у
багатьох книгах про святих. А своє завдання як маляра
Євген бачить у видимому розкритті невидимої сили Бо-
га. Найважливіше значення тут мають світло і барви.
Власне, самі кольори, рівномірно, без тіней покладені на
площину, є світлоносними. Мистець розподіляє їх пруж-
ними і грубими лініями. Він навіть дещо забагато вико-
ристовує лінійну градацію, у чомусь уподібнюючи ма-
лярство до різьби.

Певна геометризованість, викресленість притаманна і
наступним іконам пензля Андрухіва: «Різдву Богородиці»
(2001), «Спасові Нерукотворному» (2002). Лінії тут чіткі
й тверді, а форми напружені до такої міри, що здаються
скульптурними. Між ними немає жодної взаємопе-
рехідності. Вони ізольовані й напластовані одна на одну.
Жертвуючи мальовничістю, Андрухів тим самим увираз-
нює пластичність. Гармонія кольорів у поєднанні з компо-
зиційною виваженістю рятують ікони від «розсипання»
окремих частин. Твердо окреслені форми не видаються
надто жорсткими завдяки їхній пливкості, обтічності. Ан-
друхів полюбляє округлості, уникає гострих кутів, різких
зламів. Лики персонажів спокійні, приємні та лагідні, що,
у свою чергу, пом’якшує дещо категоричну лінеарність.
Чітка ритміка і тверда форма малярської манери Анд-
рухіва перебувають на стадії формування. Сьогодні ще ра-
но говорити, чи дотримуватиметься він такої манери ма-
лювання пізніше, коли закінчить навчання в Римі.

129

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи Євген Андрухів. Євген Андрухів.
Ангел. З мозаїчної композиції «Несення хреста на Голгофу» Богородиця Скорботна. Мозаїчна ікона. Збірка Патріарха
у шпиталі іспанського монастиря в Римі. 2001. Фра мент. Київського і всієї Руси-України Філарета, Київ. 2002. Фра мент.

Можливо, на його становлення як маляра впливає культурних центрів. Андрухів виконує не лише тло, а й
постійне заняття мозаїкою в Центрі ім. Алетті. Працю- окремі постаті - Івана Хрестителя, ангелів, святих под-
ючи в мистецькій групі відомого мозаїста Рупника, вижників. Його мозаїчні твори не можна назвати
керівника Центру й автора мозаїчного розпису «Редем- студійними, учнівськими. Вони не поступаються творам
пторіс Матер» (Мати Визволителя чи Мати Викупителя, самого Рупника й інших мозаїстів. Андрухів оформляє в
1999) у папському палаці у Ватикані, Євген Андрухів мозаїчному малярстві одну з церков Прикарпаття - в ку-
увесь час перебуває у творчому силовому полі цього май- рортній місцевості Підлюте.
стра. Рупник доручає українському юнакові викладати
мозаїчною смальтою фра менти своїх монументальних Своєрідна пластика намальованих ним ікон, мабуть,
композицій у каплицях різних монастирів, семінарій, випливає з його постійних занять мозаїкою. Як студент
Римської академії мистецтв, Андрухів малює також

130

неіконні релігійні композиції та суто світські пейзажі, Українська іконотворчість у країнах Західної Європи
натюрморти тощо. В цих роботах немає такого чіткого
категоризму форми. Молодий мистець вчиться передава-
ти простір, гру світлотіні, стан повітря, рух і безліч інших
речей, з яких виплавляються вміння й майстерність.

Але в ікономалярстві Євген Андрухів має власну ма-
неру. Схоже, він цінує свою чітку пластичну форму,
підходить до неї свідомо. 2002 року він створив близько
десятка ікон, серед них про Різдво й Воскресіння Госпо-
да Ісуса Христа, і чудотворний образ, вельми шанований
у західноукраїнських областях, - Богородиці із села Зар-
ваниці. Колорит останньої серед названих ікон золоти-
сто-брунатний, дуже теплий. Прекрасні лики Богоро-
диці й маленького Ісуса сяють добротою і привітністю.
Вони обоє - Син і Мати - благословляють молільників
піднятими руками. В одязі обох бачимо вже знайому
чітку лінійну ритміку складок - коричневі й помаранчеві
смужки на жовтому тлі. Вплив мозаїки на цю картину
виявився в тому, що Євген прикрасив краї Богородично-
го мафорію зеленими, червоними і синіми бульбашками
скла, а саме тло ікони - жовтими. З часів популярності
стилю сецесії в іконі дуже рідко використовувалися різні
немалярські вставки - з металів, камінчиків, бісеру, скла,
шкіри. І от Андрухів несподівано знайшов спосіб увираз-
нити декоративний лад ікони. Звичайно, це не вияв се-
цесії, а цілком нове застосування скла, де відчувається
вплив мозаїки. Євген практикується і в суто мозаїчних
іконах. Одну з Богородичних ікон, виконаних мозаїкою,
він подарував, приїхавши до Києва, Патріархові
Київському і всієї Руси-України Філаретові.

Євген Андрухів.
Воскресіння Христове.
Центр Еціо Алетті в Римі. 2002.

131

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи Мистці української діаспори в країнах Європи ство-
рили менше ікон та іконостасів, аніж їхні колеги в Ка-
наді та США. Але європейські ікони українців різно-
манітніші за стилями і манерами, багатші на пошук но-
вих засобів виразити святі образи і священні сюжети.
Натиск проблем і суворих реалій ХХІ ст. не виштовхують
ікони на периферію мистецького процесу. Брутальні
форми масової розважальної культури не заглушують
тихого голосу священиків, не розмивають лагідних ликів
святих. «Неправедний - нехай чинить неправду ще, і по-
ганий - нехай ще опоганюється. А праведний - нехай ще
чинить правду, а святий - нехай ще освячується!» (Об’яв-
лення, 22:11). Так говорить апостол Іван про ці останні
часи. Нові форми ікони не є пристосуванням до спокус
сучасного світу, а радше - дотриманням правди правед-
никами і пошуком освячень тими, хто йде за святими.
Ікона в українській діаспорі компенсувала призупинен-
ня іконотворчості в Україні упродовж майже всього ХХ
ст. Тепер це освячення святими ликами повертається до
країни, де понад тисячу років тому засяяло світло єван-
гельської правди.

Євген Андрухів.
Зарваницька чудотворна ікона Богородиці Провідниці.
Центр Еціо Алетті в Римі. 2002.

132

Українська іконотворчість у країнах Західної Європи

Ювеналій Мокрицький. Ювеналій Мокрицький.
Ісус Христос Учитель. Богородиця Провідниця.
З іконостасу в соборі
св. Софії в Римі. 70-ті рр. З іконостасу в соборі
св. Софії в Римі. 70-ті рр.
Ювеналій Мокрицький.
Йосип Обручник. Ювеналій Мокрицький.
Св. Микола. З іконостасу
З іконостасу в соборі в соборі св. Софії в Римі.
св. Софії в Римі. 70-ті рр. 70-ті рр.

