istukr_tabl_sxem2

Історія України
10-11 класи

в таблицях і схемах

»» Основні події »» Історичні факти
»» Історичні документи »» Першоджерела
»» Політичні лідери

Історія України
10-11 класи

в таблицях і схемах

»» Основні події »» Історичні факти
»» Історичні документи »» Першоджерела
»» Політичні лідери

Торсінг плюс
Харків

ПЕРЕДМОВА

Даний навчальний посібник укладено відповідно до діючої програми з історії України для за-
гальноосвітніх навчальних закладів, рекомендованої Міністерством освіти і науки України, і ста-
вить за мету виробити в учнів уміння відрізняти факт від вигадки, викривати необ’єктивність,
стереотипи, шаблонність мислення, критично використовувати набуті знання в певному історич-
ному контексті, аргументовано відстоювати власну точку зору.

Матеріал навчального посібника охоплює історичний період з 1914 року до сьогодення і викла-
дений стисло, доступно у вигляді таблиць і схем. Автор використав матеріал сучасних шкільних
підручників, історичних джерел і наукової літератури.

Історичні документи дібрані таким чином, щоб спонукати як учителів, так і учнів до роздумів, да-
вати фактичний матеріал для дискусій, сприяти з’ясуванню істини. До посібника ввійшли матеріа-
ли, за характером та змістом цікаві й доступні для учнів, корисні для вчителів під час підготовки до
уроків, тематичних атестацій, державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінюван-
ня або вступних іспитів до ВНЗ. Наводяться факти з першоджерел, що відображають позицію пред-
ставників різних соціальних прошарків, верств населення, політичних партій і рухів, що сприяє
не тільки розширенню історичного світогляду учнів, а й кращому розумінню гостроти протистоянь
в історії України вказаного періоду, неупередженій оцінці історичного шляху України.

Слід звернути увагу на те, що історичні документи друкуються як мовою оригіналу, зі збере-
женням орфографії та пунктуації, так і в перекладі на сучасну українську мову.

Укладаючи навчальний посібник, автор ставив за мету посилити роль самостійної роботи учнів,
зорієнтувати їх на практичну діяльність, на формування вміння вирішувати суперечливі питання,
вибирати з-поміж різних версій або тлумачень минулого кілька точок зору, визначати пріоритети
щодо оцінювання історичних фактів, подій та явищ.

Посібник стане у нагоді учням 10–11 класів загальноосвітніх шкіл, гімназій та ліцеїв, абітурієн-
там, а також усім, хто прагне знати історію українського народу.

10 КЛАС
НОВІТНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (1914–1939 рр.)

Тема 1. Україна на початку XX ст.

На початку ХХ ст. Української держави не існувало. Українські землі загальною площею
700 тис. кв. км було поділено між Російською та Австро-Угорською імперіями. Всього на україн-
ських землях проживало 48 млн осіб, зокрема 33 млн українців. Переважну більшість населення
українських земель складало селянство. У Наддніпрянській Україні в сільській місцевості прожи-
вало 84% населення, в західноукраїнських землях — 85%.

Адміністративно-територіальний поділ українських земель
на початку ХХ ст.

Українські землі в складі Російської імперії

Генерал-губернаторство Генерал-губернаторство Генерал-губернаторство

Малоросійська губернія Київська губернія Новоросійська губернія

Чернігівська губернія Волинська губернія Катеринославська губернія
Полтавська губернія Подільська губернія Таврійська губернія
Харківська губернія Херсонська губернія
Київська губернія

Кожна губернія поділялася на 10–12 повітів, а ті поділялися на волості з декількома селами
у кожній. Повіти очолювали обрані дворянами капітани-ісправники. На чолі волостей стояли
обрані волосними сходами старшини. Старшинам підпорядковувалися сільські старости, яких
обирали сільські громади.

Українські землі в складі Австро-Угорської імперії

Східна Галичина Північна Буковина Закарпаття

Адміністративний центр

Львів Чернівці Ужгород
(50 повітів) (10 повітів) (4 комітати)

Найвища посадова особа

Намісник Крайовий президент Крайовий президент

Керівники призначались імператором, їм підпорядковувалися повітові старости, яких призна-
чав міністр внутрішніх справ. Повітові старости призначали війтів, які очолювали сільські
громади. У Львові й Чернівцях діяли крайові сейми, що виконували функції органів місцевого
самоврядування.

4

Економічний розвиток українських земель на початку ХХ ст.

Наддніпрянська Україна Західна Україна
Завершення промислового перевороту, Відсталий економічно край забезпечував імперію
перехід до індустріалізації, територія дешевою сировиною, був вигідним ринком збуту
формувалася як частина загальноімпер- вже готових товарів, одним з основних постачаль-
ського економічного комплексу ників лісу. Промисловість мала кустарно-реміс-
За рівнем концентрації промислового ничий характер, технічний рівень промисловості
виробництва в основних галузях україн­ залишався низьким, важкої промисловості майже
ські землі не тільки домінували в Росій- не існувало, на підприємствах використовувалася
ській імперії, а й посідали одне з пер- застаріла техніка
ших місць у світі
Діяло 9 залізничних (державних і при- Будувалися залізниці, що сполучували центральні
ватних) магістралей. Загальна довжи- райони Австрії зі східними (збут на західноукраїн-
на їхня становила 8,1 тис. км, або 1/5 ських ринках товарів австрійської промисловості й
від усієї залізничної мережі Російської вивоз з краю сировини); окремі регіони Галичини,
імперії Буковини та Закарпаття фактично не мали заліз-
ничного сполучення
Розвивалися кам’яновугільна, залізо- Розвивалися харчова, нафтодобувна галузі, гірни-
рудна, металургійна промисловість, чо-хімічна, гірничодобувна промисловість нерудних
машинобудування та металообробка, матеріалів, нафтопереробна, скляна, керамічна та
харчова, винокурна, спиртова, бровар- будівельна, будівельних матеріалів, хімічна, лісо-
на, медоварна, борошномельна галузі. пильна, деревообробна та легка. Заводське маши-
З’явилися лісопильні, швейні, канатні нобудування та металообробка були практично не
фабрики. Активно зростала роль інозем- розвинені. Основні позиції займав австро-німецький
ного капіталу. Іноземці становили біль- акціонерний капітал. Створивши банки, акціонерні
шу частину адміністративного апарату, товариства, концерни та інші монополістичні об’єд-
інженерно-технічного складу, кваліфіко- нання, іноземні підприємці оволоділи основними
ваних робітників галузями промисловості Західної України, насампе-
ред нафтовою

