2252 AVVA - DEMO

протоєрей Тарас Рисей

Скажи' авво

Історії про духовних наставників



Скажи' авво

Історії про духовних наставників
з роздумами протоєрея Тараса Рисея

Львів
Видавництво «Свічадо»

2019

УДК 27-29
Р 54
ДОЗВОЛЯЮ ДРУКУВАТИ.
м. Дрогобич, Вих № 14/993 Р від 24 грудня 2014 р.Б.
†Ярослав,
Єпископ Самбірсько-Дрогобицький

Художнє оформлення
Василя Максимовича

Рисей Тарас, протоєрей
Р 54 Скажи, авво. Історії про духовних наставників /
прото­єрей Тарас Рисей. – Львів : Свічадо, 2019. – 128 с.
ISBN 978-966-938-342-6

Поради наставників, учителів завжди були на вагу
зо­лота. Щоб досягти духовної мудрости, богопосвячені
особи проходили непростий шлях монашого подвиж-
ництва, постійної молитви, смирення і Божого пізнання.
У цій книжці автор зібрав історії про духовних вчителів
різного віровизнання, слова та вчинки яких вже стали
спільним духовним скарбом, адже їхня мудрість. хоч і
в різних традиціях, однаково здобувалася неустанним
духовним трудом. Багато персонажів тут мають реальні
прототипи, але самі оповідки вже набули притчевої, ху-
дожньої форми.

Кожна історія приправлена роздумами о. Тараса Рисея,
які стануть дороговказом для тих, хто «забуксував» на
своєму життєвому шляху, і доброзичливим «штурхан-
цем» для тих, хто обирає, у який бік рушити.

Для широкого кола читачів.
УДК 27-29

© Рисей Тарас, текст, 2019
© Видавництво «Свічадо», 2019
ІSBN 978-966-938-342-6

ПЕРЕДМОВА

У цьому світі людина постійно шукає собі друзів,
бо так вже задумав Творець, щоб вона була істотою
суспільною. Вона радіє і почувається щасливою,
коли їй вдається зустріти однодумця або ж когось,
хто захоплює її з першого погляду. «За таким і з та-
ким, – кажуть деякі, – варто подорожувати у май-
бутнє». Мине якийсь відтинок часу, і, дивлячись на
цих колег, хтось голосно вигукне: «Погляньте, вони
так схожі між собою – як два рідні брати!» Справді:
і мова, і тембр голосу, і манера поведінки, і одяг, і
звички, й уподобання – все просто однакове. Нічого
дивного, адже й народна мудрість каже: з ким по-
ведешся – того й наберешся. Але тут криється одна
велика небезпека…

Річ у тім, що ще на витоках людської історії стала-
ся жахлива трагедія. Її тінь, наче ненажерлива змія,
розповзлась від перших сторінок Книги Буття аж до
наших домів, щоб проникнути у всі сфери реальнос-
ти. Вона вилилась у найсмертельнішу недугу, яку
досі не зміг діягностувати жоден ескулап планети
Земля, адже її назви просто немає у медичних довід-
никах. Гріх! Ось ім’я нашого дракона! Ця невидима
неміч не передається повітряно-крапельним шля-
хом. Вона набувається добровільною згодою свобід-
ної істоти – саме через дружбу зі… світом.

Ця книга пропонує рішуче зробити свій правиль-
ний вибір та затоваришувати з тими, які були «у
світі», але не носили печаті «від світу цього». Вони
також у свій час вчинили правильно, погодившись

бути відданими друзями Бога живого. За дві тисячі
«з копійками» років їх назбиралося чимало. Ці особи
ой як хочуть з нами порозмовляти. А їм є що сказа-
ти і що передати. Це велична спадщина, володіючи
якою, не осоромиться ніхто, адже вона бере свій по-
чаток від Премудрости. І, що головне, до них можна
звертатися одним коротким титулом – «авво!», тоб-
то «отче», «татусю», «батьку», оскільки вони ще й
нині здатні своїм безсмертним словом зроджувати
духовних дітей у вірі Христовій, яка завжди була чу-
довою вакциною від вищезгаданої недуги.

Життя людини так подібне на довгу і безводну
пустелю. У ній розкидана сила-силенна міражів, на-
віяних ворогом-облесником. Він тільки те й робить,
що переконує людину зупинитись біля його «джере-
ла добра». І може, навіть зараз його хитрий шелест
переконує лишити цю книжку на потім… – «потім»,
якого ніколи не діждешся. Якого просто немає…

Є лише «днесь». І у цьому «тепер» перебуває або
Бог, або лукавий. Все залежить від твого зеленого
чи червоного світла, запалених у згоді чи в бунті.

