2303 svjatoslav_molod

БЛАЖЕННІШИЙ
СВЯТОСЛАВ
ВІДПОВІДАЄ
НА ЗАПИТАННЯ
МОЛОДІ

ЛЬВІВ
ВИДАВНИЦТВО «СВІЧАДО»
2020

ЦЕРКВА У ЧАС СВІТОВОЇ ПАНДЕМІЇ
КОРОНАВІРУСУ

ХРИСТИЯНИ І ПОЛІТИКА

ХРИСТИЯНИ У СУСПІЛЬСТВІ

ХРИСТИЯНСТВО ТА ІНШІ РЕЛІГІЇ

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
І СТУДЕНТИ-АТЕЇСТИ

ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА У ШКОЛАХ

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ЦЕРКВИ ЩОДО ПЕВНИХ
КНИЖОК ТА ТЕЛЕПЕРЕДАЧ

1РОЗДІЛ
ХРИСТИЯНСТВО І СВІТ

УСІ НАШІ ГРІХИ І ХВОРОБИ,
ПАНДЕМІЇ І СТРАХИ ПЕРЕМОЖЕНІ
БОЖОЮ ЛЮБОВ’Ю.
СУЧАСНІ ФІЗИЧНІ КАЙДАНИ
НЕ МАЮТЬ СИЛИ ПЕРЕД
ДУХОВНОЮ СВОБОДОЮ ВІРИ І ДУХУ,
ПЕРЕД ЖИТТЯМ ВІЧНИМ,
ДАНИМ НАМ У ХРИСТІ ІСУСІ.
ВІН СВОГО ЧАСУ РОЗІБ’Є ЗАЧИНЕНІ
ДВЕРІ КАРАНТИНУ, УСУНЕ НАШ СТРАХ,
ЯКИЙ ЧАТУЄ НА НАС ЗА ЦИМИ
ДВЕРИМА, І ПОКЛИЧЕ НАС
ПРОГОЛОСИТИ СВІТОВІ,
ЯК КОЛИСЬ ЦЕ ЗРОБИЛИ АПОСТОЛИ,
ЩО ХРИСТОС ВОСКРЕС!

1 Кажуть, коронавірус за лічені місяці змінив світ Християнство і світ
назавжди. Людство раптом усвідомило
свою крихкість і незахищеність. Жоден статус 1 розділ
і жодні гроші більше не є запорукою безпеки.
Жодного стабільного острівця на цілій земній кулі... 11
Дезорієнтація, страх перед майбутнім, закриті
кордони, світова економічна криза, переоцінка
цінностей... Як найважливіші уроки має почерпнути
людство, що зіткнулося з таким випробуванням?
У чому шукати опóру?

Коли ми дивимося в обличчя смерти, в обличчя
хвороби, яку не вміємо лікувати, яку навіть не вміємо
зупинити, то відчуваємо, що перебуваємо на межі
якогось людського досвіду. Ми відкриваємо якісь
нові грані у собі, у суспільстві. І людина, яка була
переконана, що все тримає під контролем, раптом
усвідомлює, що вона чогось не знає, чогось не розуміє.
У такій ситуації не треба соромитися сказати:
«Я не знаю, я не можу, я не вмію». Бо це саме та мить,
коли ми можемо зрозуміти щось нове. Символічно,
що спалах коронавірусу в Європі припав на час
Великого посту – час, коли Отці Церкви кажуть нам:
зупинись, переосмисли, зроби іспит сумління...
Перша відповідь Церкви на пандемію, на ситуацію,
яка склалася у світі, – молитва. Тобто ми спілкуємося
з Богом, який є джерелом нашого життя, здоров’я.
Питаємо Його: «Чому?». І намагаємося почути відповідь.

У нашому духовному житті Господь Бог нам часом
дозволяє помилитися, впасти, розбити собі чоло...
Бо лише тоді ми починаємо розуміти, що нам треба
рости, у нас з’являться відчуття, що ми чогось нового
вчимося. Можливо, сьогодні людство вчиться бути
глобальною спільнотою. У цій глобальності є десь
і велика вразливість. Ми розуміємо, що те, що сьогодні
відбувається в моєму домі, рано чи пізно зачіпає всіх.
Вогонь, який загорівся у Китаї, у лічені дні поширився
у всьому світі. Ми не можемо сьогодні ділитися
на сфери впливу.
Сподіваюся, що переживши цю пандемію в умовах
глобального людства, такого нового всесвітнього села,
в яке перетворюємося, ми станемо трошки
дорослішими і відповідальнішими за себе та за свого
ближнього. Наука буває безсила перед вірусами.
Але зупинити їх може людська відповідальність.
Це може бути одним з елементів Божої педагогіки,
як Господь Бог спонукає нас бути дорослими. Бо

дорослий – це той, хто вміє брати
відповідальність за свої вчинки.
Якщо ми, як суспільство, сьогодні
будемо дорослими, то зможемо
пережити будь-які катаклізми та віруси.

