Розділ ІІ
базальт, граніт, мармур тощо), а також промислові мінерали (графіт, азбест,
слюда, кварц), коштовне й напівкоштовне каміння. Гідромінеральними ресур-
сами є прісні та мінеральні води (зокрема термальні), лікувальні грязі. Така
класифікація доволі умовна, оскільки деякі мінеральні ресурси використо-
вують у різних виробництвах. Зокрема вапняк є сировиною для металургії та
для будівельної індустрії, нафта, газ і вугілля — це не лише енергоносії, а й
сировина для хімічної промисловості.
Оцінюючи окремі види ресурсів з економічної точки зору, враховують їх
кількість (обсяг запасів), якість (вміст корисної речовини), структуру запасів
(загальногеологічні та промислові) і можливість видобутку.
Чимало мінеральних ресурсів належать до стратегічно важливих, бо з
ними пов’язані перспективи розвитку національних економік та світового
господарства. Це стосується насамперед паливних ресурсів. Щораз більші
потреби в паливі, енергії й сировині стають важливим стимулом технічно-
го й технологічного прогресу. Зокрема розвинені держави для зменшення
залежності від імпорту мінеральних ресурсів удосконалюють технології
виробництва, стимулюють енерго- та матеріалозбереження, використовують
альтернативні джерела енергії, «вторинні» ресурси, виробляють штучні за-
мінники сировини тощо.
РЕСУРСОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ КРАЇН. Вичерпних природних ресурсів люд-
ству вистачить на обмежений період, оскільки їхні запаси не поповнюються.
Кількість років, на які вистачить мінерального ресурсу за теперішніх річних
обсягів його видобутку, називають ресурсозабезпеченістю. Її обчислюють як
співвідношення між обсягами запасів ресурсу (З) та його видобутку (В) за
Рекорди світу рік: Р = З : В. Наприклад, станом на
За розрахунками вчених, світових запасів 2014 р. відомих у світі запасів нафти
мінерального палива за сучасного рівня вистачало приблизно на 50 років,
видобутку може вистачити більш ніж на водночас у Саудівській Аравії — на
1000 років. Однак якщо враховувати запа- 140 років, а у США — лише на 10.
си, доступні для видобудку, а також щораз Показники ресурсозабезпеченості
більше споживання, така забезпеченість змінюються з року в рік разом зі
може знизитися. зміною обсягів видобутку й запасів.
Резерви можуть також збільшуватися
внаслідок відкриття нових покладів
і родовищ. Загалом запаси нафти
у світі протягом кількох останніх
десятиліть зростали, а ресурсоза-
безпеченість залишалася приблизно
однаковою.
Іншим показником ресурсозабез-
печеності країни є кількість ресурсу (у
тоннах) в розрахунку на одну особу,
тобто його обчислюють за формулою:
92
Розділ ІІ
Р = З : Н, де Н — кількість населення. У 2014 р. запаси вугілля на душу населен-
ня становили в Китаї 85 т, а в Австралії — 3280 т (у середньому для світу цей
показник дорівнював 125 т).
ПОШИРЕННЯ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ. Поширення мінеральних
ресурсів залежить від геологічної будови. Паливні ресурси, які містяться
насамперед у вугільних і нафтога- Рекорди світу
зоносних басейнах, мають осадове
походження й залягають у чохлах Щороку з надр землі видобувають понад
100 млрд тонн різноманітної мінеральної
давніх платформ та їхніх прогинах. сировини та палива. І попит на різні види
Рудні ресурси можуть бути магма- мінеральних ресурсів постійно зростає —
тичного й осадового походження. приблизно на 2–5 % за рік. Це пояснюється
Перші пов’язані безпосередньо інтенсифікацією промислового виробни-
із кристалічними фундаментами цтва, незважаючи на економічні кризи у
платформ, їх виступами — щитами світовому господарстві.
та складчастими областями. Осадові
родовища рудних копалин поширені
на периферіях щитів і складчастих областей. Нерідко саме там розташовані
протяжні пояси родовищ металічних ресурсів. Найбільш освоєні та доволі
вичерпані родовища поясів давніх складчатостей — Уральський, Скандинав-
ський, Східноазійський «вольфрам-олов’яний пояс», Кордильєри тощо. Молоді
складчасті пояси — Альпійсько-Гімалайський і Тихоокеанський — містять значні
запаси різноманітних руд (насамперед, кольорових металів). Серед нерудних
мінеральних ресурсів найбільш поширені будівельні матеріали і кухонна сіль.
