Сучасний педагогічний погляд №6 2022

№6,2022

Науково-методичне та інформаційне видання

Сучасний педагогічний погляд

Загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №35 м. Чернігова

Рекомендовано до друку на засіданні методичної ради (протокол №5 від 18.02.2020)

Редакційна колегія:

Науковий редактор, Іваницька Н.А., кандидат педагогічних наук, директор
ЗОШ№35

Заступник наукового редактора, Сухацька С.В., вчитель початкових класів,
педагогічне звання «вчитель-методист»

Технічний редактор та відповідальний за комп’ютерну верстку, Музюкова С.В.,
вчитель математики та інформатики

Коректор, Проданюк Л.В., вчитель української мови та літератури

- До науково-методичного та інформаційного видання увійшли наукові
статті, методичні рекомендації вчителів школи.

- Інформаційне видання призначене для практичного використання
освітянами.

- За зміст та достовірність публікацій, результатів досліджень
відповідальність несуть автори.

1

ЛАВРІНЕНКО Лідія Іванівна,
кандидат історичних наук, доцент
Чернігівський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського (м. Чернігів,
Україна)
вчитель біології та хімії Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів №35 (педагогічний патронаж)

КОНЦЕПТ ГУМАНІЗМУ ПЕДАГОГІКИ МАРІЇ МОНТЕССОРІ
У ніжних материнських обіймах
Марії Монтессорі вмістилося
все світове дитинство – така
велика була її любов до дітей.
М. Воронова

Анотація. У статті акцентовано увагу на особливостях процесу
виховання та навчання дітей із порушеннями психофізичного розвитку з
позиції гуманістичної педагогіки М. Монтессорі. Виокремлено питання
гармонійного всебічного саморозвитку дитини в спеціально створеному
педагогом середовищі в контексті сучасних завдань освіти й виховання, в
якому дитина відіграє провідну роль, а вихователь лише допомагає їй у цьому

Ключові слова. Гуманістичні ідеї, педагогіка, дитина, освітні заклади,
Марія Монтессорі.

Постановка проблеми. Гуманістичні ідеї у педагогіці зародилися ще в
часи античності, продовжуючи свій стрімкий розквіт в епоху Відродження й
триваючи в умовах сьогодення. Особистісно орієнтована, гуманістична
модель освіти стала пріоритетом Нової української школи. Реформування
української школи та пошук ефективних шляхів вирішення завдань
зумовлюють необхідність повернення до педагогічної творчості минулого,
зокрема концепції гуманістичного, вільного виховання італійської педагогині
Марії Монтессорі, де основним завданням є спонукання дитини до
гармонійного всебічного саморозвитку, що відбувається в спеціально

2

створеному педагогом середовищі, в якому дитина відіграє провідну роль, а
вихователь лише допомагає їй у цьому.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато провідних учених,
педагогів-практиків Європи та світу, а також українських дослідників,
відзначають універсальність та дієвість застосування Монтессорі-педагогіки
як однієї з найрезультативніших в якості отриманих освітніх послуг. Зокрема,
дослідженню педагогічної спадщини М. Монтессорі присвятили свої праці
Л. Андрушко,
В. Золотоверх, В. Бондар, А. Ільченко, І. Дичківська, Н. Кравець, М.
Левківський,
Н. Лубенець, Т. Михальчук, Г. Міленіна, Д. Орлова, Т. Поніманська, Н.
Прибильська, С. Русова, О. Хілтенен, Ю. Фаусек, М. Чепіль, С. Якименко.

Популяризації практичного використання досвіду роботи закладів
освіти, які працюють за системою М. Монтессорі, сприяють праці відомого
українського вченого Б. Жебровського. Під його керівництвом у 1992 р.
створена асоціація Монтессорі руху в Україні й успішно представлена
доробком В. Горюнової, Т. Коршунової, Г. Міленіної, О. Надворної, Т.
Михальчук, Н. Кравець, Н. Прибильської та ін.

Мета статті полягає в розкритті концепту гуманістичних ідей
педагогічної спадщини Марії Монтессорі в контексті сучасних завдань освіти
й виховання.

Виклад основного матеріалу. Видатній педагогині-гуманістці, вченій і
мислительці, лікарці-антропологині, філософині, психіатрині та психологині
Марії Монтессорі (1870 – 1952 рр.) довелося жити в період активного розвитку
соціальних відносин, великих політичних змін, поступу в галузі гуманітарних
наук.

Феномен педагогіки Марії Монтессорі полягає в її безмежній вірі в
природу дитини, в її прагненні виключити будь-який авторитарний тиск на
людину, яка розвивається. Нова педагогіка Монтессорі набула поширення в

3

багатьох країнах світу, у тому числі й в Україні. Мета її: збудити в душі дитини
людину, що дрімає в ній.

Ідеї педагогіки та філософії Марії Монтессорі базуються на
філософських ідеях Жан Жака Руссо, Йогана Генріха Песталоцці, Фрідріха
Фребеля, які наголошували, що потенціал дитини може повністю розкритися
тільки за умови свободи для дитини та любові до неї [2, с. 402-403].

Центральний елемент педагогіки – дитина, яку Марія Монтессорі
називає «будівельником власної особистості». Гуманістичні погляди її
педагогічної діяльності й були втілені через надання дитині абсолютної
свободи дій під час освітнього процесу для вільного розвитку творчих сил та
здібностей особистості. Не викликає сумніву твердження, що набагато
важливіше не просто передати дітям досвід знань попередніх поколінь, а
розвинути в них бажання до пізнавальної діяльності, експериментування,
дослідження, створення умов для саморозвитку та самоусвідомлення своєї
значущості як особистості в соціальному житті. «Якщо освіта перебуватиме в
тому зародковому стані із застарілими методами простої передачі знань,
сподівань на поліпшення майбутнього людей не залишиться... Якщо все ж
допомога і спасіння повинні прийти, то вони можуть прийти лише від дітей,
оскільки діти – творці людства» [4, с. 19].