Сьогодні ми усі складаємо іспит християнської
солідарности − бути разом, разом молитися, дбати
про ближнього. Епідемія коронавірусу в багатьох
країнах світу змусила багатьох людей глянути
у вічі смерти. Багато хто уникав будь-якої згадки
про смерть, не хотів навіть про це думати.

12 Пригадую, якось блаженної пам’яті Любомира Гузара
запитали, що б він порадив олігархам. І він відповів,

що порадив би олігархам частіше бувати на похоронах. Християнство і світ
Щоб нагадувати собі, що ніхто з нас не житиме вічно
на цій землі, усі ми смертні. Але для нас, християн,
добра новина в тому, що смерть − це не кінець нашого
існування, це частина людського життя і досвіду.
Після смерти, як засвідчив Ісус Христос, настає
воскресення. Тому живімо з Ним, живімо у Ньому

і не біймося смерти.

Усі наші гріхи і хвороби, пандемії і страхи
переможені Божою любов’ю. Сучасні фізичні
кайдани не мають сили перед духовною
свободою віри і духу, перед життям вічним,
даним нам у Христі Ісусі. Він свого часу розіб’є
зачинені двері карантину, усуне наш страх,
який чатує на нас за цими дверима, і покличе
нас проголосити світові, як колись це зробили
апостоли, що Христос воскрес!

2 Останні вибори в Україні показали, 1 розділ
наскільки наше суспільство розколене,
агресивне, наскільки ним легко маніпулювати. 13
Скільки бруду, ненависти, взаємного несприйняття,
некритичного підходу... Свого часу світ побачила
Ваша книжка – розмова з польським журналістом
К. Томасиком під назвою «Діялог лікує рани».
Як Церква, на Вашу думку, може лікувати
рани нашого суспільства?
Яка роль у цьому християн?

Передусім Церква у такому розсвареному суспільстві
має бути носієм діалогу, служителем всього того,
що може консолідувати наш народ.

Але діалог – це лише засіб, інструмент.
Гадаю, ми, спілкуючись між собою, намагаємось
уникнути того, що нас роз’єднує, а шукаючи того,
що може нас об’єднати, мусимо цей діалог
перевести у розмову про цінності.
Про ті спільні фундаменти, елементи, які справді
були, є та повинні бути в основі будівництва вільної,
незалежної української держави. Якщо ми
не маємо спільних цінностей, орієнтирів, мети,
до якої прямуємо, позбавлені спільної мрії України,
тоді дуже легко можемо між собою посваритися
при будь-якій нагоді. Думаю, те, що сьогодні
повинне об’єднати усіх нас, – це фундаментальні
засади успішного суспільства, які випливають
з нашої християнської тотожности, мудрости,
з нашої святої Софії.
Кажу передусім зараз про повагу до гідности
людської особи – незалежно від її походження,
її переконань. Про цінність людського життя –
від природного зачаття до природної смерти.
Кожна людина гідна поваги і уваги вже тому,
що живе. Гідна того, щоб її слухати, її почути.
Наступний елемент, на якому будується спільнота,
суспільство, держава, – це усвідомлення спільного
блага. Є щось, що ми повинні разом осягати.
Щось, в ім’я чого ми повинні об’єднуватися.
Ми кажемо, що свобода, гідність – елементи нашого
спільного блага. Наша українська незалежна держава
як необхідний спосіб захистити нашу тотожність,
нашу гідність, має бути нашим спільним благом.
Так само важлива і солідарність – уміння відчувати

14 потребу, біль ближнього та йому допомагати.

Діяльна християнська любов до того, хто є у потребі,
має бути загальноприйнятою у суспільстві.
А отже, – і відчуття необхідности власної ініціативи,
щоби будувати це спільне благо. Нехай діалог –
повага до того, хто є поруч, взаємоповага тих,
хто діалогує, допоможе побороти все те, що нас
роз’єднує, та єднатися в ім’я спільної мети.

