Тема 3. Київська Русь (Русь-Україна)

Тема 3.
Київська Русь
(Русь-Україна)

РОЗСЕЛЕННЯ ПЛЕМІННИХ СОЮЗІВ ЛІТОПИС «ПОВІСТЬ МИНУЛИХ
ЛІТ» ТАК ГОВОРИТЬ ПРО
У 7-8 ст. на території України ЗАСНУВАННЯ КИЄВА:
проживало 7 племінних союзів –
«… То було три брати:
поляни, деревляни, сіверяни, одному ім’я Кий, а другому
волиняни (дуліби, бужани), білі
хорвати, уличі та тиверці – Щек, а третьому –
Хорив, і сестра їх – Либідь…
Із союзів племен поступово виникали
племінні князівства на чолі з князем, Зробили вони городок і на
які стали основою державності у честь брата їх
Східних слов’ян.
найстаршого назвали його
Найуспішніша консолідація Києвом…»
(об’єдання) східнослов’янських
племен відбулася у Середньмому
Подніпров’ї, де головну роль

відігравало плем’я Полян
Плем’я Полян очолював князь Кий,

який заснував місто Київ

КИЙ, ЩЕК, ХОРИВ
ТА ЛИБІДЬ

ЗАСНУВАННЯ КИЄВА КАРТА РОЗСЕЛЕННЯ
ПЛЕМІННИХ СОЮЗІВ

ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЯ СХІДНИХ СЛОВ’ЯН

Суспільно-політичний Господарський розвиток ДАВНЬОСЛОВ’ЯНСЬКІ
розвиток ВОЇНИ-ДРУЖИННИКИ
Основа господарства-
Зростання ролі вождя підсічне та перелогове
племені – князя (кагана) землеробство

Важлива роль дружини Поява двопілля (засівають
(дружина-військо і одне поле, а інше поле
найближче оточення князя) залишається «відпочивати»)

Зменшення ролі віче Заняття промислами
(народних зборів дорослих (бортництво)
чоловіків)
Розвиток ремесла
Створення городищ (ковальство)
(майбутніх міст) –
украплених поселень, у Спорудження жител,
яких оселялись князь з заглиблених у землі
дружиною (землянки)

СУСІДИ СХІДНИХ СЛОВ’ЯН Тюркомовні кочові племена, які заснували державу
на території сучасної Угорщини – Аварський
Авари\Аварський Каганат каганат
Хозари\Хозарський каганат
Тюркомовний народ, який у 8 ст. завоював Північне
Болгари/Велика Причорномор’я та Крим і створив державу –
Болгарія/Болгарське Царство Хозарський каганат.

Візантія Більшість слов’янських племен платили хозарам
данину
Варяги (вікінги, нормани)
Тюркський народ, який у 6 ст. створив у Приазов’ї
Велику Болгарію. Частина болгар під ударами
хозар відкочувала за Дунай, де у 7 ст. створила
Болгарське царство

Основний торгівельний партнер слов’ян. Часті
конфлікти через конроль над Чорним морем та

шляхом «Із варяг у греки»

Жителі Скандинавії, які мали контакти і конфлікти з
північними слов’янськими та неслов’янськими
племенами (словени, кривичі, чудь, меря)

КИЇВСЬКА РУСЬ. КНЯЗЬ АСКОЛЬД Князь Аскольд ПОДІЇ

9 ст. - формування першої (рік початку правління невідомий – до 882 р.) 860 р.

східнослов’янської держави – Представник династії Києвичів (місцева Похід Аскольда
династія) проти Візантії.
Київського князівства
Прийняв титул кагана (князя) Облога
(літописна назва – Руська Каган – титул володаря у тюркських Константинополя.
земля)
народів 860 р.
Територія формування – Київ і Звільнив полян від сплати данини
прилеглі землі племені Полян. Договір з
хозарам Візантією.
Першим Київським князем був Визнання
Прийняв хрещення і спробував Київського
Аскольд запровадити християнство князівства

У «Повісті минулих літ» є Конфлікт з місцевою елітою через 882 р.
християнство
згадка про спільне князювання Вбивство Аскольда
Убитий князем Олегом Олегом
у Києві князів Аскольда і Діра

Данина

форма
податку

КНЯЗЬ ОЛЕГ ПОДІЇ Штурм Константинополя з
суходолу за допомогою
Князь Олег 907 р. кораблів з приробленими
(роки князювання-882-912) колесами.
Утвердження династії Рюриковичів Переможний
похід проти Князь Олег прибив щит до
Проголошення Києва столицею («Матір воріт Константинополя на
міст руських») Візантії
знак своєї перемоги.
Підкорення деревлян, сіверян і радимичів, 911 р.
та приєднання земель Північної Русі. Підписання торгового
Переможний договору
Збір з підкорених племен данини у формі похід проти
Покращення умов
полюддя Візантії попереднього

