Розділ V. Заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю
під спостереженням викладача. Автомати із прямим прикладом
потрібно ставити на підлогу транспортного засобу та тримати
рукою за цівку.
Під час перевезення або перенесення зброї категорично забо-
роняється:
– розбирати зброю;
– знімати зброю із запобіжника;
– відводити назад затворну раму (затвор);
– прицілюватися в що-небудь;
– затикати чим-небудь канал стовбура.
5.4. Заходи безпеки під час проведення стрільб
Безпека при проведенні стрільби забезпечується точним до-
триманням вимог «Інструкції з організації фізичної та вогневої
підготовки в Службі безпеки України», затвердженої Наказом
Голови Служби безпеки України від 06.07.2010 р. № 369, безумов-
ним виконанням вимог курсу стрільб, правильною організацією
стрільб, високою дисциплінованістю співробітників.
Особовий склад, який не засвоїв правил і заходів безпеки,
до стрільби не допускається.
Кожний співробітник повинен знати й беззаперечно дотриму-
ватись встановлених заходів безпеки при поводженні зі зброєю
та боєприпасами. Зокрема, пересування на полігоні дозволяється
лише дорогами і в районах, визначених начальником поліго-
на. Заборонено заходити (заїжджати) на ділянки, де є снаряди,
міни, бомби, підривники, вибухівка, які не розірвалися, та інші
вибухонебезпечні речовини. Ці ділянки є забороненими зонами
і повинні бути відмічені покажчиками та знаками з відповідними
попереджувальними написами.
Заборонено чіпати снаряди, міни, бомби, підривники, ви-
бухонебезпечні предмети, імітаційні засоби, які не розірвалися.
Про кожний снаряд (гранату), що не спрацював(ла), необхідно
доповісти старшому керівнику стрільби та начальнику полігона
у встановленому порядку.
— 149 —
Розділ V. Заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю
Перед початком стрільб на стрільбищі (у разі потреби) необ-
хідно виставити спостерігачів оточення, призначити старшого
оточення, провести інструктаж, розвести оточення по місцях
виконання обов’язків та перевірити зв’язок з ним.
Дозвіл на відкриття вогню дає керівник стрільб. Вести вогонь
у тирі (на стрільбищі) дозволяється тільки після сигналу «ВОГОНЬ».
Для негайного припинення вогню подається сигнал «ВІДБІЙ»
та встановлюється білий прапор (вмикається білий ліхтар) замість
червоного, а також подається команда «Стій, припинити ВО-
ГОНЬ». Сигнал «ВІДБІЙ» повинні негайно прийняти всі стрільці
і, залишаючись на місцях, припинити вогонь, не чекаючи команд
або сигналів своїх керівників (командирів).
Від сигналу «ВІДБІЙ» до сигналу «ВОГОНЬ» забороняється
будь-кому, крім керівника стрільби, знаходитись на вогневому
рубежі (місці для ведення вогню) і підходити до залишеної на ньо-
му зброї.
Ведення вогню повинно бути негайно припинено за командою
керівника або самостійно кожним стрільцем у випадках:
– появи людей, тварин і машин на мішеневому полі, літальних
апаратів, вертольотів, що виконують політ на мінімальній
висоті, над районом стрільби;
– доповіді або подання встановленого сигналу з поста ото-
чення про небезпеку продовження стрільби;
– виникнення пожежі на мішеневому полі та на території
полігона;
– підняття білого прапора (візуального сигнального пристрою,
ліхтарів) на командному пункті;
– втрати орієнтира під час нічних стрільб;
– при втраті орієнтування тим, хто стріляє.
Під час проведення стрільб забороняється:
– виймати зброю з кобури без дозволу керівника стрільби;
– заряджати без команди керівника зброю бойовими патро-
нами і відкривати вогонь до сигналу «ВОГОНЬ»;
– направляти зброю на людей, у бік і в тил стрільбища неза-
лежно від того, заряджена вона чи ні;
— 150 —
Розділ V. Заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю
– відкривати й вести вогонь з несправної зброї, несправними
патронами, у небезпечних напрямках стрільби, при підня-
тому білому прапорі на командному (дільничному) пункті
й укриттях (бліндажах);
– використовувати боєприпаси підвищеної потужності;
– залишати будь-де заряджену зброю або передавати її іншим
особам, лишати на вогневій позиції (місці для стрільби)
особисту зброю без команди керівника (командира).
— 151 —
РОЗДІЛ VI
ПРИЙОМИ ТА ПРАВИЛА СТРІЛЬБИ
ІЗ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ
6.1. Прийоми стрільби з автомата Калашникова АК 74
6.1.1. Загальні положення
Автомат у бойових умовах переноситься із приєднаним до ньо-
го спорядженим магазином. Частина магазинів, споряджених
патронами для ручного кулемета, в бою може переноситися ав-
томатниками відділення.
Стрільба із автомата може вестись із різних положень
і з будь-якого місця, звідки видно ціль або ділянка місцевості,
на якій очікується поява противника.
Під час ведення вогню з місця у пішому порядку автоматник
приймає положення для стрільби лежачи, з коліна або стоячи
(в залежності від умов місцевості та дій противника). Під час руху
автоматник може вести вогонь з коротких зупинок або на ходу.
У бойових умовах місце для стрільби автоматник (кулеметник)
вибирає, займає та обладнує за командою командира відділення
або самостійно.
Для стрільби із автомата необхідно обирати таке місце, яке
забезпечувало б найкращий огляд та обстріл, маскування автомат-
ника від спостереження та захист від вогню противника, а також
давало б змогу виконувати прийоми стрільби. У залежності від
обставин місце для стрільби обирається у траншеї, окопі, воронці
від снаряду, канаві, за каменем тощо. У населеному пункті, місце
для стрільби може бути обрано у вікні будівлі, на горищі, у душ-
нику підвального приміщення тощо.
Недоцільно обирати місце для стрільби поблизу окремих
місцевих предметів, які виділяються і можуть бути добрими орі-
єнтирами для противника, а також на гребнях висот.
При можливості завчасної підготовки місця для стрільби,
необхідно перевірити спроможність ведення вогню у заданому
— 152 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
секторі чи напрямку. Для зручності і підвищення ефективності
вогню із автомата необхідно підготувати опору для підцівника.
У залежності від обставин та захисних і маскуючих особливостей
місцевості автоматник в бою пересувається бігом, прискореним
кроком, перебіганням або переповзанням. Перед початком пере-
сування автомат ставиться на запобіжник.
Під час пересування бігом, прискореним кроком або перебі-
ганням автомат утримується обома руками, як зручніше. Під час
переповзання автомат утримується правою рукою за ремінь біля
верхньої антабки або за підцівник (рис. 87);
Рис. 87. Утримання автомата під час
переповзання по-пластунськи
У залежності від фізичних особливостей автоматника доз-
воляється здійснювати стрільбу із лівого плеча, прицілюватися
із відкритими обома очима, тощо.
Стрільба із автомата складається із підготовки до стрільби,
здійснення стрільби і припинення стрільби.
6.1.2. Підготовка до стрільби
Автоматник готується до стрільби за командою командира
або самостійно. На навчальних заняттях команда для підготовки
до стрільби може подаватися окремо, наприклад: «НА РУБІЖ
ВІДКРИТТЯ ВОГНЮ, КРОКОМ — РУШ» і потім «ЗАРЯДЖАЙ».
Якщо потрібно, перед командою «ЗАРЯДЖАЙ», вказується по-
ложення для стрільби.
— 153 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Підготовка до стрільби включає прийняття положення для
стрільби і заряджання автомата.
Для прийняття положення для стрільби лежачи потрібно:
якщо автомат у положенні «на ремінь», подати праву руку різко
по ременю уверх до правого плеча і, знімаючи автомат з плеча,
підхопити його лівою рукою за спускову скобу і ствольну коробку,
потім взяти автомат правою рукою за ствольну накладку і підців-
ник дуловою частиною у напрямку стрільби. Одночасно зробити
повний крок правою ногою вперед і трохи праворуч. Нахиляючись
вперед, опуститися на ліве коліно і обпертися лівою рукою об зем-
лю так, щоб рука була попереду себе (на рівні голови), пальцями
праворуч (рис. 88, а); потім, обпираючись послідовно на стегно
лівої ноги та передпліччя лівої руки, лягти на лівий бік і швидко
перевернутися на живіт. Ноги злегка розкинуті в сторони носка-
ми назовні, автомат при цьому покласти підцівником на долоню
лівої руки (рис. 88, б)
Рис. 88. Порядок прийняття положення для стрільби
лежачи із автомата.
а — автоматник обпирається на ліве коліно та ліву руку;
б — автомат утримується лівою рукою за цівку.
— 154 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Для прийняття положення для стрільби з коліна потрібно:
взяти автомат в праву руку (як і під час прийняття положення для
стрільби лежачи) за ствольну накладку і цівку дуловою частиною
вперед та одночасно з цим, відставивши праву ногу назад, опусти-
тися на праве коліно і присісти на каблук цієї ноги; стегно лівої
ноги при цьому повинне залишатися у вертикальному положенні,
а стегна ніг повинні складати кут, близький до прямого; перекласти
автомат цівкою у ліву руку, направивши його в бік цілі (рис. 89).
