vsesv_ist_tabl_sxem

Всесвітня
історія

в таблицях і схемах

»» Енциклопедичні »» Розвиток
довідки зарубіжних країн

»» Основні події »» Політичні партії і рухи

Всесвітня
історія

в таблицях і схемах

»» Енциклопедичні »» Розвиток
довідки зарубіжних країн

»» Основні події »» Політичні партії і рухи

Торсінг плюс
Харків

ПЕРЕДМОВА

Викладання історії у школах України сьогодні суттєво відрізняється навіть від того, що було ще
10 років тому. Шкільне засвоєння історії розглядалось як набуття знань у процесі використання
і тлумачення фактів за допомогою таких педагогічних засобів, як опитування і пояснення.

Сучасні підходи до викладання історії у школах України ґрунтуються на спрямуванні навчаль­
но-виховного процесу на розвиток особистості кожного учня, на вироблення в учнів певних нави­
чок наукового сприйняття історії.

Даний навчальний посібник складений відповідно до діючої програми з всесвітньої історії для
загальноосвітніх навчальних закладів, рекомендованої Міністерством освіти і науки України,
і ставить за мету виробити в учнів уміння відрізняти факт від вимислу, викривати необ’єктивність,
стереотипи, шаблонність мислення, використовувати набуті знання в певному історичному контек­
сті, аргументовано відстоювати власну точку зору.

Матеріал навчального посібника охоплює історичний період з 1914 року до сьогодення. Він
викладений стисло, доступно, більша його частина надається у вигляді таблиць та схем. Автор
використовує матеріал сучасних шкільних підручників, історичних джерел і наукової літератури.

Історичні документи дібрані таким чином, щоб спонукати учнів до роздумів, давати фактичний
матеріал для дискусій, сприяти з’ясуванню істини. У цей посібник добиралися матеріали, що за
своїм характером та змістом цікаві й доступні для учнів, корисні для вчителів під час підготов­
ки до уроків, тематичних атестацій, державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного
оцінювання або вступних іспитів до ВНЗ. Наводяться першоджерела, які відображають позицію
представників різних соціальних прошарків, верств населення, політичних партій і рухів, що
сприяє не тільки розширенню історичного світогляду учнів, а й кращому розумінню гостроти
протистоянь в історії зарубіжних країн зазначеного періоду, формуванню неупередженої оцінки
їхнього історичного розвитку.

Складаючи навчальний посібник, автор ставив за мету посилити роль самостійної роботи учнів,
зорієнтувати їх на практичну діяльність, на формування вміння розв’язувати суперечливі питан­
ня, вибирати поміж різними версіями або тлумаченнями минулого, визначати пріоритети щодо
певних історичних фактів, подій, явищ.

Посібник може бути використаний учнями 10–11 класів загальноосвітніх шкіл, гімназій та
ліцеїв: абітурієнтами, вчителями, а також усіма, хто цікавиться історією країн Азії, Африки,
Америки та Європи новітнього періоду.

3

10 КЛАС
НОВІТНІЙ ПЕРІОД (1914–1939 рр.)

ТЕМА 1. Передумови виникнення Першої світової війни.
Війна та її наслідки

Початок Першої світової війни

Періодизація світової історії першої половини ХХ ст.

Період Роки Назва Особливості
І період
1914– Перша світова Війна між країнами Троїстого союзу і Антанти.
1918 рр. війна Великі людські жертви.
Матеріальні збитки.
ІІ період 1918– Післявоєнна Геополітичні зміни у світі
1923 рр. нестабільність
загострення соціальних конфліктів у Росії, Ні­
ІІІ період 1924– Економічна меччині, Угорщині, Фінляндії.
1929 рр. стабілізація Активний антиколоніальний рух.
Економічна криза.
Активізація фашистського руху

Спад революційного руху.
Економічний підйом.
Послаблення зовнішньополітичних суперечностей.
Політична стабілізація.
Встановлення авторитарних режимів

Основні ознаки світового розвитку в 1914–1939 роках

Активна і масова участь Війни, розлад і занепад еконо­ Законодавче врегулювання
людей у економічному міки, три поспіль кризи над­ економічних, фінансових
виробництва, нерівномірність
житті економічного розвитку країн і соціальних відносин

Загальне потепління, Економічне суперництво між Прийняття антимонополь­
використання енерге­ державами, боротьба за ринки них законів, законів про
тичних ресурсів Землі, профспілки, врегулювання
зміна загального вигля­ збуту товарів трудових конфліктів, со­

ду континентів ціальне страхування

Демократизація політичної
системи суспільства

Загострення міжнародних Боротьба між демократією
відносин і тоталітаризмом

Утворення ворожих блоків держав
4

Характерні риси економічного підйому
1. Модернізація виробництва.
2. Використання нових технологій і форм організації праці.
3. Стабілізація кредитно-фінансової системи.
4. Зменшення втручання держави в економічну політику.
5. Зростання заробітної плати і зайнятості населення.
6. Спад страйкового руху

ІV період 1929– «Велика депресія» Масштабна економічна криза
1933 рр.