Воєнні походи проти Візантії для Полюддя торгового договору.
Походи на
забезпечення вигідних торгівельних угод Збирання узбережжя
(Константинополь – головний центр збуту князем данини з
Каспійського моря.
зібраної з племен данини) підлеглого
населення

КНЯЗЬ ОЛЕГ КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА
КНЯЗЮВАННЯ ОЛЕГА

Значення князювання
Олега

Об’єднав
північні і південні

землі Русі-
України

ЗА ЛІТОПИСНОЮ Заснував
ЛЕГЕНДОЮ (ПОВІСТЬ Київську
МИНУЛИХ ЛІТ) КНЯЗЬ Державу
ОЛЕГ ПОМЕР ВІД УКУСУ (Київську Русь)
ЗМІЇ, ЯКА ВИПОВЗЛА З
Утвердив
ЧЕРЕПА ЙОГО міжнародне
УЛЮБЛЕНОГО КОНЯ визнання Русі-

України

КНЯЗЬ ІГОР ПОДІЇ Воєнна
невдача Ігоря.
Князь Ігор 941 р.
(роки князювання-912-945) Знищення
Похід проти кораблів Русичів
Підкорення деревлян, Візантії грецьким вогнем
уличів та тиверців (запальна суміш,
944 р. здатна горіти на
Великі витрати на воєнні
походи та необхідність Похід проти воді)
Візантії
збільшення данини Значення князювання Ігоря
Укладення
915 р. – поява на кордонах невигідного Продовжував
Русі нових кочовиків - торгівельного згуртовувати
договору для племена в єдину
печенігів Русі-України
державу
944 р. – переможний похід
Завершив
на Закавказзя початковий етап

Вбитий деревлянами під становлення
час повторного збору Київської Русі
данини

КНЯГИНЯ ОЛЬГА

Княгиня Ольга
(роки князювання-945-964)

Правила від імені малолітнього князя
Святослава

Помста деревлянам за смерть чоловіка.
Розправа з представниками племінної знаті

деревлян – боярами і купцями.
Спалення столиці – Іскоростеня (нині-м.

Коростень Житомирської обл.)

Приєднання земель деревлян до Київської Русі.

Упорядкування збору данини.

За київськими князями закріпили ловища –

землі, багаті на хутрового звіра.

Встановлено фіксований розмір данини - урок

Визначено місця погостів – спеціальних

осередків, у яких представники князя
регулярно збирали встановлену данину.

КНЯГИНЯ ОЛЬГА Мета візиту – Значення князювання Ольги
започаткування
957 р. мирного діалогу Започаткування
між Київською дипломатії у зовнішній
Дипломатичний візит
Ольги до Руссю та політиці
Візантією.
Константинополя Як говорить Сприяння об’єднанню
літопис, під час окремих племен у єдину
цього візиту У відповідь на
Ольга прийняла посольство- державу
християнство прибуття до
Зміцнення міжнародного
959 р. Києва авторитету Русі-України
християнської
Посольство до делегації на чолі
імператора
з ченцем
Священної Римської Адальбертом
імперії Оттона І. для можливого
хрещення Русі-

України.
Опір хрещенню з
боку язичницької

знаті

КНЯЗЬ СВЯТОСЛАВ Князь Святослав
(роки князювання-964-972)
Був язичником і боровся з Розгромив Волзьку Болгарію

християнською общиною Підкорив племена ясів і касогів.
Поширив вплив на Північний
Період його правління – це Кавказ
майже безперервні походи
965 р. – Розгромив і знищив
(«Ти, княже, чужої землі
шукаєші дбаєш про неї, а державу Хозарський каганат

свою полишив…») Приєднав до Русі місто
Тмутаракань і хозарську
Бум мужнім, хоробрим і фортецю Саркел (Біла Вежа)
принциповим воїном, мав
Забракло сил на утримання
повагу до ворога (…Йду на завойованих земель, тому
вас…») більшість завоювань були

швидко втрачені

БАЛКАНСЬКІ ПОХОДИ СВЯТОСЛАВА

967-968 рр. 969-971 рр Загибель князя
Святослава
Перший Другий
Балканський Балканський Вбитий у бою з
печенігами, які
Похід похід влаштували йому
засідку під час
1. Підкорення частини 1. Війна з повернення з
території Болгарії візантійським
імператором Болгарії
2. Намір перенести Іоанном І Цимісхієм.
столицю до м. Вбитий За літописом, з На цій чаші був
Переяславця на Дунаї 2. Поразка руського печенізьким черепа Святослава напис «Чужого
війська у битві під ханом на ім’я Куря наказав зробити шукаючи-своє
3. Повернення до Доростолом
Києва через напад на Куря чашу для вина загубив»
місто печенігів, яких 3. Мирний договір з
підбурила Візантія Візантією.