Процес політизації українського суспільства та визвольного руху

Назва організації Дата ство- Керівники Напрямки діяльності
рення

Західна Україна

Русько-україн- 1890 р. І. Франко, Вимоги збереження дрібної та середньої
ська радикальна М. Павлик, власності, перебудови Австро-Угорщини
партія (РУРП) О. Терлецький на федеративних засадах, політична само-
стійність українського народу.

Католицький 1896 р. О. Барвінський, Визнання австрійського уряду і місцевої
Н. Вахнянин, адміністрації, проведення низки суспіль-
русько-народний А. Шептицький, но-господарських реформ, захист існуючо-
В. Коцовський го ладу, збереження культурно-національ-
союз (КРНС) них традицій українського населення

Українська на- 1899 р. М. Грушевський, Поетапна реалізація економічних реформ,
ціонально-демо- І. Франко, зосередження в руках українців основних
кратична партія Ю. Романчук, галузей економіки краю, реформування
(УНДП) К. Левицький основних представницьких інституцій,
боротьба за незалежну і соборну Україну

5

Українська со- 1899 р. М. Ганкевич, Відстоювання соціалістичних позицій та
ціал-демократич- С. Вітик, здобуття влади парламентським шляхом,
на партія (УСДП) В. Охрімович. підтримка робітничого руху за соціальні
реформи, утворення культурно-національ-
ної автономії

Наддніпрянська Україна

Революцій- 1900 р. Д. Антонович, Повернення українських прав, гаранто-
на українська М. Русов, ваних російським царем Переяславською
партія (РУП) М. Порш угодою 1654 року, самостійність України

Українська 1902 р. М. Міхновський Самостійна демократична республіка, па-
народна партія нування української мови, звичаїв, куль-
(УНП) тури

Українська со- 1904 р. М. Меленевський Заклики проти політичної автономії
ціал-демократич- України, створення пролетарської партії
на спілка (УСДС) усієї Росії, вплив на селянські та робіт-
ничі маси

Українська демо- 1904 р. О. Лотоцький, Встановлення конституційної монархії,
кратична партія Є. Чикаленко проведення соціальних реформ та надання
(УДП) Україні автономних прав у межах федера-
тивної Росії

Українська ра- 1905 р. С. Єфремов, Вимога автономії України, визнання со-
дикальна партія Б. Грінченко ціалістичної перспективи розвитку
(УРП)

Українська 1905 р. В. Винниченко, Утворення автономії України в складі
соціал-демокра- С. Петлюра, Російської держави
тична робітнича М. Порш
партія (УСДРП)

Українська 1905 р. С.Єфремов, Утворення автономії України, примусо-
демократично-ра- Б.Грінченко, вий викуп від приватних власників землі
дикальна партія Є.Чикаленко й промислових підприємств, які з часом
(УДРП) мали бути націоналізовані

Українська 1906 р. М. Ковалевський, Досягнення територіальної автономії
партія со-
ціалістів-револю- Л. Ковалів, України й скликання Українських Уста-
ціонерів (УПСР)
П. Христюк новчих зборів, націоналізація землі

Характерною рисою цього періоду була абсолютна перевага в українському русі лівих націо-
нально-соціалістичних сил. Українські ліберали та консерватори не змогли організаційно згур-
тувати свої сили на національному ґрунті і тому, як правило, орієнтувалися на загальноросій-
ські політичні партії консервативного та ліберального напрямів.

 Мовою документів

«Держава наших предків злучилася з московською державою «як рівний з рівним» і «як вільний
з вільним», каже тогочасна формула, цебто дві окремі держави, цілком незалежні одна від другої
щодо свойого внутрішнього устрою, схотіли з’єднатися для осягнення певних міжнародніх цілей.

Виникає питання, чи по злуці цих двох держав обидві вони зникли, а на місці їх почала існувати
третя держава, наступниця тих двох? Чи, навпаки, не дивлячись на злуку, обидві держави існують
поруч себе? І коли так, то який вплив мала злука на обидві держави з погляду міжнародного права?»

(Міхновський М. Самостійна Україна. – К.: Діокор,2002. – С.30)

6

 Мовою документів

«Московські царі чи імператори не виповнювали своїх обов’язків по конституції 1654 року, і по­
водяться нині з нами так, наче Переяславська конституція ніколи й не існувала. Вони чинять із нами
так, наче наша нація зреклася своїх державних прав, віддалася на ласку російським імператорам
і згодилася поділити однакову долю з росіянами, що самі обрали собі царів. Але наш нарід ні сам, ні
через своє правительство ніколи не давав такої згоди і ніколи не зрікався прав, що належаться йому
по Переяславській конституції. Через те Переяславська умова є обов’язкова для обох контрагентів:
монархії московської і республіки української на підставі засади, що ніяка умова не може бути зни­
щена або змінена однобічною волею одного контрагента без виразно висловленої згоди другого.
Через те «єдиная неділимая Россія» для нас не існує. Для нас обов’язкова тільки держава москов­
ська, і всеросійський імператор має для нас менше ваги, ніж московський цар. Так каже право».

