Хто ледащо, тому їсти нема що. 101 і цілісінькеє літо, не вгаваючи, співав; розгулявся на всі боки, все байдуже, все дарма... Коли гульк — аж в степ широкий суне злючая зима. Коник плаче, серце мліє; кинувсь він до Мурав’я: — Дядьку, он зима біліє! От тепер же згину я! Чуєш — в лісі ворон кряче, вітри буйнії гудуть? Порятуй, порадь, земляче, як це лихо перебуть! — Опізнився, небораче, — одказав земляк йому, — хто кохав життя ледаче, непереливки тому. — Як же в світі не радіти? Все кругом тебе цвіте, — каже Коник, — пташки, квіти, любе літечко на те; скочиш на траву шовкову — все співав би та співав... — На таку веселу мову Муравей йому сказав: — Проспівав ти літо Боже — вдача вже твоя така, — а тепер танцюй, небоже, на морозі гопака! Вдатний — здібний. Розкошував — тут: жив безтурботно. Неборак — бідолаха; той, що опинився у скрутному становищі. Непереливки — скрутно, дуже погано.
102 Прочитай байку мовчки. Прочитай виділені в тексті слова. Якого персонажа байки вони стосуються? Яку рису його характеру підкреслюють? Як і чому змінювалася поведінка і настрій Коника? У яких словах зосереджено повчальний висновок байки? Кого в ній засуджує автор? Вислови своє ставлення до кожного з персонажів твору. А ти любиш працювати? Яка праця дає тобі задоволення? Виберіть одне із запропонованих завдань і виконайте його. Уявіть, що Муравей забрав Коника на зиму до себе. Як би тоді закінчилася байка? Підготуйте інсценування за текстом байки. Передайте голосом, жестами, виразом обличчя своє ставлення до персонажів твору. Павло Глазовий (1922–2004) — український поет-гуморист. Народився на Миколаївщині. У його творах відчувається любов до рідної землі, до свого народу, уболівання за українську мову й українське мистецтво. Байки Павла Глазового дотепні і влучні, розкривають веселу вдачу українців. ЖОЛУДЬ Над жолудем маленьким восени сміялись, глузували бур’яни: — Га-га! Лежиш та тлієш! — Ха-ха! Рости не вмієш! Прийшла весна. Почав дубок рости та стрімко набирати висоти. Та як пустив коріння на всі боки, та як почав з землі качати соки, з цієї і з тієї сторони — дзвенить, шумить! Не копай іншому ями, бо сам упадеш. 46
103 Про кого і що ти прочитав (прочитала)? Як ти ставишся до дійових осіб? Як автор ставиться до жолудя? Підтвердь свою думку словами тексту. Прочитай слова бур’янів. Як треба прочитати ці слова? (Із насмішкою, зі знущанням, із вихвалянням, самовпевнено.) Про які риси характеру бур’янів свідчить їхня поведінка? Обговоріть! Чи однакове значення мають слова сміятися і насміхатися? Що означає вислів «скалити зуби»? Як ти вважаєш, який саме момент передано на ілюстрації до цієї байки? Знайди його в тексті і прочитай. Сформулюй головну думку твору: що основне хотів сказати поет читачам? А де ж ті бур'яни, що з жолудя малесенького кпили? Розвіялись, пропали жартуни і сліду за собою не лишили. Із цього легко вивести мораль: поглянь на себе, потім зуби скаль. Кпили — насміхалися. Підготуйте твір-міркування «Чим цікава байка». Дізнайтеся, хто з українських письменників (письменниць) створював байки. Подумай, про які події із твого життя можна скласти байку. Спробуй написати свою байку. Створіть комікс за сюжетом байки Леоніда Глібова «Коникстрибунець». Наші проєкти
104 Ось і весна! Тануть сніги, біжать гомінливі струмочки, видзвонюють краплинами бурульки… Про весну складено багато творів. Читаючи їх, звертай увагу на описи весняної природи. Спостерігай, які слова, образні вислови, порівняння вживають письменники та письменниці, щоб передати свої почуття до весни. Квітує радісно весна Спиридон Черкасенко ЗИМА І ВЕСНА — Насуплю я брови, — говорить зима, — і вітер з морозом повіє: усе скрізь загине — рятунку нема! Під снігом замре, заніміє. — А я засміюся, — весна відмовля, — і сонце пекуче засяє: прокинуться луки, ліси і поля, усе розцвіте, заспіває. Прочитай вірш мовчки. Між ким відбувається розмова у вірші? Якою ти уявляєш зиму? Чому? Розглянь ілюстрацію до вірша. Якою змалювала художниця весну? Підготуйтеся прочитати вірш в особах. Обговоріть, з яким почуттям і силою голосу слід читати слова зими? А весни? Прочитайте вірш в особах. Спробуйте себе в різних ролях, щоб зрозуміти, яка роль вдається краще. Буває, що й березень морозом хвалиться. 47
105 Послухайте текст Антоніни Назаренко «Який це місяць?» і дайте відповідь на запитання, яке міститься в заголовку. Про які зміни в природі розповідає Антоніна Назаренко? З чого зрозуміло, що це рання весна? Як же називається цей весняний місяць? Весна днем красна. Притрушує, пригрітих, сльозяться, передчуттям, підтримують, повернувшись. Прочитай правильно 48 Степан Мацюцький У ГОСТЯХ У ВЕСНИ Ще ховаються по байраках сірі брили злежаного снігу. Уночі морозець притрушує білою пудрою зелене листя осоки на болоті, а вже красується золотими сережками ліщина і на пригрітих сонцем галявинах випинаються молодими соковитими стрілами трави. У таку пору я поспішаю в ліс. Поспішаю в гості до самої весни. Ранок теплий, сонячний. Дихає свіжістю земля. Сльозяться крихітні струмки, шукають дорогу до річечки. Ліс живе передчуттям зеленої повені листя і трав. Він посвітлів, виграє новими кольорами, звуками. Чуєте: з вільшника долинає голосна пісня: «При-йди-кум... чай-пить... чай-пить...». Хто ж це запрошує випити чаю? Та це ж співочий дрізд! Він зовсім недавно повернувся з далекої Африки й тепер спішить повідомити про це ніжними трелями. Дрозда підтримують і зяблик, і шпак. Вони також радіють, повернувшись до рідного лісу. Синиця, яка ніколи не бачила заморських земель, дивиться на них з особливою заздрістю.
106 Весняний дощ не зайвий. А от вівсянка і досі не йме віри, що настала весна. Сидить на сосновій гілці і все перепитує: «Чи це так? Чи це так?». «Так, так, так», — відповідає їй дятел. «Угу, угу», — підтакує горлиця. Здається, пернате населення лісу шаленіє від п’янкого повітря, світла, тепла. Йду лісовою стежкою і скрізь бачу прикмети весни. Серед чагарників пурхає метелик — кропив’янка. На крильцях — справжня веселка: чорні, жовті, коричневі розводи на червоному тлі, блакитна мережка. І раптом не стало метелика. Де ж він подівся? Ага, сів на торішню траву склав крильця і став непомітним. Гарно замаскувався. А коли розгорнув крильця — у повітря знов злетіла барвиста квітка. Побачив я і сонечко. Воно сиділо на сухому стеблі деревію і ніяк не могло відважитись на політ, хоч і піднімало червоні з чорними цятками надкрилля. Узяв я комашку в долоню і зігрів своїм диханням. Сонечко розправило крильця і зникло з очей. Що не крок — то нова зустріч… Цілий день блукав я весняним лісом. А під вечір зяблик попередив мене: збирається на дощ. На гарну погоду він співає веселу пісеньку, а перед дощем починає одноманітно свистіти. Що ж, пора йти додому. Байрак — яр, порослий лісом, чагарником. Про які ознаки весни ти прочитав (прочитала) в оповіданні? Як саме письменник причетний до подій, описаних у творі? Що описує автор на початку твору? Про що пише далі? Чим закінчує твір? Відшукай слова, якими автор описує осоку, ліщину, траву. Кого він побачив у лісі? А кого почув? Прочитай, як співає-промовляє дрізд, вівсянка, дятел, горлиця. Відшукай слова, які вказують на те, як читати цю частину твору. Прочитай її, передай настрій, викликаний приходом весни. Кого автор називає барвистою квіткою? Що нового з життя птахів ти дізнався (дізналася) із прочитаного твору? Поставте одне одному запитання за прочитаним твором.