Причина кризи — надвиробництво товарів при вузькості внутрішнього ринку і відносно низь­
кій купівельній спроможності населення.
Характерні риси — банкрутство підприємств, скорочення виробництва, зростання кількості
безробітних, різке зниження рівня життя населення

V період 1933– Назрівання Другої Проведення реформ у США, Великій Британії,
1939 рр. світової війни Канаді, скандинавських країнах.
Встановлення диктатури в Італії, Німеччині,
Іспанії.
Початок боротьби за переділ світу

Причини  Розпад імперій, поява нових незалежних держав;
Першої світової протистояння між провідними європейськими країнами
війни
 Вбивство в Сараєво 28 червня 1914 р. спадкоємця австро-угор­
Привід до війни ського престолу ерцгерцога Франца Фердінанда та його дружини

Стратегічні плани воюючих блоків

Велика Британія Антанта
Франція
Росія Захист від проникнення Німеччини в Східну та Південно-Західну Африку;
ведення неоголошеної економічної та торговельної війни проти Німеччини;
збереження панування на морі;
захоплення нафтових районів у Месопотамії та на Аравійському пів­
острові;
перехід до політики утворення антинімецького блоку проти потенційної
військової загрози з боку Німеччини

Намагання повернути Ельзас і Лотарингію, приєднані до Німеччини
в результаті франко-прусської війни 1870 р.;
боротьба з Німеччиною за конкурентоспроможність своїх товарів на тради­
ційних ринках збуту;
збереження своїх колоній, особливо Північної Африки

Намагання послабити або переглянути на свою користь режим контролю
над протокою Дарданелли;
збереження свого контролю над територіями в Азії, на Балканах

5

Німеччина Троїстий союз (з 1915 року Четвертний союз)
Австро-Угорщина
Італія Створення Великонімецької імперії;
прагнення стати військовим, економічним і політичним лідером у Європі;
претензії на рівні права у колоніях Англії, Франції, Бельгії, Голландії,
Португалії;
здобуття нових ринків збуту для своїх товарів;
установлення панування на морі

Прагнення утримати Боснію та Герцеговину, захопити Сербію;
приєднання Волині та Поділля, які до цього часу входили до складу
Російської імперії;
стабілізація внутрішнього становища через придушення міжнаціональної
боротьби

Приєднання нових земель Балканського півострова

 Мовою документів

З таємної «Доповідної записки професорів» канцлерові Німеччини про цілі війни
1914 року
«Щоб забезпечити «тривалий мир», потрібно: а) у Франції ґрунтовно поліпшити наш західний
кордон від Бельфору до моря. Треба завоювати частину північно-західного французького берега
каналу, щоб мати стратегічні гарантії проти нападу Англії та дістати сприятливіший вихід до океану.
На Францію треба накласти нещадно велику суму у вигляді воєнної контрибуції. Нам не слід також
забувати, що Франція має порівняно великі колонії... б) втримання Бельгії народ вважає за питання
честі, що не підлягає обговоренню... в) на кордоні з Росією треба створити з російських земель
прикордонний пояс, доступний німецькій сільськогосподарській колонізації. Там ми не зупинимося
перед тим, щоб указати й на російські остзейські провінції... г) оскільки ця війна є війною Англії про-
ти впливу Німеччини на світовому ринку, на морі та в заокеанських країнах, то треба домогтися по-
вернення на світовий ринок та забезпечити собі морські шляхи. В Африці зведемо нашу колоніальну
імперію, потрібні задовільні придбання в інших частинах світу. Для забезпечення колоній необхідна
свобода морів. Гарантії її: укріплена позиція на берегах Ла-Маншу; підрив ланцюга англійських опор-
них пунк­ тів, що охоплюють усю земну кулю. Вдарити по Єгипту, хребту англійського світового вла-
дарювання. Контрибуції мають бути такими, щоб вони відшкодовували державі її воєнні видатки... й
дали б можливість відновити та розширити нашу військову могутність».

(Хрестоматия по новой истории. — Ч. ІІ. — М., 1953. — С. 505)

З таємної доповіді Міністра закордонних справ Росії про цілі Антанти
(14 вересня 1914 р.)
«1. Головна мета союзників — зламати могутність Німеччини та її претензії на військове й політич-
не панування...
2. Територіальні зміни повинні визначатися принципом національностей.
3. Росія приєднує до себе нижню течію Німану та східну частину Галичини, а до Царства Поль­
ського вона приєднує Східну Познань, Сілезію та західну частину Галичини.
4. Франція повертає назад Ельзас-Лотарингію, додавши до неї, яку хоче, частину рейнської Прусії
та Палатинату.
5. Бельгія істотно розширює свою територію.
6. Шлезвіґ-Голштінія повертається до Данії...
9. Сербія приєднує до себе Боснію і Герцеговину, Далмацію та Північну Албанію...
11. Греція приєднує до себе південь Албанії, за винятком Валлони, яка відійде до Італії.
12. Англія, Франція та Японія поділять між собою німецькі колонії...
14. Німеччина й Австрія заплатять воєнну контрибуцію».

