Християнські символи

1 c.
Мартіна Дюлей

ХРИСТИЯНСЬКІ СИМВОЛИ
Катехиза та Біблія (І–VІ стoліття)

2с.
Чиста

3 с.

Мартіна Дюлей

ХРИСТИЯНСЬКІ СИМВОЛИ
Катехиза та Біблія (І–VІ стoліття)

Львів
Видавництво “Свічадо”

2010

4с.
Титул оригіналу: Des forêts de symboles. L’initiation chrétienne et la Bible (I-er – VI-e siècle).
УДК
ББК
Д

Дюлей Мартіна
Д Християнські символи: Катехиза та Біблія (І–VІ стoліття)/ Пер з фр___. – Львів:
Свічадо, 2010. – с.

ISBN 978-966-395-366-3

УДК
ББК

©
© Видавництво «Свічадо»,

українське видання, 2010

ISBN 978-966-395-366-3

5с.
Епіграф
Храм – це природа, де живі пілястри
дозволяють зарисам проникнути через невиразні слова.
Людина прoходить тут через ліси символів,
котрі вдивляються у неї знайомими поглядами.
Боделяр, Кореспонденції

Душі насолоджуються прохолодою у тіні
значень, які вони знаходять у Писаннях,
і певним чином проходяться посеред них,
немов по глибоких лісах.
Ориген, Гомілії на Числа, 17, 4

ПЕРЕДМОВА

Хто отримав задоволення, прочитавши Троє в одному човні Джером К. Джерома, напевно,
згадає уривок про пса Монтморенсі, фокстер’єра, який мав настільки ангельський вигляд, що
його господар спочатку подумав: «Цей пес не житиме! Його заберуть у сяюче небо на
колісниці!». Однак погані витівки пса згодом переконали господаря, що, «враховуючи факти,
його залишать на деякий час на землі», бо він отримав подвійну порцію первородного гріха.
Багато читачів припишуть це до типового англійського гумору і підуть далі, не розпізнавши
натяку на взяття у небо пророка Іллі на вогненній Божій колісниці. І навіть якщо якесь
шкільне видання й пояснює це, все ж є підстави побоюватися, що спостереження гумориста
втратить свій смак для читача, який чітко не уявляє урочистої атмосфери богоявлення з
біблійного епізоду (2 Цар. 2); атмосфера ця створює смішний контраст із тим псом-
волоцюгою, що розважається, блукаючи вулицями у сумнівній компанії.

Європейська література та мистецтво сягають своїм корінням і в Біблію, і в греко-
римський світ, і якщо ми мусимо визнати, що класична античність мало вивчена, то Біблія та
християнська традиція − ще менше. Втім, музика бароко викликає ентузіязм у багатьох
пристрасних її прихильників, яких нині часто можна побачити із книжечкою з кантами;
відвідувачі наповнюють музеї та собори, багато з них уважно читають інформаційні
путівники. Але чи вони насправді вникають у значення? Один молодий мій колега з історії
мистецтва розповідав мені, що у Діві з Дитиною його студенти бачили лише «жінку із
дитиною на руках». І хто ще нині знає те значення, яке для людей ХV століття мав розарій із
зображеннями Діви? Пуп’янок троянди символізує саму Марію та її дівичість, що
залишилася непорушеною народженням, як горіла і не згоряла неопалима купина у книзі
Виходу; стебло, на якому тримається троянда, є Христос. Коли у галереї релігійних картин
французьких Шістдесятих у Луврі біля творіння Лаврента Ля Гіра читаю, що художник
зобразив Лавана, який обшукує намети Якова, то навіть визнаючи, що епізод щось мені
нагадує, чи розумію я причину, яка наштовхнула митця обрати тему, котра, на перший
погляд, здається мені нецікавою? У середньовіччі і навіть ще у часи Людовіка ХІV пересічна
людина була порівняно з нами більше обізнана в цій сфері, коли слухала проповідь пароха й
оглядала розписи своєї церкви. З плином часу ми дедалі менше розумітимемо середньовічні
або класичні тексти мітів.

