2006 ukr ART_book

Петро Левченко. 149
Дама в червонiй сукнi.
Нацiональний художнiй музей України. Київ.

150

Олександр Мурашко.
Благовiщення. 1907—1908 роки.
Нацiональний художнiй
музей України. Київ.

é лександр Мурашко, маючи за спиною нання живопис полотна. Картина виконана нiби на од-
навчання в Київськiй рисувальнiй школi ному подиху, проте вiдомо, що О. Мурашко тричi звер-
М. Мурашка, Петербурзькiй Академiї худо- тався до неї, доки не досяг потрiбного йому живопис-
ного ефекту. А вiн пiдказаний самим сюжетом, адже
жеств, удосконалював свою майстернiсть у Парижi. йдеться про «благу вiсть», про радiсну подiю в життi
Дiви Марiї та людства загалом. Саме в такому тлума-
Згодом певний час жив у Дахау, поблизу Мюнхена. Тут ченнi криється першопричина живописних шукань ху-
дожника, якi так властивi йому i водночас помiтно
разом iз мiсцевими i заїжджими художниками сприй- вирiзняють це полотно серед iнших творiв О. Мурашка.

няв мистецькi настанови Мюнхенської академiї, якi

полягали в тому, що новiтнi досягнення в живописi

повиннi були пiдпорядкуватися точному рисунку i

мiцному моделюванню форми при збереженнi загаль-

ної живописностi твору. Надалi О. Мурашко вiдiйде вiд

зовнiшньої ефектностi, незмiнно поєднуючи декора-

тивнiсть з обов’язковою психологiчнiстю образу.

Уроки Мюнхена знайшли втiлення в полотнi «Бла-

говiщення». Свiтова iсторiя живопису знає чимало при-

кладiв, коли художники вiдтворювали сюжети Бiблiї у

формах, властивих їхньому часовi та їхньому народовi,

вмiщували дiю в конкретне нацiональне середовище.

Це властиво й епосi середньовiччя, й добi Вiдродження.

Дев’ятнадцяте сторiччя з його iсторизмом мислення

уже спромоглося вiдтворювати образи Святого письма

з етнографiчною i графiчною точнiстю. Досить згадати

хоча б полотна І. Крамського «Христос у пустелi», В. По-

лєнова «Христос i грiшниця» або І. Рєпiна «Микола Мар-

ликiйський зупиняє страту трьох невинно засуджених».

В. Полєнов навiть вiдвiдав країни Близького Сходу i

наповнив отриманими там матерiалом i враженнями

свої релiгiйнi полотна.

О. Мурашко звернувся до невластивої йому теми. В кар-

тинi, крiм самої фабули, немає жодного iсторичного

контексту. Дiя вiдбувається в сучасному iнтер’єрi, який

нагадує веранду дачного будинку, залиту сонячним

промiнням українського лiта. Бiлява дiвчина злякано

прислухається до крокiв юнака, що наближається знад-

вору, несучи в руцi квiтку бiлої лiлеї, символ непороч-

ностi. Юнак у довгому хiтонi, обличчю його надано

схiдних рис, але цим не створюється вiдчуття iсторич-

ної дистанцiї мiж зображеним i сучаснiстю. Фарби кар-

тини чистi й дзвiнкi, уся сцена насичена розсiяним

свiтлом. Чудово написаний натюрморт на передньому

планi своєю предметною реальнiстю вносить не-

обхiдний наголос у доволi широкий за манерою вико-

151

152 ì се життя Микола Пимоненка пов’язане з Микола Пимоненко.
Києвом, а творчiсть — з Києвом та Київщи- Суперницi. Бiля криницi. 1909 рiк.
ною. У селi Малютинка, неподалiк вiд Боярки, Нацiональний художнiй музей України. Київ.
вiн збудував собi двоповерхову майстерню з верхнiм
свiтлом, де й писав на вiдкритому повiтрi натуру. Худож- тинi є нестримне життєстверджувальне начало,
ник любив вiдвiдувати ярмарки, постiйно спостерiгав незмiрна радiсть буття, пробуджувана вiдчуттям моло-
життя села, щедро черпаючи з нього сюжети своїх достi i щедрим буянням природи. Щасливе спiлкування
творiв. Тому, крiм живописної майстерностi, його кар- хлопця й дiвчини не затьмарюється невеселим погля-
тини вражають точнiстю вiдтворення типажу, побуто- дом суперницi, а її невеличка постать бiля зрубу кри-
вих подробиць, пейзажу. Цiле лiто вiн проводив мiж ницi майже губиться в загальнiй композицiї. Зате
селян, серед природи, i це позначилося на тому, що в обопiльна закоханiсть парубка й дiвчини, яка зорiє на
його роботах об’єктивно вiдбилася одна з характерних їхнiх обличчях, нiби озвучується усiм колористичним
ознак життя цiлого українського народу, а саме — не- ладом картини — мажорним, насиченим свiтлом i сон-
розривнiсть його побуту з природним середовищем. цем. Буття людини представлене тут Пимоненком у
Жанровi сцени Пимоненка незмiнно вiдбуваються на гармонiї з природою. В цьому творi художник постає як
тлi або, скорiше, в органiчнiй єдностi з пейзажем. Інодi визначний майстер живопису, що має яскраву палiтру i
пейзаж навiть починає вiдiгравати головну роль, що дає володiє секретами пленеру. Композицiя вiдзначається
пiдстави вважати Пимоненка також майстром пейзаж- вишуканiстю, все в нiй вивiрено, кожна деталь має своє
ного живопису. Природа в нього завжди лагiдна, нiби мiсце й вiдiграє належну роль. Пимоненко тут ще раз
усмiхнена, i в нiй перебувають такi ж лагiднi й усмiхненi продемонстрував свiй унiверсалiзм: вiн водночас i жан-
люди. Художник не оминає конфлiктних ситуацiй у рист з добрим знанням психологiї, i анiмалiст, i пейза-
їхньому життi. Але вони викликають у нього хiба що жист. І все це в нього подано у виразному нацiонально-
незлостиву iронiю. Саме нею пройняте одне з кращих му ключi. Художник гiдно представляв Україну на вис-
його полотен — «Суперницi. Бiля криницi». тавках у Мюнхенi, Парижi, Берлiнi, Лондонi. Ряд його
Криниця на селi — це мiсце, де вiдбуваються зустрiчi. творiв придбали європейськi музеї. Зокрема «Гопак», на-
Очiкуванi й неочiкуванi. Так зiйшлися троє молодих лю- писаний одного року з полотном «Суперницi. Бiля кри-
дей. У їхнiх стосунках прочитуються i любов, i бай- ницi», належить Луврському музеєвi у столицi Францiї.
дужiсть, i суперництво, й ревнощi. Це нiби сюжетна
зав’язка твору. Але вона заявлена художником досить
делiкатно й вiдступає на другий план. Головним у кар-

è озбувшись успадкованої у вчителiв по Петер- Сергiй Василькiвський.
бурзькiй Академiї художеств М. Клодта i В. Ор- На греблi. Воли бiля броду. 1900—1910 роки.
ловського певної живописної сухостi, власти- Нацiональний художнiй музей України. Київ.
вої для першого перiоду його творчостi, Сергiй Василь-
кiвський став в українському живописi в ряд визначних ностi пейзажний мотив. Особливої привабливостi на-
майстрiв-колористiв. Його пейзажi вiдзначаються чис- дає творовi ретельно пророблена фактура. Митець
тотою i яскравiстю барв, зберiгаючи при цьому образну вдається до шлiфування шару фарб, але при цьому
змiстовнiсть i поетичну проникливiсть. Пiсля знайом- зберiгає експресивну виразнiсть мазка.
ства у Парижi з І. Похитоновим, пiд час пенсiонерської
подорожi за кордон художник звернувся до невеличких 153
форматiв, створюючи довершенi, вишуканi за фактур-
ною обробкою мiнiатюри. В них iз натхненною пiдне-
сенiстю вiн оспiвує буденнi мотиви вiтчизняного пейза-
жу. В його творах завжди вiдчувається авторська зако-
ханiсть. Вони завжди зiгрiтi присутнiстю людини. Саме
до таких належить пейзаж iз виразним побутовим мо-
тивом «На греблi. Воли бiля броду».
Художник розiгрує варiацiї жовтої та синьої фарб, спи-
раючись на закон додаткових кольорiв. На першому
планi на пiсок лягла лiлувата прозора тiнь, оживлена те-
плими жовтуватими i бузковими рефлексами. Цi ж
кольори ефектно мiняться в хвилях ставу. На другому
планi — уся долина й бiлi хати села, залитi золотом над-
вечiрнього сонця. Воно ж освiтлює й узагальнено, але
характерно змальованi постатi селян та волiв. За селом
здiймаються пагорби, огорнутi лiлуватим у сонячному
промiннi повiтрям. Небо над ними напоєне теплом i
свiтлом. Яскравi барви, оптимiстичне сприйняття ху-
дожником дiйсностi, життєва правдивiсть наповнюють
змiстовнiстю в цiлому позбавлений будь-якої ефект-

154 é лекса Новакiвський народився на Подiллi. Олекса Новакiвський.
Першi кроки художнього навчання пов’яза- Коляда. 1907—1910 роки.
нi в нього з Одесою. Вiн готувався вступати Нацiональний музей. Львiв.
до Петербурзької Академiї художеств. Але доля розпоря-
дилася iнакше: вiн став учнем Кракiвської школи образо- постатi, зберiгаючи легку силуетнiсть, позбавленi густих
творчого мистецтва (з 1900 року — Академiя красних тiней i яснi за кольоровим звучанням. У поєднаннi iз вда-
мистецтв). Його творче обличчя карбувалося пiд опiкою лим розв’язанням свiтло-просторових завдань така ма-
Яна Матейка та пiд впливом таких живописцiв, як Ю. Фа- нера надає картинi виразної прозоростi й святковостi.
лат, Л. Вичулковський, Я. Станiславський i надто Я. Мал- Три жiнки схожi одна на одну, нiби рiднi сестри. На-
чевський. Подальше проживання в селi Могила пiд Кра- справдi ж зображена лише одна особа — дружина худож-
ковом та у Львовi остаточно сформували неповторнiсть ника, уродженка села Могила Анна-Марiя Пальмовська.
його творчої манери. За цим криється романтична iсторiя одруження Нова-
На картинi «Коляда» позначилися особливостi школи, кiвського, коли вiн спершу намалював одинадцятирiчну
яку пройшов Новакiвський. Вони виокремлюють його дiвчинку, а згодом (коли та пiдросла) одружився з нею.
серед живописцiв, що здобули освiту в Петербурзi. Це Цей вчинок не був спонтанним. Повага Новакiвського
передусiм надання переваги живописним шуканням, до народу привела його до зацiкавлення течiєю так зва-
гранично насиченому кольору й енергiйному, сповне- них хлопоманiв, якi вбачали в селяниновi iсторичну й
ному барокової декоративностi малюнку. Барви його духовну основу нацiї i намагалися гранично зблизитися
чистi i яскравi. Картина «Коляда» належить до раннього з ним. Наслiдуючи iдеї «хлопоманства», Новакiвський
перiоду творчостi, але в нiй уже закладено все, що буде надовго осiв у селi й узяв шлюб iз сiльською дiвчиною.
притаманне зрiлому майстровi. На полотнi представленi І шлюб цей був щасливим. Анна-Марiя стала музою
три жiнки, що заглядають у книжку й спiвають — коля- художника. Її образ угадується в багатьох його творах.
дують. Вони зодягнутi в гарнi нацiональнi строї, в яких Український живопис завдячує коханню Новакiвського
багато бiлого, що гармонує з барвистiстю вишивок i до дружини появою одного з найбiльш поетичних жiно-
дзвiнкiстю коралiв. Свiтло ллється в кiмнату через вiкно чих образiв, оспiваних митцем з високим натхненням.
iз-за спини жiнок, рефлексує вiд стiн, i тому зображенi

Олекса Новакiвський. 155
Пробудження. 1910 рiк.
Нацiональний музей. Львiв.





