8-klas-informatyka-ryvkind-2021

правильні результати його виконання, Словник
с. 204.
Плотер – пристрій виведення даних
М на папір, плівку або інші матеріали, що
мають розмір А2 і більше, с. 36.
Мапа сайту – схема, що відображає
ієрархію вебсторінок і зв’язки між ними, Подкаст – мультимедійний файл,
с. 113. що розповсюджується з використанням
Інтернету і зазвичай містить думки ав-
Маркери меж – умовні позначки, пе- торів з різноманітних питань: політич-
ретягуючи які можна змінювати розміри них, економічних, технічних, літератур-
об’єкта, с. 72. них, музичних тощо, с. 145.

Мікрофон – пристрій, що здійснює Подкастер – той, хто створює под-
перетворення звукових коливань в касти, с. 145.
електричні, с. 29.
Посилання – спеціальний запис у
Мова програмування – мова, яка документі, який указує на якийсь об’єкт
використовується для запису програм, цього або іншого документа, с. 88.
с. 149.
Пріоритет виконання логічних
Монітор – основний пристрій для операцій – спочатку виконуються
виведення даних у персональних операції заперечення, потім – опе-
комп’ютерах. Монітори поділяють за рації кон’юнкції, а за ними – операції
системою створення зображення на диз’юнкції, с. 211.
монітори на рідинних кристалах, або
LCD-монітори, плазмові, OLED, на Принтер – пристрій виведення да-
електронному чорнилі – e-ink тощо, них на папір, плівку або інші матеріали,
с. 36. що мають розмір зазвичай не більше
ніж А3, с. 36.
Музичні редактори – програми для
редагування звукових (музичних) да- Приховані (недруковані) симво-
них, с. 128. ли – символи, які вводяться користува-
чем з клавіатури під час набору тексту,
Музичні студії – програми, що ви- але зазвичай не відображаються на
користовуються в професійних цілях екрані, і не виводяться на папері при
для редагування звукових (музичних) друкуванні, с. 64.
даних, с. 128.
Проєкційна клавіатура – тип при-
Н строю введення даних, у якому зобра-
ження клавіатури проєктується на
Налагодження проєкту – процес плоску поверхню і введення даних
виявлення і виправлення помилок у здійснюється «натисненням» на зобра-
проєкті, с. 204. ження клавіш, с. 30.

О Процедура – окремо записана ча-
стина проєкту, яка має своє ім’я і яку
Обробник події – фрагмент проєк- можна за цим іменем запустити на ви-
ту, який буде виконуватися одразу піс- конання, с. 161.
ля настання цієї події, с. 161.
Процесор – пристрій, який забезпе-
Операторні дужки – слова begin і чує опрацювання даних у комп’ютері.
end, с. 162. Він містить пристрій керування, який
забезпечує виконання команд комп’ю-
Опрацювання даних – це інформа- терної програми, та арифметично-ло-
ційний процес, який полягає в отриман- гічний пристрій, який і здійснює опера-
ні нових даних з наявних, с. 6. ції над даними, с. 22.

П Р

Підпрограма – окремо виділена ча- Рекордер – програма для запи-
стина проєкту, яка має своє ім’я та яку су (захоплення) аудіо- та відеоданих,
можна за цим іменем запустити на ви- с. 122.
конання, с. 163.

