БАТ

Департамент освіти і науки Донецької облдержадміністрації
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Відділ української мови та літератури

НАВЧАЄМОСЯ РЕЛАКСУЮЧИ,

або

ІНСТРУМЕНТАРІЙ
БІОАДЕКВАТНИХ УРОКІВ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

УДК 373.5.016:811.161.2]:502.2-027.12

Н 15

Рекомендовано до використання в закладах загальної середньої совіти
Вченою радою

Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,

протокол № від .12. 2020 року

Авторський колектив:

Брага С. М., учитель Старомлинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2
Бордюгова Н. В., Великоновосілківської районної ради
Гапій М. Ю., учитель Дружківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Дружківської
міської ради
Гатеж Т. В., учитель комунального закладу Желаннівський навчально-виховний комплекс:
Головіна О. І. загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад
Громова Ю. О., Ясинуватьскої районної ради
Єгоренко О. М.,
Космик С. В., учитель Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №8
Косолап О. О., Костянтинівської міської ради
Мосюра Л. В., методист відділу української мови та літератури Донецького обласного
Попова Т. Ю., інституту післядипломної педагогічної освіти
Сніда І. П., учитель Бахмутської загальноосвітняьої школи І-ІІІ ступенів №24 з
Тищенко А. К., поглибленим вивченням окремих предметів та курсів Бахмутської міської ради
Худяк Н. Т., учитель Покровської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Покровської
Якушенко Г. Л., міської ради
учитель Словʼянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 16 Словʼянської
міської ради
учитель Селидівської загальноосвітньої гімназії Селидівської міської ради
учитель Краматорської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1
Краматорської міської ради
методист відділу української мови та літератури Донецького обласного
інституту післядипломної педагогічної освіти, заслужений учитель України
учитель Костянтинівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів
№1 Костянтинівської міської ради
учитель закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №7 військово-
цивільної адміністрації міста Торецьк
Новогродівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 ім. Тараса Шевченка
Новогродівської міської ради
учитель Краматорської української гімназії Краматорської міської ради

Рецензенти

Богосвятська А-М. І., завідувач кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту
Каплунова С. А., післядипломної педагогічної освіти, доцент, кандидат філологічних наук
учитель української мови та літератури Добропільського навчально-виховного
комплексу «Гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1»
Добропільської міської ради

Навчаємося релаксуючи, або Інструментарій біоадекватних уроків української мови та літератури
[Електронний ресурс] / За заг. ред. Т. Ю. Попової. – Електрон. дані. – Краматорськ : Донецький обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти, 2020. – Режим доступу:

У посібнику подано навчальні релаксаційні тексти, зокрема й озвучені, та образони до них, що є
інструментарієм біоадекватних уроків української мови та літератури. Цей матеріал допоможе педагогам
навчати, а учням навчатися мови та літератури через образне мислення. Посібник призначений для
філологів-україністів, учнів, студентів ВНЗ.

© Донецький облІППО, 2020

Департамент освіти і науки Донецької облдержадміністрації
Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Відділ української мови та літератури

Навчаємось релаксуючи,
або

Інструментарій біоадекватних уроків
української мови та літератури
Електронний
навчально-методичний посібник

Краматорськ
2020

3

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………………………….
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ………………………………………………………………
НАСТАНОВА КОРИСТУВАЧАМ…………………………………………………………….

УКРАЇНСЬКА МОВА
5 клас

Розділ 1. ЛЕКСИКОЛОГІЯ

ТЕМА: ОДНОЗНАЧНІ Й БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА.
Навчальний релаксаційний текст №1 та образон……………………………………………….

ТЕМА: ПРЯМЕ Й ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА.
Навчальний релаксаційний текст №2 та образон………………………………………………

ТЕМА: ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ: СИНОНІМИ, АНТОНІМИ, ОМОНІМИ,
ПАРОНІМИ.
Навчальний релаксаційний текст №3 та образон……………………………………………….

РОЗДІЛ 2. БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

ТЕМА: ОСНОВА СЛОВА (КОРІНЬ, СУФІКС, ПРЕФІКС) І ЗАКІНЧЕННЯ –
ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА.
Навчальний релаксаційний текст №4 та образон ………………………………………………

ТЕМА: СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА Й ФОРМИ СЛОВА.
Навчальний релаксаційний текст №5 та образон ………………………………………………

ТЕМА: НЕЗМІННІ Й ЗМІННІ СЛОВА.
Навчальний релаксаційний текст №6 та образон ………………………………………………

ТЕМА: НАПИСАННЯ ПРЕФІКСІВ ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-.
Навчальний релаксаційний текст №7 та образон ………………………………………………

РОЗДІЛ 3. ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

ТЕМА: ЗВУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ БУКВ Я, Ю, Є, Ї ТА Щ.
Навчальний релаксаційний текст №8 та образон ………………………………………………

ТЕМА: УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ.
Навчальний релаксаційний текст №9 та образон ………………………………………………

ТЕМА: ВИМОВА ТА ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ З- (ЗІ-), С-, РОЗ- (РОЗІ-), БЕЗ-.
Навчальний релаксаційний текст №10 та образон……………………………………………...

ТЕМА: СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ.

4

Навчальний релаксаційний текст №11 та образон……………………………………………...

ТЕМА: ЧЕРГУВАННЯ [Г], [К], [Х] – [Ж], [Ч], [Ш] – [З′], [Ц′], [С′].
Навчальний релаксаційний текст №12 та образон……………………………………………

ТЕМА: ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА.
Навчальний релаксаційний текст №13 та образон……………………………………………

РОЗДІЛ 4. ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ Й ПУНКТУАЦІЇ

ТЕМА: ГОЛОВНЕ Й ЗАЛЕЖНЕ СЛОВО В СЛОВОСПОЛУЧЕННІ.
Навчальний релаксаційний текст №14 та образон……………………………………………

ТЕМА: ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ.
Навчальний релаксаційний текст №15 та образон……………………………………………

ТЕМА: ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЕННЯ; ЗА ЕМОЦІЙНИМ
ЗАБАРВЛЕННЯМ: ОКЛИЧНІ Й НЕОКЛИЧНІ.
Навчальний релаксаційний текст №16 та образон……………………………………………

ТЕМА: ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ,
ОБСТАВИНА.
Навчальний релаксаційний текст №17 та образон……………………………………………

ТЕМА: ЗВЕРТАННЯ. НЕПОШИРЕНІ Й ПОШИРЕНІ ЗВЕРТАННЯ. РОЗДІЛОВІ
ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ.
Навчальний релаксаційний текст №18 та образон……………………………………………

6 клас

РОЗДІЛ 1. ЛЕКСИКОЛОГІЯ

ТЕМА: НАПИСАННЯ И, І В СЛОВАХ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ.
Навчальний релаксаційний текст №1 та образон……………………………………………

ТЕМА: АКТИВНА Й ПАСИВНА ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ЗАСТАРІЛІ
СЛОВА (АРХАЇЗМИ Й ІСТОРИЗМИ), НЕОЛОГІЗМИ.
Навчальний релаксаційний текст №2 та образон……………………………………………

ТЕМА: ФРАЗЕОЛОГІЗМИ. ПОНЯТТЯ ПРО ФРАЗЕОЛОГІЗМ, ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ
ЗНАЧЕННЯ.
Навчальний релаксаційний текст №3 та образон……………………………………………

ТЕМА: ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ.
Навчальний релаксаційний текст №4 та образон……………………………………………

5

РОЗДІЛ 2. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ

ТЕМА: СЛОВОТВІРНИЙ РОЗБІР. СЛОВОТВІРНИЙ ЛАНЦЮЖОК.
СЛОВОТВІРНЕ ГНІЗДО.
Навчальний релаксаційний текст №5 та образон……………………………………………

ТЕМА: ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ЗА ТВОРЕННЯ ВІДНОСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
ІЗ СУФІКСАМИ –СЬК-, -ЦЬК-, -ЗЬК-.
Навчальний релаксаційний текст №6 та образон……………………………………………

РОЗДІЛ 3. МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

ТЕМА: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧАСТИН МОВИ.
Навчальний релаксаційний текст №7 та образон……………………………………………

ТЕМА: ВІДМІНКИ ІМЕННИКІВ.
Навчальний релаксаційний текст №8 та образон……………………………………………

ТЕМА: ПОДІЛ ІМЕННИКА НА ВІДМІНИ ТА ГРУПИ.
Навчальний релаксаційний текст №9 та образон……………………………………………

ТЕМА: ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ.
Навчальний релаксаційний текст №10 та образон……………………………………………

ТЕМА: НАПИСАННЯ НЕ З ПРИКМЕТНИКАМИ.
Навчальний релаксаційний текст №11 та образон……………………………………………

ТЕМА: ПРОСТІ, СКЛАДНІ ТА СКЛАДЕНІ ЧИСЛІВНИКИ.
Навчальний релаксаційний текст №12 та образон……………………………………………

ТЕМА: РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ.
Навчальний релаксаційний текст №13 та образон……………………………………………

ТЕМА: ОСОБОВІ ТА ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИКИ.
Навчальний релаксаційний текст №14 та образон……………………………………………

ТЕМА: ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ. ПРАВОПИС ЗАПЕРЕЧНИХ
ЗАЙМЕННИКІВ.
Навчальний релаксаційний текст №15 та образон……………………………………………

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ
РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ТЕРМІНИ

ТЕМА: МЕТАФОРА, МЕТОНІМІЯ, СИНЕКДОХА.
Навчальний релаксаційний текст №1 та образон……………………………………………

6

ТЕМА: АЛІТЕРАЦІЯ ТА АСОНАНС.
Навчальний релаксаційний текст №2 та образон……………………………………………

ТЕМА: РОДИ (ЕПОС, ЛІРИКА, ДРАМА, ЛІРО-ЕПОС) ТА ЖАНРИ УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРИ.
Навчальний релаксаційний текст №3 та образон……………………………………………

РОЗДІЛ 3. ЛІТЕРАТУРНІ НАПРЯМИ

ТЕМА: МОНУМЕНТАЛІЗМ — НАПРЯМ В ОРИГІНАЛЬНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
КИЇВСЬКОЇ РУСІ XI СТ.
Навчальний релаксаційний текст №1 та образон……………………………………………

ТЕМА: ОРНАМЕНТАЛІЗМ – НАПРЯМ В ОРИГІНАЛЬНІЙ ЛІТЕРАТУРІ
КИЇВСЬКОЇ РУСІ ХІІ-ХІІІ СТ.
Навчальний релаксаційний текст №2 та образон……………………………………………

ТЕМА: УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО.
Навчальний релаксаційний текст №3 та образон……………………………………………

ТЕМА: РОМАНТИЗМ.
Навчальний релаксаційний текст №4 та образон……………………………………………

ТЕМА: РЕАЛІЗМ.
Навчальний релаксаційний текст №5 та образон……………………………………………

ТЕМА: СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ. М. ВОРОНИЙ «БЛАКИТНА
ПАННА»
Навчальний релаксаційний текст №6 та образон……………………………………………

ТЕМА: НЕОРОМАНТИЗМ.
Навчальний релаксаційний текст №7 та образон……………………………………………

ТЕМА: ІМПРЕСІОНІЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ. М. КОЦЮБИНСЬКИЙ
«INTERMEZZO».
Навчальний релаксаційний текст №8 та образон……………………………………………

ТЕМА: ПОНЯТТЯ ПРО ЕКСПРЕСІОНІЗМ. НОВЕЛА В. СТЕФАНИКА
«КАМІННИЙ ХРЕСТ».
Навчальний релаксаційний текст №9 та образон……………………………………………

ТЕМА: НЕОКЛАСИЦИЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ. ГРУПА «КИЇВСЬКИХ
НЕОКЛАСИКІВ»
Навчальний релаксаційний текст №10 та образон……………………………………………

7

ГЛОСАРІЙ…………………………………………………………………………
РЕКОМЕНДОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛАЛА……………….