Нам необхідно терміново відродити нашу культурну спадщину. Біблія є книгою
багатовікової мудрости, що цікавить не тільки віруючих. Врешті, багато історій з Біблії, котрі
мали великий успіх у літературі та мистецтві, такі, наприклад, як про Ноя, Йону, Йова, – чи
не є вони, своєю чергою, реінтерпретаціями універсальних найдавніших архаїчних мітів?
Біблія зробила великий внесок у формування нашої культури, а також інші великі книги, що

дійшли до нас із глибини століть, – усі вони мають що сказати про людину і про сенс життя.
Та накласти на античні тексти наші рамки читання − це найліпший спосіб взагалі нічого не
зрозуміти. Нас, західних, тепер неабияк цікавить питання історичности персонажів чи
біблійних подій, які тривалий час зачаровували читачів, однак для людей давнини
історичність була другорядною, ба навіть у більшості випадків не існувало багато підстав
сумніватися в цьому.

Історія релігій, а також історія літератури навчили нас, що міт – це вигадана історія, яка
передає глибоку істину. Ніхто ж не вірить, що якийсь там пан Орфей справді спустився в ад
через кратер Аверни, щоб шукати правдиво існуючу Евридику, але через це міт не втрачає
своєї ваги. Чи існував історичний Даниїл, котрий уникнув пазурів левів, до яких його
вкинули за небажання відмовитися від того, що він вважав істиною, чи ні – хіба це не є
важливіше, аніж знати якогось там дона Джованні чи пера Ґранде у тілі й костях; ця
стилізована пригода увібрала весь досвід людей, які в ході історії чинили опір
переслідуванням тоталітарної влади. Якщо ми припускаємо, що християнство – це просто
міт, то чому ж не проявити до нього такого самого інтересу, що й великим мітам людства? Чи
не є воно, можливо, одним із найліпших? Факт, що людина, навіть найбільш нещаслива, є
настільки цінною в очах Бога, що Він тисячоліттями намагався приблизити її до себе та
навчити, щоб приготувати її до близьких взаємин любови із Ним; факт, що Бог любить її
настільки, що прийшов запропонувати їй свою любов, ставшись до неї подібним – жив,
страждав та помер, як вона, – і таким чином перемінив її, й людина стала «тим братом, за
якого Христос помер», як каже апостол Павло, − чи не є це чудовою історією, яка містить
багато повчань для кожного з нас?

Але як проникнути у це широке поле, що часто здається надто чужим? Чужим
християнське послання було також для римлян і греків, яким його проповідували у перших
століттях нової ери. Отож, як навчали християнства? Розповідали якусь історію, «історію
священну», як її назвуть пізніше, розглядаючи і коментуючи найважливіші епізоди Біблії. Ці
епізоди зафіксовувалися в умі як незабутні образи і пізніше входили в мистецтво. Історії та
зображення – дуже прості принципи, на яких ґрунтувалося перше християнське навчання.
Біблія є дуже несистематичною, але ще менше вона є абстрактною. Щоб легше проникнути у
доктрину, необхідно звернутися до педагогіки перших століть. Це і є підхід, запропонований
у цій книзі. Після історичного excursus щодо способу, яким передавалося християнське
навчання, та визначення місця, яке у цьому навчанні посідали образ та символ, ми
заглибимося у світ зображень та пояснень, відштовхуючись від найчастіше використовуваних
образів у перших століттях і намагаючись надати слово, наскільки можливо, авторам
давнини.

І. ФОРМУВАННЯ ХРИСТИЯНСЬКОГО НАВЧАННЯ

1. Від kérygma апостола до навчання дидаскала

Християнство почало поширюватися насамперед у Єрусалимі, а відтак у Юдеї та в різних
містах греко-римського світу, в яких мали осідки спільноти єврейської діяспори. Спочатку
навчання передавали від особи до особи, а потім або через місійні подорожі, які здійснювали
деякі християни від власного імени (як у випадку місії Павла до Аравії на початках його
діяльности – Гал. 1, 16–17), або ж через місії, організовані однією з Церков (як у випадку
подорожі Павла і Варнави з Антіохії на Кіпр та в Малу Азію – Ді. 13, 1–3). Купці,
мандрівники, громадські чиновники, яких посилали в різні кінці імперії, та ті, що були на
засланні, стали носіями цієї нової релігійної течії, яку спочатку сприймали лише як
єврейську, але вже невдовзі почали вважати новою релігією. Коли близько 43 року
представники цієї релігії отримали назву «християни», то тоді це ще було негативне римське
визначення групи євреїв-дисидентів, яка непокоїла державу. Але після великої пожежі Риму в
64 році та подальшого переслідування римська влада вже навчилася розрізняти євреїв,
релігію яких римський сенат визнавав, та християн, які не мали жодного офіційного визнання
і, отже, підпадали під religio illecita. Латинські історики Тацит і Светоній стверджують, що
християни служили «офірними цапами» і що багато з них тоді загинуло, бо саме їх
звинуватили у підпалі міста.