Зацвіла верба — настала весна. 107 Поетеса Ліна Костенко народилася в 1930 році в містечку Ржищів на Київщині в родині вчителів. Писати почала з дитинства. У своїх творах Ліна Костенко розповідає про історію України, вчить любити і берегти природу. Для дітей поетеса видала збірку віршів «Бузиновий цар». Вірші цієї збірки навчають дітей фантазувати, спостерігати і відкривати таємниці прекрасного. БЕРІЗКИ ПО КОЛІНА У ВОДІ Переярками та узлісками, по розлитій з весни воді гуси плавають між берізками, білі-білі, як лебеді. Ані шелесту, ані бризочки, ні далекого шуму коліс. Лиш гусей лебедина низочка огинає струни беріз. ВЕРБОВІ СЕРЕЖКИ Біля яру, біля стежки одягла верба сережки. Головою хилитала, потихесеньку питала: — Де ота біленька хатка, що гарнесенькі дівчатка? Хай би вибігли до стежки. Подарую їм сережки. Про які сережки йде мова у вірші? Відшукай ті рядки, які треба читати тихо. Чому? Прочитай їх. Назви пари римованих слів. Уяви картину, яку описала поетеса у вірші. Що в ній казкового? 49
108 Коли квітень з водою, тоді травень з травою. Яку пору року зобразив художник? Яке весняне явище привернуло його увагу? Що на картині нагадує дзеркало? Як показано, що воді немає ні кінця, ні краю? Література в колі мистецтв Костянтин Степанюк. Повінь Різнобарвні, спалахують, заквітчавсь, узгірок, невдовзі. Прочитай правильно 50 Чому берізки стоять по коліна у воді? Яке порівняння використовує поетеса для опису гусей? Якими словами письменниця передає тишу? З якою інтонацією краще читати це речення? Які почуття викликає у тебе описана у вірші картина? Підготуйся до виразного читання вірша. Переярки — поперечні глибокі западини на землі. Узліски — смужки дерев на краю лісу, узлісся.
Квітень землю квітчає, з вирію пташок стрічає. 109 Вадим Скомаровський МІСЯЦЬ-КВІТНИКАР Піду у ліс — і крізь весняні віти побачу: ходить квітень по траві. Де він ступне, там різнобарвні квіти спалахують, як вогники живі. Зоріє ряст, і стелиться барвінок, і сон-трава прокинулась від сну, і заквітчавсь фіалками узгірок, нагадуючи клумбу запашну. Гуде бджола. В пилку у неї лапки і хоботок в солодкому меду. Невдовзі жовті сонечка-кульбабки підсвітять ніжну зелень молоду. А он тюльпан. Він у рожевий келих збирає чисті краплі дощові. Над ним тріпоче крильцями метелик, барвистий, наче квітка у траві. Куди не глянь — оновлення в природі, і квіти ці — її щорічний дар, і недаремно кажуть у народі, що квітень — щедрий місяць-квітникар. Який період весни описано у вірші? Як ти розумієш вислів «ходить квітень по траві»? Знайди порівняння у вірші. Що ними автор хотів сказати? Чому в народі місяць квітень називають квітникарем? Позмагайтеся, хто більше назве квітів, згаданих у вірші. Що ти знаєш про весняні квіти, крім того, що вони ніжні, гарні? Обговоріть! Чому кажуть, що квіти — окраса землі? Чи упізнали ви лісову красуню — квітку, зображену на картині Наталії Шайкіної? Що в ній особливе? Яку форму мають пелюстки? Доберіть рядок із вірша, яким можна підписати цю картину. Література в колі мистецтв Наталія Шайкіна. Лісова красуня
110 Збережи первоцвіт — хай красивим буде світ. Придивіться: особливої краси і кольорової виразності надає весні квітування. Об’єднайтеся у групи. Оберіть одне із запропонованих завдань для своєї групи. Дізнайтеся, чому перші квіти весни називають первоцвітами. Дослідіть, яких кольорів бувають весняні квіти. Я — дослідник Я — дослідниця Наталія Козленко НЕ ЗРИВАЙТЕ ПЕРВОЦВІТИ Тане сніг, весна, відлига… Рушила по річці крига. Сонце світить, пригріває, йде тепло, зима тікає. В лісі сніг іще лишився, під деревами укрився. Сніг від сонечка сховався, теплих променів злякався. Та з-під снігу — справжнє диво: первісток весни сміливий показав чоло тендітне, пелюсткове і привітне. То підсніжник, первоцвіт, сніг долаючи і лід, прагне з сонцем привітатись і з весною обійнятись. Не зривайте первоцвіти! Помилуйтеся на квіти! Той, хто робить з них букети, знищує життя планети. 51 Про що розповідає авторка? Що її турбує? Знайди підсніжники на фотоілюстраціях. Підготуйся до виразного читання вірша. Прочитай вірш своїм друзям (подругам).
Травень літо в гості чекає. 111 Які з первоцвітів рідкісні? Визнач, чому вони зникають. Підготуй пропозиції, які сприятимуть збереженню ранньоквітучих рослин і запобігатимуть їхньому зникненню. Я — дослідник Я — дослідниця Кожної весни ти бачиш, як у переходах, просто на вулицях чи зупинках люди продають букетики конвалій, підсніжників, пролісків… Зривання первоцвіту завдає невиправної шкоди українській природі — адже рослини не встигають розмножуватися, і їх щороку стає все менше! Вже за кілька десятиліть наші улюблені перші весняні квіти можуть зникнути взагалі. А ти знаєш? Прислухайтесь, птаство, вівчарики, найгучніший. Прочитай правильно 52 Олександр Копиленко НАЙВЕСЕЛІШИЙ МІСЯЦЬ Найвеселіший місяць — травень. Прислухайтесь до пташиного хору в лісах, парках, садках. На різні голоси славлять весну дрозди, коноплянки, вівчарики, щиглики та інше голосисте птаство. А он здалеку озвалася іволга. Десь гучно закувала зозуля. Та найгучніший голос у соловейка. Серед свіжого листя кущів затаївся цей невтомний співак, і чути його чистий голос далеко-далеко... Цей вірш потрібно читати повільно, щоб передати красу і ніжність весняної природи і квітки підсніжника. Виділені рядки читай переконливо, щоб друзі зрозуміли, що первоцвіти потрібно охороняти.
112 Навіть он в озері завзято змагаються у своїх співах жаби. Буйно піднімаються хліба, трави, а над ними, мов чорні стріли, шугають ластівки. Здається, що вони ніколи й не відпочивають. А ось при дорозі сховалася в траві кульбабка. Голівка її в біленькій прозорій шапочці. Зірвеш обережно цю шапочку, подмеш на неї — і поніс вітерець малесенькі пухнасті парашутики. А під кожним парашутиком насіннячко висить. Там, де сяде парашутик, — нова кульбабка виросте. Насувається здалеку темна хмара. Загуркотів перший весняний травневий грім. Мабуть, дощ буде! Треба кудись ховатися! Про який період весни розповідає автор? Голоси яких птахів він почув? У кого із птахів найгучніший голос? Голоси яких птахів ти вже чув (чула) цієї весни? Прочитай абзац, у якому розповідається про кульбабку. Знайди і прочитай речення з порівняннями. Чому автор називає травень найвеселішим місяцем? Підготуйте розповідь про одного з письменників (одну з письменниць), у творах якого (якої) йдеться про весну. Чудова пора року — весна! Дізнайтеся, чому її так назвали. Складіть розповідь (есе) про власні почуття, які викликає у вас весняне пробудження природи. Створіть лепбук «Із природою дружи — первоцвіти бережи!». Наші проєкти
За усмішкою часто сльоза прихована. 113 У цьому розділі ти прочитаєш вірші українських поетів і поетес. Читаючи, звертай увагу на те, як поети і поетеси діляться з нами своїми почуттями, враженнями від побаченого, почутого, пережитого. Поезія — це сила чарівна, що музикою серце надихає Леся Українка (1871–1913) — найвідоміша українська поетеса. Народилася Леся — Лариса Косач — у місті Новограді-Волинському, у великій дружній родині. Її мама — відома письменниця Олена Пчілка. Леся ще з дитинства виявила поетичний талант, здібності до вивчення мов, вона гарно малювала і грала на фортепіано. Але у дванадцять років дівчинка захворіла на тяжку хворобу. З роками недуга все більше мучила Лесю, та вона була терплячою і гордою. У своїх творах поетеса розповідає про любов до свого краю, народу, про красу рідної землі. Твори Лесі Українки читають і цінують дорослі й діти. 53 ЯК ДИТИНОЮ, БУВАЛО… Як дитиною, бувало, упаду собі на лихо, то хоч в серце біль доходив, я собі вставала тихо. «Що, болить?» — мене питали, але я не признавалась — я була малою горда, — щоб не плакать, я сміялась. Маленька Леся із братом Михайлом
114 Поясніть, як ви зрозуміли значення висловів «упаду собі на лихо», «в серце біль доходив». Висловіть міркування. Чому дівчинка, «хоч в серце біль доходив», не плакала? Які риси характеру допомагали їй переборювати біль? Доведи це рядками вірша. Підготуйтеся до виразного читання. Обговоріть! З якою інтонацією слід читати вірш, щоб передати настрій Лесі? Уважно розглянь світлини на с. 113. Розкажи, з чого видно, що це не сучасні фото. Про що можна дізнатися з цих фотографій? Які запитання ти маєш до цих фотографій? Що привернуло увагу маленьких діток на дереві? Чому вони не могли дістати ягідок? Що діти роблять для того, щоб дістати вишні? Про що діти запитують? Як вони звертаються до ягідок? Що могло статися, якби вишні виросли низенько? Знайдіть у вірші пестливі слова. Для чого їх використала поетеса? ВИШЕНЬКИ Поблискують черешеньки в листі зелененькім, черешеньки ваблять очі діточкам маленьким. Дівчаточко й хлоп’яточко під деревцем скачуть, простягають рученята та мало не плачуть. Раді б вишню з’їсти, та високо лізти, ой раді б зірвати, та годі дістати! «Ой вишеньки-черешеньки, червонії, спілі, чого ж бо ви так високо виросли на гіллі!» «Ой того ми так високо виросли на гіллі, — якби зросли низесенько, чи то ж би доспіли?» Терпіння — то велика сила.
