2291 Chepmen- DEMO

Львів
Видавництво «Свічадо»

2019

Назва оригіналу: Gary Chapman. The 5 love languages. The secret
to love that lasts.

УДК 177.61
Ч 37

З англійської переклала
Олена Фешовець

Художнє оформлення
Валерія Юдіна

Чепмен Ґері
Ч 37 П’ять мов любови у подружжі / Ґері Чепмен ;

з англ. пер. О. Фешовець. – Вид. 2-ге, випр. – Львів :
Свічадо, 2019. – 184 с.

ISBN 978-966-395-333-4

У цьому світовому бестселері д-р Ґері Чепмен показує,
що різні люди виявляють свою любов по-різному. Він гово­
рить про п’ять особливих мов любові й про те, як важли-
во зрозуміти, якої саме з цих мов потребує ваш партнер
у подружжі.

Дуже мало подружніх пар знайшли секрет того, як збе­
регти любов після одруження.

Ґері Чепмен ділиться з читачами цим секретом і запев­няє,
що саме він є ключем до щастя й розуміння у подружжі.

ISBN 978-966-395-333-4 © 1992, 1995, 2004, 2010, 2015
by Gary D. Chapman

© Видавництво “Свічадо”, укра­
їнське видання, 2019

© Валерія Юдіна, ілюстрації

зміст

Подяки 7

1. Що стається з любов’ю після весілля? 8
2. Наповнення любовного резервуара 14
3. Закоханість 21
4. Мова любови № 1: Слова підтримки 32
5. Мова любови № 2: Якісний час 49
6. Мова любови № 3: Отримування подарунків 68
7. Мова любови № 4: Вчинки служіння 85
8. Мова любови № 5: Фізичні доторки 101
9. Відкриття вашої першої мови любови 114
10. Любов – це вибір 123
11. Любов усе міняє 132
12. Любити неприємних 141
13. Заключне слово 155
Часті питання 158
П’ять мов любови: Питальник для чоловіків 173
П’ять мов любови: Питальник для дружин 178



Подяки

Любов починається (чи має починатися) в сім’ї. Моя
сім’я – це Сем і Ґрейс, тато і мама. Без них я все ще шу-
кав би любови, а не писав би про неї. Сім’я – це також
Каролін. Якби усі дружини любили так, як вона, менше
чоловіків задивлялися б на інших жінок. Шеллі і Де-
рек тепер уже вилетіли з гнізда вивчати нові світи, але
я впевнений, що тепло їхньої любови мене зігріватиме.
Я щасливий і вдячний.

Я завдячую команді професіоналів, які вплинули на моє
розуміння любови. Серед них – психіатри Рос Кембел,
Джадсон Свігарт і Скот Пек. За редакторську підтрим-
ку я вдячний Дебі Бар і Кеті Петерсон. Технічна компе-
тентність Тріції Куб і Дона Шмідта дала змогу вкластися
у видавничі терміни. І найважливіше, я хочу висловити
свою подяку сотням подружніх пар, які упродовж трид-
цяти років відверто ділилися зі мною своїм життям. Ця
книжка є подякою за їхню чесність.

перший розділ

Що стається з любов’ю
після весілля?

а висоті тридцяти тисячі футів, десь між Буф-
фало і Далласом, він поклав свій журнал у ки-
шеню на сидінні літака, повернувся до мене
і запитав:

– Що ви робите? Де працюєте?
– Я працюю консультантом з питань шлю-
бу і проводжу семінари про те, як зміцнити
сім’ю, – відповів я коротко.
– Я вже давно хотів про це когось запитати, – сказав
він. – Що стається з любов’ю, коли ми одружуємося?
Втративши надію подрімати, я запитав:
– Що ви маєте на увазі?
– Розумієте, – почав він, – я одружувався тричі, і що-
разу перед одруженням усе було прекрасно, але після
весілля якось почало руйнуватися. Любов, що, як дума-
лося, я відчував до неї, і та любов, що вона неначе відчу-
вала до мене, випарувалася. Я доволі розумна і освічена
людина, успішний бізнесмен, але цього не розумію.
– Як давно ви одружені?
– Перший шлюб тривав близько десяти років. Другий –
три роки, а останній – майже шість.
– Ваша любов випарувалася відразу після весілля чи це
була поступова втрата? – поцікавився я.

Розділ 1. Що стається з любов’ю після весілля?

– У другому шлюбі все пішло шкереберть зі самого
початку. Не знаю, що сталося. Я справді думав, що ми
любили одне одного, але медовий місяць виявився ка-
тастрофою, від якої ми ніколи не оговталися. Ми зустрі-
чалися лише шість місяців. У нас був бурхливий роман.
Справді захопливий! Але коли ми взяли шлюб, між нами
відразу почалися сварки.

У першому шлюбі в нас було принаймні три-чотири
роки до того, як народилася дитина. А після появи дити-
ни в мене з’явилося таке відчуття, що дружина всю свою
увагу приділяла їй, а все пов’язане зі мною не мало жод-
ного значення. Складалося враження, що єдиною метою
її життя було мати дитину, і коли маля народилося, я їй
уже не був потрібним.

– Ви їй про це сказали? – запитав я.
– О, так. Вона відповіла, що я збожеволів і не розумію,
який це стрес – бути нянькою усі двадцять чотири го-
дини на добу. Вона сказала, що я повинен краще її ро-
зуміти і більше допомагати. Я справді намагався, але це
нічого не змінило. Після цього ми просто дедалі більше
віддалялися один від одного. За якийсь час любови вже
не було, лише байдужість. Ми обидвоє погодилися, що
наш шлюб зруйновано.
Мій останній шлюб? Я справді повірив, що він виявить-
ся іншим. Я вже упродовж трьох років був розлучений.
Ми зустрічалися два роки. Я справді думав: ми знали,
що робимо, і, мабуть, вперше усвідомлював, що означа­ло
когось любити. Я щиро відчував, що вона любить мене.
Не думаю, що змінився після весілля. Я й далі гово-
рив їй про свою любов, як і до одруження. Я казав їй,
що вона прекрасна, казав, наскільки сильно кохаю,
наскіль­ки пишаюся бути її чоловіком. Але за кілька мі-
сяців після весілля вона почала скаржитися. Спочатку на
дрібниці – чому я не виношу сміття чи не вішаю одяг на
місце. Пізніше критикувала мій характер, говорячи, що
не відчуває до мене довіри, звинувачуючи в невірності.
Вона все критикувала, хоча до одруження ніколи такою

Розділ 1. Що стається з любов’ю після весілля?

