2186 Teofilakt_Tlumachennia DEMO

СЕРЕ Д НЬОВІ Ч Ч Я V I–X I V с т.
джерела християнського сходу

У серії «Äæåðåëà Õðèñòèÿíñüêîãî Ñõîäó»

побачили світ:

1. Теодор Студит. Поучення
2. Мистецтво молитви. Упорядник єрм. Харитон

3. Никодим Святогорець. Невидима боротьба
4. Григорій Ниський. Життя Мойсея
5. Авва Доротей. Поучення і послання

6. Щирі розповіді прочанина своєму духовному отцеві

7. Йоан Золотоустий. Про священство
8. Дідахе

9. Християнське життя за Добротолюбієм

10. Києво-Печерський Патерик

11. Теофан Затворник. Про покаяння
12. Микола Кавасила. Життя у Христі

13. Дмитро Туптало. Лік духовний
14. Василій Великий. Гомілії
15. Древній патерик

16. Василій Великий. Морально-аскетичні твори
17. Святі отці про молитву та духовну тверезість

18. Теофан Затворник. Нагадування всечесним монахиням
про те, чого від них вимагає чернецтво

19. Микола Кавасила. Пояснення Божественної літургії
20. Йоан Золотоустий. Похвали святому апостолові Павлові

21. Кирило Єрусалимський. Містагогійні катехизи
22. Ориген. Про молитву

23. Григорій Ниський. Про блаженства
24. Максим Ісповідник. Тлумачення господньої молитви. Містагогія

25. Ліствиця

26. Роман Сладкопівець. Кондак про десять дів
27. Роман Сладкопівець. Кондак про відре÷ення Петра
28. Теофілакт Болгарський. Тлумачення святого Євангелія від Матея

29. Роман Сладкопівець. Кондак про Йосифа
30. Роман Сладкопівець. Кондак про спокусу Йосифа
31. св. атанасій великий. Бесіда про вочоловічення Слова

і про його явлення нам за тілом

32. Діонісій Ареопагіт. Про містичне богословіє
33. Роман Сладкопівець. Кондак про преподобних іноків,

подвижників та інокинь

СЕРЕ Д НЬОВІ Ч Ч Я V I–X I V с т.

т ео ф і л а к т б о л га рсь к и й

ТЛУМАЧЕННЯ
СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ

віД МАРКА

34

джерела християнського сходу

Серія заснована у 1999 році

Львів ● Видавництво “Свічадо” ● 2019

Переклад за виданням: БЛАГОВЕСТНИК или толкование блаженного
УДК 27-247.4-277 Феофилакта архиепископа болгарского на
Т 33 Святое Евангелие в четырех книгах: Толко­
вание на Евангелие от Матфея.

З російської переклав
Микола Янів

Художнє оформлення
Мар’яни Пелех

Богословський редактор
Ольга Жаровська

Технічний редактор
Галина Горбачук

Видавництво спирається на
«Український правопис. Проєкт найновішої редакції»

Інституту української мови НАН України, 1999



Теофілакт Болгарський
Т 33 Тлумачення святого Євангелія від Марка / Теофілакт

Болгарський ; пер. з рос. М. Янів. – Львів : Свічадо, 2019. –
160 с. (серія «Джерела Християнського Сходу»)
ISBN 978-966-938-274-0
Блаженний Теофілакт, архиєпископ Болгарський, (2 пол. ХІ –
поч. ХІІ стт.) – відомий візантійський письменник і богослов, ав­
торитетний тлумач Святого Письма. Властиво тлумачення книг
Старого і Нового Завітів є вершиною творчости архиєпископа.

УДК 27-247.4-277

ISBN 978-966-938-274-0 © Видавництво «Свічадо»,
ISBN 978-966-395-199-7 (серія) український переклад, 2019

Передмова

Святе Євангеліє від Марка було написано в Римі через де­
сять років після вознесення Христового. Цей Марко був
учнем і послідовником Петра, якого Петро навіть назвав
своїм сином – зрозуміло, духовним. Також його назива­
ли і Йоаном; був племінником Варнави; супроводжував
апостола Павла. Але здебільшого був при Петрі, з яким
переб­ ував у Римі. Тому вірні в Римі просили його не тіль­
ки проповідувати їм без Писання, але й викласти для них
діла й життя Христа у Писанні; він з трудом погодився
і таки написав. Тим часом Бог відкрив Петрові, що Мар­
ко написав Євангеліє. Петро засвідчив, що воно істинне.
Потім він послав Марка єпископом у Єгипет, де той своєю
проповіддю заснував в Олександрії Церкву й просвітив
усіх, хто жив у тій південній країні.