Люди, про яких читатимеш тут, були схожими на
тебе, але й цілком іншими. Таких сьогодні ще досі
називають (чи обзивають) «відлюдьками», «фана-
тиками», «соціофобами». А вони, коли чують про
себе такі речі, просто усміхаються у відповідь, люб-
лячи до кінця. Тобі ж – простягають свою руку, щоб
вихопити із болота рутини і поставити поряд біля
себе на шлях вузький – дорогу, котра веде ввись.
Отож, вперед! Вперед і вгору!

ДОВГОТЕРПЕЛИВИЙ ІСИДОР

– Чому тебе так бояться біси? – запитав якось
один чернець авву Ісидора, скитського пресвітера,
який славився великою лагідністю і терпеливістю.

А тому, що з першого свого дня у монастирі я без-
перервно працюю, не даючи своєму гнівові підня-
тись до моєї гортані! – відповів лагідно старець.

Коли ж у монастирі був якийсь непослушний,
нахабний, немічний чи непокірний чернець, якого
ніхто вже не міг терпіти, праведний старець Ісидор
казав відсилати того ченця до нього. І сам жив з на-
докучливим братом, спасаючи того своїм великим
довготерпінням.

Кожного дня Господь приводить таких немічних і,
водночас, таких дорогих для Нього дітей до нас.
Звичайно, Він міг би вибрати для них якусь затиш-
ну психлікарню чи дім для людей похилого віку, але ж
ні. Чоловіколюбець знає, що за десятьма парканами
нашої байдужости б’ється серце, яке колись Він за-
палив своєю любов’ю.
Але чи бояться нас біси? А може, навпаки, інші нас
бояться так, як їх? Потрібна невтомна праця! Інко-
ли досить зробити у повітрі маленький хрестик, як
відразу настає мир. Так як і для вогника, розведено-
го через нашу необережність посеред кімнати, іноді
досить відра води. А що коли вже почалася пожежа?
Хрестиком не обійтись… Потрібна жертва. Бути
святим і просто, і важко водночас. Ще один пара-
докс християнства, який так легко вклався у слова
Христові: «Чувайте, щоб не увійти вам у спокусу!»
Будьте вартовими – справжніми воїнами Христа!

АВВА ЙОАН
ВИРІШУЄ МАНДРУВАТИ

Авва Йоан, який багато років подвизався у скит-
ському монастирі, раптом став кудись збиратися.
Спершу повернув до бібліотеки всі книги, тоді поп-
рав онучі, зашив усі дірочки на старенькій рясі та
врешті начистив до блиску черевики.

Помітивши таку незвичну поведінку старця, бра-
ти вирішили покепкувати собі з нього.

– Куди зібралися, отче? – запитують. – Чи не втек-
ти задумали? Може, затужили за домом, ріднею?

Авва Йоан усміхнувся так ніжно-ніжно і тихо про-
мовив до братів:

– Ви вгадали! Саме туди я і зібрався. Всюди добре,
а вдома – найкраще!

Сказавши це, перехрестився, ліг на лавку і в цю ж
мить віддав свого духа…

Якщо ти читаєш ці рядки, Твоя подорож ще не закін-
чилася. Ти мандруєш дорогою життя.
Придивися добре до тих, що йдуть поруч із тобою!
Можливо, його уста не закриваються, бо він вва-
жає тишу найбільшим своїм ворогом? Не дивно, що
цей супутник невтомно прокручує щораз нові й нові
платівки гучної музики, щораз кращі й кращі показує
фільми! У часовому просторі його руки безнастан-
но жонглюють круговертю декорацій, пропозицій,
новітніх ідей. Можливо, він обіцяє продовжити ман-
дрівку ще і ще?
Не вір! Поверни свою голову вправо і ти побачиш Ко-
гось, хто мовчить, опустивши очі додолу. Саме так
Він мовчав, коли Його за тебе вели на Голготу! Тепер

же мовчить, тому що Його не слухають… Колись, на
початку мандрівки, Він пробував підходити і гово-
рити, але Його слова тобі здалися нудними і старо-
модними.
Для тебе у своїх руках тримає Він сувій із гаслом:
«Я – ДОРОГА, ПРАВДА І ЖИТТЯ!» (див. Йо. 14, 6). Не-
вже і сьогодні ти відкинеш Його? Невже відмовишся
від Дому? Роби свій вибір, Україно!