251

Словник мий «мокрий» друк, прямий «сухий»
друк, непрямий друк, с. 39.
С
Т
Семантика в мові програмуван-
ня – установлене однозначне тлума- Таблиця кодів символів – це та-
чення мовних конструкцій, правил їх блиця, у якій кожному символу, що
виконання, с. 149. може бути використаний у текстовому
повідомленні, поставлено у відповід-
Сенсорний екран – пристрій уве- ність деяке число, с. 9.
дення і виведення даних. Для введен-
ня даних використовується властивість Табуляція – засіб, який дає змогу
поверхні екрана реагувати на дотик розміщувати об’єкти в рядку текстового
пальця або стилуса, с. 29. документа у строго визначених місцях
(позиціях табуляції), с. 74.
Синтаксис мови програмування –
правила складання і запису мовних Тачпад – пристрій уведення, що ви-
конструкцій: не словникових слів і ре- користовується в ноутбуках і нетбуках,
чень, с. 149. для керування роботою комп’ютера,
с. 29.
Синтаксичні помилки – помилки,
які виникають у результаті використан- ТВ-тюнер – пристрій, що забезпе-
ня символів, що не входять до алфаві- чує перегляд телевізійних передач на
ту мови програмування, неправильне комп’ютері, с. 29.
написання словникових слів, порушен-
ня синтаксичних правил, с. 149. Теги – команди, що визначають роз-
мітку тексту мовою HTML: його структу-
Системи опрацювання текстів – ру, формат і розташування фрагментів
прикладне програмне забезпечення, тексту, забезпечують уставлення не-
яке призначене для створення й опра- текстових об’єктів на сторінку та інше,
цювання текстів, с. 61. с. 107.

Системи управління вебконтен- Текстовий документ – основний
том, WCMS – програми, що призначені об’єкт опрацювання в системах опра-
для створення, редагування та керу- цювання текстів, у якому можуть місти-
вання вмістом вебсайту, с. 111. тися символи, слова, речення, абзаци,
сторінки, малюнки, таблиці, діаграми та
Сканер – пристрій для введення інше, с. 62.
графічних даних. За принципом дії ви-
діляють планшетні, з протяжним меха- Тема документа – стиль оформлен-
нізмом, ручні та скан-камери, с. 32. ня текстового документа, який має ім’я
і визначає для його об’єктів значення
Словник мови програмування – деяких властивостей (колір, розмір і
набір слів, які використовуються в цій шрифт символів, спосіб вирівнювання
мові, с. 149. абзаців, міжрядковий інтервал, ефекти
графічних зображень тощо), с. 79.
Списки – особливий вид формату-
вання абзаців текстового документа, Тестовий набір вхідних даних – це
які використовують для переліку об’єк- набір значень вхідних даних, для яких
тів, опису порядку дій тощо, с. 70. можна заздалегідь визначити правиль-
ний результат виконання проєкту, після
Стиль – набір значень властивос- чого потрібно порівняти його з реаль-
тей певного типу об’єктів, який має ним результатом виконання проєкту
власне ім’я, с. 78. для цих значень вхідних даних, с. 204.

Структура документа – ієрархічна Тестуванням проєкту – процес по-
схема розміщення складових частин шуку логічних помилок у проєкті з ви-
документа, с. 82. користанням тестових наборів вхідних
даних, с. 204.
Сублімаційний друк – друк, що ви-
користовує явище сублімації – фізичне
явище переходу речовини з твердого
стану в газоподібний, минаючи рідкий
стан. Види сублімаційного друку – пря-

252

Тривимірні, або 3D-принтери, – Словник
принтери, що використовуються для
створення об’ємних об’єктів складної стовим процесором Microsoft Word,
форми. Розрізняють тривимірні принте- с. 62.
ри за типом речовини, з якої «будуєть-
ся» об’єкт, та способом її отвердіння, FLAC – формат файлів для стис-
с. 40. нення аудіоданих без втрат, який вико-
ристовується серед авторів і користува-
Ф чів вільного програмного забезпечення,
с. 121.
Флешпам’ять – один з видів зов-
нішньої пам’яті, який використовує як HSB – колірна модель, у якій базо-
носій даних електронні мікросхеми. вими компонентами є відтінок (англ.
Розрізняють такі пристрої флешпам’я- Hue), насиченість (англ. Saturation) та
ті: USB-флешнакопичувач («флешка»), яскравість (англ. Brightness), с. 12.
флешкарта (карта пам’яті), твердоті-
лий, або SSD-накопичувач, с. 25. HTML – мова розмітки гіпертексту,
що використовується для розробки
Форма – це об’єкт, на якому під час вебсторінок, с. 107.
створення проєкту можна розмістити
різні компоненти (елементи керування), IDLE – інтегроване середовище роз-
зокрема, кнопки, поля, написи, меню, робки проєктів мовою Python, с. 155.
смуги прокручування та ін. Під час ви-
конання проєкту форма відкривається MIDI – формат файлів, які містять
як вікно прикладної програми, на якому команди для відтворення звуку спеці-
будуть відображатися всі об’єкти, роз- альним пристроєм або програмою-син-
міщені на формі, с. 154. тезатором, с. 121.