не була й видавалася чи не найзадоволенішою люди-
ною з тих, яких я коли-небудь зустрічав. Усе, що я ро-
бив, було прекрасним, але, коли ми одружилися, почало
здаватися, що я все роблю погано. Згодом я перестав її
любити і почав ображатися на неї. Очевидно, вона вже
не любила мене. Ми погодилися, що наше спільне життя
вже нічого не важить, і розлучилися.

Це відбулося рік тому. Отож я запитую: «Що стається
з любов’ю після одруження? Чи мій досвід типовий? Чи
тому в нас у країні так багато розлучень?» Я не можу по­
вірити, що це трапилося зі мною тричі. А ті, хто не роз-
лучилися, чи вони навчилися жити з порожнечею в душі,
чи любов справді зберігається в деяких шлюбах? А якщо
так, то яким чином?

Питання, які поставив мій супутник в літаку, є питання­
ми, які сьогодні хвилюють тисячі одружених і розлуче-
них пар. Дехто запитує друзів, хтось питає психологів
і священників, а інші запитують себе. Інколи відповіді
є сформульованими настільки складною мовою психоло­
гічної науки, що їх майже неможливо зрозуміти. Часами
вони висловлені в жартах і фольклорі. У більшості жар-
тів і лаконічних висловів є частка істини, але вони подіб-
ні до аспірину, якого пропонують хворому на рак.

Прагнення романтичної любови у шлюбі вкорінене в на-
шій психологічній структурі. Майже усі популярні жур-
нали друкують в кожному номері щонайменше одну
статтю про те, як зберегти любов у шлюбі. Книжок з цієї
теми багато. Про це говорить церква, наші батьки та
друзі. Про це йдеться в телевізійних програмах, інтер-
неті та радіошоу. На засобах збереження любови в на-
ших шлюбах непогано заробляють.

Чому серед різноманіття порад експертів
так мало подружніх пар знаходять
справжній секрет збереження любови?

10

Чому ж так мало подружніх пар, попри всі книжки,
журнали і практичну допомогу, розкрили секрет того,
як зберегти любов після весілля? Чому подружня пара
може піти на семінар, вислухати прекрасні ідеї про те, як
покращити спілкування, повернутися додому і виявити,
що абсолютно не спроможна використати на практиці
продемонстровані моделі спілкування? Чому ми читає-
мо журнальну статтю «101 спосіб показати своєму пар-
тнерові, що ви його любите», вибираємо два-три спосо-
би, які видаються особливо добрими, випробовуємо їх,
а чоловік чи дружина навіть не зауважують цих зусиль?
Ми відкидаємо приблизно 98 способів і повертаємося
до звичайного життя.

Правда, якої нам не вистачає

Моя книжка має на меті відповісти на ці запитання. Річ
не в тому, що вже опубліковані книжки чи статті не є
корисними. Проблема в тому, що ми пропускаємо повз
увагу одну фундаментальну істину: люди розмовляють
різними мовами любови.

Я вивчав мовознавство, в межах якого спеціалісти роз­
різняють багато мов: японську, китайську, іспанську, анг­
лійську, португальську, грецьку, німецьку, французьку
і так далі. Більшість із нас виростає, вивчаючи мову на-
ших батьків і братів та сестер, яка стає нашою першою,
чи рідною, мовою. Згодом ми можемо вивчити додат-
кові мови, але зазвичай з набагато більшими зусиллями.
Ці мови стають нашими другими мовами. Рідною мовою
ми говоримо найкраще і найкраще її розуміємо. Розмов­
ляючи нею, ми почуваємося найкомфортніше. Що біль-
ше ми використовуємо нашу другу мову, то комфортні-
ше нам стає розмовляти нею. Коли ми говори­мо лише
рідною мовою і зустрінемо іноземця, який говорить ли­
ше своєю рідною мовою, наше спілкування буде обме-
женим. Доведеться показувати на речі, мугикати, малю-

11

Розділ 1. Що стається з любов’ю після весілля?

вати картинки чи жестами зображати ідеї. Ми можемо
спілкуватися таким чином, але обом буде важко. Мовні
відмінності є невіддільною частиною людської культу-
ри. Щоб ефективно спілкуватися, долаючи культурні
кордони, ми повинні вивчити мову тих, з ким бажаємо
спілкуватися.

У сфері любови все те саме. Ваша емоційна любовна
мова може відрізнятися від мови чоловіка або дружини
настільки ж сильно, як китайська відрізняється від ан­
глійської. Хай як би ви намагалися висловити свою любов
по-англійськи, якщо партнер розуміє лише китайську,
вам ніколи це не вдасться. Мій супутник у літаку спілку-
вався зі своєю третьою дружиною мовою слів підтрим-
ки, коли говорив: «Я казав їй, що вона прекрасна. Я казав
їй, наскільки сильно я її кохаю. Я казав їй, наскільки пи-
шаюся бути її чоловіком». Він говорив з любов’ю, він був
щирий, але вона не розуміла його мови. Мабуть, шукала
любов у його поведінці, але не знаходила. Недостатньо
бути щирими. Ми повинні прагнути вивчити першу мову
чоловіка або дружини, коли хочемо переконливо вира-
жати свою любов.

Висновок, який я зробив після багатьох років роботи
з подружніми парами, є таким: існує, по суті, п’ять емо-
ційних мов любови – п’ять способів, якими люди вислов­
люють і з допомогою яких розуміють емоційну любов.
У сфері лінгвістики вирізняють численні діалекти. По­
дібним чином існує багато діалектів у п’ятьох основних
емоційних мовах любови. Кількість способів виразити
любов, послуговуючись мовою любови, обмежується ли­
ше нашою уявою. Важливо говорити мовою любови чо-
ловіка або дружини.

Кількість способів виразити любов, послуговуючись

мовою любови, обмежується лише нашою уявою.

Рідко коли в чоловіка і дружини є та сама перша емоцій-
на мова любови. Ми схильні говорити нашою першою

12

мовою любови, і нас спантеличує, коли наша половинка
не розуміє, що ми намагаємося виразити. Ми виражає-
мо нашу любов, але нас не розуміють, бо ми говоримо
мовою, яку хтось сприймає як іноземну. В цьому полягає
фундаментальна проблема, і мета цієї книжки – запро-
понувати її вирішення. Тому я наважуюся написати ще
одну книжку про любов. Коли ми відкриємо для себе
п’ять основних мов любови і зрозуміємо нашу першу мо­
ву любови, а також першу мову любови нашого партне-
ра, тоді матимемо необхідну інформацію для того, щоби
використовувати на практиці ідеї з книжок і статей.

