51 Ось і закінчується наш захоплюючий козацький похід. Настав час підрахувати отримані бали. Нагородження переможців. Хотілося б побажати нашим козакам здоров’я, добра, сили, наснаги. Хай щастить вам завжди і в усьому. Козацькі рої показали, що вони гідні нащадки славного козацького роду, справжні козаки. Хай же козацькому роду не буде переводу.
52 « ЛЕБЕДИНЩИНА INCOGNITA» Конспект заняття краєзнавчого гуртка для дітей середнього шкільного віку Мета: поглибити знання про історичне минуле та сучасне життя нашого краю, його географічні та природні умови; розвивати пізнавальні здібності, спостережливість, швидкість реакції, кмітливість, увагу, пам’ять; формувати базові компетентності вихованців; виховувати повагу до минулого рідного краю та почуття патріотизму, відповідальності, розширювати світогляд, згуртованість, уміння працювати в колективі. Тип заняття: узагальнення і систематизації знань. Вид заняття: заняття-подорож. Форма заняття: групова. Методи і прийоми: бесіда, краєзнавчий кроссенс, методичний прийом «Морзянка», завдання «Дешифрувальник», перегляд відеоролика, гра-лото. Обладнання: таблиця з фото для кроссенсу, гра «Краєзнавче лото»; картки для гри, фішки, кратки із запитаннями, фразами. Підготовча робота: зформувати 2 групи, поставити перед кожною групою відповідне завдання, розробити гру «Краєзнавче лото», розробити картки із завданнями, надати дітям допомогу . Література: 1. Інтернет видання Біографія Бориса Гмирі. Офіційний сайт hmyria.com/biography 2. Журналы ХХХІV/VІІ очередного Лебединского Уездного Земского Собрания 6 и 7 октября 1898 года и экстреннаго 23-го февраля 1899 года сь приложеними. – Лебедин: Типография М.Е. Когона. – 1899. – 639 с. План заняття. І. Організаційна частина. 1. Вітання педагога. 2. Вступна бесіда. 3. Асоціативна головоломка «Краєзнавчий кроссенс». ІІ. Основна частина.
53 1. Оголошення теми і мети заняття. 2. Виступ дітей. Лебединщина в міфах і легендах. 3. Завдання для учасників. Історичний турнір. 4. Виступ дітей. Архітектура Лебединщини. 5. Методичний прийом «Морзянка». 6. Виступ дітей. Видатні земляки. 7. Завдання «Дешифрувальник» 8. Перегляд відеоролика з телепередачі «Сумщина інкогніта «Історія шляхетного роду Капністів». 9. Гра «Краєзнавче лото». ІІІ. Підведення підсумків. 1. Рефлексія результатів. 2. Підведення підсумків. Хід заняття І. Організаційна частина. 1. Вітання педагога. Ми народились в Україні! Ми юні краєзнавці, На Лебединщині ми почали своє життя. Дарма, що ще малі, Тут небеса високі сині, Вивчаємо історію На що не глянеш – все моє! Рідної землі! 2. Вступна бесіда. Сьогодні ми з вами вирушаємо у незвичайну подорож, що допоможе виявити ваші знання про рідний край, ми поринемо у світ історичних подій та явищ, згадаємо про видатні постаті, що відіграли неабияку роль у розвитку нашого міста та району. Разом з тим, ми проведемо паралелі між минулим та сьогоденням. Вам жити і творити історію, досліджувати невідоме, зміцнювати добробут нашої країни. А для цього перш за все, треба любити рідний край, свою Батьківщину, вивчати її історію, культуру, і наполегливо вчитись.
54 Шлях до знань відкритий, і ви з гідністю зможете його пройти! А тему нашого заняття ви дізнаєтеся після розв’язання асоціативної головоломки – кроссенсу. Як ви думаєте, що таке кроссенс? Слово «кроссенс» означає «перетин значень» і вигадане за аналогією зі словом «кросворд». 3. Асоціативна головоломка «Краєзнавчий кроссенс». До вашої уваги представлено кроссенс. Завдання того, хто розгадує кроссенс – знайти асоціативний звʼязок між сусідніми картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими. Починати розгадувати кроссенс можна з будь-якої картинки, що розпізнається, але центральним є квадрат під номером 9. Центральна картинка, за бажанням автора, може бути пов’язана за змістом зі всіма зображеннями в кроссенсі. Але зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами.
55 Кроссенс ІІ. Основна частина. 1. Оголошення теми і мети заняття. Ви розв’язали поставлене завдання. Тож, тема нашого заняття: «ЛЕБЕДИНЩИНА INCOGNITA». На занятті ви дізнаєтесь про цікаві невідомі факти з історії Лебединщини. На минулому занятті ми зформували три групи, у яких ви будете працювати. Кожній групі було поставлене завдання: знайти цікаву інформацію про Лебединщину, поділитися нею і підготувати по даній темі завдання для інших учасників. Після того, як учасники групи поділяться з нами своїм
56 матеріалом, вони задають своє особисте завдання, яке треба буде виконати іншим учасникам груп. «Пошуковці» отримали завдання: знайти легенди про Лебединщину. «Науковці» отримали завдання: дізнатися цікаві факти про стару архітектуру Лебединщини. «Дослідники» отримали завдання: дізнатися цікаві факти про життя і творчість видатних людей нашого краю. Слово надаємо групі «Пошуковців». 2. Виступ дітей. Лебединщина в міфах і легендах. Історія Лебединщини корінням сягає в глибину віків, далеке минуле, реальне і казкове, все частіше і частіше привертає до себе увагу дослідників. Згадаймо, якого розголосу набуло повідомлення про загадкові скарби Полуботка в англійському банку, вивезеними туди з Лебединщини, як сколихнуло суспільство повідомлення про знайдений 12-кілограмовий скарб коштовностей на Мироносицькому кладовищі. У 1996 році лебединців сколихнула звістка про знайдений в могилі на Мироносицькому кладовищі скарб, вагою 12 кілограмів. Шестеро копачів рили могилу і на глибині близько метра наткнулись на горщик зі скарбом. Цей скарб був поділений між копачами. Можливо, знахідка так і не була б обнародувана, якби одному з учасників не закортіло терміново випити. Він пішов і придбав пляшку за декілька золотих монет. Так скарб був виявлений і вилучений державою. У Міжнародний день музеїв, 2011 року в Лебединському міському художньому музеї ім. Б. К. Руднєва відбулася вельми цікава подія – музею були передані копії матеріалів справи та фотографії скарбу. Цей подарунок зробив Михайло Митрофанович Безуглий. Саме він розпочав розслідування цієї справи і саме завдяки його оперативності вміст горщика (2131 золотий і срібний предмет загальною вагою понад 12 кг, у т. ч. предметів із золота– понад 1,2 кг) було врятовано і повернено державі.