133



Резюме

Ікона посідає особливе місце у світовому образотворчому змалювання мистцем. Ікона ж є духовним твором і виражає
мистецтві. Згідно із загальноприйнятим розподілом мистецтва духовний зв’язок людини з Богом, а Бога з людиною. Ознакою
за видами і жанрами, вона належить до малярства (інші види - цього взаємозв’язку є німб.
графіка і скульптура) і при тому малярства станкового (інші
підвиди - монументальне й мініатюрне). В межах станкового По-друге, портрет є результатом сприйняття мистцем того,
малярства ікона стоїть найближче до портрета. Але близькість кого він малює; образом будь-кого, хто чимось зацікавить ми-
ця суто формальна (там і там об’єктом зображення є людина), стця; портрет - це відображення естетичних поглядів художни-
заснована на принципах класифікації. Зовнішня подібність і ка, рівня його професійності. Ікона ж ніколи не відображає
формальна належність до одного жанру лише підкреслює вели- будь-кого, а тільки офіційно канонізованих Церквою осіб як
ку різницю між портретом та іконою щодо повноти змісту, святих.
функціонування і впливової сили. Є п’ять головних відмінно-
стей між портретом та іконою. По-третє, всі портрети, за винятком історичних, малюють-
ся з живих моделей, коли особа позує мистцеві. Жодна ікона не
По-перше, портрет є мистецькою фіксацією зовнішності малюється з живих моделей, бо святими оголошуються особи,
людини, вияву її неповторності з-поміж інших людей, деяких які завершили земне життя. Джерелом зовнішності в іконах є
ознак її характеру та внутрішнього переживання в момент словесне чи образотворче передання, офіційно схвалене Цер-
квою.

135

По-четверте, портрет призначений для нагадування про була замовчувана з ряду причин, що склалися через збіг нещас-
людину й експонується в музеї, громадському або приватному ливих факторів у житті українського народу.
приміщенні. Ікона ж призначена для молитви з апеляцією до
духу зображеного святого як співмолільника християнина у З ХІ до початку ХХ століття українська ікона безперервно
його розмові з Богом. Традиційне місце ікони - в храмі, в іко- розвивалася і перейшла кілька етапів стильового вдосконалення.
ностасі, хоч вона може експонуватися і в приватних Було надбано великий досвід, у різних регіонах України створе-
приміщеннях для тих, хто молиться вдома. но чимало ікон найкращого духовного і мистецького рівня, на
чому наголошували вітчизняні й закордонні знавці цього питан-
По-п’яте, портрет не є ні джерелом, ні провідником над- ня (Василь Григорович-Барський, Павло Алепський та ін.).
природних явищ - чуд, не використовується в жодних духовно-
містичних обрядах і ритуалах. Ікони ж виконують істотну роль У другому десятилітті ХХ ст., в результаті державного перево-
у богослужіннях, особливо у головному богослужінні - Божест- роту в сусідній Росії, в Україні на 70 років був установлений без-
венній Літургії. Окремі ікони, в моменти присутності при них божний, терористичний, комуно-більшовицький режим.
духу святих, можуть бути провідниками надприродних дій Бо- Повністю припинилося будівництво храмів і малювання ікон.
га - порятунку при смертельній небезпеці, зцілень при хворо- Дві головні Церкви України, які віками розвивали й плекали
бах тощо. Це - чудотворні ікони. Але далеко не всі ікони є чудо- ікону, Українська Православна Церква і Українська Греко-Ка-
творними. Чудотворність ікони не залежить ані від волі мист- толицька Церква, були заборонені, знищені; майже всі єписко-
ця, ані від будь-кого іншого - це є виключна компетенція Бога. пи, священики й монахи (і серед них ікономалярі) були ліквідо-
вані фізично.
Звичайно, крім зазначених вище відмінностей, є ще низка
формальних ознак, пов’язаних з особливостями стилістики в З 20-х до 90-х років ХХ ст. українське ікономалярство живе
портреті й іконі, із засобами малювання, ставленням до коль- і розвивається тільки у західній українській діаспорі - у країнах
орів, передачею світла і тіні, глибиною простору, наявністю Північної Америки (Канаді та США), Південної Америки, Авст-
зовнішніх атрибутів, зображенням тла. Це вже інше коло ралії та Західної Європи. Там оселилося кілька мільйонів ук-
відмінностей між іконою і портретом та деякими жанрами раїнців - утікачів від «червоного» терору. Спочатку до справи
світського образотворчого мистецтва. творення образів для українських церков діаспори були залучені
мистці, які до того малювали світські твори. Вони опанували бо-
Ікона не належить до інфраструктури Церкви, як, скажімо, гословію ікони, іконологію й іконографію і стали професійними
приміщення храму, деяке церковне начиння (підсвічники, ана- ікономалярами. У США й Канаді - це Петро Липинський, Пав-
лої, одяг священнослужителів тощо); вона є особливим са- ло Заболотний, Степан Меуш, Петро Холодний, Святослав Гор-
кральним предметом, що має своє призначення у справі динський, Христина Дохват, Яків Гніздовський та ін. Високих
спасіння. Тому, коли Київська Русь-Україна 988 року прийня- здобутків у іконотворчості досягли й окремі священнослужителі
ла святе хрещення, ікона одразу посіла належне місце в ук- - монах Ювеналій Мокрицький, священик Дмитро Блажейовсь-
раїнському церковному мистецтві. З ХІ ст. у нас виникає влас- кий та ін. Ці майстри, маючи високу богословську й мистецьку
на національна школа ікономалярства, засновником якої є освіту, добре зуміли поєднати давні й сучасні церковні вимоги до
Алимпій Іконописець, канонізований як святий. Українська ікон з мистецько-естетичними традиціями національного ук-
школа ікони є однією з кращих у всьому світі, хоча довгий час раїнського та світового ікономалярства. Українсько-амери-

136

канська й українсько-канадська діаспори дали у ХХ ст. найчис-
леннішу кількість високомистецьких ікон.

Паралельно тривав розвиток українського ікономалювання
в інших частинах земної кулі, де громадами мешкали вихідці з
України: у Західній Європі, в Латинській Америці, в Австралії та
Новій Зеландії. Хоча доробок тут не такий вагомий і численний,
як у Північній Америці, проте він має своє обличчя і свої риси,
зокрема в царині сучасної, чи так званої модерної, ікони. Головні
досягнення пов’язані з іменами відомих мистців Ростислава
Глувка, Омеляна Мазурика, Миколи Бідняка, Мирона Левицько-
го та ін.