3 Кажуть, політика – брудна справа. Чи можуть Християнство і світ
і чи повинні християни йти у політику?
1 розділ
Насправді політика – це мистецтво будувати
суспільство, громаду, державу. І тут має значення,
з якими намірами ми йдемо у політику – такою вона
і буде. Політика є брудною через те, що хтось
її використовує не для спільного блага,
а для приватних інтересів. І тоді людина,
держава, суспільство стають інструментами
для власного задоволення чи наживи.

Якщо ж ми, християни,
хочемо збудувати справедливе,
гідне нашого життя, суспільство,
то повинні йти у політику з чистими руками.
Тоді наша християнська політика буде
площиною християнського свідчення,
яке ми повинні дати сучасному світу.
Тому заохочую християн робити
політику чистою. І не боятися бути
активними у політичному житті
нашої країни.

15

4 У Європі ідеали християнства – любов
до ближнього, солідарність з нужденними,
справедливість та гідність для кожного –
втілені у реальне життя, але церкви стоять
порожні. У нас, особливо в Галичині, храми
наповнені людьми, але процвітають корупція,
лицемірство, суспільна байдужість, нечесність.
Що, на Вашу думку, краще?

Я би сказав, що кожне суспільство має
свої хвороби. Західне має свої, але й має також
плоди тисячолітньої християнської культури.
Так само свої особливості має українське суспільство,
яке ми часто називаємо постгеноцидним,
яке тільки перебуває на шляху будівництва вільної,
незалежної держави. Кожне суспільство має свої
виклики та завдання. Якщо говоримо про плоди
християнської цивілізації, вони можливі у західному
суспільстві лише тоді, коли воно зберігатиме
своє християнське коріння. Так і в Україні –
збудувати християнське суспільство, де кожен
відчуватиме свою гідність, пошану до неї,
зможемо лише тоді, коли плекатимемо свою
християнську тотожність. Тож немає раю на землі –
ні на Заході, ні в Україні. Але ми разом повинні
плодоносити у нашому християнському житті,
тоді ті плоди, про які кажемо, матимуть сенс.

16

5 Часто Церква намагається свої погляди Християнство і світ
на певні явища – аборти, евтаназію,
штучне запліднення, гомосексуальне життя – 1 розділ
активно утверджувати у суспільстві.
Але ж не всі сповідують християнство.
Чи не є це певною мірою посягання
на вільну волю і вибір кожного?

Христове Євангеліє – та проповідь,
яку Христос проголосив, коли був між нами, –
це пропозиція, заклик. Кожен, хто її чує, –
чує проповідь Божого Слова. Чує, що людське
життя треба захищати, його не можна нищити.
Усвідомлює Божі заповіді як дорогу,
якою потрібно йти, як правила безпеки життя.
І кожен повинен також усвідомлювати, що має
відповісти на це. Христове Євангеліє не можна
нав’язати комусь. Тоді воно позбавлене сенсу.
Не можна когось примусити виконувати певні
моральні норми. Церква захищає право
на релігійну свободу та свободу сумління.
Тож кожен з вас повинен особисто зробити
свій вибір. Але свобода – це також
і відповідальність. Тому Церква і сьогодні,
проголошуючи елементи християнської Істини, –
закликає. Але відповідь на цей заклик має дати
кожен з вас. Сподіваємось, що ваша відповідь,
ваше рішення будуть правильними, животворчими.

17

6 Дедалі більше країн у світі практикують
евтаназію, тобто припинення або скорочення
лікарем життя людини, яка страждає
через невиліковне захворювання, відчуває
нестерпний біль і просить позбавити її від цього.
Тим часом Церква не схвалює евтаназію.
Але хіба це не крок милосердя щодо
важкохворої людини чи новонародженої
дитини зі страшними вадами розвитку,
яка рано чи пізно, на жаль, однаково помре?

Згідно зі вченням Католицької Церкви,
евтаназія – це навмисне вбивство людини.
І, очевидно, що, як і кожне вбивство, – це тяжкий
гріх, порушення Божої заповіді «не убий».
Евтаназія є, скажімо так, сучасним способом
порушення цієї заповіді. І тому ставлення Церкви
до неї негативне. Натомість згідно із християнським
розумінням, ми покликані служити життю,
розвивати культуру опіки, паліативну медицину.
Навіть коли хтось народжується неповносправним,
це не означає, що така особа не має права на життя.
Ми, християни, віримо, що джерело життя –
Господь Бог. І Він – той, хто має владу покласти йому
початок, а отже, − визначити йому, цьому земному
життю, кінець. Людині не дозволено узурпувати собі
право ні на перше, ні на друге. Таким чином вона
повинна шанувати людське життя.

