Сучасна бібліотека – простір для мотивації читання та розвитку особистості: матеріали обласного семінару-практикуму

ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ ТА ТУРИЗМУ
КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА ІМ. Є. МАЛАНЮКА





























СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА – ПРОСТІР
ДЛЯ МОТИВАЦІЇ ЧИТАННЯ ТА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ






































Кропивницький
2022

УДК 02(477.65)
С 91














Сучасна бібліотека – простір для мотивації читання та розвитку
особистості: матеріали обласного семінару-практикуму / уклад. О. Кісельова,
ред. Г. Лапко ; Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва
ім. Є. Маланюка. – Кропивницький, 2022. - 80 с.











В даному виданні представлено матеріали обласного семінару-
практикуму «Сучасна бібліотека – простір для мотивації читання та розвитку
особистості», спрямовані на підвищення кваліфікації бібліотечних
працівників та впровадження нових методів в роботу з юними
користувачами.

Укладач: О. Кісельова
Редактор: Г. Лапко
Комп’ютерна верстка та дизайн: О. Кісельова
Відповідальна за випуск: Л. Савенко














© Укладач: О. Кісельова
© Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка 2022

ЗМІСТ:



ЛВаюшдмгіидл–абГібурлібоатека…………………………………………………

…………………………...................................................................5

Олена Кісельова


Методичні рекомендації для бібліотекарів щ
одо відзначення 300-річчя

від дня народження видатного українського
письменника Григорія Сковороди…………..12

Ганна Лапко




На молодіжній хвилі – 2022 – огляд сучасної
української літератури………………………...............24

Тетяна Петренко

Графічні історії – наймодніший тренд


сучасної книжкової прози для підлітків та м
олоді……………………………………………...............................34



Інна Шевченко


Завжди в тренді: музично-живописна Кіров
оградщина………………………………………........................42



ДОСтакесрнаиднн-ааапСМт–аестпевазієноннекнуокб,оібліотеці………………………………

…………………………………….....................................................55




Тетяна Букач,

Тетяна Левицька


Код стійкості: озброєні словом……………………………
……………………………………...................................................59

Наталія Борзенко

Культурний код українського
мистецтва………

………………………………………………........................................66

Олена Завірюха


Народжені Україною – даровані світу………………
………………………………………….............................................75

Людмила Гурба,
завідувач відділу бібліографічно-інформаційних послуг

і краєзнавства
КОБЮ ім. Є. Маланюка

Ваш гід – бібліотека

Російсько-українська війна з лютого 2022 року зробила воїном кожного
українця, готового на своєму місці робити те, що він вміє та разом з армією
наближати перемогу.

Десятки тисяч людей вимушені були покинути свої домівки та шукати
прихистку в різних регіонах України.

Щоб полегшити стан тих, хто прибуває до Кропивницького, наша бібліотека
здійснює різноманітну активну діяльність, роблячи свій внесок у культуру
гостинності.

Юнацька книгозбірня турбується про те, щоб десятки переселенців із
зони бойових дій, могли легше адаптуватися на новому місці. У бібліотеці
створені умови, щоб ці люди могли користуватися усіма послугами
книгозбірні. Для них пропонуємо: українські книги та періодичні видання,
розмовні курси; вони мають можливість брати книжки додому,
користуватися безкоштовним Інтернетом, грати в настільні ігри.





5

Ваш гід – бібліотека

Дорослих запрошуємо на засідання клубів і любительських об’єднань;
всіх бажаючих навчаємо комп’ютерній грамотності; проводимо зустрічі з
цікавими людьми: місцевими поетами, народними умільцями.

Ми сподіваємось, що завдяки бібліотечним ініціативам, вимушені
переселенці отримають новий імпульс для інтеграції в приймаючій громаді.
Фахівці книгозбірні поставили перед собою завдання організувати такі
заходи, які справді потрібні, як переселенцям, так і місцевим мешканцям.

Так народився загальнобібліотечний проєкт «Твій бібліодень». Кожного
дня ми пропонуємо підліткам та молоді майстер-класи, інтерактивні
заняття, творчі зустрічі з письменниками, вуличні міні акції тощо.
Наприклад, у вівторок бібліотекарі запрошують на цікавий майстер-клас, у
середу – на інтерактивне заняття з роботами, у четвер – на вуличну акцію.

Аншлаг у відвідувачів бібліотеки викликає «Кіноп’ятниця»: перегляд
кінофільмів або мультфільмів на замовлення глядачів. Запах смаженого
попкорну, яким бібліотекарі завжди пригощають відвідувачів, наповнює
бібліотеку відчуттям домашнього затишку і піклування.

Поки діти дивляться мультфільми, з батьками в бібліотеці працює
психолог.

Бібліотекарі активно відвідують місця проживання або масового
перебування внутрішньо переміщених осіб (ВПО): проводять ігри,
вікторини, огляди літератури, запрошують до бібліотеки. За попередніми
підрахунками працівники бібліотеки для ВПО провели 43 заходи, які
відвідали понад 900 осіб.

Звичайно, партнерство є невід’ємною частиною в успішній реалізації
різних проєктів.

Для того, щоб відкрити для внутрішньо переміщених осіб красу і
неповторність Кіровоградщини, познайомити з традиціями нашого краю, а
наше місто стало для них затишною і гостинною домівкою, фахівці
книгозбірні спільно з громадською організацією «Екскурсійно-
інформаційний центр» взяли активну участь у проєкті «Кропивницький
гостинний». Було проведено ряд тематичних екскурсій містом для
внутрішньо переміщених осіб: «Театральна Кіровоградщина», «Про
Кропивницький: медична культура та інші сфери життя», «Екскурсійні
зустрічі», «Вулиці Кропивницького: Театральна» та ін.





6

Ваш гід – бібліотека

Цей проєкт відрізняється від подібних краєзнавчих проєктів тим, що не
лише залучає до активного вивчення краю, але й передбачає спілкування
користувачів бібліотеки з ровесниками та обміном краєзнавчою
інформацією між відвідувачами. При цьому ми охоплюємо відразу три
компоненти: оздоровчий, виховний, пізнавальний, тобто ця діяльність
передбачає гармонійний розвиток особистості. Кожна подорож - це нові
враження, знаходження нового у знайомому, знайомого у новому,
проникнення у світ прекрасного.

Ми любимо і пишаємось нашим містом і хочемо, щоб ця гордість, любов
передалась і всім, хто до нього приїхав. Для внутрішньо переміщених осіб
працівники книгозбірні проводять пішохідні екскурсії найстарішими
вулицями Кропивницького та залучають віртуальний контент. Особливістю
міста є те, що у його центральній частині утворився так званий єдиний
культурний простір, який охоплює заклади, що водночас є екскурсійними
об’єктами історичного центру (обласна бібліотека для юнацтва, музеї,
театри, галереї, об’єкти сакральної архітектури). Бібліотека розробила мапу
туристичних маршрутів, яка пропонує піші мандрівки найстарішими
вулицями міста. В основу екскурсійної розповіді покладено невідомі історії
з життя містян та інтерпретовані історико-культурні знання про місто, його
особливості. «Вулиці Кропивницького: Велика Перспективна», «Вулиці
Кропивницького: сади і бульвари», «Вулиці Кропивницького: вулиця
Шевченка» та ін. для екскурсантів стали справжнім відкриттям.

А розпочинаються туристичні мандрівки із знайомства з унікальною
будівлею, де зараз знаходиться наша бібліотека, яка є пам’яткою архітектури
кінця 19 початку ХХ сторіччя.

Під час екскурсії по бібліотеці, крім самої будівлі і бібліотечного простору,
бібліотекарі розповідають також про осіб, які зробили значний внесок у
розвиток бібліотеки, її відомих відвідувачів, надають інформацію про
сучасну діяльність книгозбірні.

По завершенню екскурсії проводимо вікторини, квести та інші заходи,
такі як: історичний калейдоскоп «Наш край у плині часу», історичні хроніки
«Великі вигадки про маленький Париж», вікторина «Запрошуємо до
Єлисаветграда, якого вже нема» та «Впізнай вулицю на старих світлинах»,
огляд краєзнавчих видань «Відкрий для себе Кіровоградщину».

7

Ваш гід – бібліотека

В рамках туристичних екскурсій внутрішньо переміщені особи разом з
бібліотекарями відвідували інші культурні заклади нашого міста це:
обласний краєзнавчий музей, музей мистецтв, музей Ельворті та окрасу
нашого міста обласний музично-драматичний театр імені Кропивницького.
Це все дає змогу знизити психологічну напругу серед переселенців,
дозволить їм краще пізнати наш край та відчути турботу містян.

Успішному просуванню екскурсій на ринку послуг соціокультурної сфери
міста сприяли інформаційні листи галузевим управлінням та організаціям,
екскурсійні пропозиції, які поширювалися серед партнерів та друзів
бібліотеки, теле-, радіорепортажі, публікації на сторінках місцевих ЗМІ.
Дізнатися та замовити екскурсію у бібліотеці можна через соціальні
сторінки бібліотеки, офіційний сайт, інші електронні ресурси, які підтримує
Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ім. Є. Маланюка.

На замовлення фахівці бібліотеки проводять для ВПО віртуальні екскурсії,
які сьогодні є одним із найпопулярніших варіантів промоції бібліотеки. Це
той продукт, за допомогою якого є нагода вигідно продемонструвати не
тільки традиційні документні або цифрові ресурси бібліотеки, але й
можливості її приміщення та інтер'єру. Такі екскурсії сприяють
трансформуванню віртуальних відвідувачів веб-сайту на реальних
користувачів бібліотеки.

Перевагами віртуальних екскурсій є доступність (фізична, часова,
організаційна), можливість повторного перегляду, ефект присутності,
можливість охоплення необмеженої аудиторії. Такі віртуальні екскурсії як
«Історія міста у світлинах», «Легенди нашого міста», «Архітектурні перлини
Якова Паученка» та ін. знайшли схвальний відгук серед користувачів та
гостей міста, краєзнавців та вчителів.

Віртуальні екскурсії – гарний спосіб мобілізувати користувачів на
відвідування бібліотеки. Екскурсійна діяльність бібліотеки як активна форма
бібліотечно-інформаційного обслуговування сприяє залученню нових
користувачів, формуванню і розвитку їхньої інформаційної культури, формує
привабливість бібліотеки для мешканців та гостей міста.

До недоліків можна віднести неможливість поставити екскурсоводу
питання у режимі реального часу та побачити те, що не включено в
екскурсію, а це деякою мірою обмежує враження від екскурсії, а також
певна одноманітність і відсутність фізичної активності.



8

Ваш гід – бібліотека

Для кращого ознайомлення з літературою нашого краю фахівці

книгозбірні започаткували бібліопроєкт «Краю мій, гордість моя». Проєкт

передбачає створення низки роликів на окремі краєзнавчі видання. Всі

ролики можна переглянути на сайті бібліотеки у розділі, та у соцмережах.

Також ВПО можуть продовжити розширене знайомство з нашим краєм на

сайті бібліотеки.

Краєзнавча вебсторінка на сайті бібліотеки відображає різні види

бібліотечної краєзнавчої роботи. Так, розділ «Відомі люди нашого краю»

допоможе як гостям, так і молоді більш детально познайомитися з

відомими людьми Кіровоградщини, дізнатися про сферу їхньої діяльності

та заслуги перед Україною.

Будували наше місто відомі архітектори: Яків Паученко, рідний дядько

художника-авангардиста Олександра Осмьоркіна, Олександр

Лишневський, відомий будівлями не лише в місті Кропивницькому. Із

Кропивницьким пов’язані імена цілої плеяди художників: Івана

Похитонова, Феодосія Козачинського, Петра Оссовського, актрис: Марії

Заньковецької та Марії Садовської-Барілотті, музикантів: Кароля

Шимановського, Генріха Нейгауза, Юлія Мейтуса, письменників: Івана

Карпенка-Карого, Євгена Маланюка, Володимира Винниченка, Арсена

Тарковського, Юрія Яновського та багатьох інших відомих особистостей.

Тож жителі міста дуже пишаються свою історією.

Отже, як бачимо, наше місто багате своєю історією і ми повинні

зберегти її для нащадків.

Серед розмаїття віртуальних виставок, репрезентованих на вебсайті

бібліотеки, розміщено низку краєзнавчих, а саме: «100 років від дня

народження Василя Сухомлинського», «75 років утворення Кіровоградської

області», «Фундатор театру світової слави: Марко Кропивницький».

Віртуальна виставка «Спадщина Євгена Маланюка» – спільний проєкт

Державного архіву Кіровоградської області та Кіровоградської обласної

бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка, присвячений 125-річчю від дня

народження Євгена Маланюка – однієї з найяскравіших постатей

української літератури ХХ ст. Виставка складається з п’яти розділів, у яких

представлено архівні документи, фотографії, літературну спадщину

письменника.