(Міхновський М. Самостійна Україна. – К.: Діокор,2002. – С.33-34)

Освіта Розвиток культури на початку XX ст.
Наука
Кількість початкових шкіл в Україні зросла з приблизно 17 тис. у 1897 р. до
18,7 тис. у 1911 р.; у 1912 р. було відкрито багато вищих 4-річних початко-
вих училищ, але загалом рівень освіти в Україні залишався незадовільним.
У 1914–1915 рр. діяли 452 середні школи (140 тис. учнів) та 19 вищих навчаль-
них закладів (26,7 тис. студентів). Кількість гімназій у Наддніпрянській Україні
досягла 129 (52 чоловічі і 77 жіночих). У Західній Україні освітянський рівень
був ще нижчим.
Центральною Радою було взято курс на створення єдиної народної загальноосвіт-
ньої школи. Послідовно проводилася українізація освіти, чому сприяли І Все­
український педагогічний з’їзд (квітень 1917 р.) та Всеукраїнський учительський
з’їзд (серпень 1917 р.). У гімназіях та середніх школах запроваджувалося ви­
вчення української мови, літератури та історії. Відбувалася українізація вищої
школи. У вузах запроваджувалася змішана мова викладання, були створені
українознавчі кафедри. 5 грудня 1917 р. було засновано Українську Академію
мистецтв, що давала вищу художню освіту. Першим ректором Академії став
Ф. Кричевський, професорами були українські художники М. Бойчук, В. Кри-
чевський, Г. Нарбут, О. Мурашко та інші. У Києві, Харкові, Одесі діяли Вищі
жіночі курси. Було відкрито Фребелівський жіночий педагогічний і комерційний
інститути в Києві, технологічний і ветеринарний у Харкові, засновано Київську
та Одеську консерваторії. У Західній Україні працювали Львівський і Чернівець-
кий університети, а також політехнічний інститут і Академія ветеринарної меди-
цини у Львові
Розвиткові науки в Україні сприяло Наукове товариство ім. Т. Г . Шевченка. До
1914 р. воно випустило до 400 томів досліджень у вигляді «Записок», переваж-
ну частину яких становили праці М. Грушевського, І. Крип’якевича, І. Франка
та ін. У 1907 р. було створено Українське наукове товариство у Києві, головою
якого теж було обрано М. Грушевського. Ці товариства координували наукові
дослідження в Україні. У дослідженні Донбасу велику роль відіграв геолог
Л. Лутугін. Розроблена ним карта геологічної будови Донецького басейну була
відзначена золотою медаллю на Всесвітній виставці, а його висновки не втратили
науково-промислового значення до нашого часу. Комплексним процесам роз-
робки й експлуатації вугільних родовищ Донбасу були присвячені наукові до-
слідження професора О.Терпигорева. Інтенсивне будівництво нових конструкцій
літаків, вертольотів і планерів розгорнулося в Києві на базі Київського товари-
ства повітроплавання (1907-1916 рр.)

7

Видатні Видатний біолог І. І. Мечников (1845–1916), який тривалий час працював в
вчені
одеському Новоросійському університеті, нагороджений найвищою світовою на-
Україн­
ська преса уковою нагородою — Нобелівською премією (1908). Вчені-ботаніки С. Навашин
та видав­
ництва і В. Липський одними з перших дали науковий опис рослинного світу Індонезії,

Здобутки Тунісу, Алжиру. Відомими вченими тих часів у галузі радіофізики, геофізики,
майстрів
літерату­ радіотехніки були Д. Рожанський, Т. Кравець, М. Пильчиков. У галузі медицини
ри та ми­
стецтва Д. Заболотний першим запропонував ефективні шляхи боротьби з чумою.

У 1904 р. в Петербурзі вийшов у світ російською мовою «Нарис історії україн-

ського народу» М. С. Грушевського. Історичну науку України також гідно пред-

ставляли О. Єфименко, В. Барвінський, Д. Багалій, І. Лучицький, В. Іконников

та ін. В. Хвойка відкрив перші місцезнаходження трипільської культури (1896),

пам’ятки культури поховань зарубинецького і черняхівського типів (1898–1901)

Однією з перших українських газет стала щоденна «Громадська думка», перший
номер якої вийшов 31 грудня 1905 р. У 1905 р. в Лубнах виникає україномовна
газета «Хлібороб». У 1913 р. в Україні виходило лише 19 україномовних періо-
дичних видань, тоді як у Галичині — 66. Російських газет і журналів видавалося
226. Незабаром газети українською мовою почали виходити в Катеринославі,
Одесі, Полтаві, Харкові та інших містах. Значну роль у пропаганді української
літератури, досліджень з історії, археології, етнографії відіграли журнали «Киев-
ская старина», «Українська хата», «Літературно-науковий вісник». Засновують-
ся українські суспільно-політичні журнали — «Дзвін», «Рідний край», «Посів»,
«Село» тощо. Усього протягом 1905–1907 рр. виходило 24 україномовних ви-
дання. Одним із цікавих українських видань був часопис «Украинская жизнь»,
призначений для російського читача, який С. Петлюра почав видавати у Москві
у 1912 р. У 1917 р. в Україні почав виходити педагогічний журнал «Вільна
українська школа». Розвиткові українського книгодрукування перешкоджала
цензура, яка постійно обмежувала видання книжок українською мовою