18

7 Сьогодні серед молоді дедалі частіше чути Християнство і світ
тезу про те, що Церкву як структуру не треба
сприймати як Божу інституцію. Їхні аргументи: 1 розділ
Церква перетворилася у механізм заробляння
грошей, незалежно від конфесій, Церква маніпулює 19
свідомістю, а вони, народжені у період свободи,
не хочуть, щоби їхньою свідомістю керував
будь-хто. І ще один аргумент, найсумніший:
із Церкви давно вигнали Бога. Чи не вважаєте Ви,
що Україна може втратити своє первинне
християнське обличчя?

Дуже дякую за таке цікаве питання, яке дає мені
нагоду пояснити, що ж таке Христова Церква.
Передусім хочу сказати, що Церква − це не лише
якась людська інституція, яка виконує певні функції
відповідно до інших суспільних організацій. Церква –
це Тіло Христове. Главою Церкви є сам Ісус Христос.
Церква виникла внаслідок бажання Бога поєднатися
з людиною. Тобто Церква є таїнством єдности Бога
і людини. Ініціатива такого об’єднання Бога з людиною
належить не людині, а Богові. Господь воплотився,
а Ісус Христос – друга Божа особа, став людиною,
і у своїй особі навіки поєднав Бога з усім людством.
І це фундамент, основа Церкви. Очевидно, що те
таїнство поєднання Бога з людиною по-різному
висловлюється за допомогою різних образів.
Наприклад, апостол Павло говорить про єдність
між Христом і Церквою на прикладі єдности
між чоловіком і жінкою. Євангелист Йоан говорить
про єдність між Богом і людиною на прикладі
виноградної лози, а відтак − і тих гілок, які від тієї

єдиної лози розгалужуються. Каже Христос:
Я є лоза істинна, а Отець мій – виноградар, а ви – гілки.
І таким чином, оскільки сам Бог захотів поєднатися
з людиною у таїні воплочення, людина не може цього
змінити. Ми своєю гріховністю можемо лише певною
мірою десь викривити уявлення сучасної людини
про справжню природу Церкви. Своїми гріхами
можемо себе відділити від того церковного Тіла.
Стати ніби всохлими галузками на тій виноградній лозі,
якою є сам Ісус Христос. Але вигнати Бога з Церкви
ми не маємо сил, це непідвладне людині.
Тому що існування Церкви належить до тієї таємниці
воплочення Божого Слова. Я думаю, що ми всі повинні
справді кожного дня щораз глибше входити у життя
Церкви, і тоді у тій спільноті, що складається з людей,
які зібрані разом довкола Бога, завдяки Божій силі,
того Бога зустріти. І тоді ми справді зможемо глибше
усвідомити собі, у чому полягає оте величезне таїнство
любови та близькости Бога до людини.

8 Що робити тим, хто не вірить у Церкву?
Того, хто шукає Бога, рано чи пізно Господь Бог
приведе до Христової Церкви, яка є знаком Його
присутности серед нас, знаком Його присутности
в історії людства, зокрема в історії сучасної людини.
Тому шукайте Бога, шукайте Його істини, а відтак
Він вкаже вам дорогу, якою до себе вас приведе.
А ми, як церковна спільнота, зможемо бути для вас
добрими порадниками, а, можливо, навіть і тими,

20 хто покаже дорогу до пізнання єдиного живого Бога.

9 Як Церква, церковні структури і самі християни Християнство і світ
можуть бути провідниками, каталізаторами
добрих змін у суспільстві? 1 розділ

Церква у суспільстві виконує роль своєрідного
зародка справедливого християнського суспільства.
Про це говорить нам Христове Євангеліє, коли каже,
що християни у собі несуть зародок Царства Небесного,
Царства Божого. Християни покликані бути такими
своєрідними дріжджами, які можуть переобразити
все суспільство. Послідовники Христа завжди
вбачали свою присутність у світові не у тому,
що вони будуватимуть альтернативний світ,
альтернативну державу чи альтернативні суспільні
структури. Свою роль у суспільстві, зокрема
у сучасному, Церква бачить якраз у тому,
аби те суспільство переображати, змінювати,
і таким чином, виконувати свою місію у цьому світі.
Церква бачить себе частиною громадянського
суспільства та хоче виховати чесних, відповідальних,
свідомих громадян, які б могли будувати справедливе
демократичне суспільство і робити те суспільство
справедливим не тільки для християн-членів
цієї Церкви, а й для усіх людей, які живуть
у тому суспільстві. Отже, дорога до будівництва
справедливого суспільства полягає у переображенні
того суспільства, тієї країни, до життя в яких сьогодні
Господь Бог нас покликав.