57 Якою б дорогою ви не під’їжджали до Лебедина, ви неодмінно відчуєте над собою лагідний помах крила білого птаха. Саме тут, серед розкішних борів, розкинулося озеро Лебедів, що й дало назву місту. Білий лебідь на гербі міста – символ миру і доброти, символ малої батьківщини, символ любові і щедрості лебединців. Люди, знайшовши гарне місце, почали заселяти землю. З найдавніших часів у нашому краї існує легенда, вона розповідає: «Колись давним-давно в невеличкому містечку жив красень-хлопець і чарівної вроди дівчина. Молоді покохали один одного. Та в переддень весілля на це містечко напали татари. Вони без жалю убивали старих людей і немовлят, а молодих дівчат і юнаків брали в полон. В неволю попали також хлопець і дівчина. Полонених молодят разом із багатьма міщанами нападники замкнули в котрійсь із хат. І тоді юнак і дівчина стали просити у Бога або звільнення, або швидкої смерті. І сталося диво: юнак і дівчина перетворились у білих лебедів і вилетіли у вікно». І ще не раз бачили люди, як над цим містечком кружляли білі лебеді. З тих пір це місто називають – місто Лебедів. Але найбільш загадковішим питанням для жителів міста Лебедина є будинки, церкви. Виникнення багатьох із них овіяні шлейфом легенд, домислів і неймовірних історій. Згідно з переказами, деякі стародавні храми виникли на місцях, де сталося чудесне явлення ікони або било джерело, яке віруючі вважали чудодійним. Не дивно, що після такої багатовікової низки випробувань історія архітектурних споруд обросла легендами, переказами, а іноді і містифікаціями. Легенда про старий покинутий вітряк Гордістю села Великі Луки був великий шестикрилий вітряк, побудований в 1903 році, що молов борошно всім оточуючим селам. І хоча його вже немає в Лебединському районі містична слава про нього точиться й досі. Побудований в полі на підвищенні, де гуляють буйні вітри, він завжди молов зерно для людей та служив орієнтиром на дорогах імірилом відстаней. До млинів люди сходилися і з’їжджалися як на ярмарок, хто з вузликом, а хто на возі з мішками. За меливо платили приблизно десятиною замовлення.
58 Люди чекачи своєї черги, розмовляли на життєві теми, обговорювали поточні справи, домовлялися про купівлю-продаж землі і сватання. Доки мірошник ретельно перевіряв зерно, молов його і борошно віддавав господареві, біля вітряків приймалися доленосні рішення. Вітряк був місцем, де збиралася вся сільська громада для обговорення різних питань та слугував місцем збору молоді, яка водила тут веснянки та влаштовувала різні забави. Увечері дівчата, йдучи на забави співали пісень: «Ой піду я до млина, до млина, Бо в нас млива вже нема, вже нема. Там то, мамцю, мельник, там то, мамцю, добрий, Там то, мамцю, хороший – Меле гречку без грошей! Меле, меле, меле, решетує, Обернеться, – мене поцілує...». Доглядав за млином мірошник, котрого поважали у всій окрузі. Ніхто ніколи не сварився з мірошником, а його дочка вважалася завидною нареченою. Вона щодня приносила батькові їсти. Та не пускав мірошник свою доньку ввечері гуляти до млина. Одного разу не послухалася вона свого батька, пішла з дівчатами на вечорниці, тай зустріла там хлопця гарного. Покохали вони одинодного тай почали таємно зустрічатися. Прийшла війна, обпаливши вітряк, залишивши в ньому дірки, простріляні кулями. Не змогла вона зупинити потужної круговерті його крил. Із жорен сипалось ще біле як сніг борошно. Хлопців забрали на фронт захищати рідну землю. Дівчина ходила зажурена, бо довго не було звістки від нареченого. Вона піднімалася на самий верх млина, щоб краще було видно дорогу та одного разу не втрималася і впала. Засумував мірошник і перестав молоти людям зерно. Стежка до млина все густіше заростала травою. А на тому місті, де впала дівчина, виріс кущ калини. Він дарував людям прохолоду, а птахів годував своїми ягодами. Час плинув далі. Стояв порожній вітряк на підвищенні, іноді похитуючи вітрилами та чекав своєї долі. Автори народних переказів щиро вірили, що такої історії як у рідному краю, нема в цілому світі. Народні творці надавали особливої цінності всьому, що їх оточує, і створювали про це поетичні твори, які ми називаємо легендами.
59 3. Завдання для учасників. Історичний турнір. Учасники групи «Пошуковців» підготували завдання для груп «Науковців» та «Дослідникам». Вони пропонують відповісти на 14 запитань. Діти мають дати більше правильних відповідей на запитання. Одне запитання – 1 бал. Історичний турнір Завдання для інтелектуалів Команди мають дати як найбільше правильних відповідей на запитання. 1. В якому році засноване місто Лебедин? (1654 р.) 2. З якими районами межує Лебединський район? (Тростянецький, Сумський, Липоводолинський, Білопільський, Охтирський) 3. Які музеї знаходяться на території міста Лебедин? (краєзнавчий, художній, народознавчий) 4.Назвіть озеро про яке складено багато легенд, і яке дало назву місту (Лебедине) 5. Де ростуть 300 – літні дуби, які були свідками перебування Петра І на Лебединщині? (Михайлівка) 6. В якому році Лебедин було звільнено від фашистських загарбників? (1943 р.) 7. У якому селі Лебединського району був розвинений гончарний промисел? (Межиріч) 8. Цей пам’ятник було відкрито в 1993 році, по вулиці Сумська м. Лебедин, яким трагічних подіям він присвячений. (Голодомор) 9. Які корисні копалини знаходяться на території Лебединського району? (Пісок, глина, газ) 10. Як називається центральна вулиця нашого міста? (Тараса Шевченка) 11. На якій вулиці знаходиться «Козацька могила»? (вул. Погранична) 12. В якому населеному пункті Сумщини за наказом Петра I було страчено 900 козаків-мазепівців? (м. Лебедин) 13. Який птах зображений на гербі Лебедина? (Лебідь)
60 14. Де в Сумській області вперше почала функціонувати сільська телефонна мережа? (м. Лебедин) До слова запрошуємо групу «Науковців». Вони отримали завдання: дізнатися цікаві факти про історію та архітектуру Лебединщини. 4. Виступ дітей. Архітектура Лебединщини Серед садів і скверів розкинулося одне з наймальовничіших міст Сумщини і всієї Слобожанщини – місто Лебедин. Чепурні будинки, широкі вулиці, обсаджені тополями і кленами. Особливо чудове місто влітку, в оточенні вічнозелених соснових борів. Височать вони понад блакитним озером, що в народі зветься Лебединим. Територію Лебедина заселили люди ще в часи пізнього палеоліту. За переказами старожилів міста першою архітектурною спорудою в поселенні про яку дійшли до нас чутки був п’ятикутний у плані Замок або «Малий городок», розташований на пониженій стрілці плаского мису лівого берега річки Вільшанки (біля нинішнього мосту по вулиці Карпова в районі нинішніх будівель суду і прокуратури). Замок займав площу близько 4 гектарів. Його оборонну огорожу утворювали земляний вал і дубовий палісад. З південного сходу до Замку рогом прилягав неправильний прямокутник Великого «осадного города», оборонна лінія якого мала 9 надбрамних рубаних веж, 11 глухих і земляний вал з дубовим палісадом. Периметр укріплень дорівнював 2600 м. Фортецю захищали з півночі і заходу широкі плеса річки Вільшанки, загаченої в кількох місцях, з південного боку – річка Труфанка і Труфанове болото, а зі сходу – Перекоп (рів, заповнений водою). Фортеця займала територію нинішніх центральних міських скверу і парку з прилеглими до Соборної площі включно. Навколо фортеці розміщувався Посад, до якого з північного сходу прилягали дві приміські слободи – Кобижча і Довгалівка.