Світове визнання педагогічні погляди М. Монтессорі здобули завдяки
гуманістичному підходу до виховання й навчання дітей, вірі у безмежні
можливості розвитку дитини, опорі на її самостійність та індивідуальність.
Виховна мета цієї педагогіки полягає в розкритті духовного та
інтелектуального потенціалу дитини, засобами її досягнення є не зовнішні
впливи на особистість, а спеціально сформоване середовище, своєрідна
«духовна екологія».

Марія Монтессорі - перша жінка в Італії, яка у липні 1896 року отримала
диплом докторки терапії й хірургії Римського Королівського Університету й
розпочала медичну практику лікаркою-асистенткою при університетській
психіатричній клініці. Вона спостерігала за дітьми з розумовими

4

порушеннями, адже в той час до їх виховання застосовувався суто медичний
підхід. М. Монтессорі розробила свою систему виховання (дидактичного
матеріалу), головною метою якої є зміцнення сили духу вихованця,
вироблення впевненості у своїх можливостях. Її першими настановами й
висновками для педагогів були тези щодо активного застосування засобів для
пробудження природного потенціалу дитини, допомоги в набутті
самостійності, соціалізації в суспільстві: «Виховник повинен розбудити в душі
дитини людину (особистість), яка дрімає в ній» [1, с. 27].

Вражаючими щодо педагогічної новизни були результати її праці в
Ортофренічній школі: використовуючи власну оригінальну методику
навчання читання й письма, М. Монтессорі змогла навчити дітей з
порушеннями інтелектуального розвитку читати й каліграфічно писати
настільки добре, що на іспиті до народної школи вони перевершили успіхи
багатьох здорових дітей. Результати проведеного експерименту підтвердили,
що дитина з вродженими проблемами розвитку не може розвиватися швидше
й краще від здорової. Але за створення належних умов можливий поступ в
особистому зростанні, вироблення впевненості у власних можливостях,
ознаки самостійного мислення та відповідальна поведінка – такий
феноменальний результат гуманно-педагогічної практики за інноваційною
системою М. Монтессорі. І це було великим відкриттям у педагогіці ХХ ст.

Тогочасний неперевершений успіх роботи з дітьми з особливими
потребами змусив Марію Монтессорі звернути увагу на завдання щодо
виховання здорових дітей, з’ясування причин такого низького освітнього
результату при вступі до школи. На її думку, головна причина полягала в
різниці підходів до навчання, адже розвиток дітей з особливими потребами
підтримували й стимулювали, а в дітей без порушень розвитку він
затримувався з причин застосування недостатньо ефективних методів та
засобів навчання й виховання.

Марія Монтессорі продовжує вдосконалювати свою педагогічну
майстерність, підвищувати свій фаховий рівень. Знайомство з відкриттями у

5

теорії розвитку дитини, зокрема з новою наукою антропологією стало
поштовхом до написання книги «Педагогічна антропологія» (1905), у якій
видатна педагогиня висловлює думку щодо необхідності вільного
індивідуального навчання й виховання дітей. Вихід цієї праці став початком
створення нової педагогічної системи М. Монтессорі, головною перевагою
якої був метод спостереження й на його основі створення розвивального
середовища для самостійної індивідуальної пізнавальної діяльності дитини.

Отже, феномен педагогіки М. Монтессорі характеризують три
провідних чинники:

- виховання повинно бути вільним;
- виховання повинно бути індивідуальним;
- виховання повинно спиратися на дані спостережень за дитиною.
Гуманно-освітня система М. Монтессорі охоплює технологію виховання
й навчання дітей віком від 2,5 до 12 років. Найбільше зацікавлення викликають
положення, що стосуються навчання, виховання дітей дошкільного та
молодшого шкільного віку. Педагогічна технологія заснована й апробована на
конкретному філософському вченні – теорії вільного виховання (антропології)
й сенсуалізму (відчуття – єдине джерело знань) у педагогіці.
Трактуючи розвиток дитини, М. Монтессорі зазначала, що «в дитині
міститься розумова лабораторія, яка виробляє хімічні перетворення. Усі
враження не лише проникають у розум дитини, вони його формують, вони
втілюються в ньому, оскільки дитина «будує» власне психічне тіло,
використовуючи предмети довкілля». Цей розум вона назвала «всотуючим
розумом» [1, с. 211], і зауважила, що дорослим, педагогам важливо осягнути
величину його сили.
Виховання за системою М. Монтессорі відбувається природнім шляхом
через моторну, сенсорну та інтелектуальну активізацію. Перші положення цієї
системи базувалися на спостереженнях за поведінкою дитини. Саме медичні
та психологічні дослідження стали основою гуманної педагогіки Марії
Монтессорі:

6

• спеціально створене середовище, що відповідає віковим потребам
дитини, можливість контакту з усіма дидактичними матеріалами;