У цей момент, коли ви з’ясуєте і навчитеся говорити
першою мовою любови вашого обранця чи обраниці,
я вірю, що ви віднайдете ключ до тривалого, сповнено-
го любови шлюбу. Любов не має випаровуватися після
весілля, але для того, щоби зберегти її, більшість із нас
має докласти зусилля для вивчення другої мови любови.
Ми не можемо покладатися на нашу рідну мову, якщо
її не розуміють, тому мусимо скористатися першою мо-
вою любови партнера.

Ваша черга

Як реагує ваш партнер,
коли ви намагаєтесь виразити свою любов?

13

другий розділ

Наповнення
любовного резервуара

юбов, мабуть, є найважливішим словом, яке
разом з тим найбільше збиває з пантелику.
Але як світські, так і релігійні мислителі по-
годжуються, що любов відіграє центральну
роль у житті. Нам кажуть, що «любов велич-
на» і що «любов рухає світом». Тисячі книжок,
пісень, журналів і фільмів рясніють цим сло-
вом. Численні філософські і богословські системи вису-
вають любов на перший план.
Психологи дійшли висновку: потреба відчувати, що
нас люблять, – основна емоційна потреба людини. За-
ради любови ми готові сходити на вершини, перепли-
вати моря, перетинати пустелі і витримувати невимовні
труднощі. Без любови вершини стають неприступними,
моря – нездоланними, пустелі – нестерпними, а трудно-
щі – життєвим тягарем.
Якщо погодитися, що слово «любов» пронизує усе су­
спільство, від давніх-давен і донині, то, поза сумнівом,
це слово найбільше збиває з пантелику. Ми використо-
вуємо його в тисячу різних способів. Ми кажемо: «Я люб-
лю сардельки», а за хвилину – «Я люблю свою маму». Ми
говоримо, що любимо щось робити: плавати, кататися
на лижах, ходити на полювання. Ми любимо матеріяльні

14

Розділ 2. Наповнення любовного резервуара

речі: їжу, машини, будинки. Ми любимо тварин: собак,
котів, навіть приручених змій. Ми любимо людей: маму,
тата, сина, дочку, батьків, дружин, чоловіків, друзів. Ми
навіть закохуємося в любов.

Так наче для того, щоби ще більше заплутатися, ми ви-
користовуємо слово «любов» для пояснення поведінки:
«Я зробив це, тому що люблю її». Так пояснюються різ-
номанітні дії. Чоловік вступає в позашлюбні стосунки,
і він називає це любов’ю. Однак проповідник називає це
гріхом. Дружина алкоголіка збирає друзки після остан-
ньої сварки з чоловіком. Вона називає це любов’ю, а для
психологів – це залежність. Батьки потурають кожному
бажанню своєї дитини, називаючи це любов’ю. Сімей-
ний терапевт назвав би це безвідповідальним батьків­
ством. Якою є поведінка того, хто віддано любить?

Мета цієї книжки полягає не в тому, щоб усунути всі не-
порозуміння довкола слова «любов», а в тому, щоб зо-
середитися на такому виді любови, який є суттєвим для
нашого емоційного здоров’я. Дитячі психологи ствер­
джують, що кожна дитина має певні основні емоційні по­
треби, які треба задовольняти для того, щоби вона була
емоційно стабільною. З усіх цих емоційних потреб най-
важливішою є потреба любови і прихильности, потреба
відчувати, що тебе приймають і потребують. З адекват-
ною кількістю виявів любови дитина може розвинутися
у відповідальну дорослу людину. Без любови вона буде
емоційно і соціально відсталою.

Мені відразу сподобалася така метафора: «Всередині
кожної дитини є емоційний резервуар, який чекає на те,
щоб його заповнили любов’ю. Коли дитина по-справж-
ньому відчуває, що її люблять, вона буде розвиватися
нормально, але коли любовний резервуар порожній, ди-
тина буде неслухняною. Дуже часто погана поведінка
дітей спричинена порожнім любовним резервуаром». Це
слова д-ра Роса Кембела, психіатра, який спеціалізуєть-
ся на лікуванні дітей і підлітків.

15

16

Розділ 2. Наповнення любовного резервуара

Слухаючи його, я думав про ті сотні батьків, які вистав-
ляли напоказ проступки своїх дітей у моєму кабінеті. Я ні­
коли не уявляв собі порожнього любовного резервуара
в кожному з тих дітей, але, безперечно, бачив наслідки
цього. Їхня неслухняність була виявом некерованого по-
шуку любови, якої вони не відчували. Вони шукали лю-
бов не в тих місцях і зовсім не так, як треба.

Я пригадую Ешлі, яку у тринадцять років лікували від
хвороби, що передається статевим шляхом. Її батьки
були розчавлені. Вони гнівалися на Ешлі. Вони були не-
задоволені школою, яку звинувачували за те, що там на­
вчали про секс. «Чому вона це зробила?» – питали вони.

У нашій розмові з Ешлі вона розповіла про розлучення
батьків, коли їй було шість років. «Я думала, що батько
пішов, тому що не любив мене, – сказала вона. – Коли
ж мама вийшла заміж вдруге, я, десятирічна дівчинка,
відчувала, що тепер вона має кого любити, а мене і далі
ніхто не любив. Я так потребувала любови. Я познайо-
милася з цим хлопцем у школі. Він був старший за мене,
але я йому сподобалася. Я не могла в це повірити. Він
добре до мене ставився, і за якийсь час я відчула, що він
справді мене любить. Я не хотіла сексуальних стосунків,
але хотіла, щоби мене любили».

Любовний резервуар Ешлі був порожнім багато років.
Мати і вітчим забезпечували її фізичні потреби, але не
розуміли, яка глибока емоційна боротьба відбувалася
в душі підлітка. Вони, звичайно, любили Ешлі і думали,
що вона відчувала їхню любов. Аж коли вже майже було
запізно, вони виявили, що не розмовляли першою мо-
вою любови Ешлі.