9

Ваш гід – бібліотека

Переглянувши її, можна знайти відповідь на питання: «Яким був Євген
Маланюк?» А був він тим, хто мав талант і сам збудував свою долю –
всупереч всім перешкодам.На сайті в рубриці «Наші видання» подано
бібліографічні покажчики, які присвячені визначним історичним подіям і
відомим діячам краю. Серед них: «Світлі постаті минулих століть», «Над
Інгулом місто славне», «Музичні генії нашого краю», «Єлисаветград:
архітектура старого міста» та інші, які детально ознайомлять з різними
сторонами життя нашого краю.

Хочу звернути вашу увагу на покажчик «Туристичний калейдоскоп
Кіровоградщини», який є інформаційним ресурсом про розвиток
туристичної галузі в області: туристичні маршрути, дивовижні об’єкти, які
розташовані на безкрайніх степових просторах Кіровоградщини.

З метою популяризації краєзнавчих матеріалів працівники бібліотеки
готують та розміщують на сайті щорічний «Календар знаменних і пам’ятних
дат Кіровоградщини», який є цінним джерелом краєзнавчої інформації, і
буде в нагоді бібліотекарям під час планування.

Бібліотека приділяє увагу оцифруванню літератури краєзнавчого
спрямування. Оцифровані видання бібліотеки представлені в розділі
«Електронні книги», що діє в рамках співпраці з Кіровоградською обласною
організацією НСПУ.

Своєю роботою книгозбірня намагається спонукати людей до нових
знайомств, зустрічей і стосунків, до розширення кола спілкування та
суспільної взаємодії.

Тільки разом, спільними зусиллями можна подолати всі негаразди в
суспільстві і надати дієву допомогу тим, хто її потребує. Усім українцям, що
зазнали поневірянь у ці важкі часи, ми бажаємо знайти своє місце в
суспільстві, душевний спокій та те, заради чого хочеться жити, розвиватися
й радіти.

Використані джерела:

Зеленіна В. І кожен день працюємо на Перемогу // Бібліосвіт. – 2022. – №2. –
С. 46-50.
Кушнаренко Н. М. Бібліотечне краєзнавство : підручник / Н. М. Кушнаренко.
– К. : Знання, 2007. – 502 с.

10

Ваш гід – бібліотека

Пішохідні екскурсії // Рівненська обласна наукова бібліотека [Електронний
ресурс]. - Режим доступу: https://history.rayon.in.ua/news/534607-u-rivnomu-
vidbudutsya-bezkoshtovni-ekskursii - Загол. з екрану.
Розвиток туризму – через послуги бібліотеки : метод. рекомендації / Полтав.
обл. універс. наук. б-ка ім. І. П. Котляревського ; уклад. Л. Л. Костенко. –
Полтава, 2020. – 33 с.
Сіра О. А. Туристичний потенціал бібліотеки як закладу культури
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://tur.kosiv.info/tourism-and-
culture/337-sira-o-a-turystychnyj-potencial-biblioteky-jak-zakladu-kultury.html. –
Загол. з екрану.
Участь бібліотек у реалізації політики національної пам’яті : науково-
методичний порадник / ВГО Українська бібліотечна асоц., Укр. Ін-т нац.
пам'яті ; авт. уклад. Т. Ю. Гранчак. – Електрон. вид. – Київ : УБА, 2021. – 62 с.

***







11

Олена Кісельова,
завідувач науково-методичного відділу
Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка




Методичні рекомендації щодо відзначення
300-річчя від дня народження
Григорія Сковороди




Сьогодні Україна переживає найбільше випробування у своїй новітній
історії – збройну боротьбу за незалежність і територіальну цілісність. І в
цьому протистоянні ми маємо першу історичну перемогу – згуртовану націю,
яка готова боротися за власні національні та політичні права. Це відкриває
унікальні можливості для об’єднання громадян довкола ідеї збереження
держави, примноження її сили, матеріальних і духовних багатств.

2022 рік ознаменує собою організацію та проведення заходів щодо
гідного вшанування видатного українського філософа і мислителя Григорія
Савича Сковороди. Ювілей великого просвітителя-гуманіста, педагога, поета,
композитора, музиканта, культурно-освітнього подвижника відзначатимемо
3 грудня. Однак, не лише до відзначення ювілею, а й повсякчас, нам
належить звертатися до спадщини великого українського Сократа.

У ці часи український народ шанується в усьому світі насамперед за
мужність, незламність, патріотизм. Але так само наш народ має шануватися
за мудрість, що цінується віками.

У міжнародному визнанні мудрості нашого народу величезною є заслуга
Григорія Сковороди, який силою слова перетнув усі кордони і зробив
найголовніше – високо підніс велич людського духу.



12

Методичні рекомендації щодо відзначення
300-річчя від дня народження
Григорія Сковороди




Тож для кожного з нас, а особливо для молоді, надважливими є настанови
великого філософа. Однак чи все ми знаємо про життя та духовні тестаменти
Григорія Сковороди? Чи завжди розуміємо думки, які прагне донести до нас
у своїх творах мислитель?

Творчий доробок Григорія Сковороди містить 18 філософських творів, 7
перекладів, збірки «Сад Божественних пісень», «Байки Харківські», і все це –
цілий світ, у якому багато цікавого й корисного для всього людства.

Філософ поставив у центрі своїх роздумів людину, котрій для відчуття
щастя на землі не досить багатства, почестей і високих посад, а найбільше
потрібний душевний мир та злагода в суспільстві.

Від Тараса Шевченка, який ще дитиною «списував Сковороду», Павла
Тичини з його поетичною симфонією «Сковорода» і до нашого часу Григорій
Савич заслуговує на глибоку шану сучасної незалежної України. Він був
обдарований безліччю талантів, зробив вагомий внесок у духовне надбання
України, став справжнім символом нашої культури.

Готуючись до відзначення знаменної дати, необхідно приділити особливу
увагу розкриттю фонду з цього питання, організувати книжково-
ілюстративні виставки, виставки-портрети, виставки-інсталяції, виставки-
події, огляди літератури, фотовітрини. Готуючи експозиції, важливо
використати монографії, матеріали історичних розвідок і досліджень життя і
творчості філософа, друковані критичні матеріали та художні твори, цікаві
публікації з періодичних видань, світлини, ілюстрації тощо.

Пропонуємо назви книжкових виставок: «В літописі життя навіки:
Григорій Сковорода», «У кожнім слові мудрості перлина», «Письменник-
мислитель Григорій Сковорода», «Сковороди зоря у вічність промовля»,
«Життєва сила афоризмів Григорія Сковороди», «І словом, і розумом, і
життям своїм мудрець …» тощо.

Сприятимуть відкриттю величі, таланту, мудрості мислителя різноманітні
культурно-мистецькі заходи дискусійно-аналітичного, пізнавально-
дослідницького характеру, зокрема: голосні читання, круглі столи, диспути,
філософські пошуки, виховні години, презентаційні заходи, віртуальні
екскурсії, акції, челенджі, майстер-класи, літературні портрети, пазл-
вікторини, бібліотечні флеш-моби, квести, літературні гостини,
театралізовані дійства, конкурси малюнків за творами ювіляра тощо.

13

Методичні рекомендації щодо відзначення
300-річчя від дня народження
Григорія Сковороди




Під час проведення заходів доречно розкривати зміст афоризмів, настанов
Сковороди через пояснення, переконання, аналіз проблемних ситуацій,
драматизацію, інсценування, спільне читання або перегляд художніх чи
відеофільмів про філософа з подальшим обговоренням, створення коміксів
за байками автора, ведення особистих щоденників, виконання творчих
завдань, написання сценаріїв до життєпису мислителя та створення на їхній
основі різноманітних інсценізацій.

Ефективними під час ознайомлення учнівської молоді з життям і творчістю
Г. Сковороди є диспути, дискусії, дебати, що спонукають юнацтво
конструктивно сприймати минуле й сучасне, відстоювати свої погляди та
судження, захищати власну та поважати альтернативну точку зору, ставити
запитання й відповідати, адекватно оцінювати ситуацію і приймати швидке
рішення, формувати культуру поведінки та спілкування, ціннісне ставлення
до себе та опонентів. Дискусії та дебати із залученням матеріалів про життя і
творчість Г.Сковороди можна проводити з таких тем, як: «Права, свободи і
обов’язки людини та громадянина у філософії Г.Сковороди», «У чому цінність
життя? Що про це говорить Григорій Сковорода?», «Духовна краса людини
через призму ціннісних вимірів Г.Сковороди».

Стимулювати інтерес до постаті ювіляра допоможе музей одного дня
«Шляхами Григорія Сковороди». Для проведення такого заходу потрібно
зібрати всі доступні матеріали про письменника; заручившись підтримкою
співробітників профільних музеїв і краєзнавців, науковців і дослідників, які
розкажуть про маловідомі факти з життя митця, проаналізують грані його
особистості й особливості творчої спадщини, максимально підібрати
відеоряд: про експозиції і місця, пов’язані з ним – і представити у визначений
день.

Така форма роботи дасть змогу бібліотекарю не лише повніше
репрезентувати життєпис і творчість особистості, а й, спираючись на різні
види мистецтва, забезпечити читачам можливість глибшого осягнення
загальнолюдських та особистісних якостей кожного з них.

Серед переваг цієї форми роботи – камерність приміщення, де
відбувається постановка, і водночас масштабність заходу. Неабияку роль при
цьому відіграє ефект затемненої зали й освітленої сцени: учасники
відчувають себе глядачами, перед якими оживають картини з творів митців,

14

Методичні рекомендації щодо відзначення
300-річчя від дня народження
Григорія Сковороди




відбуваються події з їхнього життя.
Ще один важливий аспект – цілісне емоційно-оцінне сприймання, адже

подана ведучими інформація доповнюється відеоматеріалами,
інсценізаціями чи танцювальними композиціями. Звичайно, основний
наголос при цьому робиться на інформативності, а решта допоміжних
засобів скеровуються на підсилення вражень, створення атмосфери
“вживлення в епоху”, що допомагає глибше сприймати умови життя і
творчості письменника. На роль ведучих можна залучити учасників
літературних клубів, які добре володіють словом, уміють передати
психологічний стан головного героя. На відміну від традиційних заходів –
літературно-музичної композиції та зустрічі в мистецькій вітальні, музей
одного дня дає змогу кожному відвідувачеві уявити власний портрет митця,
залишаючи простір для роздумів і узагальнень. Саме такий підхід є дієвим
чинником розвитку особистості, здатної творчо самореалізуватися.

Надати підліткам потрібного поштовху до шукання сенсу життя і до
самопізнання, які є основними ідеями творчості Г. Сковороди допоможе
філософський пошук «Шукай себе всередині себе». Головна мета цієї роботи
– з’ясувати, що таке людина і для чого приходить вона у світ, познайомити
учнівську молодь з поняттями та особливістю антропоцентризму і
кордоцентризму. Сформувати думку про основні ідеї Г. Сковороди
допоможуть вчення німецького філософа Імануїла Канта і його три
найважливіші для людини питання – «Що я можу знати?», «Як я можу діяти?»,
«На що я можу сподіватися?», судження навколо відомої фрази
давньогрецького філософа Фалеса «Пізнай самого себе» (аби діти
спробували відчути себе мудрецями), картина Миколи Ге «Що є істина?»
(1980), написаної на відомий євангельський сюжет, і, звісно, вірш «De
Libertate» («Про свободу») Григорія Сковороди.

Ознайомити підлітків із життєвим шляхом Г. Сковороди, його
просвітницькими поглядами, розвивати вміння осмислювати й порівнювати
життєві факти, висловлювати власні погляди та обстоювати їх,
узагальнювати, робити висновки; виховувати високі моральні якості
допоможе біографічна розвідка «Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою
сонце».



15

Методичні рекомендації щодо відзначення
300-річчя від дня народження
Григорія Сковороди




Це захід, якому передує ґрунтовна підготовча робота, адже команди
учасників «Біографи», «Аналітики», «Декламатори», «Актори», добре
підготувавшись, будуть презентувати основні періоди життя письменника,
умови, в яких формувався світогляд Григорія Савича, та його просвітницькі
погляди; даватимуть аргументовану оцінку вчинкам філософа,
висловлюватимуть власні погляди й обстоюватимуть їх; декламуватимуть
вірші та інсценізуватимуть байки.

Під час заходу, аби залучити глядацьку аудиторію, можна використати
вправи: бліц-вікторину, літературний кросворд, чарівні кубики тощо.

