Chepmen

Львів
Видавництво »Свічадо«

2022



1

Як би я хотів знати…

Що народження дітей
КАРДИНАЛЬНО ЗМІНЮЄ

наш РОЗКЛАД

Япригадую той недільний ранок, коли народилася наша
донька. Я прокинувся, коли Керолін сказала: «У мене по-
чалися перейми».
«Що це значить?» – спитав я.
«Думаю, зараз народиться дитина».
«Справді?»
«Так, гадаю, нам треба їхати до лікарні».
Тож я хутко вдягнувся, і ми поїхали до лікарні. Ми з Керолін ще
не знали, що це таке – народження дитини. Обоє були схвильова-
ні, а ще більше наївні.
Ми були одружені вже три роки і добре приготувалися до наро-
дження дитини – чи принаймні так вважали. Ми завжди планували

13

Якби ж ми це знали, перш ніж стати батьками

мати дітей. Ще на наших побаченнях Керолін сказала, що хоче

п’ятьох хлопців. (Вона була з великої родини.) Я ж був страшенно

«закоханий», а тому відповів: «Я згоден на все».

Тоді я і гадки не мав, що кажу.

Однак того ранку я  був готовий до появи первістка. Ми не

знали, хто це буде: хлопець чи дівчинка. Розумію, в це важко пові-

рити, але тоді ще не було ультразвукових апаратів. Поки дитина не

вийшла через родовий канал, ніхто насправді цього не знав. Мушу

зізнатися, що це ще більше посилювало хвилювання.

Також вам важко буде повірити й у те, що в ті допотопні часи

чоловіків не пускали до пологової палати. Думаю, медсестри вто-

милися ловити зімлілих чоловіків. Тому вважалося, що їм найкра-

ще залишатися в  почекальні. Власне кажучи, лікар сказав мені:

«Це триватиме кілька годин, а  тому, якщо бажаєте, можете по-

вернутися до церкви та прочитати там свою проповідь, а тоді по-

вернутися сюди; у вас багато часу». (Він знав, що я був пастором

в одній з невеличких церков у місті.) Мене шокувала ця пропози-

ція, однак я подумав: «Чому б і ні? Я зможу повідомити пастві цю

гарну звістку».

Ми виявили, То ж я  так і  зробив. А наприкінці
що народити дитину
і піклуватися проповіді сказав: «Я не стоятиму при
про дитину – дверях, щоб привіти вас цього ранку,
це зовсім різні речі. тому що сьогодні вдосвіта завіз Керо-
лін до лікарні. Скоро народиться ди-
тина, а  тому поспішаю повернутися

туди». Я відчув, що жінки були розчаровані тим, що я не залишив-

ся в лікарні, однак це, зрештою, була рекомендація лікаря.

У всякому разі, коли я повернувся до лікарні, у почекальні було

зовсім тихо. Через десять хвилин медсестра забігла в кімнату і ска-

зала: «Вітаю, ви стали батьком дівчинки». Я пішов за нею до поло-

гової палати, де побачив нашу дитину, що лежала на животі Керо-

лін. Вона сказала: «Це дівчинка, і я нічого не можу вдіяти». Просто

дивовижно, що люди кажуть у  подібні хвилини. Я відповів: «Ну

14

що народження дітей КАРДИНАЛЬНО ЗМІНЮЄ наш РОЗКЛАД

й добре, це ти хотіла хлопців, а з мене досить і дівчинки». А лікар
зауважив: «Й оком не встигнете моргнути, як вона обведе його на-
вколо свого малого пальця». І він, скажу вам, таки мав рацію!

Через два дні ми повернулися додому з нашою дитиною. І саме
тоді виявили, що народити дитину і  піклуватися про дитину –
це зовсім різні речі. Усі ці опівнічні походи в молочний бар по ба-
нановий спліт, якого раптом забажала Керолін, виглядали куди
легшими, коли дитина була ще в її утробі. Фактично, усе було на-
багато легшим, коли дитина була ще в її утробі. Тепер же дитина
хотіла їсти значно частіше, ніж я міг собі уявити. Керолін виріши-
ла годувати груддю перші кілька місяців. Я раджу вам поговори-
ти зі своїм лікарем, матір’ю і друзями, перш ніж ухвалювати таке
рішення. Годування груддю виглядає цілком природним, але часто
воно пов’язане з проблемами. Ви мусите вирішити, що найкраще
годиться для вас і вашої дитини.

Крім того, повно неприємних речей відбувається на другому
кінці дитячого тіла. І це траплялося далеко частіше, ніж я міг собі
уявити. У ті «добрі старі часи» ми використовували тканинні під-
гузки, які належало прати. Не надто приємне заняття. Ми обра-
ли інший варіант – дитячу службу підгузків. Вони забирали бруд-
ні підгузки і повертали нам чисті. Звісно, тепер більшість пар ви-
користовує одноразові підгузки – що набагато легше. Однак на це
також потрібен час, і запах від них не дуже приємний.

