Діла милосердя_clone

1с.

Діла милосердя для тіла і душі

2с. - чиста
3с.

Папська Рада сприяння новій євангелізації

Діла милосердя для тіла і душі

Надзвичайний Ювілей Милосердя
2015-2016

Львів
Видавництво «Свічадо»

2016
4с.
Назва оригіналу: Le Opere di Misericordia Corporale e Spirituale.

УДК 27-46
ББК 86.37-69
Д 46

Переклад Юлії Козіброди
Художнє оформлення

Видавництво спирається на
“Український правопис. Проєкт найновішої редакції”

Інституту української мови НАН України, 1999

Д 46 Діла милосердя для тіла і душі ; пер. Ю. Козіброда. – Львів : Свічадо, 2016. – с.

ISBN 978-966-395-958-0

УДК 27-46
ББК 86.37-69

© 2015 Edizioni San Paolo s.r.l.
Piazza Soncino, 5-20092 Cinisello Balsamo (Milano)

www. edizionisanpaolo.it
© 2015 Periodici San Paolo s.r.l.

Via Giotto, 36 – 20145 Milano
www.credere.it

w w w. f a m i g l i a c r i s t i a n a . it
© Патріаша курія УГКЦ,

українське видання, 2016
ISBN 978-966-395-958-0

П Е Р Е Д М О ВА
Святе Письмо – це дзеркало, в якому милосердя відображається в реальних подіях. На
сторінках Біблії конкретність милосердя стає видимою, досяжною, перш ніж сягне
виміру почуттів. Слушно написав Папа Франциск у буллі Обличчя милосердя
(Misericordiae vultus), 6, «Милосердя Боже є не абстрактною ідеєю, а конкретною
реальністю, в якій Він об’являє свою любов як любов батька і матері, котрі глибоко
турбуються про своє дитя».

«Велика ріка милосердя» ніколи не висихає, бо постійно натрапляє на тих, хто
безпосередньо свідчить милосердя у щоденному житті. Спостерігаємо незвичайне
дійство, особливо в час великих суспільних чи економічних труднощів або наслідків
природних катаклізмів. Зусилля солідарності долають кордони мов, рас, релігій,
громадянства. Відкриваємо почуття, яке єднає чоловіків і жінок тільки з огляду на
їхню приналежність до людства. Діла милосердя для тіла і душі присутні в цьому
процесі вияву людської солідарності і становлять його вагому частину. «Те ви мені
зробили» (Mт 25, 40) – це особливі слова, які дають змогу виразити християнське
свідчення. Ісус ототожнив себе з голодним, спраглим, обдертим, чужинцем, хворим і
ув’язненим, з підозрюваним, із засмученим, котрий потребує допомоги й утіхи, щоб у
нього не розвинувся невротичний розлад. Водночас Він закликає пробачати й робити
конкретні добрі вчинки, виявляти терплячість і свою близькість до кожного, хто
цього потребує. Як бачимо, ми покликані присвячувати увагу кожній особі в її повноті;
ми покликані до безумовного служіння, що ґрунтується тільки на вірі в Ісуса Христа.
Відповідаючи на це покликання, не можемо зупинятися на матеріальних потребах, а
маємо зважати передовсім на душу, потреба якої в допомозі є ще нагальнішою.

Папська Рада сприяння новій євангелізації щиро вдячна отцеві професору
Сальвадорові Піе-Ніноту, плодом богословської та душпастирської компетентності
якого стали ці роздуми. Ми впевнені, що читання цих сторінок буде підтримкою для
всіх, хто під час Ювілею Милосердя захоче в тиші буденного життя стати свідком
нового відкриття тих простих і конкретних діл, що наповнюють серце радістю та
дають справжню втіху.