Активно залучити учнівську молодь до знання художніх творів, афоризмів
мислителя та поглибити знання про вченого-філософа допоможуть читацькі
конференції «Мої улюблені сторінки творів Г.Сковороди» або «Філософсько-
етична спадщина Г.Сковороди та духовний світ сучасної людини», сприятиме
підготовці цих заходів виставка літератури «Український Сократ – Григорій
Сковорода».

Як відомо, старший підлітковий вік характеризується виходом
особистості на нову соціальну позицію, коли формується її свідоме
ставлення до себе як до члена суспільства. Вчені стверджують, що цей
період піднесення життєдіяльності, який супроводжується підняттям на
вищу сходинку поведінки особистості, є продуктивним для становлення
учнівської молоді на основі духовно-моральних набутків людства. Відповідно
до цього, під час проведення заходів до ювілею філософа бажано звертати
увагу, що вже в юному віці людина здатна багато робити для того, щоб
самовдосконалюватися, розуміти себе часткою українського суспільства.
Наприклад, цікавим буде ознайомлення учнів з особистістю філософа через
відеоекскурсію «Григорій Сковорода – невід’ємна частина нашої України»
(подорож до с. Сковородинівка Харківської області):
https://www.youtube.com/watch?v=FbiDjuEBNXA Така відеоекскурсія дасть
змогу зрозуміти, що український філософ безмежно любив Україну, рідний
край, поважав земляків, над усе шанував свободу духу. Цей матеріал можна
порівняти з подіями 7 травня 2022 року, коли музей філософа у
Сковородинівці (Золочівська громада на Харківщині) було вщент зруйновано
під час ворожого обстрілу; поміркувати над тим, яким він може бути після
відродження і що для цього потрібно зробити.

16

Методичні рекомендації щодо відзначення
300-річчя від дня народження
Григорія Сковороди




Можна також провести дискусію «Чи можуть знищити російські чудовиська

музей Сковороди?» Символічним відзначити те, що після значних

руйнувань музею внаслідок вибуху скульптура мудреця, хоч і була

пошкоджена, але вистояла, як не гинуть протягом віків його філософські ідеї.

Гідної уваги заслуговують матеріали відеоекскурсій з музею в Переяславі та

Переяславі-Хмельницькому.

Мотиваційно привабливими, сучасними та завжди актуальними є

конкурси. Так, можна організувати і провести конкурс знавців творчої

спадщини Г.С.Сковороди «Іду за Сковородою» в номінаціях:

1. На кращу сюжетну світлину «Усе в тобі, Григорій Сковорода!»;

2. Читання поетичних або прозових творів Г.С. Сковороди;

3. На кращу творчу роботу (в різних техніках виконання: малюнок, вишивка,

різьба, аплікація, композиція з природного матеріалу, папероплатика,

тістопластика, мозаїка, скульптура та ін.);

4. Конкурс прозових міні-творів;

5. На кращий мультимедійний проєкт.

Можна відзначити ювілей просвітителя, організувавши в бібліотеці День

мудрості:

«12 Уроків від Григорія Сковороди»:

1. Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе. Поки людина не знає Бога

в самім собі, годі шукати Його у світі.

2. Дуже важливе значення має, з ким щоденно спілкуєшся і кого слухаєш.

Бо поки ми слухаємо, ми їх дух в себе вбираємо.

3. Якщо Бог всюди, якщо він присутній і в цьому черепку (при цьому я

підняв черепок з землі), то для чого ти шукаєш розради в інших місцях, а не в

самому собі? Адже ти є найкращим з усіх творінь.

4. Хвороба, всяка зараза і запалення не можуть прищепитися, коли тіло

холодне, позбавлене слизу і легке, як корок, то зроби його тоншим,

скорочуючи надмірну їжу й уникаючи вогню, породженого вином, звідки всі

пороки душі, а з останніх, у свою чергу, – всі хвороби тіла.

5. Немає гіршої муки, ніж хворіти думками, а думки хворіють, коли

залишаються без сродної праці.

6. Все минає, але любов після всього остається. Все минає, але не бог і не

любов.

17

Методичні рекомендації щодо відзначення
300-річчя від дня народження
Григорія Сковороди




7. Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а
бути мертвим, адже турбота – рух душі, а життя – се рух.

8. Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший
люблю.

9. Не все те отрута, що неприємне на смак.
10. З усіх утрат втрата часу найтяжча.
11. Бери вершину і матимеш середину.
12. Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.
Ознайомлюючи учнівську молодь зі змістом окремих байок або афоризмів
Г. Сковороди можна провести вернісаж мудростей, із якими знайомить
читачів філософ, створити ілюстрації до художніх творів Сковороди-
письменника.
Доречними будуть літературні та рольові ігри, які активізують потяг дітей
та підлітків до пізнання, стимулюють їхнє звернення до художньої, науково-
пізнавальної, довідкової літератури, розвивають логічне мислення. Зокрема,
за мотивами байок Г. Сковороди можна створити ляльки тварин
(нетрадиційним видом творчої роботи – ліплення персонажів байок із
пластиліну чи глини) і підготувати лялькову виставу або конкурс-
інсценізацію до байок письменника (тим самим створивши в бібліотеці
літературні майстерню і театр), в підсумку, окрасою книгозбірні стане
виставка творчих робіт «Дійові особи художніх творів Г.Сковороди».
Скласти образ геніального філософа допоможуть: аплікаційний скрайбінг
(учасникам пропонуються готові картинки, які вони розставляють відповідно
до озвучуваного тексту, наприклад, під час ознайомлення з окремими
фактами життя і діяльності), медійний портрет «Народжений під знаком
Стрільця» та інформаційний плакат «Не тільки філософ: багатогранність
постаті Григорія Сковороди» та інші.

Для любителів книги та охочих створювати прекрасне власноруч в
рамках літературного клубу та хенд-мейд мастерні можна організувати
роботу над створенням лепбуку, що має яскраве оформлення, чітку
структуру.

З цією метою необхідно заздалегідь підготувати картинки, написи,
вирізки. Дуже цікаво дослідити і вивчити рукописи Григорія Савича,
спостерігати стиль письма: як він писав латиною, грецькою мовою, як
втілював традиції козацького скоропису.

18

Методичні рекомендації щодо відзначення
300-річчя від дня народження
Григорія Сковороди




Досвід уже існує в Україні, його втілив Олексій Чекаль, харківський
каліграф і графічний дизайнер, в рамках проєкту «Духовна зброя
Сковороди». Вивчаючи елементи почерку Григорія Сковороди та його
філософію, каліграф розробив шрифт Skovoroda, який планує удоступнити
для використання в логотипах, дизайні поліграфічної продукції, рукописних
каліграфічних проєктах тощо.

Мистецтво каліграфії ніколи не втрачає актуальності, адже може багато
чого розповісти про епохи та звичаї. Організуйте для читачів такі заходи:
каліграфічний перформанс «Писати й жити, як Сковорода», арт-вікенд
“Сковорода style”, майстерню каліграфії «Філософія каліграфії: Григорій
Сковорода», майстер-клас з каліграфії «Скоропис за мотивами почерку
Сковороди» та інші. Подібні заходи мають бути об’єднані одною метою –
знайти свою дорогу до мудрості. За основу візьміть шрифт, як культурне
явище, мистецький код, підготуйте тексти пов’язані з афоризмами
письменника, малюнки або роздруківки з портретом або сюжетами творів
філософа, які могли б втілюватися в каліграфічних картинах, плакатах, а
також різного роду об’єктах – листівках, хустинках, екоторбинках тощо.
Молоді люди завжди із задоволенням беруть участь в заходах подібного
формату, тому за підсумками можна створити експозицію каліграфії
учасників творчих майстерок.

«Вічний мандрівник». Сковорода мандрував Україною і не тільки, він
обійшов пішки Угорщину, Австрію, Польщу, Німеччину, Італію. Знайомився з
ученими, відвідував лекції в університетах. Про роки науки в Європі, про
відкриття Європи для України і України для Європи великим вченим більше
розкажуть: літературна мандрівка «Благословенні ви, сліди мандрівника
Сковороди», маршрут пам’яті «Дорогами Сковороди», мандрівний екскурс
«Неспійманий світом», інтерактивна мапа «Адреси «шкіл любомудра».
Цікавими видами роботи можуть бути створення відео- та фотоколажів за
темою «Там, де ступав Сковорода», а також пошуково-дослідницькі завдання:
прокласти туристичний маршрут «Місцями перебування Г. Сковороди» за
різними напрямками. (Наприклад: Київ–Харсіки–Чорнухи–Лохвиця–
Переяслав–Коврай–Лубни–Полтава або Харків–Великий Бурлук–Бабаї–
Валки–Сковородинівка і т.д.).

19

Методичні рекомендації щодо відзначення
300-річчя від дня народження
Григорія Сковороди




Важливе місце в житті та творчості Григорія Сковороди посідали не
тільки поезія, філософія, богослов’я, але також театр, малярство, музика.
Філософію він сприймав як «найдосконалішу музику», власні поезії називав
піснями, симфоніями, сонатами, а слово звучало для нього як мелодія. Його
вважали праведником, котрий зцілює піснями і чарівною грою душевні рани
одиноких, убогих і знедолених. Бо, за його розумінням, «музика промовляє
до душі нашої», він бачив у ній «джерело думок вдячних» і спосіб
узагальнення світу. Про що ж співав цей філософ-мандрівник і які мелодії
виводила його вірна супутниця флейта запропонуйте дізнатися через такі
заходи: ліричний етюд «Музичний світ Григорія Сковороди», філософський
сингл «Сад Божественних пісень», вечір-елегія «Флейта Сковороди», музична
інтерпретація «Світ символів Григорія Сковороди: Сад божественних пісень»,
музичний акорд «Співаємо Сковороду». (В музичному акорді «Співаємо
Сковороду» доречно використати інформацію про Петра Приступова —
композитора, лауреата Міжнародної літературно-мистецької премії імені
Григорія Сковороди 2011 року, лауреата всеукраїнських фестивалів
авторської пісні “Оберіг” та “Білі вітрила”. Він співає, акомпануючи собі на
кобзі або гітарі. Автор музики та виконавець “Саду Божественних пісень”. У
його доробку більше 150 пісень на вірші українських та зарубіжних поетів.
Та головним своїм покликанням автор вважає творення музики на вірші
Григорія Сковороди. Його “Сад Божественних пісень” має 30 віршованих
текстів без назв, за номерами. Розпочавши цю роботу 1974 року, за 34 роки
написав музику до усіх текстів “Саду…”. Останні створено у 2006—2008
роках у Німеччині. Основний корпус пісень (20) автор написав до 1994 року.
Та вже з 1980 року деякі з них звучали на поетичних та музичних вечорах,
спочатку у супроводі гітари, а з 1983-го — кобзи. 1994 року автор музики
переклав тексти сучасною українською мовою. У перекладах свідомо
збережена архаїка, відмовившись від якої можна було втратити дещо
суттєве, першоджерельне, що несла в собі музика. 1996 року було зроблено
випуск аудіоальбому “Сад Божественних пісень” на касетному носії. Пісні
швидко розійшлися. Наступні випуски виходили невеликими накладами на
CD).

Григорій Сковорода був «іконою і молитвою» для багатьох українських і
світових письменників і просвітителів. Зверніть увагу читачів, що думки
Григорія Сковороди про свободу, вільний дух стали предтечею тематики

20

Методичні рекомендації щодо відзначення
300-річчя від дня народження
Григорія Сковороди




свободолюбства у поетів-шістдесятників: Івана Драча, Василя Стуса, Ліни
Костенко, Василя Симоненка.

Образ Григорія Сковороди неодноразово змальовано в літературних
творах українських письменників Т. Шевченка (повість «Близнецы») і П. Куліша
(поема «Грицько Сковорода»). Образ любомудра створив П. Білецький-
Носенко у байках «Мудрець та старшина військовий» і «Сковорода».
Художньо-біографічний роман про Григорія Сковороду написав В. Поліщук
(1929). У 20-ті роки XX ст. П. Тичина розпочав роботу над поемою-симфонією
«Сковорода», яку завершив наприкінці свого життя. Йому також належить
вірш «Давид Гурамішвілі читає Григорію Сковороді «Витязя в тигровій
шкурі»». Постать Сковороди змальована в поетичних творах М. Рильського
(«Слово про рідну матір»), І. Драча (цикл «Сковородіана»), Б. Олійника (цикл
«Сковорода і світ»). Образ Сковороди створено у повісті Л. Ляшенка
«Блискавиця темної ночі», романі Г. Вовка «Мед з каменю», романі В. Шевчука
«Предтеча», повісті В. Чередниченка «Молодість Григорія Сковороди»,
біографічних повістях І. Пільгука «Григорій Сковорода» та І. Драча,
С.Кримського і М. Поповича «Григорій Сковорода». У них мислителя і поета
потрактовано неоднозначно, залежно від світоглядних та художніх орієнтацій
їх авторів, проте завжди із зацікавленістю незвичайним життям,
оригінальними його думками і літературними творами.