На межі 80-х і 90-х років ХХ ст. Україна позбулася іноземно-
го колоніального ярма і стала незалежною державою в родині
європейських націй. Відродилися і дістали можливість легально
діяти раніше заборонені комуністичною клікою Українські
Церкви - Православна і Греко-Католицька, Римо-Католицька та
численні протестантські. Відновилося будівництво храмів, рес-
тавруються ті, що вціліли, і навіть відбудовуються повністю зни-
щені, наприклад, Михайлівський Золотоверхий та Успенський
собори в Києві, церква Богородиці Пирогощі. Як і в діаспорі, до
відродження сакрального мистецтва (ікономалярства і мону-
ментального священного малярства - фрески і мозаїки) спочат-
ку прилучилися майстри із світською освітою, які вивчили зако-
ни творення ікон і богословські погляди на мистецтво. За ними
на цю світлу дорогу стають люди, які не пам’ятають комунізму й
тоталітаризму. Вони розкуті й вільні, енергійно вивчають стару і
вічно актуальну науку іконотворення. На прикладі одного з та-
ких молодих людей, Євгена Андрухіва, який здобув вищу бого-
словську освіту в Україні, а мистецьку - на Заході (в Італії), мож-
на простежити тенденцію ближчого майбутнього розвитку ук-
раїнського ікономалярства. Досвід діаспори тут відіграв першо-
рядну роль. Тому діаспорне ікономалярство, що компенсує
відсутність сакрального мистецтва у ХХ ст. в самій Україні, заслу-
говує на пильне дослідження і глибоку повагу.

137

Resume

The icon holds a special place in visual art. In the traditional depicted saint as his or her co-supplicant in their communion with
academic hierarchy, it belongs to painting (other categories are God. The icon’s traditional place is in a church and an iconostasis,
graphic art and sculpture) and its sub-category of easel painting but it may also be preserved in a private dwelling for prayer at home.
(other sub-categories are mural/panel painting and miniature
painting). Within easel painting, it stands the closest to the por- Fifth, the portrait is not a source or conductor of supernatural
trait, but this proximity is purely formal and based on classification phenomena (miracles), nor is it used in any liturgical or mystical
(in both these types of painting, the man is the object of depiction). rites or rituals. Icons play an essential role in divine services, espe-
Formal resemblance and typological affinity only emphasize the cially in the main one, called the Divine Liturgy. When the spirit of
fundamental difference between the portrait and the icon as far as the saint is present around them, some icons may be conductors of
their content, functional purpose and impact are concerned. There a supernatural act of God, such as salvation from mortal danger or
are five major distinctions between the portrait and the icon. healing from an illness. These are miracle-working icons. But far
from all icons work miracles. Their miracle-working capabilities do
First, the portrait is an artistic representation of the appearance not depend on the will of the artist or anybody else - they are God’s
of a person and, in part, the features that make him or her unique exclusive competence.
among human beings, complete with some manifestations of his or
her character and emotional state at the moment of depiction. The In addition to those mentioned above, there is a number of for-
icon is a sacral artwork expressing the spiritual connection of man mal distinctions related to stylistic features of the portrait and the
with God and of God with man, the halo being a sign of that inter- icon, painting techniques, treatment of color, light and shade,
connection. depth and perspective, the presence of external attributes and the
depiction of the background. All this is part of a vast group of dis-
Second, a portrait is the artist’s perception of his model, the tinctions between the icon and the portrait and a number of other
image of a person who has drawn his interest in some way. The por- genres of secular visual art.
trait reflects the artist’s esthetic views and professional skill. The
icon never depicts any person, but only those who have been offi- The icon does not belong to the infrastructure of the Church as
cially canonized by the Church. do church structures and some church implements such as candle-
holders, analogia and priests’ vestments. It is a special sacral object
Third, all but historical portraits are painted from living models that has its own mission to perform in the cause of salvation. When
posing for the artist. No icon is ever painted from a living model, in 988 Kievan Rus-Ukraine received holy baptism, the icon at once
since a person may not be canonized before he or she has completed occupied a fitting place in Ukrainian ecclesiastical art. In the 11th
their life on earth. The source of likeness in icons is a verbal or visu- century, a distinctive school of icon painting emerged in Ukraine.
al representation that has been officially approved by the Church. It was founded by Alympius the Icon-painter, later canonized a
saint. The Ukrainian school of icon painting is one of the most
Fourth, a portrait is meant to remind us about a person, so it is interesting in the world, although little information about it was
exhibited in a museum, public place or private dwelling. The icon is available for a long time for a number of historical reasons.
designed for worship, in which a Christian invokes the spirit of the

138

Developing continuously from the 11th till the early 20th cen- Ukrainian icon painting in Western Europe, South America,
tury, the Ukrainian icon went through a number of stylistic Australia and New Zealand was developing in parallel with that
changes. Vast experience was accumulated and quite a few icons of of North America. Its accomplishments may be not so numerous
the highest spiritual and artistic order were created in many regions and well-known, but they have an identity and distinctive features
of Ukraine, as Paulus of Aleppo, Vasyl Hryhorovych-Barsky and of their own. This is especially true of icons in the modern style.
many other visiting and local experts pointed out at various times. The chief credit for these beautiful works goes to Rostyslav
Hluvko, Omelian Mazuryk, Mykola Bidniak, Myron Levytsky and
In the second decade of the 20th cent., a Bolshevist coup in other talented artists.
neighboring Russia led to the establishment in Ukraine of a mili-
tantly atheistic regime for a long 70 years. Church construction At the turn of the 1990s, Ukraine became independent and
and icon painting stopped completely. The two main churches in occupied its place in the family of European nations. The former-
Ukraine that had been developing and cherishing the art of icon ly prosecuted Ukrainian Orthodox, Greek Catholic and Roman
painting for ages, the Ukrainian Orthodox Church and the Catholic churches, as well as numerous Protestant denominations,
Ukrainian Greek Catholic Church, were banned and destroyed. were reborn to a new start in life. Construction of churches
Almost all their bishops, priests, and monks, among them icon resumed on a large scale. Many of the surviving ones were
painters, were "liquidated". restored, and a number of those that had been completely
destroyed - St. Michael’s Cathedral of Gold Domes, the Dormition
In the 1920s-1990s, Ukrainian icon painting was living and Cathedral and the Church of The Mother of God of Pyrohoshcha
developing in the West only. Those were Ukrainian communities in in Kiev - were built anew after old technical drawings. As with the
North America (Canada and the United States), South America, Ukrainian communities in the West, temporal artists who had
Australia and Western Europe - several millions of Ukrainians all studied canonical iconography and ecclesiastical art were the first
told. Most of their members were refugees from the Red terror in to revive sacral art - icon painting, fresco painting, and mosaic.
Ukraine. Initially, Ukrainian churches commissioned icons to artists Today, young people who do not remember Communism and
who had previously been engaged in temporal art. Having mastered totalitarianism are following their lead. Free and unfettered at
the theology of the icon, iconology, and iconography, they became heart, they are putting their youthful energy to the study of the
professional icon painters. In the United States and Canada, these are ancient and ever topical art of icon making. The promising career
Petro Lypynskyi, Pavlo Zabolotny, Stepan Meush, Petro Cholodny, of one such young man, Yevhen Andrukhiv, who received his
Sviatoslav Hordynsky, Christina Dochwat and Yakiv (Jacques) higher education in theology in Ukraine and his higher education
Hnizdovsky, to name a few. Several clergymen, among them the monk in the arts in Italy, is a good example of the likely trends and
Yuvenaliy Mokrytsky and the priest Dmytro Blazhejowskyi, have prospects of Ukrainian icon painting for the nearest future. The
attained a high standard in icon painting, too. With their advanced experience of the Ukrainian Diaspora has played a decisive role in
theological and artistic education, they have been instrumental in this development. This is why Ukrainian icon painting in the
blending ancient and present-day church canons with the Ukrainian West, which has compensated for the absence of sacral art in 20th-
and international esthetic and artistic traditions in icon painting. The century Ukraine, deserves our attentive study and profound
Ukrainian communities in Canada and the United States produced respect.
the greatest number of highly artistic icons in the 20th century.