< Федiр Кричевський.
Наречена. 1910 рiк.
Нацiональний художнiй музей України. Київ.

158 î едiр Кричевський належить до тих худож- волiзацiю: молода наречена — пишна, горда i щаслива, як
никiв, якi, здобувши високу академiчну царiвна, — оточена подругами, на обличчях яких ясно
освiту до жовтневого перевороту i маючи читаються заздрiсть i виповнене захопленням здивуван-
вже тодi вагомий творчий набуток, були зарахованi до ня... Вона — свiтле i царствене щастя».
числа провiдних представникiв «методу соцiалiстичного
реалiзму» за радянських часiв. Його вчителями в Мос- Федiр Кричевський.
ковському училищi живопису, лiплення та зодчества бу- Наречена. Фрагменти. 1910 рiк.
ли А. Архипов i В. Сєров, а в Петербурзькiй Академiї худо- Нацiональний художнiй музей України. Київ.
жеств — І. Рєпiн i Ф. Рубо. Ще навчаючись, Кричевський
багато мандрував по Українi, набирався вражень вiд її
мальовничої природи, своєрiдного народного побуту, за-
хоплювався народним мистецтвом. Особливо його при-
ваблювало село Шишаки на Полтавщинi, з яким життя
майстра буде пов’язане на довгi роки.
Коли настав час писати конкурсну роботу в Академiї,
Кричевський мав уже i задум твору, i уявляв його героїв.
Звернувшись до весiльного обряду, митець обрав один iз
його кульмiнацiйних моментiв — прибирання подруга-
ми молодої до вiнця. До цього сюжету, роз’яснюючи йо-
го, добре пасує народне прислiв’я: «Чоловiк тричi дивним
буває — коли родиться, жениться i вмирає». Це означає,
що в буденному плинi життя саме у згаданi моменти лю-
дина стає об’єктом загальної уваги, справжнiм героєм
дня. Якраз таку iдею Кричевський i вкладає у свiй твiр
«Наречена», вiдмовившись вiд оповiдно-етнографiчного
аспекту, зазвичай властивого весiльнiй темi. Прагнення
пiднести значущiсть подiї зумовило звернення художни-
ка до монументалiзованої композицiї: персонажi розта-
шованi впритул до обрiзу полотна, щiльно заповнюють
увесь його формат, постать нареченої розмiщена посе-
рединi. Прообразом головної героїнi стала селянська
дiвчина з Шишакiв Христя Скубiй, ставна, красива, з
сильною вдачею. В нiй художник бачив типовi риси
нацiонального характеру української жiнки. Не бажаючи
дрiбнити композицiю, Кричевський огорнув групу жiнок
i дiвчат напiвтемрявою, завдяки чому фарби звучать
стримано, i лише свiтлi плями одягу та червонi й золотi
барви плахти i пояса нареченої вносять у загальну
колiрну гаму необхiднi наголоси. А краєчок вiкна угорi,
за яким буяє сонячний день, поданий художником як
своєрiдний камертон, через який узгоджуються кольори
й тон цiлої композицiї. Сучасна художниковi критика
тонко вiдчула основний сенс картини. Зокрема, 1911 ро-
ку рецензент журналу «Нива» зазначав: «У цiкавiй i живiй
картинi Ф. Кричевського можна бачити своєрiдну сим-

ë ин українського селянина iз села Висоцька, Іван Труш.
що недалеко вiд Бродiв на Львiвщинi, Іван Захiд сонця в Криму. Початок 1900-х рокiв.
Труш 1897 року закiнчує Кракiвську акаде- Нацiональний музей. Львiв.
мiю красних мистецтв i назавжди оселяється у Львовi.
Ще в роки навчання вiн виїжджав до Вiдня, Мюнхена, а на кулiса, утворена групою красиво скомпонованих 159
згодом багато подорожував: в Італiю, Єгипет, Палестину, пiрамiдальних тополь. Вони завершують крутий схил
Приднiпровську Україну, Крим. Внаслiдок цього народ- берега, за яким далеко-далеко стелиться море. Вечорiє.
жувалися твори пейзажного жанру, в яких виявились Гаряче сонце сховалося за крони тополь, через це вони
характернi особливостi живописної палiтри митця. Вони пiдносяться вгору темними силуетами, з-за яких вири-
позначенi узагальненою манерою письма, стриманою вається яскраве свiтло i розливається тьмяним золотом
колористичною гамою, декоративним кольоровим ма- по всьому небу. Труш тонко вiдчув i зумiв виразно
люнком, м’якою тональною насиченiстю, вiдтворенням передати екзотичну красу оспiваної поетами й худож-
свiтлових ефектiв — мiсячної ночi, заходу сонця тощо. никами Тавриди.
Таким є i невеликий за розмiрами пейзаж «Захiд сонця в
Криму».
Вiдомо, що Труш двiчi, 1901 i 1903 рокiв, вiдвiдував
Крим, побував в Алуштi, Алупцi, Балаклавi, Севастополi.
На картинi вгадується типовий краєвид Пiвденного бе-
рега десь у районi Алупки. Художник завжди близький
до натури, але тут вiдчувається робота, спрямована на її
вдосконалення, видно прагнення досягти «картин-
ностi». На передньому планi композицiї подана ефект-

160

Петро Левченко. 161
Україна.
Бердянський художнiй музей
iменi І. І. Бродського.

< á а методом моделювання художнього образу Федiр Кричевський.
творчiсть Петра Левченка подiляється на двi Три вiки. 1913 рiк.
частини. Художник був майстром пейзажу- Сумський художнiй музей.
картини, коли побачений мотив очищується вiд усього
випадкового, i твориться композицiя з глибоко проду-
маною внутрiшньою структурою. Вiн був також май-
стром пейзажу-етюду, коли митця мало турбує проблема
узагальнення, яке досягається подальшим опрацюван-
ням задуму в майстернi. Залишаючись вiч-на-вiч iз при-
родою на весь час написання твору, художник намагав-
ся зафiксувати те, що вдалося вiдчути пiд впливом
миттєвого враження. Кращi роботи першого типу в Лев-
ченка виникали десь на межi мiж картиною i образно
завершеним етюдом, що й стало характерною рисою
його творчостi. Саме завдяки цьому, на вiдмiну вiд невиз-
нання художника за життя, нинi його твори є гордiстю
музеїв i об’єктом жадань приватних колекцiонерiв.
До типових пейзажiв-картин Левченка належить полот-
но «Україна». Воно гранично наближене до натури.
Здається, що майстернею художника була ця розлога
долина, тут вiн стояв перед мольбертом i писав те, що
бачив перед собою. Але насправдi така правдивiсть
прискiпливо вивiрена, а сама композицiя, всi її компо-
ненти доведенi до знакового звучання. Картина пред-
ставляє типовий краєвид Слобожанщини з її тихоплин-
ними рiчками, над якими стелиться щедро вкритий гая-
ми та левадами низинний лiвий берег. Дзеркало води
вiдбиває блакить неба, а напоєнi сонячним промiнням
трави i м’якi за абрисами крони дерев милують око усiма
вiдтiнками смарагду. Природа тут одвiчна, первозданна,
форми й кольори її сповненi мрiйливостi. Скромна
людська оселя, що притулилася до узгiр’я на першому
планi, органiчно вписується в ландшафт. Зроблено це
ненав’язливо, з потреби якось «олюднити» мотив. До то-
го ж стрiха i стiни хати стають вiдлiковим елементом
для побудови лiнiйної перспективи, для визначення мас-
штабностi форм у мiру їхнього вiддалення в глибину
композицiї. Мотив картини увiбрав у себе характернi
риси ландшафту всiєї країни вiд Слобожанщини до
Подiлля й тому справедливо отримав типологiзовану
назву «Україна». Твiр належить до яскравих явищ україн-
ської нацiональної школи пейзажу з її культом, за визна-

162 ченням iсторичних дум, «тихих вод, ясних зорь, краю
християнського».

Ç iдвiдавши Лондон, Берлiн, Париж, Геную, Турин, матерi й дочки, надають творовi, як i завжди у роботах 163
Флоренцiю, Рим, Венецiю i Вiдень, Федiр Кри- Кричевського, життєвої переконливостi. Разом iз тим
чевський познайомився зi станом сучасного художник знаходить таку мiру образного узагальнення,
йому європейського мистецтва. Це позначилося на йо- так будує концептуальний змiст твору, що вiн, зберiгаю-
го культурному рiвнi та зацiкавленостi новими мистець- чи животрепетнiсть реального буття, переростає в типi-
кими течiями. Зокрема, вiденською сецесiєю (сим- зоване поняття — «вiк». Дiвчина, жiнка й бабуся уособ-
волiзмом), особливо в особi Густава Клiмта. Йдеться про люють молодiсть, зрiлiсть i старiсть. Творчiсть Кри-
концептуальну спрямованiсть сецесiї як стильового на- чевського завжди пройнята життєрадiсним началом,
пряму, який узагальнював до рiвня символiв поняття i позбавлена мiстики, яка нерiдко має мiсце у худож-
явища людського буття. Як-от життя, смерть, сiм’я, лю- никiв-символiстiв. У трьох жiночих образах прочи-
бов, молодiсть, старiсть. Згодом, 1925 року, Кричевський тується певна елегiйнiсть, але вона нiчим не затьмаре-
втiлить цi поняття в монументальному триптиху «Жит- на, кожен вiк по-своєму привабливий. Ця оптимiстична
тя». Такий пiдхiд до дiйсностi був близький особистому нота посилена яскравим тлом i барвистими орнамента-
свiтосприйняттю майстра. ми народних головних уборiв та одягу. Остання деталь
Схильнiсть до символiзацiї художнього образу прояви- є характерною для творчого методу майстра. Вiн
лася i в картинi «Три вiки». Полотно є груповим портре- збирав речi народного вжитку, виконанi умiльцями на
том: зображенi бабуся-няня в родинi дружини митця — високому художньому рiвнi, i мав чималу колекцiю, яку
Старицьких, дружина Лiдiя Якiвна та її дочка Галя. Пор- постiйно використовував i у власнiй творчостi, i у ви-
третна схожiсть, що, зокрема, пiдкреслюється схожiстю кладацькiй роботi.