Українські письменники Східної України, об’єднані навколо журналу «Україн-
ська хата» (А. Кримський, М. Вороний, М. Філянський, Г. Чупринка тощо),
утверджували потребу в творенні нових суспільних і національних форм буття.
Найбільш відповідними жанрами для втілення нового матеріалу стали інтелек-
туальна, ідеологічна чи психологічна драма і драматична поема (Леся Українка)
та психологічна повість і новела (М. Коцюбинський, Марко Черемшина, В. Сте-
фаник, Лесь Мартович, О. Кобилянська та ін.). Видатними живописцями були
М. Пимоненко, С. Васильківський, В. Орловський, П. Шевченко, І. Труш, К. Ко-
станді. Майстрами портретного живопису були І. Труш, брати Федір та Василь
Кричевські, О. Новаківський. До історичної тематики зверталися Ф. Красиць-
кий, М. Самокиш, М. Івасюк. Це період особливого сплеску авангардного мис-
тецтва. Особливий внесок зробили О. Богомазов, М. Бойчук, К. Малевич. Провід-
не місце в театральному житті України на початку XX ст. належало акторським
колективам, які очолювали корифеї української сцени П. Саксаганський, І. Кар-
пенко-Карий, М. Садовський. Періодом найвищого творчого піднесення їхньої
театральної трупи були 1900–1903 pp., коли в її репертуарі було близько 60 п’єс.
У 1907 р. М. Садовський заснував у Києві перший український стаціонарний те-
атр. Катеринославський аматор — кінооператор Д. Сахненко екранізував вистави
цього театру «Наталка Полтавка» і «Наймичка», започаткувавши тим історію
українського художнього кінематографу.У цей час у Львові й далі успішно
працював єдиний український професійний театр «Руська бесіда». Під впливом
революції 1905–1907 pp. репертуар українського театру значно збагатився. Його
основою, як і раніше, залишалися п’єси українських класиків М. Старицького,
М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого. Проте в репертуарі театру все частіше
з’являються п’єси Лесі Українки, І. Франка, Г. Хоткевича, Л. Яновської, у яких
реалістично зображувалося минуле й сучасне українського народу. За ініціативи
Леся Курбаса у Києві було створено Молодий театр, довкола якого об’єдналися
обдаровані актори молодшого покоління.

8

Діяль­ Композитор М. Леонтович створив низку композицій на основі українських
ність народних пісень. М. Лисенко став творцем національного напрямку в україн-
націо­ ській музиці, що базувався на окремішності українських культурних традицій
нальних і і на багатстві народної творчості. Західноукраїнський композитор С. Людкевич
спортив­ написав кантату «Кавказ» за словами поеми Т. Шевченка. Випускниця Львів­
но-фізкуль­ ської консерваторії С. Крушельницька своїм голосом підкорила слухачів багатьох
турних країн світу. В архітектурі початку XX ст. в Україні поширився загальноєвро-
організа­ пейський стиль модерн із характерними природними декоративними формами,
цій синтезом мистецтв. У Києві в цьому стилі зведено будинок із химерами архітек-
тора В. Городецького, Державний банк (архітектори О. Вербицький, О. Кобелєв),
Церковне перший в Україні критий ринок на Бессарабському майдані (архітектор Г. Гай,
життя скульптурне оздоблення Т. Руденка та О. Теремця); у Харкові — художню школу
(архітектор К. Жуков); у Полтаві — школу І. Котляревського (архітектор В. Кри-
чевський та ін.)

В Україні поширюється діяльність «Просвіт», що видавали літературу україн­

ською мовою, читали лекції, відкривали бібліотеки. Продовжували існувати

старі та відкривалися нові краєзнавчі та історичні музеї, працювали Київське

товариство охорони пам’яток старовини і мистецтва, Одеське товариство історії

і старожитностей. Розвиткові вітчизняної авіації сприяв перший аероклуб,

відкритий в Одесі у 1908 р. Проявом національного відродження Галичини

була діяльність спортивно-військових молодіжних організацій «Сокіл», «Січ»,

«Пласт». Основним призначенням цих об’єднань була організація спортивних

змагань, фізичне загартування. У 1913 р. за ініціативою К. Трильовського було

організовано Товариство українських січових стрільців. У стрілецькій секції

Українського Січового Союзу молодь почала навчатися військової справи

У роки революції (1905–1907 рр.) було зроблене деяке послаблення у використан-

ні української мови: широко використовувалися церковні проповіді, в багатьох

українських губерніях проводилися богослужіння українською мовою; був даний

дозвіл на комплектацію семінарських бібліотек «малоросійськими книгами»;

в 1906 р. за згодою Синоду були відкриті українознавчі курси з мови, літерату-

ри та історії у Подільській семінарії; почалося співробітництво церкви з «Про-

світами»; в 1906–1911 рр. було видано українською мовою Євангеліє. Панівною

у Галичині, Закарпатті (тут у багатьох випадках богослужіння велося угорською

мовою) була греко-католицька церква. У Північній Буковині греко-католицька

церква складала меншість, а перевагу мала православна церква. У 1900 р. ста-

лася важлива подія у житті галицьких українців: митрополитом галицьким став

Андрій Шептицький (1865–1944). З цього часу греко-католицька церква остаточ-

но перейшла на національні позиції, стала дійсно українською церквою, взяла

активну участь у національному русі, вела боротьбу за єдину соборну Україну

9

Тема 2. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ.
ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

Початок Першої світової війни

Українські землі напередодні війни

Україна була поділена між Українці не мали свого уряду, Головним завданням

двома могутніми імперія- армії, суду, поліції, чиновни- українців було створен-

ми — Російською і Австро- → ків і дипломатів, але вимушені → ня єдиної незалежної
Угор­ською, які у власних були утримувати імперських соборної України

інтересах використовували її

природні багатства

Початок Першої світової війни

Хто розпочав? АНТАНТА (1904–1907 рр.) — Росія, Франція, Велика Британія
ТРОЇСТИЙ СОЮЗ (1882 р.) — Німеччина, Австро-Угорщина, Італія

З якою метою? Для перерозподілу вже поділеного світу, для розширення економічних
і політичних впливів, нових ринків збуту

Характер війни — з обох сторін несправедливий, грабіжницький, імперіалістичний.
Для українців війна набула братовбивчого характеру:
до російської армії було мобілізовано 3,5 млн осіб;
до австро-угорської армії було мобілізовано 250 тис. осіб.

