МислителямВіват! МислителямВіват! МислителямВіват!
Руслан Морозовський Мислителям – Віват! Київ, 2017
УДК 821.161.2-1 ББК 84.4УКР6-5 М80 Морозовський Р. М80 Мислителям – Віват! – ПП «Панмедія», 2017. – 72 с. ISBN 978-966-8947-25-4 Автор намагається звернутися до когорти небайдужих українців з тим, щоб мислення стало провідним інструментом у повсякденній справі творення власного буття. Літературно-художнє видання Руслан МОРОЗОВСЬКИЙ МИСЛИТЕЛЯМ – ВІВАТ! На обкладинці використано фрагменти літографії Віталія Губенка та фото РІА «Новості». Підписано до друку 22.06.2017 Формат 84x108/32 Умовн. друк. арк. 3,78 Видавництво «Панмедія» Свідоцтво про внесення до реєстру суб’єктів видавничої справи ДК №2303 від 04.10.2005. Е-пошта: [email protected] www.panmedia.com.ua © ПП «Панмедія», 2017 ISBN 978-966-8947-25-4 © Р. Морозовський 2017
Мислителям – Віват! 3 ПЕРЕДМОВА За чверть століття незалежності, тією чи іншою мірою, проявили себе всі стани (касти) українського суспільства – і шудри, і вайшії, і кшатрії, і браміни. Браміни (брахмани, волхви) – тобто мислителі, проявили себе повною відсутністю власного впливу на перебіг подій. Деякі дослідники вважають, що «…працелюбність українців розповсюджується винятково на фізичну працю, і зовсім не торкається праці розумової» (Сергій Дацюк, www.pravda.com.ua). Але це не означає, що українських мислителів в Україні нема. Вони є, тільки не дають про себе знати. Вони розрізнені та одинокі. Не останню деструктивну роль у питанні пригнічення та спотворення мислительних зусиль українства грає набундючений догматизм багатоконфесійного попівства. Кшатрії (воїнство) проявили себе на Донбасі високою здатністю до енергійної самоорганізації. Їхні героїчні бойові батальйони спасли і продовжують спасати Україну. Шудри та вайшії (селяни, робітники, лікарі, вчителі, підприємці тощо) самоорганізувалися в батальйони волонтерів і забезпечують кшатріїв усім необхідним. Проте всі майдани програли свою державотворчу гру, бо не було і досі нема жодного батальйону чи хоча б окремої сотні високоорганізованих мислителів (брамінів, волхвів, жерців), які зуміли б забезпечити неможливість проникнення злодійських елементів та агентів ворожих впливів на керівні майданні (державні) посади. Відсутня належна якість осмислення перспективи втілення в повсякденну дійсність українського способу життя. Чого варте хоча б питання неймовірно невиліковної забудькуватості та зворушливої довірливості українців до злодійських трастів, довірчих товариств, еліта-центрів, суперпроцентів у банках тощо. Добровільно періодично здаємо гроші одним і тим же коломойським, які не лише вкладни-
Руслан Морозовський 4 ків, але й, завдяки їм, поголовно всіх інших мислителів, від старого до немовляти, обов’язково масово надурять і пограбують! Цією книгою автор висловлює смиренну надію на докорінну активізацію організаційних здібностей саме українських етнічних високоосвічених, професійних, як Григорій Савович Сковорода, мислителів. Руслан МОРОЗОВСЬКИЙ P. S. Особливо конкретний віват автор посилає легіонам українських юристів та економістів з депутатами, наводячи наприкінці книги текст прийнятого Верховною Радою ще на початку Незалежності «Закону про нацменшини в Україні» і проект надісланого автором до ВР «Закону про статус Українців в Україні» й досі ніким з депутатів не запропонованого. Можливо, хоч хто-небудь з тяжко вчених академіків з професорами пояснить, чим нацменшини кращі за українців, для яких аналогічного закону не передбачено. Адже про кого нема закону, той юридично не існує. Р. М.
Мислителям – Віват! 5 ТАЄМНИЦЯ ПОРТРЕТА СКОВОРОДИ «Вільно вам, закріпаченим, закріпачувати до решти вже закріпачених козаків та селян, бо, закріпачуючи їх, ви ще в міцніші кайдани заковуєте вашого духа, вас самих, і цілий ваш закріпачений народ» – такий був справжній антидуховний зміст грамоти (Катерини ІІ) про вільність дворянства 1785 р. Проф. Володимир Шаян «Григорій Сковорода – Лицар Святої Борні». Гамільтон, Онтаріо, Канада, 1984, стор. 13 Сковорода потрапив на банкноти. А гроші, як відомо – корінь зла. Проте завжди, попри перевороти, Його персона знаною була. Інакша річ – Сковороди наука Стосовно повсякденного життя: Нема повчань – від діда до онука – Нема стереотипу майбуття! Нема канонам шани та вимогам – Нема в народу мудрості меча! Сковороди взірцям та засторогам Система досконало не навча. Та за життя мислителю уклінно Вельможі слали славлення свої. Вони, їй бо, любили Україну Тому й пішли в московські холуї.
Руслан Морозовський 6 Але, свідомо ставши холуями, Та з козаків зробивши кріпаків, Пани пишались рідними краями І шанували славних земляків. Їм були милі верби та морелі, При спілкуванні з мудрим козаком, Однак до знаті прагли мудрагелі, До служби під московським ковпаком. Тому й потрібна їм була наука, Щоб мати від царів авторитет – Кар’єра, філософія, перука І навіть просвітителя портрет! Від попиту на модного портрета, Аж заздрісний москаль оторопів, – Цариця бо – сама Єлисавета! Сковородинський возлюбила спів! І чванились мислителем адепти, І мліли від улесливих осанн. Та, до посад шукаючи рецепти, Сковороду укутали в туман. В легенду уповили превелику, Сановникам, щоб тільки не врочив, Щоб не збивав профанів з пантелику, Допитливих, щоб мисленню не вчив. Хохлів, щоб не навчав на українців, Бо для профанів то велике зло, Бо холуям хотілося червінців – Ось до облуд, що поштовхом було!