Постать митця стала джерелом для творів різних літературних родів і
жанрів: прозових, зокрема повістей (В.Чередниченко «Молодість Григорія
Сковороди», І. Ільєнко «Основ’янська повість»), художнього життєпису
(І.Пільгук «Григорій Сковорода»), поетичних творів, наприклад, циклів
Б.Олійника, І. Драча, С. Тельнюка, окремих поезій Л. Костенко, В. Коржа,
П.Бондарчука та інших, драматичних творів М. Марченка «Холодна криниця».

Постать Григорія Сковороди має бути наближена максимально. Із цією
метою можна використати матеріали книги Л. Ушкалова «Сковорода від А до
Я», яка дозволить створити незвичайні, але привабливі для дітей постаті
філософа: Сковорода – супермен, мандрівник, поет, педагог, філософ. Кожна
сторінка книги – це окрема ілюстрована історія із життя Сковороди, якій
відповідає певна літера алфавіту. Нерідко вона доповнена нотками доброго
гумору й елементами сучасного життя.



21

Методичні рекомендації щодо відзначення
300-річчя від дня народження
Григорія Сковороди




Завдяки тому, що життєпис не подається у вигляді класичної біографії із
купою дат та імен, запам’ятовуватися інформація буде легко.

Ця книга може стати справжнім другом для дітей на багато років. А почати
її читати разом з читачами можна під час «літературних зустрічей» уже зараз.

Заслуговує на увагу прекрасне видання вищезгаданого автора Григорій
Сковорода «БАЙКИ». Воно стане у нагоді під час створення книжкових
композицій. Наприклад, можна використати ілюстрації з книги як зразок для
створення декорацій, інсценізацій тощо.

Максимально близьким до сучасного читача має стати видання від
львівського видавництва Terra Incognita 2018 року «Григорій Сковорода
НАЙКРАЩЕ». До видання увійшли вибрані твори, що складають золотий
фонд спадщини Григорія Сковороди та містять основні ідеї його духовного
вчення. Це нові сучасні переклади, зроблені на основі авторських текстів,
педантично вивірених за оригінальними рукописами й ілюстровані
сучасною графікою молодого львівського художника-іконописця Данила
Мовчана. Книга має на меті зробити твори Сковороди доступнішими
сучасному читачеві та популяризувати їхнього автора серед молоді.

Неодмінно скористайтеся Букварем МИРУ. Це чудове видання оздоблене
ілюстраціями стародавньої гравюри; до нього увійшли твори просвітителя –
байки, притчі, поезії – не що інше, як вхідні двері до доброго життя.
Пропонуйте книгу для читання в колі сім’ї. Дітям можна прочитати славетні
«Харківські байки», батькам – притчі «Вдячний Єродій» та «Убогий
Жайворонок», присвячені мистецтву доброго виховання дітей, бабусям і
дідусям – варіації Сковороди «Про старість». А всім разом можна прочитати,
мабуть, найяскравіший діалог Сковороди «Алфавіт чи Буквар миру» з його
геніальною за своєю простотою і мудрістю думкою: «всі люди рівні, тому що
всі різні».

Використані джерела:
1. Афоризми Григорія Сковороди // Дивослово. – 2006. – № 2. – С. 63
2. Богосвятська А.-М. Григорій Сковорода – духовний код української
культури : система біоадекватних уроків української культури : 9 клас / Анна-
Марія Богосвятська // Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. –
№ 10. – С. 45 - 60. – Бібліогр. : 28 назв.



22

Методичні рекомендації щодо відзначення
300-річчя від дня народження
Григорія Сковороди




3. Вивчати - порівнюючи: світочі розуму й духовних ідеалів. Європейські
просвітителі і Г. Сковорода / Н. Медвідь // Зарубіжна література в школах
України. – 2008. – № 10. – С. 5 - 8
4. Дегтяр О. Значення творчості Григорія Сковороди для розвитку
української літератури : засідання арт-кафе (мистецького кафе) / О. Дегтяр //
Українська мова та література. – 2013. – № 14. – С. 17 – 22
5. Дубовий О. Музика в діяльності Г.С.Сковороди / О. Дубовий // Рідна
школа. 2008. – № 6. – С. 73 - 75. – Бібліогр.: 4 назв.
6. Івахненко Л. Григорій Сковорода – видатний український письменник,
філософ : урок - дослідження в 9 - му класі/ Л. Івахненко // Українська мова
та література. – 2011. – Ч. 33 - 34. – С. 16 - 19. – Бібліогр. : 9 назв.
7. Мазуренко І. Григорій Сковорода – видатний український письменник і
філософ : біблійна основа творчості та його вивчення. 9 - й клас / І.
Мазуренко // Українська мова та література. – 2013. – № 18. – С. 18 - 35. –
Бібліогр. : 17 назв.
8. «Мудрості вселюдської скарбниці відкривав» // Шкільна бібліотека. –
2007. – № 12. – С. 136 - 138
9. Панчук Л. «Пізнаєш істину – ввійде тоді у кров твою сонце» : урок
вивчення біографії Григорія Сковороди в 9 класі / Л. Панчук // Дивослово. –
2008. – № 10 . – С. 21 – 23
10. Сухоручко Л. Шукаймо щастя за Сковородою / Л. Сухоручко // Відкритий
урок: розробки, технології, досвід. – 2010. – № 12. – С. 49 - 50.
11. Тернавська Т. Шукаймо щастя за Сковородою: Мультимедійний урок -
презентація у 9 класі / Т. Тернавська // Українська мова й література в
середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2008. – № 5. – С. 24 - 32. –
Бібліогр.: 6 назв.
12. Федчун Н. Шляхами Григорія Сковороди: музей одного дня / Н. Федчун
// Дивослово. – 2008. – № 9 . – С. 21 – 25
13. Цимбаляк М. «Серце тоді насичується, коли освічується» : сенс
людського життя. Розміркування над афоризмами Григорія Сковороди / М.
Цимбаляк // Українська мова та література. – 2011. – Ч. 19 - 20. – С. 15 - 23. –
Бібліогр. : 33 назв.





23

Ганна ЛАПКО,
бібліотекар науково-методичного відділу Кіровоградської

обласної бібліотеки для юнацтва ім. Є. Маланюка

«На молодіжній хвилі – 2022» –
огляд сучасної української літератури

Молода генерація письменників сучасної української літератури не
перестає дивувати читачів різноманіттям тем та жанрів, оригінальним
поглядом на світ і на нас – українців – у ньому. Пропонуємо оглянути
творчість молодих і талановитих авторів сучасності, відкрити для себе нові
грані нашого красного письменства.

В Україні насправді багато хороших письменників. Тож, щоб дізнатися
чим побільше нових імен, ми обійдемо увагою тих, хто не потребує
додаткової, так би мовити, реклами. Це, наприклад, Ірен Роздобудько,
Галина Вдовиченко, Дарина Гнатко, Ірена Карпа, Наталка Сняданко, Тимур
та Олена Литовченки, Марина та Сергій Дяченки.

Поговоримо про тих, чиї книги також мають літературну цінність, але,
поки що, не такі відомі. Тож будемо розширювати рамки читацьких
уподобань разом.

Почнемо з прізвища Андрухович, яке стало знаковим для української
літератури. Ім’я Юрія Андруховича добре впізнаване далеко за межами
нашої країни. І все більшої популярності серед читачів набувають твори
його дочки – Софії Андрухович.

Вона авторка багатьох книг прози, серед яких найвідоміші – «Фелікс
Австрія», «Сьомга», «Амадока».

24

«На молодіжній хвилі – 2022» –
огляд сучасної української літератури

Якщо навколо «Сьомги» точилися дискусії про літературну вартість тексту і
майстерність авторки (у романі відверто описана жіноча фізіологія, на яку
доречно поставити вікові обмеження), то захоплення від книги «Фелікс
Австрія» розділили більшість читачів. У ній йдеться про події 1900 року в
Станіславові (нині це Івано-Франківськ). Це такий собі психологічний роман в
історичних декораціях з виразною лінією кохання. Твір екранізовано під
назвою «Віддана».

Роман «Амадока» оповідає про сучасність, переплетену з історією нашої
країни. Він як пазл, який потрібно скласти читачеві. Той, хто незважаючи на
великий обсяг тексту таки наважиться його прочитати, обов’язково отримає
неповторні емоції та привід для роздумів.

Молода письменниця Катерина Калитко пише поезію і прозу про
психологію людини на тлі значних історичних подій. Вірші до болю правдиві,
бо без прикрас описують наше суспільство в стані війни.

Іронічно-правдиві рядки читаємо у збірці «Орден мовчальниць»:
«Обіцяємо регулярні й сердиті / пости фейсбучні про долю країни. / Обіцяємо
говорити неправду вправніше, ніж раніше. / Обіцяємо, напровсяк, схилити
голову / перед авто ритуальної служби. / Жодних добрих закінчень для тих, що
слухають вітер зі сходу, / але ми обіцяємо на цьому / надмірно не акцентувати».
Поетка виносить на поверхню справжню байдужість нашого суспільства,
нещирість фейсбучних постів про долю країни поруч з картинками котиків.
Образи неординарні, цікаві. Картини переважно похмурі, оскільки на
задньому плані, як би не читати поезію, завжди війна.

Жанр поезій – переважно верлібр. Але часто він ритмізований, інколи має
риму. Саме через це вірші легко прочитуються і запам’ятовуються.

Книга прози «Земля загублених, або Маленькі страшні казки» доволі
химерна. У ній поєднуються реальність і вигадка. Тут багато метафор
(«звивистий шрам кордону»), тут біль за рідну землю і зламані життя людей.
Тут розповідь про Інших, чужих серед своїх. Тому після прочитання й виникає
відчуття розгубленості і загубленості.

Мар’яна Савка – головна редакторка і співзасновниця «Видавництва
Старого Лева», перекладачка, актриса, перформерка, художниця, лідерка тріо
«Мар’яничі», авторка 20 книг для дітей і дорослих та культурно-мистецьких
проєктів. Її поезія – це втілення жіночності, вона відверта, щира, ніжна.

25

«На молодіжній хвилі – 2022» –
огляд сучасної української літератури

Авторка не зупиняється на написанні віршів, адже часто вона записує пісні
на свої тексти, знімає відеоролики, які можна назвати повноцінними
перформансами або відеокліпами. Рекомендуємо вам їх переглянути, адже це
справжнє задоволення – слухати пісні у виконанні авторки.

Євгенія Кузнєцова – молода письменниця і журналістка. Вона доводить, що
сучасна успішна людина – різносторонньо розвинута. Так, Євгенія працює над
книгою про мовну політику Радянського союзу, має на своєму ютуб-каналі
проєкт «Мова-меч», у якому теж розповідає про історію української мови. У її
доробку артбук «Готуємо в журбі» – збірка есеїв-спостережень про харчові
вподобання українців і їхню культуру поводження з їжею, та художню книгу –
роман «Спитайте Мієчку», про який далі детальніше.

Це історія про те, як до бабусі в село з’їжджаються три покоління жінок
роду, щоб знайти вирішення своїх проблем, «перезавантажитися» для
подальшого життя. Історія надзвичайно тепла, з нотками хорошого гумору,
наштовхує на власні спогади. Тут розкрита душа української жінки, яка буває
дуже різною.

Ольга Деркачова – авторка з Івано-Франківська, яка пише теплі історії,
сповнені романтики, але не позбавлені й філософських роздумів. У її доробку
кілька невеликих романів. Найпопулярніші – «Дім Терези», «Коли
прокинешся» та «Крамниця щастя». Це розповіді про різні жіночі долі. Інколи
вони здаються аж надто наївними або «солодкими», але в складних сучасних
реаліях інколи потрібно відпочити і провести вечір з історією, яка відволіче від
тривожних думок. Саме такими і є книги письменниці.

Приємно провести час можна і з книгою Інни Моісєєвої «Смак бунни». Ця
історія зібрала багато позитивних відгуків від читачів. Авторка сама
визначила, що книга «про пристрасть, подорожі, каву і справжнє щастя». Тож,
якщо ви хочете поринути в атмосферу кохання із запахом кави, ця книга саме
для вас.

Марічка Крижанівська – львівська журналістка, авторка і ведуча
телепрограм. Вона вже написала багато книг для дітей, а роман «Тіні» – її
дебютний твір для дорослих. У ньому в трьох часових лініях розповідається
про зйомки фільму «Тіні забутих предків» С. Параджанова. Це неймовірне
переплетення реальних персонажів, вигаданих та духів з гуцульської
міфології. Авторка занурює читача у цей світ з головою.