139



Список ілюстрацій

До розділу «Святість і людяність традиційної США. 1971-1973. Архітектор Ярослав Корсунський (стор. 15).
української ікони» 7. Український собор св. Трійці у Вінніпезі, провінція Манітоба,

1. Український собор cв. Софії у Римі. 1967-1969. Архітектор Канада. 60-ті рр. (стор. 10).
Лючіо ді Стефано (стор. 7). 8. Український собор св. Йосафата в Прудентополісі, Бразилія.

2. Український собор Богородиці у Філадельфії, США. 1963-1966. 1977-1979 (стор. 14).
Архітектор Юліян Ястемський. З картини Христини Дохват 9. Українська церква св. Андрія в Лос-Анджелесі, штат Каліфор-
(стор. 13).
нія, США. 1989-1991. Архітектор Юрій Ясинський (стор. 10).
3. Український собор св. Юрія в Нью-Йорку. 1974-1976. Архітек- 10. Український собор св. Андрія в Бавнд Бруку, штат Нью-
тор Аполінарій Осада (стор. 14).
Джерсі, США. 1981-1983. Архітектор Юрій Кодак (стор. 13).
4. Українська церква св. Володимира у Глен Спеї, штат Нью-Йорк, 11. Українська церква св. Андрія в Лурді, Франція. 1988-1990
США. 80-ті рр. З картини Любослава Гуцалюка (стор. 10).
(стор. 28).
5. Українська церква св. Петра і Павла у Глен Спеї, штат Нью- 12. Українська церква Введення в храм Діви Марії в Норт Порті,
Йорк, США. 80-ті рр. Архітектор Іван Жуковський (стор. 12).
штат Флорида, США. 1994-1997 (стор. 14).
6. Український собор св. Володимира й Ольги в Чикаго, штат Ілінойс, 13. Українська церква Різдва Діви Марії в Голівуді, штат Каліфор-

нія, США. 1947-1950 (стор. 16).

141

14. Українська церква св. Володимира й Ольги у Волвергамптоні, До розділу «Українська іконотворчість
Англія. 1960-1963 (стор. 20). у США й Канаді»

До розділу «Діаспора й відродження 29. Іконостас в церкві св. архангела Михаїла у м. Норт Фолі, провін-
іконотворчості» ція Манітоба, Канада. Іконостас встановлений 1902 р. (стор. 32).

15. Українська церква св. Володимира в Канберрі, Австралія. 30. Невідомий мистець. Розп’яття Ісуса Христа з предстоячими.
1987-1988 (стор. 21). З іконостасу в Норт Фолі (стор. 35).

16. Українська церква Покрови Богородиці в Джілонгу, Австралія. 31. Невідомий мистець. Тріумфальне вознесення Богородиці на
1962-1966 (стор. 20). небо. З іконостасу в Норт Фолі (стор. 34).

17. Українська церква св. Андрія в Лідкомбі, Австралія. 1959-1961 32. Невідомий мистець. Архангел Гавриїл. З іконостасу церкви
(стор. 20). св. архангела Михаїла в м. Ѓардентоні, провінція Манітоба, Ка-
нада. Близько 1899 р. (стор. 34).
18. Українська церква св. Івана Хрестителя в Перті, Австралія.
1964-1966 (стор. 22). 33. Гнат Сич. Іконостас в церкві св. архангела Михаїла в м. Ѓарден-
тоні, провінція Манітоба, Канада. 1935-1940 (стор. 36).
19. Українська церква Покрови Богородиці в Брізбені, Австралія.
1959-1961 (стор. 20). 34. Гнан Сич. Св. архангел Михаїл. З іконостасу в м. Ѓардентоні.
1935-1940 (стор. 37).
20. Український собор св. Петра й Павла в Мельбурні, Австралія.
1961-1963 (стор. 22). 35. Гнат Сич. Св. архангел Гавриїл. З іконостасу в м. Ѓардентоні.
1935-1940 (стор. 37).
21. Українська церква Чесного Хреста в Тандер Беї, Канада. 1963.
Архітектор Радослав Жук (стор. 22). 36. Гнат Сич. Господь Ісус Христос Учитель. З іконостасу в м. Ѓар-
дентоні. 1935-1940 (стор. 37).
22. Українська церква св. архангела Михаїла в Тинделі, Канада.
1963. Архітектор Радослав Жук (стор. 24). 37. Гнат Сич. Богородиця Провідниця. З іконостасу в м. Ѓарден-
тоні. 1935-1940 (стор. 37).
23. Українська церква св. Йосипа у Вінніпезі, Канада. 1964.
Архітектор Радослав Жук (стор. 24). 38. Іван Пушка. Св. Микола. З церкви св. Миколи в м. Ѓонор, про-
вінція Манітоба, Канада. 1947 (стор. 38).
24. Українська церква св. Родини у Вінніпезі, Канада. 1964. Архі-
тектор Радослав Жук (стор. 26). 39. Іван Пушка. Св. апостол Петро. З церкви в м. Ѓонор. 1947
(стор. 38).
25. Українська церква св. Євхаристії в Торонто, Канада. 1967-
1978. Архітектор Радослав Жук (стор. 26). 40. Іван Пушка. Богородиця Покрова. З церкви в м. Ѓонор. 1947
(стор. 38).
26. Українська церква св. Євхаристії в Торонто. Південний фасад
(стор. 26). 41. Іван Пушка. Св. євангелист Матвій. З церкви м. Ѓонор. 1947
(стор. 41).
27. Українська церква св. Трійці в Кергонксоні, штат Нью-Йорк,
США. 1976. Архітектор Радослав Жук (стор. 27). 42. Іван Пушка. Св. євангелист Марко. З церкви м. Ѓонор. 1947
(стор. 40).
28. Верх церкви св. Трійці в Кергонксоні (стор. 17).
43. Іван Пушка. Св. євангелист Лука. З церкви м. Ѓонор. 1947
(стор. 40).