Мислителям – Віват! 7 Адже мудрець – потрібен всім угодний: Сопілка, сакви, біблія, трава… І в пам'ятку – довічно шляґер модний Про всякий город, норов та права. Неначе й популярним став Григорій, Одначе, для роз’яснення – складним, Хоч і простим для класових теорій, Але для політологів – нудним. Хоча й доступним, але неприступним, Бо праці інтелекту вимагав, Він так і залишився непідкупним, Для мислі повелитель і слуга, Він став для тяжко вчених – нецікавим, Що брехонь та грабунків не терпів, – Став небезпечним для політиканів І неприйнятним досі для попів. Адже попам наповнює утробу* Не мудрість, а догматики стерня, Отож і роблять мудрагелі спробу Портретом затуляти пізнання, Бажалки – видавати за закони, Тупу брехню – за істину святу**, Бо затуляють саме так ікони Біблійного писанія мету. Однак Грицько зробив свою роботу, Бо не бажав народної біди, Щоб не тягли голоту на ґолґоту Тлумачники азів Сковороди!
Руслан Морозовський 8 Саме тому, зверни увагу, пресо! Відкрив його науки океан Фанат санскритології, професор, Ентузіаст язичництва – Шаян. Пізнав Шаян в колезі побратима, Хто в східноукраїнській стороні, Марширував дорогами крутими Звитяжником священної борні**. Тож добуваймо істину правдиву! І бережім, як джерело води, Конкретику навчань, – без примітиву, Не з міфів, а з томів Сковороди. Навчаймося настирливо, в натурі, – То, може, і відкриємо секрет, Чому на п’ятисотенній купюрі Усе-таки філософа портрет? *Утроба – синонім слів: пузо, черево, живіт, черевина, нутро, середина, душа. **Книга проф. Володимира Шаяна має назву: «Григорій Сковорода – Лицар Святої Борні» Hamilton Ont. Canada 1984, в якій професор наводить чимало оригіальних висловів з творів Сковороди, зокрема, з трактату «Зміїний потоп»: «О, Душе моя, знай, що читати біблію і … брехню – це одне й те саме», (стор. 69, 92). 21. 10. 2016
Мислителям – Віват! 9 ПІЗНАЙ СЕБЕ Головний постулат учення Сковороди – не пропаганда бідності, як вважають деякі псевдофілософи, а вимога станової спорідненості (сродности) професійної життєдіяльності особи з її природним призначенням (Р. М.). Живи не тільки тим, Що хліб їси щоденний. Старайся стати тим, Для чого ти рожденний. Тож – завдання твоє: Не мрій, немов комаха, А відай – хто ти є – Орел чи черепаха? Якщо орел – лети! Повзи – якщо не птиця, Щоб тільки до мети, Яка тобі годиться! 12. 10. 2016 *** Ниньки наш унікальний режим Всіх невдах української ниви Ощасливив безвізом чужим – Нескінченним фуфлом перспективи! 12. 02. 2016
Руслан Морозовський 10 СТОСОВНО ПРАВ ЕЛЕКТОРАТУ Ви – виборці. Ми – ваші кандидати – Ведем в Європу вас, не в Гондурас. В Парламент нас пусти, Електорате! І (правильно!) – Борися проти нас! Борися темпераментно, активно, На мітинги ходи, як на парад, Щоб кожне депутатство ефективно Й безперешкодно крало все підряд. 03. 11. 2016 *** На майданах скривджених надій, На просторах втрачених ілюзій Краденим пишається крадій, Бо нема катюзі по заслузі. 04. 09. 2011 *** Ми живемо в краю суцільних скарг На це пархате слово – «олігарх». Але тоді позбудемося скарг, Коли останній здохне олігарх! 18. 09. 2011
Мислителям – Віват! 11 ОДА АВТУ Єднаюся ревно я з рідним автом, Як столяр з рубанком або долотом, Як дятел з корою, як з річкою рак, Як з морем солоним суворий моряк І, глянувши в заднього виду трюмо, Я Ладу кохану цілую в кермо. Літо 2014 *** Коли навчав парубкувати Колись мене товариш мій, Він говорив – «Учись брехати! Жаліти дівчину не смій!» Та я товариша не слухав. Дівочі поважав права… І тім'я чухаю за вухом, Як згадую його слова. 10. 10. 2016 Енергетика бурштинової лихоманки Скажем – Ні енергодефіциту! Холодригам створимо межу І бурштином, замість антрациту, Розкочегарим тепломережу! 10. 10. 2016
Руслан Морозовський 12 Не бува без кіля корабля Питання: Хто відає – відкіль Басейнами гуля Полтавське слово – кіль – Основа корабля? Відповідь: Майстерня привела Словами коваля Полтавського кола До днища корабля! 19. 10. 2011 НЕСТАЛЕ ВСЕ – МІНЛИВЕ ТА ТЯГУЧЕ (Стосовно самообману псевдоновизною) Нестале все – мінливе та тягуче, Скороминуще, тлінне, часове… Все безтолкове, завжди балакуче Нахабно бреше, що воно нове. Отож, коли народ не на сторожі, Нова брехня – (стара, як Чорторий), Дасть результат завжди один і той же, Завжди брехливий і завжди старий! Візьмем, наприклад, соціальний устрій, – Коли забракували комунізм І здали в мотлох спадщину індустрій, Настав тоді смішний трагікомізм:
Мислителям – Віват! 13 Хтось націю вважати став дурною, Мов люд знічев’я з розуму звело Що раптом оголошено новою Ринкову економіку було. Та нація не учинила кроку, Аби брехні відкинути удар. Неначе й не бувало сотень років, Що встановили ринок та базар. Неначе завше керівні кидали, На сіромах наславши переляк, Не купували і не продавали, А цупили достатки на дурняк. І, взагалі, яким новітнім дивом, Письменництво, обдерте в пух і прах, Наповнило нахабним позитивом Гидке прагрецьке слово – олігарх? Я вже мовчу про вавчери та трасти Яких так ревно просував етер, І всякі ЗМІ та діячі мордасті, Що й досі носа їм ніхто не втер. Грабунки прикидались наче грою. І в посвистах ринкових солов'їв Нові слова англійського покрою Старезних маскували шахраїв, Які здійснили цілу купу акцій Новітніх, суто кримінальних схем, – Насправді ж престарих маніпуляцій Під супровід злодійських МММ.