115 Які картини ти побачив (побачила) за словами вірша? Які звуки почув (почула), читаючи вірш? Відшукай слова, якими поет описує калину. З ким він її порівнює? Розглянь ілюстрацію. Хто на ній зображений? Який вигляд має дівчина? У що вона вбрана? Який у неї настрій? Підготуйтеся виразно прочитати вірш. Передайте його настрій, почуття замилування красою природи. Обговоріть! Де потрібно робити малу, а де — велику паузу? Шевченків заповіт облетів увесь світ. Славетний український поет Тарас Шевченко (1814–1861) народився в селі Моринці, що на Черкащині. У дитинстві Тарас був допитливим, мрійливим хлопчиком. Любив бавитися з дітворою, слухати казки, пісні, а ще більше — хотілося йому вчитися малювати. І завдяки таланту і щирим друзям Тарас Шевченко таки став художником. А згодом почав писати вірші. У своїх віршах і живописі митець змальовував прекрасну українську природу, народний побут, мову, звичаї. Усьому світові відома його книжка «Кобзар». Вірші Тараса Шевченка перекладено різними мовами. Тарас Шевченко. Автопортрет. Написаний 1840 р. 54 * * * Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина. Любо, любо стало, пташечка зраділа і защебетала. Почула дівчина і в білій свитині з біленької хати вийшла погуляти у гай на долину… Марина Михайлошина. Ілюстрація до «Дитячого кобзаря»
116 * * * Тече вода з-під явора яром на долину. Пишається над водою червона калина. Пишається калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зеленіють. Тече вода із-за гаю та попід горою. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. А качечка випливає з качуром за ними, ловить ряску, розмовляє з дітками своїми. Тече вода край города. Вода ставом стала. Прийшло дівча воду брати, брало, заспівало. Вийшли з хати батько й мати в садок погуляти, порадитись, кого б то їм своїм зятем звати? Марина Михайлошина. Ілюстрація до «Дитячого кобзаря» Які картини природи змальовано у вірші? Скільки їх? Які звуки можна почути за словами вірша? Прочитай рядки вірша, до яких подано ілюстрацію. Що потрібно змінити на малюнку, щоб проілюструвати інші частини вірша? Підготуйтеся до виразного читання вірша. Обговоріть! З яким настроєм, якою інтонацією та в якому темпі потрібно читати вірш? (Розмірено, лірично, ніби милуючись чарівними краєвидами.) Де потрібно робити паузи? Вивчіть вірш напам’ять. Українська душа промовляє з «Кобзаря».
Найтепліше людині — в дитинстві. 117 СТЕП 55 Степ весною — наче килим, сонце кидає нитки, вишиває візерунки, то розводи, то квітки. Зеленіє степ весною, з кожним днем пишніш стає, то обсиплеться росою, то враз пахощі поллє. Степ у літі — наче море, розіслався навкруги, хто його обійме зором, хто угледить береги?! Ось подув південний вітер, захиталось море трав. Справді, гляньте: степ широкий буйним сизим морем став! Поет Олександр Олесь (1878–1944) — Олександр Кандиба — народився в місті Білопілля на Сумщині. Першою Сашковою вчителькою була мама. Саме вона навчила його читати, і вже у чотири роки хлопчик міг впоратися із цим завданням. Дитячі роки Олександра минули серед мальовничої природи. Ці роки, за словами поета, були для нього «суцільною казкою», а про враження дитинства він потім розповів у своїх віршах. Для дітей поет створив чудові вірші, п’єси, казки. Уважно вчитайся в його поетичні рядки — і ти відчуєш, як навколишній світ виграє неповторними звуками і різнобарв’ям кольорів.
118 Мов пустеля неоглядна, степ пожовклий восени. Мов пісок, рудіють трави, не шумлять уже вони. Не почуєте вже співу голосних дзвінких пташок, не побачите ніде вже ні розводів, ні квіток. Степ зимою — мов перина, біла, рівна і м’яка. Спить на ній зима холодна — баба люта і лиха. Мертвий сон старої баби злі морози стережуть, доки їх вітри південні у яри не заметуть. Скільки картин природи змальовує поет? Прочитай, як він описує степ у кожну пору року. Відшукай і прочитай порівняння. Поміркуй, чому автор весняний степ порівнює з килимом, літній степ — із морем, осінній — із пустелею, зимовий — із периною. Чи можна визначити за описом, що автор більше любить певну пору року? Знайдіть і прочитайте прикметники, які вжито для опису степу, моря, пташок, зими. Який образний вислів тобі найбільше сподобався? Підготуйся прочитати вірш виразно. Поміркуй, якими мають бути інтонація та темп читання, щоб передати красу степу в різні пори року. Розглянь ілюстрації до вірша на с. 117–118. Чи вдалося художниці передати захоплення поета красою степу в різні пори року? Намалюй власну ілюстрацію до тієї частини вірша, яка на тебе справила найприємніше враження. Природа всім — як рідний дім.
119 Чим кумедна ситуація, у яку потрапив хлопчик? Який настрій вірша? Прочитай пари слів, які римуються. Веселинки розважають і життя навчають. Поет Грицько Бойко (1923–1978) — відомий гуморист. Народився в селі Оленівка на Донеччині. Щодня Грицькові доводилося вставати вдосвіта, кілька кілометрів іти пішки до станції, щоб потягом дістатися до школи. Але він не зважав на труднощі, бо дуже хотів учитися. Ще юнаком зі шкільної парти пішов на фронт, а повернувся звідти тяжко пораненим. Після війни майбутній письменник навчався на літературному факультеті Донецького педінституту. Друкуватися почав ще школярем. Письменник видав близько ста книжок для дітей. Це вірші, казки, веселинки, скоромовки, лічилки, загадки. 56 ПРОВАЛИВСЯ ПО КОЛІНА — От на лижах я спустився! Мчав, як тільки міг! Та упав і провалився по коліна в сніг... — А чого ж в снігу шапчина й очі повні сліз? — Проваливсь я по коліна... Головою вниз! БАБУСЯ І ВНУК Бабуся внука колисає, а внук ніяк не засинає. Розповіла вже всі казки, і віршики, і приказки. Стомилася, та все ж співає, — а внук ніяк не засинає. Аж враз в кімнаті тихо стало — мабуть, уже заколисала...
120 Та ні, знов пісенька луна: якась тонка і голосна. Піду в кімнату подивлюся — щось наче голос не бабусі. Зайшов — побачив я дива: бабуся спить, а внук співа! Який настрій вірша? Прочитай рядки, які викликали в тебе усмішку. Знайди і прочитай слова, що римуються. БУЛКА З МАСЛОМ Стоїть і гірко плаче Надя: — Віддайте булку з маслом, дядю! — Та я ж не брав, дівчатко миле... — А ви на неї, дядю, сіли! ДЕ ІВАНКО? — Де Іванко? — запитав наш учитель Тому. — Та він ногу поламав і побіг додому! Жартуй, та знай міру. Олександр Подоляк МІЙ ЗОРЕЛІТ Якби збудували такий зореліт, що міг би літати так швидко, як слід, на тім зорельоті, великий, як тато, я міг би далеко-далеко літати. Про мене писали б новини в газети, бо я б відкривав невідомі планети. Я маю книжки, я читав Інтернет, я знаю, у Всесвіті безліч планет. Бувають планети холодні, як лід, із гірки там ковзав би мій зореліт. А може, бувають планети й надуті, і можна плигати там, як на батуті. Напевно, бувають планети з піску — верблюда беріть на планету таку, бо знають же всі, що вправніше, ніж люди, в піщаних пустелях мандрують верблюди. 57
Майбутнє належить мрійникам. 121 А як би цікаво було на планеті, де мешкають лиш іграшкові ведмеді! А скільки смачного я з’їсти би мусив у світі, який населяють бабусі! Планету піратів, планету китів, планету, де роблять хати без кутів, планету, де всюди самі лиш кути, планету, де всюди самі лиш коти, планету із вати, планету із криці, планету, де завжди веселка іскриться, планети із солі, із цукру, із перцю, планету, що формою схожа на серце, планети смугасті, рябі і картаті я б першим позначив на зоряній карті. Криця — сталь, твердий метал. Про що мріє хлопчик? Яким ти уявляєш цього мрійника? А які в тебе мрії? Чи хотів би (хотіла б) ти мати зореліт? Яку планету ти хотів би (хотіла б) відкрити, якби у тебе був зореліт? Вибери одне із запропонованих завдань і виконай його. Уяви, що ти потрапив (потрапила) на планету роботів. Як змінилося б твоє життя? Уяви, що ти відкрив (відкрила) нову планету, придатну для життя. Як людство скористалось би твоїм відкриттям? Перегляньте відео і здійсніть уявну подорож на зорельоті у відкритий космос. На яких планетах Сонячної системи ви побували? Про які особливості планет дізналися з відео?