164 é лександр Мурашко з перших творчих крокiв Олександр Мурашко.
виявив увагу до психологiчно змiстовного Селянська родина. 1914 рiк.
художнього образу. Монументальне полотно Нацiональний художнiй музей України. Київ.
«Селянська родина», написане за мотивами вражень,
набутих на Полтавщинi, належить до перiоду розквiту i тьмянiють, але нiде не втрачають барвистостi. Пензель
таланту художника. За принципами розв’язання сюжету, кладе фарбу широко, експресивно, виразно вилiплює
композицiї воно є виразно новаторським. У картинi форму. Картина гармонiйно злагоджена й до того ж уся
немає розгорнутої дiї. Персонажi — лiтнi батьки та їхня побудована на зiставленнях. Буяння природи, повно-
молода донька — застигли перед глядачем. Художник кровнiсть життя — з одного боку, i покора людини своїй
розгортає епiчно-фiлософську картину, накреслює ви- долi — з другого. Імпресiонiстичнiсть колiрного розв’я-
разнi характери-типи. Яскравi, просякнутi свiтлом барви, зання, безпосереднiсть враження i монументальнiсть
ефект сонячного промiння в iнтер’єрi — це також змiст задуму, епiчнiсть композицiї, узагальненiсть форми...
твору, розповiдь про напоєну соковитими кольорами Психологiзм образiв i виняткова декоративнiсть живо-
лiта природу, серед якої минає людське буття. В кон- пису... Полотно «Селянська родина» глибоко нацiональне
трастi з цим оптимiстичним середовищем змальованi за своїм образним ладом, де вiдбилася грунтовна обiзна-
пригнiченi роками й тяжкою працею старi. І хоча висока нiсть Мурашка з життям українського народу.
огрядна дiвчина органiчно вписується в це середовище,
погляд її сповнений нiмим запитом до майбуття.
Полотно написане з високим професiоналiзмом.
Живопис насичений рефлексами, кольори спалахують

è iсля того, як за станом здоров’я Федiр Кри- Федiр Кричевський.
чевський змушений був тимчасово покинути Портрет Л. .Я. Старицької
навчання в Петербурзькiй Академiї, вiн жив у на золотому тлi. 1914 рiк.
художника Г. Мясоєдова в Полтавi. Разом iз його сином Нацiональний художнiй
та братом Кричевський їздив до села Шишаки на Пслi музей України. Київ.
на етюди, де познайомився з родиною Старицьких i
став у нiй бажаним гостем. Згодом одружився з Лiдiєю 165
Якiвною Старицькою, яка на довгi роки стала його му-
зою i моделлю. З неї написано ряд високохудожнiх
портретiв, її риси вгадуються в образах не одної карти-
ни Кричевського.
Яскравим зразком портретного жанру всього україн-
ського живопису є «Портрет Л.Я. Старицької на золото-
му тлi». Художник зображує дружину на повний зрiст.
На нiй довга, аж до пiдлоги, свiтло-рожева сукня з роз-
сипаними по нiй квiтками й зеленими вертикальними
смугами. Шию облягає бiлоснiжний комiрець сорочки,
манжетом оторочено правий рукав. Верхнiй одяг, який
Старицька притримує на грудях красивим жестом,
яскраво орнаментований червоними рожами. Компо-
зицiйно червоне замикається чорним i гармонiйно
доповнює одне одне, так само, як у роботах народних
вишивальниць на Полтавщинi. Все це зваблює зiр, але
не вiдволiкає вiд гарного лиця молодої жiнки зi
спокiйним i водночас гордовитим виразом очей. Ху-
дожник не зображує нiякого антуражу, вся увага
придiлена стрункiй постатi моделi, її обличчю й рукам.
Перед нами — вiдверто репрезентативний портрет у
кращих традицiях ХVІІІ столiття, коли головним зав-
данням майстра було возвеличувати портретовану осо-
бу. Проте художник лише вiдштовхується вiд традицiї i
не стає на слизький шлях стилiзацiї, залишаючись жи-
вописцем своєї доби. Створивши виразно монумен-
талiзований, звеличений образ, що, зокрема, досягнуто
наближенням постатi до обрiзу полотна i глухим тлом
за нею, вiн використовує все багатство сучасної йому
живописної мови, перетворюючи її на активний засiб
характеристики моделi.

166 è окинувши Кракiв, остаточної реалiзацiї замо-
з яким було пов’яза- влення на стелi залу в iнсти-
но багато рокiв творчого життя, тутi. Що ж до самих панно, то во-
Олекса Новакiвський приїхав до ни стали визначним явищем i в
Львова. Тут щойно (1913) був збудова- творчостi Новакiвського, i в українському
ний Музичний iнститут iменi М. Лисенка, i Но- живописi першої чвертi ХХ столiття. Це сто-
вакiвського разом iз художником М. Сосенком запроси- сується i розв’язання теми творiв, i їхньої живописної
ли оздобити iнтер’єр споруди. Новакiвському доручили якостi, i втiленої в них iдейно-естетичної концепцiї
написати для головної зали чотири панно: «Музика», нацiональної iдеї. Художниковi запропонували доволi
«Виховання», «Мистецтво», «Наука». Замовлення, як во- «заїжджений» у європейському мистецтвi алегоричний
диться в таких випадках, було термiновим, але робота принцип рiшення образiв, де важко було сказати щось
розтяглася на довгi роки й так i не була завершена. Ста- оригiнальне. Новакiвський смiливо порушив канони,
лося це через надзвичайну вимогливiсть митця до себе. увiвши умовнiсть алегорiї в нацiональну стихiю. Вiн
Хоча факт «незавершеностi» скорiше слiд вiднести до створив правдивi образи Галичини, поданi в окрасi на-

Олекса
Новакiвський.
Панно-алегорiї
для Музичного
iнституту iменi
М. Лисенка у Львовi.
«Мистецтво»,
«Наука». 1916 рiк.
Нацiональний музей.

Львiв.

родного мистецтва Покут- iнтелiгенцiя. Новакiвський 167
тя. Але цього замало. Його вклав у панно всю свою май-
твори просякнутi пекучою для стернiсть — вони позначенi
того часу iдеєю духовного збагачен- сецесiйною декоративнiстю кольо-
ня народу, долучення його до культур- рових плям i лiнiй, що утворюють чiтку
них, мистецьких i наукових надбань людства. конструкцiю композицiї. Колорит їхнiй —
Тому кожне панно являє нiби алегорiю в квадратi: пiднесений, урочистий. Образи типологiчно узагаль-
уособлюючи початкове поняття — музику, мистецтво, ненi, що характерно для монументального живопису,
воно включає ще й алегорiю батькiвщини, пер- i водночас сповненi переконливої життєвостi. Ця риса
сонiфiковану в образi матерi, що пiклується про своїх особливо приваблива i справедливо протиставляється
дiтей. Тема материнства розв’язана тут художником з вiзантизуючiй чи примiтивiзуючiй тенденцiї в роз-
належною глибиною. Це водночас вiдповiдало при- писах М. Бойчука, якi вiн виконував у той же час у
значенню панно в навчальному закладi й тiй Львовi i якi згодом впроваджуватимуться в українському
провiднiй iдеї, якiй ревно служила захiдноукраїнська мистецтвi в 1920-х роках.

Микола Самокиш. í ворчiсть Миколи Самокиша належить до ро-
Трiйка. 1918 рiк. мантичної течiї в українському мистецтвi. Ви-
Нацiональний музей. значний анiмалiст, спiвець героїчного мину-
Львiв.
лого України, основоположник батального жанру в
168
українському живописi ХХ столiття, вiн непереверше-

но зображував коней. У європейському мистецтвi його

iм’я в цьому сенсi стоїть поряд з iменами таких

майстрiв, як Роза Бонер, Йозеф Брандт, Юлiуш Коссак,

Ян Матейко, Ернест Мейсоньє, Йозеф Хелмонський,

Митрофан Греков. Обiймаючи посаду професора — ке-

рiвника батальної майстернi Петербурзької Академiї

художеств, Самокиш постiйно вiдвiдував Україну, де

щедро черпав рiзноманiтнi життєвi враження. Змуше-

ний через хворобу виїхати до Криму i певний час жи-

ти там, вiн на матерiалi цих вражень написав у Євпа- бубонцiв. Темнi силуети кiнських тулубiв виразно вид- 169
торiї одне iз своїх наймонументальнiших полотен нiються на свiтлому тлi, посилюючи вiдчуття наваль-
«Трiйка» (1917), яке зберiгається в Сiмферопольському ностi руху. В картинi точно вiдтворено стан морозного
художньому музеї. Воно стало нiби вираженням по- зимового дня, але художник не вдається до тонкого
чуттiв багатьох поколiнь, для яких шалений лет коня колiрного нюансування. В цьому виявилися характернi
був найвищою мiрою швидкостi, що давала вихiд i роз- особливостi творчого методу майстра, який, зокрема,
раду романтичному поруховi людської натури. Роком говорив: «Малюнок — кiстяк живопису, на якому вiн
пiзнiше художник виконав варiант мотиву. тримається, це — життя твору, а колiр — його одяг». Як
Трiйка коней, охоплена запалом змагання, летить над правило, Самокиш детально вимальовував композицiю
снiговою рiвниною. Художник вiльно розв’язує складнi на полотнi, заповнюючи рисунок кольором на подаль-
ракурси, ретельно зображує кожен сповнений напру- шому етапi роботи. Завдяки цьому твори митця, яскра-
ження м’яз, скрупульозно вимальовує деталi збруї. во позначенi авторською самобутнiстю, важко сплута-
Полотно нiби вщерть виповнене ритмiчним цокотом ти з творами iнших живописцiв.
копит, важким диханням коней, голосним дзенькотом



Владислав Яроцький.
Зимове сонце. 1929 рiк.
Львiвська картинна галерея.

ñ iлком зрозумiло, що народи, близькi за поход-
женням, виявляють щирий iнтерес один до
одного. Це знаходить вiдображення в мис-
тецтвi, наповнюючи його оригiнальними темами й мо-
тивами. Український народ, маючи тiснi iсторичнi сто-
сунки зi своїми захiдними й схiдними сусiдами, а часто
й проживаючи з ними в єдиному державному просторi,
викликав до себе закономiрне зацiкавлення. Воно, зо-
крема, простежується у творчостi польських i росiйських
майстрiв пензля. Існує велика кiлькiсть творiв на укра-
їнську тематику, яка охоплює iсторичний, побутовий та
пейзажний жанри. Прикладiв цьому можна навести
немало. За ними стоять iмена Ю. Коссака, Й. Брандта,
Я. Станiславського, В. Маковського, А. Куiнджи, І. Айва-
зовського i багатьох iнших.
Польський живописець, що жив у Львовi та Краковi,
Владислав Яроцький також не раз звертався до вiдобра-
ження життя українцiв. У 1903 та 1907—1908 роках
мандрував по Українi й Кавказу. Написав картини «Гу-
цульський похорон» (1905), «Гуцули в Карпатах» (1910),
«Дiвча на тлi Днiстрового Яру» (1926—1927) i велике за
розмiром полотно «Зимове сонце». В останньому ху-
дожник головну увагу придiляє змалюванню вбрання
селянки, його приваблює нацiональна вишуканiсть усiх
елементiв окремо i декоративна виразнiсть ансамблю в
цiлому. Молода жiнка картинно крокує по нетоптаному
снiгу. Вiд її постатi вiє красою i спокоєм. Вдалинi,
скiльки сягає око, прослався краєвид, осяяний зимовим
сонцем, сповнений морозним повiтрям. На тлi аван-
гардних течiй першої третини ХХ сторiччя полотно
Яроцького може видатися дещо архаїчним. Але воно
зберiгає кращi заповiти академiчної школи з її вiдданiс-
тю життєвiй правдоподiбностi, поєднанiй з досягнення-
ми сучасного живопису в галузi пленеру. Інакше й не
могло бути. Адже з 1905 року Яроцький викладав у Кра-
кiвськiй академiї красних мистецтв i за своїм статусом
мав володiти секретами високої майстерностi, щоб
передавати їх своїм учням.