8

ВСТУП

Щоб вижити, нам потрібний
інший спосіб мислення.

А. Ейнштейн

Основною формою навчання в закладах загальної середньої освіти
залишається урок. Методика викладання української мови та літератури
сьогодні пропонує розмаїття типів уроків, з-поміж яких вирізняється
біоадекватний. У чому ж його особливість?

Етапи сприйняття інформації за біоадекватного уроку сприяють
режиму чергування роботи правої та лівої півкуль. Таким способом обидві
частини мозку навантажуються однаково, адже відбувається зміна
релаксаційних та активних форм навчальної діяльності. Під час сенсорно-
моторного та символьного етапів задіяна права півкуля (відповідальна за
творче мислення): чуттєве сприйняття мовної чи літературної теми через
навчальний релаксаційний текст, в уяві учнів виникає певний символ
(мислеобраз). Логічний етап активізує роботу лівої півкулі (відповідальної за
логічне мислення): школярі осмислюють інформацію, обговорюючи з
учителем образ, що виник в уяві; наносять інформацію на його графічний
відповідник, тобто створюють образон. Під час лінгвістичного етапу
навантажується ліва та права півкуля: учні почергово виконують різноманітні
вправи репродуктивного, конструктивного та творчого рівнів.

Більшість уроків української мови – це уроки вивчення нового
матеріалу, під час проведення яких учитель застосовує спостереження над
мовними одиницями, їх аналіз (пригадайте, наприклад, як Ви пропонуєте
учням засвоїти написання апострофа, подвоєння, позиційне вживання у-в, і-
й, спрощення в групах приголосних тощо). У такому разі, безперечно,
навантаження зазнає ліва півкуля, що відповідає за логіку, аналіз, послідовне
оброблення інформації. Права ж півкуля залишається не задіяною. Виходить,
педагог постійно впливає на лівий мозок і тим порушує принцип
природовідповідності. Виправити це можна за допомогою біоадекватних
уроків, які ставлять за мету формування екологічно здорового типу
мислення, заснованого на свідомому сукупному володінні лівопівкульним
(логічним) та правопівкульним (творчим) мисленням. Двопівкульне мислення
вважається цілісним і сприяє формуванню такого ж цілісного світогляду,
збереженню психологічного здоров’я учнів, зокрема стресостійкості,
духовності, гармонії. Тому впровадження в практику викладання української
мови та літератури біоадекватних уроків є цілком акутальним.

9

Наукове підґрунтя природовідповідної методики навчання становлять
ідеї Я. А. Коменського, К. Ушинського, Ж. Піаже, О. Лурії, П. Блонського та
багатьох інших педагогів і психологів.

На розроблення інструментів біоадекватної технології навчання
(автор Н. Маслова) та її застосування в освітньому процесі України
спрямована науково-практична діяльність Анни-Марії Богосвятської,
завідувача кафедри гуманітарної освіти Львівського обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти, доцента, кандидата філологічних наук.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
На жаль, сьогодні утруднення в проведенні біоадекватних уроків
зумовлені неготовністю педагогів (брак часу, низький рівень творчості),
відсутністю засобів навчання (біоадекватних підручників, навчально-
методичних посібників).
Тому цей електронний навчально-методичний посібник пропонує
зразки інструментарію біоадекватних уроків, зокрема 47 навчальних
релаксаційних текстів та образонів до них, та призначений для
індивідуальної роботи учня або застосування вчителем на уроці в поєднанні з
іншими засобами навчання.
Він складається з трьох основних частин: «Українська мова.
5 клас», «Українська мова. 6 клас» та «Українська література. Теорія
літератури». Їх зміст відповідає чинним навчальним програмам з української
мови та літератури. Крім того, подано методичні рекомендації, настанову
користувачам і глосарій.
На етапі сприйняття учнями нового матеріалу вчитель може під
музичний супровід сам прочитати релаксаційний текст або запропонувати
прослухати його, відсканувавши QR-код.
Після цього варто провести обговорення інформації. Наприклад,
за текстом із теми «Романтизм» можна поставити такі запитання:
- Чи вдалося вам розслабитися та уявити себе маленьким метеликом?
- Які кольори ви побачили? Які почули звуки? Які запахи відчули?
- Чи відчули ви себе в коконі? Які почуття у вас це викликало?
- Про який світ мріяв метелик?
- Що, на думку метелика, найголовніше у цьому світі?
- Якою постає особистість у цьому світі? Хто або що возвеличується?
- Що вам найбільше сподобалось у мріях метелика?
Під час роботи з навчальним образоном учні замальовують у
зошиті контур метелика, якого уявили під час релаксації. Поступово, по 1-
2 слова, наповнюється цілісний мислеобраз інформації. Учитель «рухає»

10

загальну бесіду питаннями, демонструє захопленість, перевіряє правильність
записів і формулювань. Учні першими промовляють те, що пригадують,
педагог лише уточнює, а потім представляє створений власноруч образон та
пропонує порівняти вчительський та учнівський графічні малюнки та
нанести потрібну інформацію. Така робота необхідна для зорового
запамʼятовування інформації, а потім легкого її відтворення через деякий час.
Тому в посібнику подано до всіх релаксаційних текстів зразки образонів.
Удома учні можуть створити власні опорні образи, наповнені вичерпною
інформацією в алгоритмічному порядку.

Цей засіб призначений і для віддаленого навчання школярів, які
можуть самостійно прослухати релаксаційний текст, відсканувавши його за
допомогою QR-коду, потім створити власний образон і порівняти його з
учительським.

Отже, електронний посібник «Навчаємося релаксуючи, або
Інструментарій біоадекватних уроків української мови та літератури»
доцільно застосовувати для проведення біоадекватних уроків та
дистанційного навчання. Він відповідає запитам сучасності, що дає
можливість формувати в учнів предметні та ключові компетентності,
зазначені в Концепції «Нова українська школа».

Авторський колектив не претендує на вичерпність поданої інформації
та сподівається, що філологи-україністи творчо підійдуть до застосування
цього сучасного навчально-методичного засобу в практичній діяльності.

НАСТАНОВА КОРИСТУВАЧАМ

Електронний посібник має три режими (таблиця):

Таблиця. Режими електронного посібника

текстовий звуковий візуальний
відтворюється аудіозапис
подано навчальний релаксаційного тексту за проілюстровано образон
релаксаційний текст сканування QR-коду до тексту

Для зручного користування створено гіперпокликання, за допомогою

яких можна швидко знаходити потрібну тему та переходити до

змісту, натиснувши на знак «сонечко» внизу сторінки.

Сподіваємося, що цей електронний посібник стане помічником в

опануванні української мови та літератури як для учня, так і для вчителя.

11

УКРАЇНСЬКА МОВА
5 КЛАС

12

РОЗДІЛ 1. ЛЕКСИКОЛОГІЯ

ТЕМА: ОДНОЗНАЧНІ Й БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА

Навчальний релаксаційний текст №1
Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення. Розслабте
обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть,
як м’язи обличчя стають м’якими,
розслабленими… Усміхніться, адже ви такі
гарні, коли усміхаєтесь. Уявіть, як усміхається
кожна клітинка Вашого тіла…
Уявіть ваш улюблений куточок природи
або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе
спокійними, де ви щасливі, місце вашого
спокою. Уявіть кольори, які вас оточують…
Уявіть рухи і звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас…
Уявіть себе на місці спокою, який ви маєте вигляд, коли відпочили,
звільнились від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому
місцю спокою. Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Уявіть себе в лісі…Цей ліс – це справжній казковий світ, наповнений
життям. Прислухайтесь до нього! Мешканці лісу не завжди показуються на
очі гостям. Ховаються в норах лисиці, за кущами – зайчики-боягузи.
Побачте ліс уранці: між стовбурами дерев ще стоїть білястий туман.
Трава мокра від роси, а дерева струшують на подорожнього цілий дощ. У
гущавині лісу темно.
Як тільки сонце пробивається крізь листячко, воно осяює лісовий світ.
Чарівні пташки вітаються з сонечком, а воно усміхається та лагідно обіймає
їх своїми промінчиками. Відчуйте подих свіжого повітря, прислухайтесь до
чарівних звуків лісу. Уявіть кольори, які вас оточують… А які запахи
розливаються навколо? Доторкніться до стовбура казкового дерева,
притуліться до нього. Що відчуваєте?
Подивіться вдалину. Сонце вже не так пече, як удень; але таке ж
красиве, хилиться до небокраю. Почуйте голоси всіх чарівних мешканців
цього місця. Вони сміються, розмовляють, а дехто, навіть, співає.
Придивіться: два чарівних дракончики живуть у чарівному лісі Лексикологія.
Перший на ім’я Однозначні слова, другий – Багатозначні слова.
Познайомтеся з ними ближче. Ось одноголовий дракончик Однозначні
слова. Він розмовляє тільки такими словами, що мають одне значення, тому і
носить ім’я Однозначні слова. Прислухайтесь, ось він говорить: українець,
киянин (це назви людей за національністю та місцем проживання), квітень,
вівторок (назви місяців і днів), суфікс, молекула (назви термінів), чотири,
шість (числівники).

