Отже, зробимо 5 кроків до успіху разом з дитиною:
1. З чого краще починати? Виходимо з того, що ваша дитинка вже опа-
нувала звуки і букви, почала їх складати. Отже, спочатку дитина має чи-
тати по складах. В українській мові існують такі правила поділу слів на
склади:
– Якщо між голосними стоїть один приголосний, він завжди нале-
жить до наступного складу.
Наприклад: ва-ре-ни-ки, зо-зу-ля, хо-ди-ти.
– Д ва приголосних звуки і більше, що стоять після наголошеного
складу, розподіляються так: перший належить до попереднього
(наголошеного) складу, а другий і наступні приголосні звуки – до
наступного складу.
Наприклад: бід-ний, віс-ник, брат-ство.
– Усі приголосні, що стоять після ненаголошеного складу, нале-
жать до наступного складу.
Виняток становлять приголосні звуки Н, М, Л, Р, Й, (В).
Наприклад: зем-ля, грай-ли-вий, гір-кий.
– До наступного складу завжди належать подовжені приголосні
звуки.
Наприклад: ка-мі-ння, во-ло-сся, бу-ття.
Зауважте, правило переносу слів з рядка на рядок зовсім інше.
2. Подолавши цей етап, можна давати тексти із цілими словами. Тільки
треба пам’ятати, що тексти мають бути легкими, зрозумілими і цікавими.
У цій книжці ми підібрали для вашої дитинки маленькі оповідки і казочки,
загадки, віршики і скоромовки.
3. Спочатку дитина може читати разом з вами. Ви починаєте речення,
дитина продовжує або навпаки. Прочитавши текст, дитина повинна від-
повісти на декілька питань, щоб ви переконалися, що вона зрозуміла,
про що йдеться.
4. Дуже корисною для дитини є така практика: спробуйте, читаючи, зу-
пинитися на якомусь моменті і запропонувати малюкові продовжити казку
самостійно, пофантазувати. Або дочитайте казку до кінця і запропонуйте
дитині самій вигадати фінал історії. Це стимулює дитину до творчості,
розвиває фантазію.
5. Обов’язково читайте і вивчайте з дитиною вірші і загадки, тренуйте
артикуляційний апарат скоромовками, це сприяє полегшенню процесу
оволодіння вільним читанням.
Наберіться терпіння, будьте доброзичливими з дитиною – і успіх
не забариться!
1
ТРЕНУВАЛЬНІ ВПРАВИ:
Щоб навчитися вільно читати, спершу треба навчитися доб
ре вимовляти склади, а для цього існують безліч вправ, деякі
з них ми наводимо у цьому посібнику. А допомагатиме нам ку
медне курча! Отже,
Вправа 1. Зі складів, поданих нижче, утвори і прочитай слова.
МА + ЛО = МАЛО
ФА + РА = ФАРА
ВО + ДА = ВОДА
ХА + ТА = ХАТА
КО + РО + ВА = КОРОВА
МО + ЛО + КО = МОЛОКО
Вправа 2. Читаємо по складах.
У са-доч-ку ро-сте ма-ли-на. Дів-чин-ка Ма-рин-ка ї-ї ду-же лю-бить.
Ма-ма до-зво-ли-ла Ма-ри-ні зі-бра-ти ма-ли-ну. Во-на зби-ра-ла ці-
лу го-ди-ну, та біль-шу ча-сти-ну я-гі-док кла-ла до ро-ти-ка, а не до
ко-ши-ка. По-ди-ви-лась ма-ма у ко-шик, а там зов-сім ма-ло я-гід!
Вправа 3. Спробуй читати по складах слова згори вниз і навпаки –
знизу вверх, при цьому намагайся дивитися на крапочку і побачити все
слово відразу.
ПО ЛЕ СІ НО
КО ЛО КІ НО
МА ЛО ЗО ЛА
МИ ЛО ЗУ БИ
МО РЕ РІ КА
КО СА РУ КА
РО СА ЩУ КА
Вправа 4. Читаємо по складах.
Га-нну-ся знай-шла вдо-ма ко-льо-ро-ві ни-тки. Во-на по-про-си-ла
ма-му на-вчи-ти ї-ї ви-ши-ва-ти. Ма-ма взя-ла гол-ку і по-ка-за-ла
донь-ці, як ро-би-ти сті-бки. Га-нну-ся ду-же ста-ра-ла-ся. Гар-на бу-
де ви-ши-ван-ка!