Проте емоційна потреба в любові є не просто «дитячим
явищем». Ми переносимо цю потребу в доросле і подруж­
нє життя. Досвід закоханости частково задовольняє цю
потребу, але неминуче зникає. Як ми розуміємо згодом,
він є обмеженим в часі, передбачуваним. Коли ми спу­
скаємося з вершини закоханої одержимости, виринає

17

Розділ 2. Наповнення любовного резервуара

емоційна потреба в любові, тому що вона є закладена
в нашій природі. Вона – в центрі наших емоційних ба-
жань. Ми потребували любови ще до того, як ми закоха-
лися, і будемо потребувати її, доки будемо жити.

Потреба відчувати, що нас люблять, є основою подруж­
ніх бажань. Нещодавно один чоловік сказав мені: «Яка
користь з власного житла, машин, будиночка на пляжі
чи решти, якщо дружина вас не любить?». Ви розумієте,
що він мав на увазі? «Понад усе я хочу, щоби мене люби-
ла дружина». Матеріяльні речі не можуть замінити люд-
ську, емоційну любов. Дружина говорить: «Він не звер-
тає увагу на мене цілісінький день, а тоді хоче скочити
до мене в ліжко. Я це ненавиджу». Вона не є дружиною,
яка ненавидить секс; вона є дружиною, яка розпачливо
просить емоційної любови.

Потреба любови

За своєю природою ми потребуємо любови. Ізоляція –
руйнівна для людської психіки. Саме тому одиночна
камера вважається найжорстокішим з усіх покарань.
В основі людського існування – прагнення близькости
і любови, і шлюб покликаний задовольнити цю потре-
бу. Саме тому у стародавніх біблійних писаннях йшлося
про чоловіка і дружину, які стають «одним тілом». Це не
означало, що особи втрачатимуть свою ідентичність; це
означало, що вони ввійдуть у життя один одного в гли-
бокий та інтимний спосіб.

Попри те, що любов є важливою, вона також швидкоп-
линна. Я вислуховував багатьох подружніх пар, які роз-
повідали про свої негаразди. Дехто прийшов до мене,
бо внутрішній біль став нестерпним. Інші звернулися, бо
усвідомили, що власні моделі поведінки чи проступки їх-
ньої половинки руйнують шлюб. Деякі прийшли просто,
щоби повідомити, що більше не хочуть бути одружени-
ми. Їхні мрії «і зажили вони собі щасливо» розбилися об

18

реалії. Знову і знову чую ці слова: «Наша любов минула,
наші стосунки зіпсувалися. Колись ми відчували близь-
кість, але вже не відчуваємо. Перебування разом нас
більше не тішить. Ми не забезпечуємо потреби один од-
ного». Їхні історії свідчать про те, що дорослі так само,
як діти, мають любовні резервуари.

Чи може бути таке, що глибоко всередині чоловіків
і дружин, які страждають, існують невидимі емоційні
любовні резервуари, стрілка індикатора яких на нулі? Чи
може причиною поганої поведінки, відчуження, різких
слів і критичного настрою бути цей порожній резерву-
ар? Якби ми знайшли спосіб його наповнити, чи міг би
шлюб відродитися? Чи з повним резервуаром подружні
пари зможуть створити емоційний клімат, який дозво-
лить обговорювати розбіжності і розв’язувати конфлік-
ти? Чи зможе цей резервуар стати засобом, який допо-
може шлюбові «запрацювати»?

Якою б не була якість вашого подружнього життя

тепер, вона завжди може стати кращою.

Ці питання спонукали мене до довгої подорожі. На
своє­му шляху я зробив прості, однак дивовижні відкрит-
тя, які і виклав у цій книжці. Подорож провела мене не
ли­ше через тридцять років роботи з подружніми парами,
але й відкрила для мене серця і розкрила думки сотень
по­дружніх пар по всій Америці. Від Сієтла до Маямі по­
дружні пари запрошували мене у внутрішній світ їхнього
шлюбу, і ми відверто говорили. Ілюстрації, вміщені до
цієї книжки, є проєкцією реального життя. Лише імена
і місця змінені, щоби захистити приватне життя осіб, які
відкрилися мені.

Я переконаний, що повний емоційний любовний резер­
вуар є настільки ж важливим для подружнього життя, як
необхідний рівень бензину для автомобіля. Жити у шлю­
бі з порожнім любовним резервуаром може коштувати
вам більше, ніж намагання вести машину без бензину.

19

Розділ 2. Наповнення любовного резервуара
Те, що ви читатимете, може врятувати тисячі шлюбів
і навіть покращити емоційний клімат доброго шлюбу.
Якою б не була якість вашого подружнього життя тепер,
вона завжди може стати кращою.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ: Коли ми зрозуміємо п’ять мов лю­
бови і навчимося володіти першою мовою любови
чоловіка або дружини, це може радикально вплину-
ти на його чи її поведінку. Люди поводяться інакше,
якщо їхні емоційні любовні резервуари повні.
Проте перед тим, як вивчати п’ять мов любови, ми по-
винні розглянути ще одне важливе і складне явище: ей-
форійний досвід закоханости.

Ваша черга

Оцініть наповнення
свого любовного резервуару від 0 до 10

20

третій розділ

Закоханість

она з’явилася в моєму офісі без попередження
і запитала у секретарки, чи може заскочити до
мене на п’ять хвилин. Я знався з Рейчел вісім-
надцять років. У свої тридцять шість вона не
була заміжньою. Час від часу вона записува­
лася до мене на консультацію, щоб обговорити
певні труднощі у стосунках. За природою вона
була дисциплінованою, совісною, організованою, вдумли­
вою і дбайливою людиною. Поява у моєму кабіне­ті без
попередження абсолютно суперечила її характеро­ві. Я по­
думав: «Мабуть, у Рейчел якась криза, якщо вона з’яви­
лася без попередження». Я попросив секретарку провес-
ти її до мене і, безперечно, сподівався, що вона, щойно
зачиняться за нею двері, розридається і роз­по­вість мені
якусь трагічну історію. Натомість вона букваль­но заско-
чила в мій кабінет, сяючи від радісного збу­дження.
– Як справи, Рейчел? – запитав я.
– Прекрасно! – відповіла вона. – Добре, як ніколи.
Я виходжу заміж!
– Справді? – я був шокований. – За кого і коли?
– Його звати Бен, – вигукнула вона, – у вересні!
– Це цікаво. Скільки часу ви зустрічаєтесь?
– Три тижні. Я розумію, що це божевілля, докторе Чеп­
мене, – після усіх тих людей, з якими я зустрічалася,

21

Розділ 3. Закоханість

і стількох разів, коли я збиралася вийти заміж. Мені са-
мій в це важко повірити, але я знаю, що Бен – чоловік
саме для мене. З першого побачення ми обидвоє це зна-
ли. Звісно, ми не говорили про це в перший же вечір,
але через тиждень він попросив мене вийти за нього за-
між. Я знала, що він мені це скаже, а я погоджуся. Нічо-
го схожого я раніше не відчувала, докторе Чепмене. Ви
знаєте про моє особисте життя протягом багатьох років
і про мої зусилля. У кожних стосунках щось було не так.
Мене ніколи не тішила думка вийти заміж за будь-якого
з тих чоловіків, але тепер я знаю, що Девід – саме той,
хто потрібен.