122 Письменник Сашко Дерманський — наш сучасник. Народився 1976 року в селі Гайворон на Київщині. Автор популярних пригодницьких повістей і казок для дітей, зокрема дилогії «Чудове Чудовисько», «Царство Яблукарство», «Король буків, або Таємниця Смарагдової книги», «Казки Дракона Омелька» та інших. КОГО БЕРУТЬ У КОСМОНАВТИ Скажу вам, космонавтом не кожен зможе бути: їм Землю ледве видно і геть-геть-геть не чути. У космосі чужому, у космосі німому буває трохи сумно і хочеться додому. І хочеться на землю ступити, й навіть сісти, і хочеться до мами, і смачно попоїсти. Бо там немає каші і смажених опеньків, з харчів там тільки паста у тюбиках маленьких. Там іграшок немає і музика не грає, хоча ніхто не сварить, але й не пригортає. Ну як не занудьгуєш? Ну як тут не заплачеш? Тим більше, що не чує ніхто тебе й не бачить. Тому-то в космонавти, для боротьби з нудьгою, беруть лише веселих — таких, як ми з тобою! 58 Про кого вірш? Як ти вважаєш, цей вірш серйозний чи жартівливий? Поясни чому. Які епізоди вірша видались тобі найбільш смішними? Що саме розвеселило? Дітям і зорі всміхаються.
123 Чому не кожен може бути космонавтом, на думку героїв вірша? А насправді? Чи доводилося тобі почуватися так, коли «трохи сумно і хочеться додому»? Коли і де? Як вдалося розрадити себе? Сонце для всіх однаково світить. Пригадайте, що ви вже знаєте про загадки. Загадки бувають не лише народні, а й авторські. Валентин Кириленко * * * Випливає з-за гори, загляда у всі двори, сіє, сіє позолоту, всіх скликає на роботу, осяває все навкруг чарівний червоний круг. Про який чарівний круг ідеться в загадці? Складіть свою загадку про місяць. Акровірш — це вірш, у якому перші літери кожного рядка, які прочитуються згори вниз, утворюють слово або речення. Леонід Глібов ХТО ВОНА? Лиха зима сховається, а сонечко прогляне, сніжок води злякається, тихенько тануть стане, — і здалеку бистресенько вона до нас прибуде, кому-кому любесенько, а дітям більше буде. 59
124 Яке слово приховане в акровірші? Знайди незвичайні сполучення слів, які дають змогу уявити природу, як живу істоту. Хто автор акровірша? Що ти про нього знаєш? Які його твори вже читав (читала)? Леонід Глібов ХТО баба? Сидить хитра баба аж на версі граба. «Ой не злізу з граба! — дурить діток баба. — Вловіть мені тую курочку рябую, А я подарую грушку золотую». Василь Довжик Срібна зірка, біла-біла, на долоню теплу сіла. І як сіла, то розтала — голуба водиця стала. Василь Довжик Біля гаю хатку маю, день у день я вилітаю. Жде на мене праця влітку, оглядаю кожну квітку. Легко лину над лужком, а частую всіх медком. Дмитро Білоус Розтина блакить гостроголова Аж до зір готова досягти. Космонавтики вона основа. Екіпаж споряджено — лети! Тут, у вірші, й відповідь готова. А тобі лишається знайти. Відгадка-вірш — то акровірш. Складіть свій акровірш. Відомий дитячий письменник Анатолій Костецький (1948–2005) народився в Києві у родині вчителів. Він змалку сидів на уроках літератури, які проводила його мама, охоче читав, малював і пробував віршувати. Головні герої віршів Анатолія Костецького — твої однолітки, жваві й непосидючі, мрійники і фантазери. У своїх творах письменник пише про дитяче життя, сповнене відкриттів, вигадок, гумору.
Не хвалися силою, а хвалися вмінням. 125 60 НОВЕНЬКА Сьогодні в третій клас до нас прийшла «новенька» в перший раз. Зайшла, весела й радісна, і всім сказала: — Здрастуйте!.. Що в класі почало-о-ся! Одразу з місць своїх посхоплювались хлопці, мов хто підкинув їх. Спочатку всі ходили і голосно свистіли, а потім по хвилини дві стояли всі на голові, а потім дехто по рядах пройшовся пішки — на руках, а потім кожний з нас робив усе, що вмів і що не вмів!.. Не звівся із-за парти лиш наш Юрко, відмінник. Він кинув нам: — Ну й жарти! — і встав поволі, чинно та до «новенької» сказав: — А що! Сідаймо разом? — І та — диви, яка! — погодилась одразу... «Ну що ж! Не дуже й треба!» — подумав я про себе. І вирішив — до літа відмінником зробитись! Про яку подію розповідає поет у вірші? Який настрій вірша? Чому хлопці посхоплювалися, свистіли, на голові стояли? Чому ж дівчинка сіла з Юрком? Який епізод вірша зображено на малюнку?
126 ЯК ЗАХОЧЕШ — БУДЕ ВСЕ! Заявив я вчора тату: — Я страшенно хочу мати годівницю на вікні. Хай птахи свистять мені! — Що ж! — примружив тато очі. — Непогана думка, син. Буде все, як дуже схочеш, — це давно відомо всім… З того часу я ходив — і хотів, хотів, хотів. Їв — хотів. Співав — хотів. Навіть спав — і теж хотів. Зранку зиркав у вікно, як робив зарядку, думав: «Буде, як в кіно: клац! — і все в порядку!» Але скільки не дивився не з’являлась годівниця. І тоді я так сказав: — Тато помилився! Краще я змайструю сам гарну годівницю. Взяв цвяхів у тата трошки, пилку взяв, соснову дошку, годівницю вправно збив і раптово — зрозумів! Он воно у чому справа, не подумав я про це! Адже справді тато — правий, дуже-дуже тато правий: як захочеш — буде все! Що хотів мати хлопчик? Чи робив він щось для того, щоб його бажання здійснилося? Чи замислювалися ви над тим, що потрібно робити, щоб мати все? Обговоріть! Яка головна думка вірша? У людини є все, щоб здійснити свою мрію.
Бережливість краще за прибуток. 127 ощадливий заощаджений марнотрат ощадливість заощадження марнотратний ощадливо заощаджувати марнотратство Прочитай правильно 61 Галина Джемула ЯК АНДРІЙКО ВЧИВСЯ ЗАОЩАДЖУВАТИ Щоб заходить в Інтернет, щось цікаве взнати, дуже хочу я планшет. Та де гроші взяти? З цим питанням непростим я звернувсь до тата. Відповів мені татусь: — Треба зачекати. Річ ця надто дорога. Будем відкладати. Увірвавсь мені терпець: — Скільки ще чекати?! Від сьогодні я почну гроші сам збирати! Мама на обід дає — все не витрачаю. От минає кілька днів — двадцять гривень маю. А як гроші завелись, стало неспокійно: «Що б таке собі купити?» — думаю постійно. А зі школи шлях лежить повз два магазини, зазирнув в один із них тільки на хвилину, та незчувся, як зробив сам собі я шкоду: чипсів пачечку купив, ще й солодку воду. Гроші витратив усі, поза тим найгірше — закололо в животі через кепську їжу. Починаю знову я на планшет збирати. Трохи в мами попросив, а тоді — у тата. На Різдво так гарно я колядував, що аж двісті гривень в гаманець поклав. Знову шлях лежить мій повз ті магазини. Зазирнув туди я тільки на хвилину. Сам не знаю, як купив комікс і лінійку. Три машинки, пістолет… Знову ні копійки! Обговоріть! Як будуть далі розгортатися події у творі?