13

Багатоголовий дракончик Багатозначні слова іноді розмовляє не зовсім
зрозуміло, бо вживає слова, що мають два і більше значень. Прислухайтесь,
ось дракончик скаржиться, що в нього болить голова. А потім зазначає, що
його брат дракончик Однозначні слова – голова на лісових зборах! А вчора
дракончик бачив, як повз казковий ліс промчав поїзд, голова якого тягла
багато вагонів! Як розумієте, слово «голова» – багатозначне. Це й частина
тіла людини, і керівник, і перший вагон поїзда. Усі ці слова обʼєднані
спільним значенням – бути головним.

Нам час повертатися. Дракончик Однозначні слова нагадує вам, що
йому відомі слова з одним лексичним значенням, він любить уживати їх у
своєму мовленні (українець, суфікс, квітень, вівторок, чотири). А дракончик
Багатозначні слова послуговується багатозначними словами, що мають
декілька лексичних значень, що виникають на основі спільного значення,
наприклад: голова – частина тіла людини; керівник; перший вагон поїзда;
спільне значення – бути головним.

Подякуйте казковому лісу за відпочинок. Подякуйте йому за знання,
дракончикам за можливість зрозуміти різницю між однозначними та
багатозначними словами.

Вихід
Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та
плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… У Вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть
голову праворуч, ліворуч… Усміхніться та зробіть глибокий вдих… Не
поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Як
Ви себе почуваєте після перебування у чарівному лісі?

ОБРАЗОН

14

ТЕМА: ПРЯМЕ Й ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА

Навчальний релаксаційний текст №2
Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення, заплющте очі.
Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, ноги,
тіло. Усвідомте, у якому положенні знаходяться
руки й покладіть їх так, як Вам зручно.
Розслабте голову й мʼязи обличчя. Відчуйте
свою розслабленість. Зробіть глибокий вдих і з
видихом відпустіть усі думки й переживання.
Уявіть ваш улюблений куточок природи
або якесь інше місце вашого спокою. Уявіть
кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки
вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо
вас… Уявіть себе на місці спокою, який ви маєте вигляд, коли відпочили,
звільнились від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому
місцю спокою. Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
А зараз уявіть, що ви опинились у кімнаті, де мешкає народна
майстриня, яка все життя займається оздобленням рушників. Прислухайтесь:
тут лунає вишукана українська мелодія, яка підкреслює колоритність цього
місця. Озирніться навкруги, яка це кімната – велика, простора або маленька,
затишна? Які старовинні предмети вас оточують? Походіть кімнатою,
подивіться на ці предмети, доторкніться до них. Відчуйте, які таємниці вони
зберігають, що бажають розповісти про себе… Пошліть любов цій кімнаті…
Поверніться праворуч. А ось і сама майстриня, вона сидить на великій
дерев’яній лаві, а над її головою, на стінах, розвішані вишивані рушники.
Привітайтесь із господинею, попросіть її розповісти вам про ці неймовірно
красиві рушники, про їх історію.
Народна майстриня усміхається вам та починає розповідати про
найстаріші орнаменти, які вишивають на рушниках – геометричні (кола,
хрести, ромби, горизонтальні знаки землі, хвилясті лінії води). На вишиваних
рушниках також можна побачити рослинні орнаменти, на яких переважають
зображені калина, дуб, листя, хміль, маки, виноград, чорнобривці, лілеї,
троянди, ягоди. А на стародавніх вишиваних рушниках часто трапляються
образи птахів: голуба, зозулі, пави, сокола, ластівки, соловейка. Кожен із цих
орнаментів має свою символіку.
Господиня відводить вас до кутка та просить звернути увагу на рушник,
прикріплений біля печі. Вона говорить, що це особливий рушник, який має
свою таємницю. Називається він Лексичним рушником. А таємниця його
полягає в тому, що, як відомо, основа одиниця лексики – слово – може мати
не одне, а кілька значень. Його властивість мати кілька значень на основі
схожості і називають багатозначністю. Слова вживаються як у прямому, так і
в переносному значенні. Слово «крило» може мати пряме значення – це

15

його основне лексичне значення. Наприклад, крило — літальний орган
птахів, комах. Слово «крило» може вживатися й у переносному значенні
— назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. Наприклад,
крила мрії (мріяти), крила пісень (співати).

Ось погляньте у візерунках рушника з одного боку сховалися слова в
прямому значенні: золоті сережки, срібна ложка, тепла осінь, гомоніли діти,
гострий меч, а з іншого боку розмістилися слова в переносному значенні:
золоті руки, срібний голос, тепла зустріч, гомоніли хвилі, гостре слово.
Майстриня додає, що вживання слів у переносному значенні робить нашу
мову яскравою, поетичною, милозвучною.

Вам уже час повертатися. Господиня дякує за те, що завітали до неї,
говорить, що їй було приємно спілкуватись із вами, просить не забувати про
досвід та традиції своїх предків. На прощання народна майстриня дарує вам
лексичний рушник і просить зберегти його та розповісти іншим про пряме
значення слова (основне лексичне значення) та слово в переносному значенні
(назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші).

Подякуйте за приємне й корисне спілкування. Подякуйте за те, що
господиня відкрила вам таємницю слів у прямому та переносному значенні.
Попрощайтеся з нею.

Вихід
Час повертатися до класу. Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та
рук… Відчуйте спину та плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх…
Порухайте долонями, плечима… Поверніть голову праворуч, ліворуч…
Кілька разів глибоко вдихніть і видихніть. Повільно розплющте очі. Ось ви
знову в нашому класі. Як Ви себе почуваєте після подорожі?

ОБРАЗОН

16

ТЕМА: ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ: СИНОНІМИ, АНТОНІМИ,

ОМОНІМИ, ПАРОНІМИ

Навчальний релаксаційний текст №3

Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення. Заплющте очі.
Розслабтеся… Уявіть, як м’язи обличчя стають
м’якими, розслабленими… Усміхніться, адже ви
такі гарні, коли усміхаєтеся.
Уявіть ваш улюблений куточок природи, де
ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі.
Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи
і звуки вашого місця спокою, запахи навколо
вас… Уявіть себе на місці спокою, який ви маєте
вигляд, коли відпочили, звільнились від
непотрібних думок… Подякуйте цьому образу,
вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Уявіть світ, усе, що навколо нас, усе, що нам добре знайоме, і те, про що
ми навіть не здогадуємось. Уявіть усе те, що перебуває за межами атмосфери
нашої рідної планети. Уявіть себе частинкою безмежного простору –
Всесвіту.
Сьогодні ми з вами наблизимось до одного з найяскравіших сузір’їв, яке
стародавні греки назвали Великою Ведмедицею, що складається із семи зірок
та нагадує за обрисами ківш.
Уявіть, як давним-давно на небосхилі правив Зевс. Вирішив він
розширити свої знання з «Лексикології». Громовержець уже ознайомився з
однозначними й багатозначними словами, прямим та переносним значенням
слова і думав, що все знає. Але раптом на небосхилі помітив цікаве сузір’я,
яке нагадувало йому Велику Ведмедицю. Він побачив 7 яскравих зірок,
схожих на ківш, і захотів познайомитись з кожною зіркою цього сузір’я.
Перша, одна з найяскравіших зірок – «Синоніми». Це зірка слів
однакових або близьких за значенням, але різних за звучанням та
написанням: аргумент, доказ, підстава, обґрунтування.
Друга, яка напроти – «Антоніми». Слова цієї зірки слова з протилежним
лексичним значенням, однак поєднані певним спільним фактором,
наприклад: високий – низький (зріст), товстий – худий (статура).
Третя – «Пароніми». Ця зірка слів, що мають подібність у
морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за
значенням, гривня (грошова одиниця) — гривна (металева шийна прикраса у
вигляді обруча).
Четверта та, до якої був прикріплений хвостик, має назву «Омоніми». А
той хвостик приєднував маленькі зірочки «Омоформи», «Омофони» та
«Омографи». Зірка слів «Омоніми» має однаковий звуковий склад, але зовсім

17

різне значення. Це різні слова, а не різні значення одного й того ж
слова: стан — талія, стан — ситуація, обставини.

І не одразу Зевс зрозумів: космос не можна підкорити, його можна
тільки намагатися якомога глибше пізнати, щоб використовувати ці знання
на благо людей, природи, Землі.

Для того щоб вільно користуватися мовним багатством нашого
небосхилу, воно має бути якимось чином упорядковане, систематизоване.
Такий порядок створив Зевс у своїх сузір’ях. Особливо звернув увагу на
лексику Великої Ведмедиці, яка класифікується насамперед за значенням.
Зірки цього сузір’я по-різному пов’язуються між собою: або наближаються
одне до одного, або, навпаки, відштовхуються на протилежні полюси. За
характером відношень між словами розрізняють антоніми, синоніми,
омоніми (омофони, омоформи, омографи) та пароніми.

Сьогодні Зевс подорожував разом з нами безкрайніми просторами неба.
Подякуймо йому за таку чудову подорож. Подякуймо також зіркам за
приємне й корисне спілкування з ними. Попрощайтеся з ними. Час
повертатися додому.

Вихід
Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та
плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… Поверніть голову праворуч, ліворуч… Усміхніться і зробіть
глибокий вдих… Ось ви знову в нашому класі. Як Ви себе почуваєте після
відвідування небосхилу?

ОБРАЗОН

18

РОЗДІЛ 2. БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

ТЕМА: ОСНОВА СЛОВА (КОРІНЬ, СУФІКС, ПРЕФІКС) І

ЗАКІНЧЕННЯ – ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА

Навчальний релаксаційний текст №4
Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення. Розслабте
обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як
м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими…
Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь.
Уявіть, як усміхається кожна клітинка Вашого
тіла…
Уявіть ваш улюблений куточок природи або
якесь інше місце, де ви відчуваєте себе
спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою.
Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і
звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на
місці спокою, який ви маєте вигляд, коли відпочили, звільнились від
непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою.
Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Уявіть, що перед вами велика площа, на якій розташовані кілька
будівель. Це фабрика.
Вас зустрічає маленький і дуже веселий чоловічок – директор фабрики
«Морфеміка» пан Словотвір. Він запрошує вас відвідати своє господарство й
ознайомитися з продуктом, який виробляють на цьому підприємстві. На
фабриці творяться найменші значущі частини слова – морфеми, з яких потім
складаються слова. Посередині всієї площі стоїть велика скляна будівля, що
аж блищить на сонці, – тут живуть корені слова. Корінь — це головна
значуща частина слова, яка виражає загальне лексичне значення споріднених
слів. Наприклад, корінь ліс є спільним для слів ліс — лісочок — лісник —
пролісок. Такі слова називаються спільнокореневими.
Перед будівлею розташована інша, менша – цех префіксів. Саме
префікс – значуща частина слова, яка утворює нові слова та стоїть перед
коренем. Наприклад, префікс пра-, приєднавшись до кореня ліс, допоміг
утворити слово праліс.
За цехом «Коренів» бачимо цех «Суфіксів». Суфікс — значуща частина
слова, яка утворює нові слова та стоїть після кореня. Наприклад, суфікс –ник
допоміг утворити від кореня ліс слово з новим лексичним значенням –
лісник.
Корінь, префікс і суфікс становлять основу слова.
Але подивіться уважно: за цехом «Суфіксів» ховається найменша
будівля фабрики – це цех, де мешкають закінчення слова. Вони так люблять

19

змінюватися! Закінчення – це змінна частина слова, яка стоїть у кінці слова,
вказуючи на відношення з іншими словами у словосполученні й реченні.