61 В описі Лебедина ми знаходимо згадку про лебединський замок: «В нем старинный земляной вал сорвом. Большой осадный город сделан деревянным острогом. И тот острог худ и ров обвалился, в нем трое ворот градских проезжих. Другой малый городок сделан деревянным острогом, в нем двое ворот больших проезжих да одна фортка с восточной стороны к воде…». «Третий малый городок приделан к большому городу, деревянным же острогом, в нем одни ворота проезжие». У середині ХVІІІ ст. було знято зігнилий дерев’яний палісад і більшість веж, упорядковано систему валів і бастіонів. У цілому фортеця мала 6 брам і 2 хвіртки, 6 земляних бастіонів на зовнішніх кутах Замку і самої фортеці. У другій половині ХVІІІ ст. Лебединська фортеця втратила військове значення і її вали поступово знесли. Із старих будівель Лебедина та Лебединщини, що дійшли до нашого часу, архітектурною довершеністю і цінністю відзначаються колишній будинок Земської управи, контора Кононенкового млина, корпуси чоловічої гімназії, будинок земського суду, корпуси хірургічного відділення районної лікарні та «тюремного замку», будинок Лебединської ратуші, торгові ряди, кілька вцілілих церков, виробничий комплекс млина Таранушенка, ряд господарських будівель маєтку Хрущова у Лифиному, маєток Кучерова в селі Гудимівка та архітектурний ансамбль садиби Капністів. У слободах на початку основних доріг також розташовувалися церкви:Різдва Христового, Пророка Іллі, Миколаївська, Архангела Михаїла, Покровська. Замикали кільце з півночі Троїцька і Петропавлівська (де тепер вул. Петропавлівська) та Вознесенська, а з півдня– Трьохсв’ятительська церкви. Окрім того, в центрі слободи Кобижча – Воскресенська, а на Довгалівці – Георгіївська церква. На широкому просторі Торгового майдану здіймалися дві споруди: велетенський Успенський собор із дзвіницею і дерев’яна Преображенська церква. Вони були видні здалеку.
62 За словами уродженця Лебединщини Миколи Олександрова: «від цього собору в усі напрямки хрестоподібно йшло вісім доріг і все до певного храму утворюючи центр хреста, а дороги (вулиці) до 1917 року називалися на честь храмів до яких вони вели: Троїцька, Воскресенська, Вознесенська, Миколаївська, Покровська, Трьохсвятська, Михайлівська. Інших вулиць не памʼятаю через знищених там храмів і майже всі ці храми навколо цього собору зʼєднувалися однією вулицею Петропавлівської. Петропавлівска вулиця утворювала коло навколо центру міста так, що можна робити було хресні ходи, заходячи в ближні храми центру. Якби в той час можна було б подивитися на Лебедин з висоти пташиного польоту, то ясно видно було (напевно) хрест в «круге» тобто «хлібний хрест». До віддалених храмів йшли дороги від інших ближніх церков, так що утворювали великий православний хрест. Практично я описав вулиці (карту) міста Лебедин». Існує згадка про вириті підземні проходи в самому центрі міста, що тягнуться на всі боки від собору до інших храмів, і напевно, вони теж там під землею роблять своєрідний хрест (в деяких місцях на місці підірваного собору простукується порожнеча). Ці проходи були засипані під час будівництва нового сучасного міста. Підірвали храм у 1939 році. Частина матеріалу пішла на будівельні потреби, а частина великих частин, де залишилися навіть зображення святих вивезли та висипали в 300 метрів річку «Вільшанку». Після цієї події, ті хто купалися в річці, лякалися, бачачи божі образи на дні річки. Ще й тепер рибалки приходять на світання до річки Вільшанки порибалити і у віддзеркаленні сонячних променів намагаються пізнати силуети стародавнього Лебедина. Завдання для груп «Пошуковці» та «Дослідники». 5. Методичний прийом «Морзянка» – команди отримують вислови, зашифровані цифрами за порядковим номером букв в алфавіті. 1. Історія – скарбниця нашого минулого. 2. Пам’ятай історію, думай про майбутнє.
63 «Морзянка» 12,22,23,19,21,12,33 - 22,15,1,21,2,18,11,27,33 18,1,29,19,4,19 17,11,18,24,16,19,4,19. 20,1,17,ʼ,33,23,1,14 12,22,23,19,21,12,32, 6,24,17,1,14 20,21,19 17,1,14,2,24,23,18,8. ( Оцінювання –1 бал за швидкість) «Дослідники» отримали завдання: дізнатися цікаві факти про життя і творчість видатних людей нашого краю. 6. Виступ дітей. Видатні земляки. Із Лебединщиною пов’язані імена багатьох видатних людей: її стежками ходили Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, великий композитор, піаніст і диригент Сергій Рахманінов, оперні співаки зі світовими іменами Борис Гмиря і Іван Стешенко, художники брати Кричевські. Історія Лебедина тісно пов’язана з іменами видатних діячів української культури: художник Н. Онацький, композитора Стеблянка, поетів і письменників Бориса Ткаченка, Григорія Хоткевича, Остапа Вишні. Ще можна називати багато відомих імен – уродженці Лебединського краю. А-1 Б-2 В- 3 Г- 4 Г-5 Д-6 Е-7 Є-8 Ж-9 З-10 И-11 І-12 Ї-13 Й-14 К-15 Л-16 М-17 Н-18 О-19 П-20 Р-21 С-22 Т-23 У-24 Ф-25 Х-26 Ц-27 Ч-28 Ш-29 Щ-30 Ь-31 Ю-32 Я-33
64 Влітку 1859 року у наш край завітав Т.Г. Шевченко. На запрошення місцевого поміщика, титулярного радника Дмитра Олександровича Хрущова він відвідав його маєток у с. Лихвин (зараз хутір Лифине). Перебуваючи у Лихвиному, Т.Г. Шевченко подарував Наталії Олександрівні Хрущовій (дружині Д.О. Хрущова) офорти «Приятелі», «Вечір в Альбано поблизу Рима (Ліс)», рукопис вірша «Садок вишневий коло хати» з дарчим написом. У Лебединському художньому музеї зберігається акварельний портрет подружжя Хрущових. У червні цього ж року поет і художник гостював у будинку братів Олексія і Максима Залеських у Лебедині. Під час зустрічі з ним, Т.Г. Шевченко подарував йому картину «Приятелі» з дарчим написом. Максим Михайлович Залеський – священник. У червні 1859 р. в Лебедині, с. Нові також зустрічався з Т. Г. Шевченком і зображений на картині художника Цеге-фон-Мантейфеля «Пікнік». У будинку за адресою: вул. Миколаївська 10, проживала родина повітового земського фельдшера Григорія Кричевського. У родині виділялися своїм талантом два хлопчики. Василь Григорович народився 03 січня 1873 році в с. Ворожба. Закінчив повітову школу у Лебедині. У Харкові закінчив технічне залізничне училище, оволодів кресленням. Був живописцем, графіком, художником театру і кіно, архітектором, мистецтвознавцем, професором, почесним доктором мистецтвознавства. Як графік оформив понад 70 українських видань, автор проектів державних гербів, печатки УНР, грошових банкнот, поштових марок. Подорожував, і помер у Венесуелі. Перепохований у США, там же і знаходиться його прах. В музеї знаходяться кілька десятків його робіт. Федір Григорович народився 05.1879 р. в Лебедині. Після переїзду до Ворожби, закінчив 2 класне училище. Навчався у Московському училищі живопису, скульптури і архітектури. Подорожував до Німеччині, Франції, Італії, Австрії. З 1912 року переїхав до Києва і брав участь у виставках художників. Є автором близько тисячі картин. Був живописцем, професором, почесним доктором мистецтвознавства, заслуженим діячем мистецтва УРСР.