Увесь це час Рейчел розхитувалася у своєму кріслі, хи-
хотіла і казала:

– Я знаю, що це божевілля, але я така щаслива. Я ще
ніколи в житті не була такою щасливою.

Що сталося з Рейчел? Вона закохалася. В її очах Бен
є найпрекраснішим чоловіком, якого вона будь-коли зу­
стрічала. Він досконалий в усьому. З нього буде ідеаль-
ний чоловік. Вона думає про нього вдень і вночі. Ті факти,
що Бен був двічі одруженим, має трьох дітей і впродовж
останнього року змінив три роботи, є триві­яльними для
Рейчел. Вона щаслива і переконана, що буде навіки щас-
ливою з Беном. Вона закохана.

Ми повірили, що якщо ми справді закохані,

то так буде вічно.

Більшість із нас вступають у подружнє життя через до-
свід закоханости. Ми знайомимося з кимось, чиї фізичні
якості й риси характеру здатні запустити нашу сигнальну
систему «любовної тривоги». Пролунала «сигналізація»,
і ми почали знайомитися з людиною. Першим кроком
може бути з’їсти разом гамбургер чи біфштекс, залежно
від нашого бюджету, але насправді нас цікавить не їжа.
Ми вирушили у пошуках любови. Можливо, це тепле по-
чуття всередині є справжнім почуттям?

22

Інколи ми не захоплені першим побаченням. Ми дові-
дуємося, що вона курить і вже не хочемо з нею ніяких
гамбургерів. Однак в інший час трепет посилюється піс-
ля гамбургера. Ми домовляємося ще кілька разів зу­
стрітися, і невдовзі рівень інтенсивности емоцій зростає
настільки, що ми, зрештою, кажемо собі: «Мені здаєть-
ся, я закохуюся». За якийсь час ми вже переконані, що
це справжнє почуття, і ми кажемо про це іншій людині,
сподіваючись, що почуття взаємне. Якщо ні, ми трохи
холонемо або подвоюємо наші зусилля вразити обранця
чи обраницю і згодом завойовуємо любов коханої люди­
ни. Коли любов взаємна, ми починаємо говорити про
шлюб, тому що всі погоджуються з тим, що закоханість –
основа доброго шлюбу.

Передпокій раю

На своїй вершині досвід закоханости є ейфорійним. Ми
емоційно «божеволіємо» одне від одного. Ми йдемо спа­
ти, думаючи одне про одного. Коли пробуджуємося, на-
самперед спадає думка про особу, в яку ми закохані. Ми
прагнемо бути разом. Бути разом – наче перебувати
у раю. Коли ми тримаємося за руки, здається, що в наших
жилах тече спільна кров. Ми могли би цілуватися довіку,
якби не треба було відволікатися на навчання чи на ро-
боту. Під час обіймів нам здається, що час зупиняється.

Закохана особа, назвемо її Джен, у полоні ілюзії: її ко-
ханий бездоганний. Друзі Джен помічають недоліки її
обранця – вони стурбовані манерою його спілкування
з нею, але вона цього не зауважує. Її мати може побачи-
ти вади хлопця, але Джен – ні. Мама приховує свої хви-
лювання з приводу того, що Раян не може знайти по­стій­
ну роботу, лише ввічливо запитуючи про його плани.

Перед шлюбом ми мріємо про подружнє блаженство:
«Ми надзвичайно ощасливлюємо одне одного. Інші по­
дружні пари можуть сперечатися і сваритися, але не ми.

23

Розділ 3. Закоханість
Ми любимо одне одного». Звісно, ми не зовсім наївні.
На інтелектуальному рівні ми усвідомлюємо, що з часом
у нас з’являться розбіжності. Але ми певні, що відкрито
будемо обговорювати ці непорозуміння; один з нас за-
вжди буде готовий поступитися, і ми досягнемо згоди.
Важко повірити в щось інше, коли ми закохані.
Ми повірили, що якщо ми справді закохані, то так буде
вічно. Ми завжди матимемо такі прекрасні почуття, які
переживаємо у цей момент. Ніщо не може стати поміж
нами. Ніщо ніколи не зруйнує нашу любов одне до од-
ного. Ми зачаровані і захоплені красою і привабливістю
особистости. Наша любов є найпрекраснішим з усього,

24

що ми колись переживали. Ми зауважуємо, що деякі од-
ружені пари неначе втратили це почуття, але з нами та-
кого не трапиться. «Мабуть, їхнє почуття не було справж-
нім», – міркуємо ми.
На жаль, вічність стану закоханости є вигадкою, а не
фактом. Д-р Дороті Тенов, психолог, довгий час дослі­
джувала феномен закоханости. Вивчивши двадцять пар,
вона дійшла висновку, що середня тривалість романтич-
ної одержимости – два роки. Якщо це секретний лю-
бовний роман, то тривалість може бути трохи довшою.
Однак згодом усі ми спускаємося з небес і ступаємо на

25

Розділ 3. Закоханість

землю. Наші очі відкриваються, і ми бачимо усі недолі-
ки іншої людини. Ми визнаємо, що деякі з його/її рис
характеру насправді дратують. Його/її звички набрида-
ють. Він/вона вміє ображатися і злитися, можливо, на-
віть кидати різкі слова і осуджувати. Ці дрібнички, які
ми пропускали повз увагу, коли були закохані, тепер
стали величезними бар’єрами.

Зустріч із реальністю

Ласкаво просимо до реального світу, де на умивальнику
завжди поналипали волосинки, а біленькі цяточки зуб-
ної пасти вкривають дзеркало у ванні, де суперечки то-
чаться про те, в який бік розкручувати туалетний папір
і чи сидіння від унітаза має бути підняте чи опущене. До
світу, де взуття не іде саме до шафи для нього, а шухля-
ди самі не закриваються, де пальта не «люблять» вішаків,
а шкарпетки губляться під час прання. У цьому світі по­
гляд може завдати болю, а слово – убити. Близькі люди
можуть стати ворогами, а шлюб – полем бою.