• учитель, як активний спостерігач та помічник.
На думку видатної педагогині, створене середовище відіграє ключову
роль у розвитку дитини. М. Монтессорі наголошувала на реалізації ідеї
вільного вибору кожною дитиною виду діяльності та тривалості занять;
застосуванні спеціально розробленого набору навчальних матеріалів;
відсутності тестувань, оцінювання, похвали та покарання. Провідна ідея
гуманно-педагогічного вчення М. Монтессорі полягає в необхідності
створення педагогом такого предметно-просторового середовища, в якому
дитина могла б найповніше розкрити свій внутрішній потенціал у процесі
вільної самостійної діяльності. Це середовище має забезпечити розвиток
кожної дитини за її індивідуальним темпом. Завдання педагога полягає
насамперед у наданні дитині засобів для саморозвитку й розкритті правил їх
використання. Такими засобами є автодидактичні (самонавчальні)
Монтессорі-матеріали, з якими дитина працює, спочатку діючи за зразком, а
потім – самостійно виконуючи вправи. А звідси феноменальне відкриття М.
Монтессорі – основний девіз її методу, її педагогічне кредо, яке промовляється
вустами дитини: «Допоможи мені це зробити самій». Іншими словами,
активність педагога має бути спрямована не на дитину, а на абсолютну повагу
до явищ її життя й душі. Марія Монтессорі порівнює роботу педагога з
напруженою роботою астронома, що нерухомо сидить біля телескопа. Тобто
педагог у методичній системі Монтессорі виступає спостерігачем, помічником
і порадником дитини.
Велику увагу М. Монтессорі приділяла особистості вчителя. Він
повинен розуміти психологію дитини, бути сильним, відповідальним,
незалежним. Учитель повинен бути гарним, мати приємний голос, дбати про
свою зовнішність, як це роблять драматичні актори перед виходом на сцену,
адже всього цього вчиться у нього дитина. На думку видатної педагогині,

7

любов, повага, бадьорість, втіха, що виходить із самої глибини душі вчителя
дозволяють розвиватися дитині, яка перебуває поруч з ним.

З 1911 р. нова освітньо-гуманна система навчання та виховання дітей за
М. Монтессорі набуває світової популярності. Педагогиня-гуманістка
знайшла однодумців в Аргентині, Англії, Ірландії, Італії, Голландії, Індії та
багатьох інших країнах. До Книги рекордів Гіннеса внесено найбільшу за
кількістю дітей школу. Це індійська школа, яка працює за гуманно-
педагогічною технологією М. Монтессорі та в якій навчаються 22 тисячі дітей
[3, с. 9].

Науковим доробком післявоєнного періоду стала система виховання, в
основі якої мирне світотворення на засадах моральних реформ: «Виховання
для нового світу» (1946), «Розвиток потенційних можливостей людини»
(1948), «Таємниця дитинства» (1949), «Всотуючий розум» (1949),
«Формування людини» (1950). М. Монтессорі відстоювала ідею свободи й
гідності дитини, вважаючи, що тільки на основі духовного виховання
молодого покоління можна досягти реального торжества гуманізму у світі.
Саме їй належить гасло «Виховання заради миру!», проголошене в 30-ті рр.
XX ст.

Одна із останніх робіт видатної педагогині – «Розум дитини», де на
основі концепції спонтанного розвитку М. Монтессорі виділила основні
періоди розвитку людини, вважаючи найголовнішим перший період – від
народження до шести років.

Послідовниця педагогіки М. Монтессорі Юлія Фаусек у 1924 р. пророче
писала: «Настане час, коли школи М. Монтессорі вкриють мережею всю
Європу... «Немає більш інтернаціонального методу виховання дітей, ніж
метод М. Монтессорі. Найрізніші діти найрізніших країн у виявах свого
інтелектуального розвитку є дітьми однієї нації – дітьми мислячого людства»
[2, с. 522].

8

Висновки. Своєю невтомною працею Марія Монтессорі внесла значний
доробок у розвиток спеціальної освіти, присвятивши життя вихованню та
навчанню дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

Сучасні заклади освіти створюють образ Людини, розглядають освіту як
шлях до духовної та моральної культури. У них не тільки набувають знань, а
й проходять складний процес становлення особистості. І саме тут науковцям і
практикам стають у пригоді гуманно-педагогічні ідеї видатної вченої,
мислительки М. Монтессорі, які викликані очевидним соціальним запитом
українського суспільства щодо виховання вільної особистості, здатної до
самостійних активних пошуків у самореалізації, глибокого вивчення та
впровадження прогресивного педагогічного досвіду в умовах реформування
української системи освіти.

Список використаних джерел
1. Дичківська І.М., Поніманська Т. І.М.М. Монтессорі: теорія і

технологія. К.: Видавничий Дім «Слово», 2006. 304 с.
2. Енциклопедія освіти / За ред. В. Г. Кременя. К.: Юрінком, Інтер, 2008.

735с.
3. Орлова Д. Большая книга Монтессори. СПб.: ПРАЙМ-ЕВРО-ЗНАК;

Владимир: ВКТ, 2009. 185 с.
4. Хилтунен Е. А. Дети Монтессори: книга для педагогов и родителей.
М.: Астрель: АСТ, 2008. 399 с.

9

Комок Ірина Вікторівна,
вчитель інформатики вищої категорії, «старший вчитель»

МОЖЛИВОСТІ ОНЛАЙН-СЕРВІСУ GENIAL.LY ДЛЯ СТВОРЕННЯ
ІНТЕРАКТИВНОГО НАВЧАЛЬНОГО КОНТЕНТУ

Зміни в сучасному світі вимагають нових підходів до методів, технологій
та інструментів навчання. Освіта в Україні проходить процес цифрової
трансформації. Змішане та навчання з використанням дистанційних
технологій стало сучасним форматом освіти і в режимі освітнього процесу
перед учителем постає завдання: як зацікавити учнів, як краще донести
матеріал, якими способами розвивати навички учнів, як зробити навчання
ефективним.

Нагальною потребою сьогодні є пошук найбільш ефективних освітніх
технологій, які здатні допомогти розв'язати головні завдання сучасної
освіти: сформувати здатність успішно навчатися та ефективно
взаємодіяти в процесі навчальної діяльності, розвивати вміння та навички
отримання та опрацювання нової інформації, проявляти свій творчий
потенціал, вміти організувати свою діяльність для досягнення цілей тощо.

Розв'язанню цих завдань може сприяти впровадження в освітній процес
сучасних інтерактивних засобів навчання.