Плани Антанти і Троїстого союзу щодо України

Антанта Троїстий союз

Російська імперія планувала захопити землі Австро-Угорська імперія прагнула:

Східної Галичини, Північної Буковини і За- — зміцнити позиції у Західній Україні;

карпаття, що розв’язало б такі проблеми: — приєднати до своїх володінь Волинь і Поділля;

— розширення кордонів російських володінь; — посилити вплив на інші слов’янські народи

— ліквідація центрів українського визвольно- імперії (поляків, чехів, словаків).

го руху в Галичині; Німеччина сподівалася розширити території за

— прагнення зібрати воєдино всі російські зем­ рахунок українських земель сходу і півдня. Пів-

лі, в тому числі й українські етнічні території. денний схід України розглядався як зручний

Англія і Франція сподівалися на згоду Росії плацдарм для подальшого наступу на схід

у разі перемоги розподілити колонії Німеччи-

ни і Туреччини

10

Заснування Головної української ради та Союзу визволення України у Львові
в серпні 1914 року

Назва Засновники Мета Головні вимоги Конкретні дії
заснування

Головна Західноукраїнські Боротьба за ви­ Утворення само- Створення військо-
українська партії: національ- зволення України
рада (ГУР) но-демократична, шляхом всебічної стійної Української вої організації —
радикальна, соціа­ л- підтримки Ав­
демократична стро-Угорщини держави на тери- легіону Українських

торіях, які до війни січових стрільців

належали Росій­ (УСС), який воював

ській імперії; у складі австрій­

національно-тери- ської армії

торіальна автономія

західноукраїнських

земель, об’єднаних

в окремий коронний

край

Союз ви­ Наддніпрянські Сприяння поразці Відокремлення Видавнича діяль-
зволення діячі українського
України національного руху Російської імперії України від Росії ність та лекційна
(СВУ) соціалістичного
спрямування та відродженню і створення на від- робота в країнах
(А. Жук, Д. Дон-
цов, В. Дорошенко, незалежної Ук- войованих землях Європи, опікування
М. Меленевський
та ін.) раїнської держави Української держа- німецькими й ав­

ви під протектора- стрійськими конц-

том Австро-Угорщи- таборами, де пере-

ни і Німеччини бували сотні тисяч

полонених-українців

 Мовою документів

Із маніфесту Головної української ради (1914 р.)
«...Війни хоче цар російський, самодержавний володарь імперії, яка є історичним ворогом Украї­
ни. Царі російські зломили Переяславський договір, яким вони зобов’язалися були шанувати само­
стійність України, і поневолили вільну Україну...
...Ідучи війною на австро-угорську монархію, Росія грозить загином також українському націо­
нальному життю, яке найшло охорону в конституційнім ладі австрійської держави.
...Побіда австро-угорської монархії буде нашою побідою. І чим більше буде пораженнє Росії, тим
швидше виб’є година визволення України».


Із звернення Союзу визволення України до громадської думки Європи (1914 р.)

«...Лише свобідна Україна, звязана з тридержавним союзом, могла би через свою далеку тери­

торію від Карпат аж до Дону і Чорного моря творити забороло для Європи проти Росії, яке раз на

все зробило б нешкідливою експанзію царизму та увільнило б славянський світ від згубного впливу

панмосковітизму.

Ми — українці з Росії, що залучилися в «Союз визволення України», — уживемо всіх наших сил для

остаточного обрахунку з Росією.

Великі жертви, які наш нарід приніс в своїй боротьбі з Росією в протягу соток літ, дають нам мо­

ральне право жадати уваги та розуміння цивілізованого світу для нашої справи, для незалежності

України!»

(Українська суспільно-політична думка в 20 столітті. — Т. 1. — С. 211–213)

11

Воєнні дії на території України у 1914 році
Успішний наступ російської армії; перемога в Галицькій битві, в результаті якої австрійська
армія втратила 400 тис. осіб, 100 тис. потрапило в полон. Захоплення російськими військами Га-
личини та Північної Буковини.

Українські землі в 1915–1917 роках

Воєнні дії на території України в 1915–1917 роках

Подія Дата Результати

Взяття Перемишля Березень Капітуляція 117-тисячного гарнізону, значна частина Кар-
1915 р. пат — під контролем російської армії

Контрнаступ ні- Квітень– Прорив фронту, відступ російської армії. Польща, Захід-
на Україна, Західна Білорусія, частина Прибалтики — під
мецько-австрійських серпень контролем Німеччини

військ у Галичині 1915 р.

Брусиловський Весна Вдалий прорив фронту російською армією, взято в полон
прорив 1916 р. 400 тис. австрійських та німецьких солдатів; захоплення
Чернівців, Коломиї, Бродів і Луцька

Контрнаступ німе­ Весна–літо Німецьке командування перекинуло частину своїх військ
цьких військ 1916 р. із Західного фронту і зупинило російський наступ. Але пе-
ревага була на боці Антанти

Бойовий шлях легіону УСС

Легіон Українських січових стрільців був створений патріотами Галичини з метою боротьби за
незалежність України від Російської імперії.

Легіон УСС воював у складі австрійської армії і двічі складав військову присягу: на вірність
імперії і Україні. «Усуси» розглядали себе як перший підрозділ української армії, котра формува-
тиметься у ході війни з Російською імперією.