Рис. 89. Положення для стрільби з коліна із АК‑74
Для прийняття положення для стрільби стоячи потрібно
повернутися на півоберту праворуч відносно напрямку на ціль
і, не приставляючи лівої ноги, відставити її ліворуч приблизно
на ширину пліч, розподіливши при цьому вагу тіла рівномірно
на обидві ноги. Одночасно, різко подаючи праву руку по ременю
дещо уверх, зняти автомат із плеча і, підхопивши його лівою рукою
знизу за цівку та ствольну накладку, енергійно подати дуловою
частиною вперед, у бік цілі (рис. 90).
Для заряджання автомата потрібно: дістати із сумки споря-
джений магазин та приєднати його до автомата; зняти автомат
із запобіжника; поставити перевідник на необхідний вид вогню;
енергійно відвести затворну раму назад до кінця і, не супроводжуючи
— 155 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Рис. 90. Положення для стрільби стоячи із АК‑74
рукою, відпустити її; поставити автомат на запобіжник, якщо
не передбачається негайного відкриття вогню, і правою рукою
взятися за пістолетну рукоятку.
6.1.3. Здійснення стрільби
Вогонь із автомата ведеться як за командою, так і самостійно
в залежності від обставин та поставленого завдання.
Здійснення стрільби (пострілу) включає установлення прицілу,
цілика і перевідника на потрібний вид вогню, прикладку, приці-
лювання, спуск курка з бойового зводу та утримання автомата
під час стрільби.
Для установлення прицілу потрібно наблизити автомат до себе,
великим і вказівним пальцями правої руки стиснути защіпку хо-
мутика і пересунути його до суміщення переднього (верхнього)
зрізу з рискою (поділкою) під необхідною цифрою на прицільній
планці (рис. 91).
— 156 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Рис. 91. Установлення прицілу.
а — по верхній стороні прицільної планки;
б — по зворотній стороні прицільної планки.
Для установлення цілика потрібно відтягти маховичок гвинта
цілика дещо вправо і, обертаючи його, сумістити риску під прорі-
зом гривки з потрібною поділкою.
Для установки перевідника на потрібний вид вогню потрібно,
натискаючи великим пальцем правої руки на виступ перевідника,
опустити його вниз: у середнє положення — для ведення автома-
тичного вогню (надпис — АВ), в нижнє положення — для ведення
поодинокого вогню (надпис — ОД) (рис. 92).
Рис. 92. Установлення перевідника на необхідний вид вогню:
а — для ведення автоматичного вогню;
б — для ведення поодинокого вогню.
Для прикладки автомата потрібно: не гублячи цілі з поля зору,
притиснути приклад до правого плеча так, щоб відчувати щільне
прилягання до нього всього затильника; вказівний палець правої
руки (першою фалангою) покласти на спусковий гачок; голову
трохи нахилити вперед і, не напружуючи шию, праву щоку при-
класти до прикладу. Лікті рук уперти в землю на ширині плечей.
— 157 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Автомат утримувати лівою рукою за цівку або за магазин,
а правою — за пістолетну рукоятку (рис. 93).
Рис. 93. Утримання автомата під час стрільби лежачи:
а — лівою рукою за цівку; б — лівою рукою за магазин.
Під час стрільби із положення з коліна поза окопом лікоть
лівої руки повинен бути поставленим на м’якоть лівої ноги біля
коліна або дещо приспущений з нього, а лікоть правої руки при-
піднятий приблизно на висоту плеча (рис. 94, а).
а) б)
Рис. 94. Утримання автомата під час стрільби з положення:
а) з коліна; б) стоячи
— 158 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Під час стрільби із положення стоячи поза окопом лікоть
лівої руки притиснутий до боку біля сумки для гранат (якщо ав-
томат утримується лівою рукою за магазин), а лікоть правої руки
припіднятий приблизно на висоту плеча (рис. 94, б).
Якщо під час прикладки використовується ремінь для більш
міцного та надійного утримання автомата під час стрільби, то його
потрібно розмістити під кистю лівої руки так, щоб він притискав
її до цівки.
Для прицілювання потрібно заплющити ліве око (тим, у кого
ведуче око ліве — заплющити праве), а правим (лівим) дивитися через
проріз прицілу на мушку так, щоб вона була посередині прорізу,
а вершина її була на рівні з верхніми краями гривки прицільної
планки, тобто, як прийнято говорити, взяти рівну мушку (рис. 95).
Рис. 95. Рівна мушка.
Затримуючи дихання на видиху, переміщенням ліктів, а якщо
потрібно, то корпусу і ніг, підвести рівну мушку до точки приці-
лювання. Одночасно з цим плавно натискати на спусковий гачок
першою фалангою вказівного пальця правої руки.
Під час прицілювання потрібно слідкувати за тим, щоб гривка
прицільної планки займала горизонтальне положення.
Для спуску курка потрібно, міцно утримуючи автомат і за-
тримавши дихання на видиху, продовжувати плавно, без ривків
натискати на спусковий гачок до тих пір, доки курок непомітно
для автоматника не зірветься з бойового зводу, тобто поки не від-
будеться постріл.
Якщо під час прицілювання рівна мушка відхилилася від точки
прицілювання, потрібно, не посилюючи і не послабляючи тиску
на спусковий гачок, уточнити наведення і знову збільшити натиск
на спусковий гачок.
— 159 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Під час спуску курка не варто надавати великого значення лег-
ким коливанням рівної мушки біля точки прицілювання. Бажання
дотиснути спусковий гачок в момент найкращого суміщення рівної
мушки з точкою прицілювання неминуче призводить до сми-
кання за спусковий гачок і, як наслідок, до неточного пострілу.
Якщо автоматник, натискаючи на спусковий гачок відчує, що він
не дихати більше не може, потрібно не збільшуючи і не зменшу-
ючи натискання на спусковий гачок, поновити дихання і, знову
затримавши його на видиху, уточнити наведення і продовжувати
плавно натискати на спусковий гачок.
6.1.4. Припинення стрільби
Припинення стрільби може бути тимчасовим і повним.
Для тимчасового припинення стрільби подається команда
«СТІЙ», а при стрільбі під час руху — «ПРИПИНИТИ ВОГОНЬ».
За цими командами автоматник припиняє натискання на спу-
сковий гачок, ставить автомат на запобіжник і, якщо потрібно,
змінює магазин.
Для повного припинення стрільби після команди «СТІЙ» або
«ПРИПИНИТИ ВОГОНЬ», подається команда «РОЗРЯДЖАЙ».
За цією командою автоматник ставить автомат на запобіжник,
встановлює на автоматі приціл на позначку «П», і розряджає
автомат. Під час стрільби із положення лежачи опускає приклад
на землю, а ствольну частину автомата кладе на передпліччя лівої
руки (рис. 96) і діє згідно обставин чи за командою.
Рис. 96. Положення автомата після припинення
вогню та його розряджання.
— 160 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Для розряджання автомата потрібно:
– від’єднати магазин;
– зняти автомат із запобіжника;
– повільно відвести затворну раму назад, вийняти патрон
із патронника і відпустити затворну раму;
– натиснути на спусковий гачок (зробити контрольний спуск
курка з бойового зводу);
– поставити автомат на запобіжник, взяти його «на ремінь»,
якщо стрільба велася із положення стоячи;
– вийняти патрони із магазина і приєднати його до автомата;
– підібрати патрон, що був викинутий затвором із патронника
під час розряджання зброї;
– прийняти положення після розряджання автомата (рис. 97).
Рис. 97. Виконання команди «ВСТАТИ»:
а — положення автоматника перед вставанням;
б — винесення правої (лівої) ноги вперед для вставання.
— 161 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
6.1.5. Прийоми стрільби з опори та із-за сховищ
У залежності від висоти опори чи сховища автоматник приймає
положення для стрільби лежачи, з коліна або стоячи.
Для стрільби із автомата з опори покласти автомат цівкою
на опору і утримувати його лівою рукою за магазин або за цівку,
а правою за пістолетну рукоятку (рис. 113).
Мал. 98. Положення під час стрільби з опори
а — утримання автомата за магазин;
б — утриманя автомата за цівку.
Для стрільби із-за дерев, будівель та інших сховищ потріб-
но прийняти положення для стрільби, притулитися до сховища
так, щоб воно захищало автоматника від вогню противника,
автомат тримати так само, як і під час стрільби без використан-
ня сховища, але ліву руку, яка утримує автомат за цівку, щільно
притиснути до сховища. Таким чином, сховище крім свого пря-
мого, під час стрільби, призначення буде ще й служити як опора
(рис. 99).
— 162 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
а)
б)
Рис. 99. Положення під час стрільби із-за сховища:
а — із положення стоячи; б — із положення лежачи.
6.1.6. Прийоми стрільби на ходу
Стрільба на ходу ведеться із автомата навскидку або з прикла-
дом, притиснутим до боку.
Стрільбу навскидку (рис. 100) можна вести із короткої зупинки
і на ходу (без зупинки).
Для стрільби навскидку із короткої зупинки потрібно зупи-
нитися і на момент постановки лівої ноги на землю одночасно
уперти приклад в праве плече; не приставляючи правої ноги, при-
цілитися, зробити одну-дві прицільні черги (постріли), опустити
автомат до боку і продовжити рух.
Для стрільби навскидку на ходу (без зупинки) вскинути авто-
мат до плеча, направити його в ціль і, продовжуючи рух, під час
перенесення вперед правої (лівої) ноги, відкривати прицільний
вогонь.
— 163 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Рис. 100. Положення під час стрільби на ходу навскидку.
