Vechorova pora

Авторка-упорядниця

Видання 2-ге, перероблене
Ілюстрації

ББК 2-534.3
УДК 86.3-5

М 50

М 50 Вечорової пори. Молитви, казки, колисанки/Автор-упорядник Марія
Морозенко.– Львів : Свічадо, 2017. – 48 с.

ISBN 978-966-938-035-7

Це видання допоможе батькам запровадити гарну традицію вечоро-

вого спілкування з дитиною перед тим, як укласти її спати. На початку

коротенька молитва (інша на щодень), потім цікава і повчальна казка і,

насамкінець, – колискова допоможуть стишити денні емоції та створи-

ти затишну атмосферу теплої родинної розмови з Богом і з дитиною.

Для дошкільнят і дітей молодшого шкільного віку. ББК 2-534.3

УДК 86.3-5

ISBN 978-966-938-035-7 © Видавництво «Свічадо», 2017

Якось моя маленька донечка запитала:
«Як правильно вкладатися спати?»
Дивне запитання, чи не так?
Утім, спонукає застановитися:

а й справді, які вечірні молитви ми проказуємо,
які розповіді даруємо дітям перед сном?

Отож перш ніж вкластися до сну, разом із дитиною
запаліть перед іконою свічку та прокажіть вечірні молитви.

Як заохотити малечу до такого щоденного «ритуалу»,
ви дізнаєтеся у розділі «Вечорова молитва».
Зверніть увагу й на символічні позначки –

вони допоможуть вам якнайкраще організувати час,
зважаючи на вік дитини. А після спільної молитви

прочитайте дитині казку «на добраніч»,
і ще: не забудьте про колискову!

Я ж сподіваюся, що дуже швидко ваше родинне
спілкування «вечорової пори» вийде за межі молитов,
казoк і колискових, які я, з ласки Божої, упорядкувала.

Марія Морозенко



Коли ясне сонечко, втомившись зігрівати
землю ніжним промінням, поволі скочується

за обрій на перепочинок, а навзамін йому
в небі з’являється срібний місяць, що осяває
весь світ лагідним сяйвом, тоді вже досить
усім працювати. Настав час приготуватися до
важливої розмови. Вона – незвичайна, бо ми
звертатимемося до самого Бога, а називається така
розмова молитвою.

Разом із дорослими запаліть свічечку перед іконою. Опісля
хвильку постійте чи посидіть мовчки перед образом: коли втихоми-
ряться думки, буде легше зосередитися на молитві. Тоді, не поспішаю-
чи, перехрестіться тричі і тихо проказуйте слова молитви.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь (3).

Отче наш, що єcи на небеcах, нехай cвятитьcя
ім’я Твоє, нехай прийде царcтво Твоє,

нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
Хліб наш наcущний дай нам сьогодні;
і проcти нам провини наші,
як і ми прощаємо винуватцям нашим;

і не введи наc у cпокуcу, але визволи наc від лукавого.

Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє,
Господь з тобою. Благословенна ти між жінками

і благословенний плід лона твого,
бо ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших.

У цей день – понеділок, є традиція молитовного почитан-
ня ангелів. Бог створив ангелів, коли ще не було людини. Ангели – це
безтілесні істоти, які наділені великим розумом і силою. Їх є дуже бага-
то; вони мають різні звання.

Кожен християнин має також свого особливого ангела – Ангела Хо-
ронителя. Він не просто невидимо оберігає нас від усякого зла, а своїми
молитвами до Господа допомагає нам ставати добрими Божими дітьми.
Ангел Хоронитель є нашим найкращим приятелем, який завжди готовий
прийти нам на допомогу.

Що частіше ми будемо звертатися до ангелів у молитві, то краще
відчуватимемо їхню допомогу.

Всі небесні сили, святі ангели й аргангели,
моліть Бога за нас, грішних.

Усі ми – наші мама і тато, братики і сестрички, бабусі, дідусі,
друзі у садочку чи однокласники та вчителі є великою християнською
родиною. Може хтось із них зараз перебуває далеко від нас, а може
занедужав або ж зазнав якихось прикрощів? Звичайно ж ми хочемо для
них добра і хвилюємося про них. Скажімо про це нашому Богові у мо-
литві своїми словами.