Руслан Морозовський 14 А як вам тема про Верховну Раду, Якої сказ не знає берегів? – Вона щодень, то гра нову естраду, Старих щоб звеселяти ворогів, – А новизна комедії старання В царині депутатських надпотуг Стосовно новизни декларування Плебейської душі народних слуг?! ВР – анекдотична, як Чапаєв! То, може, для усунення проблем, Хоч літ зо п’ять старого не чіпаєм? Заки нового гній не розгребем? Коли, тверезо план запланувавши, Умом своїм – не банком світовим, Нову брехню прикінчимо назавше То й устрій буде ІСТИННО НОВИМ! 02. 11. 2016 *** Шукаю мудрости підмурків. Та мислю тисячу годин: Чи є між тисячі придурків Живий мислитель? Хоч один?! 10. 10. 2016
Мислителям – Віват! 15 ЗАСТОРОГА Настане день. Настане каяття. Такі диктує звичаї епоха, – Що ті, кому ти присвятив життя, Знічев’я і здадуть тебе, як лоха. 25. 08. 2016 *** Словами тих, котрі жили раніше Число порад нам дано немале, – Прописано усе найголовніше. Все сказано – не здійснено але. *** Здавалося б – навчайся та виконуй! Вказівок предків вистачить на вік! Сусідів та нащадків переконуй! Одначе – вимкни керівних базік! 10. 10. 2016 *** Запам’ятай з дитинства, хлопче, Людських стосунків підлу суть. Пильнуй, бо все, що найдорожче В недбальця юди украдуть. 14. 09. 2016
Руслан Морозовський 16 *** Не москаля, не ефіопа, Не азіата-простака, Затолерантила Європа Саму себе до гаплика 27. 03. 2016 ПРЕТЕНЗІЯ ДО КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА Деякі тяжко вчені (українські?) історики, під приводом необхідності захисту Хазарією (?!) східних кордонів Русі від інших «захисників», звинувачують найхоробрішого імператора України-Русі Святослава Завойовника за тодішню ліквідацію ним досі глибоковорожої до українців імперії зла – Хозарського Каганату. (Р. М.). Ну що ж ти, княже, розгромив хозарів? І так нещадно зруйнував Ітіль?* Адже хозари, звичні до базарів, Завжди Русі потрібні, наче сіль! Та що там сіль! Хозари затуляли Кордони східні від кочівників, І всіх дівчат, щоб надто не гуляли, Теж берегли, але від парубків. Бо нащо тим дівчатам вечорниці Чи спілкування з мудрим кобзарем? Хай краще рекламують руські циці На чужині, на конкурсі в гарем.
Мислителям – Віват! 17 Торгівля там вирує, мов цунамі. Там не вгава хозар гортанний гул, Коли красуні руські табунами До Кафи прибувають чи в Стамбул. Там парубкам потрібні емірати, – Не вдома, щоб горбатити хребти, А в туристичні мандри мандрувати, – Щоб на галерах веслами гребти. А головне, – це ясно й для теляти, Хай не сприймає князь за новину, – Потрібно срібло-злото заробляти, Щоб каганам платити данину! Все зрозуміло й просто, без базарів , Одначе – чи товмач не допоміг? Чи Святослав не зрозумів хозарів, Та й кагана зненацька переміг!? Неправильно, можливо, й ненароком, Ну так сплелось в зеніті сяйво зір, Що Святослав напружився нівроку І завалив хозарський рускій мір. Та ще й по рабовласниках поцілив, Работоргівлю бо загальмував, Чим трохи засмутив хозарофілів, Ще й українцям приклад показав. Щоб не здавався воїн волокиті – Бороти треба? Взяв – і поборов! Не сумнівався предок ані миті, Що проливати слід ворожу кров!
Руслан Морозовський 18 Хоч той взірець для декого недобрий, Ми скажемо, і хай гримлять громи, Не хизувався Святослав Хоробрий Сумирністю, як чванимося ми! Що терпимо – хоч плачем та ридаєм, Як роздягають нас до негліже, Ми – мирний люд, мовляв, не нападаєм, Не зазіхаєм, отже, на чуже. А, може, часом, треба зазіхати!? І нападати! Та й заздалегідь! Щоб ворог наші не понищив хати, Ланів щоб не загарбав та угідь! Та зараз мова – не про кров та сльози, Яких пролито не один бідон, А річ у тім, що виникли загрози, – Бо, лишенько, оголено кордон! І формулюють вчені теорему: Щоб не кричати князеві Віват! А – навпаки – порушено проблему, Щоб досі процвітав би каганат! Мовляв – пропав кордон, бо каганата Нестало, наче криги навесні. Отож, чи Русь – пожива азіата? Чи азіат – пожива для Русі? «Ти – зрозумів?» – я сам себе питаю, У предків лихо – ясно і коню! Це начебто – загроза від Китаю, Коли ми ліквідуєм кацапню, –
Мислителям – Віват! 19 З Китаєм доведеться межувати! Виходить, призадуматись пора? Виходить – не потрібно воювати, – Москаль хай Україну забира!? Так думаю собі я та гадаю,- Шукаючи оружний магазин, Бо нам потрібен захист від Китаю? Від персів, від узбеків, від грузин? Шкварчить вина, як шкварка на пательні, Черінь душі пече сутужний жар, Сказали ж бо історики субтельні: Просити тра’ пробачення в хозар! Одначе, критикане Святослава, Чому, скажи, як стався лугандон, Хозарами відновлена держава Негайно оголила нам кордон? Та ще й за фук поцупила Тавриду? Чи не тому, що звичка, далебі, Надію мати на хозарську гниду – Безглузда річ, як груша на вербі! *Столиця Хазарії 11. 11. 2016
Руслан Морозовський 20 ЗІЗНАННЯ Мене приперла істина до стінки. Тож зізнаюся по секрету Вам, Що кожен раз, коли не слухав жінки, Як правило, я рації не мав…! 21. 10. 2016 ПРИРОДНИЙ ІНТЕРЕС До мене завітала Осінь пізня. – «Здорова, сестро! Ну розповідай. Добралась як? Чи траса – незавізна? А чи затори всюди, хоч ридай? Чи квапилась, чи мала пересядку На небесах, в галактиках часу, Чи, може, пішки, през космічну кладку, Принесла приголомшену красу». Мовчала Осінь тиха, незловіща, Мов золотом розшита корогва, Яку невдовзі буря уперіще І розкіш ту з дерев пообрива. Отак сліпі фортуни та нірвани В життя природи втілюють прогрес, – Все як в людей – і «Гради», і «Бурани» Природний викликають інтерес:
Мислителям – Віват! 21 Чи довго ще в новітньому столітті Звикати нам до залпів блокпостів? Листом залопотів у верховітті Осінній дощ та вітер засвистів. 20. 10. – 03. 12. 2016 ОДА СКОВОРОДІ Усякий прагне збитки обминути. Проте вода втікає з джерела. Такий закон, але не мусить бути, Щоб мудрість утікала з-під чола. Як з голови вивітрюється розум У цілого народу – це біда, – Негайно усуваймо цю загрозу, – Навчає свій народ Сковорода! Сковорода, Сковорода! Навчає свій народ Сковорода! Немудрого ні золото, ні срібло, Не виведе з безглуздої стерні, Тому постійно вчитися потрібно, Щоб відрізняти правду бід брехні. Уміти розпізнати правду треба, Вона свята і вічно молода! Вимога правди – це вимога неба, – Так нас усіх навча Сковорода!