2
Вправа 13. Спробуй прочитати ці слова!
б і н б
т
а д н і дп
й ее
с д г о кщ нн
с ьо м и ьо
р ва кк
иаь
и
й
Вправа 14. Читаємо по складах.
Бі-ля мо-го ві-кна ро-сте ма-льо-вни-ча го-ро-би-
на. Се-ред гі-лля зви-ли гні-здеч-ко ди-кі го-лу-
би. Я кож-но-го ран-ку ми-лу-ва-ла-ся ро-ди-но-ю
пта-шок. Бать-ки тур-бу-ва-ли-ся про ді-то-чок,
го-ду-ва-ли їх ко-ма-ха-ми. А я-кось я по-ба-чи-
ла, як пта-ше-ня-та самі пі-дня-ли-ся у по-віт-ря!
Я ра-ді-ла ра-зом з ни-ми.
Вправа 15. Знайди однакові фігури, утвори і прочитай слова.
не ний гір се му жа
чаль че ве ний ліб пе ли
ний
ра кий ний без діс
вий зас лий жур
Вправа 16. Читаємо по складах.
Мій ді-дусь пра-цю-є лі-сни-чим. Він ду-же доб-ре
зна-є-ться на лі-со-вих тва-ри-нах і ба-га-то про них
ро-зпо-ві-да-є. Я-кось він ро-зка-зав ме-ні про сво-ю
зу-стріч з ве-дме-дем. Ді-дусь йшов лі-сом, у-важ-но
ди-вив-ся, щоб у-се бу-ло в по-ряд-ку, і рап-том з ку-
щів на га-ля-ви-ну вий-шов ве-ли-чез-ний ве-дмідь.
Ді-дусь від не-спо-ді-ван-ки зля-кав-ся і не знав, що ро-би-ти, та,
схо-же, ве-дмідь теж зля-кав-ся і ду-же швид-ко щез се-ред де-рев.
5
Вправа 20. Пройди лабіринт і прочитай прислів’я.
якатика
лххетик
дочро з ь
щш е б п я и
ос ь з рмс
шз у к и к у
Вправа 21. Читай відкриті й закриті склади в таблиці, з кожним ра
зом прискорюючи темп!
аоуи і е
са со су си сі се
с
ас ос ус ис іс ес
ка ко ку ки кі ке
к
ак ок ук ик ік ек
па по пу пи пі пе
п
ап оп уп ип іп еп
ра ро ру ри рі ре
р
ар ор ур ир ір ер
та то ту ти ті те
т
ат от ут ит іт ет
да до ду ди ді де
д
ад од уд ид ід ед
за зо зу зи зі зе
з
аз оз уз из із ез
7
Казка про дівчинку і мишку
Якось матуся прочитала доньці казку про миш-
ку. Жила собі на світі мишка. Вилізла вона одного
разу з нірки, а за нею погнався кіт. Мишка дуже
злякалась та втекла в нірку. Сидить там, труситься
від страху, а кіт на неї біля нірки чекає. Казка на
цьому закінчилась. А дівчинка почала хвилювати-
ся і питає в матусі:
– Мамо, а що ж далі? Чи не впіймав кіт мишку?
– Невідомо, – відповіла мама.
Уночі всі полягали спати, а дівчинці не спить-
ся. Думає: «Мишка в нірці, а нірка в книжці, вилізе
раптом мишка з книжечки, тут кіт її і зловить!»
Встала дівчинка тихенько з ліжечка, взяла книжку і сховала її у
шафу серед інших книжок.
«Так її кіт ніколи не піймає!» – вирішила дівчинка і, заспокоїв-
шись, заснула. (За В. Сухомлинським)
Питання за текстом:
1. Про кого прочитала доньці мама казку?
2. Чому хвилювалась дівчинка?
3. Що зробила дівчинка?
Прочитай скоромовки!
Тигренятка з тигром-татом
Тренувалися стрибати.
Черепаха чаплю вечором
Пригощала чаєм з печивом.
Чорно-білий чорногуз
У болото чорне вгруз.
Летіла лелека далеко-далеко,
А лелеченята кричать!