+ Ріно Фізікелла
Президент Папської Ради сприяння новій євангелізації

ВСТУП
Діла милосердя у Ювілей Милосердя
У буллі Обличчя милосердя (Misericordiae vultus) (2015), яка проголошує Надзвичайний
Ювілей Милосердя, Папа Франциск вказує причину проголошення Святого Року. Цією
причиною є становище нашого світу, яке змушує вигукнути: «Скільки ж ситуацій
непевності й страждання у нинішньому світі!». Ширше це викладено в п. 15a:
Цього Святого Року ми шукатимемо нагоди відкрити наші серця для всіх тих, хто живе на
найбільш безнадійних життєвих периферіях, що їх так часто драматичним чином створює
світ. Скільки ж ситуацій непевності й страждання у нинішньому світі! Скільки ран на тілі
багатьох, у котрих більше немає голосу, бо їхній крик ослаб і згас через байдужість
багатих. Упродовж цього Ювілею Церква покликана ще більше зцілювати ці рани,
змащувати їх оливою втішання, перев’язувати їх милосердям і лікувати їх із солідарністю
й належною увагою. Не впадімо в принизливу байдужість чи монотонну рутину, яка
присипляє дух і не дозволяє відкривати щось нове! Позбудьмося деструктивного
цинізму! Розплющмо наші очі й побачмо біду світу, рани братів і сестер, позбавлених
гідності. Визнаймо, що їхній крик про допомогу вимагає від нас відповіді. Простягнімо
їм руки, підтримаймо їх, щоб вони відчули тепло нашої присутності, нашої приязні й
нашого братерства. Нехай їхній крик стане нашим власним, щоб разом ми зруйнували
мури байдужості, які так часто беруть гору і скривають наше лицемірство та егоїзм.
Виходячи з цього опису, Папа Франциск виявляє турботу про те, щоб Божий Народ
задумався над ділами милосердя для тіла і для душі (15 б, в):
Моїм гарячим бажанням є, щоб християни під час Ювілею обдумали діла милосердя для
тіла і для душі. Це буде нагодою пробудити наше сумління, часто приспане перед лицем
драми убогості, а також дасть нам змогу щораз глибше входити у серце Євангелія, де
вбогі особливо привілейовані для Божого милосердя. Ісусова проповідь представляє ці
діла милосердя, аби ми могли пізнати, чи живемо як Його учні, чи ні. Відкриймо наново
ці діла милосердя для тіла: нагодувати голодних, напоїти спраглих, одягнути нагих,
подорожніх у дім прийняти, в’язнів утішати, хворих відвідувати, померлих ховати. І не
забуваймо про діла милосердя для духа: давати добру пораду тим, хто сумнівається;
навчати тих, котрі не вміють; напоумлювати тих, котрі грішать; пригнічених утішати;
кривди терпеливо зносити; образи охоче прощати; молитися за живих і померлих.
Нам не втекти від слів Господа, бо ж саме на їх основі над нами буде суд: чи дали ми їсти
голодному, чи дали напитися спраглому, чи прийняли в дім подорожнього та чи одягли
нагого, чи мали час побути з хворим і з в’язнем (пор. Мт. 25, 31-45). Подібно ж нас
спитають, чи допомогли ми вибратися з сумнівів, які заводять людину в страх і стають
джерелом самотності; чи вдалося нам подолати неосвіченість, у якій живуть мільйони
людей, а насамперед – діти, позбавлені необхідної допомоги, щоб вибратися з бідності;
чи були ми поряд із самотнім і пригніченим; чи пробачили ми тому, хто нас образив, чи

відкинули будь-які форми образи й ненависті, які ведуть до насильства; чи були ми терпеливі,
як Бог, котрий дуже терпеливий щодо нас; і, зрештою, чи ввіряли ми Господу в молитві наших
братів і сестер. У кожному з цих «найменших» присутній сам Христос. Його тіло знову стає
видимим – як утомлене, зранене, бичоване, голодне, гнане…, щоб ми могли його впізнати,
торкнутися і з турботою допомогти. Не забуваймо про слова святого Йоана від Хреста: «На
схилі життя нас судитимуть відповідно до любові».
У цьому контексті Папа Франциск представляє рік милосердя, яким є цей
Надзвичайний Ювілей Милосердя (16):
У Євангелії від святого Луки знаходимо ще один важливий аспект того, як з вірою
прожити Ювілей. Євангелист оповідає, що Ісус у шабат повернувся до Назарета і, за
своїм звичаєм, подався до синагоги. Там Його попросили прочитати й прокоментувати
уривок Святого Письма. Вибраний текст був із Книги пророка Ісаї, де написано: «Дух
Господа Бога на мені, бо Господь мене помазав. Він послав мене, щоб принести благу
вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невольникам свободу, ув’язненим
відкрити очі, проголосити рік Господнього благовоління» (Iс 61, 1-2). «Рік благовоління»
– це рік милосердя: саме це оголосив нам Господь, і цим прагнемо жити. Цей Святий Рік
несе зі собою багатство місії Ісуса, яке відлунює у словах пророка: принести слово
потіхи бідним і вчинити діла їх потіхи, оголосити свободу тим, хто став в’язнем нових
форм невільництва сучасного суспільства, повернути гідність тим, хто був її
позбавлений. Проповідь Ісуса стає знову видимою у відповідях віри, які християни
повинні давати своїм особистим свідченням. Нехай супроводжують нас слова апостола:
«Хто милосердиться – то з радістю» (Рм. 12, 8).