ЩО ЗЛЯКАЛО
СТАРЦЯ ПАХОМІЯ?

У старця Пахомія було багато учнів, які любили
його і почитали як святого. Якось, коли вони разом
вирушили у глибину пустелі, щоб навідати іншого
подвижника, трапився їм на шляху страшний дра-
кон. Злякавшись, учні враз кинулися тікати. Услід
за ними побіг і старець. Дорогою додому учні стали
осуджувати подвижника, мовляв, не такий він уже і
святий, якщо так легко злякався звіра.

Спливли роки. Пахомій постарів, надійшла смер-
тна година. Підійшов до нього один з учнів і каже:

– А пам’ятаєте, отче, як ми зустріли у пустелі лю-
того дракона? Пригадуєте, як і ви злякалися його?

Старець усміхнувся:
– Звісно, ту мить забути важко. Та тоді я зовсім не
злякався! Тебе дивує, чому я втікав? Розумію. Прос-
то у ту мить я подумав собі так: краще мені один раз
втекти від дракона, аніж потім усе життя втікати від
духу марнославства!

«У кожної людини, яка живе на світі, – свій страх.»
Хтось боїться втратити маєтки. Когось переслідує
жах насильницької смерти. Є і такі, що потовари-
шували зі страхом самотности чи втрати доброго
імені. Запитай себе нині, у цю хвилину: «А чого бою-
ся я?» Склади список речей, які ти найменше хотів
би, аби трапилися на твоєму життєвому шляху, а
потім… Потім запали свічку перед іконою Христа Чо-
ловіколюбця і помолися! Адже саме Він узяв всі твої
страхи і розіп’яв їх разом із собою на хресному дереві.

10

Згадай, які перші слова промовив Він до мироносиць,
коли воскрес із мертвих: «Не бійтесь!» (Мт. 28, 10).
І справді, чого боятись, коли з нами так близько Все-
вишній!? Однак… Господь говорить кожному із нас:
«Я покажу вам, кого треба боятись: бійтеся того,
що, вбивши, має владу вкинути в пекло» (Лк. 12, 5).
Потрібно боятись втратити ту найінтимнішу єд-
ність, яка криється у формулі З НАМИ БОГ! Потріб-
но боятися гріха і – знаючи, що за порогом причаївся
відвічний злодій-шахрай, щоб відняти найцінніше –
чувати. Не бійся жити, але бійся помирати, коли
знаєш, що життя – це Бог, а смерть – диявол!

11

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА.................................................................................................... 5
ДОВГОТЕРПЕЛИВИЙ ІСИДОР................................................................. 7
АВВА ЙОАН ВИРІШУЄ МАНДРУВАТИ................................................. 8
ЩО ЗЛЯКАЛО СТАРЦЯ ПАХОМІЯ?..................................................... 10
ДИЯВОЛ ПОСТИТЬ ТАКОЖ!.................................................................. 12
АВВА ІСААКІЙ ВИТИРАЄ ПОРОХИ..................................................... 14
ЮРОДИВА РАБІЯ БАЖАЄ СПАЛИТИ РАЙ....................................... 16
МИТРОПОЛИТ І ФІЛОСОФ.................................................................... 18
ЯК ІМПЕРАТОР ЮЛІЯН ВОСТАННЄ ПОГЛУЗУВАВ з ХРИСТА..... 20
ЧОМУ СТАРЕЦЬ СИСОЙ НЕ ХОТІВ ПОМИРАТИ............................ 22
ЯК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІНОК БІСА НАВЕРТАВ........................ 24
ЖЕРТВА ВЛАДИКИ ПАВЛИНА............................................................ 26
ДИВНА ПРОПОВІДЬ ФРАНЦИСКА...................................................... 28
СТАРЕЦЬ КИР, ЯКОГО НІХТО НЕ ЛЮБИВ....................................... 30
АВВА ЄФРЕМ ТА «ЙОГО» ЖІНКИ....................................................... 32
ЯК МОНАХ СВАТАТИСЯ ХОДИВ........................................................... 34
СТАРЕЦЬ ДАНИЇЛ НАСТАВЛЯЄ ЖАРТАМИ.................................... 36
ОБІД ОТЦЯ ПАВЛА З«НАХАБНИМ» НЕЗНАЙОМЦЕМ............... 38
СЛІПИЙ ШАНУВАЛЬНИК САКРАЛЬНОГО ЖИВОПИСУ............ 40
СТАРЕЦЬ АНДРОНИК РАДИТЬ НЕ ЗНІМАТИ ХРЕСТИКА........ 42
АВВА ІЛЛЯ РОЗМІРКОВУЄ .................................................................... 44
ЯК СТАРЕЦЬ АВЕРКІЙ ВИХОВУВАВ БРАТА.................................... 46
ЧУДОДІЙНІ ЛІКИ ОТЦЯ АВВАКУМА.................................................. 48
АВВА ЙОАН ПОРІВНЮЄ ДУШУ ІЗ БЛУДНИЦЕЮ.............................. 50
СПОВІДЬ ОДНОГО СвященниКА..................................................... 52
СТАРЕЦЬ МИКИТА ТІШИТЬСЯ ДОЩЕМ.......................................... 55
ЯК СТАРИЙ РАВИН ЗАХИСТИВ ПАСХУ ХРИСТИЯН.................... 57
СКАРБ СЕРАФИМА САРОВСЬКОГО.................................................... 60
ОТЕЦЬ АНДРОНИК ТА РОЗБІЙНИКИ............................................... 62
ФРАНЦИСК АСИЗЬКИЙ НАДУМУЄ ОДРУЖИТИСЬ..................... 65