4. Завоювання 4. Відмова від
частини Болгарії Святослава від
означало загрозу претензій на
інтересам Візантії на володіння у Криму та
Балканах на Дунаї

КНЯЗЬ СВЯТОСЛАВ КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА
СВЯТОСЛАВА. ПОХОДИ
Значення князювання Святослава

Зміцнення влади
київського князя

Виснаження Київської
Русі через постійні
війни і походи

Розширення кордонів
Русі-України до
Чорного Моря

КНЯЗЬ ВОЛОЛИМИР ВЕЛИКИЙ

Після смерті Святослава ЯЗИЧНИЦЬКИЙ Князь Володимир
розпочалась боротьба трьох синів ВОЛХВ (ЖРЕЦЬ) (роки князювання-980-1015)

за владу. Приєднав Червенські землі, відвойовані у поляків
(Волинь, Червень, Белз та Перемишль)
Ярополк, Олег та Володимир 8
років боролись за право бути Підкорив радимичів, в’ячичів, волинян і білих
хорватів.
Київським князем.
Завершив формування території Київської Русі
Спочатку Ярополк напав на Олега
і вбив його. Замінив у основних центрах Руських земель
місцевих племінних князів на своїх синів та бояр.
Володимир вийшов з Новгорода Запровадив нові закони усного звичаєвого права –
походом на Ярополка.
«Устав земляний»
Ярополк загинув від рук найманих
вбивць (цілком можливо, посланих Зміцнив кордони системою укріплень («Змієві
вали») і заснував кілька міст-фортець на
Володимиром) південно-східному кордоні
980 р. – остаточна перемога
Володимира та утвердження на Провів першу релігійну реформу: спробував
реформувати язичництво та проголосив Перуна
Київському престолі
верховним божеством

КНЯЗЬ ВОЛОЛИМИР ВЕЛИКИЙ

КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА
ВОЛОДИМИРА.

КНЯЗЬ
ВОЛОДИМИР

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА Передумови
запровадження
християнства

Причини Русько-Візантійський союз.

запровадження Вибір князем віри. Візантійський імператор

християнства Згідно літопису, Володимир пообіцяв видати за князя свою

обирав віру для Русі-України між сестру – Анну, якщо Володимир

мусульманством, іудаїзмом та допоможе імператору у

Ідеологічне християнством придушенні заколоту у Візантії

об’єднання всіх

східнослов’янських

племен 1. Відмова

візантійського 2. Похід Володимира на

Встановлення імператора видати Корсунь (Херсонес)
рівноправних заміж Анну

дипломатичних

відносин з Привід до

іноземними запровадження
державами християнства

3. Охрещення 4. Одруження з
Володимира у Візантійською
Херсонесі (нині-
Севастополь) принцесою

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА

988 р. Особливості
запровадження
запровадження християнства
християнства як
державної релігії Хрещення всіх жителів
Києва у р. Почайна
Русі-України (притока Дніпра)

Язичництво Знищення язичницьких
ідолів
Обожнювання сил
природи, рослин і Християнство
тварин, віра у культ
Віра в Триєдиного
предків і Бога – Бога Отця,
людоподібних істот Бога Сина Ісуса
(русалки, лісовики і Христа і Святого

т.д.) Духа

ХРЕЩЕННЯ КИЯН

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ЗЛАТНИКИ І
СРІБНИКИ.
Результати запровадження християнства
ГРОШІ КНЯЗЯ
Зміцнення міжнародного авторитету Київської Русі ВОЛОДИМИРА

Початок політики «шлюбної дипломатії»

Початок тривалої боротьби з язичництвом.
Заснування церковної організації

Введення нового податку (церковна десятина)

Будівництво першої кам’яної церкви Русі-України –
Десятинної церкви (спорудженої на кошти від
церковної десятини)
Початок карбування власних золотих і срібних
монет (златники і срібники).
На зворотному боці монет зображено тризуб –
особистий герб князя Володимира.
Розширення меж міста Києва.
Будівництво «міста Володимира»

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА

Значення запровадження Значення князювання
християнства Володимира Великого

Створення потужної централізованої Зміцнення держави та
держави міжнародного авторитету

Сприяння об’єднанню Київської Русі
східнослов’янських племен
Запровадження
Руйнація залишків родо-племінних християнства як державної
відносин у східних слов’ян
релігії
Сприяння розвитку писемності, освіти,
літератури, мистецтва Перехід від завойовницьких
походів до оборони
Зміцнення міжнародного авторитету
Русі-України кордонів Київської Русі

Встановлення рівноправних зв’язків з
європейськими державами

КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ МУДРИЙ Князь Ярослав
(роки князювання-1019-1054)
Після смерті Володимира 1024-1036 рр. – поділ земель Київської Русі
Великого сини князя починають між князями-братами Ярославом і
боротьбу за Київський престол.
Мстиславом.
Згідно літопису, пасинок
Правобережні землі з Києвом належали
Володимира Святополк убиває Ярославу, а Лівобережні з Черніговом –

синів Володимира – князів Мстиславу.
Святослава, Бориса та Гліба. 1036 р. – початок одноосібного князювання

Святополка називають Ярослава Мудрого після смерті брата
Мстислава
Окаянним
1036 р. – остаточний розгром Печенігів.
Із Новгорода проти Святополка
1037 р. – спорудження Софійського Собору
виступає князь Ярослав. у Києві на місці битви з Печенігами.