Водночас основні запаси хімічної сировини (калійна сіль, самородна сірка,
фосфорити й апатити), графіту, азбесту, слюди, алмазів концентруються в
кількох регіонах планети.
У світі є десяток країн, що володіють різноманітними мінеральними
ресурсами. Це, насамперед, США, Росія, Канада і Китай, на території яких
залягає більшість видів корисних копалин, а також Австралія, Індія, Бразилія,
Мексика, Південна Африка і Казахстан, що мають дещо менше видів ресурсів.
Ці країни зазвичай належать до світових лідерів за обсягами запасів багатьох
мінеральних ресурсів.
Різноманітні металічні ресурси мають країни андського поясу (Чилі,
Перу, Болівія), африканського «мідного поясу» (Зімбабве, Замбія, ДР Конго),
скандинавські країни. Доволі різноманітні мінеральні ресурси є на території
України, Польщі, Венесуели, Ірану, Туреччини. Обмежений якісний і кількісний
склад мінеральних ресурсів простежується у більшості країн, що розвиваються
(недостатня геологічна вивченість території), європейських країнах і Японії
(невеликі території, виснаження надр).
Інколи країни, які не мають багато видів корисних копалин, лідирують за
покладами окремих з них. Наприклад, країни Перської затоки — за нафтою,
країни Південно-Східної Азії — олов’яними рудами, Гвінея та Ямайка — бокси-
тами, Марокко і територія Західної Сахари — фосфоритами.
93
Розділ ІІ
Для господарського використання важливим є поєднання різних корис-
них копалин на невеликій території, що спрощує переробку ресурсів. Такі
поєднання поширені в Південній Африці, Індії, Австралії, Україні.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ВИДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ.
Вилученням мінеральної сировини із земних надр займається видобувна про-
мисловість. Розміщення її підприємств і обсяги розробок корисних копалин
залежать від територій їхнього поширення, величини і якості запасів, умов
видобування й транспортування, наявності технологій видобутку і споживачів
сировини. Вигідними для освоєння є родовища й басейни корисних копалин
із великим обсягом запасів, потужними пластами, що лежать близько до по-
верхні, високим вмістом корисної речовини. Складні умови видобування та
низька якість мінеральних ресурсів призвели до закриття підприємств видо-
бувної промисловості в економічно розвинених країнах. Німеччина та Велика
Британія різко скоротили видобуток кам’яного вугілля, Франція та Німеччина
майже повністю припинили видобуток залізної та алюмінієвої руд. Хоч загаль-
ні запаси цих ресурсів у названих країнах доволі значні, але оскільки здешевіло
транспортування ресурсів морем, стало вигідніше завозити необхідну міне-
ральну сировину з інших регіонів (Південної Африки, Австралії, Індії, Бразилії).
Водночас удосконалення технологій видобутку і попит на внутрішньому ринку
(наприклад, у Китаї) робить економічно вигідною експлуатацію менших і бід-
ніших родовищ мінеральних ресурсів.
На початку ХХІ ст. у США відбувся технологічний прорив у видобутку
газу і нафти — так звана сланцева революція. Завдяки горизонтальному
бурінню сланцевих порід та їх розриву за допомогою закачаної під високим
тиском спеціальної рідини, стало можливим видобувати сланцевий газ і
сланцеву нафту. Це суттєво збільшує запаси цих енергоносіїв і розширює
географію їх видобутку у США та світі. Значний приріст світових запасів
нафти відбувся завдяки долученню ресурсів, що містяться у нафтових пісках
Канади і Венесуели. Удосконалення технології отримання цієї нафти (видобу-
ток у кар’єрах нафтового піску і подальше вилучення з нього рідкої нафти)
упродовж останнього десятиліття дало змогу розглядати його як додаткове
джерело енергоресурсів.
Постійна потреба в мінеральних ресурсах при одночасному виснаженні
їх запасів на доступних територіях призвели до зміщення видобувної про-
мисловості в райони зі складними природними умовами (на крайню північ,
у зону вічної мерзлоти Канади і Росії, у пустелі Китаю, Австралії, африкан-
ських країн, гірські райони), а також на шельф Світового океану. Морські
нафто- і газовидобувні платформи дають сьогодні понад третину видобутку
цих енергоносіїв.
94
Розділ ІІ
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Як класифікують мінеральні ресурси за використанням?
2. Назвіть країни, що забезпечені майже всіма видами мінеральних ресурсів. Пока-
жіть їх на карті.
3. Наведіть приклади країн, що мають високу забезпеченість окремими видами
мінеральних ресурсів.