(Хрестоматия по новой истории. — Ч. ІІ. — М., 1953. — С. 505)

6

Західний фронт
Вторгнення Німеччини в Бельгію та Люксембург в обхід фортифікаційних споруд на французь­
ко-німецькому кордоні;
стійкий опір фортець Любеж та Антверпен;
вступ французів в Ельзас і Лотарингію, похід на Берлін;
ціною надзусиль французька армія зупинена, німці захопили Бельгію і Північну Францію;
вересневий контрнаступ армії Антанти, поразка 5-ти німецьких армій під час битви на річці
Марні, німці відкинуті до ріки Ени.

Східний фронт Бойові дії у 1914 р. Морські бої
Вступ російської армії до Атака німецькими кораблями
Східної Пруссії; російського флоту на Чорному
розгром і відступ російських морі;
військ; в Південній Атлантиці німе­
атака на австро-німецькі цький крейсер «Адмірал фон
війська в Галичині, російські Шпеє» затопив два британські
війська зайняли Львів судна, але був знищений бри­
танцями;
контроль англійцями німецько­
го флоту, який зосередився на
Балтиці

Балкани
Призупинення австрійських сил під Белградом сербами;

вступ у війну Турції, відкриття для німців Босфору

Воєнні кампанії 1915–1916 років

Австро-німецький наступ на Східному фронті
Німецько-австрійські війська прорвали російську оборону та зайняли Польщу, Галичину й ча­
стину Білорусії і Прибалтики

Вступ у війну Італії
1. Підписано таємний Лондонський договір між Італією і країнами Антанти:
за 50 млн фунтів позики Італія зобов’язалася відкрити новий фронт проти Центральних дер­
жав.
2. Австрійські дивізії блокували італійську армію біля р. Асонзо і завдали ¿й нищівної поразки

Битва в районі р. Іпр
1. Серйозна спроба німців атакувати англо-французькі війська, вперше застосувавши отруйні
гази.
2. В результаті газової атаки загинуло понад 5 тис. британських і французьких вояків, 10 тис.
отримали тяжкі отруєння

7

Верденська битва
1. Штурм французького м. Верден за допомогою 400 німецьких гармат.
2. Жахливе бомбардування слабких оборонних споруд міста.
3. Верден був врятований, шлях до Парижа закритий.
4. Верденська операція тривала близько 10 місяців. Втрати з обох сторін склали близько 1 млн
осіб.

Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі
1. Невдалий англо-французький наступ через р. Сомму, багато загиблих у річці.
2. Відступ німців на кілька кілометрів на заздалегідь підготовлені укріплення.
3. Втрати англійців — 400 тис. осіб, французів — 200 тис., німців — 800 тис.

Брусиловський прорив російської армії
1. Російська армія на чолі з генералом О. Брусиловим прорвала лінію оборони австро-німе­
цьких військ на ділянці близько 350 км.
2. Захоплені Львів, Чернівці.
3. Перекинуті з-під Вердена шість німецьких дивізій зупинили російський наступ

Підводна війна
1. Німці почали «необмежену» підводну війну для протидії вантажним поставкам до Британії.
2. Полювання на транспортні та пасажирські судна, торпедні атаки були малоефективні.
3. Торпедування біля північного узбережжя Ірландії британського трансатлантичного лайнера
«Лузітанія» (1198 осіб загинуло)

 Мовою документів

Д. Ллойд-Джордж про ставлення правлячих кіл Англії та Франції до російської армії
«Великий відступ 1915 р., коли російська армія була в безладді й з небувалими втратами витіс-
нена з Польщі та Прибалтики до самої Риги, пояснювався виключно нестачею у росіян артилерії,
гвинтівок та снарядів...
Гіркі докори здивованих англійською байдужістю російських офіцерів, солдати яких гинули внаслідок
нестачі снарядів, слушні по суті. Історія висуває рахунок військовому командуванню Франції та Англії,
яке у своїй егоїстичній впертості прирекло своїх російських товаришів по зброї на загибель, тим ча-
сом як Англія і Франція так легко могли врятувати росіян і таким чином допомогли б найкраще і собі».

(Хрестоматия по новой истории. — Ч. ІІ. — М., 1953. — С.498–499)

Події 1917–1918 років Вступ у війну США
Вихід Росії з війни

1. Початок революції, відмова царя Мико­ 1. 3 лютого 1917 р. за ініціативою В. Віл­
ли ІІ від престола, встановлення республі­ сона американський уряд розірвав диплома­
канського ладу. тичні відносини з Німеччиною.
2. Прихід до влади більшовиків. 2. 6 квітня 1917 р. В. Вілсон офіційно ого­
3. Підписання 3 березня 1918 р. в м. Брест- лосив, що США вступили у війну як поза­
Литовську сепаратного миру більшовицької блокова країна
Росії з Німеччиною, Австро-Угорщиною,
Болгарією і Туреччиною, після чого Росія
вийшла з війни.
4. Східний фронт перестав існувати