1019 р. – битва на 1041-1043 рр. – невдала війна з Візантією.
р. Альта між Святополком та

Ярославом.
Перемога Ярослава.

КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ МУДРИЙ БІБЛІОТЕКА І
СКРИПТОРІЙ
Особливості правління Ярослава Мудрого

Уклав перший збірник писаних законів – «Руська Правда».

За цими законами припинялась традиція кровної помсти, а найбільш поширеним покаранням
став штраф – віра.

Заснував у Софійському соборі бібліотеку та скрипторій – майстерню з

переписування книг.

Здійснив походи на узбережжя Балтійського моря та заснував м. Юр’їв (зараз – Тарту)

Величезну роль надавав політиці «шлюбної дипломатії».

Ярослав породичав своїх дітей з представниками князівських та королівських дворів Норвегії,
Угорщини, Німеччини, Візантії, Англії та Франції.

1051 р. – з Ініціативи Ярослава обрання митрополитом Київським Іларіона – першого

русича на цій посаді.

Розробив новий принцип престолонаслідування, який грунтувався на старшинстві.

Кожен син почергово мав право володарювати у Києві.
Сформував політичний заповіт, в якому закликав своїх дітей уникати міжусобиць і слухатись

старшого з братів.

1051 р. – Заклав Печерський монастир у Києві.

КИЇВСЬКА РУСЬ
ЗА ЯРОСЛАВА
МУДРОГО

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ. АННА ЯРОСЛАВНА

Анна Ярославна Значення князювання Ярослава
Мудрого
Найвідоміша донька
Ярослава Мудрого, яка Перетворення
Київської Русі на
стала дружиною могутню європейську
французького короля
державу
Генріха І
Упорядкування
Анна привезла до Франції правових та соціальних

давньоруське євангеліє, відносин громадян

яка стало національною
святинею французів і
відоме під назвою
«Реймське євангеліє».

Перетворення Києва на
одне з найкращих міст

Європи

ТРІУМВІРАТ ЯРОСЛАВИЧІВ. 1073-1113 р. Значення князювання
Міжусобна тріумвірату Ярославичів
Правління Ярославичів (Ізяслав, боротьба
Святослав, Всеволод). Розпочався поступовий
князів за владу занепад Київської Русі і
Роки правління-1054-1073. занепад влади великого

Після смерті Ярослава Мудрого-правління трьох князя.
його синів – Ізяслава, Святослава і Всеволода.
Набіги нових кочових племен-
Усунення від влади молодших братів (ізгої), що половців-негативно вплинули
стало підгрунтям майбутніх міжусобиць
на розвиток Русі-України
Поява на південних кордонах Русі-України нових
Прийнято новий принцип
кочовиків-половців престолонаслідування

1068 р. – битва на р. Альта. Поразка братів від

половців.

1068 р. – повстання у Києві проти князя Ізяслава,

спровоковане відмовою князя видати киянам
зброю для помсти половцям.

1072 р. – з’їзд у Вишгороді. Ухвалення закону

«Правда Ярославичів». Внесення змін до «Руської
Правди»

ЛЮБЕЦЬКИЙ З’ЇЗД (СНЕМ) КНЯЗІВ Основні рішення Любецького
з’їзду князів
1097 р. – відбувся
Любецький з’їзд (снем) Схвалено принцип князівської вотчини
князів ( у м. Любеч, нині- (володіння): землі переходили від
селище в Чернігівській обл.) батька до сина без претензій від
інших та до інших братів («…кожен
Скликав снем хай держить вотчину свою…»)
переяславський князь
Володимир Мономах. Вотчинні землі закріплювались за
певними гілками князівського роду і
Учасниками з’їзду були могли передаватись у спадок
Київський князь Святополк,
Переяславський князь Досягнуто домовленості про спільну
Володимир, Смоленський боротьбу проти половців
князь Давид та («…Відтепер з’єднаємося в одне
Теребовлянський князь серце й захистимо Руську землю…»)
Василько.

Мета з’їзду – припинити
князівські чвари та
об’єднати князів проти
половців.

ЛЮБЕЦЬКИЙ З’ЇЗД (СНЕМ) КНЯЗІВ ЛЮБЕЦЬКИЙ З’ЇЗД КНЯЗІВ

Наслідки Любецького з’їзду князів (1097 р.)

Завдяки порозумінню, якого досягли князі
настав короткотривалий мирний період без

князівських міжусобиць.
Перши порушив умови снему смоленський

князь Давид.
Поклав початок широкому застосуванню

системи загальноруських з’їздів князів.