Що відбувається зі станом закоханости? На жаль, це
була лише ілюзія, яка схилила нас поставити свої підпи-
си на документах, на добро чи на зло. Не дивно, що так
багато людей почали проклинати шлюб і партнера, яко-
го вони колись любили. Зрештою, якщо ми були обма-
нутими, то маємо право бути розлюченими. Чи справді
це було справжнє почуття? Думаю, що так. Проблема –
в хибному налаштуванні.

Ми не беремо до уваги людської природи.

Хибно думати, що одержимість закоханости тривати-
ме вічно. Нам варто було знати правду. Навіть поверхо-
ве спостереження свідчить, що якби люди продовжува-
ли перебувати в стані одержимости, ми всі потрапили б
у біду. Ударна хвиля прокотилася би бізнесом, промис­

26

ловістю, церквою, освітою і всім суспільством. Чому?
Тому, що люди, які закохані, втрачають інтерес до інших
занять. Саме тому ми називаємо це одержимістю. У сту-
дента університету, який по вуха закоханий, погіршу-
ються оцінки. Важко вчитися, коли ви закохані. Завтра
у вас тест про війну 1812 року, але кому яке діло до цієї
війни? Коли ви закохані, все інше неначе не має значен-
ня. Один чоловік якось сказав мені:

– Докторе Чепмене, моя робота валиться.
– Що ви маєте на увазі? – запитав я.
– Я познайомився з цією дівчиною, закохався і тепер
не можу нічого робити. Я не можу зосередитися на
своїй роботі. Я постійно мрію про кохану.
Ейфорія стану закоханости створює ілюзію близьких
стосунків. Ми відчуваємо, що належимо одне одному.
Ми віримо, що можемо подолати будь-які труднощі. Ми
відчуваємо себе альтруїстами. Як один молодий чоловік
сказав про свою наречену: «Я не можу собі такого уяви-
ти, щоб коли-небудь завдав їй болю. Моїм єдиним ба-
жанням є зробити її щасливою». Така одержимість при-
зводить до виникнення помилкового відчуття, що наші
егоцентричні прагнення були знищені і ми стали кимось
на зразок Матері Терези, готові віддати усе заради доб-
ра коханої людини. Причина, чому ми робимо це на-
стільки легко, – в тому, що ми щиро віримо, що коха-
ний/кохана відчуває до нас те саме. Ми віримо, що вона
прагне задовольнити наші потреби, що він любить нас
так само сильно, як ми його, і ніколи не зробить нічого,
що би завдало нам болю.
Таке мислення завжди є хибним. Ми не є нещирими
в тому, що ми думаємо чи відчуваємо, але це ілюзії. Ми
не беремо до уваги людської природи. За своєю приро-
дою ми егоцентричні. Наш світ крутиться довкола нас.
Ніхто з нас не є альтруїстом. Ейфорія досвіду закоха-
ности лише створює таку ілюзію.
Коли досвід закохування віджив своє (не забувайте,
що середня його тривалість – два роки), ми повертаємося

27

Розділ 3. Закоханість

до світу реальности і починаємо заявляти про себе.
Один із закоханих буде висловлювати свої бажання, але
вони будуть відрізнятися від бажань іншого. Він бажає
сексуальних стосунків, а вона надто втомлена. Він хоче
купити нову машину, а вона заявляє: «Це абсурд!». Вона
хоче відвідати своїх батьків, а він говорить: «Мені не по-
добається стільки часу бути із твоєю сім’єю». Він хоче
пограти у футбол, а вона каже: «Футбол ти любиш біль-
ше, ніж мене». Поступово ілюзія близькости випаро-
вується, натомість проявляються індивідуальні бажання,
емоції, думки і моделі поведінки. Закохані – двоє індиві-
дуальностей. Їхні свідомості не злилися в одну, а їхні
емоції сплелися лише на короткий час в океані любови.
Тепер хвилі реальности починають роз’єднувати цих лю-
дей. Вони розкохуються, і в цей момент вони або розхо-
дяться, розлучаються і вирушають на пошуки нового до-
свіду закоханости, або починають важку роботу, щоби
навчитися любити одне одного без ейфорії закоханої
одержимости.

Чи означає це, що, втягнуті у шлюб ілюзією нашої лю-
бови, тепер ми маємо перед собою два варіанти: (1) ми
приречені на нещасне життя з чоловіком або дружиною,
або (2) ми можемо спалити мости і спробувати ще раз?
Наше покоління вибирає останній варіант, тоді як попе-
реднє часто вибирало перший. Перш ніж автоматично
зробити висновок, що наш вибір кращий, мабуть, нам
варто проаналізувати статистику. Відсоток руйнування
других шлюбів перевищує рівень розлучень пар, чий
шлюб є першим. Очевидно, перспектива щасливішого
шлюбу з другої і третьої спроби не є надто великою.

Від закоханости до справжньої любови

Здається, дослідження свідчать, що є третя і краща аль-
тернатива: ми можемо розпізнати досвід закоханости,
зрозумівши, що вона є тимчасовим емоційним підйо-

28

мом, – і тепер добиватися справжньої любови з чолові-
ком або дружиною. За своєю природою такого типу
любов є емоційною, але не одержимою. Це любов, яка
поєднує розум і емоції. Вона включає акт волі, вимагає
дисциплінованости і визнає потребу в особистісному
розвитку. Наша основна емоційна потреба – не закоха-
тися, а бути по-справжньому коханими іншою особою,
пізнати любов, яка виникає з розуму і вибору, а не з ін-
стинкту.

Я потребую, щоби мене любив хтось,

хто прийняв рішення мене любити,

хто бачить в мені того, хто вартий любови.

Такого типу любов вимагає зусиль і дисципліни. Це рі-
шення прикласти енергію для того, щоби бути корисним
іншій людині, усвідомлюючи, що якщо її життя збагаче-
не завдяки нашим зусиллям, ви також отримаєте задово-
лення – задоволення від щирої любови одне до одного.
Вона не вимагає ейфорії закоханости. Фактично, прав-
дива любов не може початися, поки досвід закоханости
не вичерпається.

