Xmelkovskyy

ЛЕВ ХМЕЛЬКОВСЬКИЙ

Краса і велич

УКРАЇНИ

Спроба
філателістичного
дослідження

Львів
Видавництво «Свічадо»
2022

Донецька
область

ДОНЕЦЬКА

Донецька область донецька
(у  1938–1961 роках – Ста-
лінська) з центром у Доне-
цьку була утворена 3 червня
1938 року, коли з її складу
виокремили територію, яка
ввійшла до Луганської (тоді Ворошиловградської) області.
Донецьк раніше називався Олександрівка, Юзівка, Сталі-
но. Місто від 2014 року перебуває під контролем російських
окупаційних військ. З 13 червня 2014 року обласну державну
адміністрацію тимчасово перенесено до Маріуполя, а з 13 жовт-
ня 2014 року – до Краматорська.
Свою сучасну назву місто отримало від назви Донецького
басейну, власне від Донецького кряжу, розміщеному вздовж
річки Донець. Історики вважають датою заснування Донецька
1779 рік. Цього року українські козаки, після того як Катерина II
у 1775 році зруйнувала Запорізьку Січ, заснували Олександрівку.
Тоді ці землі були передані поручику Євдокиму Шидловсько-
му, нащадкові Ізюмського полковника, і він заснував слободу
Олександрівка, яку назвав на честь старшого сина Олександра.
Новоросійський генерал-губернатор Михайло Воронцов
побудував на території Донецька першу шахту – Олександрів-
ську. У 1869 році Джон Юз
розпочав будівництво
металургійного заводу
в селищі Юзівка, назва-
ному на честь засновника.
У травні 1917 року сели-
ще Юзівка з населенням
70 тис. мешканців отри-

81

донецька мало статус міста. Основну частину населення становили
переселенці з Центральної Росії, Південної України та греки
Приазов’я.

Загалом тут проживало чимало різних народів. У давнину
край називався Малою Татарією. Потім були кімерійці, скіфи,
сармати, греки, готи, авари, хазари, печеніги, половці. По-
чинаючи з XVI ст., землі сучасних Донецької та Луганської
областей стали заселяти запорозькі та донські козаки, а також
селяни-кріпаки, що втекли з України. Жителів донецьких степів
називали харцизами.

Російський уряд весною 1778 року дозволив переселитися
на цю територію християнському населенню Криму (грекам
і вірменам). До Приазов’я прибуло 18 тис. греків, які заснували
Маріуполь. Також свої колонії заснували прусські, баденські
і саксонські німці.У 1882 році тут проживало понад 6 тис. німців.
Із західних губерній переселилися євреї, які заснували селища

Хлібодарівку, Рівнопілля та Затишшя. У пів-
нічній частині області оселилися російські
розкольники з Литви, Польщі та Молдови.

У 1919–1921 роках тут утворилася Віль-
на територія, або Махновщина, де під час
Української революції намагалися створити
анархічне суспільство. Територія перебувала
під захистом Революційної Повстанської
Армії Нестора Махна.

У філателії спершу з’явилися марки зем-
ської пошти, яка діяла на тих теренах, до
яких не досягала державна пошта Російської
імперії. Земські марки на теренах Донеччини
випускали у Бахмуті та в Маріуполі.

82

В СРСР у 1969 році поштовою донецька
маркою було відзначене 100-річчя
Донецька. Також випустили марки
у 1979 році до Восьмого міжнарод-
ного конгресу зі збагачення вугілля,
у 1960 році – конверт до відкриття
футбольного сезону. Грали місцевий
«Шахтар» і «Динамо» (Київ).

У 1990 році відбулась міжнародна
філателістична виставка «Бохум-До-
нецьк» і з цієї нагоди випущено по-
штівку з оригінальною маркою.

Зате Україна віддала належне
пам’яткам Донецької області. У 2000
році на марці «Донецька область»
вміщено її герб, соняш-
ники і шахтний терикон.
А у 2019 році вид тери-
конів у Макіївці пока-
зано на окремій марці.
Того ж року вий­ шов в
обіг блок «Краса і велич
України. Донецька об-
ласть» з чотирьох марок,
на яких зображено тери-
кон з полем соняшників,
Святогірську лавру, за-
повідник «Кам’яні мо-
гили» і Білосарайський
маяк.