Проведення спільних походів проти
половців

З’їзд поклав початок новому принципу
престолонаслідування в Київській Русі

(вотчинний)
Посилення економічної та політичної
незалежності окремих князів та бояр.

ВОЛОДИМИР МОНОМАХ

1113 р. – відбулось київське Князь Володимир Мономах
(роки князювання – 1113-1125 р.)
повстання міської бідноти
(хлопів) і сільського Об’єднав під своєю владою більшість земель Русі-
населення України

Налякані київським Ухвалив нове зведення законів – «Устав», який
повстанням бояри і купці
звернулися до доповнював «Руську правду»

переяславського князя Завершив розгром половців і відігнав їх від
Володимира Мономаха
кордонів Київської Русі.
посісти княжий престол у Здійснив 83 великі воєнні походи.
Києві.
Спорудив дерев’яний міст через Дніпро біля
Вишгорода ВОЛОДИМИР
МОНОМАХ
Автор «Повчання дітям» - настанов та

рекомендацій для власних дітей, яким чином їм
керувати державою.

Підтримував династичні зв’язки з різними
європейськими країнами.

МСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ

Князь Мстислав Володимирович
(роки князювання – 1125-1132)

Продовжував політику батька-Володимира Мономаха

– по збереженню єдності Русі-України

Зміцнював княжу владу у Києві, тримаючи у покорі
чисельних родичів

Здійснив успішні походи проти половців

Ходив у воєнні походи проти Литви

Нащадки назвали його Мстислав Великий

Підтримував династичні зв’язки зі Швецією, Норвегією,
Польщею, Чехією, Візантією.

Мстислав Володимирович – останній князь
єдиної Київської Русі.

Після його смерті держава остаточно розпадається

на окремі незалежні (удільні) князівства.

ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ

Феодальна розробленість Причини феодальної роздробленості

-формування на території держави Велика територія держави
окремих удільних (незалежних)
князівств Відсутність розгалудженного ефективного апарату
управління державою
Передумови:
Розвиток великого землеволодіння, зміцнення його
1. Посилення економічної та
політичної незалежності князів та вотчинної форми
бояр.
Етнічна неоднорідність населення
2. Любецький з’їзд князів, якій
затвердив принципи удільності: Відсутність чіткого і постійного механізму передачі
спадкове землеволодіння (від батька влади
до сина) певними територіями
(уділами, князівствами), а також Занепад торгівельного шляху « Із варяг у греки »
закріплення територій (князівств) за
певними родинами з роду через Хрестові походи і ослаблення Візантії.
Рюриковичів.
Через занепад шляху Київ залишився осторонь
основних торгових шляхів і втратив своє
економічне і політичне значення.

Постійні напади кочівників та втручання сусідніх
держав у внутрішні справи Київської Русі

ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ Князівства часів
роздробленості на
Київ не був спадковою вотчиною території України

якоїсь з князівських родин. Київське

Кожен удільний князь намагався Чернігово- Переяславське
скористатись своєю силою для Сіверське
зміцнення княжої влади,
захоплення Києва та відновлення
централізованої держави.

Князі й надалі збиралися на з’їзди,
де намагалися вирішувати всі
питання і суперечки між собою.

В удільних князівствах відбувалося
піднесення міст, збільшення
кількості населення та прогрес у
сільському господарстві.

Галицьке Волинське

ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ

ЄДИНА КИЇВСЬКА РУСЬ УДІЛЬНІ КНЯЗІВСТВА

КИЇВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО АНДРІЙ БОГОЛЮБСЬКИЙ

Київське князівство

Головне місто – Київ
Населення – бл. 50 тис. осіб

Постійні суперечки між князями з Київський престол

Протягом 1146-1246 р. – Київський престол 46 разів переходив

з від одного князя до іншого

1169 р. – погром і розграбування Києва володимиро-
суздальським князем Андрієм Боголюбським (син Юрія

Долгорукого)

Андрій Боголюбський намагався знищити Київ щоб підняти
значимість Володимиро-Суздальського князівства (зараз-

територія Російської Федерації)

1223 р. – битва на р. Калка між руськими князями і
монголами.
Поразка руських князів і остаточний занепад Київського
князівства

ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

До складу князівства входила 1185 р.
велика кількість міст –
невдалий похід новгород-
Чернігів, Новгород-
Сіверський, Путивль, сіверського князя Ігоря
Брянськ, Курськ, Стародуб Святославовича проти

та інші. половців

Правила князівством династія Цьому походу присвячений
чернігівських князів твір невідомого автора

Ольговичів «Слово о полку
Ігоревім»
Найвідоміший чернігівський
У творі засуджувались
князь – Михайло князівські чвари та лунав
Всеволодович
заклик до єдності всіх
руських князівств

ІГОР СВЯТОСЛАВОВИЧ В ПОХОДІ

ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО 1169-1187 р. ЛІТОПИС

Головне місто – Переяслав Правління відомого «…І плакали по
переяславського князя ньому всі
Князівство політично Володимира Глібовича
залежало від Києва переяславці… За
(онук Юрія ним же Украйна
Землі князівства були Долгорукого)
основним об’єктом набігів багато
1187 р. постогнала…»
половців.
У розповіді про
Щоб мати можливість смерть князя
успішно захищатись, Володимира
князівство постійно Глібовича

потребувало допомоги літописець вперше
ужив назву
київського князя «Україна».