8

Воєнні дії на Західному Комп’єнське перемир’я Закінчення війни
фронті
1. Наприкінці вересня 1. У березні 1918 р. з війни
1. Ведення активної «підвод­ 1918 р. П. Гінденбург вийшла Болгарія.
ної війни» Німеччини проти і Е. Людендорф поставили 2. У серпні 1918 р. звільне­
Англії. вимогу німецькій владі про но Сербію.
2. На кінець 1917 р. британ­ укладення перемир’я. 3. Туреччина зазнала по­
ці й американці спільними 2. Німецький принц Макс разки у Вірменії та Сирії
зусиллями спустили на воду Баденський звернувся з цим і в жовтні 1918 р. вийшла
субмарини, сучасніші за ні­ до В. Вілсона; до Німеччини з війни.
мецькі; почалася морська приєдналась Австро-Угор­ 4. Розпад Австро-Угорщини
блокада Німеччини. щина. на національні держави.
3. Оприлюднення В. Вілсоном 3. 11 листопада 1918 р. в 5. В листопаді 1918 р. Ав­
у січні 1918 р. «14 пунктів», Комп’єнс­ ькому лісі біля стро-Угорщина вийшла з
що закладали основи після­ станц­ ії Ретонд підписано війни.
воєнного миру. перем­ ир’я з Антантою 6. В листопаді 1918 р. по­
4. Масований німецький на­ встання німецьких моряків;
ступ у березні 1918 р., жах­ початок революції у Німеч­
ливі втрати Німеччини. чині; зречення престолу
5. Могутній контрудар армії кайзера Вільгельма ІІ
союзників 8 серпня 1918 р.;
відступ німців до Ам’єна.
6. Висадження американської
армії у Франції

Людські втрати Наслідки війни Матеріальні збитки
на фронтах
Страждання мирного Затримання
Взяли участь 34 держави населення господарського розвитку;
з населенням 1 млрд осіб; вщент зруйновані тери­
10 млн солдатів загинуло; 65 млн осіб мобілізовано; торії; злиденне становище
5 млн мирних жителів помер­
21 млн — поранено ло в роки війни; 6 млн людей населення
померло в післявоєнний період

Політичні наслідки війни

Поширення Лідерство Розпад Австро-
комуністичної США Угорської, Німецької,
Російської та Турецької
ідеології
імперій
Поява
нових держав Виникнення нової
міжнародної правової

системи

9

ТЕМА 2. Повоєнне облаштування світу.
Версальсько-Вашингтонська система договорів

Паризька мирна конференція 1919 року

Мета — облаштування повоєнного світу країнами-переможницями

Учасники — 72 делегати з 26 суверенних країн і 4 британських домініонів. Головну роль
відігравали США в особі Президента В. Вілсона, Франція та Велика Британія в особі прем’єр-

міністрів Ж. Клемансо та Д. Ллойд Джорджа

Наміри головних держав

Франція Велика Британія США
розраховувала на реванш сподівалася на відновлення доповнення економічної та
над Німеччиною, пропо­ власної світової могутності, військової могутності міцним
політичним впливом на Євро­
нувала розділити її на домагалася недопущення пу; стримання апетитів Бри­
кілька дрібних держав, не посилення впливу США, танії і Франції щодо Німеччи­
розраховувала на розширен­ ни, зацікавленість у вільному
хотіла зміцнення Італії ня колоніальних територій, доступі до світових ринків
і посилення позицій США не була зацікавлена в по­

слабленні Німеччини

Рішення Паризької мирної конференції

Версальський договір з Німеччиною (28 червня 1919 р.)
1. Визнання Німеччини винною у розв’язанні Першої світової війни.
2. Примушення Німеччини до сплати репарації за шкоду, заподіяну під час війни, в сумі

132 млрд золотих марок.
3. Переділ кордонів Німеччини з Францією, Бельгією, Люксембургом, Швейцарією, Австрією,

Чехо-Словаччиною за рахунок німецьких земель.
4. Ельзас і Лотарингія поверталися Франції.
5. Саарські вугільні копальні відходили Франції і залишалися під контролем Ліги Націй.
6. Гданськ ставав вільним містом.
7. Познань, райони Пруссії та Померанії переходили до Польщі.
8. Частина німецьких територій відходила до Бельгії, Данії та Литви.
9. Усі заморські колонії Німеччини відходили під мандат Ліги Націй.
10. Німецькі землі на лівому березі Рейну і 50-кілометрова смуга на правому березі оголошува­

лися демілітаризованою зоною.
11. Обмеження військової могутності Німеччини — заборона мати армію чисельністю більше

100 тис. осіб, підводний флот, великі надводні кораблі, танки, військову авіацію і важку
артилерію.
З метою виконання умов Версальського договору союзники на 15 років окупували Рейнську
зону. Утримання цих військ покладалося на Німеччину. Спроби Німеччини змінити окремі стат­
ті договору не мали успіху

Утворення Ліги Націй (10 січня 1920 р.)
Мета
1. Сприяння розвитку співробітництва всіх народів світу.