Стрільба з прикладом, притиснутим до боку (рис. 101), ве-
деться без зупинки. Для цього, ліктем правої руки притиснути
приклад до правого боку без упору або з упором у передпліччя
правої руки; лівою рукою утримувати автомат за цівку.
Під час стрільби на ходу перезаряджання (заміна магазина)
автомата здійснюється без припинення руху.
Рис. 101. Положення під час стрільби на ходу:
а — з прикладом, притиснутим до боку;
б — з упором прикладу у плечову частину руки
— 164 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
6.2. Правила стрільби з автомата
Загальні положення по правилам стрільби
з автомата Калашникова АК 74
Для успішного виконання завдань в бою необхідно:
– безперервно спостерігати за полем бою;
– швидко та правильно готувати дані для стрільби;
- уміло вести вогонь по всіляким цілям в різних умовах бойової
обстановки як вдень, так і вночі; для враження групових та найбільш
важливих одиночних цілей застосовувати зосереджений вогонь;
– спостерігати за результатами вогню та вміло його корегувати;
– слідкувати за витратою патронів в бою та вживати заходів
до їх своєчасного поповнення.
6.2.1. Спостереження за полем бою та цілевказання
Спостереження ведеться з метою своєчасного виявлення поло-
ження та дій противника. Крім того, в бою необхідно спостерігати
за сигналами і знаками командира та за результатами свого вогню.
Якщо немає особливих вказівок командира, військовослужбовці
здійснюють спостереження у вказаному ним секторі обстрілу.
Спостереження ведеться неозброєним оком. Особливу увагу
при спостереженні потрібно звертати на приховані підступи. Міс-
цевість оглядати зправа наліво від ближніх предметів до дальніх.
Огляд проводити уважно, так як виявленню противника сприяють
незначні демаскуючі ознаки; такими ознаками можуть бути блиск,
шум, зміна в положенні та формі місцевих предметів. При наявності
бінокля використовувати його тільки для більш суттєвого вивчення
окремих предметів чи території місцевості, при цьому приймати
заходів, щоб блиском скла бінокля не виявити свого місцезнахо-
дження. Вночі місце розміщення та дії противника можуть бути
виявленні за звуками та джерелами світла. Якщо в потрібному
напрямку місцевість освітлена освітлювальним патроном чи іншим
джерелом світла, швидко оглянути освітлену територію.
— 165 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Про помічені на полі бою цілі необхідно швидко доповісти
командиру та правильно вказати їх розміщення. Ціль вказується
усною доповіддю або трасуючими кулями.
Доповідь повинна бути короткою, ясною і точною, наприклад:
«Прямо — широкий кущ, зліва — кулемет»; «Орієнтир другий,
праворуч два пальці, під кущем — спостерігач».
При цілевказанні трасуючими кулями випустити в напрямку
цілі одну — дві черги.
6.2.2. Вибір цілі
Для автоматників найбільш характерними є живі цілі — роз-
рахунки кулеметів, гармат, групи стрільців чи окремі фігури, які
ведуть вогонь з різних положень, а також жива сила на автомобілях,
мотоциклах. Крім того з автоматів вогонь ведеться і по повітря-
ним цілям. Цілі на полі бою можуть бути нерухомими, такими, що
з’являються на короткий час та такими, що рухаються.
Якщо автоматнику в бою ціль для враження не вказана, він
вибирає її самостійно. В першу чергу необхідно уражати найбільш
небезпечні цілі, наприклад: розрахунки кулеметів, гармат, команди-
рів і спостерігачів противника. З двох рівних по важливості цілей
необхідно вибирати для обстрілу ближчу та найбільш вразливу.
При появі під час стрільби нової, більш важливої цілі швидко
перенести вогонь на неї.
6.2.3. Вибір прицілу та точки прицілювання
Для вибору прицілу та точки прицілювання необхідно ви-
значити дальність до цілі та врахувати зовнішні фактори, які
можуть вплинути на дальність і напрямок польоту кулі. Приціл
та точку прицілювання потрібно вибирати з такою умовою, щоб
під час стрільби середня траєкторія проходила посередині цілі.
При стрільбі на дальність до 400 м вогонь потрібно вести з при-
цілом «4» або «П». При цьому прицілюватися потрібно в нижній
край цілі або в середину, якщо ціль висока. При стрільбі на даль-
— 166 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
ність, більше 400 м приціл встановлюється згідно дійсній даль-
ності до цілі. За точку прицілювання приймається середина цілі.
Дальність до цілі визначається окомірно. При цьому дальність
до цілі та місцевих предметів визначається по відрізкам місцевості,
які добре запам’яталися в зоровій пам’яті, за ступенем видимості
цілі та по уявній величині цілі (предметів), а також шляхом спів-
ставлення цих методів.
При визначенні дальності по відрізкам місцевості необхідно
яку-небудь добре відому дальність, яка закріпилась в зоровій
пам’яті (наприклад: відрізки 100 м, 200 м, 300 м), в думці відміряти
від себе до предмету (цілі).
При визначенні дальності за ступенем видимості та по уявній
величині предметів (цілей) необхідно порівняти явну величину цілі
із відбитим в пам’яті розміром даної цілі. Якщо ціль виявлена біля
орієнтира або місцевого предмету, відстань до якого відома, то при
визначенні дальності до цілі слід брати до уваги її віддалення від
орієнтира (місцевого предмету).
При визначенні дальності окомірно слід брати до уваги:
– дрібні предмети (кущі, каміння, окремі фігури) здаються далі
ніж великі предмети (ліс, колонна військ, пагорб), які знаходяться
на тій самій відстані;
– однаковий фон місцевості (сніг, поле) виділяє та приближує
предмети, які на ньому знаходяться, якщо вони іншого кольору;
а різноманітний фон місцевості, навпаки, маскує і віддаляє пред-
мет, який на ньому знаходиться;
– в похмурий день, дощ, сутінки, туман, дальності вважа-
ються збільшеними, а в світлий, сонячний день, навпаки —
зменшеними;
– в гористій місцевості предмети наближаються.
Значне відхилення зовнішніх умов від табличних (нормальних)
змінює дальність польоту кулі та відхиляє її в сторону від напрямку
(площини) стрільби. За табличні умови стрільби приймаються:
– температура повітря + 150 С;
– відсутність вітру та перевищення місцевості над рівнем моря;
– кут місця цілі не більше + 150.
— 167 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Відхилення температури повітря від табличної (+ 150 С) викли-
кає зміну дальності польоту кулі, збільшує її при стрільбі влітку
та зменшує її взимку.
Дальність польоту кулі при стрільбі влітку збільшується не-
значно, через це вносити поправку в приціл або в положення
точки прицілювання не треба. Дальність польоту кулі при стрільбі
взимку (в умовах низьких температур) на відстанях більше 400 м
зменшується на значну величину (50–100 м), через це необхідно при
температурі повітря більше — 250 С точку прицілювання вибирати
на верхньому краю цілі, а при температурі повітря менше — 250
С збільшувати приціл на одну поділку прицілу.
Поправки в установку прицілу на перевищення місцевості
над рівнем моря та на кут місця цілі враховуються тільки під час
стрільби в горах, якщо відстань до цілі більше 400 м.
Боковий вітер значно впливає на політ кулі та відхиляє
її в сторону.
Величина відхилення кулі залежить від швидкості, напрямку
бокового вітру та дальності до цілі. У зв’язку з цим необхідно вно-
сити поправку на боковий вітер. Вона враховується при стрільбі
з автомата винесенням точки прицілювання в фігурах цілі або
в метрах. Поправка на боковий вітер береться в ту сторону, звідки
дме вітер. Так, якщо вітер зліва, точка прицілювання виноситься
ліворуч, справа — праворуч.
Величина поправок на боковий, помірний вітер (швидкість
4 м/с) в метрах або в фігурах цілі приводиться в таблиці:
Дальність стрільби, в метрах Поправки на боковий
помірний вітер (4 м/с)
100
200 в метрах в фігурах
300 0,03 людини
400
500 -
0,11 -
0,23 0,5
0,52 1,0
0,87 1,5
— 168 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Табличні поправки при сильному вітрі (швидкість 8 м/с) не-
обхідно збільшувати у два рази, при слабому (2 м/с) зменшувати
у два рази.
6.2.4. Вибір моменту для відкриття вогню
Момент для відкриття вогню визначається командою коман-
дира «Вогонь», а при самостійному веденні вогню — в залежності
від обставин та положення цілі. Найбільш вигідні моменти для
відкриття вогню: коли ціль можливо раптово уразити з близької
відстані; коли ціль добре видно; коли ціль скупчується, підстав-
ляє свій фланг або підіймається на весь ріст; коли наближається
до місцевого предмету (орієнтиру), до якого установка прицілу
уточнена стрільбою; коли коливання машини під час руху найменші.
6.2.5. Ведення вогню, спостереження
за його результатами і корегування
При веденні вогню автоматник повинен уважно спостерігати
за результатами свого вогню і корегувати його. Спостереження
за результатами свого вогню ведеться по рикошетам, за трасою
куль, за поведінкою противника.
Корегування вогню здійснюється зміною положення точки
прицілювання по висоті та боковому напрямку чи зміною уста-
новки прицілу. Для корегування вогню по трасам куль необхідно,
щоб стрільба велась патронами зі звичайними та трасуючими ку-
лями у співвідношенні: на 3 патрона з звичайною кулею 1 патрон
з трасуючою.
Патрони з трасуючою кулею в ясну погоду використовувати
не рекомендується (не видно траси куль). Стрільба лише патро-
нами з трасуючою кулею призводить до підвищеного зношення
каналу ствола автомата.