Закінчення змінює лише форму слова, не змінюючи його лексичного
значення: лісу, лісом, у лісі.

Закінчення може бути нульовим, тобто не виражене звуком, наприклад,
слова: ліс, ніч, липень – мають нульове закінчення.

Екскурсія фабрикою закінчилася, час повертатися на урок. Подякуйте
пану Словотвору за цікаву та корисну екскурсію та пообіцяйте робити
якомога менше помилок, утворюючи нові слова.

Вихід
Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та
плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… У Вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть
голову праворуч, ліворуч… Усміхніться і зробіть глибокий вдих… Не
поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Як
Ви себе почуваєте після подорожі?

ОБРАЗОН

20

ТЕМА: СПІЛЬНОКОРЕНЕВІ СЛОВА Й ФОРМИ СЛОВА

Навчальний релаксаційний текст №5

Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення. Розслабте
обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як
м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими…
Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь.
Уявіть, як усміхається кожна клітинка Вашого
тіла…
Уявіть ваш улюблений куточок природи або
якесь інше місце, де ви відчуваєте себе
спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою.
Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і
звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на
місці спокою, який ви маєте вигляд, коли відпочили, звільнились від
непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою.
Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Уявіть себе серед великого міста, воно розташоване в країні з назвою
Лексика, мешканців якої називають моволюбами. Місто поділене на
різнокольорові вулиці, на них – по кілька будинків, на воротах написані
слова. Будинки однакового кольору мають слова зі спільним коренем, але з
різними лексичними значеннями.
Наприклад, Блакитна вулиця складається з будинків зі словами небо,
небесний, піднебесний, небосхил тощо.
Різних лексичних значень словам надають словотвірні афікси, ви
звикли їх називати префікси та суфікси.
Мешканці міста знають: якщо на вулиці певного кольору з’явився
новий будинок, то країна Лексика стала багатша ще на одне слово. Вони
справжні патріоти Лексики, знають безліч слів і завжди готові допомогти
всім, хто хоче опанувати українську мову. Моволюби застерігають: не
плутати спільнокореневі слова із формами слова. Порівняйте: сніг, сніжний,
підсніжник, засніжений – це спільнокореневі слова, бо відрізняються за
значенням, а сніг, сніги, снігом, снігу – форми слова, бо значення мають
однакове, а змінюється в них лише закінчення.
Подивіться ще раз на різнокольорову країну. Подякуйте моволюбам за
гостинність та за допомогу у вивченні рідної мови. Пообіцяйте не плутати
спільнокореневі слова із формами одного слова. Нам час повертатися.
Вихід
Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та
плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… У вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть
голову праворуч, ліворуч… Усміхніться та зробіть глибокий вдих… Не

21

поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Як ви
себе почуваєте після відвідування країни моволюбів?

ОБРАЗОН

22

ТЕМА: НЕЗМІННІ Й ЗМІННІ СЛОВА

Навчальний релаксаційний текст №6
Психофізіологічна підготовка
Сядьте зручніше, заплющте очі. Розслабтесь
усім тілом: відчуйте, як зникає напруга з ніг,
колін, стегон, як розслабляється живіт, плечі,
шия. Усвідомте, у якому положенні руки й
покладіть їх так, як Вам зручно. Розслабте голову
і мʼязи обличчя. Зробіть глибокий вдих і з
видихом відпустіть усі думки й переживання.
Уявіть ваш улюблений куточок природи або
якесь інше місце вашого спокою. Уявіть кольори,
які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого
місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою,
який ви маєте вигляд, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок…
Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Уявіть, що ви прогулюєтесь стежинками осіннього парку. Помилуйтесь
прекрасними квітами, вдихніть їх аромат. А яке розмаїття дерев тут можна
побачити! Підійдіть ближче, доторкніться до стовбура дерева. Зверніть увагу
на те, що в усіх дерев є змінні частини – листочки, квіти, плоди. Навесні вони
зʼявляються, а восени опадають. Як і слова, що є в нашій мові. Якщо слово
змінюється, то змінна частина називається закінченням, а все слово без
закінчення називається основою. Усі змінні слова мають закінчення.
Наприклад, весна – закінчення а ,осінній – закінчення і…й . Коли на дереві
немає листочків, то ми говоримо, що дерево голе. Так і в мові, якщо в слові
закінчення не виражається звуком і не позначається буквою — то це нульове
закінчення, але якщо змінити це слово (поставити в іншому відмінку), то
воно з’явиться (наприклад стіл – слово має нульове закінчення; змінемо
форму слова – немає чого? – стола – з’являється закінчення а).
Погляньмо ще раз на дерево, воно також має корінь, стовбур, гілля –
тобто незмінні частини. У нашій мові теж існують незмінні слова, у них є
тільки одна форма й вони не мають закінчення. Це, як правило, слова
іншомовного походження й прислівники: учора, завжди, метро, таксі, пюре.
Озирніться навкруги: парк дихає ароматом осені. Тут так затишно,
дерева дарують нам чисте повітря. Підніміть голову, подивіться на небо,
воно таке безмежне, чисте, блакитне.
Прогулянка завершується, час повертатися до класу. Подивімося ще раз
на дерево. Запам’ятаймо, що всі слова в мові, як і частини у дерева, бувають
змінними та незмінними. Змінні слова набувають різних форм, змінюють
своє закінчення за відмінками, родами, числами (вода, води, воді, водою).
Незмінні слова не мають закінчення:
Колібрі, кенгуру, шосе,
Фламінго, поні, шимпанзе,

23

Табу, какао, доміно,
Алое, радіо, кіно,
Депо, метро, купе, пенсне,
Кафе, трюмо, манто, кашне,
І какаду, драже, парі,
І інтерв’ю, рагу, журі,
Кольрабі, аташе, боа,
Таксі, турне та амплуа,
Пюре, бюро і ательє…
Цих слів достатньо в мові є.
Ти добре їх запам’ятай,
Ніколи їх не відміняй!
Але запам’ятай змінні слова «пальто» та «ситро», бо «немає пальта»,
«налити ситра».
В осінньому парку дуже добре. Але час повертатися. Подякуйте
деревам та квітам. Подякуйте їм за приємну й корисну прогулянку. Особливо
деревам подякуйте за те, що вони допомогли запам’ятати вам, чим
відрізняються змінні слова від незмінних. Попрощайтеся з ними.
Вихід
Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та
плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… Поверніть голову праворуч, ліворуч… Кілька разів глибоко
вдихніть і видихніть. Повільно розплющте очі. Ось ви знову в нашому класі.
Як Ви себе почуваєте після подорожі?

ОБРАЗОН

24

ТЕМА: НАПИСАННЯ ПРЕФІКСІВ ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-

Навчальний релаксаційний текст №7
Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення. Розслабте
обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть,
як м’язи обличчя стають м’якими,
розслабленими… Усміхніться, адже ви такі гарні,
коли усміхаєтесь. Уявіть, як усміхається кожна
клітинка Вашого тіла…
Уявіть ваш улюблений куточок природи або
якесь інше місце, де ви відчуваєте себе
спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою.
Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і
звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи
навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, який ви маєте вигляд, коли
відпочили, звільнились від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу,
вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Уявіть себе серед просторої світлої вітальні. Вона заставлена полицями
з книжками та старовинними меблями, по кутах кімнати запалені свічки,
саме вони освітлюють кімнату. Вас зустрічає поважний господар – це пан
Правопис, запрошує сідати на м’якенькі канапи та хоче познайомити з
синами-префіксами. Щасливий батько пишається своїми дітьми, їх у нього
троє – Пре, При, Прі – усі вони займаються творенням слів.
Знайомтеся: префікс Пре утворює слова, які виражають найвищий
ступінь вияву ознаки, його можна замінити словом дуже. Порівняйте:
премудрий – дуже мудрий, предобрий – дуже добрий, предивний – дуже
дивний. Крім того, префікс Пре вживається в словах, які треба запам’ятати:
презирливий, презирство, превелебний, пренепорочний, преподобний,
преосвященний, престол і похідних. Повторимо ці слова й запам’ятаємо:
презирливий, презирство, превелебний, пренепорочний, преподобний,
преосвященний, престол.
Префікс При вживається у словах, що означають наближення,
приєднання, наприклад: прибігти, пришити; також у словах, що означають
неповноту, частковість і результат дії, наприклад: прикрити, присолити,
придумати.
Префікс Прі наймолодший серед братів і вживається лише в чотирьох
словах, а саме: прізвище, прізвисько, прірва, прірвистий та похідних від них.
Повторімо ці слова: прізвище, прізвисько, прірва.
На жаль, треба повертатися. Подякуйте Правопису та його синам-
префіксам за гостинність і за нові знання. Пообіцяйте, що не плутатимете
префікси в словах і будете грамотними!

25

Вихід
Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та
плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… У Вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть
голову праворуч, ліворуч… Усміхніться і зробіть глибокий вдих… Не
поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Як
Ви себе почуваєте після подорожі?