21

ЗМІСТ

100 ХРИСТИЯНСТВО І СВІТ

1. Які найважливіші уроки має почерпнути людство
у боротьбі з коронавірусом?.......................................................... 11

2. Як Церква може лікувати рани нашого суспільства?.......... 13
3. Чи можуть і чи повинні християни йти у політику?............. 15
4. Як ставитися до того, що в нас переповнені храми,

але процвітає корупція, лицемірство, нечесніcть,
суспільна байдужість?....................................................................... 16
5. Чи не є спроба Церкви утверджувати свої погляди
у суспільстві посяганням на вільну волю і вибір
кожного?.................................................................................................. 17
6. Чому Церква не схвалює евтаназію?........................................... 18
7. Чи є загроза, що Україна може втратити своє
християнське обличчя?.................................................................... 19
8. Що робити тим, хто не вірить у Церкву?.................................. 20
9. Як Церква, церковні структури і самі християни можуть
бути провідниками, каталізаторами добрих змін
у суспільстві?.......................................................................................... 21
10. Як повинні реагувати християни на секуляризаційні
процеси, утиски християн, просування владою законів,
що суперечать закону Божому?.................................................... 22
11. Яким чином Українська Греко-Католицька Церква
знаходить мову з величезною кількістю атеїстів?................ 23
12. Якою стане Україна в майбутньому – світською,
християнською чи мусульманською?......................................... 24
13. Яке основне завдання католицьких університетів у наш
час, зокрема в українських реаліях?........................................... 25
14. Чи варто залишати у школі предмет «Християнська
етика»?...................................................................................................... 26

15. Як Греко-Католицька Церква ставиться до татуювань
на тілі?....................................................................................................... 27

16. Як встояти молодій людині із християнськими
принципами за обставин, коли її ровесники-студенти
насміхаються з неї?............................................................................. 28

17. Чи можна любити тих, хто чинить кривду?.............................. 29
18. Як боротися зі самотністю?............................................................. 30
19. Чому Церква забороняє читати певні книжки?..................... 31
20. Чи можна християнам дивитися програми на кшталт

«Битви екстрасенсів»?........................................................................ 31

МОЛОДЬ І ЦЕРКВА Зміст

21. Чому не досить бути просто доброю людиною 101
та гідно прожити своє життя, а обов’язково треба
ходити до церкви?............................................................................... 37

22. Чи не настав час осучаснити богослуження, зробити
їх неформальнішими?........................................................................ 38

23. Чи можуть онлайн-трансляції замінити молитву у храмі?... 39
24. Чи обов’язково для зустрічі з Богом відвідувати церкву?... 41
25. Що робити, якщо на службі дуже часто буває нудно?........ 41
26. Чи відповідає євангельським ідеалам розкішне життя

деяких священників?......................................................................... 42
27. Чому деякі священники мають гарні умови

для служіння, а також гарні машини, будинки та інше,
а інші ледь виживають на східних теренах?............................ 43
28. Які у наш час священники потрібні Церкві – целібати
чи одружені?.......................................................................................... 44
29. Чому римо-католицькі священники не мають права
одружуватися, а греко-католицькі мають родини?............. 44
30. Чому так мало покликань до монашого стану
у священничих родинах?................................................................. 45
31. Яка стратегія Церкви щодо праці з молоддю?....................... 45
32. Чи можна називати Церкву святою, якщо в її історії
є ганебні сторінки?.............................................................................. 46
33. Чи є дійсним уділення неповносправним людям
із вродженими розумовими вадами святих таїнств
покаяння, Євхаристії, подружжя, священства?...................... 48
34. Чому фізично хворих не беруть до монастиря?.................... 49
35. Чи можна вірним Греко-Католицької Церкви
причащатися у Православній Церкві
або у протестантських спільнотах?............................................. 50

102 36. Як почути свою совість та знати, що це вона говорить,
а не нечистий?....................................................................................... 51