Але чим характеризувався цей новий релігійний рух? Якщо дивитися ззовні, тобто з боку
Риму, то все кружляло довкола «якогось Ісуса померлого, про якого Павло казав, що Він
живе» (Ді. 25, 19): факт неясний, який невідомо чому здіймав гнів серед євреїв. Той Ісус « був
пророк, могутній – і ділом та словом перед Богом і всім народом» (Лк. 24, 19)*, розп’ятий
недавно римлянами, які вбачали у Ньому порушника і в якого Його послідовники повірили
настільки, що визнали у Ньому Месію (грецькою – Христос), постать царську і релігійну,
«Того, хто має визволити Ізраїля» (Лк. 24, 21). Можна вважати, що група прихильників Ісуса
мала би розсіятися після Його розп’яття (близько 30 року), тим паче, що й згідно з
євангельськими розповідями Його учні не проявили у ті дні ані великої сміливости, ані духу
ініціятиви. Але ось поширюється звістка: «Воістину воскрес!» − вислів, що, немов приспів,
повторюється у Діяннях апостолів. Історики обминають подію Пасхи, і вирішити, чи
апостолам привиділося, чи йдеться про якусь примару, чи про правду, що дарує неймовірну
надію, залежить від поглядів кожного зокрема. Однак незаперечним є те, що впевненість
учнів щодо правдивости того воскресіння ґрунтується на появах Ісуса після Пасхи, як це

*В українському виданні цитати з Біблії подано за перекладом о. Івана Хоменка. – Прим. ред

розповідає Новий Завіт.
Утім, також і Лазар повернувся до життя, якщо вірити Євангеліює від Йоана (11, 1–44),

але й погани говорили те саме про Аполлона з Тіяни. Отож, на якому саме факті можна було
побудувати добру новину для євреїв та поган? Це пояснюють деякі стародавні християнські
проповіді, вкладені в уста апостола Петра у Діяннях апостолів: «Бог батьків наших
воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві. Його Бог підняв правицею своєю, як
князя і Спаса» (Ді. 5, 30–31). Також апостол Павло пише до коринтян: «Його ж розп’ято з-за
немочі, але Він живе з Божої сили. Та й ми, хоч і немічні в Ньому, однак будемо з Ним жити з
Божої сили супроти вас» (2 Кор. 13, 4). У двох текстах послання є одне й те саме: смерть та
воскресіння Ісуса дарують людям спасіння. Він насправді є Месією, на якого очікував Ізраїль,
Сином Божим та Господом – ці твердження є завжди присутні в найдавніших символах віри,
що передували ще Першому посланню до Солунян, яке є першим твором Павла,
зредагованим близько 50–51 років.

У єврейському середовищі перша християнська проповідь – kérygma – часто відбувається
у синагогах, і її метою є показати, що Ісус був очікуваним Месією (пор. Ді. 13, 16–42; 17, 11).
Вона звернена до побожних євреїв, що знали Писання, і її твердження ґрунтуються на них.
Діяння апостолів описують випадок зі скопцем цариці Кандаки, який їхав на своїй колісниці з
Єрусалиму до Гази і читав уривок, де пророк Ісая описує Раба Господнього: «Його вели на
заріз, мов овечку... мов те ягнятко безголосе». «“Скажи, будь ласка, − запитує диякона
Филипа, − про кого це пророк говорить? Про себе самого чи про іншого кого?”. Тоді Филип
відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив Ісуса йому» (Ді. 8, 26–35). Ці
факти дають змогу думати, що у ранній спільноті відбувався інтенсивний процес
переосмислення Писань, щоб після подій, у світлі воскресіння, зрозуміти те, чого вони не
зрозуміли упродовж життя Ісуса. Стародавні тексти зберігають відбитки цих роздумів.
Євангелист Йоан так каже про вхід Ісуса в Єрусалим за декілька днів перед страстями: «Не
збагнули того спершу Його учні, але коли Ісус прославився, згадали вони, що то було
написано про Нього й що то з Ним таке вчинено» (Йо. 12, 16). Сам Ісус в Євангелії від Луки
після свого воскресіння подає своїм учням такий доказ із Писання: «І, почавши від Мойсея та
від усіх пророків, Він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до Нього» (Лк. 24, 27);
«Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання, і до них мовив: “Так написано, що треба
було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у Його ім’я
проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму”» (Лк.
24, 45–47).