Наприклад, дитина каже:
– Молимося за здоров’я Тані.
А всі разом проказують:
– Господи, помилуй.

(казка)

У Небесному Царстві біля Господа Бога й Матері
Божої живе багато янголят. І всі вони подібні одне на
одного – вродливі, з кучерявим білявим волоссячком

та з прегарними білосніжними крильцями. Янголя-
та постійно заклопотані: вони мають багато різ-
них справ, бо допомагають людям. А особливо

дбають, щоб діти росли здоровими й розумними та
щоб ні з ким не сталося жодного лиха.

І тільки мале Янголятко, що віднедавна з’явилося
на небесах, – зовсім не таке, як усі інші. У нього чомусь ру-
денькі кучерики, а крильця – барвисті, немов веселка, яку
після зливи вистеляє над світом Господь.

Білокрилі янголи, буває, піджартовують собі над незви-
чайним Янголятком, наспівуючи: «Всі янголи гарні та гожі, а
Руде Янголятко ні на кого не схоже...»

Задивляючись у небесне люстерко, сумує Руденьке: «І на-
віщо я таке дивне з’явилося на світ?» З руденьких вій Ян-
голятка скрапують слізки. Та й вони не такі, як у всіх – не
срібно-прозорі, а всі кольорові. Руденьке Янголятко невтішно
зітхає:

– Сльози – й ті у мене дивні, не такі, як у інших Янголят.
– Чому ти плачеш, Янголятко? – почувся раптом згори
лагідний голос.
Підвело оченята Руденьке Янголятко – Матір

Божа над ним схилилася, красива та світла, як сонце. Й ус-
мішка така ж сонячна сяє на її ніжному обличчі.

Розповіло Руденьке Янголятко про свої біди. Матір Божа
погладила його по голівці:

– Малесеньке, не журися тим, що ти не схоже на інших ян-
голів. Усе те, що подарував тобі Господь, має для чогось при-
служитися. Пам’ятай це.

Замислилося Руденьке Янголятко:
– Та як ці веселкові крильця можуть прислужитися?!
Мати Божа лише усміхнулася на це, а потім злегка змах-
нула рукою – Руденьке Янголятко несподівано опинилося ра-
зом з Матір’ю Божою на землі, посеред просторої лісової га-
лявини. Великими оченятами воно роздивлялося все довкола.
Яким чудовим видався йому світ! Якими яскравими виявили-
ся барви землі!
– Тут гарно... – тільки й спромоглося вимовити Руденьке
Янголятко.
– Так, – мовила Матір Божа. – Усе це – Господня краса. І
ти, маленьке, маєш особливе покликання – мусиш дбати, щоб
світ цей не втрачав своєї краси, а ставав іще барвистішим.

– Навіщо?!
– Щоб люди любили цей світ, який подарував
їм Господь.

– Хіба ж вони не люблять його тепер?
– Люблять, хоча часто не зауважують

довколишньої краси. Вони мають так ба-
гато різних справ і клопотів!

– Так само, як білокрилі янголи?
– Так... Янголи-хоронителі тому й
поспішають до людей, аби допо-
могти їм.

– А кому допомагатиму я?
– Усім.
– Усім?! Один-одні­

сінький?! – повело навкру-
ги здивованими оченята-

ми Янголятко.
– Ні, – усміхаю­

чись, відказала Бо­
жа Матір. – Тобі
допомагатимуть ма-
ленькі мрійники. Це
– незвичайні дітки.
Вони хочуть бачити світ барвистим та веселковим.
– Таким, як мої крильця?
– Так, таким, як твої чудові крильця, – ніжно усміхнулася
Матір Божа.
Руденьке Янголятко аж сплеснуло ними від захоплення.
І від цього поруху враз сталося диво: з його веселкових крил
на траву посипалися прегарні кольорові квіти, встеляючи всю
землю чудовим килимом.