Дата Події Ставлення командування
25 вересня
1914 р. Галицька битва, захист Ужоцького Полк УСС називали «найкращим
Травень
1915 р. перевалу підрозділом усієї австро-угорської
1916 р.
армії».
1917 р.
Жорстокі бої за гору Маківка В основі бойової звитяги був патріо-
12
тизм січових стрільців, прагнення

досягти своєї мети — відродження

Участь у наступальних операціях, ви­ незалежної Української держави

снажливі бої на горі Лисоня, переформу-

вання полку

Протистояння російським військам
у дні останнього у Першій світовій війні
наступу

Національний рух у Наддніпрянській і Західній Україні

Проавстрійська Центристська
орієнтація орієнтація

ГУР, СВУ УСДРП
(В. Винниченко)

УСДРП
(С. Петлюра),

ТУП
(М. Грушевський)

— Західна Україна; Проросійська
— Наддніпрянська Україна. орієнтація

Політичні сили, що представляли українців у Росії і на території Лівобережної України, виступи-
ли проти політики СВУ. Незважаючи на це, російський уряд негайно почав переслідування україн-­­
ст­ва — було закрито «Просвіту» і українські видавництва, заборонено друкувати українською мовою.

М. Грушевського було вислано до Симбірська, потім до Казані і нарешті до Москви, де він про-
був до 1917 року.

Україна в умовах наростання економічної та політичної кризи

Наддніпрянщина Західноукраїнські землі

Прояви економічної кризи

Великі людські жертви і матеріальні втрати, руйнація народного господарства, що призвело
до повного зникнення товарів широкого вжитку і продуктів харчування, занепад селянських
господарств, підвищення цін, нестача кваліфікованої робочої сили, безробіття, голод

Прояви політичної кризи

Царський уряд звинувачувався у некомпет­ ент­ Уряд Німеччини проголосив утворення само-
ному керівництві, посилювались опозиційні стійного Польського королівства, проголоше-
настрої у Державній думі: пролунали вимоги но автономію Галичини у складі Польщі без
провести демократичні реформи і прип­ инити розподілу на східну і західну частини. Українці
репресії щодо українців. Розпуск Думи. Наро- Східної Галичини віддавалися під контроль
стання страйкового руху робітників, селянсь- поляків
кі бунти

Перша світова війна мала руйнівний вплив на економіку України. Була паралізована зовнішня
торгівля. Зменшилися посівні площі, на 200 млн пудів (у порівнянні з 1913 роком) знизився ва-
ловий збір зерна, почалися перебої з продовольством.

Зменшився обсяг промислового виробництва на 30–50 %. Негативно вплинула на господарство
нестача кваліфікованої робочої сили.

У ході Першої світової війни Російська та Австро-Угорська імперії опинились у стані гострої
економічної та соціально-політичної кризи, а національно-визвольний рух поневолених народів
призвів до розпаду могутніх імперій.

13

Початок Української революції

Результати Лютневої революції 1917 року

Повалення само- Двовладдя Легальна діяль-
державного ладу ність політичних

партій

Тимчасовий уряд Ради робітничих
та його місцеві і солдатських
органи депутатів

Українські політичні партії у 1917 році

Партія Політичні лідери Мета

Українська партія соціалістів-ре- М. Грушевський, Глибокі аграрні перетворення; лікві-
дація поміщицького землеволодіння,
волюціонерів (УПСР) В. Голубович, автономія України у складі Росії

М. Ковалевський

Українська соціал-демократична В. Винниченко, Демократичний розвиток України
робітнича партія (УСДРП)
І. Мазепа, С. Петлюра, з соціалістичною перспективою; ав-

М. Порш тономія України у складі федератив-

ної Росії

Українська партія соціалістів-фе- А. Ніковський, Реформування народного господар­
ства, аграрна реформа при збережен-
дералістів (УПСФ) Д. Дорошенко, ні приватної власності, відносини
України з Росією на федеративних
С. Єфремов засадах

Українська демократично-хлібо- С. Шемет, Збереження приватної власності,
робська партія (УДХП) В. Шемет, хутірське селянське господарство;
В. Липинський незалежність України

Утворення Центральної Ради 3–4 березня 1917 року

УНП (Українська народна партія) + ТУП (Товариство українських поступовців) = УЦР (Ук-
раїнська Центральна Рада)

Склад УЦР

УСДРП, УПСР, УНП, інші українські національні партії, громадські організації, територіальні
представництва

Голова УЦР

Михайло Сергійович Грушевський (1866–1934)

Політична програма УЦР

Виконання функцій представницького органу тимчасового державного правління, скликання
українського парламенту, формування уряду, вирішення національного питання та соціальних
проблем українського населення, досягнення автономії України

14

 Мовою документів

Склад Української Центральної Ради (серпень 1917 р.) Скільки обрано

Члени Центральної Ради 3
149
Від Національного з’їзду 6–8 квітня біжучого року 132
Від Всеукраїнської Ради Селянських депутатів 100
Від Української Ради військових депутатів 26
Від Української Ради Робітничих депутатів 26
Від Українського Військового Генерального Комітету 10
Від губерній, великих міст, повітів 10
Від політичних партій
Від професійних, просвітніх та економічних організацій 17
18
Від національних меншостей України 9
4
Від російських С. Д. 31
Від російських С. Р.
Від партії Народної Свободи 3
Від партії Народних Соціалістів 1
Від Совета Робітничих і Солдатських депутатів 7
Польські партії —
Від демократичного центру
Від С. Д. польських 13
Від польської соціалістичної партії (лівиці) 9
Від польської С. Д. 13
Єврейські партії 13
Від Бунду 2
Від Паолей Ціон
Від Сіоністів
Від Об’єднаної єврейської соціалістичної робітничої партії
Від Єврейського демократичного об’єднання

(Вісти Української Центральної Ради. — 1917. — Лист. — С. 20–21)

Етапи формування української армії

1. Заснування військового клубу ім. П. Полуботка 9 березня 1917 р.
2. Проведення установчої військової наради 22 березня 1917 р. та віче українських офіцерів

23 березня 1917 р.
3. Утворення Чорноморської ради в Севастополі в березні 1917 р.
4. Організація полку імені Б. Хмельницького у квітні 1917 р.
5. Проведення повітового з’їзду Вільного козацтва (органи місцевої самооборони) на Звенигород-

щині у квітні 1917 р.
6. Проведення І Всеукраїнського військового з’їзду 5–8 травня 1917 р.
7. Проведення ІІ Всеукраїнського військового з’їзду 5–10 червня 1917 р.
8. Жовтень 1917 р. — перший Всеукраїнський з’їзд Вільного козацтва.
9. Створення Генерального українського військового комітету на чолі з С. Петлюрою, який розпо-

чав роботу 12 листопада 1917 р.
10. Створення Генерального військового штабу в листопаді 1917 р.
11. Прийняття закону «Про відстрочення призову на військову службу і відкомандирування з неї

громадян Української Республіки» 23 грудня 1917 р.
12. Прийняття тимчасового закону «Про утворення українського народного війська» 16 січня

1918 р.