Руслан Морозовський 22 Сковорода, Сковорода! Правдиво нас навча Сковорода! Сковороди поезію і прозу, Вивчаймо, як пояснення мети. Сковорода – це наш конкретний розум, – Сам не прийде – до нього треба йти! Хихикають скептично депутати, З його сопілки, з босих підошов… Сковороду, якби добряче знати, То й дурисвіт до влади б не прийшов! Сковорода, Сковорода! До влади нас гука Сковорода! За мул облуди платимо синами… Життя чи смерть? – невігластва вага! Адже коли в людей немає тями – Найвищий героїзм не помага! Усякий прагне втрату обминути. Проте вода втікає з джерела, Такий Закон, але не мусить бути, Щоб мудрість утікала з-під чола! Сковорода, Сковорода! Нас мудрості навча Сковорода! 31. 10. 2016 р.
Мислителям – Віват! 23 НЕСЛІПІ, НЕ МОВЧІТЬ! Тяжкий неадекватностей вантаж, Блокує він таланти та уміння. Та найстрашніший в світі ворог наш – Це дійсності сліпе нерозуміння! Медійні косяки Fata Morgan Затьмарили простори ноосфери, – Тому суспільства стан – самообман, Тому сліпа довіра до афери. Козацтво обхохмили хохмачі, Смачну щоб дулю людям показати. Тож, Несліпі (!), премудро не мовчіть, А говоріть, бо є про що казати! Бо є що пригадати козакам! Пиміром, повелительство попівське, Яке здало московським босякам Звитяжну Січ і Військо Запорізьке*! Здало – ні за понюшку тютюну, – «Єдиновірцям» – наче так і треба. Кадило накадило туману, Анулювавши тьмою волю неба. Жидівський стародавній рабинат, Євреїв учить жити й процвітати, А набундючений патріархат Голоту вчить, як правильно вмирати. Супроти кігтів здирницьких верхів Потрібно мати мудрих самовидців.
Руслан Морозовський 24 Хто має хист – учіться на волхвів – На зрячих, необдурених провидців. Коли в пошані мудрості ціна, Їй не страшна ні бомба, ані міна. Зверніть увагу, українці, на Авторитет індуського браміна! Надійніші за дюжину залог Праотчого язичництва вітрила. Адже Єгова з біблії – не Бог! А що не Бог – то є нечиста сила. В її офірі – брехні та торги. Тож не сприймаймо мислення чужого. Бо не врятують будь-які Боги Обдуреного мрійника сліпого. Потрібен людям ясності носій. Без нього найактивніші нейрони Беззахисні, немов чумацька сіль, Коли її везуть без охорони! І хто брехню за істину сприйма, Втрачати сподівань не перестане, Бо як про дійсність ясності нема, То дуже швидко й власності не стане. *Ставленик РПЦ Московського пархату, Архімандрит Січі Запорізької Володимир Сокальський, під час віроломної ліквідації Війська Запорізького Низового (1775 рік), маніпулюючи свідомістю козаків та погрожуючи христосівською анафемою, примусив їх добровільно здатися москалям. 23. 11. 2016
Мислителям – Віват! 25 ШАЛ ДЕПУТАТСЬКИХ ДЕКЛАРАЦІЙ До чого бажалка плебейства звелась В буянні верховного дійства: Єдина реформа найкраще вдалась, – Це рідкісний розквіт злодійства! 02. 11. 2016 рік *** Кого наверх наймаєте, панове, Завзято, наполегливо до сліз? Знов клептоманів кодло паперове, Прив’язане до імпортних коліс!? Кагал тупих і половина підлих А може, й більше, бо несталий лік, Перетворя порядних – на негідних, Дотепних – на улесливих базік. Щодня – чикрижить владна пилорама Гаразди для верховної рідні. Щодня – в етері комедійна драма Під кримінальним куполом брехні. Проте, ганьби як обрані накоять І стануть небезпечним тягарем, – «Не переймайтесь!», – масу заспокоять – «Злодюг ми згодом переоберем!» І згодом, справді, трапляться події, Як вуличні протести зазвучать, Злодюг верхи замінять на злодіїв Або на казнокрадів перевчать.
Руслан Морозовський 26 Дирчать на Сході черги автомата, Щоб обрані кремсали пирога. А поки що – найвища в них зарплата За те, що вас обдерли донага. А поки що об’єми декларацій «Народних» депутатів керівних Гучні телекомедії овацій Упакували нації під дих! 13. 11. 2016 СМІШНИЙ ІНЖЕНЕР 1. Смішного інженера я відразу пізнаю – Він іноді професію висміює свою. Колись він був конструктором на фірмі «Арсенал». Для виробу космічного проектував штурвал. Він вчився добросовісно і мав достатньо знань, Доклав до діла творчого чималенько старань. В той час мета громадськості сягнула до небес, Бо був до теми космосу жагучий інтерес. Тому проектувальника за працю похвала Оцінювалась дешево, бо модною була. Рублів до ста – і вистачить за здобуття висот, Зате номенклатурнику – червінців кількасот! Тому, що так належало партійцям керівним! І всякий інженер тоді для люду став смішним. Над синіми дипломами злиденних сіромах Пролетарі знущалися в слюсарнях та цехах.