Ми не маємо права себе хвалити за добрі та щедрі
вчинки, до яких ми вдаємося під впливом одержимости.
Нас штовхає і несе інстинктивна сила, яка виходить поза
межі наших нормальних моделей поведінки. Але якщо,
повернувшись у реальний світ людського вибору, ми ви-
рішуємо бути добрими і щедрими, тоді це є справжня
любов.

Щоби бути емоційно здоровими, нам треба задоволь-
нити нашу емоційну потребу любови. Одружені дорослі
люди прагнуть відчувати пристрасть і любов у шлюбі.
Ми почуваємося впевнено, коли переконані, що партнер
ставиться до нас прихильно, любить нас і дбає про наш
добробут. Під час стадії закоханости ми відчували всі ці
емоції. Поки вона тривала, ми були на сьомому небі. Ми
помилялися, вважаючи, що вона триватиме вічно.

29

Розділ 3. Закоханість

Але та одержимість не може бути нескінченною. У під-
ручнику шлюбу вона є лише вступом. Основна частина
«книги шлюбного життя» – раціональна, вольова любов.
Саме вона є такою любов’ю, до якої нас завжди заклика-
ють мудреці. Вона продиктована волею.

Це є доброю новиною для одружених пар, які втра-
тили почуття закоханости. Якщо любов – це вибір, тоді
вони зможуть любити після того, як одержимість зако-
ханости минула і вони повернулися до реального світу.
Така любов починається з переконання, зі способу мис-
лення. Любов є переконанням: «Я одружений з тобою
і налаштую себе турбуватися про твої інтереси». Тоді
той, хто вирішує любити, знайде належні способи втіли-
ти це рішення.

«Але це видається таким раціональним, – заперечить
хтось. – Любов як переконання з належною поведінкою?
А де зорі, повітряні кульки, глибокі емоції? А як щодо
очікування, блиску очей, бентежного поцілунку, сексу-
ального збудження? Як щодо емоційної певности від ус-
відомлення, що я є номером один у його/її серці?» Саме
про це йдеться в цій книжці. Як задовольнити глибоку,
емоційну потребу в любові? Якщо ми можемо це зро-
зуміти і діяти належно, тоді любов, яку ми розділятиме-
мо, буде захопливішою за все те, що ми відчували в час
нашої закоханости.

Уже багато років я обговорюю п’ять емоційних мов лю­
бови на моїх семінарах і приватних консультаціях. Тися­
чі пар змогли би засвідчити вагомість того, про що ви
читатимете. У моїх файлах безліч листів від людей, яких
я ніколи не зустрічав, але де є такі слова: «Мій друг пози­
чив мені одну з ваших касет про мови любови, і вона змі­
нила наш шлюб. Ми багато років старалися любити одне
одного, але наші зусилля не змогли розбудити емоцій. Те­
пер, коли ми говоримо належними мовами любови, емо-
ційний клімат нашого шлюбу радикально покращився».

Коли емоційний любовний резервуар вашого чоловіка
наповнений, і він відчуває себе впевнено у вашій любо­ві,

30

цілий світ виглядає прекрасним і він буде прагнути як­
най­повніше себе зреалізувати в житті. Але коли лю­
бовний резервуар порожній, і чоловік відчуває, що його
використовують, а не люблять, цілий світ здається по­
хмурим і він, мабуть, ніколи не зреалізує свого потенціа-
лу добро­ти в цьому світі. У наступних п’ятьох розділах
я поясню п’ять емоційних мов любови і далі, в розділі 9,
покажу, як розуміння того, якою є перша мова любови
чоловіка або дружини, допоможе вам успішно розкрити
свою любов.

Ваша черга

Чи можете визначити, в який момент
у ваш шлюб «прийшла» реальність?
Як це вплинуло на ваші стосунки?

Вони стали кращими чи погіршились?

31

Дружина бачить, коли я втомлений, і завжди запи- Г
Б
25 тує, чим може мені допомогти.
Немає значення, куди ми йдемо, мені просто це
подобається.

Я люблю мати сексуальні стосунки з дружиною. Д
В
26 Я люблю отримувати несподівані подарунки від дру-

жини.

Підбадьорливі слова дружини додають мені впевне- А
Б
27 ности.

Я люблю дивитися фільми з дружиною.

Кращих подарунків за подарунки моєї дружини я не В
Д
28 знаю.

Я не випускав би своєї дружини з обіймів.

Для мене важить багато, коли дружина допомагає Г
А
29 мені, попри те, що сама заклопотана.
Я почуваюся добре, коли дружина каже, що цінує
мене.

Я люблю обіймати і цілувати дружину, коли ми роз- Д
А
30 лучалися на якийсь час.
Мені подобається чути від дружини, що вона вірить
у мене.

А:     Б:     В:     Г:     Д:    

А = Слова підтримки; Б = Якісний час; В = Отримання
подарунків; Г = Вчинки служіння; Д = Фізичний доторк

177

п’ять мов любови

Питальник для дружин

Питальник «5 мов любови» допоможе виявити особисті
комунікаційні вподобання, і завдяки цьому визначити
свою першу мову любови та дізнатись, як ефективно ко-
ристуватись знаннями про неї.

Питальник складається з 30 пар тверджень. Виберіть
лише одне твердження в кожній парі як таке, що кра-
ще відображає ваше бажання. Інколи може бути важко
вибрати між двома твердженнями, але так варто роби-
ти задля отримання найточніших результатів. Вибрав-
ши варіанти, порахуйте, скільки разів ви обвели кожну
літеру, а результати можете записати у відповідні міс-
ця в кінці питальника. Ваша перша мова любови визна-
чається, виходячи з найбільшої кількости балів.

1 Мені приємно отримувати любовні записки чоловіка. А
Я люблю обійми чоловіка. Д

Я люблю бути на самоті з чоловіком. Б

2 Я відчуваю любов з боку чоловіка, коли він миє мою Г

машину.

178

П’ять мов любови: Питальник для дружин

3 Особливі подарунки чоловіка ощасливлюють мене. В
Мені подобаються тривалі подорожі з чоловіком. Б

4 Я відчуваю любов чоловіка, коли він допомагає прати. Г
Мені подобається, коли чоловік торкається мене. Д

Я відчуваю любов чоловіка, коли він кладе руку мені Д

5 на плече. В
Я знаю, що чоловік любить мене завдяки його пода-

рункам.