126

ЯК СТАРЕЦЬ МЕЛХІСЕДЕК ОТРИМАВ ПРОЧУХАНА.................. 67
РАПТОВІ СМЕРТЬ ТА ВОСКРЕСЕННЯ ІНОКА МИХАЇЛА........... 70
ЛІКИ ВІД ВІДЧАЮ СТАРЦЯ ЄРОНІМА.............................................. 73
МОНАХ ВІТАЛІЙ ВИБИРАЄ БОРДЕЛЬ............................................... 76
ЯК БОГОРОДИЦЯ СПАСАЛА АФІНОГЕНА У… ЛАЗНІ................. 79
СВЯТА ХИТРІСТЬ АВВИ САВИ.............................................................. 81
СТАРЕЦЬ ТИХОН – ЖИВА ІКОНА СМИРЕННЯ.............................. 83
ВСЕМОГУТНІЙ ОТЕЦЬ ЙОАН............................................................... 85
БАЙКА АВВИ РАФАЇЛА ПРО ЧОЛОВІКА І ТРЬОХ ДРУЗІВ........ 88
КОШТОВНІ КАМЕНІ АВВИ МАКАРІЯ................................................ 91
АВВА АГАТОН І ПРОКАЖЕНИЙ........................................................... 94
ЯК СВЯТИТЕЛЬ НАВЧАВ УЧНІВ ПОВНОЦІННО

ХАРЧУВАТИСЬ....................................................................................... 96
ЯК СВЯТИТЕЛЬ ВАСИЛІЙ ПОГАСИВ «ЧУДЕСНУ»

ЛАМПАДУ.............................................................................................. 98
ЯК СТАРЕЦЬ ПАЇСІЙ СВЯТОГОРЕЦЬ НАВЧАВ

ДУХОВНЕ ЧАДО ГОТУВАТИСЯ ДО МОЛИТВИ.................... 100
ЯК СЕЛЯНИН ПЕРЕВЕРТАВ ВОЗА....................................................102
НЕ АВВА І НЕ СТАРЕЦЬ – ГРИГОРІЙ – ПРО ДІЯМАНТ

І ГНІЙ......................................................................................................105
ПРО ЖИТТЯ ТА СМЕРТЬ.......................................................................107
ПІД ПОКРОВОМ БОГОРОДИЦІ...........................................................108
ЯК СТАРЕЦЬ ПАЇСІЙ СПОВІДАВ СВІЙ ГОРОД.............................110
ЯК СТАРЕЦЬ «Х» ВРЯТУВАВ МОНАСТИР «Y»..............................112
ЯК МИТРОПОЛИТ АНДРЕЙ МОЛОДЬ ПОУЧАВ..........................115
ЯК НЕВІДОМИЙ АВВА ПРОСИВ У ДИЯВОЛА ВОГНЮ.............117
СВЯТООТЦІВСЬКА ІСТОРІЯ ВІД ТАРАСА ШЕВЧЕНКА.............119
ЯК НАВЕРНУВСЯ ДО ХРИСТА ОДИН РИМСЬКИЙ

ЛЕГІОНЕР............................................................................................ 121
ПРО НЕТЕРПЕЛИВОГО ЧЕНЦЯ, ЯКИЙ ШУКАВ

ІДЕАЛЬНИЙ МОНАСТИР.............................................................. 123

127