Коли ж потрібно було пояснити «добру новину» (це є значення терміна «євангеліє»)
поганам, то справа ускладнювалася. Справді, поганин не знаходив жодних труднощів...

ЦИТОВАНІ АВТОРИ

Амвросій, єпископ Медіолану, кінець ІV століття.
Августин, єпископ Гіпона, Північна Африка, кінець ІV–V століття.
Амвросіястер, Рим, ІV століття.
Андрій Критський, єпископ, VІІ–VІІІ століття, Сирія–Греція.
Анфілохій Іконійський, єпископ, ІV століття, Мала Азія.
Арновій Молодший, римський монах, половина V століття.
Астерій з Амасеї (чи Астерій Софіст?), ІV століття.
Атанасій Олександрійський, єпископ, половина ІV століття, Єгипет.
Афраат Персійський, половина ІV століття.
Варсава Єрусалимський, єпископ, ІІ–ІІІ століття, Палестина.
Василій з Селевкії, єпископ, V століття, Мала Азія.
Василій Кесарійський, єпископ, кінець ІV століття, Мала Азія.
Вікторин з Пектовії, єпископ, друга половина ІІІ століття, Паннонія (Словенія).
Ґавденцій з Брешії, єпископ, кінець ІV століття.
Григорій з Ельвіри, єпископ, кінець ІV століття, Іспанія.
Григорій Назіянський, єпископ, ІV століття, Мала Азія.
Григорій Ниський, єпископ, ІV століття, Мала Азія.
Дідим Олександрійський, екзегет, ІV століття, Єгипет.
Епіфаній з Саламіни, єпископ, кінець ІV століття, Кіпр.
Євсевій Ґалліканський, можливо V–VІ століття, Прованс.
Євсевій Емеський, єпископ, ІV століття, Сирія.
Євсевій Кесарійський, єпископ, перша половина ІV століття, Палестина.
Єронім, монах, кінець ІV – початок V століття, Рим–Палестина.
Єфрем Сирієць, диякон поет, Сирія–Персія.
Зенон з Верони, єпископ, кінець ІV століття.
Ізодад з Мерв, єпископ, ІХ століття, Месопотамія.
Іларій з Арлю, єпископ, V століття, Галлія.
Іларій з Пуатіє, єпископ, половина ІV століття, Галлія.
Іполит, перша половина ІІІ століття, Рим (?).
Іриней, Ліонський, єпископ, кінець ІІ століття, Галлія.
Ісидор Севільський, єпископ, кінець VІ століття, Іспанія.
Йоан Дамаскійський, монах, VІІІ століття, Палестина.
Йоан Золотоустий, єпископ, ІV століття, Сирія–Константинополь.
Йоан Ліствичник, монах на Синаю, перша половина VІІ століття.