— 169 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
6.2.6. Правила стрільби по нерухомим
цілям та цілям, що з’являються
Одиночну чітко видиму ціль обстрілюють короткими чи довги-
ми чергами в залежності від важливості цілі, її розміру і дальності
до неї. Чим небезпечніша і чим на дальшій відстані знаходиться
ціль, тим черга повинна бути довшою. Вогонь ведеться до тих пір,
поки ціль не буде знищена чи не зникне.
Для ураження цілі, що з’являється, необхідно, побачивши міс-
це її появи, швидко підготуватися до стрільби і відкрити вогонь.
Швидкість відкриття вогню має вирішальне значення для ура-
ження цілі. Якщо за час приготування до стрільби ціль сховалась,
при повторній її появі уточнити приціл та відкрити вогонь. При
стрільбі слід мати на увазі, що ціль може з’явитися на новому місці,
тому її ураження залежить від спостережливості, уваги, швидкості
приготування до стрільби та відкриття вогню. Ціль, що з’являється,
уражають чергами, які слідують одна за одною.
Групову ціль, яка складається з окремих чітко викреслених
фігур, потрібно обстрілювати чергами, послідовно переносячи
вогонь з однієї фігури на іншу.
Стрільбу по атакуючій живій силі противника на дальності
від 200 метрів і ближче вести довгими чергами з розсіюванням
вогню по фронту цілі. Розсіювання куль по фронту при стріль-
бі досягається кутовим переміщенням автомату по горизонту.
Швидкість кутового переміщення автомату при стрільбі з роз-
сіюванням куль по фронту цілі залежить від дальності стрільби
і потрібної щільності вогню. При цьому щільність вогню у всіх
випадках повинна бути не менш, як дві кулі на кожний метр
фронту цілі.
6.2.7. Правила стрільби по цілям, що рухаються
Під час руху цілі на стріляючого чи від нього на дальності, яка
не перевищує дальність прямого пострілу, вогонь вести з приці-
лом «4» або «П». На дальності, яка перевищує дальність прямого
— 170 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
пострілу, вогонь потрібно вести з такою установкою прицілу, яка
відповідає дійсній дальності до цілі.
При стрільбі по цілі, що рухається під кутом до напрямку
стрільби точку прицілювання необхідно вибирати попереду цілі
так, щоб за час польоту кулі ціль перемістилася на цю відстань.
Відстань, на яку переміщається ціль за час руху кулі до неї, нази-
вається упередженням. Упередження враховується в метрах чи
фігурах цілі.
Для визначення упередження при стрільбі з автомату по цілі, що
рухається під кутом 900 до напрямку стрільби, керуватися наступ-
ною таблицею:
Дальність Ціль, яка рухається Мотоціль, яка рухається
стрільби, м зі швидкістю 3 м/с зі швидкістю 20 км/г
(приблизно 10 км/г) (приблизно 6 м/с)
100
200 У п е р е д ж е н н я
300
400 в метрах в фігурах в метрах
500 0,34 0,5 0,63
600
0,72 1,5 1,34
1,16 2,5 2,14
1,66 3,5 3,06
2,24 4,5 4,15
2,91 6,0 5,39
Під час руху цілі під гострим кутом упередження враховується
в два рази менше, чим вказано в таблиці.
Вогонь по цілі, що рухається під кутом до напрямку стрільби,
ведеться способом супроводження або способом очікування цілі
(вогневого нападу). При веденні вогню методом супроводження
цілі автоматник, взявши потрібне упередження та переміщуючи
автомат в сторону руху цілі, в момент найбільш правильної наводки
автомату веде вогонь короткими чи довгими чергами в залеж-
ності від дальності стрільби та швидкості руху цілі. При веденні
вогню способом очікування цілі автоматник націлюється в точку
попереду цілі і з підходом її до цієї точки на величину 1,5–2 таб-
личних упередження, міцно втримуючи автомат, відкриває вогонь
— 171 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
довгою чергою; якщо ціль не буде вражена, вибирає нову точку
прицілювання, прицілюється і при підході цілі до неї на величину
потрібного упередження знову відкриває вогонь довгою чергою.
6.2.8. Правила стрільби з автомата
Калашникова АК 74 в горах
В горах під час стрільби на дальності більше 400 м та якщо ви-
сота місцевості над рівнем моря перевищує 2000 м, приціл, який
відповідає дійсній дальності до цілі, треба зменшувати на одну
поділку у зв’язку з зниженням плотності повітря; якщо висота
місцевості менше 2000 м, то приціл не зменшувати, а за точку
прицілювання брати нижній край цілі.
При стрільбі в горах знизу вверх або зверху вниз на дальностях
більше 400 м та кутах місця цілі менше 300 точку прицілювання
треба вибирати на нижньому краю цілі, а при кутах місця цілі
більше 300, приціл, який відповідає дійсній дальності до цілі, треба
зменшувати на одну поділку.
6.2.9. Правила стрільби в умовах обмеженої видимості
Стрільба вночі по освітленим цілям ведеться так само, як і в день.
Під час освітлення місцевості автоматник, який виявив ціль,
швидко встановлює приціл, прицілюється та відкриває вогонь.
При короткочасному освітленні цілі (наприклад: місцевість освіт-
люється освітлювальними патронами) вогонь потрібно вести
з прицілом «4» або «П», прицілюючись під ціль, якщо дальність
до цілі не більше 400 м та в верхню частину цілі, якщо ціль зна-
ходиться на дальності більше 400 м.
З метою запобігання тимчасового осліплення заборонено ди-
витися на джерело освітлення.
Стрільба вночі по цілі, яка виявляє себе спалахами пострілів,
здійснюється з прицілом «4» або «П» довгими чергами. Вогонь
відкривається у той момент, коли спалахи пострілів видно в центрі
запобіжника мушки та гривці прицільної планки. В тих випадках,
— 172 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
коли запобіжник мушки та гривку прицільної планки не видно,
автомат направляється в ціль по стволу.
Для стрільби по цілі, силует якої видно на фоні неба, пожару,
снігу необхідно автомат направити поблизу цілі на світлий фон
та взяти рівну мушку.
Потім, переміщуючи автомат, підвести лінію прицілювання
в середину силуету та відкрити вогонь. Стрільба ведеться довгими
чергами. При стрільбі по цілям, які видно на темному фоні (ліс,
чагарник), наведення автомату виконується по стволу.
Для кращого коректування при стрільбі вночі доцільно вико-
ристовувати патрони з трасуючими кулями.
Стрільба по цілям, які знаходяться за димовою завісою чи
маскою, ведеться довгими чергами з розсіюванням куль по фронту.
Стрільба по цілям, які знаходяться поруч з автоматником
та виявили себе звуком стрільби, ведеться довгими чергами з на-
правленням автомату по стволу в сторону звуку.
6.2.10. Правила стрільби під час руху автоматника
Стрільба під час руху автоматника в пішому порядку, на БТР,
БМП та других засобах можлива з короткої зупинки або з ходу
(на ходу).
З короткої зупинки вогонь ведеться по тим же правилам, як і під
час стрільби з місця. Готуватися до стрільби, встановлювати при-
ціл і прицілюватися треба під час руху та гальмування машини.
В момент зупинки уточнити приціл та відкрити вогонь.
Стрільба під час руху при діях у пішому порядку (з ходу під час дій
на машинах) із-за значних та постійних коливань автомата ведеть-
ся, як правило, на дальності прямого пострілу короткими чергами.
Приціл встановлюється згідно дальності до цілі та в ході стрільби
може не змінюватися. Точка прицілювання по висоті вибирається
на рівні нижнього краю цілі, а по боковому напрямку — в залежно-
сті від швидкості на напрямку руху машини та від характеру цілі.
Якщо вогонь ведеться в сторону правого (лівого) борту під час
руху машини зі швидкістю 10 км/год, точку прицілювання необхідно
— 173 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
виносити на 4 тисячних в сторону, протилежну руху машини. Під
час косого руху машини поправки зменшуються у два рази. Винос
точки прицілювання на боковий вітер та упередження на рух цілі
враховувати також, як і під час стрільби з місця.
Для кращого корегування вогню треба використовувати па-
трони з трасуючими кулями.
6.3. Прийоми та правила стрільби з пістолета Макарова ПМ
6.3.1. Загальні положення
Стрільба з пістолета ведеться з положення стоячи, з коліна,
лежачи, з руки і з упору або під час руху на машині і т. п. Всі при-
йоми стрільби той, хто стріляє, виконує швидко, не припиняючи
спостерігання за ціллю.
Стрільба з пістолета складається з виконання наступних при-
йомів:
– приготування до стрільби (заряджання пістолета, прийняття
положення для стрільби);
– виконання пострілу (прицілювання, спуск курка);
– припинення стрільби (припинення натискування на хвіст
спускового гачка, включення запобіжника, тобто постановка
його в положення «запобігання», розряджання пістолета).
У бою вогонь з пістолета ведеться самостійно.
З учбовою метою для стрільби з різних положень подається
команда (приблизно): «По такій-то цілі, лежачи (з коліна, сто-
ячи) — вогонь». По цій команді необхідно прийняти вказане
у команді положення, вимкнути запобіжник (опустити прапорець
запобіжника вниз) і, прицілившись, зробити постріл самозводом.