26

«На молодіжній хвилі – 2022» –
огляд сучасної української літератури

У романі найбільш цікава мова персонажів – гуцульський діалект, та реальні
випадки зі знімального майданчика легендарного фільму. Але сучасна
українська література не лише легка й романтична. Можемо знайти й твори
для роздумів: чи то про сенс життя, чи про його заплутаність.

Так, Володимир Єрмоленко – український філософ, політолог, письменник
– у доробку має багато статей на філософські теми для українських та
закордонних видань. У ютубі можна переглянути його цікаві лекції про історію
нашої літератури та філософії ідей. Для широкого загалу цікавою буде книга
філософських есеїв про відомих мислителів «Далекі близькі» та роман «Ловець
океану. Історія Одіссея».

Головний герой книги – Одіссей, який проходить зворотну до міфологічної
подорож. Це таке собі авторське продовження давньогрецького міфу. Цю
книгу можна розбивати на філософські цитати. У ній багато думок про нашу
буденність, стосунки між людьми. Ловець океану стає ловцем себе, своїх
думок, свого місця у світі. Цей твір – чудовий зразок сучасної філософської
літератури.

Багато схвальних відгуків від читачів отримують книги Ілларіона Павлюка.
Це нове слово і нові жанри в українському письменстві. Так, книга «Білий
попіл» – це динамічний трилер у стилі нуар («чорний» роман) з детективною і
містичною лініями.

«Танець недоумка» – зразок наукової фантастики, якої дуже мало в
українській літературі. Читаючи роман, ви помандруєте космічним простором
до далеких планет. Книга «Я бачу, вас цікавить пітьма» – це детектив, у якому
не просто розкривається злочин, але й зроблена спроба зазирнути у душі
людей, які за ним спостерігають. Адже у творах автора боротьба не тільки
зовні, а й у душах героїв.

Богдан Коломійчук – український письменник-белетрист, автор історико-
авантюрних та детективних романів. Для його текстів характерна чудово
відтворена атмосфера початку ХХ ст. у Львові та Австро-Угорщині загалом.
Відчувається, що автор добре знає те, про що пише.

У його романах детективні таємниці розгадує львівський комісар Адам
Вістович. У творах «Візит доктора Фройда», «Готель «Велика Пруссія», «Експрес
до Галіції» та ін. читач знайде чергові історії, у які потрапляв головний герой, і
несподівані розв’язки, які він же забезпечував.

27

«На молодіжній хвилі – 2022» –
огляд сучасної української літератури

Мирослав Лаюк – молодий український письменник та поет. Його книги
можуть викликати різні відчуття, але точно не залишать нікого байдужими.
Наприклад, історія для дітей «Ківі Ківі» про пташку, яка не побоялася бути в
соціумі не такою, як усі. Або ж розповідь вчительки радянського часу в книзі
«Баборня», чи історії більше як 40 персонажів з такого собі українського
магічно-реалістичного роману «Світ не створений».

Поезії автора глибокі, образні, часто їх неможливо зрозуміти після
першого прочитання. Але це швидше перевага, ніж недолік, адже до таких
творів хочеться повертатися.

Найновіша книга письменника – роман «Залізна вода». У центрі оповіді
історія подорожі Лесі Українки з Чернівців до Буркута, де знаходиться
джерело цілющої води. Однак самої Лесі, як персонажа, у тексті немає. Ми
можемо дізнатися про неї лише з розповідей місцевих старожилів,
дослідників її творчості або з фрагментів листів. Дія відбувається то в наш час,
то на початку ХХ ст., що робить текст динамічним. Книга змушує взяти до рук
біографію Лесі Українки і дізнатися «як же насправді там все було».

Варто зауважити, що образи визнаних класиків української літератури
дедалі частіше з’являються в сучасних книгах. Крім згаданого вище роману,
можемо назвати історію любовного трикутника В. Домонтович та подружжя
Зерових в «Амадоці» С. Андрухович, сюжет про І. Вагилевича в книзі
«Лютеція» Ю. Винничука тощо.

І це не випадково. Адже такі перегуки дозволяють простежити тяглість
літературного процесу, рух у майбутнє, яке базується на великому минулому.

Тому доречно знімати з класиків нашої літератури недоторканість і
відкривати їх як звичайних людей зі своїми почуттями і проблемами. Це
допоможе краще пізнати їхню творчість і пожвавити інтерес до неї.

Є чудова серія художніх біографій «Автографи часу». Це 7 книг, написаних
різними авторами про Коцюбинського, Винниченка, Стефаника, Франка,
Кобилянську, Тесленка, Сковороду. Тут ви знайдете їхні історії кохання, перші
спроби творчості, успіхи і невдачі.

Серія «Мистецькі біографії» також розповідає про відомих українців.
У книзі «Зеров. Поховальний промовець» Євгенії Кужавської можна
прочитати про неокласика Миколу Зерова та літературне життя його епохи.

28

«На молодіжній хвилі – 2022» –
огляд сучасної української літератури

Написана вона у специфічному жанрі, адже реальні історичні події і
персонажі поєднуються з містичними.

Книга Ольги Саліпи «Оля» розповідає про Ольгу Кобилянську. Ця історія
в різних часових площинах допомагає наскільки можливо пізнати душу
відомої письменниці і хоч трохи зрозуміти її творчий феномен.

По-новому глянути на членів Кирило-Мефодіївського братства ХІХ ст. дає
можливість книга «Донос» Олександра Гавроша. Центральна подія твору –
зрада студента Петрова. Головні герої, окрім нього, – Шевченко, Костомаров,
Куліш, Глафіра Ковальська – кохання Шевченка і Петрова. Роман наближає
нас до великих класиків і змушує вкотре перечитати їхні твори.

Але цікавими бувають біографії не лише письменників. Наприклад,
заслуговує на увагу книга «Автопортрет з уяви. Роман про трагічну та
дивовижну долю Катерини Білокур» Володимира Яворівського. Із самої
назви вже зрозуміло, що йтиметься про нашу талановиту художницю. Книга
написана ще в минулому столітті, але зараз перевидана і не втратила
популярності. У доробку автора ще є цікава книга, назва якої говорить сама
за себе – «Вони були, вони є. Про великих українців зблизька, з відстані
відчайдушних юнацьких пригод і чоловічої дружби завдовжки в усе життя».

Повість «Ольга, дружина Пікассо» Тетяни Сидоренко розповідає про
Ольгу Хохлову – балерину з Ніжина, яка 18 років була дружиною Пабло
Пікассо. Героями твору стали й інші відомі сучасники митців: Ігор
Стравинський, Гійом Аполлінер, Луї Араґон, Гертруда Стайн та інші.

Як бачимо, різноманіття жанрів сучасної української літератури дозволяє
кожному знайти книгу, яка залишиться в серці назавжди. А щоб допомогти
читачам визначитися з цією самою книгою, нам, бібліотекарям, потрібно
існувати з ними в одних площинах. На сьогодні це соціальні мережі. Наше
завдання в інтернет-просторі розміщувати такий контент, від якого
потенційний читач буде настільки в захваті, що захоче відшукати бібліотеку і
взяти розрекламовану книгу.

Спробувати зробити наші дописи цікавішими можна за допомогою

сервісу Genially. «На молодіжній хвилі – 2022» – вікторин, ігор,
інфGоeгрnаiaфllіyк,–пцоуетгівмлнуяилдкьітвси,узпачрдаеазсченнниотйаїцусіейкр,рівнаітсїендрлсаякьтскитоввнїорилехітнзенобярраоантжлуеарнйиьн, вікторин,

29

«На молодіжній хвилі – 2022» –
огляд сучасної української літератури

інструкцій, тестів тощо.
Він набрав особливої популярності в часи карантину, коли вся освіта

перейшла в дистанційний формат. Його особливість в тому, що на одному
слайді можна розмістити всю необхідну інформацію, заховавши її за
різноманітними значками, підказками, додатковими віконечками тощо.

Сервіс містить понад тисячу різноманітних шаблонів, за допомогою яких
можна швидко і без зайвих зусиль створювати інтерактивний контент. Є
безкоштовна та платна версії. У базовій версії цілком достатньо шаблонів
для створення робіт, які вражають.

Перед початком роботи потрібно мати на увазі, що створений продукт ми
не зможемо завантажити. Поширюємо його лише через посилання або
вбудовуємо в сайт. І це логічно обґрунтовано, адже жодна стандартна
програма на комп’ютері не відтворить усього інтерактиву, яким можна
наповнити шаблони.

Для початку роботи потрібно зареєструватися. Це можна зробити за
допомогою акаунту Google, соціальних мереж або ж створивши логін та
пароль.

Після реєстрації відкривається панель, де будуть відображатися всі наші
проєкти. За допомогою вказаних кнопок ми розпочинаємо роботу.

30

«На молодіжній хвилі – 2022» –
огляд сучасної української літератури

Тепер у нас є можливість обрати, що саме ми хочемо створювати:
презентацію, інфографіку, гру, інтерактивне фото, відео, путівник тощо.
Можна обрати готовий шаблон, або створити власний ескіз («blank creation»).
Коли ми вибрали шаблон, на екрані з’являється сторінка редагування з
такими функціями: панель вставок, рядок редагування тексту та робоче поле.

Якщо натиснути на будь-який елемент, з’являться такі кнопки, які ви
бачите на фото.

Інтерактивність дозволяє зробити будь-який елемент кнопкою. Після
налаштування цієї функції можуть відбуватися такі дії: віконечко
з’являтиметься, якщо навести мишку на елемент, віконечко з’являтиметься,
якщо натиснути на елемент, відсилання до певної сторінки нашої
презентації, путівника тощо, посилання на будь-яку сторінку в інтернеті,
увімкнення повноекранного режиму для фото.

31

«На молодіжній хвилі – 2022» –
огляд сучасної української літератури

Важливими для редагування є і такі функції:

Як бачимо, сервіс Genially дозволяє зробити цікавий інтерактивний
контент, який може стати прикрасою сторінок у соцмережах, чи сайтів.
Наостанок пропонуємо кілька рекомендацій, які забезпечать успіх вашої
роботи:

•Пам’ятайте, що наше завдання – створити візуальний контент, а це
означає, що додаємо більше фото, відео і мінімум тексту. Можемо залучити
міжмистецькі взаємодії: театральні постановки, екранізації, пісні, опери
тощо. Замість переказування сюжету краще дати посилання на відгук тих,
хто вже прочитав книгу. Замість перераховувань тих же екранізацій варто
лише дати на них посилання.

• Сучасний читач не любить, коли йому нав’язують інформацію. Він
любить вибирати. Цей сервіс якраз дає нам таку можливість: ми не
прописуємо всю інформацію, а даємо інтерактивні значки з посиланнями
на ту інформацію, яка може зацікавити читача. А він вже сам обере, що
дивитися, а що оминути увагою.

• Погодьтеся, що довгі тексти, навіть неймовірно цікаві, «відлякують»
сучасну молодь. Вона такі лонгріди пропускає поза своєю увагою, натомість
зупиняється на картинках з підписом на 1-2 речення. Тож ми і повинні
прагнути задовольнити саме такі потреби молоді у візуальному контенті.
Щиро сподіваюся і вірю, що нам це вдасться!

32

«На молодіжній хвилі – 2022» –
огляд сучасної української літератури

Список використаної літератури:

Коваль В. Від творчих пошуків до творчих здобутків: засоби візуалізації у

роботі бібліотеки // Бібліосвіт. – 2021. – № 4. – С. 33–38.

Петринська Н. Як тобі таке, Ілоне Маск? (Рецензія на «Танець недоумка»

Ілларіона Павлюка). – Режим доступу: http://litakcent.com/2020/01/13/yak-

tobi-take-ilone-mask-retsenziya-na-tanets-nedoumka-illariona-pavlyuka/. –

назва з екрану. (дата звернення: 13.09.2022).

Пугач Д. Риба спокути в сітях роману Володимира Єрмоленка. – Режим

доступу: http://litakcent.com/2017/05/31/riba-spokuti-v-sityah-romanu-

volodimira-yermolenka/. – назва з екрану. (дата звернення: 13.09.2022).

Трофименко Т. Окололітературне: усе, що ви хотіли знати про сучасну

українську літературу / Т. Трофименко. – Харків : Віват, 2019. – 288 с.

Улюра Г. Золотий перетин, або У природі немає симетрії: рецензія на

«Амадоку» Софії Андрухович. – Режим доступу:

http://litakcent.com/2020/05/25/zolotiy-peretin-abo-u-prirodi-nemaye-simetriyi-

retsenziya-na-amadoku-sofiyi-andruhovich/. – назва з екрану. (дата

звернення: 13.09.2022).