Кводвультдеус, єпископ Картагени, перша половина V століття, Північна Африка.
Кесарій з Арлю, єпископ, VІ століття, Галлія.
Кипріян, єпископ Картагени, половина ІІІ століття.
Кирило Єрусалимський, єпископ, половина ІV століття, Палестина.
Кирило Олександрійський, єпископ, V століття, Єгипет.
Климент Олександрійський, кінець ІІ століття, Єгипет.
Климент Римський, єпископ, І століття.
Колумбан, VІ століття, Ірландія.
Комодіян, поет, може, кінець ІІІ століття.
Леонтій Візантійський, VІ століття, Константинополь.
Максим Туринський, єпископ, кінець ІV століття.
Мелітон із Сарду, єпископ, кінець ІІІ століття.
Методій Олімпський, єпископ, кінець ІІІ століття, Мала Азія.
Новаціян, перша половина ІІІ століття, Рим.
Ориген, Олександрійський екзегет, перша половина ІІІ століття, Єгипет-Палестина.
Павлин з Нолі, єпископ, кінець ІV століття, Галлія–Південна Італія.
Петро Хризолог, єпископ Равенни, перша половина V століття.
Полікарп, єпископ Смирни, перша половина ІІ століття, Мала Азія.
Прокл Константинопольський, єпископ, перша половина V століття, Мала Азія.
Прокопій з Гази, початок VІ століття, Палестина.
Пруденцій, іспанський поет, кінець ІV – початок V століття.
Роман Сладкопівець, диякон, поет, VІ століття, Сирія-Константинополь.
Теодор з Мопсуестії, єпископ, ІV–V століття, Сирія.
Теодор Студит, монах, кінець VІІІ століття, Константинополь.
Теодорет з Киру, перша половина V століття, Сирія.
Теофіл Антіохійський, єпископ, ІІ століття, Сирія.
Тертуліян, Картаген, кінець ІІ – початок ІІІ століття.
Філон Олександрійський, єврейський екзегет, І століття.
Фірмікус Матернус, половина ІV століття, Сицилія.
Фульґенцій, єпископ Руспе, VІ століття, Північна Африка–Сардинія.
Хромацій Аквілейський, єпископ, кінець ІV століття.
Яків з Саруґ, єпископ, кінець V століття, Персія.

Псевдо-Кипріян, Псевдо-Августин і под. – це назви анонімних авторів, твори яких іноді
були передані в рукописах разом з творами тих авторів, які зазначені в назві, або є до них

близькі географічно хронологічно чи концептуально.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА....................................................................................................................................................................2

І. ФОРМУВАННЯ ХРИСТИЯНСЬКОГО НАВЧАННЯ...........................................................................................4

1. ВІД KÉRYGMA АПОСТОЛА ДО НАВЧАННЯ ДИДАСКАЛА.....................................................................................................4
2. РОЗВИТОК ХРИСТИЯНСЬКОГО ВЧЕННЯ У ІІ ТА ІІІ СТОЛІТТЯХ..........................................................................................7
3. ОРГАНІЗАЦІЯ КАТЕХУМЕНАТУ (ІV–V СТОЛІТТЯ)...........................................................................................................10

ІІ. ЗОБРАЖЕННЯ І ФОРМАЦІЯ В ДАВНЬОМУ ХРИСТИЯНСТВІ..................................................................15

1. ДАВНЬОХРИСТИЯНСЬКЕ МИСТЕЦТВО ТА КАТЕХИЗА.......................................................................................................15
Дидактична функція зображень?.........................................................................................................................15
Символічні зображення як свідки катехизи.........................................................................................................18

2. БІБЛІЯ У ЛІТУРГІЇ.........................................................................................................................................................19
Літургійні читання................................................................................................................................................19
Молитви...................................................................................................................................................................21
Гомілії.......................................................................................................................................................................22

3. СИМВОЛІЧНА ЕКЗЕГЕЗА БІБЛІЇ......................................................................................................................................23
Значення незрозумілих місць у Писаннях..............................................................................................................23
Пророцтво та сповнення.......................................................................................................................................25
«Типологія»..............................................................................................................................................................26

ІІІ. БОЖЕСТВЕННИЙ ПАСТИР................................................................................................................................29

1. ПРИТЧА ПРО ЗАГУБЛЕНУ ВІВЦЮ − ОБРАЗ ВОПЛОЧЕННЯ, СТРАСТЕЙ ТА ЗШЕСТЯ В АД......................................................30
Спуск з гори: прихід Слова у світ.........................................................................................................................31
Зшестя пастиря у смерть та в ад.......................................................................................................................32

2. ПАСТИР, ЩО НЕСЕ ОВЕЧКУ, – ХРИСТОЛОГІЧНИЙ ОБРАЗ СПАСІННЯ.................................................................................33
Повернення пастиря – воскресіння та вознесіння Христа................................................................................33
Вівця, повернена до стада, – повернення до життя..........................................................................................34
Вівця на плечах – спасінне людство......................................................................................................................34