10

2. Гарантії миру і безпеки.
3. Відмова від ведення війни як засобу розв’язання конфліктів.
4. Запровадження санкцій проти країн-агресорів.
Три головні органи
1. Асамблея — вищий орган Ліги Націй. Кожна держава мала в ній 1 голос. Збиралась один

раз на рік у Женеві.
2. Рада — працювала в перервах між засіданнями Асамблеї. До складу Ради входили 4 постійні

члени-держави (Велика Британія, Франція, Італія, Японія) і 4 тимчасові члени (змінювалися
щорічно). У випадку загрози війни Рада повинна була виступити як посередник і в разі потре­
би рекомендувати застосування військових заходів проти країни-агресора.
3. Секретаріат — займався підготовкою документів і звітів для засідань Асамблеї і Ради.
Мандатна система
Держави-переможниці одержували право (мандати) на керування колоніальними територіями
переможених країн. Було затверджено три категорії мандатів.
Перша категорія — території, що у майбутньому повинні одержати незалежність.
Друга категорія — території, право на самоврядування в яких визначала держава, що отриму­
вала мандат.
Третя категорія — території, що ставали колоніями країн — власниць мандатів.
Спочатку Статут Ліги Націй підписали 44 держави. США не ввійшли до складу Ліги Націй,
оскільки не ратифікували Версальський мирний договір. Перший Генеральний секретар Ліги На­-
цій — Джеймс Драмонд

Мирні договори з союзниками Німеччини
Сен-Жерменський договір (10 вересня 1919 р.)
1. Договір зафіксував розпад Австро-Угорщини і створення на її території ряду самостійних дер­

жав: Австрії, Угорщини, Чехословаччини та Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 —
Югославія) та визначив їхні кордони.
2. Частини Південного Тиролю та Істрії переходили до Італії.
3. Чехія і Моравія ставали частинами нової держави — Чехословаччини.
4. Буковина передавалася Румунії.
5. Австрія могла мати 30-тисячну армію. Їй заборонялось об’єднуватися з Німеччиною

Нейїський договір (27 листопада 1919 р.)
1. Частина території Болгарії віддавалася Греції, Румунії і новоствореній державі Югославії.
2. Чисельність армії Болгарії обмежувалася 20 тис. осіб.

Тріанонський договір (4 червня 1920 р.)
1. Угорщина передавала Югославії Хорватію, Бачку і західну частину Баната. Словаччина

і Закарпатська Україна відходили до Чехословаччини.
2. Угорщині дозволялося мати армію не більше 33 тис. осіб.
3. На Угорщину накладалися репарації.

Севрський договір (10 серпня 1920 р.)
1. Турція віддавала близько 80 % своєї території: Палестину, Трансіорданію, Іран, Сирію, Лі­

ван та ін.
2. Усі турецькі володіння в Європі передавалися Греції.
3. Над затоками Босфор і Дарданелли був установлений міжнародний контроль країн Антан­

ти.
4. Будь-які нечорноморські держави набували право безперешкодного проходу через затоки

своїх військових кораблів.
5. Туреччина зобов’язувалася сплачувати репарації.

11

 Мовою документів

Про головні принципи статуту Ліги Націй
«Статут підписали 44 держави. Найважливішими статтями були 8, 10–17 і 22.
Ст. 8 проголошувала необхідність обмеження національних озброєнь «до мінімуму, сумісного
з національною безпекою і виконанням міжнародних зобов’язань, які накладаються спільним висту-
пом».
Ст. 10 фіксувала принцип взаємної гарантії територіальної цілісності країн — членів Ліги Націй.
Будь-яка війна або загроза війни викликала з боку Ліги Націй заходи, «здатні дієвим чином забезпе-
чити мир націй».
Ст. 12–15 визначали порядок розв’язання суперечок з допомогою третейського суду або шляхом
розгляду в Раді Ліги.
Ст. 16 надавала право накладати санкції на державу, яка вчинила акт агресії. Усі члени Ліги Націй
зобов’язані були розірвати з цією державою торговельні та фінансові відносини. Рада Ліги визначала
контингенти сухопутних, морських і повітряних сил «для підтримки поваги до зобов’язань Ліги».
Статут Ліги Націй передбачав втручання Ліги в суперечки між державами — не її членами.
Ст. 22 встановлювала порядок управління колишніми африканськими володіннями Німеччини
і арабськими територіями Османської імперії».

(Дипломатический словарь. — М., 1971. — Т. 3. — С. 188)

Про відношення У. Черчілля до Ліги Націй
«...Черчілль вважав за необхідне використати керовану Англією Лігу Націй для того, щоб створити
антинімецький фронт у Європі. Він стверджував, що «Ліга Націй найдієвішим чином об’єднує багато
країн і об’єднує наш власний народ, дозволяючи загнуздати можливого агресора...»

(Трухановский В. Г. Уинстон Черчилль. Политическая биография. —
М., 1968. — С. 282)

Колоніальні володіння і мандатні території у 1923 році
«Площа світу — 135,8 млн км2
Площа колоніальних володінь — 60,7 млн км2
Населення світу — 1811,5 млн осіб.
Населення колоніальних володінь — 571,3 млн осіб.
Населення колоніальних володінь у % до населення світу — 31,5».

(Шигер А. Г. Политическая карта мира (1900–1965). Справочник. —
М., 1966. — С. 38, 63, 66)

Врегулювання проблеми репарацій

Репарації — повне або часткове відшкодування переможеною державою збитків, нанесених
у ході війни державам, які перемогли.