***































33

Тетяна Петренко,
головний бібліотекар відділу комлектування

і зберігання фондів
Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва ім.Є.Маланюка

Графічні історії – наймодніший тренд
сучасної книжкової прози
для підлітків та молоді

Дослідження свідчать, що людина краще сприймає інформацію саме
через зображення. Це підтверджує популярність графічної літератури серед
молодого покоління та поява все більшої кількості ілюстрованих текстів у
творчому доробку митців.

Як доказ – полиці книгарень Німеччини, заповнені «манга-книгами». В
Японії «манга» становить близько чверті друкованої продукції, а особливість
коміксу манга – порядок читання згідно з правилами японської писемності
(справа наліво, адже саме так розміщуються стовпці японських ієрогліфів).

Світові видавці «хапають» основні тенденції розвитку сучасного світового
книжкового ринку. Тільки встигай слідкувати за трендами, технологіями,
сучасними авторами й новими сюжетами. Книжкові фонди публічних
бібліотек України як ніколи сучасні та різноманітні. Останнім часом на їхніх
полицях з’явилося все більше і більше графічних творів. Бібліотеки, які
отримували книги за державною програмою поповнення фондів публічних
бібліотек, однозначно це помітили.

Графічні твори розглядають як зразки дев’ятого мистецтва ‒ це
порівняно новий вид мистецтва.



34

Графічні історії – наймодніший тренд
сучасної книжкової прози
для підлітків та молоді

Ко́мікс, або мальо́пис (в перекладі – комедійний, комічний, смішний) –
послідовність малюнків, зазвичай з короткими текстами, які створюють певну
зв’язну розповідь. Тексти, зазвичай, мають специфічну форму «мовної бульки»,
яка передає мову чи думку персонажа.

Людство здавна намагалося поєднати зображення та текст: починаючи
від стародавніх малюнків з підписами і закінчуючи сучасними карикатурами і
коміксами. Розвиток коміксу став можливим завдяки вибуху масової
культури. Найперше визначення коміксу дав учений, якого прийнято
називати «батьком» цього виду мистецтва, – швейцарський художник і
письменник Р.Тепфер. У 1837 р., намагаючись пояснити свої роботи, він
висловив думку, що комікс має змішану природу та складається із серії
малюнків, що виконані у формі ескізу: «Малюнки без тексту мали б
неоднозначне тлумачення, текст без малюнків був би просто незрозумілим.
Але разом вони складаються у своєрідний роман».

Ще в середині XIX ст. комікс набуває неабиякої популярності й стає
феноменом тогочасного суспільства. Французький комікс зусиллями
Р.Тепфера розходиться Європою у вигляді журналу. З набуттям популярності
комікс починає сприйматися людьми як засіб інформації, вид мистецтва й
задоволення духовних потреб. Отже, мета коміксу того періоду – викликати
сміх і розважити.

Другий етап розквіту коміксу – це 1929–1949 рр., або комікс пригодницький.
Це період розквіту індустрії мальописів. Двома роками пізніше в Америці
Ч.Гоулд створює іншого відомого персонажа коміксів – детектива Діка Трейсі.
Комікс побачив світ 4 жовтня 1931 р. на сторінках газети Detroit Sunday Mirror.

Ці події відобразили тенденцію переходу від коміксу розважально-
гумористичного до коміксу пригодницько-детективного, розквіт якого настає
наприкінці 1930-х років з появою плеяди супергероїв (новий герой Супермен).
Супермен – фантастичний супергерой, створений письменником Д. Сігелом і
художником Д. Шустером.

У Японії в цей час (1934 р.) Р. Китадзава засновує некомерційну художню
школу, що спеціалізувалася на таких напрямках, як манга, карикатура,
живопис. «Робота з журналами, підтримка молодих художників допомогли
популяризувати манга і сприяли розвитку цього коміксу, а також пізніше й
появі («манга-кіно»), що передувало сучасному аніме».

35

Графічні історії – наймодніший тренд
сучасної книжкової прози
для підлітків та молоді

Тож це візуальне медіа, чи все ж таки література? Насправді, жодне зі
вказаного, а радше щось синтетичне. З одного боку, комікси не вписані ані в
живопис, ані в літературу. Хоча їх намагаються класифікувати і так. А з іншого
боку – вони потребують окремого простору, свого середовища, яке досі
формується.

Сьогодні, наприклад, видавництво Toon Books, що спеціалізується на
випуску коміксів, розробило вікову лінійку мальописів: для наймолодших
читачів трьох–чотирьох років; для старших дітей других–третіх класів і
старше. На дорослу публіку розраховані комікси, виконані в стилі філософії та
естетики. На сьогодні найяскравішим зразком нового жанру в царині
коміксів залишається двотомний роман А. Шпігельмана «Маус: історія того,
хто вижив», у якому йдеться про Голокост . Цей твір вивів графічний роман за
межі коміксу та став потужною заявкою на його ствердження в статусі
«серйозної», дорослої літератури. Роман «Маус: історія того, хто вижив» є
одним з видатних творів графічної літератури, свідченням чого стало
присудження йому Пулітцерівської премії (1992 р.).

У сучасному українському літературному процесі комікси та графічні
романи почали активно завойовувати популярність серед читачів.

В Україні є декілька видавництв, які займаються коміксами і випускають
їх так само регулярно, як звичайні книги. І не тільки продовжують вже видані
серії, а й розширюють асортимент новинками.

● Ось список цих видавництв:
Ірбіс;

● Вовкулака;
● Малопус;
● Мольфар;
● Наша ідея;
● Artbooks;
● Рідна мова;
● Fireclaw;
● Northern Lights.

Першим коміксом у незалежній Україні вважається «Даогопак»
М.Прасолова. Це повнокольоровий тритомний мальований графічний
роман-блокбастер.

36

Графічні історії – наймодніший тренд
сучасної книжкової прози
для підлітків та молоді

Його сюжет – на стику історії й фентезі. Сюжетну лінію створюють
побудовані на легендах і міфах української історії пригоди козаків-
характерників, надзвичайні здібності яких пояснюються їх належністю до
лицарського ордену магів та майстрів бойових мистецтв Запорізької Січі.
Графічний стиль роману-блокбастеру «Даогопак» – це поєднання стилів
популярних західних і японських коміксів.

Інший відомий український мальопис «Війна богів» А. Данковича
розповідає про міжнародну археологічну експедицію в Республіку Чад
(Центральна Африка). А твір «Саркофаг» є збіркою науково-фантастичних
коміксів. Також на українському книжковому ринку користуються увагою
адаптації до формату графічної літератури класичних творів.

Видавництво «Грані-Т» започаткувало серію «Класні комікси» з метою
зацікавлення школярів літературними творами, передбаченими шкільною
програмою. Для адаптації наразі було відібрано шість творів класичної
української літератури: «Ніч проти Різдва» М. Гоголя, «Хазяїн» І. Карпенка-
Карого, «Конотопська відьма» Г. Квітки-Основ’яненка, «Москаль-чарівник»
І.Котляревського, «Мина Мазайло» М. Куліша, «Кайдашева сім’я» І. Нечуя
Левицького, «Захар Беркут» І. Франка.

Показово, що до жанру графічного роману адаптується сьогодні не
лише українська класична література, а й твори сучасних авторів. Так, з 2015
р. видавництво «Ірбіс Комікси» видає перекладену українською мовою
всесвітньо відому серію дитячих коміксів з мишею Д. Стілтоном, яка
допомагає більше дізнатися про відомі події та особистості в історії людства.
Перспективною також видається ідея популяризації українських коміксів
шляхом їх вдалої екранізації.

Першою в історії українського кінематографу спробою екранізації
коміксу став детективний фільм І. Сауткіна «Максим Оса» за мотивами
однойменного коміксу І. Боронька (2015 р). Як бачимо, сьогодні в Україні
коміксова культура переживає процес свого становлення.

Будучи на сьогодні переважно друкованим інформаційним продуктом,
комікс наразі ближче до літератури, ніж до кінематографу й мультиплікації, і
передбачає активну співучасть читача. За бажання читач може повернутися
до попередніх частин твору, що можливо лише в тому випадку, коли йдеться
про друкований текст, на противагу фільмам або мультиплікації, формат яких

37

Графічні історії – наймодніший тренд
сучасної книжкової прози
для підлітків та молоді

дає змогу переглядати кадри лише послідовно.
Якщо повернемося до питання, хто все ж таки є автором коміксу –

художник чи письменник, то в Америці і в Україні це письменник. Однак,
яким би талановитим не був письменник, для того, щоб вчасно випускати
номери, щоб бути в індустрії, потрібно мати хорошого художника.

Наразі український комікс міцно закріпився як окремий літературний
та художній жанр. Ми повинні з ним ознайомлювати юних читачів. Сучасні
автори й ілюстратори працюють над створенням нових сюжетів, щоб
сподобатись українському читачеві.

На відміну від коміксів, графічні романи чудово підійдуть як для
вивчення шкільних творів протягом року, так і для дозвілля. Вони
сподобаються всім: і учням початкової школи, і старшокласникам.

Запропонуйте свої читачам графічні романи, що є спрощеними
адаптаціями літературних творів, та поєднують риси як повноцінного
роману, так і коміксу. Діти рідко беруться за книги навіть під час канікул. А от
за книжку з картинками, під обкладинкою якої на них чекає якісний
літературний сюжет, читачі можуть взятися із більшою зацікавленістю. Під
час читання таких мальописів в учнів з’явиться враження, що вони
дивляться фільм. І це не дивно, адже малюнки не лише не відволікають від
оповіді, а навпаки – роблять її ще сильнішою.

Так, наприклад, шалену популярність завоювали комікси «Кіборги».
У вересні 2016 р. світ побачив перший випуск серії проєкту «Кіборги.
Комікс», заснований на спогадах учасників оборони Донецького аеропорту.
Відтоді їх полюбили не лише дорослі, а й підлітки, які з них дізнаються про
історію сучасної війни. Аналогу такого формату немає в Україні і навряд чи
його можна знайти в світі. Комікси в деталях передають усі події, в тому
числі з позивними та цитатами кіборгів.
Графічний формат має твір «Sapiens. Історія народження людства». Книга
сучасного ізраїльського історика Ювал Ной Харарі стала справжнім
бестселером з історії людства. Проте, незважаючи на науково-популярний
стиль написання, класичний варіант книги може здатися надто складним.
Саме тому була створена спеціально адаптована графічна версія, що
складається з декількох томів.

38

Графічні історії – наймодніший тренд
сучасної книжкової прози
для підлітків та молоді

Відомий щоденник єврейської дівчинки Анни Франк, яка стала жертвою
Голокосту, вперше став основою графічного роману у 2018 році. Він вийшов у
франкфуртському видавництві S. Fischer. «Щоденник Анни Франк» став
унікальним поєднанням оригінального тексту та вигаданих діалогів із
яскравими ілюстраціями ізраїльських митців. Ідея в тому, щоб картинки
максимально нагадували графічні історії часів, коли жила Анна Франк.
Ілюстрації дають можливість передати усю трагедію дівчинки під час її
перебування у концтаборі.

«Тато. Кузня зброї» – так називається графічний роман художника та
ілюстратора Олександра Ком’яхова. Це історія про те, як дівчинка-підліток
переживає події Революції Гідності та рішення тата йти добровольцем на
війну. Автор книжки розповідає, чому підліткам так потрібні українські
супергерої.

Переважна більшість героїв і тем мають історичне підґрунтя, певною
мірою тому, що колись вони не були пропрацьовані й ніби чекали свого часу.
Тепер їх можна побачити в коміксі «ВОЛЯ: The WILL». Це серія фантастичних
графічних романів у жанрі альтернативної історії, автора В’ячеслава
Бугайова.
Для супервільного Захара Беркута також знайшлося місце у коміксі «Захар
Беркут. Легенда» Олександра Корешкова. Тут розповідається і про любов, і
про смерть, і про рідний край, і про все те, що турбує дорослих.

Прикладом того, як бібліотека може використати цей жанр у своїй
роботі, є бібліотека КПІ ім. І. Сікорського, де існує Українсько-Японський
центр. Потрапляючи в нього, одразу занурюєшся в японські традиції та реалії
в графічних творах.

Також бібліотека може проводити різноманітні конкурси. Наприклад, у
2021 році вінницька молодь влаштувала конкурс коміксів про права людини.
У конкурсній роботі учасники повинні були змоделювати конкретну
ситуацію про порушення прав та механізми їх захисту.