Заклекотіла лелека
До своїх лелеченят!
10
Круть і Верть
Жили собі мишенята Круть і Верть, а з ними
півник. Мишенята тільки й знали, що танцювали
та співали. А півник удосвіта вставав, всіх піс-
нею будив та відразу до роботи брався. Якось
прибирався він у дворі та знайшов пшеничний
колосок.
– Крутю, Вертю! – став гукати півник. – А по-
гляньте-но, що я знайшов!
Прибігли мишенята та й міркують уголос:
– Коли б це його обмолотити…
– А хто молотитиме? – питається півник.
– Не я! – одказує одне мишеня.
– Не я! – пищить друге.
– Ну, я обмолочу, – пропонує півник.
А мишенята зраділи й далі байдикують.
Обмолотив півник колосок та знову гукає:
– Гей, Крутю, Вертю! А погляньте, скільки я зерна намолотив!
Прибігли мишенята.
– Треба, – кажуть, – зерно до млина віднести та борошна змо
лоти.
– А хто понесе? – питає півник.
– Тільки не я! – гукає Круть.
– Тільки не я! – пищить Верть.
– Ну, я однесу, – зітхає півник.
Звалив на плечі мішок та й пішов. А мишенята далі граються.
Повернувся півник додому з борошном.
Прибігли мишенята, радіють:
– Ой, півнику! Тепер тісто треба замісити,
пиріжків спекти!
–Хто ж міситиме? – питає півник.
А мишенята знов своє:
– Не я!
– Не я!
– Доведеться мені, мабуть. – каже півник.
13
ПРОЧИТАЙ І ВІДГАДАЙ ЗАГАДКИ:
Знáє дóбре дітворá:
Він вели΄кий, як горá!
Хóбот здоровáнь цей мáє,
З ньóго сéбе поливáє.
Йомý в лíсі все знайóмо.
Почувáється, як вдóма.
Не чіпáють хижаки΄,
Бо стирчáть з ньогó голки΄!
Клишонóгий цей дідóк
Лю΄бить запашни΄й медóк.
Та про бджíлок пам’ятáє,
Мед поцýпить і тікáє!
Дрýгом вíрним мóже стáти,
Дóбрий охорóнець хáти,
Поводи΄р він і мисли΄вець.
У когó він є, щасли΄вець!
Що рум’я΄не і тужáве
По блю΄дечку кóтиться?
Сокови΄те і смачнé –
Самó в рóтик прóситься?
Цíлий день болóтом хóдить,
Жабеня΄ток не знахóдить.
Заховáлись непоси΄ди,
Щоб не стáти їй обíдом!
Цáрський пóступ – всім на ди΄во,
Кíгті, хвіст і пи΄шна гри΄ва.
Здáлеку почýвши рев,
Всі тікáють. Хто це? ……..
Сíрий звір оцéй пихáтий
Тíльки звéрхньо вайлувáтий.
Не до жáртів, коли΄ він
Ки΄неться вам навздогíн!
15
На дерéвах між гілля΄
Жóвті лáмпочки горя΄ть.
А куснéш рум’я΄ний бік –
Аромáтний бри΄зне сік!
Ши΄ї дóвгої такóї
Ми не бáчили з тобóю!
З висоти΄ такóго рóсту
До гілóк дістáти прóсто.
Він зелéний і хрустки΄й.
Апети΄тний, запашни΄й.
Достигáє тóчно в строк.
Називáють – …………….
Дóвго мóже без води΄ –
Помагáють два горби΄.
Кораблéм пустéлі звéться.
Якщó сéрдиться, плює΄ться!
Нáче сóнце, золоти΄й!
Крýглий, аромáтний.
Сокови΄тий і смачни΄й –
Лю΄блять всі маля΄та!
Не підпýстить, ти повíр,
Будь-когó до сéбе звір.
Мрíє на когóсь напáсти
Цей хижáк – таки΄й смугáстий!
Говори΄ти, пéвно, пти΄ці,
Як люди΄ні, не годи΄ться.
Та вонá про це не знáє –
Розмовля΄є, розмовля΄є…
Знáйдеш, пéвно, на малю΄нку
Лéгко ти рудý хитрýнку.
Якщó ви΄йшла полювáти –
Це бідá для зайченя΄ти!
16