65 Помер 30.07.1947 р. у м. Ірпінь Київської обл. У Лебедині є вулиця Федора Кричевського. В художньому музеї є одна його робота – «Дівчинка в блакитному», виконана в Лебедині. Михайло Миколайович Петренко (1817, м. Слов’янськ – 1862, м. Лебедин Харківської губернії) – відомий український поет-романтик, автор поезій, які стали народними піснями: «Дивлюсь я на небо», «Взяв би я бандуру». У Лебедині, як встановили місцеві краєзнавці, Михайло Петренко проживав по вулиці Миколаївська (колишня Щербакова), 4. У кінці ХІХ ст. його будинок придбав купець Воскобойніков. 1899 р. помешкання було капітально відремонтоване, про що свідчить напис на фронтоні. Споруда до наших днів збереглася, знаходиться в хорошому стані і використовується під житло приватними особами. У Лебедині Михайло Петренко працював повітовим стряпчим (місцевим прокурором). В січні 1853 М.М. Петренку було присвоєно чин титулярного радника. Він брав участь у Кримській війні і в 1856 був нагороджений бронзовою медаллю «В память войны 1853-1856 годов». За переказами, що збереглися в родині Петренків, у червні 1859 Михайло Миколайович зустрічався з Тарасом Шевченком, коли він гостював у Лебедині. Помер Петренко у Лебедині, 25 грудня 1862 (6 січня 1863) року, у чині колезького асесора. Похований на Покровському кладовищі м. Лебедина (точне місце поховання невідоме). Нащадки М.М. Петренка жили і працювали в Лебедині та на Лебединщини. У 1911 онук Б.М. Петренко продав родинний будинок купцеві Воскобойникову. 12 листопада 1992 на будинку була встановлена чугунна дошка з меморіальним написом (автор тексту В.Г. Дудченко, відлито на Лебединському заводі поршневих кілець).У наш час будинок використовується як житловий. Через рік вулицю Постишева в Лебедині перейменовано на вулицю поетаромантика, автора всесвітньо відомої пісні-романсу «Дивлюсь я на небо…» М. Петренка. Завдання для груп «Пошуковці» та «Науковці» «Дешифрувальник»
66 Вихованці гуртка отримують таблицю із портретами відомих людей Лебединщини та картки із зашифрованою фразою. У фразах вилучені голосні літери. Командам треба здогадатися, яких саме голосних не вистачає, прочитати фразу та встановити кому з авторів вона належить. 7. Завдання «Дешифрувальник» Фото Слова автора Т в чн , як м з к , й н жн , як н ньк . М я н йсп в ч ш м в р дн ньк . Д влюсь я н н б т й д мк г д ю: Ч м я н с к л, ч м н л т ю… й п г р р м н цв т , Д л н ю к з к де…
67 Фото Слова автора Ти вічна, як музика, й ніжна, як ненька. Моя найспівучіша мово рідненька. Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде… Нині Лебединщина – край розкішних лісів і пшеничних морів, шовкових луків і небесної сині, край подвигів, край мужніх і щирих на пісню і труд людей, завдячуючи яким з року в рік зростає економіка, збагачується духовність Лебединського району. На сьогодні в Лебедині нараховується 56 пам’яток історії та культури, у тому числі – 9 пам’яток археології, 11 пам’яток архітектури, 31 пам’ятка історії, 5 пам’яток монументального мистецтва. Громадськість міста виявляє глибоку
68 зацікавленість у збереженні пам’яток історії та культури, увічнює у бронзі і граніті, у назвах вулиць та установ важливі події, пов’язані з історією міста. 8. Перегляд відеоролика з телепередачі «Сумщина інкогніта «Історія шляхетного роду Капністів». Посилання на ролик (https://www.sumschynaincognita/videos/1666901956738612/?__) 9. Гра «Краєзнавче лото». (Додаток 1) ІІІ. Підведення підсумків. Отже, сьогодні на занятті ми познайомилися з найцікавішими фактами нашого краю. Ми поринули у цікавий світ історичних подій та явищ нашого міста, згадали легенди та видатних постатей, провели паралелі між минулим та сьогоденням. І хотілося б закінчити наше заняття такими словами. Моя пісенна батьківщина – таланту й праці передзвін. У вінку яскравім України найкраща квітка – Лебедин. 1. Рефлексія результатів. – Що нового ви дізналися на занятті? – Оцініть власний рівень розуміння та засвоєння матеріалу? – Які проблеми виникли у ході виконання завдання? 2. Підведення підсумків. – Порівняти свої реальні результати з очікуваними; – Проаналізувати, чому відбулося так чи інакше. Підведення підсумків.
69 Додаток 1 Гра краєзнавче лото «Наш рідний Лебединий край» Живу, люблю і дихаю тобою, моє найкраще місто на землі. Лото – популярна настільна гра, що з’явилася в ХVІ столітті в Генуї (Італія). Гра відразу ж отримала величезну популярність, але вже через деякий час після появи лото було заборонено Венеціанським сенатом як азартна гра. У нас ця гра з’явилася лише в ХVІІІ столітті і відразу ж викликала до себе великий інтерес, але доступна вона була лише для забезпечених верств населення. Тільки у ХХ столітті до цієї гри змогли долучитися й інші верстви населення. У лото грають за допомогою особливих картонних карток з цифрами. Мета гри – закрити всі номери на картках. Лото цікаве не тільки дорослим, але й дітям. Ще в 50-х роках минулого століття в Німеччині було розроблено лото, яке допомагало дітям засвоїти таблицю множення. З тих пір ця гра стала розвагою не лише для дорослих, але і для дітей. Зазвичай, у такому лото замість чисел присутні яскраві картинки. Існують спеціальні дитячі набори гри, де замість діжок з цифрами – картки з тваринами, рослинами або будь-якими іншими предметами. Правила гри в настільному лото для дітей мало відрізняються від дорослого. Ведучий дістає з мішечка картинку і називає, що на ній зображено. Діти шукають потрібний малюнок на своїх картках і закривають його. Вашій увазі я представляю краєзнавче лото, де замість картки з цифрами будуть зображені фото. Мета гри: розширити й поглибити знання учнів про історичне минуле та сучасне нашого краю, його географічні та природні умови; розвивати пізнавальні здібності, спостережливість, швидкість реакції, кмітливість, увагу, пам’ять; виховувати повагу до минулого рідного краю та почуття патріотизму. Обладнання: плакат «Краєзнавче лото»; картки для гри, фішки. У набір лото входить: – Діжечки, дерев’яні або пластмасові, або фішки з цифрами від 1- 62 штук.