Рішення репараційної комісії 1921 року
Німеччина повинна виплатити 6,6 млрд англійських фунтів стерлінгів
репараційної суми.
Термін — впродовж 42 років

12

План Дауеса — план економічного оздоровлення Німеччини,
затверджений Лондонською міжнародною конференцією у 1924 р.

Мета Умови
Забезпечення сплати Німеччиною репара­ Виведення французьких військ з Руру.
цій через відновлення її народного госпо­ Німеччина щорічно сплачує репарації:
дарства 1 млрд марок у 1924 р. і до 2,5 млрд —
у 1928–1929 рр.
Джерелом покриття репарацій мають бути
прибутки за рахунок розвитку економіки
Німеччини.
США надають Німеччині позики (близько
800 млн марок), спрямовані на відбудову
економіки

Результати
У Німеччині з’явилися гроші, сума яких перевищувала репарації.
Позик — 21 млрд, виплачено репарацій — 7,5 млрд.
Решта — на відбудову важкої та легкої промисловості, транспорту, соціальної сфери

План Юнга — другий репараційний план для Німеччини, прийнятий експертною комісією,
створеною Лігою Націй у 1929 р.

Мета Умови
Зменшення загального розміру німецьких Встановлення загального розміру репарацій
з Німеччини (майже 114 млрд марок).
репарацій Зменшення розміру репараційних сплат до
2 млрд марок щороку.
Проведення виплат Німеччиною протягом
37 ро­ків щорічно винятково за рахунок
надходжень до її бюджету та прибутків
залізниць.
Скасування відрахувань в рахунок репара­
цій від прибутків промисловості.
Ліквідація усіх форм контролю за еконо­
мікою Німеччини

Результати
Сприяння посиленню позицій США в Європі.
Створення бази для поширення реваншистських ідей у Німеччині.
Зміцнення великого німецького капіталу

13

Перегляд повоєнних договорів у двадцятих роках.
Перші кроки до створення системи колективної безпеки

Облаштованість і мирне існування післявоєнного світу було пов’язане з проведенням ряду між­
народних конференцій і підписанням відповідних договорів між США, Великою Британією, Фран­
цією, Бельгією, Італією, Голландією, Португалією, Грецією, Румунією, Королівством сербів, хор­
ватів і словенців, Китаєм, Японією, Німеччиною, Росією та іншими країнами.

Підписання низки багатосторонніх та двосторонніх договорів було спрямовано на зменшення
суперечок між провідними країнами світу в післявоєнний період.

Вашингтонська конференція 12.11.1921–06.02.1922 р.

Мета — обмеження морських озброєнь, розмежування сфер впливу на Тихому океані та Дале­
кому Сході

Учасники — США, Франція, Голландія, Велика Британія, Португалія, Італія, Бельгія, Китай,
Японія

Договір чотирьох держав (США, Англія, Франція, Японія) — грудень 1921 року

Скасовувався японсько-англійський договір 1902–1921 рр. про поділ сфер впливу на Тихому
океані;
підписана угода про зобов’язання поважати права держав-учасниць щодо їхніх острівних тери­
торій у Тихому океані та спільно захищати їх у разі нападу інших держав;
надавалися гарантії недоторканності тихоокеанських володінь Португалії та Голландії

Примітки
Договір сприяв об’єднанню сил його учасників у боротьбі проти національно-визвольного руху

народів тихоокеанських островів

Договір п’яти держав (США, Англія, Франція, Італія, Японія) — лютий 1922 року

Договір обмежував морські збройні сили держав-учасниць у такій пропорції:

США Англія Франція Італія Японія

5 5 1,75 1,75 3

Водотоннажність суден установлювалася не більше 35 тис. тонн;
діаметр корабельних гармат установлювався максимум 16 дюймів;
держави-учасниці не мали права будувати військово-морські бази ближче, ніж за 5 тис. км від
Японії;
підписана угода про підводний флот

Примітки
США набули рівних умов з Великою Британією для будівництва військово-морського флоту

Договір дев’яти держав (США, Англія, Франція, Японія, Нідерланди, Португалія, Італія,
Бельгія, Китай) — лютий 1922 року

Усі дев’ять держав визнавали суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність Китаю.
Усі дев’ять держав набували право мати рівні можливості економічної діяльності в Китаї і тор­
гівлі з ним

Примітки
Конференція мала антирадянську спрямованість, бо Радянська Росія — найбільша тихоокеан­
ська держава — не була запрошена. Делегація Далекосхідної республіки, яка прибула до Ва­
шингтону, не була допущена до участі в конференції

14

Генуезька конференція 10.04–19.05.1922 р.
Мета — обговорення економічних і фінансових питань відновлення Центральної та Східної Європи

Учасники — 29 країн-учасниць (з британськими домініонами — 34)

Обговорення «російського питання»

Вимоги до Росії Вимоги Росії

Сплата боргів попередніх російських урядів Визнання радянської держави де-юре.
(близько 18,5 млрд золотих рублів). Відшкодування збитків, завданих інтервенцією
Повернення або відшкодування вартості на­ Антанти в роки громадянської війни в Росії
ціоналізованих іноземних підприємств (39 млрд золотих рублів).
у Росії. Надання Росії економічної допомоги і вигідних
Ліквідація монополії на зовнішню торгівлю кредитів.
Підписання вигідних торговельних угод