171

Олекса Новакiвський.
Хризантеми. 1924—1925 роки.

Меморiальний музей
О. Новакiвського. Львiв.

í ривала Перша свiтова вiйна. Один з її найза-
пеклiших фронтiв пролiг через Галичину, несу-
чи народовi горе й руїни. Олекса Новакiвський

тяжко переживав цi подiї, шукав розради своїм почут-

тям у творчостi. Як антитезу драматичним колiзiям

сучасностi вiн з високим мистецьким запалом звеличує

у створеному тодi циклi натюрмортiв вiчну красу приро-

ди, її щедрiсть i багатство. Один iз натюрмортiв худож-

ник так i назвав — «Багатство України» (1917). Цикл, як

i iншi роботи цього часу, через нестачу в умовах вiйни

олiйних фарб виконаний пастеллю. Хоча митець

ранiше нiколи не звертався до цiєї технiки, вiн блиску-

че опанував усi її можливостi. Бiльше того, завдяки наси-

ченiй дзвiнкостi, чистотi кольору, властивим пастельним

фарбам, живописне обдарування майстра розкрилося

тут особливо яскраво. Все це позначилось i на роботах,

виконаних пiзнiше. Розв’язуючи програмне завдання,

Новакiвський вiдповiдно до нього обирає мотив i

змальовує осiннi плоди й квiти. Вiн продумано

розмiщує речi на площинi, варiює колiр, ставить

потрiбнi йому наголоси. Зобразивши в центрi компо-

зицiї вишукану за малюнком срiбну вазу, а за нею ще од-

ну, з квiтами, вiн ефектно використовує контраст. Пере-

конливо вiдтворюючи фактуру й матерiальну вагомiсть

окремих предметiв, художник водночас лише намiчає

кольором другоряднi деталi, зберiгаючи їхню тональну

насиченiсть. Яскравi червонi, синi й помаранчевi барви

та їхнi похiднi звучать як злагоджений, сповнений оп-

тимiстичних iнтонацiй ансамбль, сповнюють душу

пiднесеним почуттям, пробуджують захват немеркну-

чою красою свiту.

172

173

174

Антон Манастирський.
Паламар. 1932 рiк.
Нацiональний музей. Львiв.

á добувши освiту у Львiвськiй художньо-про-
мисловiй школi та Кракiвськiй aкадемiї крас-
них мистецтв, яку закiнчив 1905 року, Антон

Манастирський почав активно працювати як живопи-

сець i книжковий графiк. Час його навчання припав на

перiод кардинальних змiн у поглядах на мистецтво i в

самiй мистецькiй практицi. Це знайшло мiсце в творчо-

стi сучасникiв Манастирського — польських i українсь-

ких художникiв, з якими вiн спiлкувався в Краковi й у

Львовi. А проте новi вiяння суттєво не вплинули на

Манастирського. Художник неухильно дотримувався

реалiстичної манери, за що його вважали «консерватив-

ним». Щодо цього сам Манастирський згадував: «Мене

не захоплювали тi модернiстичнi напрями, що поши-

рювалися в польському мистецтвi на початку ХХ ст.

Я вiд природи був реалiстом. Я зрозумiв, що реалiзм —

це не проста фотографiя натури i суха об’єктивна пере-

дача, а серце художника, його «я», iндивiдуальнiсть i твiр захоплює оригiнальнiстю задуму, фiлiгранним
розв’язанням свiтлового ефекту, що сам по собi вже
темперамент, крiзь призму яких вiн мусить перетвори- стає змiстом твору, складає в ньому головний живопис-
ний ефект. Учень львiвського i кракiвського художнiх
ти образ з натури. Я зрозумiв, що реалiзм найбiльш закладiв, безумовно, був обiзнаний з уроками класично-
го захiдноєвропейського мистецтва. У «Паламарi» вiн
правдивий у мистецтвi, i вирiшив залишитись вiрним по-своєму iнтерпретує ефекти штучного освiтлення,
якими прославилися караваджисти, малi голландцi,
йому на все життя». Цi слова пiдтвердженi всiєю Рембрандт. Однак пiдходить до мотиву доволi смiливо:
зважується на пряме зображення живого полум’я в
творчiстю митця: його жанровими й iсторичними кар- поєднаннi з породженим ним золотавим свiтлом.

тинами, пейзажами, книжковими iлюстрацiями. 175

У великiй творчiй спадщинi Манастирського одне з пер-

ших мiсць належить портрету-картинi «Паламар». Це

поколiнне зображення лiтнього чоловiка — церковного

служки. Вiн представлений пiд час виконання свого не-

хитрого обов’язку — розставляє свiчки на свiчнику.

Свiчник простий, дерев’яний, вочевидь, дiя вiдбувається

в бiдному мiщанському приходi. Паламар зодягнутий у

старе пальто, що каже про життєвi нестатки. Художник

у цьому типовому образi продовжує постiйно опрацьо-

вувану ним тему похилого людського вiку, коли нелегко

прожите життя кладе свiй суворий вiдбиток на обличчя.

Про невеселi думки свiдчать i примруженi очi, за погля-

дом яких вгадується щось бiльше, нiж захисна реакцiя

на яскраве полум’я багатьох свiчок. Дуже виразним є

жест руки, сповнений лагiдностi й доброти. Мана-

стирський завжди чуйно ставився до життя простого

люду. Творчiсть майстра глибоко демократична за

своєю спрямованiстю. Але мистецтво не було б мистец-

твом, якби художники обмежувалися лише iдеями й

етичними декларацiями. Глядач разом з автором прой-

мається спiвчуттям до персонажа картини. Разом iз тим

Олекса Новакiвський.
Портрет сенатора Олекси
Барвинського («Перед бурею»). 1932 рiк.

Музей-майстерня
О. Новакiвського. Львiв.

ç а картинi представлено вiдомого громадського
дiяча i вченого Захiдної України (Галичини)
О. Барвинського. З ним художник зав’язав

знайомство ще 1915 року i впродовж подальшого часу

неодноразово писав його. 1931 року Науковим товари-

ством iм. Т.Г. Шевченка у Львовi митцевi було замовлено

портрет ученого. О. Барвинський iще з 1899 року був

членом Товариства й чимало зробив для пiднесення йо-

го наукового статусу. Варiант 1932 року став останньою

версiєю твору, хоча задум його вiд початку суттєво не

мiнявся — за винятком тематичного навантаження тла.

Портрет щодо схожостi вiдповiдає моделi, але не в нiй

художник вбачав головну мету своєї працi. Вiн прагнув

втiлити власне уявлення про портретованого, розкрити

мiсце i значення О. Барвинського в суспiльному життi,

героїзувати його. Це портрет-епопея, який увiбрав у се-

бе сутнiсть епохи — буремної, сповненої драматичних

конфлiктiв, полiтичних акцiй i збройних протистоянь.

У такiй ситуацiї людина, вiддана iдеї, мусила стати фана-

том i борцем. Саме таким Новакiвський потрактував сво-

го героя, вдавшись задля цього до експресiонiстичної

манери виконання.

Зображення впритул присунуте до глядача. О. Барвинсь-

кий в припливi сильних почуттiв мiцно стискає складенi

навхрест руки. Пальцями правої спирається на книжку,

лiва пiдтримує плаща. Полотно пронизує дух, через

який передається вияв внутрiшнього стану. Все в цiй лю-

динi випромiнює впевненiсть: i мужня статура, i гордо

вiдкинута голова, i пронизливий погляд. O. Барвинського

представлено в руховi, в динамiцi думки. Є в персонажi

щось вiд старозавiтних пророкiв. Таке враження ство-

рюється при спогляданнi на високе чоло, на сповненi

глибокої задуми очi, на розкiшну кучеряву бороду, яка

спадає на груди. Творча манера художника, його вмiння

кольоровою лiнiєю вiдтворювати форму, вiльне повод-

ження з самою формою заради загальної виразностi

образу, драматичний колорит, пружнiсть мазка в порт-

ретi О. Барвинського доведенi до граничної експресiї.

Новакiвський виступає тут як визначний артист-маляр i

як патрiот-громадянин, вiдданий високим i непростим

iдеям свого часу. Саме ця вiдданiсть i продиктувала йому

довгi попереднi пошуки i пристрасний пафос остаточно

завершеного варiанта. Свiтовий живопис мало знає

176 портретiв такого рiвня. На жаль, робота майстра i досi

не здобула належної їй оцiнки.

177

178

Абрам Маневич.
Натюрморт.
Нацiональний художнiй
музей України. Київ.

Ä брам Маневич увiйшов в iсторiю живопису пе-
редусiм як пейзажист. З 1901 року навчався в
Київському художньому училищi. З 1905 по

1907 рiк вiдвiдував класи Мюнхенської академiї мис-

тецтв, а вже 1909 року органiзував у Києвi свою першу

виставку. 1917 року став одним iз засновникiв Україн-

ської академiї мистецтв i професором майстернi пейзаж-

ного живопису. Того ж року його спiткало велике горе —

у Трипiллi в бою загинув його єдиний син. 1922 року

Маневич назавжди виїхав до Нью-Йорка. Пiсля смертi

художника дочка за батьковим заповiтом подарувала

Нацiональному художньому музеєвi України сорок вiсiм

полотен, у тому числi й «Натюрморт».

Улюбленими мотивами Маневича були мiськi пейзажi,

здебiльшого київськi. Вони позначенi яскравим коло-

ризмом, експресивним виконанням i декларативною

байдужiстю до показної парадностi. Художник намагав-

ся не так представити певний об’єкт, як охарактеризува-

ти його. Мистецтво натюрморту виникло з бажання

вiдтворити свiт краси речей. Але при цьому Маневич нi-

коли не забував про людину, яка в цьому свiтi перебуває,

а почасти його й створює.

У «Натюрмортi» вiдбилися кращi риси жанру, властивi

першiй третинi ХХ столiття. На круглому столi бачимо

три рiзнi вази з садовими квiтами. Їхнiй добiр i розмi-

щення здаються випадковими, це створює вiдчуття роз-

кутої невимушеностi. Воно посилюється i вiльним по-

водженням майстра iз симетрiєю. Форма, малюнок усiх

речей подаються в тiй мiрi, в якiй необхiдно, щоб їх вга-

дати, але над цим домiнують барви. Маневич насичує

тiнi аж до чорноти, вводить багато чорного та бiлого в

тло. За всiєї багатобарвностi кольорова композицiя має

чiткий наголос — це синя ваза. В «Натюрмортi» подано

цiлий ряд речей, але розповiдь не про них. Тут виявлено

нестримне почуття радостi вiд повноти життя, що охоп-

лює людину в щедру пору сонцесяйного лiта.