70 – 8 ігрових карток, що представляють собою картате поле, з зображеними в них фото рідного краю. – Картонні фішки, іменовані «закривашками». Їх зазвичай близько 170. – Непрозорий мішечок, куди складають діжечки з цифрами і витягують їх звідти «в сліпу». – Коробка для зберігання набору гри і розроблені до неї правила. Правила гри: У грі можуть брати участь від двох до пʼяти чоловік. На початку гри кожному учаснику видається по кілька ігрових карток (залежно від числа гравців) і визначається ведучий. Ведучий може бути як і гравцем, так і стороннім спостерігачем. Його місія в грі – діставати з непрозорого мішечка діжечки з цифрами і оголошувати цифри. Ведучий зачитує запитання під відповідною цифрою. Учасникам гри потрібно знайти правильну відповідь (у вигляді фото) у себе на картках і закрити це поле фішкою. Фото можуть повторюватися на різних картках. Виграє той, хто першим закриє всі поля на своїй картці. Хід гри О, доле моя ! І строката й барвиста, Як рима прудка у складному вірші… Коли повертаюсь до рідного міста, Спокійно стає на душі. Купається літо у стиглому житі, Над озером срібних хмаринок шиття… Мала Батьківщина – найбільша у світі, Бо в ній ти побачив життя. Від Бога даються життєві закони, Я твердо навіки засвоїв один: В Тобі мого роду коріння і крони, О, Всесвіте мій ! – Лебедин …
71 Славна Лебединська земля, рідний наш край. Край близький і дорогий кожному, хто хоч раз побачив безмежне привілля степу, вдихнув чистого п’янкого повітря на луках, почув сюрчання коника в лагідному надвечір’ї. Вітри героїчної історії проносились над нашою землею і назавжди залишились в степових могилах, німих свідках історії. Тут проходить наше дитинство, юність, тому, хочеться знати про наш край, якщо не все, то, принаймні, більше, ніж ми знали досі. Вивчаючи історію, географію, звичаї народу, ми вчимося зростати справжніми громадянами своєї країни. (Ознайомлення учасників з правилами гри) Кожна команда складається з 3-х учасників, капітани команд отримують ігрову картку з однаковою кількістю зображених на ній фото. Орієнтовний перелік запитань 1. В якому році було затверджено перший герб міста Лебедина? (Перший герб Лебедина було затверджено 21 вересня 1781 році, де у верхній частині зображено герб Харкова, а у нижній – на золотому полі лебідь – символ цього міста) 2. З якими районами Сумської області межує Лебединський район? (Сумський, Липово-Долинський, Недригайлівський, Білопільський, Тростянецький, Охтирський) 3. У 1963 році під час будівництва автовокзалу в Лебедині були знайдені рештки доісторичної тварини. Вони були передані до краєзнавчого музею, де зберігаються і нині. Назвіть її. (Мамонту) 4. Одна з найпривабливіших споруд міста Лебедина. Як вона називалася в кінці ХІХ століття? (Лебединська ратуша) 5. Найвеличніша церква м. Лебедина, пам’ятка архітектури ХІХ ст., в якій поєднані неоросійський стиль, класицизм, барокко і місцевий колорит. Назвіть її. (Вознесенська церква) 6. Наш земляк, основоположник футуризму в поезії, учитель В.Маяковського. Назвіть його . (Давид Бурлюк)
72 7. Який пам’ятник було встановлено на території Лебединщини, приурочений трагічним подіям 1932-1933 років? (жертвам голодомору) 8. На якій річці Лебединщини побудовано три гідроелектростанції? (Псел) 9. Яких домашніх тварин розводив поміщик Капніст у дореволюційний час та випасав їх на Михайлівській цілині? (Коней) 10.Про його золотий спадок ходять легенди, він був наказним гетьманом України, мав маєтки у селі Михайлівка Лебединського району. Назвіть його прізвище, ім’я .(Павло Полуботок) 11.Хто із наших земляків, уродженець села Михайлівка, є автором збірки «Осінній передзвін» (Марія Кулішенко) 12.Унікальна пам’ятка природи епохи льодовикового періоду, розташована в розломах земної кори, яка знаходиться в лісовому масиві, поблизу давнього козацького села. Назвіть її. (Шелехівське озеро) 13.Назвіть унікальну ділянку цілинного степу, яка охороняється на території Лебединського району з 1928 року. (Михайлівська цілина) 14.Коли місто Лебедин було звільнене від німецьких окупантів?(1943 р.) 15.Дайте назву пам’ятнику в місті Лебедині, що був побудований до 40-ка річчя великої Перемоги у 1985 році. 16.Озеро в Сумській області, про яке складали багато легенд і яке дало назву місту. (Лебедине) 17.Де ростуть віковічні дуби, які були свідками перебування Петра І на Лебединщині? (село Михайлівка) 18.Ця церква міста Лебедина будувалася з дубових брусів у другій половині ХVІІст. Зазнала декілька перебудов. У споруді поєднані візантійський стиль і архітектура Ренесансу. (Миколаївська церква) 19.У цій унікальній архітектурній споруді зберігаються історичні і культурні цінності Лебединщини. Назвіть цей заклад. (Краєзнавчий музей) 20.Якій історичній події присвячений пам’ятний знак, встановлений на території с. Великий Вистороп? (Місце дислокації партизанів з’єднання Наумова М.І.)
73 21.В якому селі Лебединського району відбувся останній бій партизанського загону імені К. Г. Карпова? (Селище, Будильської сільської ради) 22.Назвіть відомого українського поета, який відвідав Лебединщину в середині ХІХ століття і написав вірш «Ой на горі ромен цвіте». (Т. Г. Шевченко) 23.Кому з Героїв Радянського Союзу, наших земляків, командуючому бронетанкових військ встановлено пам’ятник у місті Прага?(П.С. Рибалко) 24.В якому селі Лебединського району зберігся храм, на стінах якого є фрески Василя Кричевського? (Ворожба) 25. Який жук стає все більш рідкісним в нашому краї, його назва походить від африканського копитного? (Жук носоріг) 26. Де в Сумській області встановлено меморіальну дошку на честь сторіччя з початку заснування першої сільської мережі? (В Лебедині) 27. Хто з наших земляків, уродженка села Токарі, удостоєний звання Двічі Героїв Соціалістичної праці? (М. Х. Савченко) 28. На честь покровительки козаків була побудована церква у Лебедині– памʼятка архітектури місцевого значення. Збудована у другій половині ХІХ століття (1870-80-ті рр.), і замінила дерев’яну церкву, побудовану ще першими поселенцями Лебедина. Назвіть її. (Покрівська церква) 29.Кого, свого часу, називали українським Шаляпіним з Лебедина, «голосовим феноменом»? (І. Н. Стешенко) 30.У селі Рябушки Лебединського району народився видатний діяч науки, лікар-травматолог. Його ім’ям назване медичне училище в місті Лебедині. (М. І. Сітенко) 31.Скільки видів рослин зустрічається в степовому природному заповіднику «Михайлівська цілина?» (525) 32.Назвіть село Лебединського району, в якому знаходиться геологічний заказник місцевого значення «Відкриті піски Полтавського ярусу». (Михайлівка)