Мислителям – Віват! 27 Сміялись над письменністю, хулили інтелект. І сталося, що Місячний завалено проект! На дату заплановану не зазвучав набат – Не вирушив до Місяця космічний агрегат. Ото й докепкувалися задрипані совки, Що інженери масово пішли в робітники. І підкоряти мусили космічні чагарі Вгорі – номенклатурники, внизу – пролетарі! З’явились прокламації серед народних мас, З’єднався з інженерами гуманітарний клас. На те, відкіль положено, звернув увагу хтось, Що мислячих розумників багато розвелось. І справу засекречену вже особіст листав, Того, хто Україною цікавитися став. І сталось, ще й Америка на глум нас підняла, Бо першою супутника земного досягла. Відбулась мотивація усіх перебудов, І в кращий світ відправився безсмертний Корольов. 2. Ви скажете – навіщо нам екскурсія така? На те, аби позбутися нам психіки совка! Бо досі ми, як нація – невігласів юрба, Що мислимо та діємо на рівні – геть, ганьба, – Бухтіннями щоденними, жорсткими, як терпуг. Кепкуєм над письменними, шануємо бандюг. Розумних проганяємо до капосних країв. Про мислячих не дбаємо – цінуєм шахраїв. Кар’єр не обираємо потрібних для синів. Зате до влади пхаємо хитрющих брехунів, Які в розумні голови безглуздий вклали зміст: Юрист повинен правити або економіст!? Тому смішного практика я зразу пізнаю – Він часом біографію висміює свою.
Руслан Морозовський 28 Його душила партія при владі комуняк, Бо не мирився праведник з комуною ніяк! Він мудрий, він не жадібний, він честі друг і брат! Його ніхто не вибере в державний апарат! Не занесе сердешного до списків ЦВК! Ринкова економіка курйозних не шука! Нащо електоратові при владі інжненер, – Коли на в’язах виборця усівся живодер? 10. 11. 2016 ВСЕ ШУКАЮ РОЗУМНІ РЯДКИ Все шукаю розумні рядки, Хай звичайні, хай оригінальні, Щоб могли пеленати думки, Як дитину бабки повивальні. Хоч немає для фрази замка, І для рими не треба Гомера, Та кебета рядка заклика, Як лелек навесні атмосфера. Хоч в уяві реальних ідей І питань для розмови чимало, Але їх донести до людей, – Мов склепати з гармати орало. Тим, котрі, не спитавши про брід, Необачно самі себе гублять Щось розумне сказати би слід, Тільки люди розумних не люблять.
Мислителям – Віват! 29 І не радити, начебто, гріх. Та, пораду як запропонуєш: – А ти що – розумніший за всіх? – Іронічне питання почуєш. І порада твоя замовка, Недостатньо бо авторитетна. Не потрібно їм твого рядка, Їм потрібна команда конкретна!!! Осліпило щоб, наче болід. Аж тоді, реагуючи в’юнко, Від команди замре індивід, І застигне в положені струнко! Це якийсь гіпнотичний талан, – До наказів сумнівних охота! З ним таланта втрачає майдан І до влади приходить мерзота! Тож розумного треба рядка, Аби цілі не вкрали вертепи, Передбачити щоб гаплика До того, а не після халепи! Просвітити потрібно пітьму З дурисвітів зірвати щоб маску! Та завчити причини, чому Потерпіли майдани фіаско! Приголомшено не каверзуй, Від подій відмети небилицю; Та причини – проаналізуй, – Занеси в історичну таблицю.
Руслан Морозовський 30 Ти причини ті запам’ятай, Зазубри їх рішуче та здібно, І соратникам доповідай, – Керуватись бо ними потрібно! Щоб настало катам дежав’ю, Ошукавши їх трагікомічно! Українцям щоб в ріднім краю Утвердитися раз і навічно! Щоб мене запитали, проте, Як нащадкам себе утвердити? Я сказав би прислів’я просте: – Мудрі правила треба зубрити! Берегти, як священні мечі! Варто навіть і заримувати, Щоб напам’ять удень і вночі Безпомильно їх декламувати. І життєва палка толока Подола і біду, і розруху, Як засади* ведуть юнака Наче знаки дорожнього руху! *засади = правила! 21. 11. 2016
Мислителям – Віват! 31 СТОСОВНО НАГОЛОШЕНИХ ГОЛОСНИХ Не завжди можу достовірно знати, Де наголос помилку стереже, – Іноді варто й перепровіряти, Та – б`айдуже, байд`уже, байдуж`е! 24. 11. 2016 ОДОАКР ТА БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Мене давно цікавить Одоакр (Чи Одоукр?) – ні з сього, ані з того. Його доба, кривава, як варнак, – Літ кількасот від року нульового, – Зайнялася гонінням християн, Що слізних вимага до них симпатій. Але хіба не християнський клан Живцем тельбушив Гусів та Гіпатій?* Отож взірців доби Калігули Аж геть не анульовано літами, І тих, що закатовані були, Катами гучно названо катами.
Руслан Морозовський 32 Пізнати це – не треба моря знань, Ані авта часу, ані фіакра, – На москалів та на упівців глянь!... Повернемось, однак, до Одоакра, Відомо ж бо, що ним узято Рим, Розгромлено, зруйновано, обдерто. Але він став царем, і правив ним До скону. До насильницької смерті. Знайшовся в Одоакра й епігон, Яких чимало в Римської держави, – Богдан Хмельницький поважав його І приклад брав, але не взяв Варшави. Хоча дарма. Зате Наполеон… І як би стало на душі відрадно, Якби знайшовся знову епігон Та розгромив би Третій Рим! Нещадно! *Гіпатія (Іпатія) з Александрії (370 — †415) — язичницький філософ, математик і астроном. Дочка александрійського математика Теона. У 415 році під час березневого посту підбурений владикою Кірілом (!) натовп християн, під керівництвом церковника Петра, позвірячому замордував жінку. Гіпатію витягли з ношів, побили та затягли до християнського храму. Тут з неї зірвали одяг та порізали гострими кінцями раковин. Тіло її було розірване на шматки, а залишки його спалено у вогні. (УРЕ) *Аналогічна доля спіткала і оспіваного Тарасом Шевченком в поемі «Єретик» чеського просвітителя і борця за краще життя народних мас Яна Гуса (нар.1369), якого в 1415 р. (рівно через 1000 років після звірячого вбивства Гіпатії) католицька інквізиція спалила живцем на ритуальному багатті. Стала крилатою передсмертна репліка Гуса – «Свята простота!», що стосувалася християнізованої жінки, яка поправляла дрова під його постаттю, щоб краще горіли. В 1600 році, як відомо, був спалений Джордано Бруно. Отже, понад 1500 літ, як мінімум, тривала процедура знищення язичників, єретиків та інших протестантів християнами, а не навпаки! (УРЕ). 21. 11. 2016
Мислителям – Віват! 33 *** Правда не завжди оригінальна, – Мислей ексклюзивом не лякай; Майже всяка істина – банальна, Тож не завжди винятків шукай! 24. 11. 2016 МИСЛИТЕЛЯМ ЗА МИСЛЕННЯ – ВІВАТ! Мислителям за мислення – Віват! І досить з них! – Це принципи народні, – Багатим бути мусить торбохват, А мудреці – потрібні нам голодні! Хай мислі їхні – гострі, як леміш, Накреслюють науки візерунок, Відомо ж бо, що мислиться скоріш І якісніше – на голодний шлунок. Хай світить їм взірець Сковороди, Коли вивчають явища природні, Хай що до чого вивчать і куди. Тож мудреці потрібні нам голодні! Маєтки – депутатам та попам. Мільярди – їм не завтра, а сьогодні! Офшори – їм на`обширах Панам! А мудреці – потрібні нам голодні!
