2285 DEMO

с. Анастазія

ХРЕСНА ДОРОГА

ЗЦІЛЕННЯ НАШИХ РАН



Ісус молиться
в Гетсиманському саду

Рана відкинутої любові

“Охоплена смутком душа Моя аж до смерті, –
залишайтеся тут і пильнуйте!

(...) Він приходить і знаходить, що вони
заснули...”

Мк 14, 33; 37

Господи Ісусе, Ти споконвіку існував як Бог у
сердечній близькості з Отцем і Духом. Суттю
Твого божественного буття є дар любові,
яку Ти жертвуєш і приймаєш. Ставши перед
Тобою, я можу споглядати цю любов, яка є
джерелом миру, лагідності, яка віддає себе
у найглибшому розумінні і довірі. Любов,
яка стала сильнішою за смерть. За смерть
на хресті, яку Ти прийняв зі словами: “Отче
Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця
чаша; однак не як Я хочу, а як Ти”.

3

Господи Ісусе, Ти почувався таким самот-
нім у Гетсиманському саду, незважаючи на
те, що попросив своїх учнів не спати. Перед
Твоїми очима поставали люди усіх поко-
лінь і народів, які відповіли на Твою покору
гординею. Господи Ісусе, Твоя щедрість ви-
кликала гнів, а Твоє пробачення – бажання
помсти, тому що світ не розпізнав Любові,
яка прийшла його врятувати.

Ісусе, під час роздумів над таємницею
Твоєї молитви у Гетсиманському саду дай,
щоб я побачив ті місця у своєму серці, які ще
закриті для любові. Великою є таємниця без-
законня, в якій я теж беру участь, нехтуючи
Твоєю любов’ю, коли грішу думкою, мовою,
вчинком, коли занедбую добро…

Допоможи мені, Господи Ісусе, не втікати
від правди про мій гріх, визнати, що я руй-
ную свої стосунки з ближніми, зводжу стіни
ворожості та незгоди, коли відмовляюся від
Твоєї любові. Ісусе, допоможи мені прийняти
Твою любов!

4

І стояння
Ісуса засуджено на смерть

“Та Господь схотів придавити його
стражданням.

Якщо він принесе своє життя в жертву
умилостивлення,

то узрить потомство, житиме довго,
і рука його вчинить успішно волю Господню”.

Іс 53, 10
“Вийшов Ісус назовні, маючи на собі терновий

вінок та багряний одяг. І Пилат каже їм:
«Оце – людина!»”
Йн 19, 5
5

Рана втраченого зв’язку
між Богом і людьми

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе,
і величаємо Тебе. Бо своєю смертю на
хресті Ти відкупив весь рід людський.

Ісусе, Ти стоїш переді мною в терновому
вінку і багряному плащі, прикутий до ганеб-
ного стовпа звинувачень, осуду і наклепів.
Дивовижним є Твоє мовчання. Тебе відки-
нули, образили, Тобі винесли несправедли-
вий вирок, а Ти все це приймаєш мовчки, з
любов’ю, яка пробачає, тому що прагнеш
відновити стосунки між Богом і людьми.

Господи Ісусе, Ти бачиш, як сильно я
страждаю через те, що в моїх стосунках із
ближніми стільки брехні: напівправда, якісь
недомовки, відчуженість… Ти бачиш, як
часто я звинувачую інших, скаржуся на них,
пліткую і немилосердно осуджую людей.
Це Ти береш на себе всі мої гріхи язика, які
розривають зв’язок між людьми, призводять
до того, що людина звертає з Божої дороги.

6

Ти сказав, що з надміру серця промовляють
уста. Наверни моє серце, щоб я своїми слова-
ми не завдавав болю ані Тобі, ані ближнім.


Прошу Тебе, зціли цю рану в моєму серці,
яка спричиняє, що своїми словами і жестами
я руйную стосунки з ближніми та не піклу-
юся в належний спосіб про поглиблення
взаємин із Тобою.
За нас Ти страждав, за нас був розп’ятий,
Ісусе, наш Спасе, помилуй нас.

7

ІІ стояння
Ісус бере хрест

“…дивлячись на Засновника і Довершувача віри,
на Ісуса, який, незважаючи на сором,
замість належної Йому радості,
перетерпів хрест
і сів праворуч Божого престолу”.
Євр 12, 2
8

Рана відкинутого хреста

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе,
і величаємо Тебе.
Бо своєю смертю на хресті
Ти відкупив весь рід людський.
Ісусе, Ти береш хрест – знак ганьби, упоко-
рення, приниження і зневаги. У Тобі немає
ані бунту, ані бажання помсти, ані претен-
зій  – лише любов, яка все зносить і все
терпить. Власне, саме так Ти ставишся до
хреста: береш його, тому що бачиш у ньому
шанс врятувати мене.

Господи Ісусе, у моєму серці стільки
гіркоти, стільки бунту за перших-ліпших
труднощів: зустріч із важкою людиною,
складне завдання, якась невдача… Претензії
беруть наді мною гору, коли стикаюся з
непорозумінням, осудом, критикою, осо-
бливо, коли це роблять несправедливо,
коли виникає хвороба або щось іде не так,
як того хочу…

9


Господи, прошу Тебе, зціли мою рану серця,
яка не дає мені нести хрест власних слабко-
стей, через яку я не вмію прийняти власну
недосконалість і часто піддаюся зневірі.

Прошу Тебе, зціли цю рану, яка призво-
дить до того, що я відштовхую свій хрест,
відмовляюся нести його як знак благосло-
вення, а тому тягну його наче прокляття.
За нас Ти страждав, за нас був розп’ятий,
Ісусе, наш Спасе, помилуй нас.