74 33.Батьківщиною якого відомого маршала бронетанкових військ, двічі Героя Радянського Союзу є село Малий Вистороп Лебединського району? (П.С. Рибалко) 34.Яка рідкісна рослина, символ українських степів зустрічається на Михайлівській цілині? (Ковила) 35. В якому населеному пункті Сумщини за наказом Петра І було страчено 900 козаків-мазепівців? (В Лебедині) 36.В якому році відбулася битва під Штепівкою? (1941) 37.В якому селі Лебединського району був розвинений гончарний промисел? (с. Межиріч) 38.Де на Сумщині вперше була відкрита залізна руда? (Лебедин) 39. В якому році до складу Лебединського району увійшов Штепівський район? (липень 1957 року) 40. За наказом Катерини ІІ на Замковій горі було посаджена алея дерев. Одне дерево збереглося до нашого часу. Яке унікальне найстаріше дерево в Україні росте в селі Межиріч та охороняється державою? (Шовковиця) 41. Назвіть найстаріші села Лебединського району? (Камʼяне, Межиріч, Пристайлове) 42. Історико-архітектурна памʼятка міста Лебедина, розташована в центрі міста на Соборній площі. Комплекс побудований1847 року у стилі пізнього класицизму 19 століття. Одноповерхові крамниці, з зовнішнього боку – відкрита галерея з подвоєними колонами, посередині –невелике двоповерхове приміщення з головним входом. Нині споруда використовується частково за своїм прямим призначенням – у ній розміщені крамниці, склади. Назвіть її. (Торгові ряди) 43.Цей будинок належав земському лікареві. В 1919 році відкрився у новому статусі, дякуючи краєзнавцю Руднєву. У ньому зберігаються націоналізовані приватні зібрання з колишніх поміщицьких маєтків Анненкових, Бразолів, графів Капністів, Красовських, Хрущових у селах Бобровому, Куличці,
75 Лихвині, Михайлівці, Рябушках тодішнього Лебединського повіту Харківської губернії. Назвіть його. (Художній музей) 44.З яким районом Сумської області Лебединщина має найдовший кордон?(Сумським) 45.В якому населеному пункті Сумської області збереглися архітектурні споруди з маєтку графа Капніста? (село Михайлівка) 46. До якої історико-етнографічної області України частково входить Лебединський район Сумської області? (Слобожанщина) 47.Назвіть прізвище правнука козака Федора Чайки, видатного композитора ХІХ ст., почесного доктора Кембріджського університету, який упродовж багатьох років відвідував Лебединщину і Сумщину. (П.І. Чайковський) 48.Назвіть письменника – краєзнавця, автора книг «Під чорним тавром», «Лебедія», «Важка стежка до Бога». (Б.І. Ткаченко) 49.Серед памʼяток історії Лебединщини, які до нашого часу не збереглися, однією я найбільш величних була споруда – перлина староукраїнської архітектури XVIII століття. Перший камʼяний храм у лебединській фортеці був збудований тоді, коли засновано Лебедин, тобто близько 1652 р. Знаходився на центральній Соборній площі. У 1940 був підірваний рішенням місцевої влади. Назвіть його. (Успенський собор) 50. 23 травня 1893 року Лебединщину відвідав видатний російський композитор. Проживав він у садибі купців Лисікових. Під час великих християнських свят відвідував службу в Успенському соборі. Назвіть відомого російського композитора. (С.В. Рахманінов) 51. В якому році було засноване місто Лебедин? (1654р.) 52. Кого було страчено за наказом Петра І в місті Лебедині Сумської області у 1708-1709 роках? ( 900козаків-мазепівців) 53. Якого птаха зображено на гербі Лебедина ?(Лебідь)
76 54. На теперішній вулиці Партизанській (Друга Зарудка) знаходився двоповерховий будинок. Що розміщувалося в цьому будинку?(Дитячий будинок №1) 55.Що розміщувалося в 1935 році в теперішньому будинку «Лідія»? (Майстерня по ремонту вагових пристроїв) 56. Хто був ініціатором і меценатом прокладення залізничної колії Лебедин – Боромля, що зв’язала місто із залізничною магістраллю Люботин – Суми – Ворожба Харківсько-Миколаївської залізниці у 1894 році? (Я. В. Кучеров) 57. У місті Лебедині знаходиться будинок Залеських, в якому деякий час перебували видатні українські поети. Назвіть їх прізвища. (Г. Сковорода, Т. Шевченко) 58. Назвіть прізвище відомого оперного співака, який народився в Лебедині. Його імʼям названа музична школа. (Б. Гмиря) 59. Поет-романтик, автор пісень «Дивлюсь я на небо...», «Взяв би я бандуру...», який проживав у нашому місті в 1949– 1862 рр.. Назвіть його. (М. Петренко) 60. Автор малого герба України 1919 року, української двогривневої купюри – відомий живописець, графік, архітектор, заслужений діяч мистецтв України, який народився в селі Ворожба Лебединського району. (В. Кричевський) 61. Цей памʼятник було встановлено у 1964 році на місці зруйнованої більшовиками Успенської церкви в центрі міста на Соборній площі міста Лебедина. Назвіть його. (Памʼятник Т. Шевченку) 62. Одна з найяскравіших памʼяток Лебедина – колишній корпус земської лікарні, розташований по вулиці Першогвардійській, памʼятка архітектури ХІХ ст., відкрита 1 січня 1903 року. Що знаходиться в ній в наш час? (Хірургія)
77 Картки для лото
78
79 Підсумок гри Любімо свій рідний край, цінуймо те, що над нами мирне небо, що мова наша українська бринить у серцях людей, що маємо прекрасну незалежну державу і живемо в чудовім краю, що носить горде ймення – Лебединщина. Любі друзі, ми впевнені в тому, що ваш інтерес до рідного краю буде посилюватися, і ми ще неодноразово зустрінемось з вами на краєзнавчих змаганнях. Ми вдячні вам за приємне спілкування.
80 «ОДНА БАТЬКІВЩИНА, І ДВОХ НЕ БУВАЄ…» Конспект заняття туристсько-краєзнавчого гуртка для дітей середнього шкільного віку Мета: ознайомити дітей з видатними місцями рідного краю; поглибити інтерес до історії рідного краю, розширити кругозір вихованців; виховувати любов до рідного краю, шанобливе ставлення до його історії, духовної спадщини українського народу, виховувати почуття патріотизму та гордості за свою малу Батьківщину. Тип заняття: узагальнення і систематизації знань. Вид заняття: заняття-подорож. Форма заняття: групова. Методи і прийоми: вправа «Південь, північ, захід, схід», «Мікрофон», гра «Дешифрувальник», робота в малих групах, завдання «Наша гордість», вправа «Доповни речення». Обладнання: карта геральдики Сумської області; ілюстрації із зображенням краєвидів та визначних місць Лебединщини, Сумщини; картки з закодованими містами Сумської області; ілюстрації прапора, герба Лебедина, Сум. Література: 1. Тоцька Т. Рід, родина, Україна / Т. Тоцька (Патріотичне виховання старших дошкільників за літературними творами В.Сухомлинського). Навчально-методичний посібник для ДНЗ – К. редакції газет з дошкільної і початкової освіти, 2013р. 2. Ми – майбутнє України: сценарії / [упоряд.О. Л. Співак]. – Х.:Ранок НТ, 2007. – 144с. – (Виховні заходи). План заняття Ι. Організаційний момент. 1. Вітання педагога. 2. Вступна частина. 3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети заняття. 4. Вправа «Південь, північ, захід, схід».