3. ІНШІ ПАСТОРАЛЬНІ ОБРАЗИ...........................................................................................................................................35
Пастир з вівцею у саду ..........................................................................................................................................35
Пастир-музикант...................................................................................................................................................37

ІV. ЗНАК ЙОНИ..............................................................................................................................................................40

1. ЦЕНТРАЛЬНА ПОСТАТЬ.................................................................................................................................................40
Йона в богослуженні та в катехизі......................................................................................................................40
Йона – прообраз Христа........................................................................................................................................42
Знак Йони та спасіння людини..............................................................................................................................43

2. ОГЛЯД ТЕМИ................................................................................................................................................................44
Страждання пророка............................................................................................................................................44
Корабель у бурі........................................................................................................................................................45
Морське чудовисько................................................................................................................................................46
Ніневія......................................................................................................................................................................47
Сум Йони під гарбузом...........................................................................................................................................48

3. ЙОНА В ІКОНОГРАФІЇ....................................................................................................................................................49
Популярність історії Йони....................................................................................................................................49
Деталі......................................................................................................................................................................50
Відпочинок Йони.....................................................................................................................................................50
Йона під всохлим кущем ........................................................................................................................................51

V. МОЙСЕЙ.....................................................................................................................................................................54

1. ДАР ВОДИ У ПУСТЕЛІ...................................................................................................................................................54
Скеля і Христос.......................................................................................................................................................55
Вода зі скелі: Святий Дух і таїнства...................................................................................................................56
Петро та скеля.......................................................................................................................................................59

2. ПЕРЕХІД ЧЕРЕЗ ЧЕРВОНЕ МОРЕ....................................................................................................................................61
Пасхальне звільнення..............................................................................................................................................61
Новий вихід під проводом Христа.........................................................................................................................62
Перехід через Червоне море та хрещення...........................................................................................................65

VI. ЖЕРТВОПРИНОШЕННЯ АВРААМА................................................................................................................68

1. БУТТЯ 22 ТА СТРАСТІ ХРИСТА......................................................................................................................................68
Ісаак несе дерево.....................................................................................................................................................69
Ягня, заплутане у кущах – Христос на хресті....................................................................................................69
Ягня, принесене у жертву......................................................................................................................................70

2. БУТТЯ 22 І ТАЇНСТВО ВОСКРЕСІННЯ.............................................................................................................................70
Ісаак, звільнений від своїх пут – воскресіння Христа та спасіння людини.....................................................71
Віра Авраама у воскресіння...................................................................................................................................71
Глобальне бачення спасінної події.........................................................................................................................73

3. КОРОТКИЙ ОГЛЯД ІКОНОГРАФІЇ.....................................................................................................................................73

VII. ДАНИЇЛ, ТРИ ЄВРЕЇ ТА СУСАННА.................................................................................................................75

1. ДАНИЇЛ У ЯМІ З ЛЕВАМИ..............................................................................................................................................75
Даниїл і пасхальне приготування..........................................................................................................................75
Даниїл у ямі з левами – символ воскресіння..........................................................................................................77
Даниїл серед левів та райське життя.................................................................................................................78

2. ДАНИЇЛ, БОГ ВААЛ І ДРАКОН........................................................................................................................................79
3. ТРИ ЄВРЕЇ У ПЕЧІ.........................................................................................................................................................80

Відмова поклонитися статуї................................................................................................................................81
Три євреї у печі та віра у вічне життя...............................................................................................................82
Спастися з печі – вічне спасіння та воскресіння................................................................................................82
Слово Боже у печі...................................................................................................................................................83
Три євреї у печі та воскресіння тіл.......................................................................................................................84
Три євреї та хрещення............................................................................................................................................85
4. СУСАННА ТА СТАРІ.....................................................................................................................................................87
Суд...........................................................................................................................................................................88
Хрещення.................................................................................................................................................................89
Переслідуваний праведник .....................................................................................................................................89

VIII. НОЙ.........................................................................................................................................................................91