Використання інтерактивних засобів дозволяє:
 залучати учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності;
 сформувати практичні навички та вміння взаємодіяти у віртуальному
просторі;
 розвивати абстрактне та творче мислення;
 надати здобувачам освіти можливості самостійного освоєння
досліджуваного матеріалу;

10

 зробити складний навчальний матеріал більш зрозумілим, доступним
для усвідомлення;

 індивідуалізувати навчання шляхом вибору темпу та змісту завдання;
 підвищити інтерес та загальну мотивацію до навчання.
Завдання методичних рекомендацій:
- проаналізувати можливості використання інтерактивної візуалізації в
освітньому процесі сучасної школи;
- продемонструвати переваги та практичне значення інтерактивного
дидактичного матеріалу.

Розділ 1
Психологічні особливості сучасного покоління учнів

Виживає не сильніший і розумніший, а
той, хто найкраще реагує на зміни, що
відбуваються.

Гордон Драйден
Згідно з Теорією Поколінь, створеною у 1991 р. Нейлом Хоувом та
Вільямом Штраусом, кожне покоління, народжене в окремий період часу, має
власні характерні риси, на формування яких впливають економіка, політика,
культура, технології, навколишнє середовище тощо. Сучасні учні належать до
покоління Z (центеніали) (2000 - 2010 рр.) та покоління Альфа (покоління
екранів (screenagers), скляне покоління) (2010 – приблизно 2025 рр.).
Діти з ранніх років занурюються в Інтернет-простір. Якщо раніше розвиток
когнітивних процесів, емоційно-вольової сфери та інших психічних та
психологічних особливостей відбувався через живе спілкування, то тепер саме
онлайн середовище має переважний вплив на ці процеси. Тому використання
традиційних форм, методів та прийомів навчання може давати невисокі
результати через ігнорування психологічних особливостей цифрових учнів
[1].

11

За спостереженням психологів, центеніали краще сприймають інформацію,
яка подана невеликими порціями та з перервами («кліпове мислення»); не
розуміють складно представлений матеріал, не можуть засвоювати великі
обсяги інформації; мають переважно візуальний тип сприйняття інформації;
гарно мотивуються через елементи гри в навчанні, швидко відволікаються,
якщо такого елемента немає; мають слабкі механізми саморегуляції (контроль,
моделювання, оцінка) та, як наслідок, неспроможні самостійно шукати
рішення, організовувати час для навчання, розподіляти часові та психічні
ресурси в процесі навчання; відрізняються низьким рівнем відповідальності та
високим рівнем самовпевненості; мають нерозвинуті комунікативні навички,
не вміють говорити та виступати зі структурованими доповідями; є яскраво
вираженими індивідуалістами, мають значний інтелектуальний потенціал;
легко орієнтуються в інформаційних ресурсах; багато часу витрачають на
соціальні мережі [1].

До покоління Альфа відносяться всі ті, хто народився після 2010 року. Їх ще
називають «дітьми смартфонів», Google babies і поколінням дзен. Якщо
покоління Z формувалося на межі впровадження цифрових технологій в
повсякденне життя, то для покоління Альфа гаджети вже не є новинкою, а
віртуальний світ не відрізняється від реального. Покоління Альфа сприймає
цифрову інформацію на такому ж рівні, як і в реальному житті.

Сьогоднішні школярі так звикли до постійних стимулів від смартфонів та
інтернету, що на звичайних шкільних уроках їм важко зосередитися.
Покоління Z та Альфа народилися у світі, який постійно змушує їх натискати,
скролити і свайпати, вони з пелюшок оточені цифровими технологіями.

Діти нового покоління точно знають, чого хочуть. Змалечку покоління
Альфа користується гаджетами, проводить час у соцмережах і месенджерах,
тотально споживає медіаконтент, відповіді на будь-яке питання шукає в
інтернеті, а не у книжках. Їм не цікаво сидіти за підручниками, вони прагнуть
більше бути в цифровому світі. Їх неможливо змусити щось зробити, можна
тільки зацікавити.

12

Згідно з соціологічними дослідженнями, 90% дворічних дітей вже
володіють базовими функціями планшета [3].

Ден Шобель, директор з досліджень Future Workplace, коментує: "Ці діти не
пізнають світ без віртуальної реальності, смартфонів, e-book, Інтернету речей.
Поведінка Альфа впливатиме на попередні покоління, на батьків та вчителів"

[4].
Діти цього покоління товариські й активні, але надають перевагу

комунікаціям, в основному, у мобільних додатках. Вони краще за своїх
попередників сприймають різні відомості. Вони мобільні, відкриті та
толерантні, швидко навчаються за умови, якщо знання дозволяють їм
отримати нові навички. Але в той же час, не схильні до запам'ятовування,
сподіваючись на використання технологій у будь-який час. Переважну
більшість відомостей вони отримують з інтернет-ресурсів. Усе, що вони ді-
знаються за допомогою інтернету, як правило, носить ситуативний характер.
Представники цифрового покоління відрізняються креативністю та
багатозадачністю; цінують речі, які можна відразу застосувати на практиці й
значно гірше сприймають «чисту» теорію, відірвану від життя; не люблять
монотонності, цінують різноманітність, здатні до швидкого переключення
уваги, а тому готові до різнопланової роботи, але постановка завдань для них
повинна бути чіткою та зрозумілою, оскільки безпосередньо від цього
фактично залежить ефективність їх роботи [6].

Надзвичайна багатозадачність притаманна цим дітям уже в ранньому віці.
Раніше пізнавальна діяльність учнів відбувалась таким чином: діти були
залучені до одного завдання, у процесі виконання якого здобували певні
знання. Сьогодні діти частіше намагаються виконати декілька завдань
одночасно: написати текстові повідомлення, послухати музику, переглянути
веб-сторінку та ін. Одним із недоліків цього є складність у концентруванні
учнів на одній дії, оскільки вони звикають до поверхової уваги на велику
кількість предметів одночасно і не можуть сфокусуватися на повідомленні, яке
має найбільше значення для виконання певного завдання [6].