Це найдавніша
згадка назви
«Україна» у

писемних джерелах

ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО Найбільшої могутності Ярослав Осмомисл
Галицьке князівство (роки князювання – 1152-1187)
Головне місто – Галич досягло за часів
Постійне протистояння з боярством, яке
Засновник династій галицьких князювання Ярослава не бажало втрачати свій вплив в князівстві
Осмомисла (сина князя
князів – Ростислав Будівництво та укріплення міст
Володимирович (онук Володимирка)
Ярослава Мудрого) Походи проти половців, добросусідські
відносини з Угорщиною, Польщею та
1141 р. – князь Володимирко Візантією

об’єднав усі Галицькі землі в одне Приєднав до князівства землі між
князівство Карпатами і Дністром, а також пониззя
Дунаю
В Галицькому князівстві було У «Слові о полку Ігоревім» є такі слова про

надзвичайно впливове боярство Ярослава Осмомисла: «…Підпер гори
Угорські своїми залізними полками,
Бояри часто не залежали від заступивши королеві дорогу, зачинив
ворота Дунаєві…».
влади князя, і діяли на користь
своїх земельних чи фінансових
інтересів.

ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВОВИЧ,
КНЯЗЬ ВОЛИНСЬКИЙ
Головне місто – Володимир

Також до князівства входили міста: Белз,
Червень, Берестя, Дорогичин

Волинське князівство мало міцні зв’язки

з Києвом.

Князівську династію на Волині

започаткував князь Ізяслав
Мстиславович (онук Володимира
Мономаха)

1199 р. – похід князя Романа
Мстиславовича на Галич.

Захоплення міста та об’єднання
Галицького та Волинського князівств.

Роман Мстиславович боровся за

об’єднання Русі-України, ходив на
половців, втручався у боротьбу
польських князів

ПОЛІТИЧНА СТРУКТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Форма правління- 2. Князівська Рада НАРОДНЕ ВІЧЕ

монархія Виконувала дорадчі функції.

На чолі держави-князь з Князь часто звертався за
підтримкою чи порадою, але не
династії Рюриковичів зобов’язаний був виконувати
рішення Ради, або погоджувати з
1. Великий князь нею свої дії.

Головний носій державної влади, До князівської ради входили:

представник держави на бояри, старші дружинники,
міжнародній арені представники міської знаті та
вищого духовенства
Зосереджував у своїй особі усю
3. Віче
повноті влади: законодавчу,
Народні збори дорослих
виконавчу, судові і військову чоловіків.
Обговорювались питання
Решта князів, які правили окремими воєнних походів, укладання угод,
розподілу посад в державі
землями, корились і визнавали тощо.
владу верховного київського З посиленням влади князя роль
князя (система васалітету). віче зменшується

Військову підтримку князя
забезпечувала дружина, а
ідеологічну-церква.

СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Привілейоване 2. Бояри 4. Міщани
населення
Місцева родоплемінна Заможні купці, дрібні
(кращі люди) знать торговці, крамарі, ремісники

Впливові дружинники, які Залежно від рівня доходів і
за військову службу роду занять займались
отримували від князя міжнародною торгівлею
земельні наділи та маєтки
Вступали в родинні зв’язки з
1. Князі 3. Дружинники боярами і домінували у ПРАВОСЛАВНИЙ
міській політиці МИТРОПОЛИТ
Представники династії Брали участь у воєнних
Рюриковичів походах 5. Духовенство

Найбільша влада у За вірну службу Сформувалося як стан після
державі отримували грошову хрещення Русі-України
винагороду, а також
Найбільші землевласники землю Поділялося на верхівку
(чорне духовенство-
Обіймали деякі державні митрополити, єпископи,
посади ігумени монастирів) і на
рядових священників (біле
духовенство)

СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ 4. Челядь

Непривілейоване 2. Закупи Залежні селяни, які
населення втратили власне
Тимчасово залежні селяни господарство і працювали
(чорні люди) на землевласника
Через різні причини
втратили своє Челядь можна було
господарство і змушені обмінювати, продавати,
були працювати на дарувати, передавати у
феодала (землевласника) спадщину і т. д.
за купу (грошова позика)
5. Холопи
1. Смерди 3. Рядовичі СЕЛЯНСЬКА СІМ’Я
Особи, які перебували в (СМЕРДИ)
Особисто вільні селяни, Тимчасово залежні селяни повній власності
які мали власну землю і землевласника
господарство Укладали з
землевласником договір 6. Ізгої
Виплачували князю данину про найм (ряд) і, згідно з
і служили у його війську документом, працювали в Особи, які з різних причин
господарстві вийшли зі своїх соціальних
Становили основну масу землевласника груп і втратили з ними
населення Русі-України зв’язок

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РУСІ-УКРАЇНИ

Найбільшою цінністю була земля. Ще одна форма повинності- відробітки,

Найбільший землевласник-київський роль яких зростала, коли князь чи
князь. землевласники (бояри, монастирі)
прагнули збільшити обсяг
Зв’язок між володарями (князями) і сільськогосподарської продукції ( для
підвладними (населенням країни) потреб армії, чи на продаж).

