The words you are searching are inside this book. To get more targeted content, please make full-text search by clicking here.

Підручник 6 клас Українська література Калинич Дячок 2023

Discover the best professional documents and content resources in AnyFlip Document Base.
Search
Published by Підручники, 2023-10-25 10:28:28

Підручник 6 клас Українська література Калинич Дячок 2023

Підручник 6 клас Українська література Калинич Дячок 2023

300 Додаток ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИЧОК Алего́рія — утілення загальних понять («добро / зло», «вірність / зрада», «чесність / обман») в конкретних образах: «хитрість — лисиця»; «боягузливість — заєць» тощо. Акровірш — віршована за́гадка, відгадку на яку можна прочитати за першими літерами кожного рядка. Анафора (єдиний початок) — повтори однакових слів та словосполучень на початку віршованих рядків, строф або речень. Зазвичай анафору використовують для піднесення емоційної сили вірша. Байка — короткий (переважно віршований) алегоричний повчально-гумористичний чи сатиричний твір. Зазвичай байка складається з оповідної частини та висновку-повчання, яке часто називають «мораль» (у Григорія Сковороди — «сила»). Іноді мораль є на початку твору. «Батьком» світової байки вважають давнього грека Езопа. Популярними українськими байкарями були Григорій Сковорода, Леонід Глібов, Микита Годованець та ін. Весня́нки — це обрядові пісні, якими закликали весну, прославляли її прихід та оспівували пробудження весняної природи, висловлюючи сподівання на добрий урожай. Віршована мова — ритмічно впорядкований текст, у якому рядки зазвичай римуються. Віршови́й ритм — закономірне чергування певних елементів вірша (наголосів, складів, рядків тощо). Головне в ритмі – постійна повторюваність цих елементів. Гімн (славень) — це урочиста пісня переважно на честь держави, яку виконують під час свят, офіційних прийомів, військових парадів, спортивних змагань тощо. Гіпербола — художній прийом, який полягає в навмисному перебільшенні (рис людини, властивостей та ознак певного предмета чи явища тощо) для надання зображуваному виразності. Гумор — доброзичливий сміх, спосіб передачі комічного. Гумористична повість — повість (див. нижче «повість»), у якій персонажі, події та описи зображені в беззлобно-добродушному, жартівливому тоні. Гумореска — невеликий художній твір про смішну пригоду чи рису характеру людини. Громадянська (патріотична) лірика — поетичні твори, присвячені актуальним проблемам суспільного життя. Детектив — різновид пригодницької літератури; твори про загадкові злочини та їх розкриття. Драма (драматичний твір) — твір, призначений для постановки на сцені, інсценізації. Епітет — художнє означення; означення в переносному значенні. Епічний твір — зазвичай прозовий твір, у якому описані певні події, явища, характери (казка, оповідання, повість тощо). Загадка — малий жанр фольклору, дотепне запитання, часто у віршованій формі, яке потребує відповіді (відгадки). Ідея твору — головна думка (чи емоція), яку автор утілює у своєму творі. Інтер’єр (у літературі) — вид опису, змалювання приміщень зсередини та предметів, які оточують персонажів твору.


301 Історичне оповідання — оповідання на історичну тематику (про історичні події, історичних персонажів тощо). Казка — народний або авторський художній твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил. Казка-притча — це твір, у якому поєднані ознаки як казки (див. «казка», так і притчі (див. «притча»). Календарно-обрядові пісні — ті пісні, які виконували під час обрядів відповідно до календарних свят. Коля́дка — це величальна календарно-обрядова пісня, яку виконували мелодійно, прославляючи народження Ісуса Христа. Композиція твору — побудова літературного твору, що включає сюжетні (зав’язка, розвиток подій, кульмінація, розв’язка) та позасюжетні (інтер’єр, портрет, пейзаж, внутрішній монолог тощо) елементи. Конфлікт — зіткнення протилежних сил, героїв тощо. Головний конфлікт казки — це боротьба добра зі злом (зазвичай добро перемагає зло). Легенда — невелика оповідка про якісь події, людей, богів, походження географічних назв тощо, у якій правда поєднана з вигадкою. Лірика (від назви муз. інструмента «ліри») — сукупність творів (переважно віршованих), що не мають чітко окреслених сюжетів, подій. Їм притаманні емоційність, схвильованість, особлива задушевність. Ліричний герой — образ, що виникає в уяві читача під враженням утілених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов’язково тотожний з автором. Ліричний відступ — прийом у ліро-епічному творі, коли автор безпосередньо висловлює свої міркування щодо композиції або сюжетних ліній цього твору, учинків або характеристики героїв, певних явищ, асоційованих із зображуваними подіями. Ліричний твір — поетичний текст, що належить до лірики (див. вище «лірика). Ліро-епічний твір — художній твір, у якому поєднано епічне (розповідь) і ліричне (почуття) зображення життя. Література — слово «література» походить із латинської мови (від «litera» — «літера, буква») й означає «те, що написане літерами» (див. нижче «художня література»). Художня література — це вид мистецтва, що відтворює дійсність у художніх образах, засобами образного слова створює нову художню реальність. Вона втілюється в прозових, поетичних або драматичних творах. Літературна (авторська) казка — казка, написана конкретним автором, письменником (на відміну від народної / фольклорної казки, створеної народом). Літературний твір — текст, що належить до художньої літератури (фольклору): прислів’я, приказка, за́гадка, казка, вірш, оповідання тощо. Літо́пис — твір, у якому оповідь ведуть за роками («літами»). Міф — (від грецького слова mythos — розповідь, оповідка) — прадавні уявлення про походження та закони життя Всесвіту й людства. Метафора — слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета чи явища на інші на основі подібності чи контрасту: «комп’ютерна мишка», «ніс човна» тощо. Мистецтво — вид людської діяльності, що відображає дійсність у конкретночуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів.