179



Anonymous artist. pp. 14-15 Anonymous artist.
SS. Borys and Hlib. 12th century. Saint George and the Dragon.
pp. 12-13 Russian Art Museum. Kyiv. Late 13th-early 14th century.
pp. 16-17 National Museum. Lviv.
pp. 22-23 This work echoes the internecine strug-
pp. 26-27 gle between Kyivan princes during the There are many apocrypha dedicated to
feudal age. After death of Prince Saint George. One of them is a story
Volodymyr his nephew Sviatopolk about the liberation of the princess given
secretly sent killers to the prince's sons to the dragon to save the city. The icon
and came to the throne in Kyiv. Yaroslav originates from the Church of Joachim
the Wise banished Sviatopolk and and Anne in the village of Stapyli, Lviv
reburied Hlib in Vyshgorod, near Borys. province. The Dragon-Flayer is depicted
The icon is filled with a radiant mood, in Old-Rus armour which makes the
the young princes are depicted as Pecu- canonical motif original, bringing it near
liar defenders of their native land. folklore that glorifies feats of arms in the
name of Good.
Anonymous artist. pp. 18-21
Hodegetria of Volyn. Anonymous artist.
13th-early 14th century. The Last Judgment. 15th century.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. National Museum. Lviv.

One of the most revered relics, this icon The motif of The Last Judgment renders
was painted for the Lutsk Cathedral of the content of the Old and New Testa-
the Protection of the Virgin that was ments and apocrypha about the second
built after the residence of the Volynian arrival of Christ and the division of people
princess was transferred to the city. The into righteous men and sinners. The icon
image was created in disastrous times comes from the Church of the Nativity of
that told upon the icon's content. The the Virgin in the village of Mshany in Lviv
face of the Virgin is severe and sorrow- provoince and is a striking example of
ful, but at the same time the work iconography of this type. The canonical
reflects the master's enthusiasm about methods of painting with the exquisite
the beauty of life. forms and filigree drawing are reminis-
cent of miniatures from old manuscripts.
Anonymous artist. pp. 24-25
God's Mother Hodegetria. 15th century. Anonymous artist.
National Museum. Lviv. The Baptism in the Jordan. Mid-16th century.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv.
God's Mother Hodegetria is a beloved
image in the Christian world. The icon The icon from the city of Kalush in
comes from the Church of St. Demetrius Ivano-Frankivsk province is a typical
in the village of Krasiv, Lviv province. It is solemn image executed in compliance
a unique example of the merging of Hel- with canon and devoted to the church
lenism and Byzantine traditions. The psy- calendar holidays. The harmony of
chological interpretation of the image is colours and precise execution give the
rather original. The look of the young work a high degree of artistic perfection.
mother is piercing and a little alarmed. Motifs of everyday life noted for their
She is filled with affective purity and truly truth of life create relationship between
human features. the divine essence of the Gospel and the
realities of human life.

Anonymous artist. Anonymous artist.
The Old Testament Trinity. 1646. The Adoration of the Magi. Mid-17th century.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. National Museum. Lviv.

The icon from the Church of the Archan- pp. 28-29 Among the Christian calendar holidays 181
gel Michael in the village of Richytsia in the Nativity is the most favourite in
Volyn recreates the scene of the emer- Ukraine. The solemn icon from the
gence before Abraham and his wife Sarah Cathedral of the Virgin in the village of
of three travelers in whom the just divined Brusovysk in Lviv province created the
the deity. The canonical composition is impression of an action at court of a
interpreted in the folklore tradition. The kingly person. The artist showed that the
restricted color gamut, the stocky figures, truth of art is higher that the truth of life
rather coarse similar faces give the work because it exalts the event that is out-
the character of folk naivete that calls standing for the whole Christian world.
forth the feeling of sincerity.

Anonymous artist. pp. 36-37 Master Dmytriy.
Christ Pantocrator. Mid-16th century. Christ Pantocrator with the Apostles.
pp. 30-31 Museum of the Kyiv-Pechersk Lavra. (Deesis). 1565.
National Museum. Lviv.
The iconographic motif Christ Pantocra-
tor was formed in Ukraine at the turn of The icon from the town of Dolyna in
the 15th century. The icon was placed in Ivano-Frankivsk province is filled with
the vicarial row of the iconostasis. This is great spiritual power. Embodied in the
the image of Christ the Almighty who image of Christ is the spirit of confronta-
owns the world and decides people's tion of the Orthodox believers with the
fates. The iconographic type of the icon expansion of Catholicism. Such a depic-
is quite established. This is the severe tion of the image implied their confi-
image itself, laconic means of expres- dence in the firmness of their forefathers'
sion, the monumental composition and faith, rather than rasignation to heavenly
its formal construction. forces making them aware of their
national identity.

p. 33 Anonymous artist.
pp. 32-35 Deesis. Mid-16 century.
National Museum. Lviv.

When iconostasis was formed as a com-
pleted composition in the Orthodox
Church, one of its main rows became
Deesis (in Greek — "Praying"). Its main
content is the motif of intercession. The
Deesis from the Dormition Church in the
village of Nakonechne, Lviv province,
reminds you an echo of the art of
Princes' Rus, namely Eucharist from the
St. Sophia Cathedral of Kyiv.

The Consolidation of the National Features Anonymous artist.
Portrait of Varvara Langysh. 1635.
Anonymous artist. Lviv Historical Museum.
Portrait of Kczszysztof Zbarazki.
First third of the 17th century. Scholars have not arrived at a conclusion
Picture Gallery. Lviv. as to which school the portrait belongs,
Lviv or Flemish; it is sometimes ascribed
The picture was painted to mark the suc- p. 42 to M. Petrakhnovych. Marked by the
cessful mission of the Polish gentleman influence of the European baroque, the
to Turkey due to which Poland managed portrait depicts the daughter of the war-
to avoid unwanted war. The ambassador den of the Lviv Orthodox brotherhood, a
is depicted at the moment when he was well-to-do Greek merchant. Varvara died
waiting for the audience with the sultan, at a young age, right in the year the por-
his image is filled with arrogant impres- trait was created. Without doubt it was
siveness and determination. The work is painted from life.
a typical example of Sarmatian portrait
pp. 40-41 that incorporates the features of the
baroque and Orthodox icon painting.

Anonymous artist.
Exaltation of the Cross.
Late 17th century.
National Museum. Lviv

The icon comes from the Church of the Exaltation of the Cross in the village of Sytykhiv in Lviv
province. By its image-bearing structure it is a work on religious subject executed in the tradi-
tions of icon painting. The personages and various details are painted very delicately. Among
the personages there are real historical persons: the king Jan Sobeiski under whose leadership
the Cossacks defeated the Turks more than once, his wife Maria Kazimira.

182 pp. 44-45

p. 43 Illia Brodlakovych. pp. 46-47 Yov Kondzelevych.
pp. 48-49 Painter of Vyshenky and Mukachevo. The Dormition of the Virgin.
Archestrategos Michael. Bohorodchany iconostasis. 1689-1705.
Transcarpathian Art Museum. Uzhgorod. National Museum. Lviv.

The Archestrategos Michael, the leader of The profoundly emotional subject is
the heavenly host and protector of the given as an event of ecumenical signifi-
Christians against evil forces, is represent- cance. The icon shows the Renaissance
ed as a young warrior. The icon from the achievements in painting, uses direct
village of Shelestovo, in spite of its tradi- perspective and the baroque representa-
tional composition, is devoid of strict tion of postures in action. The icon also
canon and shows certain life likelihood. It has a concealed content. It is the praise
is filled with poetic and elevated sound- of unity of like-minded people. The
ing. The image is given the features of the work sounds like a solemn choral in
rural ideal known from folk painting. honour of the defenders of the Ortho-
dox Church, and hence in honour of the
defenders of the national idea.

Yov Kondzelevych. pp. 50-51 Anonymous artist.
Deesis. Bohorodchany iconostasis. The Intercession of the Virgin with the
1698-1705. National Museum. Lviv. portrait of Hetman Bohdan Khmelnytsky.
Late 17th century.
Becoming a monk at the age of 19 the National Art Museum of Ukraine. Kyiv.
artist painted icons for the Church of the
Exaltation of the Cross at Maniavsky Her- The type of the icon Intercession was
mitage in Sub-Carpathian Ukraine. He formed in Italy in the 15th century as
enriched the traditional features of icon that of Madonna of Mercy. With time it
painting with those of the Renaissance. became popular throughout Europe. The
The Hermitage was closed by the Austri- holiday of the Intercession of the Virgin
ans. The iconostasis was transferred to is one of the most respected in Ukraine.
Bohorodchany, then to Vienna and later The icon from the village of Motyzhyne
to Warsaw. Today it decorates the exposi- in Kyiv province belongs to the type of
tion of the National Museum in Lviv as a the so-called Cossack Intercession that
glorious monument of Ukrainian painting became widely spread in Ukraine after
and wood carving. the successful completion of the war of
liberation of the Ukrainian people.
Yosyp Ivanovych (?).
Crucifixion with the Portrait of Lubny
Colonel Leontiy Svichka.
Late 17th century.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

This work is an example of churchwarden portraits that were painted as a token of gratitude to the "curator of the church"
and placed in the church along with icons. Leontiy Svichka descended from the common Cossacks. He was in command
of a regiment from 1688 to 1698, took part in three military campaigns: the Crimean and Azov. Created probably by
Yo. Ivanovych, Crucifixion combined the signs of icon painting and realistic art.

pp. 52-53

Fine Arts Visions of the Cossack Baroque Anonymous artist.
Portrait of Ivan Zabila.
Anonymous artist. circa 1713.
Portrait of Vasyl Dunin-Borkovsky. National Art Museum of Ukraine. Kyiv.
1701-1703. Chernihiv Museum of His-
tory and Local Lore. p. 57 Portrait of the famous military comrade I.
Zabila is a monument of portrait painting
Churchwarden portraits had archaic fea- of the 18th century. The son of an aristo- 183
tures, but were distinguished by their crat he died at the age of 37. The portrait
portliness for they represented important was painted ten years later by a guild
persons. V. Dunin-Borkovsky was artillery painter in the town of Korop, Chernihiv
commander, second person after Het- province, as a paired portrait to that of
man. The portrait was executed for the his wife. In spite of errors in the drawing,
Chernihiv Church of the Trinity that he Zabila's face is noted for its profound
endowed with money. The master resort- psychologism and expressive character
ed to historically established style, and that is well known from his biography.
achieved psychologism through compo-
sitional and pictorial structure.
p. 56

Anonymous artist.
Great Martyrs Barbara and Catherine.
Mid-18th century.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

The icon from the town of Konotop in Sumy province is a model of the Baroque painting of the 18th century. Incidentally
the personages of the icon The Saints Juliana and Anastasia, a paired icon of Great martyrs Barbara and Catherine, have the
same names as the Ukrainian hetmans' wives Yuliana Apostol and Nastia (dim. of Anastasia) Skoropadska. The painter was
enraptured by the gracefulness of the women, by their looks, their eyes filled with dreaminess, laugh and playfulness.

pp. 58-59

p. 64 Anonymous artist. p. 65 Anonymous artist.
Portrait of Pereyasliv Colonel Semion p. 67 Deesis with the Apostles. 1760s
184 p. 66 Sulyma. Mid-18th century. National Art Museum of Ukraine. Kyiv
National Art Museum of Ukraine. Kyiv.
The artist preserved the traditional
The portrait from the family gallery at the scheme of Deesis but gave it new light-
manor in Sulymivka, Kyiv province, is a typi- ing effects making it clear, festive and
cal example of Ukrainian portrait. The artist solemn. Deesis is devoid of severity and
is primarily interested in rendering the filled with a lofty feeling of ecumenical
model's likeness and social status. The digni- conciliation. Rich harmonious colours,
ty of the created image can be seen on the generous decorativeness, fine represen-
face of the colonel. In spite on the fact that tation of ornaments on the garments,
the coat of arms against the background on and academically volumetric modeling
the right is evidence of his noble descent, of the faces and hands create an elegant
Semion still remembers his family's links with image.
the Cossacks. That's where the real roots of
the Sulymas kin should be searched for. pp. 60-63

Anonymous artist. Anonymous artist.
Portrait of the Ataman of the Don Army Portrait of Paraskoviya Sulyma.
Danylo Yefremov. 1752. Mid-18th century.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

This is a vivid example of the churchwar- The portrait of the colonel's wife was
den portrait painted to mark the ataman's painted by the same artist who painted
donation to the Kyiv-Pechersk Lavra that her husband. The portrait is filled with
he visited shortly before his death. During poesy, feminity and melancholy. The
his rule Danylo showed his dexterity as a sounding of the work is restrained. The
leader and diplomat, achieved success in artist does not make the model more
military affairs, had authority with Peters- beautiful; she appears as the embodi-
burg and the Cossacks. All this found its ment of the old-time way of life of the
reflection in the portrait noted for its Ukrainian Cossack upper stratum, all her
monumentality and decorativeness. look testifies that peace and satisfaction
reign in it.