відбувався у формі збору данини, яку Селяни і містяни брали участь у

сплачували натурою (продуктами) або будівництві і укріпленні міст а також в
грошима.
утримуванні та ремонті доріг
Данину спочатку збирали від кожного
Існувало два типи землеволодіння
будинку (диму) – подимне, а потім від
Умовне( помістя) Вотчинне КНЯЗЬ З
кожного земельного наділу – від рала. (безумовне) БОЯРАМИ
земля, яка
З 10 ст. виника повинність «повоз» - надавалась князем земля, яка
передавалась у
тобто постачання коней на потреби за державну чи
князя чи дружини. військову службу спадок

Смерди також несли військову

повинність – складали народне
ополчення.

МІСЬКЕ ЖИТТЯ Структура давньоруського ДАВНЬОРУСЬКЕ
міста МІСТО
Найдавніші
поселення Кожне поселення (місто) оточене
міського типу земляним насипом- валом
виникли у 6-8
На валах встановлювалась стіна –
столітті острог, частокіл із загострених колод
утворював острожну стіну
Літопис такі міста
називає «Гради», Центральна частина укріпленого
тобто укріплення поселення (міста) – дитинець, добре
огороджений стінами
Варяги у 9-10
столітті називали У княжому місті всі вулиці сходились до
дитинця
Русь Гардаріка
(країна міст) В дитинці жили князь, духовенство та
дружина

Навколо дитинця розташовувався
«пригород» – торгово-ремісничій посад

Саме мешканці посадів частіше за все
потерпали від ворожих набігів

ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ РУСІ-УКРАЇНИ

Сільське господарство Ремісництво Торгівля

Поширення промислів: Розвиток металургії та Наявність торгових шляхів:
мисливство, рибальство, залізообробки 1. «Із Варяг у Греки» (до Візантії)
бортництво (бджолярство) Виготовлялись ножі, ножиці, замки, 2. «Солоняний» (До Європи)
мечі, кольчуги, щити тощо. 3. «Залозний» (До Азії та Близького
10 століття – поява плуга Сходу)
(підвищення врожайності) Розвивалось гончарство
(продукція-переважно на продаж) Основний торговий партнер –
Перехід до трипільної Візантійська імперія
системи обробки землі Розвивалась ювелірна справа,
виготовлення прикрас Підвищення ролі грошей, які
Згідно цієї системи земля поступово витісняють натуральний
ділилась на три частини: на Була поширена скань-вироби з обмін
першій сіяли ярові культури, крученого срібного чи золотого
на другій – озимі, третя – дроту та зернь – маленькі золоті чи В грошовому обігу були гривні
відпочивала («лежала під срібні зерна накладались на (срібні злитки), а також златники і
паром») малюнок срібники (монети)
Таким чином відновлювалась
родючість грунтів. Поширені були іноземні гроші –
таланти (переважно з Європи) та
дирхеми (переважно з Азії)

КУЛЬТУРА РУСІ-УКРАЇНИ

Періоди розвитку Писемність
культури:
В Київській Русі використовували дві мови:
ДО 988 Р. 1. Церковно-слов’янська -мова церкви, якою

ДОХРИСТИЯНСЬКИЙ писались книги («книжна мова»)
(ЯЗИЧНИЦЬКИЙ) ЕТАП
2.Народна мова – використовувалась у
ВІД 988 Р.
повсякденному житті
ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЕТАП
Книжну мову знали лише освічені люди- ченці,
книжники, князі, знать БРАТИ-ПРОСВІТНИКИ
КИРИЛО І МЕФОДІЙ
Після прийняття християнства виникла Кирилиця

– слов’янська абетка, винайдена братами

Кирилом і Мефодієм.

Кирилиця походить від грецького алфавіту,

доповнена кількома літерами, що передавали
шиплячі звуки

Серед пам’яток писемності виділяють написи на
побутових речах, зброї, стінах і т.д.