302 Мова автора — мова оповідача в художньому творі. Мова дійових осіб — мова персонажів літературного твору. Мотив (у літературному творі) — 1) те саме, що й тема; 2) складова теми. Мораль байки (сила) — її повчальний зміст (див. вище «байка»). Народний переказ — оповідка про визначні історичні події та їхніх героїв. Хоча за змістом переказ нагадує легенду, він містить менше казково-фантастичних та алегоричних елементів. Оповідання — невеликий прозовий твір, у якому йдеться про одну або кілька подій із життя одного чи кількох головних персонажів протягом обмеженого проміжку часу. Пейзаж — зображення природи, довкілля в художньому творі. Пейзажна лірика — ліричний твір, у якому зображено пейзаж (див. вище «пейзаж»). Персонаж твору — дійова особа художнього твору (книжки, спектаклю, кінофільму, гри тощо). Персоніфікація (різновид метафори) — перенесення властивостей людини на предмети чи явища природи. Наприклад: сонечко всміхається, тінь лягає, час іде. Пісня — невеликий словесно-музичний твір, призначений для співу. Повість — твір, у якому йдеться про історію одного людського життя чи його значної частини, яка обов’язково перетинається з долями інших людей (персонажів). Повість-казка — твір, у якому поєднані риси казки (див. «казка») й повісті (див. «повість»). Поема — один із жанрів ліро-епосу; великий віршований твір, у якому порушуються важливі проблеми минулого, сучасного чи майбутнього. Порівня́ння — пояснення одного предмета або явища за допомогою зіставлення з іншим, схожим на нього. Портрет — у літературі: опис зовнішності персонажів художніх творів. Пригодницька науково-фантастична повість — повість, у якій зображено пригоди (часто небезпечні) літературних персонажів та фантастика. При́казка — стислий крилатий народний вислів (іноді вкорочене прислів’я, але без властивого йому повчання): як рак на горі свисне; як моє не в лад — я зі своїм назад тощо. Прислів’я — короткий ритмічно організований вислів із повчальним змістом: Життя без книжок — мов небо без зірок. Вудити без гачка і вчитися без книги — даремна праця. Притча — невеличка оповідка з глибоким повчальним змістом, яка містить якусь моральну настанову в алегоричній (прихованій, непрямій) формі. Прозо́ва мова — ритмічно невпорядкована мова (на відміну від віршованої). Рефрен — приспів у пісні, постійно повторюваний фрагмент вірша. Рима — співзвучність, суголосся закінчень рядків у вірші: красива — невгасима, Україна — солов’їна. Різдвяне оповідання (різдвяна повість, казка тощо) — художній твір, дія якого відбувається напередодні та під час Різдва та який має щасливу розв’язку, тісно пов’язану із суттю та духом цього свята. Яскравими прикладами різдвяних творів є «Різдвяна пісня в прозі» Ч. Дікенса, «Сосонка» Олени Пчілки, «Ніч перед Різдвом» М. Гоголя, «Вертеп маленького хлопчика» І. Калинця.