13

Як адаптувати традиційну навчальну програму до учнів, вихованих
технологіями?

Як привернути увагу покоління, народженого з гаджетом у руці?
Як вирішити проблему постійного зниження концентрації уваги дітей
майбутнього?
Інтерактивність, візуальність, відеоконтент та гейміфікація, акцент на
персоналізацію та високий рівень уваги до індивідуальності дитини,
віртуальна та доповнена реальність — ці нові тенденції освіти, що необхідні
дітям цифрового покоління на будь-яких етапах освітнього процесу.

Розділ 2
Інтерактивний навчальний контент в освітньому процесі

1.1.Актуальність використання інтерактивного навчального контенту
Системи дистанційного та змішаного навчання, які в сучасному освітньому
процесі починають грати провідну роль, передбачають інтерактивність у
взаємодії вчителя та учнів, що реалізується використанням інтерактивного
навчального контенту.
Інтерактивний контент – це форма матеріалу, що вимагає активної взаємодії
учасників навчального процесу.
Навчальний процес і його контроль, реалізований за допомогою
інтерактивних мультимедійних засобів, дають можливість нелінійного
вивчення матеріалу за індивідуальним планом, складеним відповідно до
власних потреб та можливостей учня.
Інтерактивний спосіб подання інформації підвищує мотивацію та інтерес до
навчання, за рахунок чого зростає інтенсивність навчання та індивідуальні
досягнення учня.
Була виявлена закономірність: при комбінуванні взаємодії (зорової та
слухової) запам’ятовування матеріалу підвищується в два рази, а якщо людина

14

залучається до активних дій у процесі навчання, відсоток засвоєння матеріалу
підвищується до 75% і вище [7].

Використання в освітньому процесі інтерактивного навчального контенту
дозволяє активізувати навчальну діяльність і підвищити результативність
процесу навчання в цілому, дозволяє досягти більш високого рівня наочності
навчального матеріалу, розширює можливості включення різноманітних
вправ в освітній процес, сприяє розвитку самостійної пошукової та
дослідницької діяльності школярів, підвищенню їх пізнавального інтересу,
віри у власні сили та здібності, покращує розуміння навчального матеріалу,
створює відчуття його доступності. На відміну від пасивного читання,
прослуховування чи перегляду, інтерактивний контент вимагає від учнів
активніше взаємодіяти з матеріалом.

У процесі роботи з інтерактивним навчальним матеріалом учні мають
можливість керувати демонстрацією як окремих інформаційних фрагментів,
так і цілих розділів, самостійно визначати найбільш складні, з їх точки зору,
фрагменти досліджуваного матеріалу, повторно повертатися до їх
опрацювання або приступати до більш поглибленого їх вивчення. Таким
чином забезпечується індивідуальний підхід до навчання.

Нелінійних підхід, що може бути реалізований в інтерактивному
навчальному контенті, дозволяє учню вивчити ситуацію у вигляді, який
максимально наближений до реальності, прийняти рішення й спостерігати за
результатами своїх дій; інтенсифікувати навчальний процес і реалізувати
особистісно-орієнтований підхід, що передбачає відповідальність учня за своє
навчання та реалізацію особистих цілей.

Отже, завданням інтерактивного дидактичного матеріалу є розвиток
критичного та образного мислення, формування таких навичок: самоперевірка
та самостійне заповнення прогалин у сприйнятті матеріалу; комунікація та
взаємодія з навчальною інформацією, поданою різними способами та у різних
формах; зіставлення даних та їх порівняння, аналіз фактів та отриманих

15

результатів; систематизування знань та узагальнення отриманої інформації;
активізація знань та їх застосування для вирішення поставленого завдання.

1.2 Форми інтерактивної взаємодії
Виділяють наступні основні форми інтерактивної взаємодії:
1. Умовно-пасивна форма, яка передбачає керування (стоп, пауза, вперед,
назад), масштабування, лінійне перелистування. До умовно-пасивних форм
належать: читання тексту з керуванням його руху (скролінг); перегляд
графіки: діаграм, схем, графіків, таблиць тощо; прослуховування аудіо;
перегляд зображень (статистичних або динамічних).
2. Умовно-активна форма, яка передбачає нелінійну навігацію за
покликаннями, динамічну графіку, 3D-графіку. До цієї форми належать:
переміщення, обертання об’єктів; запуск анімації; завдання на вибір об’єктів.
3. Діяльнісна форма передбачає введення даних, встановлення
відповідності, динамічну зміну моделей. До діяльнісних форм належать: зміна
властивостей моделей; комбінування об’єктів; заповнення форм, таблиць;
зміна або доповнення схем.
4. Дослідницька форма передбачає вільне оперування всіма доступними
об’єктами. Метою є забезпечення дослідницьких форм роботи учнів: зміна
зовнішнього вигляду, параметрів, характеристик об’єктів, процесів, явищ.
Особливістю цієї форми є можливість отримання багатьох комбінацій
об’єктів, у тому числі, не визначених зазделегідь. До цієї форми належать:
конструювання моделей, схем, таблиць; віртуальні експерименти; створення
інформаційних продуктів [10].
Інтерактивність у навчанні можна забезпечити, використовуючи:
1. Інтерактивні цифрові ресурси (довідники, енциклопедії, посібники,
засоби мультимедіа з керованими параметрами).
2. Інтерактивні засоби навчання (ментальні карти, стрічки часу,
інфографіка, сторітелінг, діалогові тренажери, інтерактивні лекції,
опитування, інтерактивне відео, дидактичні ігри, конкурси, змагання).