Функція – це підпрограма, резуль- MP3 – один з найрозповсюдженіших
татом виконання якої є одне або кіль- форматів аудіофайлів. Використову-
ка значень: числа, рядки тексту та ін., ється в глобальних мережах, файлооб-
с. 163. мінних системах, с. 121.

Ю MP4 – формат файлів для зберіган-
ня мультимедійних даних у телебачен-
Юнікод – таблиця кодів симво- ні, відеофільмах тощо, с. 121.
лів, яка дає можливість закодувати
1 114 112 різних символів, тобто усі ODT – формат файлу текстового до-
символи писемності всіх світових мов, кумента, створеного текстовим проце-
с. 10. сором Open Writer, с. 63.

ASCII – таблиця кодів символів, у PDF – формат файлу текстового доку-
якій літерам англійського алфавіту, мента, у якому зберігаються форматуван-
цифрам, розділовим знакам, символам ня, усі вставлені об’єкти, використовується
редагування та форматування тексту програмою Adobe Reader або браузера-
поставлені у відповідність числа від 0 ми, с. 63.
до 127, с. 9.
RGB – колірна модель, у якій ба-
СМYK – колірна модель, у якій базо- зовими компонентами є три кольори
вими компонентами є чотири кольори спектру – червоний (англ. Red), зелений
спектру – блакитний (англ. Cyan), пур- (англ. Green) і синій (англ. Blue), с. 12.
пурний (англ. Magenta), жовтий (англ.
Yellow), чорний (англ. blacK), с. 12. RTF – формат файлу текстового
документа, у якому зберігається текст,
DOCХ – формат файлу текстового рисунки, вставлені об’єкти, значення їх
документа, у якому зберігається текст, властивостей, використовується різни-
рисунки, вставлені об’єкти, значення їх ми системами опрацювання текстів для
властивостей, використовується тек- різних операційних систем, с. 63.

QuickTime – формат файлів, що ба-
зується на технології збереження і від-
творення відео- та звукових даних, яку
було розроблено корпорацією Apple,
с. 121.

253

Словник WMV – формат файлів для відео-
даних, який розроблено корпорацією
SmartArt – графічні об’єкти Microsoft і стандартно використовуєть-
Microsoft Office, які призначені для по- ся в ОС Windows, с. 121.
дання в текстовому документі структу-
рованих даних у вигляді різноманітних WYSIWYG – технологія, яка дає
схем, с. 98. змогу відображати документ на екрані
в такому самому вигляді, у якому він
TХТ – формат файлу текстового до- буде надрукований, с. 62.
кумента, у якому зберігається тільки
текст з розбиттям на абзаци, без фор- YouTube – сервіс для розміщення
матування, с. 62. відеофайлів в Інтернеті, с. 140.

WAV – формат звукових файлів, 3D-ручки – пристрої виведення
який використовується як основний для даних для «малювання» в просторі.
нестиснутих аудіоданих в операційних Використовуючи ці пристрої, будують
системах сімейства Windows, с. 121. зображення шляхом видавлювання
тонкого струменя (0,5–1,5 мм) розплав-
WMA – формат файлів для аудіо- леної пластмаси, яка відразу твердіє,
даних, який розроблено корпорацією утворюючи об’ємний об’єкт, с. 42.
Microsoft і стандартно використовуєть-
ся в ОС Windows, с. 121.