4. Які країни мають низьку ресурсозабезпеченість? Як вони розв’язують цю пробле-
му?
5. Чому попит на використання мінеральних ресурсів постійно зростає?
Поміркуйте, чому окремі країни, що володіють багатим ресурсним потенціалом,
не досягли успіхів в економічному розвитку.
ГЕОГРАФІЧНА ЗАДАЧА
Запаси нафти в усьому світі оцінюють приблизно в 240 млрд тонн (2015 р.).
Світовий її видобуток становить 4,36 млрд тонн щороку. Обчисліть, на скільки років
вистачить світових запасів нафти: а) за умов збереження сучасного рівня її видобутку;
б) з урахуванням зростання видобутку на 2 % за рік.
ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ
Використовуючи дані табл. 2, з’ясуйте: а) на скільки років вистачить країні запасів
кам’яного вугілля за умови збереження теперішніх обсягів його щорічного видобутку;
б) скільки розвіданих запасів кам’яного вугілля припадає на душу населення в країні:
група 1 — Австралії; група 3 — США;
група 2 — Україні група 4 — Казахстані.
Установіть, яка з країн краще забезпечена вугіллям у розрахунку на одну особу.
Таблиця 2
Загальні запаси й видобуток кам’яного вугілля (2019 р.)
Країна Загальні запаси, Щорічний обсяг Населення,
млрд т видобутку, млн т млн осіб
США 108,5 685 329,1
Австралія 37,1 486 25,1
Казахстан 21,5 84 18,6
Україна 15,3 31* 43,8
* Нещодавно (2014 р.) видобуток вугілля в Україні становив 65 млн тонн, проте через бойові дії
на Донбасі він суттєво скоротився.
95
Розділ ІІ
§ 18. ВИДОБУВАННЯ ПАЛИВНИХ РЕСУРСІВ
Пригадайте, які мінеральні ресурси використовують як паливо.
На які паливні корисні копалини багаті надра України?
Паливні мінеральні ресурси ві-
Азійсько- Америка діграють надзвичайно важливу роль.
Тихоокеанський 26,4 % Вугілля, нафта і природний газ — це
три «енергетичні кити» сучасного
регіон СНД Європа світового господарства.
41,0 % 9,7 %
ВУГІЛЛЯ. Вугілля — один із найбільш
21,5 % поширених видів енергоресурсів.
Достовірні запаси вугілля (кам’яного і
Близький Схід, Африка бурого) оцінюють у 890 млрд тонн, із
1,4 % яких майже дві третини припадає на
Мал. 68. Частка регіонів світу у загальних Азію та Америку (мал. 68).
запасах вугілля, (2019 р.) Вугільні басейни і родовища у
світі розміщені в межах двох планетар-
Південна Африка них широтних смуг — північної (Пів-
Казахстан 3,4 % Індонезія нічна Америка та Євразія) і південної
3,8 % 3,1 % Інші країни (Південна Америка, південь Африки
7,5 % й Австралія). Потужну північну смугу
Україна формують вугільні басейни на тери-
Німеччин3а,8 % торії Канади, США, Великої Британії,
4,5 % США Німеччини, Польщі, України, Росії,
24,2 % Казахстану, Індії, Китаю, Індонезії.
Індія Австралія Росія
6,8 % 14,0 % Китай
13,4 % 15,5 %
Значно скромніша за потужністю пів-
денна смуга охоплює вугільні басейни
Мал. 69. Частка країн у загальних світових на території Колумбії, Чилі, Бразилії,
запасах кам’яного вугілля (2019) Південної Африки, Австралії та Нової
Зеландії. Основні світові запаси вугіл-
3683 Світ: 8013 ля (близько 90 %) зосереджені в надрах 10-ти
країн (мал. 69).
Світовий видобуток вугілля становить май-
же 8 млрд тонн. Видобуток підземним способом
(у шахтах) згортається, а відкритим (у кар’єрах)
Китай — зростає. До найбільших басейнів і районів
Індія
США видобутку вугілля у світі належать Верхньосі-
Індонезія
Австралія лезький (Польща), Кузнецький (Росія), Кара-
765,1 685,4 548,6 485,5 гандинський (Казахстан), Північно-Східний
(Китай), Східний (Індія), Аппалацький (США),
Мал. 70. Країни-лідери з видобутку Південно-Східний (Австралія). Світовими
вугілля, млн тонн (2019 р.) лідерами з видобутку вугілля є Китай, США,
Індія (мал. 70). Китай та Індія використовують
96