16

3. Інтерактивні елементи в оформленні (елементи з «відгуком», списки, що
роз-криваються, слайдери, спливаючі пояснення, гіперпосилання).

Потужним інструментом для створення електронних інтерактивних
дидактичних матеріалів є онлайн-сервіс Genial.ly (https://genial.ly/ ).

Розділ 3
Можливості онлайн-сервісу Genial.ly для створення інтерактивного
контенту
Genial.ly – це мультизадачний онлайн-інструмент для створення
інтерактивного контенту. За допомогою цього сервісу можна створювати
презентації, відео, звіти з динамічною інфографікою, проєкти з елементами
гейміфікації, інтерактивні плакати, електронні підручники, тести та ін.
Genial.ly дозволяє організувати спільну роботу над проєктами, що сприяє
формуванню здатності працювати в команді. Результат роботи можна
представити за покликанням, поділитися в соціальних мережах, вбудувати у
вебсайт, додати до GoogleClass, завантажити в різних форматах для доступу
офлайн.
Розглянемо деякі особливості створення інтерактивних ресурсів з
використанням можливостей платформи Genial.ly.
Для використання сервісу слід зареєструватися та увійти до облікового
запису за покликанням https://genial.ly (мал.1)

17

Мал.1
На наступному етапі потрібно обрати тип контенту (мал.2).

Мал.2
Це може бути презентація, інфографіка, вікторина, інтерактивний плакат,
відео, звіт, портфоліо, календар, діаграма, стрічка часу та інше.
На наступному кроці слід вибрати шаблон та необхідні сторінки (мал.3 - 5)
.

18

Мал.3

Мал.4

Мал.5

19

Розглянемо основні інструменти для роботи з контентом.
Ліва бічна панель (мал.6) містить кнопки, які дозволяють додати різні
елементи до проєкту: текст, зображення, фігури та анімовані зображення,
інтерактивні елементи (мал.7), діаграми, графіки, аудіо, відео, об’єкти, що
вбудовуються, фонове зображення (мал.8).

Мал.6

20

Мал.7

21

Мал.8
Панель керування вгорі (мал.9) містить стандартні інструменти для роботи
з текстом та зображеннями, а також команди для збереження, попереднього
перегляду, надання доступу та завантаження проєкту.

Мал.9
Кнопки панелі внизу (мал. 10) дозволяють додавати та видаляти сторінки,
змінювати масштаб перегляду, здійснювати перехід між сторінками,
встановлювати розмір сторінки, тип переходу та кольорову гамму проєкту
(мал.11, 12).

Мал.10

22

Мал.11

Мал.12
Сервіс дозволяє створювати різні інтерактивності: Tooltip, Window, Go to
page, Link, Full Screen, Audio. Для їх додавання необхідно виділити

потрібний елемент, натиснути кнопку інтерактивності та обрати
необхідний тип (мал.13).

23

Мал.13
Підказки, що спливають (Tooltip), корисні для додавання шару
інформації до вмісту та показу короткої актуальної інформації з певної теми.
Для її перегляду потрібно навести вказівник миші на елемент, до якого
застосований цей тип інтерактивності.
Інтерактивне вікно (Window) ідеально підходить для інформації великого
об’єму: тексту, зображення, відео, вбудованого контенту. Для його перегляду
необхідно клацнути елемент, до якого цей тип інтерактивності застосовано.
За допомогою інтерактивності Перехід на сторінку (Go to page) можна
налаштувати навігацію, зв’язавши сторінки між собою покликаннями (мал.
14).

Мал.14

24

Інтерактивність покликань (Link)дозволяє створювати покликання на
вебресурс (мал. 15).

Мал.15
Завдяки повноекранній інтерактивності (Full Screen) є можливість
розгорнути будь-яке зображення або інтерактивний елемент до розміру екрана
одним клацанням миші (мал. 16). Цей тип інтерактивності надзвичайно
корисний у проєктах, які мають багато зображень і які через обмежений
простір на полотні не можна побачити детально.

Мал. 16
Інтерактивність Audio дозволяє пов’язати аудіо із зображеннями, кнопками,
фігурами чи будь-яким іншим елементом, при клацанні на який відбувається

25

відтворювання запису голосу чи звуку (мал. 17). Є можливість додати
аудіофайл з комп’ютера, за URL-адресою або записати.

Мал.17
Ще один тип інтерактивності, який можна створити в Genial.ly, —
невидима область. Ця функція дозволяє додати інтерактивність полотну,
зображенням або їх частинам, не використовуючи видимі елементи. Для цього
потрібно, обравши на бічній панелі кнопку Інтерактивні елементи
(Interactive elements) та інструмент Невидима область (Invisible area),
перетягнути його на полотно, розмістити над областю, яку слід зробити
інтерактивною, та додати необхідний тип інтерактивності (мал. 18).

Мал.18

26

Збільшити інтерактивну взаємодію можна, активувавши режим

перетягування елемента та режим малювання. Щоб активувати режим

перетягування, слід обрати необхідний елемент, клацнути

піктограму перетягування, яка з’являється прямо над елементом. Для

встановлення можливості малювати в режимі перегляду слід вибрати

відповідний параметр в налаштуваннях редактора (мал. 19, 20).

Мал.19

Мал. 20

27

В режимі перегляду після натиснення кнопки з’явиться можливість
малювати лінії, попередньо обравши товщину та колір (мал.21).

Мал.21
Кнопка Share в правому верхньому куті дозволяє отримати покликання на
проєкт або код, щоб вбудувати його у вебсайт або блог (мал. 22).