128 От покупки я розклав і тепер гадаю: Комікс швидко прочитав, а лінійку мав я. Десь машинки розгубив, пістолет зламався. І навіщо це купив? Знов планшет відклався… Твердо вирішив собі: марнотратства досить! Я ощадливий тепер до речей і грошей. Перш ніж купувати щось, добре обміркую: чи потрібне це мені, чи не пошкодую. І до того ж я завів дуже добру звичку: відкладати день у день гроші у скарбничку. Як завжди, мій шлях лежить повз два магазини і заходжу я туди справді на хвилину — подивитись на планшет: ось він, мій хороший! Неодмінно назбираю я на тебе гроші! Хто головний герой твору? Про що він мріяв? Яке рішення прийняв хлопчик? З якими труднощами довелося зіткнутися Андрійкові? Чи потрібні були хлопчикові речі, які він купив? Як має діяти людина, яка прийняла важливе для себе рішення? Обговоріть! Що таке марнотратство? Чому важливо заощаджувати? Чи є у тебе мрія про якусь річ? Чи намагався (намагалася) ти збирати гроші? Підготуйте виставку книжок українських поетів і поетес. Дізнайся, які відомі поети й поетеси проживали/проживають у твоєму краї. Підготуй розповідь «Письменники і письменниці мого краю». Уявіть себе художниками (художницями). Виберіть і проілюструйте вірш, до якого немає малюнка. Наші проєкти
Читай про інших, а дбай за себе. 129 У цьому розділі ти прочитаєш оповідання про події, у яких беруть участь діти. Спостерігай, як вони діють, що думають, що їх цікавить. Автор або авторка оповідання має свій погляд на те, про що пише. Тому, розповідаючи про своїх героїв, може симпатизувати одному з них, підсміюватися з іншого. Читаючи оповідання, міркуй, який персонаж тобі подобається і чому. Тоді ти матимеш власну думку щодо описаних подій. Читаю оповідання про дітей Оповідання — невеликий за обсягом твір, у якому розповідається про одну подію із життя персонажа (іноді кількох), що відбувається протягом нетривалого часу. Письменник Анатолій Григорук народився 1932 року в селі Махаринці на Вінниччині. Анатолій Григорук пише вірші, казки, оповідання, повісті, перекладає твори для дітей з інших мов. Чимало творів письменника вміщено в підручниках, збірках, надруковано в дитячих журналах. Його твори веселі й цікаві. Нині письменник працює в літературному відділі журналу «Малятко». Карпатські, убрід, спучується, відкололася, бистрінь, розтрощать, поприпадали, острівця, стримлять. Прочитай правильно 62
130 Прочитайте заголовок оповідання. Як ви думаєте, що означає це слово? Про що може йти мова в цьому творі? ЛЬОДОХІД По зимі, коли в Карпатських горах тануть сніги, скрізь у долинах вирує повінь. Не та стає й річка Уж. Улітку Уж зовсім мілкий та спокійний — у багатьох місцях убрід перейдеш. А навесні прибуває велика вода, ламає кригу, плесо спучується, закипає бурунами, і могутній потік мчить, мов шалений, зносячи все, що трапиться на його путі. Якось Костик і Ярик пішли подивитися на льодохід. Ступили при березі на кригу. А вона — хрусь! Відкололася й понесла хлоп’ят на бистрінь. Побачили бідолах люди. Біжать уздовж берега, щось вигукують, руками махають. А вдіяти нічого не можуть. Спустити б човна. Та де там! Крижини вмить розтрощать його, як горіхову шкаралупку. Он як люто наповзають одна на одну. Навіть глянути страшно. Ярик і Костик поприпадали один до одного. Зажмурились. Ні живі, ні мертві. Коли відчули: спинилася їхня крижина. Пригнало її до порослого вербами острівця посеред ріки. Весь острівець затопило. А верхівки дерев із води стримлять. За них крижина й зачепилася. — Хапайтесь за віття! Тримайтеся! — кричать до хлоп’ят із берега. — Он уже підмога йде. І справді, з-за пагорба вигулькнув танк-всюдихід. Це хтось здогадався солдатів із сусідньої військової частини гукнути. Зайшов танк у воду і став обережно наближатися до острівця. Усі, хто стояв на березі, затамували дух. Не знаючи броду, не лізь у воду.
131 А танк поволеньки, щоб не збудити високу хвилю, дістався до хлопчиків і поодинці зсадив їх із крижини. Усі дякували танкістам! А от хлопцям дорікнули, щоб думали наступного разу і більше не наражалися на небезпеку. Плесо — спокійна, чиста водна гладінь. Бурун — велика бурхлива піниста хвиля. Бистрінь — швидка течія. Спершу треба розсудити, а тоді робити. Чи правильним виявилося твоє припущення щодо змісту оповідання? Де і коли відбувалася описувана подія? Як довго вона тривала? Які почуття пережили хлопці? Як ти оцінюєш їхній вчинок? Які почуття охоплювали тебе під час читання оповідання? Знайди і прочитай речення, у яких вжито вислови «убрід перейдеш», «затамували дух». Поясни, що вони означають. Як в оповіданні пояснюється, що таке льодохід? Прочитай. Зміст яких рядків твору відтворено на малюнку? Прочитай їх. Як ти думаєш, з якою метою автор розповів цю історію? Удома підготуйся розказати цю історію так, ніби ти це бачив (бачила) сам (сама). Наприклад: Я бачив (бачила), як… Наймальовничіших, човнярській, обкладинкою, залюбки, зворухнулося, гросмейстер. Прочитай правильно 63 ГРА В ШАШКИ У Києві, в одному з наймальовничіших куточків, що зветься Русанівкою, жила дівчинка Уля. Щоранку по сніданні Уля із своєю бабусею виходили на прогулянку подихати свіжим повітрям, чи, як жартувала бабуся, «нагуляти дівочі рум’янці». Вони бродили над порослим вербами каналом, уголос читали казки на лавочці, а подеколи брали на човнярській станції човна й залюбки каталися між галасливих табунців чайок і диких качок.
132 Одного разу, вертаючись додому, Уля побачила біля свого під’їзду незнайомого хлопчика. Він сидів у легенькому, на велосипедних колесах візку, під легким шатриком від сонця, а на колінах у нього лежала груба, з барвистою обкладинкою книжка. Проте хлопчик зовсім не збирався гортати її. Він був якийсь примарнілий на личку, сумний і до всього байдужий. — Ти що, наш сусід? — підступила до хлопчика Уля. — Досі я тебе тут не бачила. — Ми переїхали сюди два дні тому, — дещо насторожено й наче знехотя відповів хлопчик. — А чого ти не йдеш погуляти над каналом? Там така краса! І мало не до самісінького неба б’ють водограї. Хлопчик мить помовчав, а тоді ледве чутно прошепотів: — Мені не можна. У мене хворі ноги. Уля зрозуміла, що повелася не зовсім тактовно. У душі їй зворухнулося гостре співчуття до хлопчика. Щоб хоч якось загладити свою необачність, вона легенько доторкнулася до його руки й запитала: — А хочеш, пограємо в шашки? — Я б з радістю, — сказав хлопчик. — Та гравець з мене нікудишній. — О, не бійся, я теж не гросмейстер, — усміхнулася Уля. Коли бабуся принесла їм шашки, Уля спритно розставила їх на дошці й великодушно запропонувала: — Нехай твої будуть білі. За ними — перший хід. А це хоч і маленький, але шанс перемогти. Уля навчилася грати в шашки пів року тому й так натренувалася, що інколи навіть вигравала в самого тата. Одначе зараз вона вирішила, що навмисне програє хлопчикові й, може, хоч трохи розважить його. Щаслива людина та, яка дарує щастя іншим людям.
133 Тим часом хлопчик виявив наполегливий характер. Він чинив завзятий опір, й Уля поступово так захопилася грою, що геть забула про свій намір. — О, який ти хитрик! — щоразу, роблячи свій хід, промовляла вона й раптом вибудувала таку мудру комбінацію, що хлопчик втратив аж три свої шашки, а її, Улину, пропустив у дамки. Тепер у нього не було вже ніякісінької надії на рятунок, і він, ніяково усміхнувшись, звів догори руки на ознаку того, що здається. Уля спам’яталася, та було пізно. Аби втішити хлопчика, вона сказала: — Мій тато в таких випадках любить повторювати: «За одного битого двох небитих дають». Ти не засмучуйся. Ми тепер щодня з тобою гратимемо, й ти обов’язково натренуєшся. А зараз можна я тебе трохи покатаю? Не чекаючи згоди, вона зрушила з місця візок і прудко покотила його по асфальтовій доріжці. Весело мигтіли в колесах блискучі шпиці. Лопотів на вітрі парусовий шатрик. А якийсь рудий проворний горобець стрибав позаду них і голосно, мало не на всю Русанівку, цвірінькав, ніби просився до їхнього товариства. Гросмейстер — найвище звання для гравця в шахи або шашки. Комбінація — послідовність і поєднання дій. Про кого розповідається в оповіданні? Назви персонажів твору. Де відбувалася описана подія? Чому Уля звернула увагу на незнайомого хлопчика? Чому хлопчик не прогулювався над каналом? Доведи, що Уля була чуйна дівчинка і швидко зрозуміла, як розважити хлопчика. Визнач головну думку твору. Поставте одне одному запитання за прочитаним твором. Удома поділи текст на частини. Склади план оповідання. Підготуйся переказати його за планом. Придумай продовження цієї історії. Хто добре серце має, той усе здолає.