83

донецька Свято-Успенський Свято-
гірський чоловічий монас­
тир є відомим духовним цен-
тром православної пастви
Східної України, Слобожан-
щини, Подоння та Кубані. Си-
нод Української православної
церкви 9 березня 2004 року
ухвалив рішення надати мо-
настирю статус Лаври й він
став третьою в Україні (після
Києво-Печерської і Почаїв-
ської) православною Лаврою.

Заповідник «Кам’яні мо-
гили» заснований 5 квітня
1927 року як особлива при-
родоохоронна територія.
Його площа складає близь-
ко 400  гектарів. Пасмо гір
представлено грядою з ви-
сотою окремих вершин до
100 метрів.

Пам’ятка Білосарайської
коси – восьмигранна біло-
кам’яна вежа маяка, що сто-
їть над морським урвищем
майже в центрі селища.Маяк
був побудований у 1935 році.

Важливим подіям на теренах області присвячено марки з
нагоди чемпіонату Європи з футболу у 2012 році – вид міста і

84

стадіон «Донбас Арена» на зчіпці донецька
з чотирьох марок, а також філа-
телістичній виставці 2000 року
та 80-річчю Донецької області.

У 2002 році вийшов блок
«Оперні театри України»,на марці
якого показано Донецький театр
опери та балету ім.Анатолія Солов’яненка, який
народився в Донецьку, в шахтарській сім’ї.
У 1962 році його запросили до Київського театру
опери та балету, де він став солістом. Народні
українські пісні в його виконанні стали взір-
цем майстерности для всіх наступних співаків.
На двох марках у 2003 році показано україн-
ський народний одяг Донеччини. Також випущено стандартну
марку з гербом міста Єнакієве.

85

донецька

Трагедією для області стало вторгнення російського війсь-
ка і кровопролитні бої з ним захисників України. Ряду героїв
присвячено поштові марки, але найвизначнішим випуском
стала марка, конверт і аркуш на честь захисників Донецького
летовища, яких назвали «кіборгами».

Варто згадати, що відразу після проголошення незалежности
України пошта молодої держави не мала ще марок і у багатьох
містах випускали тимчасові місцеві марки-провізорії для оп-
лати поштових послуг. Такі марки були і в Донецькій області.

86

ЖИТОМИРСЬКА Житомирська
область

житомирська Полісся, край лісових озер, задовго до сучасних поліщуків
населяли древляни й поляни, які займались землеробством,
скотарством, бджільництвом. Пізніше територія краю увійшла
до Київського князівства, а після трьох поділів Польщі разом
з Київщиною і Поділлям увійшла до складу Російської імперії.
Центром Волинської губернії від 1804 року став Житомир.

Улистопаді 1921 року,під час Листопадового рейду,теренами
краю пролягав шлях Волинської (командувач Юрій Тютюнник)
та Подільської груп (командувачі Михайло Палій-Сидорянський
та Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

На марці 2005 року «Жи-
томирська область», крім ма-
льовничого краєвиду По-
лісся, зображено пам’ятник
Лесі Українці в Новоград-Во-
линському.
Леся Українка (Лариса Косач-Квітка) народилася 13 люто-
го 1871 року у Зв’ягелі, нині Новоград-Волинський, померла
19 липня 1913 року в грузинському селі Сурамі. Українська
письменниця, перекладачка, культурна діячка, в сучасній
українській традиції входить до переліку
найвідоміших жінок України. Лесю Укра-
їнку та її драму «Лісова пісня» вміщено
на марці України 1995 року, на марках
СССР 1956 і 1971 років і на конвертах
1971 і 1990 років.
Штемпель Києва 1963 року відзначив
50-річчя смерти Лесі Українки, а штем-
пелі Києва та Колодяжного 1971 року
вшанували 100-річчя народження по-

88

89

житомирська

житомирська LESYA UKRAYINKA

UKRAINIAN POETESS
1871-1913

BIRTHDAY CENTENNIAL

етеси. Канада відзна-
чала 50-річчя смерти
Лесі Українки пошто-
вим штемпелем міста
Ванкувера у 1963 році.

На поштових ви-
пусках СРСР та Украї­
ни є пам’ятники пое-
тесі в Києві та Луцьку.

До 150-річчя від
народження Лесі
Українки випущено
в Україні поштові мар-
ки, конверти і штем-
пелі. Поетеса померла
в грузинському селі
Сурамі й тепер деякі
джерела показують бу-
динок, де вона нібито
жила, хоча насправді
його вже немає.