Anonymous artist.
Portrait of Dmytro of Rostov. circa 1752.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

The portrait of Rostov metropolitan is
interesting as a document of the church
life of the 18th century and as a monu-
ment of the churchwarden portrait.
Dmytro Tuptalo was appointed metro-
politan of Siberia, but because of poor
health he did not reach the place of des-
tination and Peter I allowed him to take
the eparchy in Rostov. In 1752, 50 years
after his death, Dmytro of Rostov was
canonized.

Anonymous artist. Master Samuil.
Portrait of Semion Denysko. 18th century. Portrait of Dmytro Dolhoruky. 1769.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

The portrait of Semion is the most suc- Dolhoruky is surrounded by canonic
cessful among other portraits of the attributes of epitaphial portraits that had
Denyskos family noted for their pictorial to make the representation of the model
manner. It is likely that the artist painted more impressive. When the relatives of
the portrait for the family gallery in the the prince opposed his intention to
spirit of historical portraits of the 17th marry a girl from the common people he
century, and to prove the "authenticity" of went mad from the shock. His mother
his retrospection he made archaic his brought him to a monastery in Kyiv in
own manner of painting and the appear- the hope of his recovery. There he
ance of the model, following the tradi- calmed down but before long he died
p. 68 tions of Sarmatian portrait. when he was 30.

p. 69

Volodymyr Borovykovsky. p. 71 Ostap Biliavsky.
Portrait of the burgomaster of Poltava p. 78 Portrait of Christopher Deima. 1782.
P. Ya. Rudenko. 1778. Picture Gallery. Lviv. (Museum Olesky Castle).
Dnipropetrovsk Museum of Art.
Biliavsky, probably the most popular Lviv
The artist was born and lived till a mature portraitist of the late 18th century, was
age in Myrhorod, and learned from his born in 1740 in the village of Horodysche
father. In 1788 he settled in Petersburg in Lviv province. His customers were rep-
where he, together with D. Levytsky, ini- resentatives of the rich petty bourgeoisie.
tiated a new page in Russian painting. The portrait of the member of the Stau-
The portrait of the former Zaporozhian ropegian brotherhood embodied all the
chief Pavlo Yakovych Rudenko stands in peculiarities of the master's creative man-
one row with the portraits of persons of ner. In it the artist confirms the all-suffi-
p. 70 high rank, but by its realistic manner of cient essence of man who is esteemed
execution it fully belongs to new times. not because of his grandee descent but
for his innate merits.
On the Waves of Romantic Upsurge
Vasyl Tropinin.
Vasyl Tropinin. Portrait of Ukrainian Peasant
Girl from Podillia. 1804-1807. with a Stick. Early 19th century.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

pp. 74-75 In fighting for the national originality of In male portraits the artist concentrates
the Ukrainian art it was important to on giving the model the features of a
turn to rural life. In 1804-1821 the serf hero. This fact manifested itself in the
fate of Tropinin brought him to the vil- friendliness of the serf artist towards
lage of Kukavka in Podillia. Being torn common people from the midst of
away from Petersburg Academy of Arts which went out such champions of jus-
he painted a great many peasants. Spiri- tice as Ustym Karmaliuk. Not without
tuality of the image links this canvas reason researchers perceive in a number
with sentimentalism and reflects the of portraits, in particular in The Portrait
artist's democratic views. of Ukrainian Peasant with a Stick, the
image of the people's leader who acted
in the area where Tropinin lived.

Anonymous artist. Cossack Mamay. 1834.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

The depiction of Cossack the bandura-players with a horse, saber, pistol and the quart with
a glass was the most common in Ukrainian folk life. The picture of the first half of the 19th
century is rather interesting. The folk master adhered to the laws of primitive art, creating
conventional environment and striving to depict each thing as much realistic as possible,
disregarding everything of minor importance.

pp. 76-77 185

p. 79 Martyn Yablonsky. p. 83 Anonymous artist.
Girl with Breakfast on the Tray. 1837. Saint George and the Dragon.
pp. 84-85 Art Gallery. Lviv. Late 13th-early 14th century.
pp. 88-89 National Museum. Lviv.
The picture by one of the most popular
186 Lviv painters of the first half of the 19th There are many apocrypha dedicated to
century can be defined as "genre por- Saint George. One of them is a story
trait." It depicts the artist's sister Apolo- about the liberation of the princess given
nia. The work aptly combines the fea- to the dragon to save the city. The icon
tures of portrait and genre painting with originates from the Church of Joachim
still life. The picture bears the features of and Anne in the village of Stapyli, Lviv
romanticism. It is unique for Yablonsky province. The Dragon-Flayer is depicted
himself and his contemporary Lviv por- in Old-Rus armour which gives original-
trait painting. ity to the canonical motif, bringing it
near folklore that glorifies feats of arms
in the name of Good.

Taras Shevchenko.
Fortune-telling. 1841.
T. H. Shevchenko State Museum. Kyiv.

The talented artist and the great national poet painted the water-colour
Fortune-telling when he studied at Petersburg Academy of Arts, and was
awarded for it silver medal, second grade. In this work he turned to the
folk theme. The picture shows a common peasant woman to whom the
fortune-teller is predicting her fate. By its magnitude the image grows into
the symbolic personification of Ukraine.

pp. 80-82

Oleksandr Stankevych. pp. 86-87 Taras Shevchenko.
Family Portrait. 1841. Portrait of Hanna Zakrevska. 1843.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. T. H. Shevchenko State Museum. Kyiv.

The portrait testifies to the artist's scrupu- For the first time T. Shevchenko saw
lousness in painting and plastic present- Hanna at the ball in the village of Mosiv-
ment of nature, and his diligent attention ka that was called "Ukrainian Versailles."
to details. The artist constructed a logic He was delighted by her beauty and even
connection between the personages, suc- kept a bow from her dress after that
cessfully created the children's images and meeting. Into the portrait marked by the
gave an example of introducing self-por- features of romanticism the artist put
trait into a group portrait. By its conceptu- much of his own attitude to the model.
al content the picture confirms the value He concentrated on the psychological
of an individual person and the holiness of characteristic of the image, on the bril-
family relations. liant appearance of the young woman.

Havrylo Vasko. pp. 90-91 Apollon Mokrovytsky.
Portrait of Borys Tomara. 1847. Portrait of the Artist's Wife.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

The artist portrayed the son of the Polta- Portrait of the Artist's Wife, marked by
va landlord as a sincere and artistic sentimental and romantic features, is
nature. The aesthetics of classicism probably the best one among the great
demanded to show the occupation of the number of portraits by the artist. The
model: when the portrait was painted artist resorts to outspoken idealization
Borys Tomara studied at the art school. of the image, but in spite of this the work
H. Vasko expressed his own creative is far from salon "prettiness." Poeticizing
credo in the image, perceiving the value is caused exclusively by the artist's atti-
of man not in his social stratum, but in tude to the model and his desire to show
the indissoluble unity of physical and her beauty and to open positive features
spiritual beauty. of her character.

On the Generous Terrains of Realism

Ivan Aivazovky.
Reeds on the Dnipro near Oleshky. 1858.
K. Aivazovky Feodosia Picture Gallery.

The artist spent winter in Petersburg and returned to his native Feodosia
in summer. The route of his trips ran across Ukraine. The beauty of its
landscapes inspired Aivazovsky to paint many a work. In the painting
Reeds on the Dnipro near Oleshky the artist embodied the image of
Gogol's Ukraine with its old-time system that had not been touched by the
development of capitalism.

pp. 94-95

Kostiantyn Trutovsky. Kostiantyn Trutovsky.
Woman with Linen. 1850s. Girl with Sheaves. 1870s.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv.
National Museum. Lviv.

The formation of K. Trutovsky as an artist falls on the 1850s. Woman with
Linen is endowed with the necessary attributes of genre painting, but
action as such is of no interest to the artist. Static figures in paintings are
akin to static sculptures. The following words and notions are appropriate
in the characteristic of the work: youth, beauty, childhood, family. This is a
symbolic image with transparent and lyrical mood.

pp. 96-97 p. 100

Ivan Sokolov.
Telling Fortunes by Wreaths. 1860.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

After adopting Christianity the people preserved their love for the old
Slavic traditions. The holiday of mid-summer night falls on June 24, Old
Style. By charming night girls told fortunes putting wreaths on the water.
The work enjoyed wide popularity with the artist's contemporaries and
was selected for the world exhibition in London. In the year when Sokolov
painted it he was given the status of professor.

pp. 98-99

Andriy Horonovych. Volodymyr Orlovsky.
Portrait of V. V. Tarnovsky. 1866. Cottages on a Summer Day. 1882.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

Vasyl Tarnovsky (the younger) whose fa- p. 109 The flourishing of the creative work of the
mily descended from the prosperous class initiator of new Ukrainian realistic land-
p. 101 of the Cossacks gathered a great collection scape painting falls on 1870–1880.
of Ukrainian antiquities at the manor of V. Orlovsky's paintings attract the viewer's
Kachanivka in Chernihiv province. When attention by the representation of the state 187
Horonovych painted the portrait of of nature at different times of the day. The
Tarnovsky the latter was 29. The portrait is canvas Cottages on a Summer Day belongs
interesting regarding a new approach to to his best works and has all characteristic
characterising the model, when stress is features of the master's creative manner.
laid not on the ancestral arrogance but on Here you almost physically feel the midday
the spiritual qualities of the personality. heat, and the scorching air and earth.

pp. 102-103 pp. 104-106

Kostiantyn Trutovsky. Henrikh Semiradsky.
Bleaching Linen. 1874. By the Example of Gods. 1879.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. Picture Gallery. Lviv.

Working on themes of folk life K. Trutovsky created the ideal of a labour- H. Semiradsky considered that big historical compositions were the goal
er. This vividly manifested itself in the work Bleaching Linen. The artist's of his life, while small genre pictures he painted just for rest. However, it
attention is attracted by the beauty of man, the gracefulness of move- is exactly these small pictures that are masterpieces of his creative legacy.
ments, the ingenuousness of children's images, the exquisiteness of folk One of them is the picture By the Example of Gods that is marked by the
attire. The action takes place against the background of lyrical nature. The peculiarities of the artist's creative method. He opened the way for aes-
picture confirms the joy of objective reality expressed by the work of the thetic searches to the new generation of artists, in particular to represen-
Ukrainian peasantry. tatives of the society Mir Iskustv (World of Art).

p. 107 p. 108

Ilia Repin. Serhiy Svitoslavsky.
Cottage in the Village of Pokrovske. 1880. Windmills. 1880s.
Museum of Russian Art. Kyiv. National Museum. Lviv.