ОБРАЗОН

26

РОЗДІЛ 3. ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ.
ОРФОГРАФІЯ

ТЕМА: ЗВУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ БУКВ Я, Ю, Є, Ї ТА Щ

Навчальний релаксаційний текст №8
Психофізіологічна підготовка
Сядьте зручніше, заплющте очі. Розслабтесь
усім тілом: відчуйте, як зникає напруга з ніг,
колін, стегон, як розслабляється живіт, плечі,
шия. Усвідомте, у якому положенні знаходяться
руки й покладіть їх так, як Вам зручно. Розслабте
голову й мʼязи обличчя. Зробіть глибокий вдих і з
видихом відпустіть усі думки й переживання.
Уявіть ваш улюблений куточок природи або
якесь інше місце, де ви відчуваєте себе
спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою.
Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і
звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на
місці спокою, який ви маєте вигляд, коли відпочили, звільнились від
непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою.
Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Діти, уявіть, що сьогодні ви опинилися в надзвичайно цікавому місці –
у зоопарку. Вслухайтеся в це слово – «зоопарк». Латинською мовою слово
«зоо» означає – «тварина», а слово «парк» усім вам добре відомо. Якщо
зʼєднати ці слова, то вийде парк, у якому живуть тварини. Але це місце
незвичайне, усі звірі, які мешкають тут, уміють розмовляти.
Погляньте навколо: праворуч велично походжає цар звірів лев, ліворуч
– у маленькому озерці пишаються своєю вродою білі лебеді. Прогуляймося
до вольєрів із тваринами. Ось і перший житель цієї цікавої зоокраїни –
віслюк.
Підійдімо ближче до нього. Віслючок радо зустрічає гостей та
знайомиться з вами. Ви дізнаєтесь, що його ім’я Йа. А він знайомить вас зі
своїми друзями, що живуть поруч із ним: слоником Йу та альпакою Йе.
Тварини просять вас правильно називати їх імена, адже вони звучать так
само, як букви Я, Ю, Є в українській мові, що позначають два звуки [йа],
[йу], [йе], коли стоять на початку слова (юнга [йунга], яр [йар]) або після
букв, що позначають голосні (заєць [зайец'], знаю [знайу]), або після
апострофа (м’ята [мйата], б’є [бйе]) чи знака м’якшення (мільярд
[м’іл’йард]). Віслюк Йа також просить вас не забувати, що букви Я, Ю, Є
можуть позначати й один звук, у випадку, якщо вони позначають м’якість
попереднього приголосного: диня [дин'а], люди [л'уди], синє [син'е].

27

Ви далі знайомитесь із мешканцями зоопарку, проходите туди, де
розміщено вольєри бегемота та змії. Ці тваринки теж мають цікаві імена:
бегемота називають Йі, а змію – ШЧ. Щоб краще запам’ятати їх імена, вони
пропонують вам згадати букви Ї та Щ, що завжди в українській мові
позначають два звуки [йі] (їжак – [йіжáк]) та [шч] (щастя – [шчáс’т’а]).

Час повертатися додому. Мешканці зоопарку прощаються з вами й
чекають у гості наступного разу. Подивімося знову. У зоопарку живе віслюк
Йа, слоник Йу та альпака Йе, бегемот Йі та змія ШЧ. Я, Ю, Є в українській
мові можуть позначати два звуки [йа], [йу], [йе], коли стоять на початку
слова (олія [ол'ійа], яр [йар]) або після букв, що позначають голосні (заєць
[зайец'], знаю [знайу]), або після апострофа (м’ята [мйата], б’є [бйе]) чи знака
м’якшення (мільярд [м’іл’йард]). Я, Ю, Є можуть позначати один звук, у
випадку пом’якшення попереднього приголосного: диня [дин'а],
люди [л'уди], синє [син'е]. Букви Ї та Щ в українській мові завжди
позначають два звуки [йі] (їжак – [йіжáк]) та [шч] (щастя – [шчáс’т’а]).

Який цікавий зоопарк та його незвичайні мешканці! Але час
повертатися. Подякуйте віслюкові, слону, бегемотові, альпаці, змії.
Подякуйте їм за приємне й корисне спілкування. Подякуйте їм за те, що вони
познайомили Вас зі звуковим значенням букв я, ю, є, ї та щ. Попрощайтеся з
ними. Час повертатися до класу.

Вихід
Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та
плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… У Вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть
голову праворуч, ліворуч… Усміхніться та зробіть глибокий вдих… Не
поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Як
Ви себе почуваєте після подорожі?

ОБРАЗОН

28

ТЕМА: УПОДІБНЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Навчальний релаксаційний текст №9
Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення. Розслабте
обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як
м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими…
Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь.
Уявіть, як усміхається кожна клітинка Вашого
тіла…
Уявіть ваш улюблений куточок природи або
якесь інше місце, де ви відчуваєте себе
спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою.
Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і
звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на
місці спокою, який ви маєте вигляд, коли відпочили, звільнились від
непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою.
Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Уявіть себе на баштані. Це широкі простори та незабутні враження!
Скільки тут кавунів, динь! Вони лежать і пишаються на сонці, визрівають,
наливаються солодким запашним соком. Відчуйте цей запах! Соковитий
кавун — розкішний подарунок літа. Кавун розчахнеш — жаром палахне, пуд
сонця в ньому, іскристого, соковитого… Він наливається життєдайним
соком, жайворонки весело заливаються в небі, коли до млості припікає сонце,
величний цей баштан готовий віддати свої незчисленні багатства. Дивовижні
великі кавуни лопаються і тече з них густий медовий сік. Їм не заважає
спекотне сонце, вони насолоджуються теплом та підставляють свої бочки
лагідним промінчикам. На цьому баштані багато сортів кавунів, вони різні,
але, на перший погляд, однакові. Наче уподібнені один до одного. В
українській мові уподібнення означає, що приголосні звуки, які стоять поряд,
стають подібними один до одного.
У природі немало представників тваринного та рослинного світу мають
здібності пристосовуватись до навколишнього середовища. Здатні
підлаштовуватись один під одного люди. Так само, коли поруч опиняються
різні за характеристиками приголосні звуки, вони починають впливати в
процесі мовлення один на одного. Виникає процес, який називається
УПОДІБНЕННЯ. Уподібнення буває трьох видів – абсолютно різних за
своєю природою.
Уявіть, що ви стукаєте по кавуну. Лунають дзвінкі звуки. Цей кавун ви
кладете в рюкзак. Прислухайтесь до цього слова. Вимовляємо[р’уґзак],
відбувається уподібнення за дзвінкістю: дзвінкий [з] впливає на глухий [х] та
уподібнює його до дзвінкого [ґ].
Уявіть, що розрізаєте стиглий соковитий кавун і бачите м’яку яскраву
серцевину цієї ягоди. Ви відчуваєте радість. Саме на прикладі цього слова

29

можете побачити, як відбувається уподібнення за м’якістю. Під час
уподібнення наступний звук впливає на попередній. Наприклад, у випадку
уподібнення за м’якістю наступний м’який приголосний [т′] випливає на
твердий [с] і робить його м’яким [с′].

Вимовляємо [рад′іс′т′].
Подивіться, скільки ще кавунів на баштані, а он на тій стежці, що
праворуч, лежить кавун-велетень. Прислухайтесь до слова стежці. У цьому
слові відбувається уподібнення звуків за місцем і способом творення:
свистячий [ц′] впливає на шиплячий [ж] та уподібнює його до себе, тобто до
свистячого [з′]. Тому вимовляємо [стез′ц′і]. Та-а-ак, це уподібнення звуків
важко збагнути. Його можна хіба почути, або й просто вивчити.

Отже, баштан допоміг нам зрозуміти три види уподібнень в
українській мові: уподібнення звуків за дзвінкістю; уподібнення звуків за
м’якістю; уподібнення звуків за місцем і способом творення.

Подякуємо кавунам та сонячним промінчикам теплого сонця за знання.
Подякуємо величному баштану за відпочинок.

Вихід
Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та
плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… У Вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть
голову праворуч, ліворуч… Усміхніться та зробіть глибокий вдих… Не
поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Як
Ви себе почуваєте після перебування на баштані?

ОБРАЗОН

30

ТЕМА: ВИМОВА ТА ПРАВОПИС ПРЕФІКСІВ З- (ЗІ-), С-, РОЗ- (РОЗІ-),

БЕЗ-

Навчальний релаксаційний текст №10
Психофізіологічна підготовка
Сядьте зручніше, заплющте очі.
Розслабтесь усім тілом: відчуйте, як зникає
напруга з ніг, колін, стегон, як розслабляється
живіт, плечі, шия. Усвідомте, у якому положенні
знаходяться руки й покладіть їх так, як Вам
зручно. Розслабте голову і мʼязи обличчя. Зробіть
глибокий вдих і з видихом відпустіть усі думки й
переживання.
Уявіть ваш улюблений куточок природи
або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе
спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою.
Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого місця
спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, який ви
маєте вигляд, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок…
Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Уявіть, що ви вирушили в морську подорож на невеличкому човні. Ви
пливете спокійним блакитним морем і раптом бачите неймовірно чудовий
острів. Це може бути місце, де Ви вже одного разу побували, або яке бачили
на картинці. Ви виходите на берег. Уявіть, які звуки чуєте? Які запахи
відчуваєте? Вас оточують найфантастичніші дерева. Ось пальми з кокосами,а
далі, придивіться – чагарникові зарості, фруктові дерева. Ви відчуваєте запах
їх плодів. Підійдіть ближче та посмакуйте ними. Озираєтесь навкруги і
бачите піщаний берег та воду, нахиліть голову до неї. Придивіться: крізь неї
помітне дно та зграйки екзотичних рибок. Які вони красиві й виблискують на
сонці. Десь здалеку до вас долинає спів та чарівна музика. Ви озираєтеся
врізнобіч, бачите невеличку стежку. Прямуючи нею через ліс, ви потрапляєте
в селище Префіксів. Праворуч на галявині, залитій сонцем, сидять люди, які
радо зустрічають вас та запрошують до свого кола. Вождь розповідає, що їх
плем’я теж має назву Префікси. Ви знайомитесь із Вождем Без- та його
дружиною Роз-. Вони розповідають вам про свій побут: у кінці префіксів
«роз»- «без» завжди пишеться буква «з», адже в словах української мови
немає префіксів рос-, бес-, тому подружжя стежить, щоб люди правильно
писали слова безмежний, розлогий, розпитати, розказати, безпомічний.
Ваше знайомство з мешканцями селища Префіксів триває. Проходите
углиб села, де вас зустрічають діти: дівчатка Розі та Зі- та хлопчики С- та З.
Хлопчик С- запрошує вас до КАФЕ«ПТАХ» і розповідає, що префікс С-
пишеться перед буквами К, Ф, П, Т, Х: сказати, спитати, створити,
сфотографувати, схотіти. Хлопчик З- ділиться з вами своїм секретом – перед

31

усіма іншими приголосними пишеться префікс з-: зчепити, зшити, змінити,
зчавити.