Постріл по цій команді може бути зроблений також з попереднім
зведенням курка на бойовий взвод. В цьому випадку після поста-
новки курка на бойовий взвод необхідно прицілитися і натиснути
на хвіст спускового гачка.
Для виконання прийомів стрільби, що забезпечують найбільшу
влучність і зручність дій того, хто стріляє, кожний військово
— 174 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
службовець повинен залежно від своїх індивідуальних особли-
востей виробити найвигідніше і стійке положення для стрільби,
добиваючись при цьому одноманітного положення рукоятки
пістолета в руці і найзручнішого положення корпусу, рук і ніг.
При приготуванні до стрільби по команді «Заряджай» той, хто
стріляє повинен:
– вийняти пістолет з кобури;
– витягнути магазин з рукоятки пістолета;
– вкласти пістолет в кобуру;
– спорядити магазин патронами, для чого, утримуючи мага-
зин в лівій руці, правою рукою вкладати в магазин один за іншим
патрони, натискаючи при цьому великим пальцем до тих пір,
поки патрон не зайде за верхні загнуті краї бічних стінок корпусу
магазина, присунути його капсулем впритул до задньої стінки
корпусу магазина;
– вийняти пістолет з кобури і вставити магазин в його рукоятку;
– дослати патрон в патронник ствола, для чого вимкнути
запобіжник (опустити прапорець вниз), відвести лівою рукою
затвор в крайнє заднє положення і відпустити його;
– включити запобіжник (перевести прапорець запобіжника
великим пальцем правої руки так, щоб він закрив червоний кру-
жок) і вкласти пістолет в кобуру.
Примітка. В бойовій обстановці пістолет повинен бути заря-
джений завчасно.
Для прийняття положення для стрільби стоячи необхідно
(рис. 102):
– обернутися упівоберта наліво і, не приставляючи правої
ноги, виставити її вперед у напрямку до цілі на ширину плечей
(як зручніше по росту), розподіливши тяжкість тіла рівномірно
на обидві ноги;
– вийняти пістолет з кобури;
– тримати пістолет дульною частиною вгору проти правого
ока, зберігаючи при цьому положення кісті руки на висоті під-
боріддя; ліва рука повинна бути вільно опущена уздовж тіла або
закладена за спину;
— 175 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
– утримуючи пістолет дульною частиною вгору, накласти
великий палець правої руки на прапорець запобіжника опусти-
ти його вниз (вимкнути запобіжник); вкласти вказівний палець
в спускову скобу, не торкаючись спускового гачка.
Рис. 102. Положення для стрільби стоячи
Примітки:
1. При стрільбі з лівої руки положення корпусу зворотне; правою
рукою вийняти пістолет з кобури і перекласти його в ліву руку.
2. Якщо стрільба буде вестися з попереднім зведенням курка,
а не самозводом, то після виключення запобіжника необхідно
натисненням великим пальцем правої руки на головку курка по-
ставити курок на бойовий звід.
Для прийняття положення для стрільби з коліна потрібно
(рис. 103):
– виставити назад ліву ногу так, щоб носок ступні її був проти
каблука правої ноги;
– швидко опуститися на ліве коліно і сісти на каблук;
— 176 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Рис. 103. Положення для стрільби з коліна
– праву ногу від коліна до ступні тримати по можливості
прямовисно, носок ступні — в напрямі на ціль;
– вийняти пістолет з кобури, вимкнути запобіжник (опустити
прапорець вниз);
– поставити курок на бойовий звід, якщо стрільба вестиметься
з попереднім зведенням курка.
Для прийняття положення для стрільби лежачи необхідно
(рис. 104):
– зробити повний крок правою ногою вперед і трохи вправо;
– нахиляючись вперед, опуститися на ліве коліно і поставити
ліву руку на землю попереду себе пальцями вправо;
– потім, спираючись послідовно на стегно лівої ноги і перед-
пліччя лівої руки, лягти на лівий бік і швидко повернутися на живіт,
розкинувши ноги злегка в сторони носками назовні;
Рис. 104. Положення для стрільби лежачи
— 177 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
– вийняти пістолет з кобури, вимкнути запобіжник і поставити
курок на бойовий звід, якщо стрільба вестиметься самозводом,
то після виключення запобіжника вкласти вказівний палець правої
руки в спускову скобу, не торкаючись спускового гачка.
6.3.2. Виконання пострілу
Для виконання пострілу зі всіх положень для стрільби треба:
– вибрати точку прицілювання;
– не припиняючи спостерігання за ціллю, витягнути праву
руку з пістолетом вперед, утримуючи пістолет за рукоятку кістю
правої руки;
– накласти вказівний палець цієї руки першим суглобом
на хвіст спускового гачка;
– витягнути по лівій стороні рукоятки великий палець правої
руки паралельно напряму ствола;
– витягнуту праву руку тримати вільно, без напруги, кість цієї
руки тримати в площині, що проходить через вісь каналу ствола
і лікоть руки; рукоятку пістолета не стискати і тримати її по мож-
ливості одноманітно.
Для прицілювання необхідно затримати дихання на природно-
му видиху, зажмурити ліве око, а правим дивитися через проріз
цілика на мушку так, щоб мушка знаходилася посередині прорізу,
а вершина її нарівні з верхніх країв цілика; в такому положенні
підвести пістолет під точку прицілювання (не звалюючи його)
і одночасно почати натискування на хвіст спускового гачка.
Примітка. Якщо тому, хто стріляє важко закрити окремо ліве
око, дозволяється прицілюватися з розплющеними обома очима.
Для спуску курка необхідно, утримуючи дихання, плавно на-
тискувати першим суглобом вказівного пальця на хвіст спуско-
вого гачка, поки курок непомітно для того, хто стріляє, як би сам
собою, не зірветься з бойового взводу, тобто поки не відбудеться
пострілу.
При зведеному заздалегідь курку слід мати на увазі, що спусковий
гачок має деякий вільний хід, при якому пострілу не відбудеться.
— 178 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
При натискуванні на хвіст спускового гачка тиск пальця чинити
прямо назад. Той, хто стріляє, повинен плавно збільшувати тиск
на хвіст спускового гачка протягом того часу, коли вершина рівної
мушки поєднується з точкою прицілювання; коли ж мушка відхи-
литься від точки прицілювання, стрілець повинен, не збільшуючи,
але і не ослабляючи тиску, виправити наведення і, як тільки рівна
мушка знову поєднається з точкою прицілювання, знов плавно
усилити натискування на хвіст спускового гачка. При спуску курка
не слід бентежитися незначними коливаннями мушки біля точки
прицілювання; прагнення провести спуск обов’язково у момент
якнайкращого збігу мушки з точкою прицілювання може спри-
чинити за собою смикання спускового гачка, а звідси неточний
постріл. Якщо, той, хто стріляє, натискуючи на хвіст спускового
гачка, відчує, що не може більше не дихати, треба, не ослабляючи
і не посилюючи натискування пальця, перевести дихання і, знов
затримавши його, продовжувати плавно дожимати хвіст спуско-
вого гачка.
6.3.3. Припинення стрільби
Припинення стрільби може бути тимчасове і повне.
Для тимчасового припинення стрільби подається команда
«Стій». По цій команді стрілець повинен припинити натискуван-
ня на хвіст спускового гачка; утримуючи пістолет в правій руці,
великим пальцем цієї руки підняти прапорець запобіжника вгору
так, щоб він закрив червоний кружок (включити запобіжник),
і, якщо потрібно, перезарядити пістолет.
Для перезарядження пістолета треба:
– витягнути магазин з рукоятки пістолета;
– вставити споряджений магазин в рукоятки;
– для того, щоб продовжити стрільбу, необхідно вимкнути
запобіжник (опустити прапорець запобіжника вниз) і, якщо стріль-
ба вестиметься з попереднім зведенням курка, поставити курок
на бойовий взвод. (Якщо перед перезарядженням були витрачені
всі патрони, необхідно відвести затвор назад і відпустити його.)
— 179 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Для повного припинення стрільби подається команда
«Розряджай».
По цій команді той, хто стріляє повинен:
– припинити натискування на хвіст спускового гачка;
– включити запобіжник;
– розрядити пістолет.
Для розряджання пістолета треба:
– витягнути магазин з рукоятки пістолета;
– вимкнути запобіжник (опустити прапорець запобіжника
вниз);
– витягнути патрон з патронника, для чого, утримуючи пістолет
в правій руці за рукоятку, лівою рукою відвести затвор назад і від-
пустити його; підняти з землі (пола) патрон, викинутий затвором
з патронника, і обтерти його дрантям;
– включити запобіжник;
– вкласти пістолет в кобуру;
– вийняти патрони з магазина: взявши магазин в ліву руку,
великим пальцем правої руки зсунути патрони один за одним
вперед по подавачу магазина і підхопити їх долонею тієї ж руки;
– вийняти пістолет з кобури;
– вставити магазин в рукоятки;
– знову вкласти пістолет в кобуру і застебнути кришку кобури.
По команді «Зброя — до огляду» стрілець зобов’язаний:
– лівою рукою вийняти магазин з рукоятки пістолета і вкласти
його під великий палець правої руки попереду запобіжника так,
щоб подавач магазина був на 2–3 см вище затвору;
– після огляду зброї керівником стрільби узяти магазин в ліву
руку;
– великим пальцем правої руки натиснути на кнопку затримки
затвора і звільнити затвор;
– натиснувши на спусковий гачок, провести контрольний
спуск курка;
– поставити запобіжник в положення «запобігання»;
– вставити магазин в рукоятку пістолета;
– вкласти пістолет в кобуру і застебнути її кришку.