134 Послухай оповідання Миколи Магери «Он як буває». Коли і де відбувалися описані події? Хто головний герой твору? Як поставилися батьки до вчинку сина? Як ти ставишся до вчинку хлопчика? Обговоріть! Від чого застерігає вас це оповідання? Письменник-природолюб Василь Чухліб (1941–1997) народився в селі Лебедівка, що на Чернігівщині. Ще в шкільні роки почав писати. Невдовзі його твори надрукували, і вони полюбилися читачам. Для дітей письменник писав оповідання і чудові казки. Більшість із них про природу, сім’ю, дружбу, людяність, доброту, відповідальність, співпереживання і взаємодопомогу. А ще у своїх творах Василь Чухліб розповідав про допитливих і непосидючих дітлахів, які живуть у прекрасному світі на березі голубоокої Десни. Поруч із дітьми — дорослі, а також звірята, птахи, квіти — герої казок. 64 ДИКІ КАЧЕНЯТА Любить Тетянка плавати з татом на човні, коли Десна розливається. Бо завжди вони на щось натрапляють. Ось і зараз — пливли мимо старої верби, і враз над ними щось як фуркне. — Еге, це ж ми качку сполохали, — сказав тато. — Та он і дупло у вербі. Там вона, мабуть, каченят висиджує. Тато підчалив до верби, звівся у човні, заглянув у дупло. — Так і є. П’ятеро яєць у гнізді. — І я хочу подивитися! — забажала Тетянка. Тато підняв її на руках, і вона також заглянула в дупло. Нічого не руйнуй — братів менших шануй.
135 — Еге ж, п’ятеро. Трішки зелененькі. — А тепер поїхали звідсіля хутчіш, доню, — взявся тато за весла. — Бо качка може злякатися нас і тоді покине гніздо. Вони попливли далі. — А чи скоро каченята вилупляться? А де вони житимуть, у дуплі? — допитувалась Тетянка. — У качки-крижня каченята наприкінці квітня з’являються. Отож уже скоро. Спочатку вони плаватимуть разом із матір’ю, а потім навчаться літати, — розказував тато. — А як же вони до води доберуться зі своєї верби, такі маленькі? — замислилася Тетянка. — Мабуть, на парашутиках, — пожартував тато. Минуло кілька днів. І знову плив їхній човен між вербами. Коли підпливали до старої верби, почули кахкання дикої качки. Тато завернув човна за кущ лози. — Подивимось, що сталося. Качка кружляла довкола верби і кахкала, задерши дзьоба. — Може, хто гніздо її зруйнував? — стривожився тато. І тут Тетянка закричала: — Ой тату, дивися: парашутики летять! І справді, з верби летіли парашутики чи жовті кульбабки. Шубовснули у воду і... запищали. Та це ж каченята! — От і приводнилися! — засміявся тато. А Тетянка заплескала в долоні. Качка радісно кахкала, повертала голову то до одного, то до другого каченяти. Всяка пташка своє гніздо любить.
136 Каченята кульбабками плавали довкола матері. А вона про щось порозмовляла з ними й тихенько попливла до ближнього очерету. А каченята за нею — рівненьким шнурочком. Качка-крижень — велика дика качка. Між ким відбувається діалог у творі? Про що вони розмовляють? Яку пору року описано в оповіданні? Доведи свою думку словами з тексту. Чому тато запропонував Тетянці якнайшвидше відпливти від качиного гнізда? Над чим замислилась дівчинка? Де Тетянка з татом побачили качку наступного разу? Чому тато стривожився? Як автор описав каченят? Із чим порівняв? Що тебе найбільше здивувало чи вразило у творі? Чи можна тата і Тетянку назвати друзями природи? Доведи свою думку. Знайди і прочитай у тексті оповідання уривок, якому відповідає малюнок на с. 135. Які почуття переживає кожен із персонажів у цій ситуації? Опиши зовнішність Тетянки за малюнком. Чи такою ти її уявляв (уявляла)? Страшенно, розчарований, несправедливо, принишкли, розступилися, похнюпившись. Прочитай правильно 65 Аліна Туз НОВИЙ ПЛАНШЕТ Славкові подарували планшет. Хлопець давно мріяв про нього, бо в усіх його шкільних друзів — і в Петрика, і в Артура, і в Софійки, планшети вже були. Тепер Славко був щасливий. На планшеті були різні ігри: блукалки, розвивалки, навіть одна стратегія та багато нових книжок. Він ладен був сидіти перед екраном день і ніч! Але мама з татом суворо Правди не приховаєш.
137 попередили: година на день — і все! А тут іще й молодша сестричка Марійка весь час докучала: дай та дай подивитися! Швидко промайнули канікули, почалося навчання. Славко був страшенно розчарований, бо батьки заборонили брати планшет до школи. Школа, мовляв, для навчання, а не для розваг, та й зламати планшет можна... Це було несправедливо! Адже всі носять планшети до школи: і Андрій, і Данько, і Сашко... Та всі! А Славкові не можна. Це було зовсім несправедливо! Отож одного ранку Славко потайки поклав планшет у наплічник і пішов із ним до школи. На першій же перерві навколо хлопця зібралося пів класу. Від такої уваги Славко почувався героєм дня. — Будь людиною, дай погратися! — попросив Сергій. У нього свого планшета ще не було. — Добре. Тільки обережно! — погодився Славко. — А мені можна?! — вигукнув Мишко. — А потім мені! — простягла до планшета руки Діана. — Та не всі разом! По черзі! — вгамовував друзів Славко. Та було вже пізно. Діти штовхалися, видирали планшет одне в одного, і раптом — ХРЯСЬ! Він опинився на підлозі. Усі миттю принишкли й розступилися. Славко підняв планшет і побачив здоровенну, схожу на блискавку тріщину по всьому екрану. Після школи хлопець ішов додому зажурений. Що ж скаже мама? А що зробить тато? А може, не казати нічого... Але ж все одно побачать... Такі думки тіснилися у Славковій голові. Аж ось уже й дім. Зачинивши за собою двері, хлопець одразу ж витяг із наплічника зіпсований планшет і тихо, щоб не побачили бабуся та сестричка, сховав його під свою подушку. Дружби цяцьками не купиш.
138 Увечері повернулися з роботи мама й тато. Сіли вечеряти. Опісля мама сказала: — Славку, ти, мабуть, уже награвся з планшетом. Дай, будь ласка, і Марійці трохи пограти. — Я не знаю, де він, — опустивши очі, буркнув Славко. — Як не знаєш? — здивувався тато. — Я прийшов зі школи і не знайшов його, — сказав хлопець, похнюпившись іще більше. — Може, Марійка взяла. — Ні, я не брала! — заплакала мала. — Це неправда! Славкові стало соромно. І страшно. Тато уважно глянув на сина. Хлопець опустив голову, вуха в нього палали, мов червоні маки. — Сину, планшет — цінна річ, — поволі мовив тато. — А чесність — то річ безцінна. За столом стало тихо. Тато, мама, бабуся і сестра пильно дивилися на Славка. У хлопця в горлі застряг клубок, на очі навернулися сльози: — Тату, я взяв планшет до школи, і він розбився, — ледь чутно промовив хлопчик. — Не журись, синку, — серйозно сказала мама, — планшет, звісно, шкода. Але без нього прожити можна, а от без совісті — ні. Хто головний персонаж твору? Як почувався Славко, коли сказав неправду і звів наклеп на сестричку? Простеж за текстом, як змінювався настрій Славка протягом описаних подій. Чим це було зумовлено? У яких словах оповідання висловлено його головну думку? Як ти її розумієш? Поставте одне одному запитання за прочитаним твором. Що із розказаного письменницею ти вважаєш важливим для себе? Чесному всюди честь. Конфлікт, скейтборд, пандус. Прочитай правильно 66
Знаєш, як битися, навчись, як миритися. 139 Дженніфер Мур-Маллінос ВИРІШУЄМО КОНФЛІКТИ (Скорочено) Мак і Зак Обрі — брати-близнюки. У них однакова зовнішність: руде кучеряве волосся, веснянки на обличчі і величезні карі очі. Усі люди розрізняють їх лише за поведінкою. Мак — тиха, ввічлива і дружелюбна дитина. Зак відомий як «неслухняний близнюк» — дуже галасливий і нечемний. Він завжди потрапляє в якісь конфліктні ситуації… — Маку, підеш зі мною гуляти у парк? — запитав Зак. — Ти йди, а я дожену. Мені ще треба розв’язати кілька задач з математики, — відповів Мак. Зак узяв скейтборд і пішов. Коли Зак прийшов до парку, він зрадів, що, крім нього, там не було ані душі, бо не любив чимось ділитися й чекати своєї черги. Зак добре проводив час. Він нарешті навчився кількох трюків, над якими довгий час працював, і не міг дочекатися, коли вже покаже їх Макові. Але незабаром у парку з’явилася група інших дітей. Спершу всі мирно каталися по черзі і ніхто нікому не заважав. Та потім Закові набридло чекати своєї черги. — Я прийшов сюди першим, чому б вам не забратися звідси?! — закричав він. — У чому проблема? — поцікавився один із хлопчаків. — Цей парк для всіх, не лише для тебе! — Ну це ми ще побачимо! — раптом Зак скочив на свій скейтборд, з’їхав по пандусу і наскочив на того хлопчика. Та так, що вибив йому два передні зуби!