81 ІІ. Основна частина. 1. Гра «Мікрофон». 2. Гра «Дешифрувальник». 3. Робота в малих групах. 4. Завдання «Наша гордість» 5. Краєзнавчий бум. ΙΙΙ. Заключна частина. 1. Вправа «Доповни речення». Хід заняття Ι. Організаційний момент. 1. Вітання педагога. 2. Вступна частина. Сьогодні на нашому занятті ми вирушаємо у незвичайну подорож по нашій «малій батьківщині». 3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети заняття. 4. Вправа «Південь, північ, захід, схід». Мета: формування педагогом дітей на малі групи. (Діти стають в коло і називають частини світу: південь, північ, захід, схід, за якими потім формуються в групи). ІІ. Основна частина. 1. Гра «Мікрофон». ( Педагог ставить питання. Діти, передаючи уявний мікрофон, висловлюють свою думку щодо поставленого запитання.) - Подумайте і скажіть, яка буде наша подорож? (Цікава, навчальна, продуктивна, весела, загадкова…) - А якими ви будете на занятті? (Дисциплінованими, уважними, згуртованими…) - Отже, якщо ви будете такими, як щойно згадали, ми створимо цікаве, творче заняття. Все залежить від вашої активності, уважності, творчості.
82 Люблю тебе, моя маленька Батьківщино, Твої простори й щем твоїх пісень. Люблю твої замріяні собори І серпанкову тінь твоїх ночей. Наша країна велика, багата. Не кожному вдається побувати навіть у найбільших містах України, оглянути найвідоміші, найдивовижніші місця. Що вже говорити про маленькі села! Але вони є. Там живуть люди. Кожен займається своєю справою. У кожного з вас є своє родинне вогнище, є дім, в якому ми живемо. Сумщина – край, в якому ви живете, навчаєтеся, а згодом будете працювати. Це – наша земля, наш рідний край, наша країна з талановитими людьми, із чарівною піснею. Тут жили наші предки, живуть наші батьки, живемо ми. Сумщина – чудовий край річок та озер, незайманих боліт і родючих ланів, соснових лісів та дібров, березових гаїв. Сумська область була утворена в 1939 році. Обласний центр – м. Суми. За площею Сумщина становить 23,8 тис. кв.км. Всього на Сумщині 165 річок. Вони є притоками Дніпра. Найбільші річки: Десна, Ворскла, Псел, Сейм, Сула. Область межує на заході – з Чернігівською, на півдні – з Полтавською, Харківською областями України. На півночі та сході межує з Брянською, Курською, Бєлгородською областями Російської Федерації. Сумська область розташована на рівнині, яка називається Придніпровська низовина та Поліська низовина, в природній зоні мішаних лісів та лісостепу. На території області утворено 18 районів. - Які райони Сумщини ви знаєте? (Відповіді дітей). Дійсно, це Білопільський, Буринський, Великописарівський, Глухівський, Конотопський, Кролевецький, Лебединський, Липоводолинський, Недригайлівський, Охтирський, Путивльський, Роменський, Середино – Будський, Сумський, Тростянецький, Шосткінський, Ямпільський райони. - А які великі міста області ви знаєте? (Відповіді дітей)
83 Так, найбільші міста: Суми, Конотоп, Ромни, Охтирка, Шостка. 2. Гра «Дешифрувальник». У вас є картки із закодованими містами Сумської області. Допоможе вам їх розкодувати мобільний телефон. Завдання: Подивіться на картки у вас на столах з закодованими містами Сумської області. Допоможе вам їх розкодувати мобільний телефон. Літери у вашому мобільному телефоні розташовані під цифрами на кнопках. Кожній цифрі відповідає кілька літер. Наприклад: цифрі 2 відповідають літери – А, Б, В, Г. Щоб відгадати зашифроване слово, треба вибрати тільки одну літеру. Отже, будьте уважними. 4323345 Лебедин 856642 Шостка 5764642 Охтирка 6654 Суми Усього в Сумській області налічується 15 міст, 20 селищ міського типу, 1499 сіл. Міста Сумщини утворилися в різний час, є як старі, так і відносно молоді. Найстаріші міста Сумської області: Глухів, Путивль, Ромни. Путивль згадується у літописах ще в 1146 р., з ним пов’язаний поетичний плач Ярославни у відомому творі давньої літератури «Слово о полку Ігоревім». 3. Робота в малих групах. Практична робота з картою Сумської області. (На столах лежать карти Сумської області). Подивіться на карту Сумської області. Кожне місто та район Сумської області мають свої герби. Герб міста Суми – це щит традиційного типу міст східної України. Колір його поля – срібний. Срібло
84 подається сріблястим кольором при кольоровому зображенні і чистим полем без фарби – при некольоровому зображенні герба. На полі герба розміщено три чорні суми: дві - зверху, одна – знизу, з їх перев`язами та золотими ґудзиками. Прапор міста Суми являє собою квадратне полотнище смарагдового кольору, в центрі якого розташований герб міста. На цьому гербі зображено срібний щит з трьома чорними мисливськими сумками, поясом та золотими ґудзиками. Завдання: за одну хвилину запам’ятайте герби Сумської області і на контурній карті Сумщини по пам’яті напишіть райони, які ви запам’ятали. (Діти по пам’яті на контурній карті Сумської області записують назви районів). - Діти, в якому місті Сумської області ми живемо? - Назвіть наш районний центр? Серед садів і скверів розкинулося одне з наймальовничіших міст Сумщини і всієї Слобожанщини – місто Лебедин. Чепурні будинки, широкі вулиці, обсаджені тополями і кленами. Особливо чудове місто влітку, в оточенні вічнозелених соснових борів. Височать вони понад блакитним озером, що в народі зветься Лебединим. Територію Лебедина заселили люди ще в часи пізнього палеоліту.
85 Стосовно дати заснування нашого міста існує декілька версій. Найбільш вірогідно, що переселенці з Правобережжя заснували тут в 1654 р. слободу, назва якої пішла від однойменного озера, що знаходиться поблизу, або ж походить від назви однойменного села на Черкащині чи Київщині, звідки прийшли переселенці. Герб міста являє собою щит на темно-зеленому тлі, що є символом густих лісів, які широкою смугою огортають місто з трьох боків, посередині – зображення білого лебедя на хвилях, що ніби віддзеркалюють його у воді, які є символом міста і озера, від якого походить назва «Лебедин», справа - шабля – символ історичної ролі Лебедина, заснованого як сторожа, фортеця, місцеперебування аж до 1917 року регулярних козацьких (а пізніше – уланських) військових частин. Шабля у піхвах і опущена лезом до низу, як ознака оборонного характеру військового життя міста. Зліва – зображення стиглого колосу, як символу переважно аграрного характеру економіки міста і усього району як у минулому, так і у сьогоденні. Поєднання кольорів: зелений, жовтий, білий. Прапор міста зображений на зеленому прямокутної форми полотні, яке своїм кольором символізує густі ліси, що широкою смугою огортають Лебедин з трьох боків, посередині – зображення герба. Поєднання кольорів: зелений, білий, жовтий. Серед природоохоронних територій Сумщини є заповідник державного значення – Михайлівська цілина. Заповідний степ Михайлівська цілина – природний заповідник, унікальна пам’ятка природи. У 1948 році оголошена державним заповідником Загальна площа – 202 га. Михайлівська цілина – єдина ділянка цілинного степу в лісостеповій зоні України. знаходиться в нашому Лебединському районі.