6 Мені подобається усюди бути поруч з чоловіком. Б
Я люблю тримати чоловіка за руку. Д

7 Я ціную подарунки від чоловіка. В

Мені подобається, коли чоловік каже: «Я тебе кохаю». А

Мені подобається, коли чоловік сидить поруч. Д
А
8 Чоловік каже, що я маю гарний вигляд, і мені це

до вподоби.

Я щаслива, коли проводжу час з чоловіком. Б
В
9 Для мене важливий навіть найменший подарунок

чоловіка.

Я відчуваю, що мене люблять, коли чоловік пишаєть- А
Г
10 ся мною.
Коли чоловік допомагає помити посуд, я знаю,
що він мене любить.

179

П’ять мов любови: Питальник для дружин

Все, що робимо разом, мені подобається. Б
А
11 Я почуваю себе добре, коли чоловік підтримує мене

словесно.

Маленькі сюрпризи з боку чоловіка важать більше Г
Д
12 за слова.

Я люблю обіймати чоловіка.

Похвала чоловіка багато для мене важить. А
В
13 Подарунки чоловіка, які мені подобаються, важать

багато.

14 Я почуваю себе добре, коли чоловік десь поряд. Б
Мені подобається, коли чоловік робить мені масаж. Д

Я тішуся, коли чоловік цінує мої досягнення. А
Г
15 Для мене дуже важливо, коли чоловік допомагає

мені робити те, від чого не дістає задоволення.

16 Я ніколи не втомлююся від поцілунків чоловіка. Д
Я люблю, коли чоловік цікавиться моїми справами. Б

Я можу розраховувати на підтримку чоловіка в моїх Г
В
17 справах.
Я досі хвилююся, коли розпаковую подарунок від
чоловіка.

Я люблю, коли чоловік хвалить мою зовнішність. А
Б
18 Я люблю, коли чоловік вислуховує мої ідеї і не поспі-

шає критикувати.

180

Я не можу стриматися і не торкнутися чоловіка, Д
Г
19 коли він поруч.
Чоловік інколи допомагає мені у справах, і за це
я йому вдячна.

Мій чоловік заслуговує на винагороду за все, що він Г
В
20 для мене робить.
Часами я вражаюся, наскільки продуманими є його
подарунки.

21 Я люблю, коли чоловік приділяє мені неподільну увагу. Б
Я люблю, коли чоловік допомагає прибирати. Г

Я з нетерпінням чекаю, що подарує мені чоловік В
А
22 на день народження.
Я ніколи не втомлююся чути, наскільки я важлива
для чоловіка.

Чоловік дає зрозуміти, що любить мене, даруючи щось. В

23 Чоловік виявляє свою любов, допомагаючи мені, Г

навіть коли я не прошу.

Чоловік не перебиває мене, коли я говорю, і мені Б
В
24 це подобається.
Я ніколи не втомлююся отримувати дарунки від
чоловіка.

Чоловік завжди запитує, чим може мені допомогти, Г
Б
25 коли я втомлена.
Немає значення, куди ми йдемо, мені просто
це подобається.

181

П’ять мов любови: Питальник для дружин

Я люблю обійматися з чоловіком. Д
В
26 Я люблю отримувати несподівані подарунки від чо-

ловіка.

Підбадьорливі слова чоловіка додають мені впевне- А
Б
27 ности.

Я люблю дивитися фільми з чоловіком.

Кращих подарунків за чоловікові я не знаю. В
Д
28 Мені подобається, що чоловік дуже любить мене

обіймати.

Для мене важить багато, коли чоловік допомагає Г
А
29 мені, попри те, що сам заклопотаний.
Я почуваюся добре, коли чоловік каже, що цінує
мене.

Я люблю обіймати і цілувати чоловіка, коли ми роз- Д
А
30 лучалися на якийсь час.
Мені подобається чути від чоловіка, що він скучив
за мною.

А:     Б:     В:     Г:     Д:    

А = Слова підтримки; Б = Якісний час;
В = Отримання подарунків; Г = Вчинки служіння;

Д = Фізичний доторк

182

Тлумачення питальника і використання
результатів у житті

Ваша перша мова любови визначається, виходячи з най-
більшої кількости балів. Ви є «двомовними» і маєте дві
перші мови любови, якщо кількість балів є рівною для
будь-яких з двох мов. Якщо кількість балів, пов’язана
з вашою другою мовою, не набагато більша за отримані
бали, які стосуються першої мови любови, це означає,
що обидва прояви любови є важливими для вас. Найви-
щий можливий рахунок щодо однієї мови любови – 12.

ВАЖЛИВО ПАМ’ЯТАТИ

Можливо, щодо певної мови ви набрали більшу кількість
балів, ніж з інших, але не відкидайте ці мові як незначні.
Отже, ваш чоловік так виражає свою любов, і ви маєте
шанс його краще зрозуміти. Так само вашому чоловікові
буде корисно знати вашу мову любови і виражати свою
пристрасть так, щоби ви відчували його любов. Щоразу,
як ви і чоловік говорите мовою любови одне одного, ви
заробляєте емоційні бали. Звісно, це не гра! Винагоро-
дою за використання мови одне одного є більше відчут-
тя близькости і, відповідно, краще спілкування, розумін-
ня і, зрештою, кращі любовні стосунки.

Крім цієї книги, питальником «5 мов любови» можна ско-
ристатись онлайн 5lovelanguages.com/profile або The 5 Love
Languages app (iOS чи Android).

Робіть сімейні стосунки кращими, досліджуючи свої мови
любови!

183

Популярне видання

Ґері Чепмен
П’ЯТЬ МОВ ЛЮБОВИ

у подружжі

Літературний редактор
Ніна Муравицька

Художній редактор
Валерія Юдіна

Комп’ютерний макет
Юрій Пелех

Підписано до друку 20.08.2019 р. Формат 60x100/16.
Папір офсетний. Друк офсетний. Гарнітура «OpiumNew».

Ум. друк. арк. 12,76. Обл.-вид. арк. 6,3.
ТзОВ Видавництво «Свічадо»

(Свідоцтво серії ДК №1651 від 15.01.2004)
79008, м. Львів, а/c 808, вул. Винниченка, 22.

Тел./факс: (032) 244-57-44
e-mail: [email protected], url: www.svichado.com

Вiддруковано згідно з наданим оригінал-макетом
у друкарнi ТзОВ «Зерцало»

(Свідоцтво серії ААВ № 219930 від 30.01.2013 р.)
вул. Січових стрільців, 35а, с. Кротошин,
Пустомитівський р-н, Львівська обл.