Мал.22

28

Розділ 4
Приклади використання інтерактивного навчального контенту на різних
етапах уроку

1. «Середовище програмування Scratсh» (мал.23-25).
Покликання: https://cutt.ly/QZLBx79

Мал.23

29

Мал.24

Мал.25
Завдання: опрацювати навчальний матеріал інтерактивної презентації.
Етап уроку: пояснення нового матеріалу.
Формування ключових компетентностей:
 Інформаційно-цифрова компетентність: критичний аналіз інформації.
 Спілкування державною мовою: тлумачити поняття і факти, розуміти
україномовні тексти, уміти їх аналізувати.
 Уміння вчитися впродовж життя: визначати мету навчальної діяльності
та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну

30

діяльність; здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності,
рефлексію.

 Математична компетентність: виокремлювати головну й другорядну
інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки; чітко формулювати
визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи;
перетворювати інформацію з однієї форми в іншу.

2. «Історія обчислювальних та комп’ютерних пристроїв» (мал.26-27).
Покликання: https://cutt.ly/NZLBXUx

Мал.26

31

Мал.27
Завдання: опрацювати навчальний матеріал інтерактивної презентації.
Етап уроку: пояснення нового матеріалу.
Формування ключових компетентностей:
 Інформаційно-цифрова компетентність: критичний аналіз інформації.
 Спілкування державною мовою: тлумачити поняття і факти, розуміти
україномовні тексти, уміти їх аналізувати.
 Уміння вчитися впродовж життя: визначати мету навчальної діяльності
та способи її досягнення; здійснювати самооцінювання результатів власної
діяльності, рефлексію; планувати й організовувати власну навчальну
діяльність.
 Математична компетентність: виокремлювати головну й другорядну
інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки.
3. «Розшифруйте слово» (мал.28-30).
Покликання: https://cutt.ly/gZLNkXS

32

Мал.28

Мал.29

Мал.30

33

Завдання: розшифрувати закодоване слово.
Етап уроку: мотивація навчальної діяльності.
Формування ключових компетентностей:
 Інформаційно-цифрова компетентність: діяти за алгоритмом;
переводити на-вчальну інформацію в інший формат.
 Уміння вчитися впродовж життя: здійснювати самооцінювання
результатів власної діяльності; уміння знаходити та усувати власні помилки.
 Математична компетентність: вміння логічно мислити.
4. Квіз «Історія обчислювальних пристроїв» (мал.31-32).
Покликання: https://cutt.ly/LZL8tJB

Мал.31

34

Мал.32
Завдання: пройти опитування в тестовій формі.
Етап уроку: актуалізація знань, узагальнення вивченого матеріалу.
Формування ключових компетентностей:
 Уміння вчитися впродовж життя: здійснювати самооцінювання
результатів власної діяльності; уміння знаходити та усувати власні помилки.
 Спілкування державною мовою: тлумачити поняття і факти, розуміти
україномовні тексти, уміння їх аналізувати.
 Математична компетентність: встановлювати причинно-наслідкові
зв’язки.
5. «Алгоритм збереження проєкту в середовищі Scratch» (мал.33).
Покликання: : https://cutt.ly/QZLBx79

35

Мал.33
Завдання: розташувати команди алгоритму в правильній послідовності.
Етап уроку: актуалізація опорних знань; закріплення вивченого матеріалу.
Формування ключових компетентностей:
 Математична компетентність: установлювати причинно-наслідкові
зв’язки.
 Інформаційно-цифрова компетентність: діяти за алгоритмом.
 Уміння вчитися впродовж життя: здійснювати самооцінювання
результатів власної діяльності; уміння знаходити та усувати власні помилки.
6. «Пошук слова» (мал.34)
Покликання: https://cutt.ly/jZLN3kj

36

Мал.34
Завдання: знайти терміни з теми «Середовище програмування Scratch» за
підказками.
Етап уроку: закріплення вивченого матеріалу, актуалізація опорних знань.
Формування ключових компетентностей:
 Спілкування державною мовою: усно й письмово тлумачити поняття,
факти; правильно писати слова.
 Інформаційно-цифрова компетентність: діяти за алгоритмом,
здійснювати пошукову діяльність.
 Уміння вчитися впродовж життя: здійснювати самооцінювання
результатів власної діяльності; уміння знаходити та усувати власні помилки.
 Математична компетентність: чітко формулювати визначення.
7. Анаграма (мал.35-37).
Покликання: https://cutt.ly/qZLMaqp

37

Мал.35
Мал.36

38

Мал.37
Завдання: розшифрувати анаграму, склавши з букв слово.
Етап уроку: мотивація навчальної діяльності.
Формування ключових компетентностей:
 Спілкування державною мовою: усно й письмово тлумачити поняття,
факти; правильно писати слова.
 Інформаційно-цифрова компетентність: діяти за алгоритмом;
переводити на-вчальну інформацію в інший формат.
 Уміння вчитися впродовж життя: здійснювати самооцінювання
результатів власної діяльності; уміння знаходити та усувати власні помилки.
8. «Команди категорії блоків середовища Scrаtch та їх призначення»
(мал.38-39).
Покликання: https://cutt.ly/eZLMIn1

Мал.38

39

Мал.39
Завдання: ознайомитися (повторити) з призначенням відповідних команд та
встановити відповідність.
Етап уроку: пояснення нового матеріалу, систематизація та узагальнення
знань.
Формування ключових компетентностей:
 Спілкування державною мовою: тлумачити поняття і факти, розуміти
україномовні тексти, уміння їх аналізувати.
 Інформаційно-цифрова компетентність: діяти за алгоритмом; критичний
аналіз інформації.
 Математична компетентність: установлювати причинно-наслідкові
зв’язки.
 Уміння вчитися впродовж життя: самооцінювання результатів власної
діяльності, рефлексію.
9. «Вони створювали майбутнє» (мал.40-44).
Покликання: https://cutt.ly/QZLMFAQ