Дівчатка Розі та Зі- запрошують вас до чарівного саду, де відкривають
ще одну таємницю і просять зберегти її та завжди пам’ятати, що для
милозвучності та полегшення вимови перед коренем, який починається
кількома приголосними, з префіксами роз-, з- вживається звук /і/ та
утворюються префікси розі-, зі-: розігнати, зігнути, зіпсувати.

Час повертатися додому, але вам не хочеться прощатись із
мешканцями чудового селища Префіксів. Проводжати вас зібралося все село.
Подружжя Роз- та Без- дарують світлину із написом «Напам’ять від Роз- та
Без-, які завжди пишуться з буквою «з» у кінці префіксів». А діти З- та С-
пропонують із ними вивчити віршик «Перед ка, пе, те, еф, ха префікса зе
ніколи нема. Розпалити – та спалити, розказати – та сказати, безкраїй, але
скраю, – і я правило вже знаю. Має тут свій інтерес завжди лише префікс ес:
скопати, спиляти, стиснути, сфотографувати, схилити».

Дівчатка Розі та Зі- на прощання співають вам веселу пісеньку:
Прогнати хочу хмари я,
та їх не подолати,
тож допоможе буква І
ті хмари розігнати.
Я легко слово вимовляю
і хутко хмари розганяю,
я килим можу розіслати,
я можу лука розігнути,
деталь я можу розібрати
і свої пальці розімкнути,
зіграти можу на гітарі,
й зібрати друзів нерозлучних.
Якщо І з префіксами в парі –
звучать слова ці
МИЛОЗВУЧНО.
Які чудові та гостинні мешканці! Але час повертатися. Подякуйте
подружжю та їх дітям за приємне й корисне спілкування. Подякуйте їм за те,
що вони познайомили Вас із правилами написання префіксів. Попрощайтеся
з ними.
Вихід
Час повертатися до класу. Ви сідаєте у свій човник. Вода в морі дуже
тепла, але в той же час вона освіжає. Хвилі так приємно гойдають… Ви
дивитесь на небо, на білосніжні хмари. Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до
ніг та рук… Відчуйте спину та плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх…
Порухайте долонями, плечима… Поверніть голову праворуч, ліворуч…
Кілька разів глибоко вдихніть і видихніть. Повільно розплющте очі. Ось ви
знову в нашому класі. Як Ви себе почуваєте після подорожі?

32

ОБРАЗОН

33

ТЕМА: СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

Навчальний релаксаційний текст №11
Психофізіологічна підготовка
Сядьте зручніше, заплющте очі. Розслабтесь
усім тілом: відчуйте, як зникає напруга з ніг,
колін, стегон, як розслабляється живіт, плечі,
шия. Усвідомте, у якому положенні руки й
покладіть їх так, як Вам зручно. Розслабте голову
та мʼязи обличчя. Зробіть глибокий вдих і з
видихом відпустіть усі думки й переживання.
Уявіть ваш улюблений куточок природи або
якесь інше місце вашого спокою. Уявіть кольори,
які вас оточують… Уявіть рухи та звуки вашого
місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою,
який ви маєте вигляд, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок…
Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
А зараз уявіть, що ви опинилися в лузі. Яке розмаїття рослин тут можна
побачити! Ось петрів батіг, конюшина, ромашка. Відчуйте, який чудовий
аромат іде від цих квітів. Кущ калини розкинув свої гілки. Підійдіть ближче,
придивіться до цієї неймовірно красивої рослини. Колись, у сиву давнину,
калину повʼязували з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця
й Зірки. Дістала вона своє імʼя від старословʼянської назви Сонця – Коло.
Калина – символ України, дерево українського роду. Її ягоди червоні, вони
символізують безсмертя роду.
Прислухайтесь… Хтось здалеку співає:

Ой у лузі червона калина похилилася.
Чогось наша славна Україна зажурилася.

А ми тую червону калину підіймемо.
А ми нашу славну Україну розвеселимо!
Як гарно звучить українська пісня! Недаремно українську мову в
усьому світі вважають однією з наймелодійніших. Це досягається засобами
милозвучності. Одним із таких засобів є спрощення в групах приголосних як
в усній, так і в письмовій формі. Уявіть, що ми тримаємо в руках кетяг
калини. Подивіться, скільки яскравих грон висить на ньому! На кожному
гроні – багато ягід. Доторкніться до ягід кожного грона. Погляньте, на трьох
ягодах першого грона написана група з трьох приголосних: ждн, а на ягодах
другого грона – здн. Відчуйте, як дує вітерець, він торкається ваших щік і
зриває одну з калинових ягід, на якій написана буква д, залишаючи лише жн,
зн. Звук д випав, тобто відбулося спрощення у вимові й на письмі. Вимовте
тижневий, виїзний. Напишіть тижневий, виїзний без д. Подивіться, на
калинові грона, на яких написані групи стл, стн, сіла пташка й зірвала ягідки
з буквю т, яка випала, залишились сл, сн. Вимовте щасливий, радісний без т.
Запишіть слова щасливий і радісний без т.

34

Листочки калини висять цілі, їх вітерець не зачепив. На листочках
написані слова: кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути,
зап’ястний, шістнадцять, хворостняк. Це слова-винятки, які пишуться з
буквою т. На окремому листочку розмістилися слова іншомовного
походження, у яких теж літера т зберігається: контрастний, баластний,
форпостний.

Час повернутися до класу. Подивімося ще раз на калину. Скуштуйте її
м’які, солодкі й корисні ягоди. Запам’ятаймо групи приголосних, у яких
відбувається спрощення: ждн — жн: тиждень — тижневий; здн — зн:
виїздити — виїзний; стл— сл: щастя — щасливий; стн — сн: радість —
радісний; рдц — рц: серденько — серце; скн — сн: тиск — тиснути; зкн —
зн: бризкати — бризнути. Зірвіть кетяг калини, відчуйте її аромат, погляньте
на листочки-винятки та слова іншомовного походження: кістлявий,
пестливий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, шістнадцять, хворостняк,
контрастний, баластний, форпостний.

Подякуйте всім рослинам, які ви побачили в лузі. Подякуйте їм за
приємну й корисну прогулянку. Подякуйте калині за те, що вона не тільки
лікарська рослина, але ще допомогла вам запам’ятати групи приголосних, у
яких відбувається спрощення та винятки з цього правила. Попрощайтеся з
нею.

Вихід
Час повертатися до класу. Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та
рук… Відчуйте спину та плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх…
Порухайте долонями, плечима… Поверніть голову праворуч, ліворуч…
Кілька разів глибоко вдихніть і видихніть. Повільно розплющте очі. Ось ви
знову в нашому класі. Як Ви себе почуваєте після подорожі?

ОБРАЗОН

35

ТЕМА: ЧЕРГУВАННЯ [Г], [К], [Х] – [Ж], [Ч], [Ш] – [З′], [Ц′], [С′]

Навчальний релаксаційний текст №12
Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення. Розслабте обличчя,
шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як м’язи
обличчя стають м’якими, розслабленими…
Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь.
Уявіть, як усміхається кожна клітинка Вашого
тіла…
Уявіть ваш улюблений куточок природи або
якесь інше місце, де ви відчуваєте себе
спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть кольори, які вас
оточують… Уявіть рухи і звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи
навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, який ви маєте вигляд, коли
відпочили, звільнились від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу,
вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мисле образу
Сьогодні ми з вами вирушимо в подорож.
Серед високих мальовничих гір та прадавніх смерекових лісів, де
киплять холодні річки, а над плаєм здіймається синій дим від ватри, живе
сама казка. Сюди приходиш, аби вдихнути розрідженого повітря якоїсь
особливої, неосяжної свободи. Це місце, де життя набуває нового сенсу, а від
атмосфери простоти й щирості дістаєш неусвідомлене задоволення, силу та
енергію, що випромінюють ці дивовижно величні гори…Тут збереглися
практично незаймані цивілізацією місця, де можна відпочити від міського
гамору. Вдихніть ковток чистого повітря, розслабтеся, почуйте спів гір.
Уявіть, що ви підіймаєтесь на вершину, де можна помилуватися
гірськими просторами, м’якими обрисами хребтів та крихітними, неначе
іграшковими, селами біля підніжжя гір. Тут людина зливається з природою,
стає її невіддільною частинкою. Зупиніться, ми бачимо гірську річку. Зверху
з шумом та гуркітом мчить потік. Вода в річці крижана! Вона така піниста,
що здається білою.
Перейти гірську бурхливу річку не так просто, тому ми бачимо
місточки. Прислухайтесь до слова ріка, ми чітко вимовляємо звук [к], а де
лежать камінчики? У ріці. Що змінилося? Звук [к] змінився на звук [ц′]. Ми
бачимо, що це не велика ріка, а маленька гірська річка. Знову звуки змінили
один одного: [к] змінився на [ч]. Отже, можуть чергуватися[к], [ч], [ц′]: ріка –
річка – у ріці.

36

А що це за камінчики? Подивіться, на них записані звуки, вони
чергуються один з одним. В українській мові відбувається чергування
приголосних [к], [ч], [ц′] — [г], [ж], [з′] — [х], [ш], [с′].

Ми продовжуємо нашу подорож. Уявімо, що нам потрібно перейти цю
гірську річку та потрапити на берег. Подивіться на місточки, чергування яких
звуків ми бачимо? Берег — бережок — на березі. Отже, чергуються [г], [ж],
[з′].
А що це на березі? Це летить пух-пушок від кульбабок! І все навколо біле, у
пусі! Пух — пушок — у пусі. Отже, чергуються [х], [ш], [с′].

Сьогодні бурхлива гірська річка допомогла нам познайомитися з
чергуванням приголосних звуків [к], [ч], [ц′] — [г], [ж], [з′] — [х], [ш], [с′].

Подякуємо мальовничім горам та крижаній річці за знання. Подякуємо
місточкам за відпочинок.

Вихід
Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та
плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… У Вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть
голову праворуч, ліворуч… Усміхніться та зробіть глибокий вдих… Не
поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Як
Ви себе почуваєте після перебування у горах?