Ці написи називають епіграфічними пам’ятками

Цінним пам’ятками писемності є графіті на
стінах Софії Київської

КУЛЬТУРА РУСІ-УКРАЇНИ Береста Писало

Освіта оброблена кора берези металевий стрижень,
гострим кінцем якого
Осередками освіти в Київській Русі вишкрябували літери
були церкви і монастирі, а учителями
священники (переважно греки)

Перша школа заснована за
князювання Володимира Великого, в
якій вчились діти з оточення князя

Ярослав Мудрий заснував школу, у
якій навчалось бл. 300 дітей
священників та старост

Перша школа для дівчат з’явилась у
1086 р. при Андріївському монастирі
(Київ) за ініціативи Ганни (Янки), внучки
Ярослава Мудрого.

У навчальному процесі
використовували писало, бересту та
воскові таблички

КУЛЬТУРА РУСІ-УКРАЇНИ Усна народна творчість БОГАТИР ІЛЛЯ
МУРОМЕЦЬ
Наука Основні жанри: билини,
пісні, загадки, приказки,
Основні джерела знань – казки
перекладені іноземні книги
Билини-народні героїчно-
Важливу роль відігравала
патріотичні пісні, в яких
медицина. оспівувались воєнні
перемоги Київських князів
Монах Агапіт (Києво-
Головні герої – князь
Печерська лавра) – відомий
цілитель Володимир (Красне
сонечко), богатирі Ілля
1076 р. – відомості про Муромець, Альоша
хірургічну операцію з Попович та Добриня
Микитич
видалення пухлини на шиї князю
Святославу Ярославичу Основна ідея билин –
Онука Володимира Мономаха
захист Русі-України від
Євпраксія написала медичний ворогів
трактат «Мазі»

КУЛЬТУРА РУСІ-УКРАЇНИ Література Пергамент

«Книжковий фонд» Київської Дорогий матеріал для письма- Спеціально оброблена шкіра
Русі складав приблизно 130-140 тварин
пергамент
тис. томів літератури. Мініатюра
Яскраве оформлення – заставка та
Книжкова культура Русі ініціал Ілюстрація, якою
формувалась передусім за оздоблювали книгу
Наявність мініатюр, для створення
візантійськими та Заставка
болгарськими зразками. яких використовували розчинене
золото і фарби, розчинені на яєчному Композиція з орнаменту на
Осередками створення книг були жовтку початку книги чи розділу

скрипторії – спеціальні Коштовна оправа, інколи з дорогих Ініціал

приміщення, де книги писались матеріалів – золота, срібла, Розмальована та
або переписувались. дорогоцінного каміння орнаментована різними
декоративними елементами
2 пол.11-1 пол. 13 ст. – час Висока вартість книги її
перша буква розділу
найбільшого розквіту літератури недоступність для більшості
Русі-України. населення Київської Русі

КНИЖКОВІ ПАМ’ЯТКИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Остромирове 1056-1057 рр. Найдавніша книга Русі-України, що збереглась.
Євангеліє
Збірник різних за тематикою творів (переважно
Ізборник
Святослава 1073-1076 рр. візантійських вчених), які розтлумачували деякі

Слово про біблійні сюжети, а також повчали і давали настанови
закон і
1037-1050 рр. Твір авторства митрополита Іларіона. Це перший
благодать оригінальний літературно-церковний твір, що
зберігся.
Повість
минулих літ 1113 р. Літопис, який започаткував літописну творчість
Київської Русі.

Літопис, написаний ченцем Печерського монастиря
Нестором (Літописцем)

Повчання дітям 1096-1117 р. Мемуарний твір авторства Володимира Мономаха,

написаний у формі повчання своїм дітям і нащадкам

Слово о полку 1187 р. Найвизначніша пам’ятка руської літератури.
Ігоревім Невідомий автор описує похід новгород-сіверського

князя Ігоря Святославовича на половців у 1185 р. НЕСТОР ЛІТОПИСЕЦЬ
Автор закликає руських князів забути чвари між

собою і спільно захистити рідну землю від
небезпечного ворога.

КУЛЬТУРА РУСІ-УКРАЇНИ (АРХТЕКТУРА)

Архітектура Основні пам’ятки Русі-
України
Почала активно розвиватись після
Десятинна 989-996 Перша кам’яна споруда Русі-
хрещення Київської Русі церква (Храм рік України, збудована у Києві за
наказом Володимира Великого.
В архітектурі переважали Богородиці) Зруйнована у 1240 р. під час

візантійські традиції. монгольської навали.

В дохристиянський період –

домінування дерев’яних і земляних

будинків та укріплень

З 10 ст. – поява кам’яної архітектури.
Більшість архітектурних пам’яток
збудовані за часів роздробленості

Русі-України

Основний будівельний матеріал –

плінфа (широка і плоска обпечена

плитоподібна глина

КУЛЬТУРА РУСІ-УКРАЇНИ (АРХТЕКТУРА)

Основні пам’ятки Русі-
України

Спасо- 1036 Один з найдавніших
Преображен рік соборів, який дійшов до
ський собор нашого часу. Закладений у

(Чернігів) Чернігові князем
Мстиславом

Володимировичем.
Головний собор

Чернігівського князівства