37. Як розрізнити спокусу, випробування та гріх?....................... 52
38. Чи доводилося Вам робити вчинки, які би суперечили

певним правилам чи звичаям?...................................................... 53
39. Чому не досить щирого жалю у своєму серці

за скоєний гріх і прагнення виправитися, а потрібно
йти до сповіді?....................................................................................... 54
40. Що робити, якщо постійно переслідує дух нечистоти?...... 56
41. Чи може людина ще за життя цілковито отримати
прощення гріхів, щоб за них не відповідали її діти
чи внуки?................................................................................................. 56
42. Чи можна сповідатися по телефону?.......................................... 57
43. Як бути, коли соромишся на сповіді сказати якийсь гріх?... 58
44. Чи є таке поняття − християнська медитація?....................... 59
45. Як Церква ставиться до святкування Андрія
та Івана Купала у народних традиціях?...................................... 60
46. У чому повинен полягати піст для сучасного
християнина?......................................................................................... 61
47. Як Ви ставитеся до Католицького харизматичного
руху?.......................................................................................................... 62
48. Які перспективи УГКЦ у міжнародному розвитку?............... 63
49. У чому суть нової євангелізації?.................................................... 65
50. Як ставитися до сект і чи потрібно протестувати
проти тих, які діють у нашій місцевості?.................................... 66
51. Чи можливе об’єднання Української Греко-Католицької
Церкви та Православних Церков України?.............................. 66
52. Чому Бог допустив виникнення зла та звідки воно
виникає?................................................................................................... 67
53. Що буде після того, як ми помремо?........................................... 69
54. Чим відрізняється душа і дух у людини? Чи, на думку
Церкви, у тварин, зокрема, у собак, є душа і дух?................. 71

ЛЮБОВ, КОХАННЯ, ПОДРУЖЖЯ

55. Чи планує Церква переглядати свої погляди щодо
дошлюбної чистоти?........................................................................... 75

56. Яким чином можна пояснити сучасній молоді,
що дошлюбні статеві стосунки – це гріх?.................................. 76

57. Чи можна бути геєм та християнином водночас?................. 77
58. Якою має бути відповідь Церкви на гей-паради?................. 78

59. Яким має бути ставлення християн до осіб, Зміст
що належать до сексуальних меншин?..................................... 79
103
60. Як католицька Церква ставиться до питання
гендерної рівности та гендерної ідеології загалом?........... 80

61. Як може допомогти Церква молодому подружжю
встояти перед труднощами подружнього життя?................ 81

62. Чому деякі священники Української Греко-Католицької
Церкви не сповідають розлучених?............................................ 82

63. Як сучасна Українська Греко-Католицької Церкви
ставиться до так званого цивільного шлюбу?........................ 83

64. Чи можливе духовне здорове сімейне життя
без церковного шлюбу?.................................................................... 84

65. Як правильно розуміти слова з Біблії: «Не єднайтеся
з перелюбниками»?............................................................................ 85

66. Що робити, коли попередній шлюб уневажнили,
але без права повторно взяти шлюб? Як у цій ситуації
отримати Боже благословення на нове сімейне життя?... 86

67. Чи існує в УГКЦ односторонній шлюб?...................................... 87
68. У чому найбільше згрішив старозавітній Онан?.................... 87
69. Чому контрацептиви, які не переривають ймовірну

вагітність, а просто не дають відбутися заплідненню,
з погляду Церкви є гріхом?............................................................. 89
70. Як отримати церковний шлюб та будувати своє
подальше християнське життя, коли хлопець –
греко-католик, а дівчина – православна
Московського патріархату?............................................................ 91
71. Чи не варто запровадити обов’язкові передшлюбні
курси для молодят, щоб церковний шлюб давали тільки
свідомим нареченим?........................................................................ 92
72. Яким чином Греко-Католицька церква дає розлучення?.... 92
73. Як УГКЦ ставиться до розлучення, коли воно
уже відбулось фактично, тобто люди вже давно разом
не живуть та мають інші сім’ї?........................................................ 93
74. Чому багато отців статеві органи людини називають
грішною плоттю?.................................................................................. 94
75. Яка позиція Церкви щодо штучного запліднення?.............. 95
76. Наскільки важливою для Церкви є домашня Церква?....... 97
77. Як Церква може допомогти батькам виховувати
своїх дітей та укріпити зв’язок між батьками та дітьми?.... 98
78. Як розрізнити почуття любови та закоханости,
що виникають між чоловіком і жінкою?.................................... 99