— 180 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
6.3.4. Стрільба з упору та через укриття
Упор використовується для підвищення дійсності вогню.
Залежно від висоти упору стріляючий повинен прийняти відпо-
відне положення для стрільби.
При стрільбі з упору праву руку з пістолетом покласти на упор
так, щоб кисть звисала, а рукоятка пістолета не торкалася упору.
Рис. 105. Положення для Рис. 106. Положення для
стрільби стоячи з-за укриття стрільби з коліна з-за укриття
Укриття використовуються для утруднення спостерігання
противнику і для захисту від його вогню.
При стрільбі з руки через укриття слід прийняти відповідне
положення для стрільби (стоячи, з коліна, лежачи) і поклас-
ти праву руку на упор так, щоб кисть руки з пістолетом була
вільною.
— 181 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
6.3.5. Правила стрільби з пістолета Макарова ПМ
Загальні положення
Військовослужбовець, озброєний пістолетом, веде вогонь в бою
самостійно, згідно з обстановкою, що склалася.
Вогонь з пістолета характеризується наступними даними:
Перевищення (пониження) Радіус
середньої траєкторії при розсіювання, см
стрільбі з пістолета, приведеного
до нормального бою на 25 м, см
Відстань, м З перевищенням середньої
точки попадання на 12,5 см
вище точки прицілювання 100 % 50 %
куль куль
З поєднанням середньої
точки попадання
з точкою прицілювання
10 + 5,0 0 3,5 2,0
15 + 7,8 + 0,3 5,0 3,0
20 + 10,2 + 0,2 6,5 4,0
25 + 12,5 0 7,5 4,5
30 + 13,9 - 0,5 9,0 6,0
40 + 16,0 - 2,5 12,0 7,0
50 + 16,8 - 5,7 16,0 8,0
Примітка. Із знаком «плюс» (+) вказано перевищення траєкторії над
лінією прицілювання, із знаком «мінус» (–) — пониження.
Вибір місця для стрільби
Стрільба з пістолета ведеться з будь-якого місця і з будь-якого
положення, яке забезпечує поразку цілі в найкоротший час.
У бою місце для стрільби з пістолета вибирається тим, хто
стріляє, самостійно. При виборі місця для стрільби необхідно
враховувати обстановку і характер місцевості.
— 182 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Вибране місце для стрільби повинне найбільшою мірою за-
безпечувати зручність дій, найбільшу дійсність вогню і укриття
від вогню противника.
Вибір цілі
Цілями для стрільби з пістолета в бою є одиночні солдати
і офіцери противника, розташовані відкрито, що раптово з’явля-
ються або рухаються.
При виборі цілі слід керуватися її значенням, вибираючи най-
ближчу і найуразливішу.
Вибір точки прицілювання
Для більш надійної поразки цілі необхідно враховувати відстань
до неї і величину перевищення траєкторії, керуючись приведеною
вище таблицею.
При стрільбі по нерухомих цілях на дальностях до 50 м точка
прицілювання вибирається кожного разу відповідно до розташу-
вання цілі і її висоти.
Стрільбу по цілях, які рухаються в площині стрільби, вести
так само, як і по нерухомих цілях.
Для поразки цілі, яка рухається під кутом до площини стрільби,
точку прицілювання виносити по напряму її руху, враховуючи
швидкість руху цілі.
Стрільбу по цілі, що з’являється на короткий час або раптово,
вести самозводом і відкривати вогонь навскидку у момент найви-
гіднішого положення цілі.
Стрільба в умовах обмеженої видимості
При стрільбі вночі при штучному освітленні від того, хто стрі-
ляє, потрібна велика вправність, щоб зробити постріл в короткий
проміжок часу. При освітленні місцевості стрілець повинен швидко
знайти ціль і зробити навскидку постріл або ряд пострілів залежно
від тривалості освітлення.
Стрільбу у сутінках і в світлу (місячну) ніч проводити за тими ж
правилами, що і вдень.
Вночі, коли немає можливості освітити ціль і прицілитися,
вести вогонь навскидку по силуетах або у бік спалахів пострілів
і різних звуків, що доносяться з боку противника.
— 183 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Стрільба в умовах дії отруйливих і радіоактивних речовин
Стрільба в умовах дії отруйливих і радіоактивних речовин
ведеться в засобах індивідуального захисту.
Правила стрільби по різних цілях ті ж, що і для стрільби в звич-
них умовах.
Живлення патронами і витрата їх в бою
Запас патронів для пістолета носиться в запасному магазині,
в кобурі. Кожний військовослужбовець, озброєний пістолетом,
зобов’язаний піклуватися про поповнення патронів і економно
витрачати їх в бою.
6.4. Прийоми та правила стрільби з пістолета «Форт‑12»
6.4.1. Загальні положення
Стрільба з пістолета «Форт‑12» ведеться з положень стоячи,
з коліна, лежачи, з руки або з упору з місця чи під час руху. Всі
прийоми стрільби той, хто стріляє, виконує швидко, не припи-
няючи спостерігання за ціллю.
Стрільба з пістолета складається з виконання наступних при-
йомів:
– приготування до стрільби (заряджання пістолета «Форт‑12»,
прийняття положення для стрільби);
– виконання пострілу (прицілювання, спуск курка);
– припинення стрільби (припинення натискання на хвіст
спускового гачка, включення запобіжника, тобто поста-
новка його в положення «запобігання», розряджання
пістолета).
З навчальною метою для стрільби в різних положень подається
команда (приблизно): «По такій-то цілі, стоячи (з коліна, лежа-
чи — ВОГОНЬ»). По цій команді необхідно прийняти вказане
у команді положення, вимкнути запобіжник (опустити прапорець
запобіжника вниз) і, прицілившись, зробити постріл самозводом.
Постріл по цій команді може бути зроблений також з попере-
днім зведенням курка на бойовий звід. В цьому випадку після
— 184 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
постановки курка на бойовий звід необхідно прицілитися і натис-
нути на хвіст спускового гачка.
Для виконання прийомів стрільби, що забезпечують найбіль-
шу влучність, кожний військовослужбовець повинен залежно від
своїх індивідуальних особливостей виробити найвигідніше і стійке
положення для стрільби, добиваючись при цьому одноманітного
положення рукоятки пістолета в руці і найзручнішого положення
корпусу, рук та ніг.
6.4.2. Приготування до стрільби
Приготування до стрільби виконується по команді «ЗАРЯДЖАЙ».
По цій команді необхідно:
– вийняти пістолет з кобури;
– витягнути магазин з основи рукоятки пістолета;
– вкласти пістолет в кобуру;
– спорядити магазин патронами, для чого, утримуючи мага-
зин в лівій руці, правою рукою вкладати в магазин один за одним
патрони, натискаючи при цьому на патрон великим пальцем
до тих пір, поки він не зайде за верхні краї бічних стінок корпусу
магазина. Потім проштовхнути патрон вперед і притиснути його
капсулем впритул до задньої стінки корпусу магазина;
– вийняти пістолет з кобури і вставити магазин в основу
рукоятку;
– дослати патрон до патронника, для чого вимкнути запобіж-
ник (опустити його прапорець вниз), відвести лівою рукою затвор
в крайнє заднє положення і відпустити його;
– включити запобіжник (перевести прапорець запобіжника
вверх так, щоб він закрив червоний кружок).
Для прийняття положення для стрільби стоячи з однієї
руки необхідно:
– зробити півоберта ліворуч і, не приставляючи правої ноги,
виставити її вперед у напрямку до цілі приблизно на ширину
плечей (як зручніше по росту), розподіливши вагу тіла рівномірно
на обидві ноги;
— 185 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
– пістолет тримати в зігнутій у ліктьовому суглобі руці дуль-
ною частиною в напрямку цілі (мішені); ліва рука повинна бути
вільно опущена уздовж тіла або закладена за спину;
– утримуючи пістолет дульною частиною в напрямку цілі
вимкнути запобіжник, покласти вказівний палець на спускову
скобу, не торкаючись спускового гачка.
Примітки:
1. При стрільбі з лівої руки положення корпусу зворотне;
правою рукою вийняти пістолет з кобури і перекласти його в ліву
руку.
2. Якщо стрільба буде вестися з попереднім зведенням курка,
а не самозводом, то після виключення запобіжника необхідно
поставити курок на бойовий звід.
Для прийняття положення для стрільби з коліна з однієї
руки потрібно:
– відставити назад ліву ногу так, щоб носок ступні її був проти
каблука правої ноги;
– швидко опуститися на ліве коліно і сісти на каблук;
– праву ногу від коліна до ступні тримати по можливості
прямо, носок ступні у напрямку на ціль;
– поставити курок на бойовий звід, якщо стрільба вестиметься
з попереднім зведенням курка.
Для прийняття положення для стрільби лежачи необхідно:
– зробити повний крок правою ногою вперед і трохи
вправо;
– нахиляючись вперед, опуститися на ліве коліно і поставити
ліву руку на землю попереду себе пальцями вправо;
– потім, спираючись послідовно на стегно лівої ноги і перед-
пліччя лівої руки, лягти на лівий бік і швидко повернутися на живіт,
розкинувши ноги злегка в сторони носками назовні;
– вийняти пістолет з кобури, вимкнути запобіжник і по-
ставити курок на бойовий звід, якщо стрільба вестиметься са-
мозводом, то після виключення запобіжника вкласти вказівний
палець правої руки в спускову скобу, не торкаючись спускового
гачка.