– Подивіться, як тут гарно! – зграйка веселих дітей, cмію-
чись, вибігла на галявину. Вони не бачили Матері Божої і
Руденького Янголятка. Але Янголятко і Богородиця могли
за ними спостерігати. Отож вони бачили, як у очах діточок
світилося щастя. А ще, веселкова стежина любові пролягла
від їхніх сердець до самісіньких просторих небес. Вона ніж-
но торкнулася й Руденького Янголятка. І враз воно зрозуміло
те, чого не могло збагнути раніше: його барвисті крильця – це
великий Божий дар, що має плекати у кожному серці світлу
любов до життя.

1100

Вечорова пора – короткі хвилини теплого спілкування рідних
людей. Лагідний спів, почутий перед сном, дарує малятам тихі

погідні сни. Солодко спиться під вечорову колисанку,
що лине з уст мами.

Марія Морозенко

Дитя хоче спати, Гулі-гулі, спи дитя.
та зайнята мати –
рукавички в’яже, Пташечки в гніздечках
котикові каже:
сплять.
«Коте-коте, кинь клубок,
не чіпляйся до ниток, Гулі-гулі, не плач, цить,
а мені допоможи
і дитя заколиши». а дитя усе не спить.

Мур-мур Мурчик, мур-няв-няв, Дитя хоче спати,
щоб дитя сон обійняв. вже колише мати,
Мур-мур котик муркотить, ніжно укриває,
а дитинка все не спить. лагідно співає:

Мама кличе гулі: «Заснув котик, гулі сплять,
«Ви співучі й чулі, в рукавичках сни зорять.
ніжну пісню заведіть Тепла казка йде до нас
і дитя заколишіть, і дитинці спати час.

бо йде холод і зима, А-а-люлі спи, маля,
рукавичок в нас нема. Спить вже небо і земля».
Гріє пір’я пташенят, З неба білий сніг летить,
мерзнуть ручки у малят». а дитя в колисці спить.

1111

До читача......................................................................................... 3
Символічні позначки................................................................. 4

Вечорова молитва....................................................................... 5
Хвилини вечорового спілкування
Руденьке Янголятко................................................................ 8
Вечорова колискова

Дитя хоче спати. М. Морозенко.............................11
Ой ходила ніченька. М. Морозенко........................12

Вечорова молитва.....................................................................13
Хвилини вечорового спілкування

Хрестик................................................................................. 14
Вечорова колискова

Мати доню колисала.....................................................16
За сонцем хмаронька пливе. Т. Шевченко.........16
Люлi-люлi, засинай. М. Морозенко.........................17

Вечорова молитва.....................................................................18
Хвилини вечорового спілкування

Пiд покровом Божої Матерi.....................................19
Вечорова колискова

Вечір наступає. М. Морозенко.................................21
Ой люлі, смутку! П. Карманський........................22
Спало дитя, спати буде ..............................................23

Вечорова молитва.....................................................................24
Хвилини вечорового спілкування

Який «миколайчик» любіший?.................................25
Вечорова колискова

Срібні сани. М. Морозенко..........................................27

46

Ой ходить сон бiля вiкон.............................................28
Тихий сон. О. Маковей...................................................29

Вечорова молитва.....................................................................30
Хвилини вечорового спілкування

Сiрий котик.........................................................................31
Вечорова колискова

Ой ну, люлi, люлi...............................................................33
Люлi-люлi... Олена Пчілка...........................................34
Люлi, люлi, люлi... М. Морозенко.............................34

Вечорова молитва.....................................................................35
Хвилини вечорового спілкування

Барвистi свiтлячки........................................................36
Вечорова колискова

Ой ходить сон по долинi..............................................38
Стелися, барвiнку. У. Кравченко............................39

Вечорова молитва.....................................................................40
Хвилини вечорового спілкування

Обнадiйливий рятiвник................................................41
Вечорова колискова

Ой ти, кіт, ти воркіт..................................................44
Над колискою. Олександр Олесь..............................45
Колисаночка-нiч. М. Морозенко...............................45

47