40

Мал.40
Мал.41

41

Мал.42
Мал.43

42

Мал.44
Завдання: визначити за підказками людину, яка відіграла значну роль у
розвитку обчислювальних пристроїв.
Етап уроку: позакласний захід, систематизація та узагальнення знань
Формування ключових компетентностей:
 Математична компетентність: виокремлювати головну й другорядну
інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки; чітко формулювати
визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи;
перетворювати інформацію з однієї форми в іншу.
 Інформаційно-цифрова компетентність: діяти за алгоритмом; працювати
в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації.
 Уміння вчитися впродовж життя: користуватися різними джерелами
інформації; знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати
держану інформацію.
 Спілкування державною мовою: тлумачити поняття і факти, розуміти
україномовні тексти, уміння їх аналізувати.
10. «Кібербезпека» (мал.45-49).
Покликання: https://cutt.ly/XZLMZxm

43

Мал.45
Мал.46

44

Мал.47

Мал.48

Мал.49
Завдання: визначити за підказками основні загрози віртуального світу,
отримати рекомендації щодо уникнення цих загроз.
Етап уроку: позакласний захід, систематизація та узагальнення знань
Формування ключових компетентностей:
 Математична компетентність: виокремлювати головну й другорядну
інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки; чітко формулювати
визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи;
перетворювати інформацію з однієї форми в іншу.

45

 Інформаційно-цифрова компетентність: діяти за алгоритмом; працювати
в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації.

 Спілкування державною мовою: тлумачити поняття і факти, розуміти
україномовні тексти, уміння їх аналізувати.

 Уміння вчитися впродовж життя: користуватися різними джерелами
інформації; знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати
отриману інформацію.

11. Квіз з теми «Команди. Алгоритми» (мал.50-51)
Покликання: https://cutt.ly/lZLM0gP

Мал.50

46

Мал.51
Завдання: пройти опитування в тестовій формі.
Етап уроку: актуалізація знань, узагальнення вивченого матеріалу.
Формування ключових компетентностей:
 Уміння вчитися впродовж життя: здійснювати самооцінювання
результатів власної діяльності; уміння знаходити та усувати власні помилки.
 Спілкування державною мовою: тлумачити поняття і факти, розуміти
україномовні тексти, уміння їх аналізувати.
 Математична компетентність: встановлювати причинно-наслідкові
зв’язки.

47

ВИСНОВКИ

Застарілі форми подання інформації, нехтування сучасними
інформаційними технологіями, ігнорування зміни типу мислення сучасних
учнів призводить до зниження мотивації до навчання.

Використання інтерактивного навчального контенту в освітньому процесі є
інструментом підвищення ефективності сприйняття навчального матеріалу,
оскільки такий спосіб подання інформації сприяє не тільки активізації уваги,
появі емоційної реакції, а й залучає учнів до взаємодії.

Інтерактивний контент дозволяє досягти якісно більш високого рівня
наочності навчального контенту, значно розширює можливостi включення
рiзноманiтних вправ в освітній процес та пожвавлює його, дає можливість
повторення найбільш складних моментів, підвищує iнтерес до навчального
матерiалу, створює вiдчуття його доступностi, вiри у власні сили та здібності.

Інтерактивний контент є актуальним напрямком у розвитку інформаційних
технологій, які спрямовані на допомогу у взаємодії учня і вчителя, дає вчителю
нові можливості, дозволяючи разом з учнем отримувати задоволення від
процесу пізнання та покращує емоційну атмосферу за рахунок зацікавленості
учнів у навчальному процесі.

Отже, включення інтерактивних елементів у навчальний контент є
доцільним для підвищення ефективності сприйняття інформації та
продуктивності опрацювання матеріалу, є потужною мотивацією до навчання,
оскільки в цьому випадку процес пізнання потребує ретельної праці і набуває
нової сутності.

48

Список використаних джерел

1. Антошків М.С. Врахування психологічних особливостей студентів
цифрового покоління шляхом організації змішаного навчання // Фізико-
математична освіта. - 2018. - № 1 (15). - С. 128-131.

2. Erika Naud. 12 amazing types of interactive content to boost results. //dot.vu
URL:https://blog.dot.vu/12-different-types-interactive-content/

3. Покоління Альфа: 7 маркетингових порад для ефективних компаній.
URL:https://blog.depositphotos.com/ua/pokolinnya-alfa-marketyng.html

4. Щербина А. Що необхідно поколінню Альфа: про нові тенденції освітніх
проєктів. // Delo.ua. URL:https://delo.ua/lifestyle/scho-neobhidno-pokolinnju-alfa-
pro-novi-tendenci-380429/

5. Таблер Т. Використання інтерактивного контенту електронних освітніх
ресурсів у навчальному процесі сучасної школи. // Ukrainian Journal of
Educational Studies and Information Technology. – 2019. - № 7 (1). - С 54-66.

6. Струтинська О.В. Особливості сучасного покоління учнів і студентів в
умовах розвитку цифрового суспільства. // Open educational e-environment of
modern University. – 2020. - № 9.

7. Бондарчук Ж.А. Інтерактивний навчальний посібник «Програмування
мовою Python», створений за допомогою сервісу H5P. - Луцьк, 2021.

8. Головко О.А. Інтерактивний контент як ефективний засіб подання
інформації в навчальних виданнях. // Актуальные научные исследования в
современном мире. - 2020. - № 4-6 (60). - С. 11-20.

9. Essential Elements Οf Interactive Learning. // eLearning Industry. URL:
https://elearningindustry.com/interactive-learning-essential-elements

10. Anderson L. W. et al. A taxonomy for learning, teaching and assessing: A
revision of Bloom’s taxonomy // New York. Longman Publishing. Artz, AF, &
Armour-Thomas, E. (1992). Development of a cognitive-metacognitive framework
for protocol analysis of mathematical problem solving in small groups. Cognition
and Instruction. - 2001. - Т. 9. №2. - С. 137-175.

49