ОБРАЗОН

37

ТЕМА: ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА

Навчальний релаксаційний текст №13
Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення. Заплющте
оченята. Розслабтеся. Уявіть, як м’язи обличчя
стають м’якими, розслабленими… Усміхніться,
адже ви такі гарні, коли усміхаєтеся.
Уявіть, що ви гуляєте влітку на ароматному
лузі, де ви відчуваєте себе спокійними та
щасливими. Уявіть кольори, які вас оточують…
Уявіть рухи й звуки вашого місця спокою, запахи
навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, який
ви маєте вигляд, коли відпочили, звільнились від
непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою.
Будьте щирі з собою.

Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Уявіть, що всі птахи здатні тільки літати, але не в змозі сідати на квіти,
гілочки дерев. А їм так хочеться відчути на дотик усю чарівність цього світу.
Ось маленьке пташеня, воно почуло від чаклуна загадковий спосіб звільнити
всіх птахів від неперервного польоту. І тепер разом із ним ми вирушаємо в
подорож на пошуки друїда Апострофа, відомого своїм твердим духом та
роздільною вимовою. Знайти його можна тільки перед звуками я, ю, є, ї.
Отже, вперед до здійснення мрії! Ми летимо на пошуки друїда на імʼя
Апостроф. Дорогою зустрічаємо приголосні країни Мавпи Буф, твердий
приголосний р, префікси, які закінчуються на твердий приголосний звук. З
усіма твердими друїд Апостроф дружить, але завжди стоїть після них. А ось
назустріч нам іде хлопець Лукʼян. З ним теж дружить Апостроф. Рухаємося
далі. А це що на нашому шляху? Закодовані слова, куди ніколи не потрапить
друїд Апостроф (свято, цвях, дзвякнути, різьбяр, мертвяк, мавпячий,
горохвяний, рутвяний, морквяний, духмяний, медвяний, тьмяний), бо перед
[б], [п], [в], [м], [ф] у цих словах є інший кореневий приголосний.

Пролетівши цей довгий шлях, ми разом із пташеням урятували
Апострофа, і тим самим здійснили мрію всіх птахів. Тепер вони можуть
робити зупинки під час польоту, щоб насолодитися природою.

Якщо вам потрібна допомога друїда Апострофа, шукайте його завжди
після твердих приголосних примовки «Мавпа Буф» та твердого [р], твердих
приголосних, на які закінчуються префікси або перша частина складних слів,
у слові Лукʼян та похідних від нього. Але запамʼятайте, що апостроф
обовʼязково стоїть перед я, ю, є, ї.

Сьогодні ми мандрували на пошуки друїда Апострофа. Подякуймо
маленькому пташеняті, яке було дуже хоробрим та витривалим. Подякуймо
друїду за твердість його духу. Усім героям, які зустрілися на цьому шляху, за
приємне й корисне спілкування. Попрощайтесь із ними. Час повертатися
додому.

38

Вихід
А тепер повільно змахніть крилами і наближайтеся до землі. Ось ми і
знову на землі, у цій кімнаті. Усміхніться, адже ви такі гарні, коли
усміхаєтеся. Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте
спину та плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… Поверніть голову праворуч, ліворуч… Усміхніться і зробіть
глибокий вдих… Ось ви знову в нашому класі. Як Ви себе почуваєте після
наших пригод?

ОБРАЗОН

39

РОЗДІЛ 4. ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ Й

ПУНКТУАЦІЇ

ТЕМА: ГОЛОВНЕ Й ЗАЛЕЖНЕ СЛОВО В СЛОВОСПОЛУЧЕННІ

Навчальний релаксаційний текст №14
Психофізіологічна підготовка
Сядьте зручніше, заплющте очі.
Розслабтесь усім тілом: відчуйте, як зникає
напруга з ніг, колін, стегон, як розслабляється
живіт, плечі, шия. Усвідомте, у якому положенні
знаходяться руки й покладіть їх так, як Вам
зручно. Розслабте голову й мʼязи обличчя.
Зробіть глибокий вдих і з видихом відпустіть усі
думки й переживання.
Уявіть ваш улюблений куточок природи
або якесь інше місце вашого спокою. Уявіть
кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки
вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці
спокою, який ви маєте вигляд, коли відпочили, звільнились від непотрібних
думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з
собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Уявіть собі початок осені. Удень ще по-літньому тепло, навіть
спекотно. Тільки вечори стали прохолоднішими.
Ви йдете вузенькою доріжкою до лісу. Ось вона поступово
перетворюється на лісову стежку, яка петляє між високими соснами,
стрункими берізками, гнучкими, неспокійними осиками. Трава не висока,
подекуди лежить опале листячко, пофарбоване в осінні барви. У лісі так
тихо. Кожен крок далеко чути, але шелест листя, неголосний тріск гілочок
під ногою не порушує лісовий спокій і тишу. Літають пташки, ви чуєте звуки
їх пісеньок.
Ви йдете лісовою стежкою, вам так добре й спокійно, вдихаєте запах
смолистих сосен. Їх стовбури такі шорсткі, теплі, подекуди поблискують на
сонці краплі свіжої смоли.
А скільки в лісі грибів! Їх яскраві капелюшки видно здалеку.
Підберезники й боровики краще маскуються, їх помітно, коли підійдеш
достатньо близько. Ви нахиляєтесь, щоб зірвати найкрасивіший грибок, аж
раптом він повертається до вас, усміхається. Грибочок оживає та починає
танцювати, він просить, щоб ви затанцювали разом із ним. Після веселого
танку сідаєте на зелену травку та знайомитесь ближче. Грибочок розповідає,
що цей ліс чарівний, він має назву Словосполучення. Тут панують головні та
залежні слова. «Ось я, наприклад, є головним словом, – повідомляє грибочок,
а мій сусід – залежним словом. Чому? Від головного слова в словосполученні

40

ставимо питання до залежного: їстівний гриб (гриб – який? – їстівний), росте
біля дерева (росте – де? – біля дерева). Тобто слово, від якого ставиться
питання в словосполученні, є головним, а слово, до якого ставиться питання,
є залежним».

Поспілкувавшись із грибочком, ви збираєтесь назад додому, бо вже час
повертатися. Він просить вас не забувати про цей незвичайний ліс і
пам’ятати про словосполучення і його головне та залежне слово, а саме те,
що від головного слова до залежного ставиться питання (гриб (який?)
високий; росте (де?) в лісі). Подякуйте йому за приємне й корисне
спілкування. Подякуйте за те, що він познайомив Вас зі словосполученням,
головним та залежним словом. Попрощайтеся з ним.

Вихід
Час повертатися до класу, але пам’ятайте, що Ви маєте можливість у
будь-який час відвідати цей ліс. Він завжди допоможе вам відпочити й
відновити душевні сили, набратися впевненості в собі й у завтрашньому дні.
Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та
плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… Поверніть голову праворуч, ліворуч… Кілька разів глибоко
вдихніть і видихніть. Повільно розплющте очі. Ось ви знову в нашому класі.
Як Ви себе почуваєте після подорожі?

ОБРАЗОН

41

ТЕМА: ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ

Навчальний релаксаційний текст №15
Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення. Розслабте
обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як
м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими…
Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь.
Уявіть, як усміхається кожна клітинка Вашого
тіла…
Уявіть ваш улюблений куточок природи або
якесь інше місце, де ви відчуваєте себе
спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою.
Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і
звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи
навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, як ви виглядаєте, коли відпочили,
звільнились від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому
місцю спокою. Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Уявіть, що Ви в країні Речення. Вона – на дивовижному острові, який
омиває океан Синтаксис. Мешканці цієї країни називаються членами
речення, вони, дружелюбні, чемні та гостинні, одразу запрошують вас на
екскурсію островом. Тут є, на що подивитись: охайні будинки серед пишних
дерев, рідкісні тварини, що гуляють просто неба й навіть беруть їжу з рук.
Місцеві підводять вас до двох найбільших та найкрасивіших будинків. Тут
живуть Підмет та Присудок. Вони утворюють основу Речення та є його
головними членами. Усі інші члени називають другорядними. Подивіться, як
всі поважають Підмет і Присудок, бо без них Речення не може існувати.
Підмет означає предмет, про який ідеться в реченні, та відповідає на питання
хто? Що? Наприклад, хто? – хлопчик, що? – дерево. А Присудок
характеризує Підмет за дією чи ознакою та відповідає на питання: що
робить? Що зробить? Що робив? Що робили? Яким є підмет? Хто він такий?
та ін. Наприклад, що робить хлопчик? – читає. Підмет і Присудок ставлять
питання один одному.
Але час повертатися. Подякуйте членам Речення за гостинність.
Подякуйте Підмету і Присудку за нові знання.
Вихід
Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та
плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… У Вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть
голову праворуч, ліворуч… Усміхніться і зробіть глибокий вдих… Не
поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Як
Ви себе почуваєте після подорожі.

42

ОБРАЗОН

43

ТЕМА: ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЕННЯ; ЗА

ЕМОЦІЙНИМ ЗАБАРВЛЕННЯМ: ОКЛИЧНІ Й НЕОКЛИЧНІ

Навчальний релаксаційний текст №16
Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення. Розслабте
обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як
м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими…
Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь.
Уявіть, як усміхається кожна клітинка Вашого
тіла…
Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь
інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де
ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть кольори,
які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого
місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою,
який ви маєте вигляд, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок…
Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мисле образу
Уявіть себе на лісовій галявині. Побачте кольори, які вас оточують та
почуйте щебетання пташок. Навколо галявини – стрункі берези, кремезні
дуби, високі сосни. Вдихніть на повні груди цілюще повітря. Як пахне мохом
і сосновою смолою! Це володіння лісника Синтаксису, який сидить, на березі
невеликої річки. Він вивчає словосполучення й речення. Синтаксис –
невтомний працівник, бо він учить усіх мешканців лісу правильно говорити
та висловлюватися. Адже, мета висловлювання і ставлення до того, про що
говориться, можуть бути різні.
Подивиться: посередині галявини розташовано три дерев’яних
будиночки.
На першому будиночку написано – «Розповідні речення», на другому –
«Питальні речення», на третьому – «Спонукальні речення».
До будиночка з написом «Розповідні речення» потрапляють речення, що
містять у собі повідомлення про явища та предмети довкілля або відповідь на
запитання (ствердження або заперечення). Наприклад: Правди не сховаєш.
Згаяного часу і конем не доженеш.
У другому будиночоку з написом «Питальні речення» розміщуються
речення, що виражають питання. На письмі в кінці питального речення
ставиться знак питання: Хто ж од нас у світі дужчий? Із яких країн?
Бувають питальні речення, не розраховані на відповідь. Це риторичні
питання: Чи ми ще зійдемось знову? Чи вже навіки розійшлись? Їхня мета –
спонукати до роздумів або привернути увагу до певного явища: А для чого ті
слова, як плаче музика?
Якщо речення містить у собі наказ, застереження, запрошення, заклик та
виражають волю мовця з метою вплинути на інших або намір до дії самого

44

мовця, то вони потрапляють до будиночка з написом «Спонукальні речення».
Спонукання найчастіше виражається дієсловами наказового способу і
неозначеною формою. Характерною ознакою спонукальних речень є
особлива спонукальна інтонація, що супроводжує кожне спонукальне
речення: Вставай, хто живий, в кого думка повстала, година для праці
настала!