Руслан Морозовський 34 Земля, заводи, шахти – шахраям, А мудрецям – обіцянки господні. Хай чваняться мислительним ім’ям, Бо мудреці – потрібні нам голодні! Нехай за приклад стане рекетир, Бо вчені винахідники – не модні. Зате в ціні – грабіжники квартир, Бо мудреці потрібні нам голодні! На мудреця напущу манівця Та хитромудру клепку прополощу, Жалобою обдурю мудреця, – Поцуплю у роззяви житлоплощу! Не в тренді тобто скромні мудреці. Немов на чужині іногородні. Тримаймо ж міцно гривню в кулаці, Бо мудреці потрібні нам голодні! Над нами скрізь луна єхидний сміх, Що мудреці потрібні нам голодні! Десятки років ми не чуєм їх, Зате без них, ми блазні міжнародні! Радіють олігархи недарма, Що притягнули нас на край безодні, Що в українців мудрості нема, Бо мудреці потрібні нам голодні! Розумники придумали АТО Всесвітньої війни напередодні… Хахлам – війна, кацапам – шапіто, Бо мудреці потрібні нам голодні!
Мислителям – Віват! 35 Бо в нас давно традиція така; І скасувати ми її негодні, – В чужій труні поховано Франка, Бо мудреці потрібні нам голодні! Мислителям, філософам – Віват! І досить з них! – Це принципи народні! Багатим бути мусить торбохват! А мудреці потрібні нам голодні! 30. 11. 2016 р. ВЗАЄМОДОВІРА – ВЕРШИНА ПРОБЛЕМ Нерідко ми чуємо вислів – «на жаль», Від обранця або банкіра Стосовно того, що відсутня мораль, Присутня зате недовіра. Проте жалюгідні промови про Крим, Про кризу нудне пустослів'я, Та пафос, який імітує режим, «На жаль» прикрива безголів'я. Злодіїв, яких матюкають дядьки, Щоразу до рад обираєм. Зневіра та гречка – це їм завдяки Чого досягли, те і маєм! Взаємодовіра – вершина проблем. Нечистої сили печатка: Скоріше довіра до всіх МММ, Ніж дядька довіра до дядька!
Руслан Морозовський 36 Відсутня взаємодовіри скрижаль, – Натомість – афера блюзніра, Глумливих обдурень крива магістраль І числа біблійного звіра. На втіху облудливих рахівників Клекоче комерція дика, Бо дика жадоба до шари в дядьків Присутня «на жаль» превелика. Прогнати ганьбу в історичний байрак, Державне замівши подвір’я, Не бачу інакшого способу, як Завчити абетку довір’я. Громаді потрібен вимогливий штаб, Бо лідери влади бажають. Проблема – обрати одного хоча б, Кого особисто всі знають! Розгону на місто, на край – не беру. Наллю оковитої ночви, Як диво довіри, немов кенгуру, – Прискаче до хутора хоч би! 29. 11. 2016
Мислителям – Віват! 37 САМОТНІЙ ВОЛХВ «…ось два роки голод на землі, і ще буде п’ять літ, що не буде ні оранки, ні жнив». Біблія. Кн. Буття, 45:6 Знакова персона біблійної Книги Буття (гл. 41–47), ветхозавітний протоюдейський супостат Йосип Огидний, скориставшись безглуздим сновидінням Правителя Єгипту, шляхом дискредитації та усунення впливу споконвічного єгипетського духовенства (тобто волхвів-мислителів) на свідомість Фараона, пророкує і здійснює ним же запланований кардинальний Голодомор єгиптян, за сценарієм якого відбувся, зокрема, і Голодомор 1932–1933 р.р. (Р. М.) Подій, речей та явищ суть таємна Не зачіпа уяви простака. Однак волхвівства магія недремна Долати здатна доблесні війська. Волхва вказівка – лиху противага. Проте обман оракулів чужих, – Люд позбавляє радощів та блага І шле на племена лавину лих. Розгромно карним неминуче стане Хоч розумовий, хоч оружний герць, Коли почутим бути перестане Немудрим людом зраджений мудрець. Наприклад – трактуванням сновидіння Про семеро корів та колосків Племен Єгипту цілі покоління Звело зі світу плем’я чужаків. Бо касту Ра в прадавньому Єгипті
Руслан Морозовський 38 Облудником усунуто від справ, Щоб рідний жрець в священнім манускрипті Шлях до спасіння людям не вказав. Щоб люд осліп. Щоб стали всі ліниві. За себе кожен. І ніхто за всіх. Тому Волхва вказівки справедливі До розуміння взяти люд не зміг. І єгиптян за те скарало небо, – Їх заарканило чуже цабе. Бо ревно вчиш їх, що робити треба, Вони ж чужинця чують, не тебе. Бо їхні душі, серце і сумління В чужім вібрують полі силовім. Бо до чужого господа уклінна Чужа молитва в їхній голові. Довірливі, неначе немовлята, Вони до іновірця-шахрая. Забута геть наука мами й тата Не тільки, Волхве, проповідь твоя. Їх обдеруть чужі еліта-центри, В них землю, воду, самок заберуть… За їхню волю ти волів би вмерти, Але вони недолю оберуть. І ти один. І розум докоряє, Що твій народ осліп до сяйва Ра.* Священна ватра в храмі догорає Та все темніша вічності нора Ковта несито цілі покоління І засипа пісками забуття. Даремні заклинання і моління… В лабетах зла єгипетське дитя! Селяни, вчителі, гарпедонавти** До лихваря залазять у борги. І все, що мав, усе, що тільки знав ти,