142

44. Іван Пушка. Св. євангелист Іван Богослов. З церкви м. Ѓонор. 61. Святослав Гординський. Богородиця Покрова зі святими.
1947 (стор. 41). Варіант 1. З собору св. Покрови у Вінніпезі. 1963 (стор. 46).

45. Петро Холодний, США. Богородиця Милостива. Приватне 62. Святослав Гординський. Богородиця Покрова зі святими.
зібрання у США. 1976 (стор. 33). Варіант 2. З собору св. Покрови у Вінніпезі. 1963 (стор. 46).

46. Ювеналій Мокрицький, Канада. Іконостас в соборі св. Софії 63. Роман Коваль. Христос Учитель. З церкви Серця Христового
в Римі. 70-ті рр. (стор. 134). у м. Ѓімлі, провінція Манітоба, Канада. 70-ті рр (стор. 49).

47. Ювеналій Мокрицький. Царська брама іконостасу в соборі 64. Роман Коваль. Богородиця Покрова. З церкви у м. Ѓімлі.
св. Софії в Римі. 70-ті рр. (стор. 137). 70-ті рр. (стор. 49).

48. Ювеналій Мокрицький. Ісус Христос Учитель. З іконостасу 65. Тарас Снігурович. Богородиця й Іван Богослов. Галерея Бірчвуд
в соборі св. Софії в Римі. 70-ті рр. (стор. 133). у Вінніпезі. 1976 (стор. 53).

49. Ювеналій Мокрицький. Богородиця Провідниця. З іконостасу 66. Тарас Снігурович. Архангел Михаїл. Галерея Бірчвуд у Вінні-
в соборі св. Софії в Римі. 70-ті рр. (стор. 133). пезі. 1993 (стор. 53).

50. Ювеналій Мокрицький. Йосип Обручник. З іконостасу в собо- 67. Софія Лада. Богородиця Милостива. З церкви св. Івана Хрести-
рі св. Софії в Римі. 70-ті рр. (стор. 133). теля у м. Гантері, штат Нью-Йорк, США. 1992 (стор. 50).

51. Ювеналій Мокрицький. Св. Микола. З іконостасу в соборі 68. Мар’яна Саварин. Прийдіть до Мене всі. З приватного зібран-
св. Софії в Римі. 70-ті рр. (стор. 133). ня у Вінніпезі. 1996 (стор. 50).

52. Святослав Гординський. Іконостас в соборі св. Покрови у Він- 69. Дмитро Бартошук. Три ікони з Чину Моління. З церкви Всіх
ніпезі, провінція Манітоба, Канада. 1963 (стор. 42). Святих у Вінніпезі. 1980 (стор. 54).

53. Святослав Гординський Богородиця Покрова. З іконостасу 70. Віра Сеньчук. Господь Вседержитель. З катедрального собору
в церкві в соборі св. Покрови у Вінніпезі. 1963 (стор. 43). св. Трійці у Вінніпезі. 1997 (стор. 55).

54. Святослав Гординський. Христос Учитель. З іконостасу в соборі 71. Віра Сеньчук. Богородиця Знамення на троні слави. З катед-
св. Покрови у Вінніпезі. 1963 (стор. 43). рального собору св. Трійці у Вінніпезі. 1997 (стор. 56).

55. Святослав Гординський. Св. Микола. З іконостасу собору 72. Віра Сеньчук. Св. Григорій Богослов. З катедрального собору
св. Покрови у Вінніпезі. 1963 (стор. 43). св. Трійці у Вінніпезі. 1998 (стор. 56).

56. Святослав Гординський. Св. Володимир і Ольга. З собору 73. Віра Сеньчук. Причастя і дванадцять святих. Настінний розпис
св. Покрови і Вінніпезі. 1963 (стор. 44). у вівтарній апсиді катедрального собору св. Трійці у Вінніпезі.
1998 (стор. 57).
57. Святослав Гординський. Св. Борис і Гліб. З собору св. Покрови
у Вінніпезі. 1963 (стор. 44). 74. Віра Сеньчук. Св. Микола. З приватної збірки Ярослава й Одар-
ки Пришляків у м. Сент-Катеринс, провінція Онтаріо, Канада.
58. Святослав Гординський. Св. євангелист Матвій. З собору св. По- 1999 (стор. 58).
крови у Вінніпезі. 1963 (стор. 45).
75. Віра Сеньчук. Богородиця Милостива. З приватної збірки Сте-
59. Святослав Гординський. Св. євангелист Марко. З собору св. По- пана Ільницького в Торонто, провінція Онтаріо, Канада. 2000
крови у Вінніпезі. 1963 (стор. 45). (стор. 58).

60. Святослав Гординський. Св. апостол і євангелист Іван Богослов. 76. Віра Сеньчук. Христос Учитель - Альфа й Омега. З приватної
З собору св. Покрови у Вінніпезі. 1963 (стор. 45).