15

Рейтинг політичних партій у боротьбі за вплив на населення

І місце ІІ місце ІІІ місце
УПСР і УСДРП Російська соціал-демо­
 Російська партія конститу-  кратична робоча партія
ційних демократів
(більшовиків)

Український національний конгрес. ІІ Всеукраїнський військовий з’їзд
Етапи боротьби за автономію України

Український національний конгрес: ІІ Всеукраїнський військовий з’їзд:
— доручення Центральній Раді вимагати — зібрання делегатів на Софійському май-
дані з вимогами визнання автономії України;
від Тимчасового уряду автономії України — схвалено і проголошено І Універсал Цен-
тральної Ради

Проголошення автономії України

І та ІІ Універсали Центральної Ради

Універсал Дата Причини виникнення Зміст
І Універсал Тимчасовий уряд відмо-
10 червня вив делегації Централь- Проголошення автономії України;
1917 р. ної Ради задовольнити об’єднання з Росією передбачалося на
вимогу щодо проголо- федеративних засадах;
ІІ Універсал 3 липня шення автономії Украї- відмова від податків на користь цен­
1917 р. ни тральної влади в Москві;
запровадження одноразового податку
Тимчасовий уряд, на користь українського народу;
шукаючи угоди з Цен­ об’єднання всіх політичних сил на демо­
тральною Радою, праг- кратичних засадах незалежно
нув домогтися від неї від національної приналежності
хоча б мінімальних
поступок, тому послав Створення Генерального Секретаріату як
до Києва урядову деле- «найвищого крайового органу управління
гацію на переговори на Україні»;
склад Секретаріату затверджувався
Тимчасовим урядом;
Центральна Рада поповнювалася пред-
ставниками національних меншин
в Україні;
Центральна Рада відмовлялася від са-
мочинного введення автономії і зобо­
в’язувалася чекати затвердження
автономного устрою України Всеукраїн­
ськими установчими зборами;
українізація військ передбачалася під
контролем російського командування
і в межах, які воно вважало доцільними

16

«Тимчасова інс- Скасування автономії на Україні, запровадження «місцевого само­

трукція Генераль- врядування»;

ному Секретаріатові Генеральний Секретаріат оголошувався органом Тимчасового уряду;

Тимчасового уряду Розпорядження ГС поширювалися лише на 5 губерній (Київську, Во-

на Україні» ↔ линську, Подільську, Полтавську, Чернігівську);

Харківська, Катеринославська, Херсонська губернії, Таврія залиша-

лися під юрисдикцією Тимчасового уряду;

Тимчасовий уряд відав військовими, продовольчими, судовими спра-

вами, шляхами сполучення, транспортом і зв’язком в Україні

Прорахунки Центральної Ради в державотворчому процесі та соціальній політиці

1. Більшість членів ЦР взяла до відома «Тимчасову інструкцію…» замість відмови від неї.
2. ЦР не змогла налагодити ефективне керівництво в Україні, забезпечити міста продоволь­

ством, домогтися порядку й законності.
3. ЦР затягувала проведення аграрної реформи.
4. ЦР не скористувалася можливістю мати регулярну армію, відмовившись від прийняття при-

сяги 40-тисячного армійського корпусу під командуванням П. Скоропадського.

Ситуація в Україні у серпні–жовтні 1917 року

Корніловський заколот і його З’їзд народів у Києві Демократична на-
розгром (25–30 серпня 1917 р.)
→ (8–15 вересня 1917 р.) → рада в Петрограді →

(вересень 1917 р.)

Економічна криза, наростання Більшовицький Запекла боротьба за

→ робітничого і селянського руху, → переворот у Петро­ → владу в Києві, пе-
розвал армії (осінь 1917 р.) граді (25 жовтня ремога ЦР (29–31

1917 р.) жовтня 1917 р.)

17

Тема 3. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ у 1917—1921 роках

Проголошення Української Народної Республіки

ІІІ Універсал Центральної Ради

Дата Причина виникнення Зміст

7 листопа- Боротьба за владу в Україні між Проголошення Української Народної Респуб­
да 1917 р. більшовиками, Тимчасовим уря- ліки (УНР) як автономної частини Російської
дом і Центральною Радою після Республіки без більшовицького уряду.
більшовицького перевороту Юрисдикція УНР поширювалася на 9 україн­
в Петрограді ських губерній.
Проголошені основні принципи політики ЦР

Програма діяльності Центральної Ради

1. Проголошувалося скасування приватної власності на землю, передача землі селянам без ви­
купу.

2. Декларувалася необхідність упорядкування виробництва й розподілення продуктів споживан-
ня, встановлення державного контролю, 8-годинного робочого дня.

3. Проголошувалося забезпечення свободи слова, друку, совісті, зборів, спілок, страйків, недо-
торканності особи й житла. Скасовувалася смертна кара й оголошувалась амністія для всіх
політичних в’язнів.

4. Національним меншинам надавалося право на самоврядування.
5. Передбачалося негайно розпочати мирні переговори.
6. На 27 грудня 1917 року призначалися вибори до Українських установчих зборів, які мали

узаконити нові державні форми УНР.