90

У філателії вшановано багатьох житомирська
відомих уродженців області. Серед них
Сергій Корольов – головний конструк-
тор космічних ракет в СРСР.

24 листопада 2016 року виповни-
лося 120 років від дня народження
відомого українського композитора,
піаніста, педагога Віктора Косенка,
який більшу частину свого життя про-
вів у Житомирі.

У Житомирі народилися Свято­слав
Ріхтер – український радянський піа-
ніст та громадський діяч німецького
походження, Володимир Королен-
ко – російський письменник укра-
їнсько-польського походження, Олег
Ольжич (Олег Кандиба) – український
поет, політичний діяч, археолог, син
відомого українського поета Олек-
сандра Олеся.

91

житомирська У серії «Краса і ве-
лич України» випуще-
но блок з чотирьох
марок. На одній з них –
скеля «Голова Чацько-
го», яка діс­ тала на­зву
від імені польського
діяча освіти Тадеуша
Чацького (1765–1813),
фундатора відомого
Кременецького ліцею,
на базі якого було
сформовано універси-
тет св. Володимира у Києві та Волинську гімназію у Житомирі
(на її базі створено Житомирський державний університет
ім. Івана Франка).
На іншій марці – Бердичівський парафіяльний костел
св. Варвари, який заснувала у 1759 році Варвара Радзивіл.
У 1824–1825 роках юний Фридерик Шопен грав у костелі, а
14 березня 1850 року в ньому взяли шлюб відомий французь-
кий письменник-класик Оноре де Бальзак і місцева шляхтянка
Евеліна Ганська. У 1858 році в храмі був
охрещений відомий письменник-марініст
Джозеф Конрад (Юзеф Коженьовський).
Ще одна марка – замок Радомисль, з ве-
ликим млином, який у 2007 році придбала
Ольга Богомолець для влаштування музею
«Замок Радомисль».
Пошта України зобразила на марці
оливково-зелений берил «Апостоли Петро і

92

Павло» вагою понад 6 кілограмів. Це житомирська
експонат єдиного в Україні Музею
коштовного і декоративного каміння
в селищі Хорошів.

Видатний польський піаніст, ди-
ригент, композитор, філантроп, по-
літик, державний діяч Ігнацій Ян
Падеревський зображений на мар-
ках Польщі і США. Він народився
1860 року в селі Курилівка, Вінницької
області. У 1890 році придбав у Жи-
томирі для батька будинок, в якому
мешкав разом з другою дружиною Анною, з роду Таньковських,
а також із своїми зведеними братами – Станіславом і Юзефом
та сестрою Марією. На польському цвинтарі в Житомирі по-
ховані його батько й сестра.

На польській марці є всесвітньо відомий англійський пись-
менник Джозеф Конрад – Юзеф Теодор Коженьовський, який
народився в Бердичеві, в родині літератора та польського
патріота Аполлона Коженьовського. Батька заарештували за
активну участь у підготовці повстання та вислали до Вологди.

Мати Юзефа померла
від туберкульозу, батько
з сином переїхали спо-
чатку до Львова, потім
до Кракова, де батько
теж помер. 17-літній
Юзеф Коженьовський,
щоб його не призвали
до російської армії, ви-

93

житомирська рушив до Марселя і став моряком французького торговельного
флоту. Життя у морі надихнуло його до письменництва.

У Житомирі, який на той час був столи-
цею губернії і центром польського життя на
Волині, жив Юзеф-Ігнацій Крашевський –
польський письменник, український гро-
мадський і політичний діяч.У 1856 році він
став директором Житомирського театру.

У 2005 році на марках показано укра-
їнський народний одяг Житомирщини.

94

Зміст

К и ї в.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Автономна Республіка Крим...........................40
Вінницька область..................................................55
Волинська область.................................................. 61
Дніпропетровська область ................................. 73
Донецька область...................................................80
Житомирська область ......................................... 87
Закарпатська область........................................95
Запорізька область .............................................105
Івано-Франківська область ............................112
Київська область .....................................................119
Кіровоградська область .................................124
Луганська область...................................................131
Львівська область..................................................139
Миколаївська область........................................152
Одеська область....................................................165
Полтавська область.............................................177
Рівненська область............................................... 188
Сумська область..................................................... 197
Тернопільська область ...................................206
Харківська область............................................... 214
Херсонська область........................................... 228
Хмельницька область........................................ 237
Черкаська область Шевченків край...... 245
Чернівецька область ........................................ 255
Чернігівська область.......................................... 262

271