— 186 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
6.4.3. Виконання пострілу
Для виконання пострілу зі всіх положень для стрільби необхідно:
– вибрати точку прицілювання;
– не припиняючи спостерігання за ціллю, витягнути праву
руку з пістолетом вперед, утримуючи пістолет за рукоятку кістю
правої руки;
– накласти вказівний палець цієї руки першим суглобом
на хвіст спускового гачка;
– витягнути по лівій стороні рукоятки великий палець правої
руки паралельно напряму ствола;
– витягнуту праву руку тримати вільно, без напруги, кість цієї
руки тримати в площині, що проходить через вісь каналу ствола
і лікоть руки; рукоятку пістолета не стискати і тримати її по мож-
ливості одноманітно.
Для прицілювання необхідно затримати дихання на природ-
ному видиху, зажмурити ліве око, а правим дивитися через проріз
цілика на мушку так, щоб мушка знаходилася посередині прорізу,
а вершина її була на рівні з верхніми краями цілика; в такому по-
ложенні підвести пістолет під точку прицілювання (не звалюючи
його) і одночасно почати натискання на хвіст спускового гачка.
Примітка. Якщо тому, хто стріляє важко закрити окремо ліве
око, дозволяється прицілюватися з розплющеними обома очима.
Для спуску курка необхідно, утримуючи дихання, плавно на-
тискати першим суглобом вказівного пальця на хвіст спускового
гачка, поки курок непомітно для того, хто стріляє, як би сам собою,
не зірветься з бойового взводу, тобто поки не відбудеться пострілу.
При зведеному заздалегідь курку слід мати на увазі, що спусковий
гачок має деякий вільний хід, при якому пострілу не відбудеться.
При натисканні на хвіст спускового гачка тиск пальця чинити
прямо назад. Той, хто стріляє, повинен плавно збільшувати тиск
на хвіст спускового гачка протягом того часу, коли вершина рівної
мушки поєднується з точкою прицілювання; коли ж мушка відхи-
литься від точки прицілювання, стрілець повинен, не збільшуючи,
але і не ослабляючи тиску, виправити наведення і, як тільки рівна
— 187 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
мушка знову поєднається з точкою прицілювання, знов плавно
усилити натискання на хвіст спускового гачка. При спуску курка
не слід звертати увагу на незначні коливання мушки біля точки
прицілювання; прагнення провести спуск обов’язково у момент
якнайкращого збігу мушки з точкою прицілювання може спри-
чинити за собою смикання спускового гачка, а звідси неточний
постріл. Якщо, той, хто стріляє, натискуючи на хвіст спускового
гачка, відчує, що не може більше не дихати, треба, не ослабляючи
і не посилюючи тиск пальця, перевести дихання і, знов затримав-
ши його, продовжувати плавно дожимати хвіст спускового гачка.
6.4.4. Припинення стрільби
Припинення стрільби може бути тимчасовим і повним.
Для тимчасового припинення стрільби подається команда
«Стій». По цій команді стрілець повинен припинити натискання
на хвіст спускового гачка; утримуючи пістолет в правій руці, ве-
ликим пальцем лівої руки підняти прапорець запобіжника вгору
так, щоб він закрив червоне коло (включити запобіжник), і, якщо
потрібно, перезарядити пістолет.
Для перезаряджання пістолета необхідно:
– витягнути магазин з основи рукоятки пістолета;
– вставити в неї споряджений магазин;
– зняти затвор з затворної затримки;
– для того, щоб продовжити стрільбу, необхідно вимкнути
запобіжник (опустити прапорець запобіжника вниз) і, якщо стріль-
ба вестиметься з попереднім зведенням курка, поставити курок
на бойовий взвод. (Якщо перед перезарядженням були витрачені
всі патрони, необхідно відвести затвор назад і відпустити його.)
Для повного припинення стрільби подається команда
«Розряджай».
По цій команді той, хто стріляє повинен:
– припинити натискання на хвіст спускового гачка;
– включити запобіжник;
– розрядити пістолет.
— 188 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Для розряджання пістолета необхідно:
– витягнути магазин з основи рукоятки пістолета;
– вимкнути запобіжник (опустити прапорець запобіжника вниз);
– витягнути патрон з патронника, для чого, утримуючи пістолет
в правій руці за рукоятку, лівою рукою відвести затвор назад і від-
пустити його; підняти з землі (пола) патрон, викинутий затвором
з патронника, і обтерти його;
– включити запобіжник;
– вкласти пістолет в кобуру;
– вийняти патрони з магазина: взявши магазин в ліву руку,
великим пальцем правої руки зсунути патрони один за одним
вперед по подавачу магазина і підхопити їх долонею тієї ж руки;
– вийняти пістолет з кобури;
– вставити магазин в основу рукоятки пістолета;
– знову вкласти пістолет в кобуру і застебнути кришку кобури.
По команді «ЗБРОЯ — ДО ОГЛЯДУ» стрілець зобов’язаний:
– лівою рукою відвести затвор назад і поставити його на
затворну затримку;
– вийняти магазин з основи рукоятки пістолета і вкласти
його під великий палець правої руки попереду запобіжника так,
щоб подавач магазина був на 2–3 см вище затвору;
– після огляду зброї керівником стрільби узяти магазин в ліву руку;
– великим пальцем правої руки натиснути на кнопку затворної
затримки і звільнити затвор;
– натиснувши на спусковий гачок, провести контрольний
спуск курка;
– поставити запобіжник в положення «запобігання»;
– вставити магазин в основу рукоятки пістолета;
– вкласти пістолет в кобуру і застебнути її кришку.
6.4.5. Стрільба з упору та через укриття
Упор використовується для підвищення дійсності вогню.
Залежно від висоти упору той, хто стріляє, повинен прийняти
відповідне положення для стрільби.
— 189 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
При стрільбі з упору праву руку з пістолетом покласти на упор
так, щоб кість звисала, а рукоятка пістолета не торкалася упору.
Укриття використовуються для утруднення спостерігання
противнику і для захисту від його вогню.
При стрільбі з руки через укриття слід прийняти відповідне
положення для стрільби (стоячи, з коліна, лежачи) і покласти
праву руку на упор так, щоб кість руки з пістолетом була вільною.
6.4.6. Правила стрільби з пістолета «Форт‑12»
Загальні положення
Військовослужбовець, озброєний пістолетом, веде вогонь в бою
самостійно, згідно з обстановкою, що склалася.
Вибір місця для стрільби
Стрільба з пістолета ведеться з будь-якого місця та з будь-
якого положення, яке забезпечує ураження цілі в найкоротший час.
У бою місце для стрільби з пістолета вибирається тим, хто
стріляє, самостійно. При виборі місця для стрільби необхідно
враховувати обстановку та характер місцевості.
Вибране місце для стрільби повинне найбільшою мірою за-
безпечувати зручність дій, найбільшу дійсність вогню і укриття
від вогню противника.
Вибір цілі
Цілями для стрільби з пістолета в бою є одиночні солдати або
офіцери противника, розташовані відкрито, а також ті, що раптово
з’являються або рухаються.
При виборі цілі слід керуватися її значенням, вибираючи
найближчу й найуразливішу.
Вибір точки прицілювання
Для більш надійного ураження цілі необхідно враховувати
дальність до неї і величину перевищення траєкторії, керуючись
приведеною вище таблицею.
При стрільбі по нерухомих цілях на дальностях до 50 м точка
прицілювання вибирається кожного разу відповідно до розташу-
вання цілі і її висоти.
— 190 —
Розділ VI. Прийоми та правила стрільби із стрілецької зброї
Стрільбу по цілях, які рухаються в площині стрільби, вести
так само, як і по нерухомих цілях.
Для ураження цілі, яка рухається під кутом до площини стріль-
би, точку прицілювання виносити по напряму її руху, враховуючи
швидкість руху цілі.
Стрільбу по цілі, що з’являється на короткий час або рапто-
во, вести самозводом та відкривати вогонь навскидку у момент
найвигіднішого положення цілі.
Стрільба в умовах обмеженої видимості
При стрільбі вночі при штучному освітленні від того, хто стрі-
ляє, потрібна велика вправність, щоб зробити постріл в короткий
проміжок часу.
При освітленні місцевості стрілець повинен швидко знайти
ціль і зробити навскидку постріл або ряд пострілів залежно від
тривалості освітлення.
Стрільбу у сутінках і в світлу (місячну) ніч проводити за тими ж
правилами, що і вдень.
Вночі, коли немає можливості освітити ціль та прицілитися,
вести вогонь навскидку по силуетах або у бік спалахів пострілів
і різних звуків, що доносяться з боку противника.
Стрільба в умовах дії отруйних і радіоактивних речовин
Стрільба в умовах дії отруйних і радіоактивних речовин ведеть-
ся в засобах індивідуального захисту. Правила стрільби по різним
цілям ті ж, що і для стрільби в звичайних умовах.
Живлення патронами і витрата їх в бою
Запас патронів для пістолета переноситься в запасному магазині,
в кобурі. Кожний військовослужбовець, озброєний пістолетом,
зобов’язаний піклуватися про поповнення патронів і економно
витрачати їх в бою.
— 191 —
РОЗДІЛ VII
РУЧНІ ОСКОЛКОВІ ГРАНАТИ
7.1. Призначення, бойові властивості, будова
та принцип дії ручних гранат
7.1.1. Призначення, бойові властивості, будова та принцип
дії ручних осколкових гранат РГД‑5; Ф‑1; РГН; РГО
Усі сучасні ручні осколкові гранати ідентичні за своєю будовою
і складаються з трьох конструктивних елементів:
– корпусу;
– розривного заряду;
– запалу.