On conceiving the picture devoted to Zaporozhian Cossacks, Repin in Windmills is a brilliant example of impressionable landscape that in the
1880 set out on a journey down the Dnipro, gathering material and, at the last quarter of the 19th century occupied a dominant place in Ukrainian
same time, making sketches of everything that attracted his attention: art. The artist does not uses bright colours, effective painting manner or
Ukrainians, landscapes, architecture. After the journey he had many sketches complicated composition. His means are rather laconic, he concentrates
in oil and pencil. In the village of Pokrovske he made the sketch of a on the emotional state, subordinating to it the painting palette. This gives
Ukrainian cottage that seemed to him to be a relative of old Cossack huts. the canvas exquisite poesy.

pp. 110-112 p. 113

Volodymyr Makovsky. Serhiy Vasylkivsky.
Wedding Eve. 1882. From the Pasture.
Museum of Russian Art. Kyiv. Kharkiv Art Museum.

188 Brothers Makovsky went down in history of Russian visual art as the artists The artist accentuates the emotional filling rather then the narrative char-
and co-founders of the Society of Mobile Art Exhibitions. Many of their acter of the motif. An instant of life of the Ukrainian peasant is followed
works are devoted to Ukraine. In the picture of great ethnographic signif- by days inseparably linked with the beautiful nature of Sloboda Ukraine.
icance, Wedding Eve, Volodymyr depicted one of the episodes of people's All this is marked by what is called national originality and what makes
merriment when in the evening, on the eve of wedding, the bride bids real poetry so generous.
farewell to her friends.

p. 114 p. 115

Mykola Serheyev. Ivan Pokhytonov.
Bee-garden in Ukraine. 1885. Winter Twilight in Ukraine. 1886.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

This is the best-known painting by M. Serheyev – this is a «pure» land- Having no special education I. Pokhytonov paved the way to art by him-
scape. Rich tonal nuances give the work special poetry. There is no man in self. Winter Twilight is one of his best works. There was something from old
it, and yet his presence is surprisingly felt. The picture is reminiscent of the icon painters in the artist's manner of working: he ground boards, kept
closing scene from the story Mykola Dzheria by I. Nechuy-Levytsky where them primed for years, polished the surface of completed pictures. That is
Ukrainian bee-garden is extolled – a place of solitude and conciliation of why his works preserve freshness even today. It was not without reason
human soul. that I. Repin called them “miniature pearls.“

p. 116 pp. 118-119

Mykhailo Tkachenko. Serhiy Svitoslavsky.
Village Cemetery. 1887. Ferry across the Dnipro. 1890s.
National Museum. Lviv. National Museum. Lviv.

The picture Village Cemetery brought M. Tkachenko Great gold medal at S. Svitoslavsky created cycles of poetic motifs of Ukrainian nature. His two
the competition of Petersburg Academy of Arts. The unostentatious motif favourite themes were the Dnipro and steppe. In Ferry, the artist unhur-
of native nature marked by elegiac mood is revealed not through the riedly narrates a story of everyday industrious life of the river, compiling
painting language but through a detailed narration. The artist maintained the landscape with a genre motif. While working on sketches S. Svi-
primarily the national theme in landscape painting and the veracity of toslavsky made many drawings of animals so he was also a dexterous ani-
recreating nature. malist.

Mykola Pymonenko. Serhiy Vasylkivsky.
Reaper. 1889. Zaporozhian Cossack Standing Sentinel.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. 1890-1900.
Odesa Art Museum.
M. Pymonenko is an outstanding master
of plein-air painting. In the picture Reaper p. 121 In the late 19th century S. Vasylkivsky
he shows his delight in the beauty of together with other artists laid the foun-
youth, the poesy of labour, the boundless dation of Ukrainian historical painting. 189
generosity of Ukrainian summer and the Landscape and ethnographic features
fertility of the Ukrainian land. Internation- dominate in the canvas Zaporozhian Cos-
al theme as it is, he interprets it in pro- sack. The image of the Cossack is inter-
foundly national aspect due to which the preted as a guard of history. The colouring
work fills with expressive signs of folk of the picture is restrained, the colours
character. create a mood corresponding to a battle
situation, somewhat severe and alarming.
p. 117

p. 120 p. 127

Petro Levchenko. Mykhailo Berkos.
Tumble-down Cottage. 1890s. Entry into a Small Town. Uman. 1895.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. Kharkiv Art Museum.

P. Levchenko, one of the founders of the Ukrainian national landscape A master of plein-air, M. Berkos painted a series of landscapes that extolled
painting, did not obtain deserved recognition during his life-time. He the nature of Sloboda Ukraine and Poltava province. In the canvas Entry
turned to chamber motifs in their everyday veracity. The picture Tumble- into a Small Town. Uman the artist does not represent the town itself, but
down Cottage meets with no sympathy with its dwellers. The fanciful lines recreates an impression of it: unsettled state, chimerically intertwined
of the structure gladden the eye rather than not, and the vivid colours cre- rural and small town landscapes. At the same time the work is filled with
ate a joyful feeling of the beauty of nature. a tranquil, optimistic mood – life is always life.

Illia Repin.
Zaporozhian Cossacks Writing a Letter
to the Turkish Sultan Akhmet III. 1893.
Kharkiv Art Museum.

The canvas is notable for its bright and decoratively rich painting. Zaporo-
zhian Cossacks became an outstanding phenomenon in the creative work of
Repin and in historical genre of Ukrainian visual arts. In many respects it
determined the development of Cossack themes in painting, graphic art and
sculpture. It revealed itself in the interpretation of the images, in the docu-
mentation of entourage, in the profound psychologism of the subject.

pp. 122-124

p. 125 Kyrian Kostandi. p. 126 Mykola Pymonenko.
Early Spring. 1892. Girl with Buckets. Sketch for the picture
190 National Art Museum of Ukraine. Kyiv. Near the Well. (Bachelors). 1894.
Sumy Art Museum.
This lyrical landscape is combined with
genre content. Like a discord a feeble fig- The sketch was painted when M. Pymo-
ure in black clothing enters the idyll of nenko reached his creative maturity. It
spring nature, symbolizing the comple- was intended for the picture Near the
tion of the course of the life of man. Well (Bachelors) that unfortunately was
However, this underlines the general lost. The artist showed himself as an
optimism that ensues from the idea of excellent draughtsman and penetrating
the ineradicable character of human life. psychologist. As a rule sketches are not
In 1990 this work was awarded a diplo- meant for museum expositions, howe-
ma and Great bronze medal at the exhi- ver, M. Pymonenko, without doubt, val-
bition in Paris. ued his sketch Girl with Buckets for he
signed it as a finished work.

Illia Repin.
St. Nicholas of Myra Stops Execution
of Thee Innocent Convicts. 1890s.
Museum of Russian Art. Kyiv

St. Nicholas is held in high respect in Ukraine. Rescue of innocent convicts is among
his other good deeds. At the request of his cousin – mother superior of St. Nicholas
hermitage in Strelechina – I. Repin repeated the canonical composition of the border
scene from the life of the Saint, but executed it in a realistic manner. The action
acquired high emotional tension and makes a deep impression on the viewer.

pp. 128-129

p. 130 p. 131

Serhiy Vasylkivsky. Mykola Pymonenko.
Tauria. 1897. Fair. 1898.
National Museum. Lviv. Kharkiv Art Museum.

While traveling across the Crimea the artist recorded his impressions in a A vivid phenomenon of Ukrainian folk life, fairs were a multicoloured
series of paintings. The canvas Tauria belongs to the cycle of maritime spectacle of many days. The fair itself is interpreted as a background
landscapes and the nearby mountainous districts executed in the 1900s. against which unfolds a scene close to folk humoristic stories. A knowl-
S. Vasylkivsky's Crimean motifs look somewhat like side scenes of the same edge of rural mode of life, characteristic types, precise psychological
play. Their traditional nature conspicuously hangs over the artist's creative nuances, and the artist’s saturated painting put him on a par with out-
manner, leveling his individuality. standing genre painters.

In the Course of European Trends

p. 134 p. 135

Petro Levchenko. Gerasym Golovkov.
Water-mill. 1900s. Oaklings. 1900s.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. Odessa Art Museum.

The lyrical landscapes by P. Levchenko embody the fascination of Ukrain- A student of Petersburg Academy of Art, an active member of the Society
ian provinces. Water-mill is one of the artist's masterpieces. The harmony of South-Russian Artists, G. Golovkov linked most of his life with Odesa
of the work's composition makes it possible to reveal the ponderability of where he painted many seascapes. Unfortunately the artist died in his
the scene in the outwardly unostentatious motif. The distorted water-mill prime. The picture Oaklings is distinguished for the utmost laconicism of
suggests the flow of time connected with the work of man. The presence its composition, decorativeness, and the elevated sounding of the repre-
of man animates the landscape, giving it a necessary scale. sentation.

Oleksandr Murashko. Oleksandr Murashko.
Poppy. Portrait of Olga Adrianivna Girl with a Peach. 1901.
Prakhova in Fancy Dress. 1897-1898. National Museum. Lviv.
National Museum. Lviv.
pp. 136-137 Children's images are always attractive
Poppy was created in the early period of for masters of the brush. The portrait of
O. Murashko's creative work, but already p. 139 the granddaughter of the artist's uncle is 191
in this portrait the artist showed his tal- interesting by the artist's spontaneous
ent of a portrait painter: attention to the look at the model. The artist does not
model, to its unique outward features, look for an unexpected pose, does not
and, therefore, to the revelation of its bring in effective accessories in the envi-
spiritual values. The artist created an ronment. The work is noted not only for
imposing portrait in which the features the likeness of the model; it opens the
of magnificence do not damp down the character of the girl. Great consideration
individual features of the model; in con- is given to colouring that later on be-
trast, they give it special magnitude. came a determinant feature of O. Mu-
rashko's creative work.

Petro Nilus.
Interior of the Flat of Yevhen Bukovetsky. 1900.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv.
This small picture belongs to the best works of P. Nilus. It combines sever-
al genres, namely those of everyday life, portrait, interior and still-life. The
artist depicted a friendly meeting at the estate of his friend, member of the
Society of South-Russian Artists. P. Nilus shows himself as an adroit genre
painter-narrator and as a master-painter, building his narration and colour
gamut on nuances.

p. 138

p. 140 p. 141

Fotiy Krasytsky. Mykola Pymonenko.
Guest from Zaporozhian Sich. 1901. Campaign. 1902.
National Museum. Lviv. National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

The canvas by F. Krasytsky, grandson of T. Shevchenko's sister Kateryna, Glorious and sometimes dramatic history of the Ukrainian people gave
belongs to historical genre. This is a scene from the past of the Ukrainian rich material for works of art. The canvas Campaign was painted to order
people created on the basis of study of the contemporary life in the vil- of the General M. Drahomyrov (a friend of I. Repin who represented him
lages of Cherkasy province. The convincingness of images, an apt arrange- in the role of ataman Sirko in the picture Zaporozhian Cossacks).
ment of the scene, the sound knowledge of details of everyday life, and the M. Pymonenko recreated one of the typical episodes of the Cossack time:
author's warmth in the interpretation of the subject speak of the mature warriors bidding farewell to their relatives before taking to the field.
mastery of the artist.

p. 142 p. 143

Kyrian Kostandi. Mykhailo Tkachenko.
Lilac. 1902. Spring. 1904.
Odesa Art Museum. Kharkiv Art Museum.