 10 

ІІІ стояння
Ісус падає під тягарем хреста

“Та він наші недуги взяв на себе,
він ніс на собі наші болі.

Ми ж, ми гадали, що його покарано,
що Бог його побив, принизив”.
Іс 53, 2

“Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від
Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, –
і знайдете відпочинок своїм душам”.
Мт 11, 29
 11 

Рана гордині

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе,
і величаємо Тебе.
Бо своєю смертю на хресті
Ти відкупив весь рід людський.

Ісусе, бачу, як падаєш на землю, чую глухий
грюкіт колоди, яка ударяється об дорогу,
чую вигуки витріщак. Чую, як стогне Твоя
Матір. Бачу Твою безпорадність, безсилість,
самотність… Ти вкрай виснажений.

Господи Ісусе, я неодноразово марю про
свою могутність, живу ілюзіями про власну
велич, стільки зусиль докладаю до того,
щоби вражати зовнішнім лоском, бути по-
над інших, а не для інших. Ти бачиш, як мій
егоїзм, зосередженість на собі призводять
до того, що мої стосунки з іншими людьми
стають поверховими, приправленими підоз-
рілістю і страхом за себе. Ти падаєш, тому
що Тебе штовхає до цього моє прагнення
добитися успіху за будь-яку ціну та віднайти
щось погане в ближньому, аби виправдати
себе…

 12 


Зціли, Ісусе, цю рану, яка гноїться через мою
зарозумілість, через те, що шукаю провини
в інших людях, говорю про їхні слабкості,
пліткую про інших й обмовляю їх.

Зціли мене, коли бачиш, що я шукаю пер-
ших місць у храмах, стаю на перехрестях,
коли замикаю своє серце зі страху перед
людською думкою, тому що не вмію при-
йняти навіть найменшого упокорення.

Ісусе, тихий і смиренний серцем, вчини
наші серця подібними до Твого.
За нас Ти страждав, за нас був розп’ятий,
Ісусе, наш Спасе, помилуй нас.

 13 

IV стояння
Ісус зустрічає свою Матір

“…і тобі самій меч прошиє душу,
щоб відкрилися задуми багатьох сердець!”

Лк 2, 35
 14 

Рана
через брак родинного зв’язку

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе,
і величаємо Тебе.
Бо своєю смертю на хресті
Ти відкупив весь рід людський.

Ісусе, перед моїми очима Твоя зустріч із
Матір’ю. Який величезний біль у ваших очах!
Страждання – це також любов. Любов, яку
відштовхнули, не зрозуміли, якою знехту-
вали. У моїх думках постають мої колишні
болісні зустрічі з батьками, з братами і се-
страми. І нинішні – з моїм подружжям, у тій
сім’ї, яку створив сам…

Господи Ісусе, Ти бачиш, скільки страж-
дань завдають мені власні сімейні стосунки,
якими численними є рани мого серця, а все
тому, що дуже часто не розумію своїх близь-
ких, а вони не розуміють мене. Тобі відомо,
що саме брак глибоких і щирих стосунків
призвів до утворення таких ран, як неприй-
няття себе, недовіра до інших, підозрілість,
страх, вразливість і самотність.

 15 


Ісусе, прошу Тебе, зціли всі мої рани: і ті,
яких я зазнав в батьківському домі, і ті, від
яких потерпаю нині у своєму подружньому
і сімейному житті.

Зціли також рани, яких я завдаю своїм
близьким, тому що не вмію приймати з поко-
рою себе і всю свою непросту історію життя.

Даруй мені благодать, щоб я пробачив
собі, своїм батькам, братам і сестрам. Пробач
мені за те зло, яке є в моєму подружньому
житті, у стосунках із дітьми, з батьками
чоловіка (дружини) та з усіма близькими
і далекими родичами.

Навчи мене з покорою приймати правду
про те, що немає ідеальних людей. І я також
не ідеальний.
За нас Ти страждав, за нас був розп’ятий,
Ісусе, наш Спасе, помилуй нас.
І Ти, Божа Мати, що із Сином страждала,
Пречистая Діво, молись за нас.

 16 

V стояння
Симон Киринеянин допомагає Ісусові

нести хрест

“Примусили одного перехожого –
Симона Киринеянина, який повертався з поля,

батька Олександра та Руфа,
взяти Його хрест”.
Мк 15, 21
 17 

Рана самодостатності

Поклоняємось Тобі, Ісусе Христе,
і величаємо Тебе.
Бо своєю смертю на хресті
Ти відкупив весь рід людський.
Ісусе, чую вигуки вояків, які примушують
випадкового перехожого нести Твій хрест.
Бачу, як неохоче, з якою відразою чоловік
підтримує Твій хрест. І водночас – з якою
вдячністю Ти дивишся на Симона, з якою
покорою приймаєш його допомогу.

Господи Ісусе, подивись, як бракує мені
вдячності та покори. Так часто замикаюся в
собі, вважаючи, що мушу все робити сам, що
тільки я зроблю це найкраще. Мені нестерп-
но важко прийняти допомогу, адже в такому
разі я мушу відкрити перед ближніми свої
слабкості, свої обмеження… Усе це свідчить
про те, що мені важливіша людська думка,
ніж життя у правді.

 18 


Ісусе, прошу Тебе, зціли цю рану, яка при-
зводить до того, що я не вмію ані приймати
допомогу, ані просити про неї.

Вилікуй мене від пихи і страху перед тим,
що хтось побачить мої вади і розповість про
них іншим.

Ісусе, зціли рану моєї самодостатності, че-
рез яку я відгороджуюсь від інших. Дозволь
мені зростати в чеснотах вдячності і покори.
За нас Ти страждав, за нас був розп’ятий,
Ісусе, наш Спасе, помилуй нас.

 19 