Синтаксис, коли обходить свої володіння, прислухається: чи не потрібна
допомога? Та нагадує нам, що за емоційним забарвленням речення
поділяються на окличні та неокличні.

Речення, які можуть вимовлятися підвищеним тоном з особливою
інтонацією, називаються окличними, у кінці таких речень ставиться знак
оклику. Окличні речення можуть виражати: здивування, іронію,
розгубленість, сумнів, невпевненість, упевненість; жах, злість, гнів, жаль,
ніжність, любов, захоплення, докір, осуд, погрозу, наказ, заклик, прохання та
ін.: Привіт вам, Карпатські гори, і вам, сріблясті річки!

Неокличні речення можуть бути розповідними, питальними та
спонукальними: Пахне хлібом земля, що дала мені сонце і крила —
розповідне. Град буде — розповідне. Хто винен? — питальне. Сядь поряд —
спонукальне.

Отже, ми маємо стежити за своїм мовленням, щоб кожне наше
висловлення потрапило до свого будиночка з розповідними, питальними чи
спонукальними реченнями за метою висловлювання та окличними чи
неокличними за емоційним забарвленням. Нарешті, у лісі все стихає – настає
ніч.

Ми маємо повертатися. Подякуйте лісу за можливість тут побувати,
подякуйте лісникові Синтаксису за його роботу, подякуйте пташкам за їхній
спів.

Вихід
Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та
плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… У Вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть
голову праворуч, ліворуч… Усміхніться та зробіть глибокий вдих… Не
поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Як
Ви себе почуваєте після відвідування лісу та зустрічі з лісовиком
Синтаксисом

45

ОБРАЗОН

46

ТЕМА: ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ,
ОБСТАВИНА

Навчальний релаксаційний текст №17
Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення. Розслабте
обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як
м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими…
Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь.
Уявіть, як усміхається кожна клітинка Вашого
тіла…
Уявіть ваш улюблений куточок природи або
якесь інше місце, де ви відчуваєте себе
спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою.
Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого місця
спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, який ви
маєте вигляд, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок…
Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.

Введення нового матеріалу через формування мисле образу
Уявіть себе на березі моря…Сонце сідає за обрій. Відчуйте подих
вітру, прислухайтесь до звуків морської води. Уявіть кольори, які вас
оточують… А які запахи розливаються навколо вас? Візьміть трохи піску та
пропустіть крізь пальці. Що відчуваєте?
Подивімося вдалину. Сонце вже не так пече, як удень; але таке ж
красиве, хилиться до небокраю.
Ось морські хвилі розбиває корабель із чарівними вітрилами. На
вітрилах ви можете побачити написи: додаток, означення, обставина.
Керують кораблем підмет та присудок – головні члени речення. Але вони б
ніколи не відправилися в таку далеку путь, якби не їх вірні помічники –
другорядні члени речення додаток, означення та обставина.
На першому вітрилі зручно вмостився додаток. Він придивляється , бо
має знати кому й чим допомогти, кого підтримати. Додаток відповідає на
питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим?
на кому? на чому? та означає предмет. Наприклад, у реченні «Нам так
бракувало моря» додаток «моря» відповідає на питання родового відмінка
чого? Та означає предмет.
На другому вітрилі бачимо означення. Воно легке, ніжне та веселе, бо
відповідає на питання який? яка? яке? Які? Або чий? Чия? Чиє? Чиї? та
називає ознаку предмета або його приналежність. Означення підкреслюємо в
реченні хвилястою лінією.

47

На третьому вітрилі розмістилася обставина. Вона точно знає, куди і
як пливе корабель, де він зупиниться; відповідає на питання де? куди?
звідки? як? коли? та означає різні ознаки дії.У реченні «Прекрасно чути
морський шум удень і вночі» останні два слова є обставинами, відповідають
на питання коли? та означають час дії. Підкреслюємо обставину штрих
пунктиром.

Корабель із чарівними вітрилами тихо пливе морем далі. Його
каптіани – це підмет та присудок.Подорожують на кораблі другорядні члени
речення – означення, яке відповідає на питання який?яка? яке? які? або чий?
чия? чиє? чиї? та підкреслюється хвилястою лінією; додаток, що відповідає
на питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? що? ким? чим? на
кому? на чому? та підкреслюється пунктиром; обставина, яка відповідає на
питання де? куди? звідки? як? коли? та підкреслюється штрих пунктиром.

Вихід
Відчуйте ступні ніг… Прилив сил до ніг та рук… Відчуйте спину та
плечі… Поворушіть пальцями, стисніть їх… Порухайте долонями,
плечима… У Вас може з’явитися бажання напружити шию… Поверніть
голову праворуч, ліворуч… Усміхніться та зробіть глибокий вдих… Не
поспішаючи, доторкніться до щік, очей… Ось ви знову в нашому класі. Як
Ви себе почуваєте після перебування на морському узбережжі?

ОБРАЗОН

48

ТЕМА: ЗВЕРТАННЯ. НЕПОШИРЕНІ Й ПОШИРЕНІ ЗВЕРТАННЯ.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ

Навчальний релаксаційний текст №18
Психофізіологічна підготовка
Займіть зручне положення. Розслабте
обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть,
як м’язи обличчя стають м’якими,
розслабленими… Усміхніться, адже ви такі
гарні, коли усміхаєтесь. Уявіть, як усміхається
кожна клітинка Вашого тіла…
Уявіть ваш улюблений куточок природи або
якесь інше місце, де ви відчуваєте себе
спокійними, де ви щасливі, місце вашого
спокою. Уявіть кольори, які вас оточують…
Уявіть рухи і звуки вашого місця спокою…
Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, який ви маєте
вигляд, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок… Подякуйте
цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу
Уявіть себе на березі океану. Уявіть кольори навколо та відчуйте віяння
легкого свіжого повітря. Вдихніть його на повні легені. Зніміть ваше взуття,
обережно ступайте босоніж. Вітер дарує змогу відчути дотик океанської
води. Прислухайтесь, як хлюпочуть грайливі хвилі. Заплющте очі, щоб
насолодитися цим моментом та послухайте казку.
Були собі дві Мушлі. І обидві були Звертання. Час від часу вони сиділи
на морському піщаному дні й приязно розмовляли. А навкруги плинуло
підводне життя. Водорості повільно погойдувалися із хвилями в такт. Рибки
снувалися туди-сюди.
– Послухай, Блакитна Перлино, а чому нас ніхто не чує? – запитала мушля
Перлинка.
– Можливо, Перлинко, ми маємо тихий голос та нікому не потрібні, – із
сумом відповіла мушля Блакитна Перлинка.
Поважна й розумна пані Медуза, пропливаючи неподалік, почула
розмову та вирішила допомогти.
–Наша мова – це океан слів. Є в ній прекрасні звертання. Добрі й мудрі,
чудові слова. Але щоб тебе почули, треба заговорити, правильно звернутися
– сказала Медуза.
– Звертання – це слово або сполучення слів, що називає того, до кого
звернена мова, – почала пояснення Медуза.
– Якою ж частиною мови виражене звертання? – запитала одна Мушля.
– Іменником,– відповіла Медуза.
– У формі якого відмінка вживається звертання ? – поцікавилася друга
Мушля.

49

– Звертання має форму кличного відмінка, – зауважила вона.
– До речі, за будовою звертання можуть бути поширеними. Вони
складаються з двох і більше слів – як твоє ім’я, Блакитна Перлинко. А
непоширені – з одного слова, як твоє ім’я, Перлинко, – додала Медуза,
огорнувши їх своїм тілом, немов обіймаючи.
– А ще, любі мої, звертання може бути риторичним та власним. Звернення
до відсутньої особи, предмета , явища природи – риторичне, а до присутньої
– власне звертання. А ось на письмі, якщо звертання стоїть у середині
речення, то з обох боків його виділяємо комами. Якщо звертання стоїть на
початку речення і його вимовляємо з окличною інтонацією, після нього
ставимо знак оклику. Тоді наступне слово пишемо з великої літери. Якщо
звертання стоїть у кінці речення, перед ним ставимо кому, а після нього –
або знак оклику, або знак питання, або крапку залежно від інтонації. Далі
поважна Медуза продовжувала:
– Є речення, у яких звертання повторюється, такі звертання називають
однорідними, між ними ставиться кома або знак оклику, залежно від
вимовної інтонації. Уже коли розмова зайшла про речення, то без інтонації
речення не існує. І вам, мабуть, цікаво, як же вимовляється звертання у
реченні? Потренуймося?!
Воно вимовляється так:
– На початку – оклична інтонація. Вітре! Хто дав тобі сили?
– У кінці – послаблюємо інтонацію. Хто дав тобі сили, вітре?
–У середині – низький тон, прискорений темп – швидко. Хто сили, вітре,
тобі дав?

Раптово здійнялися хвилі, то була, така собі, відповідь вітру : «Не
буди лихо, поки воно тихо». «Почув?!» – захвилювалися Мушлі,
споглядаючи на свою вчительку. «Не хвилюйтеся, маленькі мушлі, –
заспокоїла вона. Це означає, що вітер вас почув, бо ви правильно до нього
звернулися. А ще запам’ятайте, що іменники на зразок камбала, риба,
людина, мама, подруга, зоря, пісня, мрія (із закінченням –а, – я в називному
відмінку) в кличному відмінку мають такі закінчення:
- о камбало, рибо, людино, подруго;
- е зоре, пісне;
- є мріє;
- ю матусю.
Іменники на зразок тато, хлопець, друг, тунець (із нульовим закінченням і
закінченням –о,- е в називному відмінку) в кличному відмінку мають такі
закінчення:
- у тату;
- е хлопче, друже;
- ю тунцю.

Іменники на зразок ніч, радість (із нульовим закінченням у називному
відмінку) в кличному відмінку мають такі закінчення: - е ноче, радосте». Так
завершила Медуза своє пояснення.

50