303 Сатира — 1) різкий, викривальний сміх; 2) художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднане з гострим осміянням, глумлінням; спосіб передавання комічного. Символ — умовне позначення якогось явища, поняття, предмета. Наприклад, у поемі Миколи Вороного «Євшан-зілля» гіркуватий запах цього зілля (полину) не лише нагадує юнакові про половецький степ, а й символізує любов до Батьківщини. Сюжет твору — події літературного твору, подані в певній послідовності. Основні елементи сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. Тема твору — те, про що йдеться, що автор розповідає читачам, найголовніше питання, розкрите у творі. Усна народна творчість (фольклор) — колективні (народні) твори, які передавали з уст в уста (усно); фольклором називають словесну творчість певного народу: український фольклор, англійський фольклор, японський фольклор тощо. Усмішка — різновид гуморески (див. вище «гумореска»), уведений до української літератури Остапом Вишнею. Своєрідність жанру усмішки полягає в поєднанні іронічних побутових замальовок та авторських відступів. Фантастична драма-казка — драматургічний твір, у якому наявні ознаки казки (див. «казка») та драми (див. «драма»), а події вигадані уявою, фантазуванням людини. Фантастичне у творі — те, чого немає в реальному житті, щось вигадане, витворене фантазуванням, уявою людини (здатність істот перетворюватися на якісь предмети, розмова тварин тощо). Художня література (мистецтво слова) — це сукупність написаних (усних) художніх творів певного народу (напр., українська література, англійська література тощо), епохи (напр., антична література) та всього людства (світова література). Художньо-біографічні твори — це твори, побудовані на матеріалах життя та творчості якоїсь видатної особи, письменника (напр., Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Бориса Грінченка, Павла Тичини, Василя Симоненка та ін.). Художній образ — це втілення загального уявлення про життя, природу, людину та людські стосунки в конкретних предметах, явищах, описаних у художньому творі. Художня деталь — виразна подробиця у творі, що несе значне змістове й ідейноемоційне навантаження. Щедрі́вка — давні обрядові величальні пісні, які виконують у Щедрий вечір.


304 Навчальне видання КАЛИНИЧ Олеся Василівна ДЯЧОК Світлана Олександрівна УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти За редакцією проф. Юрія Ковбасенка Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено. Підручник відповідає Державним санітарним нормам і правилам «Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей» У виданні автори послуговуються з навчальною метою матеріалами (зокрема ілюстраціями, відео- та аудіозаписами) з інтернет-видань, що розміщені у вільному доступі, із зазначенням джерел. Головний редактор Іван Білах Літературна редакторка Ірина Дворницька Комп’ютерне верстання Марії Жук, Мар’яни Тераз Обкладинка Любомира Бейгера Друк офсетний. Формат 70⨉100/16. Ум. друк. арк 24,624. Обл.-вид. арк. 17,30. Наклад 84 590 прим. ТзОВ «Видавництво Астон» 46006, м. Тернопіль, вул. Гайова, 8 Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи ТР №28 від 09.06.2005 р. www.aston.te.ua, e-mail: [email protected]


АЛГОРИТМ НАПИСАННЯ ПРОЄКТНОЇ РОБОТИ АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЕННЯ Визначення мети Визначення ідей Планування проєктної роботи Реалізація проєкту Презентація проєкту Самооцінювання 1. Сформулюй тему проєктної роботи. 2. Озвуч її мету та завдання. 3. Розкажи про особли- вості проєктної робо- ти, визначивши успіхи та недоліки. 4. Сформулюй висновки. ВСТУП ТЕЗА Я вважаю, що... АРГУМЕНТ НА КОРИСТЬ ТЕЗИ: ... Презентація Продукт Пошук інформації Планування Проблема Портфоліо 6 П


АЛГОРИТМ СТВОРЕННЯ ВІДЕОРОЛИКА 6. Записуй відео частинами. 5. Вистав освітлення. 4. Вибери місце знімання. 3. Вибери мікрофон (озвучення). Створи аудіофайл, прочитавши виразно вірш (дотримуй інтонації, пауз). 2. . Склади сценарій майбутнього відео. 1. Визнач цільову аудиторію. 7. Змонтуй відео за допомогою обраної програми для монтування. ВИСНОВОК Отже, ... НАВЕДЕННЯ ПРИКЛАДУ, ЩО ІЛЮСТРУЄ АРГУМЕНТ ... Обґрунтування тези


РОДИ ТА ЖАНРИ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ Епос Лірика Драма Казка, легенда, оповідання, повість Вертеп, драма-казка Гімн (славень), пісня Ліро-епос Поема, байка (віршована), гумореска СЮЖЕТ ТВОРУ Експозиція Зав’язка Розвиток дії Кульмінація Розв’язка


ЗАСОБИ ХУДОЖНЬОЇ ВИРАЗНОСТІ АЛГОРИТМ ПОШУКУ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕРНЕТІ Засіб художньої виразності Коротке пояснення Епітет Метафора Персоніфікація Гіпербола Порівняння Художнє означення Перенесення ознак за подібністю «Олюднення» Художнє перебільшення Співвіднесення за схожістю («як, мов, ніби, наче…») 1. Визнач ключові слова або словосполучення, за якими здійснюватимеш пошук. 2. Відкрий у вікні браузера вебсторінку пошукової системи (наприклад, Google). 3. Уведи ключові слова або словосполучення в поле пошуку на сторінці пошукової системи. 4. Вибери опцію Пошук або натисни клавішу Enter. 5. Уважно переглянь запропоновані пошуковою системою покликання та обери потрібне тобі. 6. Проаналізуй і добери достовірну інформацію.


Click to View FlipBook Version