Характерною рисою цього Євангелія є ясність і від­
сутність змісту, важкого для розуміння. Причому цей
євангелист дуже схожий на Матея, хіба що пише стислі­-
ше, а Матей – розлогіше; і що Матей на початку розпові­
дає про різдво Господа у плоті, а Марко почав з пророка
Йоана. Звідси деякі не без підстав бачать певну символі­-
ку євангелистів: Бог, що сидить на херувимах, яких Пи­-
сання зображає чотирилицими (див. Єз. 1, 6), дав нам

5

чотириобразне Євангеліє, оживлене одним духом. Отже,
у кожного з херувимів одне лице подібне до лева, друге –
до людини, третє – до орла, а четверте – до вола; так
і в справі євангельської проповіді. Євангеліє від Йоана
має лице лева, бо лев є символом царської влади; так
і Йоан почав з царською і владною гідністю, з Божества
Слова, сказавши: «Споконвіку було Слово, і з Богом було
Слово, і Слово було – Бог». Євангеліє від Матея має лице
людини, бо воно починається з тілесного народження
і воплочення Слова. Євангеліє від Марка порівнюють
з орлом, тому що воно починається з пророцтва про Йо­
ана, а дар пророчої благодаті, як дар гострого зору і про­
зирання у віддалену майбутність, можна уподібнити до
орла, про якого кажуть, що він обдарований найгострі­
шим зором і що він єдиний з усіх птахів і тварин дивить­
ся на сонце, не змикаючи повік. Євангеліє від Луки по­
дібне до вола, тому що починається зі священичого слу­
жіння Захарії, який возносить фіміям за гріхи народу;
тоді ж приносили в жертву і вола.

Отже, Марко починає Євангеліє з пророцтва і житієм
пророчим. Тож слухай, що він говорить!

Глава перша

1. Початок Євангелія Ісуса Христа, Сина Божого. 2. Як
написано в пророка Ісаї: «Ось я посилаю мого послан­-
ця перед Тобою, який приготує Тобі дорогу. 3. Голос во-
піющого в пустині: Готуйте Господеві дорогу, вирів­
няйте стежки Його».

Йоана, останнього з пророків, євангелист представляє
початком Євангелія Сина Божого, тому що кінець Старо­
го є початком Нового Завіту. Що стосується свідчення про
Предтечу, то воно взято з книг двох пророків: з Малахії:
«Оце я посилаю гінця мого, й він приготує дорогу передо
мною» (3, 1); і з Ісаї: «Голос чути: – Стеліть Господеві доро­
гу у пустині» (40, 3). Це слова Бога Отця до Сина. Він нази­
ває Предтечу посланцем, бо той проголосив прихід Хрис­
та і вказав на Нього. Йоан вирівнював шлях Господній,
готуючи за допомогою хрещення душі юдеїв прийняти
Христа: «перед Тобою» – значить близько до тебе, поруч.
Це свідчить про родинну близькість Предтечі до Христа,
подібно як перед царями часто вшановують осіб з їхньої
родини. «Голос вопіющого в пустині», тобто в пустелі
Йорданській, а ще більше в синагозі юдейській, яка бу­
ла порожня у сенсі добра. Дорога означає Новий Завіт,
«стежки» – Старий, бо не один раз його порушували юдеї.

7

В дорогу, тобто до Нового Завіту, вони повинні були при­
готуватися, а стежки Старого виправити, бо хоча колись
і прийняли їх, та згодом зійшли на манівці і заблукали.

4. – так виступив Йоан, хрестивши у пустині та про-
повідувавши хрещення покаяння на прощення гріхів.
5. І виходили до нього – вся країна Юдейська та всі
єрусалимляни, хрестились від нього в ріці Йордані
й визнавали гріхи свої.

Йоанове хрещення не давало відпущення гріхів,
а зро­джувало в людей покаяння. Але чого Марко тут ка­
же: «…на прощення гріхів»? На це відповідаємо, що Йоан
проповідував хрещення покаяння. А проповідь до чого
вела? До відпущення гріхів, тобто до хрещення Христо­
вого, яке передбачає також відпущення гріхів. Коли ми
говоримо, наприклад, що такий-то вийшов попереду ца­
ря, наказавши приготувати їжу для нього, то розуміємо,
що той, хто виконує це веління, є особою, особливо облас­
каною царем. Так і тут. Предтеча проповідував хрещення
покаяння для того, щоб люди, покаявшись і прийнявши
Христа, отримали відпущення гріхів.