86 Раніше, ще до революції, землі ці належали графові Капністу, маєток якого знаходився в селі Михайлівка. Граф мав конезавод, у степу випасали коней, косили сіно. Після 1917 року територія була в розпорядженні Михайлівського конезаводу, а в 1928 році – оголошена заповідником місцевого значення. Заповідний степ надзвичайно красивий, чарівний. Передати його красу просто неможливо – потрібно побачити. Протягом вегетативного періоду майже десять раз змінює свій вигляд, набуваючи щоразу нової гами барв. На її території можна нарахувати близько 525 видів трав’янистих рослин. Є на Лебединщині гідрологічна памʼятка природи загальнодержавного значення, рідкісне по красі і прозорості Шелехівське озеро, яке має прадавню історію. На думку учених, воно утворилося ще за часів льодовикового періоду. Воно такого ж древнього походження як озера Байкал, Ладозьке, Онежське у Росії та озеро Вікторія у Африці. Величезні зрушення гори загородили дорогу талим водам і створили крижану водну чашу площею в 7 гектарів. До сьогоднішнього дня озеро не втратило той холод, що отримало від льодовика в спадок. З висоти пташиного польоту Шелехівське озеро схоже на розігнуту підкову. Озеро оточене природним лісом. Уздовж берегів ростуть берези, верби, зустрічається вільха. У лісі розкинули свої величезні крони дуби, поряд з ними акації, клени, сосни. Рослинний світ навколо озера дуже багатий. Тут росте багато глухої кропиви, ожини і хмелю. В околицях льодовикового озера можна зустріти диких звірів (кабани). Зустрічаються гадюки і бобри. З південного боку на дні озера багато мулу. Тут переважає червоний карась, в’юн. Найчисленніший в озері - річковий рак. Північна сторона озера,
87 до якої пробивається безліч джерел, зветься Гузир. Там багато чистоводної риби: є окуні, щуки, ліні. Північний берег озера, до якого пробиваються численні джерела, називається Гузирем. За невеликим ярком - давно заросла садиба поміщиків Селихівських. Садиба розташована біля самого озера, а за Гузирем, у лісі, біля джерелець, стояли хати селян - Коваленків, Кищиків, Смолових, Коницьких. Безліч джерел зливалися в невеликий потік, на якому колись були побудовані гребля і млин. Що стосовно самого озера Шелехівського, то існує безліч легенд про його походження, історії, причин різних природних явищ на озері, що навіть місцеві жителі плутаються у них, змішуючи одну легенду з іншою, міняють дати та імена. Точно відомо, що свою назву озеро має завдяки сотнику Степану Селихівському, який кілька сотень років тому назад побудував тут садибу. Володіння сотника вже давно зруйновані, але його імʼя залишилося у століттях завдяки озеру. Сьогодні шлях до озера нелегкий - потрібно здолати густі зарості Шелехівського парку. Пробираючись скрізь вікові ліси по вузьким стежкам з трудом віриться в те, що ще в 16 столітті до озера можна було комфортно прогулятися по широкій алеї. 4. Завдання «Наша гордість». Наше місто відвідували відомі поети та композитори, письменники та політики. Ми гордимося, що тут народилися і проживають Марія Кулішенко, Борис Ткаченко, Борис Гмиря. За описом відгадати про кого з видатних людей іде мова. 1. Український письменник, краєзнавець, етнограф, історик, публіцист, почесний громадянин м. Лебедин Сумської області, член НСПУ. Народився 18 грудня 1937 року на хуторі Масюки Гадяцького району Полтавської області. Автор книжок «Совість», «Поле без гербіцидів, душа без погонича», «Під чорним тавром», «За горами гори. Правда про Чечню», «Лебедія», «Пісні рідного краю». (Б. І. Ткаченко)
88 2. Культова актриса українського кінематографу, яка народилася в м. Глухів? (Ада Роговцева) 3. Герой Радянського Союзу, наш земляк, командуючий бронетанкових військ, якому встановлено пам’ятник у місті Прага? (П. Рибалко) 4. Автор малого герба України 1919 року, української гривні – відомий живописець, графік, архітектор, заслужений діяч мистецтв України, який народився в селі Ворожба Лебединського району. (В. Кричевський) 5. Наш земляк є автором збірки «Осінній передзвін»? (М. Кулішенко) 6. Наш земляк, основоположник футуризму в поезії, учитель В. Маяковського. Назвіть його. Народився в с. Рябушки Лебединського району. (Д. Бурлюк) 5. Краєзнавчий бум. Ведучий зачитує запитання. Учасникам потрібно дати якомога більше правильних відповідей за 1 хвилину. 1. Яке місто Сумської області було гетьманською столицею Лівобережної України? (Глухів) 2. Які міста Сумщини найдавніші? (Ромни, Глухів, Путивль) 3. Що є емблемою міста Суми? (Альтанка) 4. Де розташований заповідник Михайлівська цілина? (В Лебединському районі, біля селищ Гринцеве і Великі Луки) 5. У якому селі на Лебединщині збереглися архітектурні споруди з маєтку графа Капніста? (c. Михайлівка Лебединського району) 6. Чому територія нашого краю носить назву «Слобожанщина»? (на території було поселення «слободи») 7. В якій частині України знаходиться Сумська область? (Північно-східній) 8. На якій річці Сумщини побудовано три гідроелектростанції? (р. Псел) 9. В якому місті Сумської області є єдине трамвайне сполучення? (м. Конотоп)
89 10. Назвіть населені пункти Сумської області, назви яких пов’язані з певним видом рослинності, ландшафту, річок, тварин? (Лебедин, Суми, с. Бобрик, с. Ведмеже…) 11. Де на Сумщині вперше була відкрита залізна руда? (під Лебедином) 12. Ця пам’ятка архітектури знаходиться в м. Тростянець. Вона була визнана однією з семи «чудес Сумщини». Назвіть її. (Круглий двір) 13. Унікальний архітектурний комплекс – маєток поміщиків Хрущових. В якому селі Лебединського району він знаходиться. Хто з відомих українських поетів у ньому проживав? (с. Лифино, Т. Шевченко) 14. За однією з версій, назва цього міста походить від тюркського «ах-тура» - біла фортеця. Назвіть це місто. (Охтирка) 15. Якою ботанічною пам’яткою природи, якій більше 100 років, відоме на Україні та за її межами місто Кролевець? (Яблунька-колонія) ΙΙΙ. Заключна частина. 1. Вправа «Доповни речення». Сумщина багата на……. Я люблю свій рідний край за те … Наша область славиться …. ІV. Підведення підсумків. Одна Батьківщина і двох не буває, Місця, де родилися, завжди святі. Хто рідну оселю свою забуває, Той долі не знайде в житті. Сумщина – це наша Батьківщина. Вона для нас найкраща й наймиліша у світі, тому що тут ми народились і живемо. Рідний край, Лебединщина, Сумщина, Україна, Батьківщина. Які це прості і разом з тим прекрасні слова! Велика, священна і прекрасна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях. - Порівняти свої реальні результати з очікуваними; - проаналізувати, чому відбулося так чи інакше.
90 ГРАМОТИ ВИХОВАНЦІВ
91
92
93
94
95 ГРАМОТИ ПЕДАГОГА
96
97 ПУБЛІКАЦІЇ В МЕРЕЖІ ІNTERNET
98
99
100