143

збірки Тетяни і Марка Маковських у Ванкувері, провінція Бри- 92. Святослав Гординський. Св. Григорій і Климентій. Мозаїка.
танська Колумбія, Канада. 2002 (стор. 58). Собор св. Софії в Римі. 80-90-ті рр. (стор. 68).
77. Віра Сеньчук. Богородиця Милостива. З приватної збірки Тетя-
ни і Марка Маковських у Ванкувері, провінція Британська 93. Святослав Гординський. Св. Атанасій і Кирило. Мозаїка.
Колумбія, Канада. 2002 (стор. 58). Собор св. Софії в Римі. 80-90-ті рр. (стор. 68).
78. Віра Сеньчук. Покрова Богородиці й ангели. З церкви св. Покро-
ви у м. Россдейлі, провінція Манітоба, Канада. 2002 (стор. 59). 94. Святослав Гординський. Св. Григорій Богослов і Григорій Нісь-
79. Віра Сеньчук. Богородиця Знамення і Чин Моління. Настінний кий. Мозаїка. Собор св. Софії в Римі. 80-90-ті рр. (стор. 69).
розпис у вівтарній апсиді церкви св. Германа Аляскинського
у м. Едмонтоні, провінція Альберта, Канада, 2002 (стор. 60). 95. Святослав Гординський. Св. Михаїл Чернігівський. Мозаїка.
80. Віра Сеньчук. Царська брама для однієї з церков Манітоби. Собор св. Софії в Римі. 80-90-ті рр. (стор. 69).
80-ті рр. (стор. 60).
81. Віра Сеньчук. Плащаниця для однієї з церков Манітоби. 96. Мозаїчний орнамент. Собор св. Софії в Римі. 90-ті рр. (стор. 69).
80-ті рр. (стор. 63). 97. Мозаїчний орнамент. Собор св. Софії в Римі. 90-ті рр. (стор. 69).
82. Святослав Гординський, США. Воскресіння Христове. Стіно- 98. Мозаїчний орнамент. Собор св. Софії в Римі. 90-ті рр. (стор. 69).
писний триптих. Нью-Йорк. 1978 (стор. 63). 99. Святослав Гординський. Св. Володимир і Ольга. Вітражний дип-
83. Святослав Гординський. Христос Вседержитель. Підкупольна
мозаїка. Собор св. Софії в Римі. 70-ті рр. (стор. 65). тих. Українська колегія на Джаніколо в Римі. 1988 (стор. 70).
84. Святослав Гординський. Христос Вседержитель. Фра мент 100. Михайло Дмитренко. Христос Учитель. З іконостасу церкви
(стор. 65).
85. Святослав Гординський. Чин Моління. Вівтарна мозаїка. Собор св. Константина і Єлени в Міннеаполісі, штат Міннесота. 1977.
св. Софії в Римі. 70-ті рр. (стор. 64). Фра мент (стор. 70).
86. Святослав Гординський. Богородиця Молільниця — Оранта. 101. Михайло Дмитренко. Богородиця Провідниця. З церкви
Вівтарна мозаїка. 70-ті рр. (стор. 66). св. Константина і Єлени. 1977. Фра мент (стор. 73).
87. Святослав Гординський. Створення світу. Мозаїка. Собор 102. Михайло Дмитренко. Св. Володимир. З церкви св. Константи-
св. Софії в Римі. 70-ті рр. (стор. 138). на і Єлени. 1977. Фра мент (стор. 73).
88. Святослав Гординський. Св. Константин Великий. Мозаїка. 103. Михайло Дмитренко. Св. Ольга. З церкви св. Константина
Собор св. Софії в Римі. 80-ті рр. (стор. 66). і Єлени, 1977. Фра мент (стор. 73).
89. Святослав Гординський. Св. Єлена. Мозаїка. Собор св. Софії 104. Михайло Дмитренко. Христос Емануїл. З церкви св. Констан-
в Римі. 80-90-ті рр. (стор. 66). тина і Єлени. 1977 (стор. 75).
90. Святослав Гординський. Св. Володимир Великий. Мозаїка. 105. Михайло Дмитренко. Христос з дітьми. З церкви св. Констан-
Собор св. Софії в Римі. 80-90-ті рр. (стор. 67). тина і Єлени. 1977 (стор. 74).
91. Святослав Гординський. Св. Ольга. Мозаїка. Собор св. Софії 106. Михайло Дмитренко. Христос Учитель. З церкви св. Констан-
в Римі. 80-90-ті рр. (стор. 67). тина і Єлени. 1977 (стор. 74).
107. Михайло Дмитренко. Євангелист Матвій. З церкви св. Кон-
стантина і Єлени. 1977 (стор. 76).
108. Михайло Дмитренко. Євангелист Іван Богослов. З церкви
св. Константина і Єлени. 1977 (стор. 76).
109. Михайло Дмитренко. Св. Іван Золотоустий. Вітраж у церкві
св. Константина і Єлени. 1977 (стор. 77).

144

110. Михайло Дмитренко. Св. Григорій Богослов. Вітраж у церкві 127. Христина Дохват. Фра мент ікони Ісуса Христа (стор. 84).
св. Константина і Єлени. 1977 (стор. 77). 128. Христина Дохват. Богородиця. З іконостасу церкви Богоро-

111. Еміль Теліжин. Господь Ісус Христос. Мозаїка на фасаді церк- диці в Гілсборо. 1997 (стор. 84).
ви св. Миколи у Вінніпезі. 1988 (стор. 77). 129. Христина Дохват. Успіння Богородиці. З іконостасу церкви

112. Христина Дохват, США. Богородиця Милостива. Приватна Богородиці в Гілсборо. 1997 (стор. 86).
збірка у США. 1965 (стор. 79). 130. Христина Дохват. Св. Микола. З іконостасу церкви Богоро-

113. Христина Дохват. Богородиця Провідниця. Церква Святого диці в Гілсборо. 1997 (стор. 86).
Духа в Нью-Йорку. 1969 (стор. 78). 131. Христина Дохват. Архангел Михаїл. З іконостасу церкви Бого-

114. Христина Дохват. Пророк Ілля. Мозаїка. Іллінська церква родиці в Гілсборо. 1997 (стор. 86).
в Картереті. 1977-1982 (стор. 78). 132. Христина Дохват. Архангел Гавриїл. З іконостасу церкви Бо-

115. Христина Дохват. Вишгородська ікона Богородиці Милостивої. городиці в Гілсборо. 1997 (стор. 83).
Український Католицький Університет в Римі. 1969 (стор. 79). 133. Микола Бідняк, Канада. Діва Марія у Благовіщенні. 1980

116. Христина Дохват. Покрова. Мозаїка. Покровська каплиця (стор. 87).
в храмі Богородиці у Вашингтоні. 1972 (стор. 80). 134. Микола Бідняк. Архангел Гавриїл у Благовіщенні. 1980

117. Христина Дохват. Св. Кирило і Методій. Мозаїка. Покровська (стор. 87).
каплиці в храмі Богородиці у Вашингтоні. 1972 (стор. 80). 135. Микола Бідняк. Богородиця Провідниця. 1981 (стор. 87).
136. Микола Бідняк. Богородиця Провідниця. Фра мент (стор. 87).
118. Христина Дохват. Америка під покровом ікони Богородиці. 137. Микола Бідняк. Херувим. 1982 (стор. 91).
Мозаїка. Покровська каплиця в храмі Богородиці у Вашинг- 138. Микола Бідняк. Св. Дмитро. 1982 (стор. 88).
тоні. 1972 (стор. 80). 139. Микола Бідняк. Ангел Апокаліпсиса. 1988 (стор. 88).
140. Яків Гніздовський, США. Іконостас у церкві св. Трійці в Кер-
119. Христина Дохват. Ісус Христос. З іконостасу Покровської кап-
лиці в храмі Богородиці у Вашингтоні. 1974 (стор. 81). гонксоні. Фра мент. 1982 (стор. 89).
141. Яків Гніздовський. Архангел Гавриїл з Благовіщення. З іконо-
120. Христина Дохват. Богородиця Милостива. З іконостасу По-
кровської каплиці в храмі Богородиці у Вашингтоні. 1974 стасу церкви св. Трійці в Кергонксоні. 1982 (стор. 90).
(стор. 81). 142. Яків Гніздовський. Діва Марія з Благовіщення. З іконостасу