На Херсонщині молоді художники влаштували виставку малюнків коміксів.
Ця майстерність була продемонстрована різноманітними цікавими
формами: вироби з пластиліну, малюнки на кахлі тощо.

Для того, щоб залучити молодь до книгозбірні, бібліотекарі Херсонщини
випустили комікс «Історія народів Херсонщини мовою коміксів». Темою
першого випуску стали історії молоді про те, що її цікавить і хвилює.

39

Графічні історії – наймодніший тренд
сучасної книжкової прози
для підлітків та молоді

У другий увійшли смішні історії юнаків і дівчат, взяті з їхнього життя.
Третій номер присвячений історії народів, які живуть на Херсонщині: греки,
німці, болгари, кримські татари та українці. Комікси виконані у фентезійному
жанрі. Деякі з них мають історичну складову, деякі є лише легендами.

Переглянути комікси можна за посиланням:
http://cls.ks.ua/chitacham/proyekti/cb_komiks.

Презентація відбувалася в артпросторі Urban Cadу. Тут облаштували
тематичні столи, де представили культуру тих народів, про яких йдеться у
коміксах. Після презентації відвідувачі спілкувалися у форматі «Жива
бібліотека» з авторами та прообразами героїв коміксів, дізнавалися більше
про їхню культуру та куштували традиційні напої. А в Херсонській обласній
бібліотеці для юнацтва ім. Б. Лавреньова відбулася традиційна «Студентська
зустріч» молодіжної літературної кав’ярні «ЛітTERRA», під час якої учасники
створювали власного супергероя.

Для створення коміксів існують безкоштовні програми: Paint.NET, Comic
Life, CLIP STUDIO, Adobe Photoshop та інші.

Комікси – це теж частина історії, як і будь-яке інше мистецтво.
Дев’ятирічний Андрійко створив серію коміксів про героїв війни та допоміг
нашим Захисникам. Після початку повномасштабної війни хлопчик з мамою
переїхав до Литви. Там вони створили комікси про дівчину, яка рятувала
собак з Ірпеня, про бійця територіальної оборони, волонтера, півника з
Бородянки, пса Патрона, байрактари. Андрійко продав комікси, а вилучені
гроші привіз в Україну і віддав на потреби ЗСУ. З такими талановитими
дітьми, які люблять Батьківщину ми обов’язково Переможемо!

Список використаної літератури:
https://book24.ua/ua/blog/chem-graficheskiy-roman-otlichaetsya-ot-komiksa/
https://chytomo.com/komiks-tse-mystetstvo-khtos-sumnivaietsia/
https://ostrog.rayon.in.ua/topics/388063-deviatii-vid-mistetstva-komiksi-tse-
seriozno-i-ne-lishe-dlia-ditei
https://www.ranok.com.ua/blog/komiksi-yak-vid-mistetstva-abo-chomu-ikh-tak-
polyublyayut-diti-176.html
Кіборги. Початок 26 / 05 / 2014. Т. 2 / іл. та текст Л. Квіта. -Львів : ГО "Вірні
традиціям", 2017. -44 с. : кол.іл

40

Графічні історії – наймодніший тренд
сучасної книжкової прози
для підлітків та молоді

Кіборги. Історія трьох / іл. Д. Ткаченко; ГО "Вірні традиціям". -Львів , 2016. -31 с. :
кол. іл
Кіборги 93. Незламні : місія-дап 25.11.14. Т. 1 / іл. М. Віталій. -Львів : ГО "Вірні
традиціям", 2017. -34 с. : кол. іл
Гонік Ларрі Всесвітня історія : в 2-х т. Т. 1. Від великого вибуху до походів
Александра Македонського / Ларрі Гонік; пер. з англ. А. Хлівний ; худож. Л.
Гонік ; гол. ред. С. Крупчан. -К. : Рідна мова, 2018. -368 с. : іл. -(Сер. "Наука в
коміксах"). -ISBN 978-966-917-112-2
Гонік Ларрі Всесвітня історія : в 2-х т. Т. 2. Від розквіту Китаю до занепаду
Риму. І про Індію також ! / Ларрі Гонік; пер. з англ. А. Хлівний ; худож. Л. Гонік ;
гол. ред. С. Крупчан. -К. : Рідна мова, 2017. -312 с. : іл. -(Сер. "Наука в коміксах"). -
ISBN 978-966-917-225-9
Шпігельман Арт Маус / Арт Шпігельман; пер. з англ. Я. Стріхи ; ред. В.
Мартинюк. -К. : Майстер-клас, 2020. -296 с. : іл. -ISBN 978-617-7818-05-1
Шагала Володимир Українська мальована історія. Збірка малюнків і коміксів
/ Володимир Шагала; упоряд. : А. Курков, В. Кондратюк ; післям. : І. Є.
Паламарь, М. Рітус. -Львів : Меморіал, 2020. -800 с. : мал. -Бібліогр.: с. 796-799. -
ISBN 978-617-8070-17-5
Макклауд С. Зрозуміти комікси. Невидиме мистецтво / С. Макклауд; пер. з
англ. Я. Стріха ; худож. С. Макклауд. -К. : Рідна мова, 2019. -224 с. : іл. -(Сер.
"Культура в коміксах"). -ISBN 978-617-720-078-8
Ябченко Микола Історія українського фемінізму : графічна адаптація /
Микола Ябченко; худож. І. Кипібіда ; ред. І. Ніколайчук. -К. : Видавництво, 2021.
-84 с. : кол.іл. -ISBN 978-617-7818-42-6

***

















41

Інна Шевченко,
завідувачка відділу мистецтв
Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва

ім. Є. Маланюка

Завжди в тренді: музично-живописна
Кіровоградщина

Сьогодні Україна переживає непрості часи, в які дуже важливими є
згуртованість та єдність. Одним із таких інтегруючих ланцюжків завжди було
мистецтво. Далі йтиметься про наших місцевих діячів, адже важливо знати
тих, хто зробив свій внесок в культуру, мистецтво та в історію нашого краю.
Нижче ви прочитаєте про музикантів та живописців.

Наша артдобірка налічує чимало імен видатних музикантів та живописців,
проте це лише частина тих видатних митців, які народилися, жили та творили
в нашому місті та на Кіровоградщині. Наша мета – розповісти як про добре
знаних митців, так і про тих, про кого менше інформації ми знаходимо в
джерелах, проте їхній внесок в мистецьке життя краю не можна
недооцінювати.

МУЗИКА
Протягом своєї історії Єлисаветградщина дала музичному світові чимало
блискучих імен. Особливо багато великих і малих музичних зірок з’явилися
наприкінці ХІХ ст. – у середині ХХ ст. Серед них композитори Юлій Мейтус і
Кароль Шимановський, піаніст Генріх Нейгауз, композитори Фелікс
Блуменфельд, Михайло Воловац, Давид Гершвельд, скрипаль та диригент
Юрій Хілобоков, диригент Юрій Любович, Михайло Гришко та багато інших,
про кого йтиметься далі.
Розвиток музичної культури Єлисаветградщини ХІХ ст. неможливо оцінити
без уявлень про стан музичної освіти в місті.

42

Завжди в тренді: музично-живописна Кіровоградщина

Одним із головних навчальних закладів міста було земське реальне
училище.

Серед його викладачів був філолог Михайло Блуменфельд, батько
всесвітньо відомого Фелікса Блуменфельда, та історик, фольклорист-
етнограф Володимир Ястребов. Вони безпосередньо брали участь в
організації вокально-музичних ранків, залучаючи до цього інших місцевих
шанувальників музики, зокрема Густава Нейгауза та учнів його школи. Саме
на одному із таких ранків дебютував одинадцятирічний Юлій Мейтус.

Мейтус Юлій Сергійович – композитор юдейського походження, керівник
одного з перших джаз-бендів України (1924), автор музики популярного
естрадного ревю «Алло на хвилі 477». Вважається фундатором модерної
української опери, є автором 17 різноманітних за жанрами опер (з них 4 у
співавторстві): побутової («Украдене щастя»), історико-епічної («Ярослав
Мудрий»), романтично-казкових («Донька вітру», «Лейлі і Меджнун»),
героїчних («Молода гвардія», «Абакан») та ін. Також є автором близько 300
романсів на слова Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка, В. Сосюри, А.
Малишка, П. Тичини, Д. Павличка та інших.

Згадана вище школа Густава Нейгауза була найавторитетнішою приватною
школою Єлисаветграда. Всі відомі музиканти міста пройшли початкові етапи
музичної освіти саме в ній. Серед її вихованців були Генріх Нейгауз, Фелікс
Блуменфельд, Кароль Шимановський та ін.

Генріх Нейгауз був найбільш знаменитим учнем цієї школи. Народився
майбутній піаніст 1888 року в Єлисаветграді. Батько був першим вчителем
сина. Музика, переважно навчальна, лунала в домі цілий день і вже з 8–9
років хлопчик не тільки трохи грав на роялі, а й імпровізував. У
дев’ятирічному віці відбувся його перший публічний виступ у Єлисаветграді,
де він виконував вивчений під орудою батька експромт ля-бемоль мажор і
декілька вальсів Шопена (це, як зізнався згодом сам Генріх Нейгауз, поклало
початок його багаторічній праці над Шопеном). Згодом почалися його
концерти за кордоном.

Характерно, що у своєму житті Генріх Нейгауз, окрім концертних виступів
і занять у класі, проводив ще багато лекцій і бесід, консультацій і відкритих
уроків, які привертали загальну увагу.



43

Завжди в тренді: музично-живописна Кіровоградщина

Життя вчителя продовжується в його учнях. Адже всесвітнє визнання
прийшло до Генріха Нейгауза і через його учнів: Святослава Ріхтера, Якова
Зака, Станіслава Нейгауза (сина), Марію Крушельницьку, Раду Лисенко, Віру
Горностаєву та ін.

Фелікс Михайлович Блуменфельд – композитор, диригент, а також
педагог. Першими вчителями Фелікса були старший брат та Густав Нейгауз,
заняття з якими продовжувалися протягом трьох років. У десятирічному віці
Блуменфельд вже пробував себе в композиції і вперше публічно виступив як
акомпаніатор своєї сестри.

Загалом на рахунку митця чимало творів, серед яких: «Концертне алегро
для фортепіано з оркестром», симфонія «Пам’яті дорогих покійних», сюїта
«Весна» для голосу з оркестром. Особливе місце займають фортепіанні твори
(усього близько 100, у тому числі етюди, прелюдії, балада) і романси (близько
50), створені в руслі романтичних традицій.

У 1880-90-х рр. у школі Густава Нейгауза навчалися діти його родичів,
серед яких і Кароль Шимановський – другий за величиною польський
композитор після Шопена.

Народився майбутній композитор та піаніст в с. Тимошівка. Нині воно
належить до Кам’янського району Черкаської області. Довгий час композитор
жив та творив у Єлисаветграді. Йому належать опери «Хагіт», «Король Рогер»;
балети: «Мандрагора», «Гарнасі» («Розбійники з Татр», 1932), чотири симфонії,
чотири кантати, Перший та Другий концерти для скрипки з оркестром, два
струнні квартети, три сонати, мазурки, етюди, прелюдії та цикл «Маски» для
фортепіано.

Одним із головних напрямків музичного розвитку міста в середині ХХ ст. і
до сьогодні залишається діяльність Кіровоградського музичного училища.
Одним із перших, з кого розпочалася історія цього закладу є Юрій Павлович
Хілобоков – скрипаль, диригент, заслужений працівник культури України.
Народився митець в нашому місті. Тут же закінчив і музичну школу. Коли
відкрилося музичне училище, Юрій Павлович став першим завучем та
провідним викладачем. У перший же рік він заснував в училищі студентський
симфонічний оркестр, в репертуарі якого були твори західноєвропейської та
вітчизняної класики. Також він сформував перший в Україні філармонійний
камерний оркестр «Концертіно», яким керував 15 років (до 1987).

44

Завжди в тренді: музично-живописна Кіровоградщина

Струнний відділ музичного училища був одним із кращих струнних
відділів серед музичних училищ України. Одним із засновників і першим
керівником відділення, яке готувало диригентів хору, став Семен Дорогий,
який був наставником відомої постаті Кіровградщини Юрія Любовича. Юрій
Васильович заснував та майже 40 років керував муніципальним камерним
хором. Він був одним з ініціаторів започаткування на Кіровоградщині
Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Нейгаузівські музичні зустрічі».