1. НОЙ У ПОТОПІ – ОБРАЗ СПАСІННЯ................................................................................................................................91
Ной – прообраз Христа..........................................................................................................................................92
Потоп: смерть, воскресіння, нове сотворення...................................................................................................92
Ковчег та хрест......................................................................................................................................................93

2. ПОТОП І ХРЕЩЕННЯ.....................................................................................................................................................94
Вода та дерево........................................................................................................................................................94
Потоп та хрещення Христа: голуб......................................................................................................................95
Голуб та ворон........................................................................................................................................................96

3. КОВЧЕГ ТА ЦЕРКВА.....................................................................................................................................................97
Ной та його супутники..........................................................................................................................................98
Грішники у Церкві...................................................................................................................................................98
Спасіння у Церкві....................................................................................................................................................99

4. ІСТОРІЯ НОЯ В ІКОНОГРАФІЇ.......................................................................................................................................100

IX. АДАМ І ЄВА............................................................................................................................................................102

1. ЛЮДИНА СТВОРЕНА ДЛЯ БЕЗСМЕРТЯ..........................................................................................................................102
2. СПАСІННЯ АДАМА І ЄВИ...........................................................................................................................................103
3. ДЕРЕВО.....................................................................................................................................................................105
4. ЗМІЙ НА ДЕРЕВІ ........................................................................................................................................................108

X. ЛОТ І ЙОГО ДРУЖИНА.......................................................................................................................................110

1. ЛОТ, ЩО ВТІКАЄ ІЗ СОДОМИ – ОБРАЗ СПАСІННЯ.........................................................................................................110
Лот – образ нинішнього спасіння у Церкві .......................................................................................................110
Лот – образ есхатологічного спасіння...............................................................................................................111
Спасіння на горі.....................................................................................................................................................111

2. БУТТЯ 19 ТА ПЕРВІСНА КАТЕХИЗА..............................................................................................................................113
Приклад Лота у контексті хрещення ...............................................................................................................113
Буття 19 та обряди хрещення............................................................................................................................113
Лот і його жінка – приклади для катехуменів..................................................................................................114

XI. БИТВИ ДАВИДА....................................................................................................................................................117

1. ДАВИД, ЛЕВ ТА ВЕДМІДЬ............................................................................................................................................117

2. ДАВИД ТА ВЕЛЕТЕНЬ ГОЛІЯТ......................................................................................................................................119
Битва Христа проти сатани – християни проти гріха..................................................................................119
Зброя Давида: палиця, праща і каміння..............................................................................................................120
Давид вбиває Голіята каменем і його ж списом добиває його ........................................................................121
Інші деталі оповідання.........................................................................................................................................123

БІБЛІОГРАФІЧНІ ОРІЄНТИРИ...............................................................................................................................125

ЦИТОВАНІ АВТОРИ...................................................................................................................................................133

Мартіна Дюлей

ХРИСТИЯНСЬКІ СИМВОЛИ
Катехиза та Біблія (І–VІ стoліття)

Богословський редактор
Художній редактор
Технічний редактор

(Обкладинка з іншого боку (нагорі):

МАРТІНА ДЮЛЕЙ – КЕРІВНИК СТУДІЙ СЕКЦІЇ РЕЛІГІЙНИХ НАУК У
ПРАКТИЧНІЙ ШКОЛІ ВИЩИХ СТУДІЙ. ОКРІМ ЦЬОГО ВОНА Є КЕРІВНИКОМ
ЗБІКРИ BIBLIOTHÈQUE AUGUSTINIENNES, ЧЛЕНОМ РАДИ РЕДАКЦІЇ
RECHERCHES AUGUSTINIENNES ТА REVUE DES ÉTUDES AUGUSTINIENNES, А
ТАКОЖ ВІДПОВІДАЛЬНА ЗА BULLETIN DE PATROLOGIE LATINE. У СВОЄМУ
АКТИВІ МАЄ ЧИСЛЕННІ ПУБЛІКАЦІЇ ПРО СВЯТОГО АВГУСТИНА, ВІКТОРИНА
З ПЕТОВІЇ ТА ДЕЯКІ АРГУМЕНТИ, ПРО ЯКІ ІДЕТЬСЯ У ЦЬОМУ ТОМІ.