Примітки
Конференція не змогла прийняти остаточного рішення, тому було вирішено продовжити
її роботу в Гаазі. Саме під час проведення Генуезької конференції в містечку Рапалло, що побли­
зу Генуї, після таємної нічної наради був підписаний сепаратний Рапалльський договір

Рапалльський договір 16.04.1922 року
Мета — вихід з міжнародної ізоляції через дипломатичне, економічне та військове співробітництво

Учасники — Німеччина, Росія

Встановлення дипломатичних відносин.
Взаємна відмова від будь-яких претензій.
Визнання Німеччиною націоналізації німецької власності в Росії, відмова від вимог її повер­
нення або відшкодування.
Встановлення режиму найбільшого сприяння у двосторонніх торговельно-економічних відно­
синах.
Взаємна відмова від відшкодування будь-яких збитків, заподіяних у попередній період.
Припинення виплат за утримання військовополонених

Примітки

05.11.1922 р. договір був розповсюджений на інші радянські республіки. У 1925 р. був допов­
нений торговельною угодою, а в 1926 р. — пактом про ненапад

15

Гаазька конференція 15.06–19.07.1922 р.

Мета — продовження обговорення «російського питання», що розглядалося на Генуезькій
конференції

Учасники — 29 країн-учасниць

Питання, що обговорювались:

про іноземну приватну власність;
про зовнішні борги;
про надання кредитів
Примітки

Досягти домовленості не вдалося через те, що учасники конференції не дійшли згоди з росій­
ською делегацією. Тому не було прийнято заключного документа

Лозаннська конференція 20.11.1922–24.07.1923 р.

Мета — обговорення близькосхідних питань, що виникли після перемоги Турції над англо-
грецькими інтервентами

Учасники — СРСР, Англія, Франція, Греція, Італія, Королівство сербів, хорватів і словенців
(КСХС), Румунія, США, Японія, Турція, Болгарія

Лозаннський мирний договір (24 липня 1923 р.)
Між Туреччиною і державами Антанти встановлювався мир.
Встановлювалися та узаконювалися нові кордони Туреччини.
Скасовувався міжнародний фінансовий контроль над Туреччиною.
Туреччина зобов’язувалася виплатити частину боргу Османської імперії.

Конвенція про протоки Босфор і Дарданелли
Встановлювався режим вільного проходу військових і торгових суден через протоки.
Заборонялося жодній країні тримати війська і зброю у протоках
Примітки
Конвенція не була ратифікована СРСР, тому що її рішення порушували інтереси держави
в Чорному морі.
Королівство сербів, хорватів і словенців відмовилося ратифікувати договір, оскільки його
зобов’язували виплатити частину турецького боргу
16

Локарнська конференція 5–16.10.1925 р.
Мета — розв’язання німецько-французьких протиріч

Учасники — Франція, Англія, Італія, Бельгія, Польща, Чехословаччина, Німеччина

Рейнський гарантійний пакт (Англія, Бельгія, Франція, Італія, Німеччина)
Німеччина визнавалася повноправним учасником міжнародних відносин.
Німеччина та Франція з Бельгією взаємно визнавали існуючі кордони.
Ці кордони гарантувалися Англією, Францією та Італією.
Держави-учасниці зобов’язалися не нападати одна на одну.
Суперечливі питання мали вирішувати через міжнародний арбітраж.
У разі порушення угоди однією з країн інші зобов’язувалися надати допомогу жертві агресії.
Рейнська зона залишалася демілітаризованою.

Франко-польський та франко-чехословацький договори
Заявлено про те, що угоди Франції з Польщею та Чехословаччиною не спрямовані проти схід­
них кордонів Німеччини.
Франція та Польща з Чехословаччиною зобов’язувалися надавати взаємну допомогу в разі на­
паду Німеччини на одну з країн
Примітки
Проекти договорів, розроблених в Локарно, були підписані 1 грудня 1925 р. в Лондоні.
Питання про східні кордони Німеччини залишалося відкритим.
У 1936 р. гітлерівська Німеччина скасувала Локарнські договори і ремілітаризувала Рейнську
зону

Пакт Бріана-Келлоґа 1928 р.

Мета — збереження миру в усьому світі

Учасники — договір підписали представники 15 країн. Невдовзі пакт підписали майже всі євро­
пейські країни

Проголошувалася відмова від війни як засобу врегулювання міжнародних суперечок, окрім як
для «самозахисту», і необхідність розв’язання будь-яких суперечок мирними засобами
Примітки
Кожна країна могла на свій розсуд тлумачити поняття «самозахист».
Документ лише посилив оптимізм щодо збереження миру

17

Версальсько-Вашингтонська система

Основи Версальсько-Вашингтонської системи були закладені Паризькою мирною конференцією.
Завершенням складання Версальсько-Вашингтонської системи можна вважати прийняття пак­
ту Бріана-Келлоґа

Сильні сторони Слабкі сторони

Новий міжнародний порядок поклав край Пер­ Умови Версальського мирного договору були

шій світовій війні; жорсткі та принизливі для Німеччини;

забезпечувалися вихід країн світу з Першої підняття хвилі шовінізму і націоналізму в пе­