Мислителям – Віват! 39 Приватизують хитрі вороги, Які Волхва відтерли від корони, І до суспільства знищили мости. Які, заблокувавши фараона, На майбутті поставили хрести. Настане день, втечуть з Єгипту гнані, Паскудячи навколо себе злом, Фанати зла, прудкі в шахраюванні, Знайдуть не раз на власне тім’я лом. Затим в безладді здичавіння люду Лавина тьми поглине древній світ. Єгипет ієрогліфи забуде І правила будови пірамід… Проте, коли на березі Дніпровім Звізда Полин пірне в глобальний жах, Світ нарече сакральним жрецьким словом Пекельно смертоносний саркофаг… А поки ті, до кого ти волаєш, Глухі й німі, куди не завітай, В добу, коли ти, Волхве, погибаєш, Китайський Мур споруджує Китай. І нагрібають грандіозні шанці На берегах Самари та Сули Не єгиптяни вже, не африканці, – Праукраїнці – Змієві Вали!*** Тож прийде час і суть протистояння, В яке віками тягне люд орда, Для розуміння, а не покаяння Збагне Самотній Волхв – Сковорода. *Ра – Бог Сонця. **Гарпедонавти – натягувачі будівельних шнурів, будівничі пірамід найвищої кваліфікації в стародавньому Єгипті. ***Змієві Вали – збудовані давньоукраїнськими інженерами навкруги життєвого про-
Руслан Морозовський 40 стору праукраїнців захисні фортифікаційні споруди у вигляді височенних (h ~ 12–15 м) земляних насипів, загальна довжина яких сумірна з довжиною Великого Китайського Муру (~6000 км). Чомусь про них немає телепередач?! 29.12.2006 – 21.05.2010 – 11.10.20016 ЛИБОНЬ, СТО РОКІВ ЯК НЕМА ЦАРАТУ Либонь, сто років, як нема царату! Нема ЧК, нема НКВД, Ні диктатури пролетаріату, Але апостол правди все не йде. Науку також витіснили – «гуру» Взяли знання під свій протекторат. Зате попса апостола гламуру До ґенделя заманює дівчат. Їм обіцяють закордонне «диво», – Наприклад, – клієнтуру у чалмі… «Торгівлею людьми» сором’язливо Работоргівлю охрестили ЗМІ. Під лицемірне славлення Христоса Пустопорожня проповідь стара, Інвестором нарікши кровососа, – В голоти душу й тіло відбира. І ліберальну скорчивши гримасу, Загарбаний в народу капітал На чужину помпує біомасу, А на вершину влади – кримінал.
Мислителям – Віват! 41 Він відродив магната і васала. Ще й олігархам хамства він додав, Аби кагал інтернаціоналу Хребет народу знову осідлав. А доля наша досі десь блукає, Неначе з роду вигнане байстря. Просте питання тільки виникає, – Нащо голота скинула царя? 11. 06. 2010 НЕМА ДУРНИХ І Не звучать пастуха матюки некультурні. Ані жарти женців на колючій стерні. Безгоміння ланів дивовижно цензурні. На розвалинах ферм – ні коня, ні свині. Височіють зате цитаделі маєтків Край ув’язнених мурами рік та озер. Там хизуються згідно з проектами предків – Спадкоємці фундаторів СРСР. Не висвітлює ролі фундаторів дехто, Але мисленням хто ощасливив чоло, Добре знає, що саме за їхнім проектом Вимирає сто літ українське село. ІІ Повмирали женці, ланкові та їздові, Що в селі заробляли за день трудодень. Не дійдуть постанови до них урядові.
Руслан Морозовський 42 Не приїдуть артисти співати пісень. В інший світ відійшли ковалі та доярки. Вчителі, що звели до науки мости. Майстрові, що ладнали до жнив молотарки. Скотарі, що крутили биків за хвости. Їх сьогодні нема – на дурняк працювати, Та в облізлім колбуді чекати кіна. Їх ніхто на Донбас не пошле воювати. Не гукне їх в казахські степи цілина. Їхні фота не вчеплять на дошку пошани. Порубали на дрова пошани дошки. За пияцтво їм збори не вліплять догани. І не знизяться ціни їм завдяки. І не буде в містах ковбаси за два двадцять. А синам – городянам – торбин свіжини. І дарма виконавця чекатиме праця. Бо немає дурних. Повмирали вони. ІІІ Актуальні зате всюдисущі гламури, Ультрамодного штибу круті діячі, Їм потрібне бабло, а стосовно культури – Балаган, фіґляри та смішні глядачі. Головне – прокураторам вірно служити, Припадати плющем до колін керівних, Прикидатися, що краще дурником жити, А мислителем бути – немає дурних! Саме так і поводять себе депутати, Набувають уміння гребти капітал. А крутий шоумен вчить народ реготати Гомерично, як сто мінус п’ятий квартал. Пощезали дурні. Та й гламури не вічні. Закурличуть їм також «курли» журавлі. Бо сурма засурмить, як не в липні, то в січні
Мислителям – Віват! 43 Про відродження мислі на рідній землі! Не звучать пастуха матюки некультурні. Ані жарти женців на колючій стерні. Безгоміння ланів дивовижно цензурні. На розвалинах ферм – ні коня, ні свині. РЕЗЮМЕ Отже – щезли дурні. А стосовно кебетних, Хоч на те претендує усякий козак І достатнє число діячів безхребетних, На сьогоднішню днину – мислителів – брак! 05. 06. 2010 – 05.02. 2017 ПРИКИДАЄТЬСЯ ШЛАНГОМ МОСКАЛЬ! (маршова пісня) Нас не завжди біда омина. Причепилась вона і сьогодні – Осоружна з Москвою війна, Зокрема – на Південному Сході. Прикидається шлангом москаль, Що, мовляв, це не він убиває, Москалю українця бо жаль. Старшим братом себе він вважає! Тому громити треба москаля – Щодня і всюди нищити – бо бреше – Зачистка України до нуля – У москаля завдання – щонайперше!