254

ЗМІСТ

Шановні восьмикласниці та восьмикласники! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

Розділ 1
КОДУВАННЯ ДАНИХ

1.1. Опрацювання даних як інформаційний процес. Кодування
та декодування повідомлень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

1.2. Кодування текстових і графічних даних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
1.3. Двійкове кодування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
Практична робота № 1. «Розв’язування задач на визначення
довжини двійкового коду повідомлень» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

Розділ 2
АПАРАТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМП’ЮТЕРА

2.1. Персональний комп’ютер, його основні складові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
2.2. Пристрої введення даних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
2.3. Пристрої виведення даних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
2.4. Історія обчислювальних і комп’ютерних пристроїв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
2.5. Види сучасних комп’ютерів та їх застосування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
Практична робота № 2. «Конфігурація комп’ютера під потребу» . . . . . . . . . . . . 60

Розділ 3
ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТОВИХ ДАНИХ

3.1. Системи опрацювання текстів. Пошук і замінювання
фрагментів тексту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61

3.2. Створення в текстовому документі багаторівневих списків,
розділів, стовпців, колонтитулів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69

Практична робота № 3. «Створення текстового документа,
що містить об’єкти різних типів» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
3.3. Використання стилів у текстових документах.

Структура текстового документа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
3.4. Зміст документа. Гіперпосилання. Колективна робота

над документом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86
Практична робота № 4. «Стилі. Структура документа. Автоматизоване
створення змісту. Гіперпосилання» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
3.5. Створення спеціальних графічних об’єктів у текстовому документі . . . . . . . 95

Розділ 4
СТВОРЕННЯ ТА ПУБЛІКАЦІЯ ВЕБРЕСУРСІВ

4.1. Структура вебсторінок. Поняття про мову HTML . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
4.2. Засоби автоматизованого створення та публікації вебресурсів . . . . . . . . . 110
Практична робота № 5. «Створення сайту з використанням
онлайн-системи конструювання сайтів» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117

255

Розділ 5
ОПРАЦЮВАННЯ ОБ’ЄКТІВ МУЛЬТИМЕДІА

5.1. Опрацювання мультимедійних об’єктів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118
5.2. Редагування аудіо- та відеоданих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128
Практична робота № 6. «Створення відеофільму» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139
5.3. Сервіси для роботи з аудіо- і відеоданими

та публікування їх в Інтернеті . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139
Практична робота № 7. «Розміщення аудіо- та відеоматеріалів в Інтернеті» . 147

Розділ 6
АЛГОРИТМИ ТА ПРОГРАМИ

6.1. Комп’ютерні програми і мови програмування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 148
6.2. Події. Обробники подій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 160
Практична робота № 8. «Проєкти, що змінюють значення
властивостей вікна та використовують вікно повідомлень» . . . . . . . . . . . . . . . . 173
6.3. Кнопка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 173
6.4. Напис . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 180
Практична робота № 9. «Проєкти з кнопками та написами» . . . . . . . . . . . . . . 188
6.5. Поле. Проєкти з вхідними даними і кінцевими результатами . . . . . . . . . . . . 190
Практична робота № 10. «Проєкти з полем, з уведенням
даних і виведенням результатів» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 203
6.6. Налагодження проєкту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 204
6.7. Логічні вирази. Змінні логічного типу. Логічні операції . . . . . . . . . . . . . . . . . 208
6.8. Розгалуження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214
6.9. Прапорці. Перемикачі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225
Практична робота № 11. «Проєкти з розгалуженнями» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 235
6.10. Цикл з лічильником . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 235
6.11. Цикл з передумовою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 242
Практична робота № 12. «Проєкти із циклами» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 248

Словник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 249

Âіäîìîñòі ïðî êîðèñòóâàííÿ ïіäðó÷íèêîì

№ Ïðіçâèùå òà іì’ÿ Êëàñ Íàâ÷àëüíèé Îöіíêà
ç/ï ó÷íÿ / ó÷åíèöі ðіê íà ïî÷àòêó â êіíöі

ðîêó ðîêó

1

2

3

4

5

256