121. Христина Дохват. Богородиця Знамення. Мозаїка. Собор Бо- церкви св. Трійці в Кергонксоні. 1982 (стор. 90).
городиці у Філадельфії. 1967 (стор. 82). 143. Яків Гніздовський. Успіння Богородиці. З іконостасу церкви

122. Христина Дохват. Вівтар з іконостасом. Собор Богородиці св. Трійці в Кергонксоні. 1982 (стор. 90).
у Філадельфії. 1967-1985 (стор. 82).
До розділу «Українська іконотворчість
123. Христина Дохват. Христос Архиєрей. Вівтарна ікона. Церква у країнах Західної Європи»
Богородиці в Гілсборо. 1998 (стор. 83).
144. Дмитро Блажейовський, Італія. Христос Вседержитель. Виши-
124. Христина Дохват. Ісус Христос. З іконостасу церкви Богоро- вана ікона. Галерея вишиваних ікон у Львові. 1985 (стор. 97).
диці в Гілсборо. 1997 (стор. 83).

125. Христина Дохват. Лик Ісуса Христа. Фра мент (стор. 6).
126. Христина Дохват. Фра мент ікони Ісуса Христа (стор. 84).

145

145. Дмитро Блажейовський. Богородиця Милостива. 1985 173. Ростислав Глувко. Спаситель і св. Володимир (Хрещення
(стор. 95). України). 1987 (стор. 117).

146. Дмитро Блажейовський. Христос і Богородиця. 1987 (стор. 94). 174. Ростислав Глувко. Феодосій Печерський. 1988 (стор. 118).
147. Дмитро Блажейовський. Св. Володимир і Ольга. 1988 (стор. 96). 175. Ростислав Глувко. Архангел Михаїл. 1989 (стор. 119).
148. Дмитро Блажейовський. Євангелисти Матвій, Марко, Лука 176. Омелян Мазурик, Франція. Св. Володимир. З іконостасу в ка-

й Іван. 1990 (стор. 96). тедральному соборі св. Володимира в Парижі. 1969 (стор. 119).
149. Дмитро Блажейовський. Богородиця Милостива Почаївська. 177. Омелян Мазурик. Св. Ольга. З іконостасу в катедральному

1992 (стор. 98). соборі св. Володимира в Парижі. 1969 (стор. 118).
150. Дмитро Блажейовський. Переображення Господнє. 1994 178. Омелян Мазурик. Архангел Михаїл. 1980 (стор. 120).
179. Омелян Мазурик. Архангел Михаїл. 1982 (стор. 120).
(стор. 99). 180. Омелян Мазурик. Оплакування. 1984 (стор. 121).
151. Дмитро Блажейовський. Вознесіння Господнє. 1994 (стор. 100). 181. Омелян Мазурик. Св. Юрій Змієборець. 1988 (стор. 122).
152. Дмитро Блажейовський. Воскресіння Христове. 1994 (стор. 101). 182. Іван Денисенко, Аргентина і США. Ісус Христос. З іконостасу
153. Дмитро Блажейовський. Введення Діви Марії у храм. 1994
церкви Введення в храм Діви Марії в місті Норт Порті, штат
(стор. 103). Флорида. 90-ті рр. Фра мент (стор. 123).
154. Дмитро Блажейовський. Богородиця Милостива Вишгородсь- 183. Іван Денисенко. Богородиця Провідниця. З іконостасу церк-
ви Введення в храм Діви Марії в місті Норт Порті, штат Фло-
ка. 1995 (стор. 103). рида. 90-ті рр. Фра мент (стор. 123).
155. Дмитро Блажейовський. Різдво Богородиці. 1995 (стор. 105). 184. Іван Денисенко. Іван Хреститель. З іконостасу церкви Вве-
156. Дмитро Блажейовський. Тайна вечеря. 1995 (стор. 104). дення в храм Діви Марії в місті Норт Порті, штат Флорида.
157. Дмитро Блажейовський. Стрітення Господнє. 1996 (стор. 106). 90-ті рр. Фра мент (стор. 123).
158. Дмитро Блажейовський. Різдво Христове. 1996 (стор. 107). 185. Іван Денисенко. Св. Ольга. З іконостасу церкви Введення
159. Дмитро Блажейовський. Хрещення в Йордані. 1996 (стор. 109). в храм Діви Марії в місті Норт Порті, штат Флорида, 90-ті рр.
160. Дмитро Блажейовський. Втеча в Єгипет. 1996 (стор. 109). Фра мент (стор. 124).
161. Ростислав Глувко, Англія. Спаситель. 1976 (стор. 110). 186. Іван Денисенко. Різдво Христове. З іконостасу церкви Вве-
162. Ростислав Глувко. Апостол Павло. 1977 (стор. 110). дення в храм Діви Марії в місті Норт Порті, штат Флорида.
163. Ростислав Глувко. Христос Вседержитель. 1978 (стор. 110). 90-ті рр. (стор. 124).
164. Ростислав Глувко. Богородиця Знамення. 1978 (стор. 112). 187. Іван Денисенко. Стрітення Господнє. З іконостасу церкви Вве-
165. Ростислав Глувко. В’їзд в Єрусалим. Триптих. 1978 (стор. 112). дення в храм Діви Марії в місті Норт Порті, штат Флорида.
166. Ростислав Глувко. Архангел Михаїл 1978 (стор. 112). 90-ті рр. (стор. 125).
167. Ростислав Глувко. Ісус. 1979 (стор. 113). 188. Іван Денисенко. Різдво Богородиці. З іконостасу церкви Вве-
168. Ростислав Глувко. Діва Марія. 1979 (стор. 113). дення в храм Діви Марії в місті Норт Порті, штат Флорида.
169. Ростислав Глувко. Борис і Гліб. Диптих. 1979 (стор. 114). 90-ті рр. (стор. 126).
170. Ростислав Глувко. Св. Юрій Змієборець. 1982 (стор. 114). 189. Іван Денисенко. Введення в храм Діви Марії. З однойменної
171. Ростислав Глувко. Молитва Богородиці. 1983 (стор. 117).
172. Ростислав Глувко. Пречиста Діва. 1986 (стор. 117).