Руслан Морозовський 44 Де москаль – там суцільний терор! Де москаль – там тиран вузьколобий! Де москаль – там і Голодомор! Де москаль – там негайно Чорнобиль! Бо москаль – це добра антипод! Бо москаль – це всесвітній злодюга! Бо москаль – аж ніяк не народ! Бо москаль – ґвалтівник і катюга! Москаль в окоп ніколи сам не йде, А посила чеченця чи якута. Москаль облудний, мов НКВД, Застрель його! Хай гине лихо люте! Хоч паскудний, але – третій Рим, Об’явили в Москві московити. Москалями поцуплено Крим І за це ми їх мусим любити. Їм корисна Донецька війна, – За війну вони нас винуватять. Ще й злоститься московська шпана, Що за зло їй любов’ю не платять. Москаль щодня в глобальній чехарді Скрізь претендує на портфель месії. Одначе мир можливий лиш тоді, Коли знешкодить москаля Росія. 09. 05. 2017
Мислителям – Віват! 45 ГЕРАЛЬДИКА РЕАЛЬНУ ГРАЄ РОЛЬ! І Невігластва Фортуна не прощає – Хоч хрестики носи, хоч образки. Гадає неук – віра захищає, А в дійсності – суттєво навпаки. Полянам, подолянам та древлянам Планида міць тренує недарма. Для прикладу, конкретику розглянем – Геральдику столиці, зокрема. Напроти входу до Головпоштамту, Де глобуса тримає круглий кіл, У вигляді окультного мутанту Присів колись архангел Михаїл *. Весь небожитель був біблійно чорний – Спідничка – міні, з крильцями габа – Такий собі, відверто нефольклорний, Стереотип столичного герба. Було щось нестандартне в тій події, Бо згодом шок відчути довелось – Під час обряду біля стін Софії Побоїще криваве відбулось. З таким гербом, здалося, що реально Відразу хтось когось не полюбив – Общину з патріархом поховальну Загін ментів безжалісно побив!
Руслан Морозовський 46 До гербового краще було б знаку, Коли з емблеми знятий був каштан **, Микиту вкарбувати – Кожум’яку, Який від лиха захищав киян! Та не спитавши ради у громади, Хтось вимагав чи квапився? Хіба? Що депутатська більшість Київради Архангела вчепила до герба. Чи вивчили проблему депутати В безладді геральдичної нужди, Що герб столицю мусить захищати, А не нести населенню біди? Адже була вже в нас лиха година, Що Київ затягла у рабську ніч, Коли цього ж герба Єкатерина, Прислала, люто розгромивши Січ. В писанії ж Івана Богослова Скида архангел з неба Сатану – Потвору злющу та семиголову, Щоб насилати на людей війну, Зміїні катастрофи та потопи ***, Про що нам розповів Сковорода, За що його не люблять протопопи Та інших «просвітителів» орда. Це їхніми стараннями зуміла Наслати горе нелюдів рука, Виконуючи волю Михаїла, Небесну сотню стратила яка.
Мислителям – Віват! 47 У вигляді прицільного десанту Архангел смертоносно спрацював, Тому що знань про наміри мутанту Крутий Майдан, як водиться, не мав. Серця живих обпалює, панове, Святої сотні безневинна кров – Невігластво високопосадове Тому що Київград не поборов І кров столичну землю напоїла, І юні душі позбулися тіл… А вірила з них більшість – в Михаїла… А як повівся з ними Михаїл? І виника тут запиту потреба У матерів, я думаю, та вдів ***: Нащо було скидати Змія з неба? Нехай би він і досі там сидів!? ІІ Наразі чорна статуя мистецька, Достоту не сподобавши Майдан, Заздалегідь прибула до Донецька. Запитання – чому не в Магадан? Дозвольте тут прикинутися шлангом В окультному осмисленні вини: Аби в Донецьк не прискакав архангел, То на Донбасі не було б війни! Можливо, навіть, не було б Майдану, Мутанта щоб злупило долото… Проте, щоб він прибув до Магадану, То в Магадані й сталася б АТО!
Руслан Морозовський 48 Можливо, так казати – недоречно, Та хід подій – хоч стрельни, хоч клени – Столичним символізмом, безперечно, Займаються чиновні чаклуни. Я – реаліст, та символічна тема Реально множить логіку на нуль. Містерію породжує емблема – Геральдика реальну грає роль! Здавалося б – ну скільки того діла? Перекарбуй і радуйся собі! А спробуй замінити Михаїла На Кожум’яку в Київськім гербі! Кінця бажаєш геральдичній драмі? Візьми архітектурний ватерпас – Та демона, отого, що на брамі, Пересели, наприклад, в Гондурас. Пересели – і всіх переконаєш, Чиї бажання здійснював кумир. І здивування власне не сховаєш, Як в Україні запанує мир! А ще, коли Микиту Кожум’яку Таки внести до стольного герба, То й лютий Змій замре від переляку І радісно трубитиме труба, Що відбулося розуміння суті Реальної геральдики життя! І зловорожий кровопивця Путін Провалиться у прірву небуття.
Мислителям – Віват! 49 І пащі не роззявить люта злоба На мудрого нащадка кожум’як; І підлувате гасло укрофоба – «Какая разніца!» – вже не пройде ніяк! Та поки що продовжує тривати – (Донецьк, Луганськ, Таврида) – рев гармат… Напевне, варто нам не забувати – Там всюди був Хозарський каганат. До знань зневаги доля не прощає – Хоч хрестики носи, хоч образки. Гадає неук – віра захищає, А в дійсності – суттєво навпаки. *На Майдані Незалежності, напроти центрального входу до Головпоштамту, нині стоїть невисока кругла колона зі стилізованим глобусом на ній. Кільканадцять літ тому, замість глобуса, колону несподівано осідлала недоладна скульптура так званого покровителя Києва – біблійного архангела Михаїла, який згодом щез так само, як і з’явився – зненацька. Вважається, що архангела одним з київських мерів, начебто, було подаровано антиукраїнській столиці Донбасу – місту Донецьк. (Р. М.) **До Михаїла тло герба столиці України прикрашало розкішне суцвіття каштана. ***Дослівні цитати з біблії: «7. І скинений був (на землю з неба архангелом Михаїлом – Р. М.) змій великий, вуж стародавній, що зветься диявол і сатана, що зводить усесвіт. 12. Горе землі та морю, до вас бо диявол зійшов, маючи лютість велику… 13…змій став переслідувати жінку, яка народила хлоп’я. 15.І пустив змій за жінкою з уст(?) своїх воду, як річку, щоб річка втопила її. 17. І змій розлютився на жінку і пішов воювати з останком насіння її…» і так далі, і тому подібне. Біблія. Об’явлення Іоана Богослова. Глава 12, стор. 1512, 1513, видання Московського пархату, 1988 рік.