140 — Ти про це пожалкуєш! — попередили Зака інші діти й пішли. Зак зрадів, що знову лишився на самоті. Він зовсім не переймався тим, що сталося, і продовжував кататися. — Чому ти так довго? — поцікавився Зак, коли нарешті прийшов його брат. — Ніяк не міг розв’язати останню задачу, — пояснив Мак. Зак не розповів братові про те, що сталося. Адже він знав, що Мак не схвалить його вчинок. Та ще й буде гніватися, що брат знову вскочив у халепу. Натомість Зак показав братові нові трюки і був цілком переконаний, що Мак їх не повторить. Мак і справді не зумів повторити жоден із трюків. Та він не збирався припиняти спроби. — Ходімо додому, Маку, я зголоднів! — скомандував Зак. — А я хочу залишитися і тренуватися, щоб теж навчитися виконувати ці трюки, — відповів Мак. Зак пішов додому, а Мак ще довго тренувався, поки в нього стомилися ноги. Хлопець вирішив, що теж час іти додому. — Куди це ти зібрався? — до Мака підійшла група хлопчаків, яких він раніше не бачив. Макові стало лячно, він не знав, що відповісти. У нього було погане передчуття щодо намірів цих хлопців. На жаль, він не помилився. — Тобі не слід було ображати мого брата! — сказав найстарший із хлопців. — Тепер тобі доведеться мати справу зі мною! Мак і гадки не мав, що відбувається. — Я не знаю про що ти. Я навіть не знаю твого брата, — сказав Мак. — Не бреши, ти щойно вибив йому зуби! — хлопчик схопив Мака за футболку… Мак не пам’ятав, що було потім і як він дістався додому. На добрий привіт — добра відповідь.
141 Побачивши побитого брата, Зак нарешті зрозумів, що накоїв. Адже Макові завдали болю саме через нього. Якби він мирно катався з тими хлопцями і не зчинив бійки, цього б не сталося. — Це моя провина, — визнав Зак. — Вибач, брате! Зак урочисто підняв праву руку і пообіцяв, що ніколи не буде більше провокувати конфлікти. Хто дійові особи оповідання? Чим брати схожі? Чим різняться? Знайди і прочитай опис зовнішності братів. Чому Мак не пішов відразу із братом до парку? Що сталося в парку з Маком? Чому? Кому з героїв твору ти співчував (співчувала)? Коли саме? Яку проблему порушено в оповіданні? Підготуйся і стисло розкажи оповідання. Складіть перелік оповідань, які ви радите прочитати своїм однокласникам (однокласницям). Поясніть, чому саме ці твори ви вважаєте найцікавішими. Проведіть дослідження: хто із сучасних українських авторів та авторок пише оповідання для дітей. Складіть сценарій для кінофільму за змістом одного із прочитаних оповідань. Продумайте, скільки буде кадрів, що на них треба відобразити, скільки акторів та акторок братиме участь, яку музику ви використаєте, де треба знімати фільм за складеним сценарієм. Створіть обкладинку для книжки, у якій буде надруковано одне із прочитаних вами оповідань. Наші проєкти
142 У цьому розділі ти прочитаєш твори письменників і письменниць, які розповідають про рідний край, про почуття до нього, про славетних українців та українок, яких знають і шанують в інших країнах світу. Читаючи, звертай увагу на вислови, які передають почуття, красу, настрій дійових осіб. Україна — це я, це ти, це ми! Мар’яна Савка УКРАЇНА Країн багато на великій карті, та серед них — вона, твоя єдина. Її люби і будь завжди на варті, бо це твоя земля, це Україна. Вона така ж реальна і казкова, як мамина долоня, тепла й щира, у неї в серці українська мова, в її душі любов і світла віра. Цвітуть в ній мальви, маки і левкої, хтось, може, скаже, що таких багато. Але ти знай, що іншої такої не зможеш в цілім світі відшукати. Обговоріть! До кого звертається авторка вірша? До чого вона закликає? З чим порівнює поетеса Україну? Підготуйся до виразного читання. Зверни увагу на розділові знаки. Поміркуй, які слова читатимеш із більшою силою голосу. З яким почуттям слід прочитати вірш? Чому всі люди люблять свою Батьківщину? 67 Левкой — пахуча садова квітка, матіола. Рідний край — земний рай.
143 Яка інформація з тексту була тобі вже відомою? А про що ти дізнався (дізналася) вперше? Знайдіть Україну на карті. Як ви гадаєте, наша країна велика чи маленька? Моя слава — Українська держава. Розповідатиму, доповнюватимеш, розташована, річок, водосховище, споконвіку. Прочитай правильно 68 Єлизавета Гуменко НАША КРАЇНА — УКРАЇНА Дідусів сюрприз Якось Іванка і Тарасик приїхали на вихідні до дідуся й одразу помітили на стіні новинку-цікавинку — карту. — Що це за карта? — запитав Тарасик. — Я такої ще не бачив. — Це — карта Європи. Я приніс її спеціально для вас, — сказав дідусь. — А навіщо? — поцікавилася Іванка. — Щоб розповісти вам про нашу Україну. — Як цікаво! — вигукнув Тарас, а Іванка додала поважно: — Ми вже у школі багато про Україну вчили. — От і добре! Я розповідатиму, а ти, Іванцю, доповнюватимеш мою розповідь. Україна — велика країна у центрі Європи — От ви живете в Україні. А чи знаєте, де вона розташована? — Звісно, у Європі, — упевнено відказала Іванка. — А де саме? — Ну, в Європі… — тут уже дівчинка розгубилася. — Україна розташована у самому центрі Європи.
144 Простори рідної землі — Як, на вашу думку, в Україні переважають гори чи рівнини? — запитав дідусь. — Звісно, рівнини! Це я знаю! — зраділа Іванка. — А гори в нас є? — запитав Тарасик. — Так, — вигукнула Іванка, поспішаючи розповісти те, що знає. — Українські Карпати, Кримські гори. Дідусь продовжував ставити запитання: — А ви знаєте, що позначають на карті блакитним кольором? — Водойми, — не забарилася з відповіддю Іванка. — Так, моя розумничко. Життя людини завжди було тісно пов’язане з водою. Із сивої давнини і до нашого часу люди зазвичай оселяються там, де є вода. В Україні дуже багато річок, каналів, озер, водосховищ, ставків, боліт і підземних вод. — А ще в нас є два моря, — додала Іванка. — Чорне й Азовське! — А чи знаєте ви, скільки в нас річок? — запитав дідусь. — Мабуть, мільйон, — спробував відгадати Тарасик. — Це ти трохи перебільшив, — розсміявся дідусь. — В Україні 73 тисячі річок, з них 117 — великі та середні, тобто такі, що мають довжину понад 100 кілометрів. Кожному мила своя сторона. В Україні є спеціальний знак, який позначає географічний центр Європи. Центральна точка Європи розташована на Закарпатті, між містами Тячів та Рахів. Це місце надзвичайно популярне серед туристів та мандрівників. А ти знаєш?