Сила гранати, що уражає противника, знаходиться всередині
її корпусу, адже саме він служить для розміщення розривного
заряду та утворення осколків при вибуху гранати.
У наступальних гранат корпус виготовляється з легких металів:
алюмінію (РГД‑5, РГН), а в оборонних гранатах — з чавуна (Ф‑1)
або сталі (РГО). В останні роки за кордоном з’явилися гранати
з пластмасовим корпусом. Більшість ручних гранат доставляється
на вогневі позиції в остаточно спорядженому вигляді. До гранат, що
зберігаються без запалу, для захисту від забруднення угвинчується
пластмасова пробка. Запал замість пробки угвинчується до гранати
перед її застосуванням.
Для розриву гранати на осколки в корпусі ручної осколкової
гранати розміщається розривний заряд, виготовлений з тротилу або
суміші тротилу та гексогену. Можуть застосовуватися і інші вибухові
речовини. Незважаючи на свою велику силу, розривний заряд ціл-
ком безпечний при зберіганні гранати і поводженні з нею. Привести
його до дії можна тільки за допомогою запалу. Запал призначений
для ініціювання вибуху ручних осколкових гранат. Запал осколко-
вої гранати не має власної великої сили, але завжди знаходиться
в бойовому положенні та здатний викликати вибух всієї гранати.
Вставляють його до гранати безпосередньо перед самим її киданням.
— 192 —
Розділ VII. Ручні осколкові гранати
Приєднання запалу до гранати (приведення гранати до цілком
спорядженого вигляду) називається заряджанням гранати.
Ручні осколкові гранати РГД‑5, Ф‑1 комплектуються уні-
фікованим запалом до ручних гранат модернізованим УЗРГМ
(УЗРГМ‑2), який викликає розрив гранати через 3,2–4,2 с. Цей час
визначається тривалістю горіння сповільнювача, за який граната
встигає пролетіти певну відстань — дистанцію, тому гранати, які
споряджаються такими запалами, називаються дистанційними.
Такі гранати безвідмовно вибухають незалежно від характеру
перепони (м’який грунт, вода, сніг, болото).
7.1.1.1. Призначення, бойові властивості,
будова ручної осколкової гранати РГД-5
Ручна осколкова граната РГД‑5 — граната дистанційної дії,
призначена для ураження живої сили противника в наступі та в обо-
роні (рис. 107).
Рис. 107. Ручна осколкова граната РГД‑5
Бойові властивості ручної осколкової гранати РГД-5:
– Радіус розльоту убійних осколків при вибуху гранати —
близько 25 м.
– Наведена площина розсіювання осколків — 28–32 кв. м.
– Середня дальність кидка гранати — 40–50 м.
— 193 —
Розділ VII. Ручні осколкові гранати
– Маса спорядженої гранати — 310 г.
– Маса розривного заряду‑110 г.
Ручна осколкова граната РГД‑5 (рис. 108) складається з:
– корпусу з трубкою для запалу (2);
– розривного заряду (3);
– запалу (1).
Корпус гранати виготовляється з алюмінію і служить для
утворення осколків під час вибуху гранати. Він складається з двох
частин — верхньої та нижньої.
Верхня частина корпусу складається з зовнішньої оболонки, що
називається ковпаком, і внутрішньої оболонки, яка називається
вкладишем ковпака.
Рис. 108. Будова ручної осколкової гранати дистанційної дії РГД –5:
1 — запал; 2 — корпус; 3 — розривний заряд.
До верхньої частини корпусу за допомогою манжети приєдну-
ється трубка для запалу. Трубка служить для приєднання запалу
до гранати і для герметизації розривного заряду в корпусі. Для
захисту від забруднення до трубки вгвинчується пластмасова
пробка. При приготуванні гранати до кидання замість пробки
до трубки вгвинчується запал.
Нижня частина корпусу складається з зовнішньої оболонки, що
називається піддоном, і внутрішньої оболонки, яка називається
вкладишем піддону.
Як розривний заряд використовується пресований тротил,
він заповнює корпус і служить для розриву гранати на осколки.
— 194 —
Розділ VII. Ручні осколкові гранати
Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ‑2) призначений для ініціювання
вибуху розривного заряду гранати.
7.1.1.2. Призначення, бойові властивості,
будова ручної осколкової гранати Ф‑1
Ручна осколкова граната Ф‑1 — граната дистанційної дії, при-
значена для ураження живої сили переважно в оборонному бою.
Бойові властивості ручної осколкової гранати Ф‑1:
- Радіус розльоту убійних осколків при вибуху гранати —
близько 200 м.
– Наведена площина розсіювання осколків ~ 75–82 кв. м.
– Середня дальність кидка гранати — 35–45 м.
– Маса спорядженої гранати — 600 г.
– Маса розривного заряду — 60 г.
Ручна осколкова граната Ф‑1 (рис. 109, 110) складається з:
– корпусу (1); – розривного заряду (2); – запалу (3).
Рис. 109. Ручна осколкова граната Ф‑1
Корпус гранати виготовляється з алюмінію і служить для
утворення осколків під час вибуху гранати. Він складається з двох
частин — верхньої та нижньої.
— 195 —
Розділ VII. Ручні осколкові гранати
Рис. 110. Будова ручної осколкової гранати дистанційної дії Ф‑1:
1 — корпус; 2 — розривний заряд; 3 — запал
Верхня частина корпусу складається з зовнішньої оболонки, що
називається ковпаком, і внутрішньої оболонки, яка називається
вкладишем ковпака.
До верхньої частини корпусу за допомогою манжети приєдну-
ється трубка для запалу. Трубка служить для приєднання запалу
до гранати і для герметизації розривного заряду в корпусі. Для
захисту від забруднення до трубки вгвинчується пластмасова
пробка. При приготуванні гранати до кидання замість пробки
до трубки вгвинчується запал.
Нижня частина корпусу складається з зовнішньої оболонки, що
називається піддоном, і внутрішньої оболонки, яка називається
вкладишем піддону.
Як розривний заряд використовується пресований тротил,
він заповнює корпус і служить для розриву граната на осколки.
Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ‑2) призначений для ініціювання
вибуху розривного заряду гранати.
7.1.1.3. Будова та принцип дії запалів УЗРГМ та УДЗ
Запал гранати УЗРГМ (УЗРГМ-2) — уніфікований запал ручної
гранати модернізований (рис. 111) — є детонатором розривного
— 196 —
Розділ VII. Ручні осколкові гранати
заряду і призначений для ініціювання його вибуху в ручних оскол-
кових гранатах дистанційної дії.
Маса запалу — 55 г.
Рис. 111. Уніфікований запал
ручної гранати модернізований УЗРГМ
Він складається з (рис. 112):
– ударного механізму;
– запалу.
а) б)
Рис. 112. Будова запалу УЗРГМ:
а) ударний механізм (1 — трубка ударного механізму;
2 — направляюча шайба; 3 — бойова пружина; 4 — ударник;
5 — шайба ударника; 6 — спусковий важіль; 7 — запобіжна
чека з кільцем; 8 — з’єднувальна втулка)
б) запал (9 — капсюль — запалювач; 10 — втулка — уповільнювач;
11 — уповільнювач; 12 — капсюль — детонатор).
— 197 —
Розділ VII. Ручні осколкові гранати
У службовому обігу ударник постійно перебуває у зведеному
стані й утримується вилкою спускового важеля. Спусковий важіль
з’єднаний із трубкою ударного механізму запобіжною чекою. Перед
метанням гранати вивертається пластмасова пробка й на її місце
ввертається запал.
При метанні гранату беруть у руку так, щоб спусковий важіль
був притиснутий пальцями до корпуса гранати. Продовжуючи
щільно притискати спусковий важіль, вільною рукою стискаються
(випрямляються) кінці запобіжної чеки, яка висмикується із запалу
пальцем за кільце. Після висмикування чеки положення частин
запала не міняється. У момент кидка гранати спусковий важіль
відділяється й звільняє ударник. Ударник під дією бойової пружини
наколює капсюль-запалювач. Промінь вогню від капсуля запалює
сповільнювач і, пройшовши його, передається капсулю-детонато-
ру. Вибух капсуля-детонатора ініціює підрив розривного заряду.
Вибух розривного заряду дробить корпус гранати на осколки.
а) б)
Рис. 113. Взаємодія частин УЗРГМ:
а) запобіжна чека висмикнута, б) пороховий склад
граната кинута, ударник уповільнювача прогорів,
спрацьовує капсюль-детонатор.
наколов капсюль-запалювач;
Запал гранати УЗД (рис. 114) призначений для підривання
вибухової суміші при ударі гранати об будь-яку перепону. У ви-
падку відмови в ударній дії запал спрацьовує від дистанційного
пристрою через 3,2–4,2 с.
Конструкція запалу ударно-дистанційної дії стала суттєвою
новинкою. Запал зібраний у пластмасовому корпусі та складається
з таких частин:
– накольно-запобіжного механізму;
– датчика цілі;
– дистанційного пристрою;
— 198 —
The words you are searching are inside this book. To get more targeted content, please make full-text search by clicking here.
Доівдник ВОГНЕВА 72 ppi
Discover the best professional documents and content resources in AnyFlip Document Base.
Search