Діла милосердя в Катехизмі Католицької Церкви
Діла милосердя для тіла і для душі описані в Катехизмі Католицької Церкви (KKЦ 2447):
Діла милосердя є ділами практичної любові, через які ми йдемо на допомогу ближньому
в Його тілесних і духовних потребах (пор. Іс. 58, 6-7; Євр. 13, 3). Навчати, радити,
втішати, підтримувати на дусі – це є діла милосердя для душі, як і прощати та виявляти
терпеливість. Діла милосердя для тіла полягають насамперед у тому, щоб дати їсти
голодному, прийняти безпритульного, вдягнути нагого, відвідати хворого і в’язня,
поховати померлого (пор. Мт. 25, 31-46). Серед цих учинків милостиня, дана вбогому
(пор. Тов. 4, 5-11; Сир. 17, 22), є одним із головних свідчень братерської любові;
здійсненням бажаної Богом справедливості (пор. Мт. 6, 2-4).
Зацитований текст Катехизму міститься в розділі «Любов до бідних» (2443-2449), а
перед ним наведено цитату з документа ІІ Ватиканського собору, в якій стверджується, що
діла милосердя не є сповненням справедливості, оскільки «необхідно задовольнити

насамперед вимоги справедливості, щоб не жертвувати як милостиню те, що вже належиться
зі справедливості» (II Ватиканський собор. Декрет про апостолят мирян Apostolicam
actuositatem, 8, цит. за KKЦ 2446). Дещо далі читаємо: «Тому ті, кого гнітить нужда, є
предметом особливої любові з боку Церкви» (2448), тобто діл і вчинків милосердя. Про це
читаємо і в прекрасному фрагменті тексту Конгрегації у справах віровчення (1987) про
богослов’я визволення:

У численних своїх формах: матеріальні нестатки, несправедливе гноблення, фізична чи
психічна недуга і, нарешті, смерть – людські біди є явною ознакою вродженого стану
слабкості, в якому людина перебуває від часу первородного гріха, а також ознакою
потреби в спасенні. Тому ці біди викликали співчуття в Христа-Спасителя, який бажав
узяти на себе гріх й «уподібнити себе до найменших з-поміж своїх братів». Тому ті,
кого гнітить нужда, є предметом особливої любові з боку Церкви, яка від початку,
незважаючи на гріхи багатьох своїх членів, не переставала працювати над тим, щоб
допомогти їм, захистити й визволити їх. Вона чинила це через численні доброчинні
справи, необхідні завжди і скрізь (KKЦ 2448).