Напрямки внутрішньої і зовнішньої політики ЦР

Внутрішня політика Зовнішня політика

Не скасовано закони і розпорядження Тимча- Намагання вибороти офіційне визнання УНР
сового уряду. Антантою.
Не почалося негайне вирішення аграрного пи- Були недооцінені можливості більшовиків: вва-
тання. За свавільне захоплення земель уста- жалось, що вони приречені на швидку поразку.
новлювалася кримінальна відповідальність. Посилення тиску Раднаркому РСФРР на ЦР.
Не підлягали поділу площі під виноградника- Велися переговори з крайовими урядами Кубані,
ми, хмелем та господарства з високою агро- Дону, Сибіру, Криму, Молдавії з метою утворен-
культурою виробництва. ня федерації
Невдала діяльність уряду у сфері промисло-
вості і фінансів

Війна радянської Росії з Українською Народною Республікою.
Проголошення незалежності України

 Мовою документів

Із Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради
(грудень 1917 р.)
«Ми звинувачуємо Раду в тому, що вона, прикриваючись національними гаслами, веде двоз­
начну буржуазну політику, яка вже давно проявляється у невизнанні Радою Рад і радянської влади
в Україні... Ця двозначна політика, що позбавляє нас можливості визнати Раду як повноважного
представника трудящих та експлуатованих мас Української республіки, довела Раду останнім часом
до кроків, які означають неможливість будь-якої угоди».
(Вісник Генерального Секретаріату УНР. — 1917. — 9 груд.)

18

ББК 63.3я7
Г93

Рецензент:
П. В. Остапенко, кандидат історичних наук,
доцент ХарРІ НАДУ при Президентові України

Навчальне видання

Губіна Світлана Леонідівна

Історія україни 10–11 класи
в таблицях і схемах

Головний редактор Ю. Єрьоменко
Відповідальний редактор А. Монастирська

Художній редактор О. Суботська
Технічний редактор В. Мельник

Підписано до друку 25.06.2015 р.
ФорматДр8у4к×1о0ф8се1/т16н.иПйа.пУірм.гадзреуткн.иайр.кГ.а1р1н,і7т6у.раЗаSмch. o№ol Book.

«ТОРСІНГ ПЛЮС» Свідоцтво серія ДК № 2143 від 01.04.2005 р.

З питань оптових поставок звертатися:
61057, м. Харків, вул. Сумська, 13,
тел./факс: (057) 717-10-26
моб.: (067) 572-09-53, (067) 572-09-64
Е-mаіl: [email protected]

Книга — ПОШТОЮ:
м. Харків, вул. Сумська, 13,

тел.: (050) 305-05-41,
0-800-50-10-26 (лінія безкоштовна)

Інтернет-магазин: www.torsing.ua

Віддруковано з готових діапозитивів у ТОВ «ПЕТ»
Св. ДК №4526 від 18.04.2013 р. 61024, м. Харків, вул. Ольмінського, 17

Губ³на С. Л.
Г93 Історія України в таблицях і схемах. 10–11 класи. Вид. 4-е — доповнене,

виправлене. — Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2016. — 112 с. — (В таблицях і схемах)

ISBN 978-617-03-0789-7 (серія)

ISBN 978-617-03-0791-0

Матеріал, пропонований авторами даного навчального посібника, охоплює історичний період від
1914 року до сьогодення. Інформацію викладено стисло, доступно, у вигляді таблиць і схем.

До посібника увійшли цікаві й важливі факти і дати, що стане у пригоді учням під час підготовки
до уроків, тематичних атестацій, ДПА, ЗНО або вступних іспитів до ВНЗ.

Посібник адресовано учням 10–11 класів, абітурієнтам, учителям, а також усім, хто цікавиться
історією українського народу.

ББК 63.3я7

ISBN 978-617-03-0789-7 (серія) © Губ³на С. Л., 2015

ISBN 978-617-03-0791-0 © ПП «ТОРСІНГ ПЛЮС», макет, 2016

Усі книжки серії
«В таблицях і схемах»

» Алгебра в таблицях і схемах Для мереж:
» Геометрія в таблицях і схемах ISBN 978-617-03-0789-7

» Інформатика в таблицях і схемах
» Фізика в таблицях і схемах
» Хімія в таблицях і схемах
» Біологія в таблицях і схемах 9 786170 307897

» Географія в таблицях і схемах
» Англійська граматика в таблицях і схемах
» Німецька граматика в таблицях і схемах
» Французька граматика в таблицях і схемах
» Сучасний український правопис в таблицях і схемах
» Русский язык в таблицах и схемах
» Всесвітня історія в таблицях і схемах
» Історія України. Хронологічні таблиці
» Історія України в таблицях і схемах. 5–9 класи
» Історія України в таблицях і схемах. 10–11 класи

З питань оптових поставок звертатися: ISBN 978-617-03-0791-0 КНИГА — ПОШТОЮ:
61057, м. Харків, вул. Сумська, 13, м. Харків, вул. Сумська, 13,
тел.: (057) 717-10-26
тел.: 050-305-05-41,
E-mail: [email protected] 9 786170 307910 0-800-50-10-26 (лінія безкоштовна)
Інтернет-магазин: www.torsing.ua

Назва: «Історія України в таблицях і схемах. 10–11 класи». Матеріал: папір газетний.
Штрих-код: 9786170307910. Дата виготовлення: 25.06.2015 р.

Термін придатності: необмежений. Країна походження: Україна. Товар не підлягає сертифікації.
Виробник: ПП «Торсінг плюс», м. Харків, пр-т Героїв Сталінградa, 142 б, к. 6.

Постачальник: ПП «Торсінг плюс», м. Харків, пр-т Героїв Сталінградa, 142 б, к. 6, тел. 057-71-71-026.
Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 28.02.2013 р. № 05.03.02-04/11284.