6. Йоан одягнений був в одежу з верблюжого волосу
й носив ремінний пояс на своїх бедрах, а їв сарану
й мед дикий.

Ми вже говорили про це в Євангелії від Матея; те­-
пер же скажемо тільки про те, що там опущено, а саме:
одежа Йоана була знаком покути, пророк таким чином
показував, що каяник має плакати, оскільки веретище
зазвичай є знаком плачу; шкіряний пояс означав змерт­
віння юдейського народу. А про те, що ця одежа була

8

символом плачу, говорить сам Господь: «Ми жалобної
вам співали (слов’янською «плакахом»), та ви не били
себе в груди», – називаючи тут плачем життя Предтечі,
бо далі говорить: «Прийшов бо був Йоан, що не їв, не
пив, і вони кажуть: Він біса має» (Мт. 11, 17-18). Рівно ж
їжа Йоана – що вказує тут, безумовно, на здержливість, –
була водночас і образом духовної їжі тодішніх юдеїв,
які не їли чистих птахів небесних, тобто вони не дума­
ли ні про що високе, а споживали тільки слово піднесе­
не і спрямоване вгору, яке, однак, знову падало додолу.
Бо сарана (або акриди) така комаха, яка стрибає вгору,
та потім знову падає на землю. Народ також їв і мед, зі­
браний бджолами, тобто пророками; однак він зали­-
шався в нього без догляду і не помножувався поглибле­
ним і правильним розумінням, хоча євреї і думали, що
вони розуміють і осягають Писання. Вони мали Писан­-
ня, немовби мед, але не працювали над ним і не дослі­
джували його.

7. І проповідував, кажучи: «Слідом за мною іде силь­
ніший від мене, що йому я недостойний, нахилившись,
розв’язати ремінця Його сандалів. 8. Я вас хрестив во-
дою, а Він хреститиме Святим Духом».

Я, – каже, – не гідний бути навіть найостаннішим ра­
бом Його, який би розв’язав ремінець, тобто вузол на ре­
мені Його взуття. А втім, розуміють це і так: всі, хто при­
ходив і хрестився від Йоана, розрішалися завдяки по­
каянню від уз своїх гріхів, якщо вірили в Христа. Таким
чином, Йоан усім розрішав ремені й узи гріховні, а Ісу­
сові не міг розрішити такого ременя, тому що в Нього він
не знайшов цього ременя, тобто гріха.

9

9. Тими днями прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї,
і був хрещений Йоаном у Йордані. 10. І коли виходив
з води, то побачив, як небо розкрилось, і Духа, що як
голуб сходив на Нього. 11. І голос ізлинув з неба: «Ти
єси Син мій любий, у Тобі – моє уподобання».

Не для відпущення гріхів Ісус приходить хрестити­
ся, бо гріха Він не вчинив, так само й не для отриман­
ня Духа Святого, бо як могло Йоанове хрещення дарува­
ти Духа, коли воно не очищало гріхів, як я сказав? Але
й не задля покаяння йде Він хреститися, оскільки Він
був більший від самого Хрестителя (див. Мт. 11, 11).
Отже, з якою ж тоді метою Він приходить? Без сумніву,
для того, щоб Йоан оголосив про Нього народу. Оскіль­
ки багато зібралося там, то благоволив прийти, щоб за­
свідчити перед багатьма, хто Він, а водночас і для того,
щоб виконати «всяку правду», тобто всі заповіді Закону.
Оскільки послух пророкові-Хрестителеві, якого послав
Бог, також було заповідано, то Христос виконує і цю запо­
відь. Дух сходить не тому, що Христос мав потребу в цьо­
му (бо по суті Він у Ньому перебуває), а щоб ти знав, що
й на тебе при хрещенні сходить Дух Святий. При схо­
дженні Святого Духа негайно звучить і свідчення. Ос­
кільки Отець сказав згори: «Ти Син мій», – то щоб при­
сутні не подумали, що Він говорить про Йоана, на Ісуса
сходить Дух, показуючи, що слова ці сказано про Нього.
Небо ж розкрилося для того, щоб ми знали, що вони від­
криваються і для нас, коли ми охрещуємося.

10

12. І відразу Дух повів Його в пустиню; 13. і Він пере­
бував у пустині сорок день, спокушуваний сатаною,
і був із дикими звірями, а ангели Йому служили.