БІБЛІОГРАФІЯ

S. Callahan. With All Our Heart and Mind. The Spiritual Works of Mercy in a Psychological Ages.
New York: Crossroad, 1988.
W. D. Davies, D. C. Allison. The Gospel according to Saint Mattew III. Edinburgh: Clark, 1988,
с. 416-434 („The Judgement of the Son of Man: 25.31-46”).
R. Fisichella [Р. Фізікелла], C. Aubin, M. M. Zuppi, F. Coccopalmerio, G. C. Bregantini, G.
Pasquale, R. Boccardo. Le opere di misericordia spirituale / ред. L. Scaraffia. Padova: Messaggero,
2014.
M. Gielen, K. Bopp. Werke der Barmherzigkeit // Lexikon für Theologie und Kirche, т. 10 (вид. 3-
тє, 2001), с. 1098-1100.
I. Gomá. El Evangelio según sammm Mateo (14-28). Madrid: Marova, 1976, с. 569-592 (Мт. 25,
31-46).
S.W. Gray. The Least of My Brothers Mattew 25, 31-46, A History of Interpretation Atlanta:
Scholars Press, 1989.
A. Grün. Damit Welt verwandelt wird. Die sieben Werke der Barmherzigkeit. München:
Gütersloher, 2008.
W. Kasper [У. Каспер]. La clave del Evangelio y de la vida cristiana. Santander: Sal Terrae, 2013,
с. 140-143 („La obras corporales y espirituales de misericordia”).
J. F. Keenan [Дж. Ф. Кеннан]. The Works of Mercy. The Heart o f Catholicism. Lanham: Pastoral
Center, 2008.
X. Léon-Dufour. Vocabulario de teologia biblica. Barcelona: Herder, 1972.
U. Luz [У. Луз]. El Evangelio según san Mateo III (1997). Salamanca: Sígueme, 2003, с. 659-696
(Мт. 25, 31-46).
L. Manicardi [Л. Манікарді]. Le opere di misericordia. Roma: CVS, 2009.
C. Militello. Le opere di misericordia. Milano: San Paolo, 2012.
H.-D. Noble. Notes et appendices // Saint Thomas d’Aquin, Somme Theologique, La Charite, 2-2
questions 27-33. Paris: Desclée, 1942, с. 115-127, 310-315 [q. 32, aa. 2-3].
I. Noye [I. Ноє]. Miséricorde (Oeuvres de) // Dictionnaire de spiritualite, ascetique et mystique,
doctrine et histoire, т. X (1980), c. 1328-1349.
S. Pié-Ninot. Eclesiología, вид. 3-тє. Salamanca: Sígueme, 2015, с. 202-203 („sacramento del
hermano”).
A. Royo Marín. Virtud y obras de misericordia // GER XVI (1973), с. 14-17.
A. Ziegenaus [A. Зіґенаус]. Die geistigen Werke der Barmherzigkeit. Leutesdorf: Johannes-Verlag,
1997.

Рекомендована література українською мовою
Документи ІІ Ватиканського Собору (1962-1965): Конституції, декрети, декларації.
Коментарі / пер. з лат.; Український католицький університет. Львів: Свічадо, 2014.
Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха». Львів: Свічадо, 2012.
Катехизм Католицької Церкви: Компендіюм. Львів: Свічадо, 2008.
Ранні Отці Церкви: Антологія / ред. М. Горяча (Витоки християнства, 1: Джерела, 1), Львів:
Видавництво УКУ 2015.
Іван Павло ІІ. Енцикліка «Віра і розум» (Fides et ratio). Київ: Кайрос; Львів: Свічадо, 2000.
Іван Павло ІІ. Енцикліка «Бог багатий милосердям (Dives in misericordia). Львів: Місіонер,

1999.
Венедикт XVI. Енцикліка «Бог є любов» (Deus carіtas est). Львів: Місіонер, 2008.

Венедикт XVI. Енцикліка «Любов у правді» (Caritas in veritate). Львів: Місіонер, 2010.
Папа Франциск. Апостольське повчання «Радість Євангелія» (Evangelii gaudium). Львів:
Свічадо, 2014.
Папа Франциск. Булла «Обличчя милосердя» (Misericordiae vultus) (Неофіційний переклад
CREDO; див.: http://www.credo-ua.org/2015/04/132887).

Перелік скорочень
ККЦ - Катехизм Католицької Церкви. Синод УГКЦ, 2002.
Документи ІІ Ватиканського Собору:
AA - Apostolicam Actuositatem. Декрет про апостолят мирян.
GS - Gaudium et Spes. Душпастирська конституція про Церкву в сучасному світі.
LG - Lumen Gentium. Догматична конституція про Церкву.
SC - Sacrosanctum Concilium. Конституція про святу літургію.

Науково-популярне видання
Літературний редактор Рената Кивелюк
Відповідальний редактор Люба Кіндратович
Богословський редактор Тарас Шманько

Технічний редактор