146

церкви в місті Норт Порті, штат Флорида. 90-ті рр. 194. Євген Андрухів. Різдво Христове. Центр Еціо Алетті в Римі.
(стор. 127). 2002 (стор. 129).
190. Євген Андрухів, Італія. Покрова Богородиці. Центр Еціо
Алетті в Римі 1999-2000. Фра мент (стор. 133). 195. Євген Андрухів. Воскресіння Христове. Центр Еціо Алетті
191. Євген Андрухів. Різдво Богородиці. Приватна збірка в Бра- в Римі. 2002 (стор. 131).
зилії. 2001 (стор. 128).
192. Євген Андрухів. Спас Нерукотворний. Приватна збірка 196. Євген Андрухів. Зарваницька чудотворна ікона Богородиці
в місті Ракек, Словенія. 2002 (стор. 128). Провідниці. Центр Еціо Алетті в Римі.
193. Євген Андрухів. Ангел. З мозаїчної композиції «Несення хре- 2002 (стор. 132).
ста на Голгофу» у шпиталі іспанського монастиря в Римі.
2001. Фра мент (стор. 130). 197. Євген Андрухів. Богородиця Скорботна.
Мозаїчна ікона. Збірка Патріарха Київського і всієї Руси-
України Філарета, Київ. 2002.
Фра мент (стор. 130).

List of illustrations

For the chapter The Sacred and the Human 6. Ukrainian cathedral of Sts. Volodymyr and Olha in Chicago, Ill.,
in the Traditional Ukrainian Icon USA. 1971-1973. Architect Jaroslaw Korsunsky. Page 15.

1. Ukrainian cathedral of St. Sophia in Rome, Italy. 1967-1969. 7. Ukrainian cathedral of Holy Trinity in Winnipeg, Manitoba,
Architect Lucio di Stefano. Page 7. Canada. 1960s. Page 10.

2. Ukrainian cathedral of the Mother of God in Philadelphia, Penn., 8. Ukrainian cathedral of St. Josaphat in Prudentopolis, Brazil.
USA. 1963-1966. Architect Yulian Yastremsky. From a painting by 1977-1979. Page 14.
Christina Dochwat. Page 13.
9. Ukrainian church of St. Andrew in Los Angeles, Cal., USA. 1989-
3. Ukrainian cathedral of St. George in New York. 1974-1976. 1991. Architect Yuri Yasynsky. Page 10.
Architect Apolinariy Osadza. Page 14.
10. Ukrainian cathedral of St. Andrew in Bound Brook, NJ, USA
4. Ukrainian church of St. Volodymyr in Glen Spey, NY, USA. 1980s. 1981-1983. Architect Yuri Kodak. Page 13.
From a painting by Liuboslav Hutsaliuk. Page 10.
11. Ukrainian church of St. Andrew in Lourdes, France. 1988-1990.
5. Ukrainian church of Sts. Peter and Paul in Glen Spey, NY. 1980s. Page 28.
Architect Ivan Zhukovsky. Page 12.
12. Ukrainian church of the Presentation of Virgin Mary in the
Temple in North Port, Fl., USA. 1994-1997. Page 14.

147

13. Ukrainian church of the Nativity of Virgin Mary in Hollywood, 28. The upper part of the Holy Trinity Church in Kergonkson.
Cal., USA. 1947-1950. Page 16. Page 17.

14. Ukrainian church of Sts. Volodymyr and Olha in Wolver- For the chapter Ukrainian Icon Painting
hampton, England. 1960-1963. Page 20. in the United States and Canada

For the chapter The Ukrainian Diaspora 29. Iconostasis in the church of St. Michael’s Church in North Foly,
and Icon Making Revival Man., Canada. The iconostasis was installed in 1902. Page 32.

15. Ukrainian church of St. Volodymyr in Canberra, Australia. 1987- 30. Anonymous artist. The Crucifixion of Christ with Virgin Mary
1988. Page 21. and John the Baptist Interceding. Detail of the North Foly iconos-
tasis. Page 35.
16. Ukrainian church of the Protection of the Mother of God in
Jeelong, Australia. 1962-1966. Page 20. 31. Anonymous artist. The Ascension of the Mother of God. Detail of
the North Foly iconostasis. Page 34.
17. Ukrainian church of St. Andrew in Lidcombe, Australia. 1959-
1961. Page 20. 32. Anonymous artist. St. Gabriel, Archangel. Detail of the iconosta-
sis of St. Michael’s Church in Gardenton, Man., Canada. Circa
18. Ukrainian church of St. John the Baptist in Perth, Australia. 1899. Page 34.
1964-1966. Page 22.
33. Hnat Sych. Iconostasis in St. Michael’s Church in Gardenton,
19. Ukrainian church of the Protection of the Mother of God in Man. 1935-1940. Page 36.
Brisbane, Australia. 1959-1961. Page 20.
34. Hnat Sych. St. Michael, Archangel. From the Gardenton iconosta-
20. Ukrainian cathedral of Sts. Peter and Paul in Melbourne, sis. 1935-1940. Page 37.
Australia. 1961-1963. Page 22.
35. Hnat Sych. St. Gabriel, Archangel. From the Gardenton iconosta-
21. Ukrainian church of the True Cross in Thunder Bay, Canada. sis. 1935-1940. Page 37.
1963. Architect Radoslav Zhuk. Page 22.
36. Hnat Sych. Our Lord Jesus Christ the Teacher. From the Gar-
22. Ukrainian church of St. Michael, Archangel in Tyndell, Canada. denton iconostasis. 1935-1940. Page 37.
1963. Architect Radoslav Zhuk. Page 24.
37. Hnat Sych. The Virgin Hodgetaira. From the Gardenton iconos-
23. Ukrainian church of St. Joseph in Winnipeg, Canada. 1964. tasis. 1935-1940. Page 37.
Architect Radoslav Zhuk. Page 24.
38. Ivan Pushka, Canada. St. Nicholas. From St. Nicholas’ Church in
24. Ukrainian church of the Holy Family in Winnipeg. 1964. Gonor, Man., Canada. 1947. Page 38.
Architect Radoslav Zhuk. Page 26.
39. Ivan Pushka. Apostle Peter. From the Gonor church. 1947.
25. Ukrainian church of the Holy Eucharist in Toronto, Ont., Page 38.
Canada. 1967-1978. Architect Radoslav Zhuk. Page 26.
40. Ivan Pushka. Mother of God the Protectress. From the Gonor
26. Ukrainian church of the Holy Eucharist in Toronto. Southern church. 1947. Page 38.
facade. Page 26.
41. Ivan Pushka. St. Matthew the Evangelist. From the Gonor church.
27. Ukrainian church of the Holy Trinity in Kergonkson, NY, USA. 1947. Page 41.
1976. Architect Radoslav Zhuk. Page 27.

148