Навчаючи нас не сумувати, коли після хрещення
піддаємося спокусам, Господь іде на гору на спокушу­
вання або радше не йде, а Його відводить Святий Дух,
показуючи цим, що ми й самі не повинні піддавати се­
бе спокусам, а приймати їх, коли вони на нас падають.
А на гору йде для того, щоб у цій пустинній місцині ди­
явол зміг набратися зухвалости і приступити до Нього;
він бо зазвичай нападає тоді, коли бачить, що ми одні.
Місце спокуси було таке дике, що там у великій кількості
водилися звірі. Ангели ж почали служити Йому вже піс­
ля того, як Він переміг спокусника. Все це в Євангелії від
Матея викладено ширше.

14. А коли видано Йоана, Ісус прийшов у Галилею і про-
повідував там Боже Євангеліє, 15. кажучи: «Сповнив­-­
ся час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте
в Євангеліє».

Почувши, що Йоана ув’язнили, Ісус відходить в Га­
лилею, аби й нам показати, що не треба самим наража­-
тися на спокуси, а намагатися уникати їх, та коли впа­
демо, тоді треба терпіти. Христос проповідує, мабуть,
те саме, що і Йоан, як ось: «покайтеся» і «Боже Царство
наблизилось». Та насправді не одне й те ж: Йоан гово­
рить «покайтеся», щоб відвернути від гріхів, а Христос
каже «покайтеся», щоб відвести від букви Закону, тому
й додав: «віруйте в Євангеліє», бо той, хто хоче вірити за
Євангелієм, уже скасував Закон. Господь каже, що «спо­
внився час» Закону. Досі, – каже, – Закон був чинним,
а відтепер настає Царство Боже, життя за Євангелієм.

11

Це життя справедливо представлене «Царством» Небес­
ним, бо коли бачиш, що ті, які живуть за Євангелієм, по­
водяться майже як безтілесні, то як не скажеш, що вони
вже мають Царство Небесне (де немає ні їжі, ні пиття),
хоча воно, здається, ще далеко.

16. Проходивши ж повз море Галилейське, побачив Він
Симона й Андрія, його брата, як вони кидали мережу
в море, були бо рибалки. 17. Ісус їм сказав: «Ідіть за
мною, я зроблю вас рибалками людей». 18. І вмить, по-
кинувши мережу, пішли слідом за Ним. 19. Пройшов-
ши трохи далі, побачив Якова, сина Заведея, та Йоа­на,
його брата, що теж були у човні й направляли сіті,
20. тож відразу їх покликав. І ті, покинувши батька
Заведея в човні з наймитами, пішли слідом за Ним.

Петро та Андрій спочатку були учнями Предтечі,
а коли побачили Ісуса, про якого свідчив Йоан, то при­
єдналися до Нього. Потім, коли Йоана було видано, вони
зі скорботою знову повернулися до свого колишнього
заняття. Отже, Христос кличе їх тепер вдруге, бо другим
воно і є. Зауваж, що вони жили зі своїх праведних тру­-
дів, а не від неправедних занять. Такі люди були варті
того, щоб стати першими учнями Христа. Негайно по­
кинувши все, що тримали в руках, вони пішли слідом за
Ним; не можна бо зволікати, необхідно було іти негай­-
но. Після них покликав Якова та Йоана. Ці також, хоча
й самі були бідні, проте утримували свого старого бать­
ка. Вони, однак, покинули батька не тому, що залишати
батьків – це добра справа, а тому, що він хотів завадити
їм піти за Господом. Так і ти, якщо батьки будуть пере­
шкоджати тобі, залиш їх і йди за Благим. Мабуть, Заве­
дей не вірив, але мати цих апостолів вірила, і коли За­

12

ведей помер, також пішла за Господом. Зверни увагу на
те, що спочатку призивається діяння, а потім споглядан­
ня, бо Петро є образом діяння, тому що мав палкий ха­
рактер і завжди випереджав інших, що властиво для ді­
яння, Йоан, навпаки, представляє собою споглядання, бо
був богословом.

21. Прийшли вони в Капернаум, і Він, відразу в суботу,
увійшовши в синагогу, узявся навчати. 22. І дивували-
ся Його навчанню, бо навчав Він їх як повновладний,
не як книжники.

Звідки вони прийшли в Капернаум? З Назарету, і до
того ж у день суботній. Коли зазвичай збиралися для чи­
тання Закону, тоді прийшов навчати і Христос. Бо й За­
кон тому велів святкувати суботу, щоб люди бралися за
читання, збираючись для цього разом. Навчав Господь
викриваючи, а не улесливо, як фарисеї: Він переконував
чинити добро, а непокірним погрожував муками.