Далі йтиметься про менш відомих музикантів-земляків. Звісно, це не
повний перелік усіх місцевих митців. Ми впевнені, що Кіровоградщина знає і
шанує кожного генія свого краю.
Кропивницький район

Вазін Георгій Андрійович (21.02.1940, селище Шевченкове, нині
м.Долинська) – диригент та педагог. Творчий колектив камерного оркестру
«Гілея» Херсонської філармонії, який він очолював 25 років, був одним із
найкращих камерних оркестрів України. У 1991році за популяризацію
національного музичного мистецтва матеріали про Вазіна включено до
експозицій лондонського Міжнародного музею музики.

Колачевський Михайло Миколайович (14.09.1851, с. Федорівка
Кропивницького району – 1907) – композитор. Вважається фундатором
української симфонічної музики. У його творчій спадщині – романси, ноктюрн,
реквієм.
Новоукраїнський район

Воловац Михайло Петрович (10.11.1910, с. Тишківка Новоукраїнського району
– 1973) – композитор. Сучасники вважали його першокласним
аранжувальником. Поставив близько 60 вистав. Автор музики до оперет
«Золотий фонтан» і «До зірок»; балету «Чарівна стріла»; концерту для труби з
оркестром та ін.

Горбатюк Володимир Григорович (22.04.1951, смт. Добровеличківка
Новоукраїнського району) – кобзар. Під впливом письменника-дисидента
Олеся Бердника захопився кобзарством. Один із фундаторів (разом із
О.Бердником та В. Литвином) кобзарської школи в с. Стрітів Кагарлицького
району Київської області. Гастролював у Латвії, Литві, Польщі, Румунії, США.
Юцевич Євген Омелянович (07.07.1901, смт. Добровеличківка
(Новоукраїнський район) – 1988) – композитор, диригент, а також педагог.

45

Завжди в тренді: музично-живописна Кіровоградщина

Організував у Вознесенську великий духовий оркестр, який виступав у
багатьох містах України. Автор оригінальної теорії акустичної природи й
«естетичного звучання» музичних інструментів, працював над
удосконаленням виготовлення струнних і духових інструментів. Водночас
викладав у музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка, Київській
консерваторії, Центральному будинку народної творчості.

Жорновий Микола Іванович (04.08.1945, с. Трепівка) – диригент та педагог.
Підготував концертні програми «Найкращі пісні України», «Пісні козацької
слави», «Срібний дощ» та ін.

Соколовський Юрій Анатолійович (11.01.1961, с. Хмельове) – музикант,
музикознавець, педагог. Працював на музично-педагогічному факультеті
педагогічного інституту. Викладав струнно-смичкові інструменти (скрипка),
керував камерним оркестром, студентським науковим гуртком, вів активну
концертну діяльність.

Бровченко Павло Якович – хоровий диригент, композитор, педагог.
Працював директором створеної ним дитячої музичної школи в м. Мала
Виска, керівником хору районної лікарні. У його доробку понад сотня пісень.
Серед найбільш відомих, написаних з братом Володимиром Бровченком,
пісні: «Три дороги», «Квітка папороті», «Згадай мене» та ін.
Олександрійський район

Омельченко Андрій Федорович (02.06.1926, с. Павлиш – 09.05.1981, м. Київ)
– співак-бандурист, а також дослідник народної музики та кобзарського
мистецтва. Працював викладачем у Київській спеціальній музичній школі
ім.М. В. Лисенка та Київському музичному училищі ім. Глієра.

Скоромний Віктор Петрович (15.03.1946, смт. Петрове) – хоровий диригент.
Очолював академічний хор ім. Платона Майбороди. Професор кафедри теорії
музики й музичного виховання Київського національного університету
культури і мистецтв. Керівник і головний диригент Національної заслуженої
капели бандуристів.

Степаненко Станіслав Макарович (06.10.1941, м. Олександрія) – музикант та
педагог. Керівник естрадного оркестру обласного Палацу піонерів та
оркестру духових інструментів «Зміна», у якому на той час навчалося понад
100 дітей.

46

Завжди в тренді: музично-живописна Кіровоградщина

Голованівський район
Солгутовський Леонід Ізраїльович (27.07.1925, с. Хащувате Гайворонського
району – 2002) – музикант, педагог та краєзнавець. Створив оркестр народних
інструментів, 36 років керував шкільними музичними колективами
Казавчинської та Хащуватської шкіл.
Це, звичайно ж, не всі наші музиканти-земляки. Неможливо в одній
консультації згадати абсолютно всіх, проте їхній внесок у мистецьке життя
краю від цього не стає меншим.

Де можна використовувати отриману інформацію?
Бібліотекар, якому відгукнулася ця тематика, крім звичних нам форм роботи,
може створити куточок про музикантів своєї територіальної громади чи
району.
Якщо бібліотека має музичний інструмент, його також треба використати.
(доповнивши куточок музичними інструментами або оформити його,
наприклад, біля фортепіано). На цій локації міститимуться біографічні
відомості про музикантів та композиторів, їхні твори, колажі або фото виступів.
До створення такого куточка бажано залучати молодь, яка допомагала б не
тільки зібрати інформаційні дані (можливо про когось існує легенда в вашому
місті), але й могла б написати міні-твір чи бібліостендап про музику в цілому
та про окремих діячів.

Також необхідно розмістити бібліографічний список із зазначенням
літератури, прочитавши яку можна більш детально ознайомитися з митцями
та їхньою творчістю. Доповнити куточок можна QR-кодами, щоб молодь,
навівши на них телефон, отримала розширену інформацію про митців краю
або ж видатних українців-музикантів. Такий куточок буде цікавим як юним
виконавцям, так і постійним читачам вашої бібліотеки.

Також на такій локації можна проводити уроки спільно з вчителями
музики чи музичних шкіл. Якщо бібліотекар підготує інформаційну частину,
хтось із дітей, чи вчитель – музичну, то вийде цікавий бібліоурок. Також в дні
народження митців можна вмикати композиції із їхніми творами.

Щоб молоді було цікавіше на таких уроках, використовуйте різні програми
для створення вправ, наприклад LearningApps. Нагадую, що ця програма
дозволяє створювати різноманітні інтерактиви для читачів будь-якого віку,
адже має різні рівні складності. Цей сервіс є безкоштовним, тому потрібно

47

Завжди в тренді: музично-живописна Кіровоградщина

лише бажання та трохи часу, але такі вправи дуже полюбляє молодь і дорослі
зокрема.

Спільні заходи можна проводити не тільки із навчальними закладами, а й з
місцевим музеєм чи архівом, де також міститься інформація про митців краю
(можливо певні особисті речі, фото із особистих колекцій, вирізки з газет,
листи тощо).

Також цю локацію можна використовувати як тематичну фотозону та під
час zoom-конференцій як оригінальний фон.
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

Художник повинен любити життя і доводити, що воно прекрасне. Так казав
про живопис французький письменник та літературний критик Анатоль
Франс. І він дійсно мав рацію.

Серед наших земляків були митці, які за допомогою фарби та пензля
доводили, що життя прекрасне, передаючи на полотнах велич природи,
плинність часу та красу людини. Деякі з цих художників знані у світі, адже,
будучи родом із Єлисаветградщини, жили і творили за межами нашої
держави. Творчість інших, не менш талановитих, потребує більш детального
висвітлення. Сьогодні поговоримо і про одних, і про інших.

Поет природи та гармонії – так можна сказати про Івана Похитонова.
Його вважають одним із найкращих мініатюристів європейського мистецтва.
Іван Похитонов малюванню не вчився, не належав до жодної школи, але
створив власну унікальну техніку – малював на дерев’яних дощечках,
використовуючи лупу та скальпель. Проте сьогодні його роботи (розміром з
поштову листівку) продаються на аукціонах по пів мільйона доларів. З цього
приводу французький мистецтвознавець Еміль Вітмійор писав: «Після
міжнародної виставки в галереї Петі майстри мистецтв всіх країн з почестями
прийняли у своє коло 32-річного Похитонова, вважаючи, що він гідний бути
поруч з ними, визнаними митцями». Крім рідної Мотронівки та її мешканців,
малював також село Микільське (маєток своїх приятелів Угриновичів), що
знаходилося поблизу с. Піщаний Брід.

Іван Похитонов жив у Бельгії, Парижі, подорожував Італією. У Льєжу, де він
помер, є вулиця Похитонова, а в Парижі багато років існував його
меморіальний музей.



48

Завжди в тренді: музично-живописна Кіровоградщина

Анна Білінська-Богданович – одна із трьох найбільш знаних українських
жінок-художниць. Зараз більшість її картин знаходяться в Національному
музеї у Варшаві, проте народилася ця видатна художниця в Україні в містечку
Златопіль (нині в межах Новомиргорода Новоукраїнського району).

Образотворчому мистецтву навчалася у В’ятці, Варшаві та Парижі.
Більшість свого короткого дорослого життя Білінська провела у Франції, де
створила основну частину своїх картин, у тому числі всесвітньовідомі:
«Автопортрет» та «Негритянка». Померла у Варшаві, куди, щойно вийшовши
заміж, переїхала з чоловіком.

Феномен творчості Анни схарактеризував її чоловік у вступному вислові
до книги про неї: «Проте дивно, що її мало хто знає. А висить (про роботи) там,
де й Матейко, Брандт, Хелмонський…»

Народилася Анна в сім’ї лікаря. Коли родина переїхала до Варшави, Анна
серйозно захопилася музикою, багато часу віддавала грі на фортепіано.

Супроводжуючи хвору приятельку Клементину Красовську у закордонній
подорожі, відвідала Краків, Мюнхен, Відень, Баден-Баден, північ Італії.
Мандруючи Європою, художниця увесь час згадувала Україну.

В Єлисаветграді народився український письменник, політичний та
громадський діяч, один із керівників Генерального секретаріату УНР та
Директорії Володимир Винниченко. Проте він також відомий як художник.
Володимир Винниченко не був професійним живописцем, та й сам
зізнавався, що часто «творив із нудьги». Щодо його живопису можна
зазначити, що головним прагненням митця було передати особистісне
сприйняття природи, світу, гри кольорів, переливів світла й тіней.

Створені В. Винниченком портрети, пейзажі, натюрморти захоплюють
багатою кольоровою гамою, наповненою світлом і повітрям. Похмурі відтінки,
які іноді бачимо в прозових творах, практично відсутні в його картинах.
Тогочасна критика відгукувалася на його роботи так: «Перше, що вражає у
творчості Винниченка, – це надзвичайне багатство фарб. Митець закоханий у
фарби. Він бавиться ними, як дорогоцінним камінням, і знаходить з
надзвичайною легкістю чимраз нові кольорові багатства».

Переглянути роботи В. Виниченка можна в обласному краєзнавчому музеї в
залі «Володимир Винниченко. Певернення». Колекція була привезена в
Україну і передана музею завдяки досліднику Володимиру Панченку.

49

Завжди в тренді: музично-живописна Кіровоградщина

Олександр Осмьоркін – український художник і педагог. Дитинство
майбутнього митця пройшло в будинку рідного дядька Якова Паученка,
відомого українського архітектора-будівничого Єлисаветграда. (1994 року
саме в цьому приміщенні було відкрито художньо-меморіальний музей
митця). Першим вчителем та наставником юного Олександра був художник
Феодосій Козачинський, який викладав у рисувальних класах при
Єлисаветградському земському реальному училищі.

Якщо в ранніх роботах Олександра Осмьоркіна (переважно натюрмортах)
домінують кубістичні мотиви й предметна зосередженість, то в пізніших
полотнах митця панівною стає саме кольорова експресія, хоч час від часу
художник і творив реалістичні полотна.

Володимир Кир’янов – художник-графіст. Його ще називають
«Кіровоградський Гойя». Володимир Кир’янов також відомий як автор
численних карикатур та гумористичних малюнків, що були презентовані в
багатьох кіровоградських друкованих виданнях.

Роботи Володимира Кир’янова зберігаються в художніх музеях нашого
міста: обласному музеї мистецтв, художньо-меморіальному музеї Олександра
Осмьоркіна, у приватній галереї «Єлисаветград»; в Івано-Франківському
обласному художньому музеї; у приватних колекціях України, Австрії,
Болгарії, Ізраїлю.

Віктор Орлі (справжнє ім’я – Геннадій Гребньов) – «імпресіоніст нового
покоління», майстер пейзажу та натюрморту, дивиться на світ очима
Романтики, Краси і Любові.

У середині 90-х років співпрацював з письменниками, видавцями, серед
яких відомий літературознавець, професор Володимир Панченко та
краєзнавець, професор Леонід Куценко. У доробку художника – дизайн і
художнє оформлення літературного часопису «Вежа» і ряду краєзнавчих та
літературознавчих книг.

Нині живе й працює у Франції. Є власником галереї в Марселі та автором
не лише картин, а й декоративних панно, настінних розписів та керамічних
виробів.

Далі йтиметься про художників, які жили і творили в межах свого
невеликого містечка чи району.



50