світової війни й розрядження міжнародної на­ реможених країнах;

пруги; визначення кордонів у Європі, як і довоєнне,

відновлювалися основні принципи міжнарод­ було несправедливим;

них відносин; ігнорування інтересів СРСР;

були закладені основи міжнародної стабільно­ руйнація традиційної системи економічних

сті; зв’язків;

було створено першу всесвітню організацію — розростання конфліктів між великими держа­

Лігу Націй; вами;

визнавалося право народів на самовизначення; мандатна система продемонструвала прихиль­

набули незалежності ряд європейських країн; ність країн-переможниць до колоніальної

розпалися великі колоніальні імперії політики

Версальсько-Вашингтонська система мирних договорів заклала основу нової системи міжна­
родних відносин, що забезпечило стабілізацію світової політики у 20–30-ті рр. Однак запобігти
новій світовій війні не вдалося

18

ББК 63.3(0)
Г93

Рецензент:
П. В. Остапенко, кандидат історичних наук,
доцент ХарРІ НАДУ при Президентові України

Навчальне видання

Губіна Світлана Леонідівна

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ В ТАБЛИЦЯХ І СХЕМАХ

Головний редактор Ю. Єрьоменко
Відповідальний редактор А. Монастирська

Художній редактор О. Суботська
Технічний редактор В. Мельник

Підписано до друку 25.06.2015 р.
Формат 84×108 1/16. Папір газетний. Гарнітура School Book.

Друк офсетний. Ум. друк. арк. 11,76 Зам. №

«ТОРСІНГ ПЛЮС» Свідоцтво серія ДК № 2143 від 01.04.2005 р.

З питань оптових поставок звертатися:
61057, м. Харків, вул. Сумська, 13,
тел./факс: (057) 717-10-26
моб.: (067) 572-09-53, (067) 572-09-64
Е-mаіl: [email protected]

Книга — ПОШТОЮ:
м. Харків, вул. Сумська, 13,

тел.: (050) 305-05-41,
0-800-50-10-26 (лінія безкоштовна)

Інтернет-магазин: www.torsing.ua

Віддруковано з готових діапозитивів у ТОВ «ПЕТ»
Св. ДК №4526 від 18.04.2013 р. 61024, м. Харків, вул. Ольмінського, 17

Губіна С. Л.
Г93 Всесвітня історія в таблицях і схемах. Вид. 4-е – доповнене, виправлене —

Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2016. — 112 с. — (В таблицях і схемах)

ISBN 978-617-03-0789-7 (серія)

ISBN 978-617-03-0793-4

Матеріал навчального посібника охоплює історичний період з 1914 року до сьогодення. Він
викладений стисло, доступно — у вигляді таблиць і схем.

До посібника ввійшла цікава інформація, корисна для учнів під час підготовки до уроків,
тематичних атестацій, державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання або
вступних іспитів до ВНЗ.

Посібник стане у пригоді учням 10–11 класів, абітурієнтам, учителям, а також усім, хто
цікавиться історією країн Азії, Африки, Америки та Європи новітнього періоду.

ББК 63.3(0)

ISBN 978-617-03-0789-7 (серія) © Губіна С. Л., 2015
ISBN 978-617-03-0793-4 © ПП «ТОРСІНГ ПЛЮС», макет, 2016

Усі книжки серії
«В таблицях і схемах»

» Алгебра в таблицях і схемах Для мереж:
» Геометрія в таблицях і схемах ISBN 978-617-03-0789-7

» Інформатика в таблицях і схемах
» Фізика в таблицях і схемах
» Хімія в таблицях і схемах
9 786170 307897

» Біологія в таблицях і схемах
» Географія в таблицях і схемах
» Англійська граматика в таблицях і схемах
» Німецька граматика в таблицях і схемах
» Французька граматика в таблицях і схемах
» Сучасний український правопис в таблицях і схемах
» Русский язык в таблицах и схемах
» Всесвітня історія в таблицях і схемах
» Історія України. Хронологічні таблиці
» Історія України в таблицях і схемах. 5–9 класи
» Історія України в таблицях і схемах. 10–11 класи

З питань оптових поставок звертатися: ISBN 978-617-03-0793-4 КНИГА — ПОШТОЮ:
61057, м. Харків, вул. Сумська, 13, м. Харків, вул. Сумська, 13,
тел.: (057) 717-10-26
тел.: 050-305-05-41,
E-mail: [email protected] 9 786170 307934 0-800-50-10-26 (лінія безкоштовна)
Інтернет-магазин: www.torsing.ua

Назва: «Всесвітня історія в таблицях і схемах». Матеріал: папір газетний.
Штрих-код: 9786170307934. Дата виготовлення: 25.06.2015 р.

Термін придатності: необмежений. Країна походження: Україна. Товар не підлягає сертифікації.
Виробник: ПП «Торсінг плюс», м. Харків, пр-т Героїв Сталінградa, 142 б, к. 6.

Постачальник: ПП «Торсінг плюс», м. Харків, пр-т Героїв Сталінградa, 142 б, к. 6, тел. 057-71-71-026.
Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 28.02.2013 р. №05.03.02-04/11284.