192 The work was based on a real fact. Among the novices of St. Michael M. Tkachenko, the first painter of seascapes at the Russian Central Naval
Monastery in Odesa there was V. Alekseyev. K. Kostandi discerned that the Staff, had to live in Paris. However, the artist spent every summer in
young man had the thirst for art, influenced on his decision to leave the Ukraine where he worked a lot on sketches. Under the influence of his
monastery, helped him enter art school and, at first, even provided him Poltava impressions he painted one of his best canvases Spring. The artist's
with dwelling. The artist worked on the picture two years. It reflects the love for his native land filled the motif with sincere feelings and the poet-
drama of a personality and the overcoming beauty of life. ry of awakening nature in spring.

Mykola Pymonenko.
Before Thunderstorm. 1906.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv.
M. Pymonenko often combines landscape with genre. In the canvas Before
Thunderstorm nature appears as the elements before the blind power of
which man is defenseless. With its figurative and emotional order the
work reproduces the strong breath of the elements. The picture testifies
that the artist strives to use the possibilities of realistic image to express
deep human feelings.

pp. 144-145

Petro Levchenko.
Road near the Village. 1907.

Sumy Art Museum.

p. 148 pp. 146-147

Petro Levchenko. Petro Levchenko.
On the Verandah. Lady in Red Dress.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

It may seem that P. Levchenko's interior is a narrative about the world of things surrounding us, but in
reality it is a question of spiritual being of the artist's contemporaries. The master's look stops at quiet
corners. This is a settled, happy life of city-dwellers. In the picture On the Verandah nature becomes part
of the interior, creating an appropriate mood.

p. 149

Oleksandr Murashko.
The Annunciation. 1907-1908.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

The history of painting knows many examples when artists recreated biblical subjects in the form pecu-
liar to their time and their people. In this picture action takes place in contemporary interior. The girl
listens to the steps of the youth who is carrying the flower of white lily, the symbol of immaculacy.
In fact, it goes about the Annunciation, the joyful event in the life of the Virgin Mary and all mankind.

pp. 150-151 193

p. 152 p. 153

Mykola Pymonenko. Serhiy Vasylkivsky.
Rivals. Near the Well. 1909. At the Dam. Oxen near the Ford. 1900-1910.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. National Art Museum of Ukraine. Kyiv.

The artist liked to watch rural life, and drew from it subjects for his works. In his perfect miniatures noted for their exquisite texture the master
M. Pymonenko's genre scenes are picted in unity with landscape. Conflict extolls ordinary motifs of his native landscape. His pictures are always
situations from peasants' life provoke the artist's kindly irony. The canvas warmed by the presence of man. At the Dam. Oxen near the Ford belongs
Rivals. Near the Well is permeated exactly with it. The immeasurable joy of exactly to such works. Rich colours, optimistic perception of reality, and
being awakened by youth and the exuberance of nature is the main idea the veracity of life fill the landscape motif with a certain content that on
of the picture. the whole is devoid of any showiness.

p. 154 Oleksa Novakivsky. Oleksa Novakivsky.
Christmas Carol. 1907-1910. Awakening. 1910.
National Museum. Lviv. National Museum. Lviv.

Three women on the canvas resem- O. Novakivsky worked on the motif of
ble each other like sisters. In fact, it this picture all his life. The variant of
is the image of one person – the 1910 is the most completed. In repre-
wife of the artist. A romantic story is senting the somewhat awkward figure of
behind all that. O. Novakivsky paint- a bobby-soxer the artist associated the
ed a girl of 11, and when she grew transition from childhood to grown-up
up he married her. Anna-Maria Pal- age with the fickleness of human life. In
movska became the master's muse. the variant of 1914 the girl with wings
O.Novakivsky's love of his wife gave against the background of Crucifixion
birth to one of the most poetic fe- personifies Thanatos, the angel of death.
male images in Ukrainian painting. The variant of 1910 is the presentiment
of a new life.
p. 155

pp. 156-158 p. 159

Fedir Krychevsky. Ivan Trush.
Fiancee. 1910. Sunset in the Crimea. Early 1900s.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv. National Museum. Lviv.

194 While turning to the wedding rite F. Krychevsky chose one of its most cul- Landscapes by I. Trush are marked by characteristic peculiarities of the
mination moments - friends of the fiancee dress her for the alter. An orig- artist's palette: a generalized manner of painting, restrained colour gamut,
inal symbolization is apparent in the work - the young fiancee is magnifi- decorative drawing, mild tonal saturation, lighting effects. In the small
cent, proud and happy; she is surrounded by her friends; envy, surprise work Sunset in the Crimea the artist rendered delicately and expressively
and admiration can be discerned on their faces; she is the embodiment of the exotic beauty of Tauria that has been extolled by poets and artists.
radiant happiness.

pp. 160-161 pp. 162-163

Petro Levchenko. Fedir Krychevsky.
Ukraine. Three Ages. 1913.
I. I. Brodsky Art Museum in Berdiansk. Sumy Art Museum.

The work belongs to the striking phenomena of the Ukrainian national The group portrait presents the granny-nanny in the family of the artist's
school of landscape painting with its cult, as historical ballads put it, "of wife, the artist's wife Lidia, and her daughter Halia. F. Krychevsky finds
quiet waters, clear stars, the land of Christianity." The canvas is close to such a measure of figurative generalization that the painting grows into
nature, and is deprived of any artificiality. The well-known motif absorbed the notion "age." The girl, woman and granny personify youth, maturity
the features characteristic of the landscape of the whole country, from and old age. The work is filled with certain plaintiveness, each age is
Sloboda Ukraine to Podillia, so the work was given the typological name attractive in its own way.
"Ukraine."

p. 164 Fedir Krychevsky.
Portrait of L. Ya. Starytska
Oleksandr Murashko. against Golden Background. 1914.
Peasant Family. 1914. National Art Museum of Ukraine. Kyiv.
National Art Museum of Ukraine. Kyiv.
F. Krychevsky's wife Lidia Starytska was the
The monumental canvas belongs to the period when the artist's talent artist's muse for many years. The artist painted
reaches its fullest flower. The work is built on comparison: full-blooded life a number of her portraits, her features can be
on one hand, and submissiveness of man to his fate on the other. The discerned in the images of other works. Portrait
work is noted for the impressionistic colour solution, the spontaneous of L. Ya. Starytska against Golden Background
impression, epic composition, generalized form, psychologism of images, is a frankly representative work. In creating the
and the exceptional decorativeness of painting. enlarged image, the artist used all the wealth of
the painting language, turning it into an active
means of characterizing the model.

p. 165

Mykola Samokysh.
Troika. 1918.
National Museum. Lviv.

The creative work of M. Samokysh belongs to 195
romantic trend. He was an outstanding animal-
ist, the poet of the heroic past of Ukraine, the
founder of Ukrainian battle painting of the
20th century, and an unsurpassed painter of
horses. Troika, one of the most monumental
paintings by the artist, personifies the highest
measure of speed that gives vent and consola-
tion to the romantic movement of human
nature.

pp. 168-169

Oleksa Novakivsky.
Picture-allegories for M. Lysenko
Musical Institute in Lviv - "Mystetstvo," "Nauka." 1916.
National Museum. Lviv.

The pictures became a prominent phenomenon in Ukrainian painting of
the early 20th century. The images of Halychyna (Galicia) are given in the
traditions of folk art of Pokuttia area. The works are saturated with the
idea of introducing people to the art and scientific achievements of
mankind. Each picture, apart from initial notions of music and art,
includes the allegory of motherland personified by the image of mother
taking care of her children.

p. 166 p. 167

pp. 170-171 Wladyslaw Jarocki. pp. 172-173 Oleksa Novakivsky.
Winter Sun. 1929. Chrysanthemums. 1924-1925.
pp. 174-175 Lviv Picture Gallery. O. Novakivsky Memorial Museum. Lviv.

196 The Polish painter turned more The artist keenly felt the events of World
than once to depicting the life of War I, searching for a consolation to his
the Ukrainians. In the canvas Winter feelings in creative work. As an antithesis
Sun the artist's attention is focused to dramatic collisions of that time he
on the attire of the peasant woman: created a cycle of still-lifes singing of the
the decorative expressiveness of the eternal beauty of nature. Because of lack
suit and the national exquisiteness of oil-paints in the conditions of war the
of all the elements. The work pre- cycle was executed in pastels. Rich
serves the best precepts of the aca- colours sound like an optimistic ensem-
demic school with its devotion to ble filling the soul with lofty feelings.
the plausibility of life, combined with
the achievements of contemporary
painting in the field of plein-air.

Anton Manastyrsky. pp. 176-177 Oleksa Novakivsky.
Sexton. 1932. Portrait of Senator Oleksa Barvynsky.
National Museum. Lviv. (Before the Storm). 1932.
O. Novakivsky Museum-Studio. Lviv.
The artist undeviatingly kept to
realistic manner for which he was The picture presents the well-known
considered a "conservative." The public figure and scientist of Western
portrait-picture Sexton occupies a Ukraine. O. Novakivsky not only repro-
leading place in the creative legacy duced the outward likeness. The por-
of A. Manastyrsky. In this typical trait-epopee absorbed the essence of the
image the artist continues the stormy epoch filled with dramatic polit-
theme of the elderly age, when the ical actions and military confrontations.
hard-lived life leaves its severe mark In interpreting O. Barvynsky as a staunch
of the face. champion of the idea, the artist resorted
to expressionistic manner of execution.

Abram Manevych.
Still-life.

In 1917 A. Manevych was one of the founders of the Ukrainian Academy of Arts. In the same year great
grief befell him – his only son was killed in battle near Trypillia. In 1922 the artist left for New York.
He went down in the history of Ukrainian and American painting primarily as a landscape painter.
This work reflects the best features inherent in still-life of the first third of the 20th century.

pp. 178-179

ЗМIСТ

ВСТУП
5

ЗА КАНОНАМИ АНТИЧНИХ ТРАДИЦIЙ
11

УТВЕРДЖЕННЯ РИС НАЦIОНАЛЬНОГО
39

ОБРАЗОТВОРЧI ВIЗIЇ КОЗАЦЬКОГО БАРОКО
55

НА ХВИЛЯХ РОМАНТИЧНОГО ПІДНЕСЕННЯ
73

НА ЩЕДРИХ ТЕРЕНАХ РЕАЛІЗМУ
93

У РІЧИЩІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ НАПРЯМІВ
133

197

CONTENTS

INTRODUCTION
5

ACCORDING TO THE CANONS OF CLASSICAL TRADITIONS
11

CONSOLIDATION OF NATIONAL FEATURES
39

FINE ARTS VIZIONS OF COSSACK BAROQUE
55

ON THE WAVES OF ROMANTIC UPSURGE
73

ON THE GENEROUS TERRAINS OF REALISM
93

IN THE COURSE OF EUROPEAN TRENDS
133

198