23. А був якраз у їхній синагозі чоловік з нечистим ду-
хом, що закричав, кажучи: 24. «Що нам, та й Тобі, Ісусе
Назарянине? Прийшов єси нас погубити! Знаю бо, хто
Ти: Святий Божий!» 25. Ісус погрозив йому: «Мовчи,
вийди з нього!» 26. Нечистий дух стряс його, скрикнув
голосом дужим і вийшов геть із нього. 27. Здивували­-­
ся всі й один одного запитували: «Що це? Нова повно-
владна наука? Навіть наказує нечистим духам, і ті
слухаються Його!» 28. І вмить чутка про Нього розі-
йшлась по всіх усюдах, по всій країні Галилейській.

Злі духи називаються «нечистими», тому що люблять
усякі нечисті справи. Вихід з людини біс вважає «поги­
беллю» для себе. Злобні біси і взагалі ставлять за зло собі,

13

якщо їм не дозволяють робити зло людям. Причому, буду­
чи плотолюбні й звиклі насолоджуватися матерією, вони
немовби терплять великий голод, коли не живуть у ті­
лах. Тому й каже Господь, що бісівський рід виганяють
не інакше як постом. Нечистий не сказав Христу: Ти свя­
тий, як і святі пророки, а сказав «Святий», тобто Єдиний,
Святий у своїй сутності. Однак Христос змушує його мов­
чати, щоб ми знали, що бісам треба уста затуляти, хоча
б вони і правду говорили. Біс сильно стряс одержимого,
щоб очевидці, бачачи, від якого лиха позбавляється лю­
дина, заради чуда увірували.

29. І скоро вийшов Він із синагоги, то разом з Яковом
та Йоаном пішов у дім Симона та Андрія. 30. Теща ж
Симона лежала у гарячці, тож Йому негайно ска­-
зано про неї. 31. Він підійшов і підвів її, взявши за руку,
й покинула її гарячка, – і заходилась вона їм услуго­
вувати.

Під вечір у суботу, як зазвичай, Господь пішов у дім
учнів, щоб підкріпитися. Тим часом ту, яка мала послу­
жити Йому, взяла гарячка. Та Господь зцілює хвору, і во­
на починає прислуговувати їм. Ці слова навчають, що
й ти, коли Бог зцілює тебе від хвороби, повинен викорис­
тати своє здоров’я на служіння святим і на догоджання
Богові. І чоловік гнівливий буває одержимий свого роду
гарячкою і від гніву стає зухвалий на руку. Але якщо сло­
во утримає його за руку і він лагідно простягне її, то він,
спочатку розпалений гнівом, починає служити слову. Бо
гнівливий, коли слово утримає його руку, підноситься,
і таким чином гнів служить слову.

14

Зміст

Передмова....................................................................................5
Глава перша.................................................................................7
Глава друга.................................................................................18
Глава третя.................................................................................26
Глава четверта..........................................................................33
Глава п’ята.................................................................................42
Глава шоста...............................................................................49
Глава сьома................................................................................60
Глава восьма..............................................................................67
Глава дев’ята..............................................................................76
Глава десята...............................................................................88
Глава одинадцята...................................................................102
Глава дванадцята....................................................................110
Глава тринадцята...................................................................120
Глава чотирнадцята...............................................................129
Глава п’ятнадцята...................................................................145
Глава шістнадцята..................................................................155

НАУКОВО-ПОПУЛЯРНЕ ВИДАННЯ

ТЕОФІЛАКТ БОЛГАРСЬКИЙ
ТЛУМАЧЕННЯ

СВЯТОГО ЄВАНГЕЛІЯ ВІД МАРКА
ДЖЕРЕЛА ХРИСТИЯНСЬКОГО СХОДУ

Підписано до друку 27.11.18. Формат 60x84 1/16. Папір офс. Офс. друк.
Ум.друк. арк. 9,6. Ум. фарбовідб. 10,0. Обл.вид. арк. 5,8.

ТзОВ Видавництво «Свічадо» (Свідоцтво серії ДК №1651 від 15.01.2001 р.)
79008, м. Львів, а/c 808, вул. Винниченка, 22. Тел./факс: (032) 240-35-08
e-mail: [email protected], url: www.svichado.com

Віддруковано згідно з наданим оригінал-макетом у друкарні ТзОВ «Зерцало»
(Свідоцтво серії ААВ № 219930 від 30.01.2013 р.)

вул. Січових стрільців, 35а, с. Кротошин, Пустомитівський р-н, Львівська обл.