145 Яке нове слово ти дізнався (дізналася) сьогодні? Що воно означає? Яка інформація з тексту була тобі вже відомою? А про що ти прочитав (прочитала) вперше? Чому люди завжди намагалися селитися біля води? Знайдіть Чорне море на карті. Яка річка України найбільша? Чи є річка чи озеро у твоєму населеному пункті? Поставте одне одному запитання за прочитаним текстом. За морем тепліше, та вдома миліше. Родючі землі Обійнявши онучат за плечі, дідусь промовив: — Доля подарувала нам країну з чудовою природою. Завжди славилася вона родючими ланами і пишними садами. Справжнім багатством, дорожчим від золота і коштовного каміння, є українські чорноземи. Майже шість тисяч років тому наші далекі пращури оселилися на цих землях і почали вирощувати хліб. Споконвіку українці з любов’ю ставляться до землі-годувальниці, шанують і бережуть її. Та головна цінність України — розумні і працьовиті люди, такі, як ви в мене, — сказав дідусь і пригорнув онучат. Що є справжнім багатством України? А головною її цінністю? Чому дідусь назвав землю годувальницею? Дізнайся, чому Чорне море називається саме так. Я — дослідник Я — дослідниця — А найбільша річка в Україні — Дніпро, — сказала Іванка. — Авжеж, — погодився дідусь. — Дніпро перетинає територію нашої країни з півночі на південь. Його протяжність у межах України — майже тисячу кілометрів.
146 Найменшенького, витьохкували, висвистували, довіку, принишкли, присоромлений. Прочитай правильно 69 Хто мови рідної цурається, з тим і друг не знається. За Миколою Магерою ЧУБЧИК Жили собі шпаки. Батько і мати маленьким їсти носили, співати по-шпачиному навчали. Злагода і мир панували в шпаківні. У найменшенького шпаченяти був невеликий чубчик. Тож і назвали його Чубчиком. Чубаті шпаки — дивина. Тож Чубчик так запишався, що почав із зневагою ставитися до своїх братиків і сестричок. Одного ранку Чубчик почув спів соловейків, які витьохкували в саду. І так йому сподобався той спів, що аж самому захотілося так заспівати. — Мамо, я хочу соловейком стати, — сказав Чубчик. — Соловейком, сину, треба народитися, — пояснила шпачиха. — А я хочу навчитися так гарно співати, як солов’ї! — наполягав Чубчик. — Спочатку навчися свистіти пошпачиному, — промовила мати. — Набрид мені ваш свист! — гукнув Чубчик на весь сад. — Не хочу довіку вас чути! — Сину, хіба так можна про свій рід казати? — злякано просвистіла шпачиха. — Не хочу такого роду! — кричав шпачок. — Вас і люди не слухають так, як соловейків. — Що ти говориш, сину, — промовила зі сльозами на очах мати. — Ранньою весною прилітаємо ми, коли снігу ще багато на полях і в лісах. Як радіють
Навіть пташка має рідну мову. 147 діти і дорослі, коли почують наш свист! Люди кажуть, що на крилах ми їм весну несемо. Хіба цим не треба пишатися? Хіба наш спів гірший, ніж в інших птахів? Довго шпачиха навчала розуму сина. Та Чубчик не слухав. Змахнув крильми — і подався в садок до Соловейка. Знайшов там найстаршого Солов’я, який сидів на гілці бузини, привітався й попросив: — Соловейку, навчи мене співати по-своєму. Соловейко здивовано глянув на Чубчика й запитав: — Чого це тобі раптом захотілося по-солов’їному співати? — Бо набридли мені шпаки з їхнім свистом, — відповів Чубчик. — Мені до вподоби солов’їна пісня, якою ваш рід людей звеселяє. — Ще не чув, щоб пташки цуралися свого роду, — поважно промовив Соловейко. Бо споконвіку так ведеться, що шпак співає по-шпачиному, а соловей — по-солов’їному. Але коли тобі так захотілося навчитися співати по-нашому, то зоставайся. Обговоріть! Як будуть далі розгортатися події у творі? Чи навчиться Чубчик співати по-солов’їному? Усю весну навчався в Соловейка Чубчик, та нічого в нього не виходило. Він розучився свистіти по-шпачиному і не навчився співати по-солов’їному. Тільки й того, що запам’ятав «тьох-тьох-тьох». Потім Чубчик усе літо вчився в інших птахів. У Синиці, у Ворони і в Горобців. Та вивчив лише «цінь-цінь», «кра-кра», «жив-жив». Шпачкові здалося, що тепер він найрозумніший серед птахів. Якось Чубчик побачив на ясені силу-силенну шпаків. Вони висвистували один поперед одного, бо прощалися з рідним краєм до наступної весни. Збиралися у вирій.
148 Рідна мова дорога людині, як саме життя. Прилетів до них і Чубчик. Він гордо глянув на батька й матір, братів і сестер, сів на самісінький вершечок осокора і заверещав: — Фіють-фіють, кра-кра-кра, тьох-тьох-тьох, жив-жив, цінь-цінь, жив-жив, кра! Шпаки принишкли, слухаючи Чубчика. А коли той утомився верещати, птахи так зареготали, що аж затремтіло листя на деревах. Соловей сміявся, аж за боки брався. У синиць від реготу аж сльози виступили на очах, а горобці так похрипли, що не могли й слова вимовити. Чубчик із сорому ледь не звалився з осокора. Присоромлений, осміяний, він повернувся додому. — Що будемо робити, сину? — запитали батьки. — Буду слухати вас. — Хоч і пізно, сину, але добре, що за розум нарешті берешся. Назви всіх дійових осіб одним словом. Хто головний герой твору? Знайди в тексті пояснення, чому його так назвали. Обговоріть! Упродовж якого часу тривали події, описані в казці? Як ставився молоденький шпачок до рідної пісні? Зверни увагу на виділені слова. Що вони допомагають зрозуміти, уявити? Яку проблему порушено в казці? Якими думками щодо прочитаного ти хочеш поділитися? Поставте одне одному запитання за змістом прочитаного твору. Попрацюйте разом! Поділіть казку на частини. Складіть план. Підготуйтеся і перекажіть за ним казку. 21 лютого народи нашої планети святкують День рідної мови. А ти знаєш? Сріблястий, спілкування, феєрверк, несправедливо, підбадьорити, справжнього, небагатослівність. Прочитай правильно 70
Мова — душа народу. 149 Галина Павлишин ЕКОНОМІЯ СЛІВ (Скорочено) Навколо круглого майданчика росло доволі багато дерев, але ця історія — лише про одне з них. Знайомтеся — сорокарічний Бук. Він має сріблястий стовбур і красиве листя. Та найцікавіше — це його манера спілкування. Бук постійно сонний і дуже неуважний. Ще в юності він вирішив економити слова, тому рідко договорює фрази до кінця. До того ж його інтонація завжди незмінна. Ось і цього ранку Бук не зрадив своїй звичці. Обіч майданчика пролітала Бабка, голосно повідомляючи: — Сьогодні у місті свято! Я чула, що буде феєрверк! Прокидайтеся! Такого ви ще не бачили! «Феєрверк — це добре...» — хотів було підтримати розмову Бук. Проте з неуважності та завдяки звичайним лінощам видав лише: — Фе… Бабка образилася і полетіла далі. «Дивна якась», — вирішив Бук, та з увічливості промовчав. Раптом на одну з гілок Бука заскочило руде звірятко. З його великих оченят бігли сльози. — Чому все так несправедливо? — тихенько повело воно. — Я люблю всіх своїх родичів, але ми всі живемо в одному маленькому дуплі. Я постійно відчуваю себе тягарем для них, — сльози котилися по рудому пушку Білченяти і капали на гілку Бука. — А може, я даремно журюся? Може, і від мене
150 Не лінуйся сказати, щоб тебе зрозуміли. є якась користь? І варто… повернутись, і все буде добре? Повернутись… «Не треба сумувати і вигадувати собі проблеми. Твоя сім’я теж тебе любить. Не плач, будь ласка...» — Бук хотів підбадьорити Білченя, але не спромігся на більше ніж: — Не треба… Звірятко у відчаї зіскочило на землю і пострибало світ за очі… Проте ніхто, крім самого дерева, так і не дізнався справжнього змісту цього короткого послання… Бук усвідомив, що його, мабуть, зрозуміли не зовсім правильно. Його полонили тяжкі думи: «Небагатослівність — це добре, — сказав Бук сам собі. — Але є ризик, що мене можуть зрозуміти не так, як я того хотів. Варто мені побільше висловлюватися вголос, а то ніхто ніколи не дізнається, які геніальні думки живуть у моїй голові». Манера — звичка. Інтонація — мелодійність, темп мовлення, зміна звучання голосу. Обіч — поруч. Бути у відчаї — відчувати, переживати сильний душевний біль, безвихідність становища. Якими словами починається твір? З яким деревом познайомила тебе авторка? Що саме вона розповіла про нього? Прочитай. Прочитай, що повідомила Бабка. Що хотів сказати Бук? А що сказав? Чи зрозумів він, чому образилася Бабка? А ти образився б (образилася б)? Чи заспокоїв Бук Білченя? Чому йому це не вдалося? Чи зрозумів Бук свою помилку? Прочитай, що він вирішив. Чи погоджуєшся ти з його думкою? Якими словами можна висловити головну думку твору?