Найважливіші дві речі: годувати і  прибирати. Без них дитина
не буде жити. І хоча вони обов’язкові, чимало годин потрібно при-
святити також догляду за дитиною. Ми сподіваємося, що немов-
лятка спатимуть по кілька годин удень і вночі. Якщо це так, то ви
щасливі батьки. У вас буде час на готування страв, прання, під-
стригання трави та всі інші необхідні атрибути спільного дорос-
лого життя.

Наша дочка спала куди більше, ніж ми сподівалися. Та навіть
у цьому разі ми поглядали час від часу на неї, щоб переконатися,
чи вона дихає. Ми не розуміли, яке це велике щастя, аж поки не

15

Якби ж ми це знали, перш ніж стати батьками

народився наш син, що був не надто охочий до сну. Тож він віді-

брав у нас значно більше часу.

Ми знали, як це важливо – ніжно пригортати своє немовля.

Я прочитав усі ці дослідження про немовлят, які годинами обхо-

дилися без ніжного дотику, і як це ускладнювало їхній емоційний

розвиток. Ми хотіли, щоб наша дитина знала, як сильно ми люби-

мо її, а тому часто брали її на руки і розмовляли та сміялися з нею.

Коли вона підросла, ми читали їй історії ще задовго до того, як

вона розуміла наші слова, тому що хотіли стимулювати її мозок

картинками і звуками. Ми хотіли бути добрими батьками.

Однак на все це потрібен час – багато часу. У теорії ми знали,

що дитина вимагатиме чимало нашої уваги, але теорія і  реаль­-

ність – це дуже різні речі. Я хотів би, щоб хтось розповів нам про

те, що нам, перш ніж з’явилася наша дитина, доведеться міняти

розклад.

До народження дитини ми зійшлися на одному дуже важливо-

му рішенні. Керолін сказала, що залишиться з дитиною вдома. Ми

погодили, що перед народженням дитини вона піде з роботи. Коли

це рішення було ухвалене, я припустив, що мені не доведеться ро-

бити багато змін у своєму розкладі. Бо ж «цілодобова мама» дасть

собі раду з дитиною, чи не так?

Та на мене чекало не надто приємне відкриття. Таки недарем-

но потрібна мама і тато, щоб могла народитися дитина. Таки неда-

ремно ми зобов’язуємося в подружжі «любити й шанувати» одне

одного. Ніколи ваша любов не знадобиться вам більше, ніж після

Готовність визнавати народження дитини. Усі дослідження
свої обмеження вказують, що найздоровішим для ви-
і змінювати свій ховання дитини є середовище, створе-
розклад допоможе не матір’ю і батьком, які люблять і під-
вам уникнути тримують одне одного. Моя попередня
пригнічення книжка «П’ять мов любови»2 допомо-
та розчарування гла мільйонам пар створити подібні

собою. стосунки, сповнені любови, турботи

16

що народження дітей КАРДИНАЛЬНО ЗМІНЮЄ наш РОЗКЛАД

і підтримки. У такого роду стосунках і батько, і матір готові при-
стосовувати свій розклад, щоб дбати про потреби дітей та одне
одного.

Ще один важливий фактор – це визнання своїх обмежень. Ми
не можемо зробити всього. У всіх нас є обмеження. Батько не
може займатися в спортзалі кожного дня по дві години, працюва-
ти повний робочий день, проводити по три години вночі за ком­
п’ютером, відвідувати спортивні заходи чи грати гольф щосуботи
та ще й бути люблячим чоловіком і батьком. Готовність визнавати
власні обмеження і змінювати свій розклад так, щоб від охоплю­-
вав усе найважливіше, допоможе вам уникнути пригнічення та
розчарування собою. Час, гроші, енергія та здібності завжди обме-
жені. Досяжні цілі зажди будуть на радість, коли досягнете їх. Не-
реалістичні цілі можуть призвести до депресії, коли ми не в змозі
їх досягнути.

Також важливо розвивати та підтримувати ментальність, опер-
ту на «ми». Маю надію, що ще до народження дитини ви відмови-
теся від ментальности, опертій на «я», яка більшості з нас прита-
манна до шлюбу. Така переміна має бути сталою. Батьки більше
не можуть думати про те, що буду робити «я»; вони повинні дума-
ти про те, що можемо зробити «ми». Батьківство – командний вид
спорту.

Самопожертва – це ще одна важлива постава, що допоможе
правильно змінити ваш розклад. Моя співавторка Шеннон, навча-
ючись в  аспірантурі, проходила практику з  психологічного кон-
сультування. Вона зустріла там шпитального капелана, який вже
мав докторський ступінь і кілька років викладав у місцевому уні-
верситеті. Шеннон пояснила, що їй до вподоби бути матір’ю, тому
вона зумисне загальмувала свою кар’єру, поки підростають діти,
щоб бувати з ними якомога довше і працювати далі. Це означало,
що вона не зможе сходити вгору щаблями академічної драбини
так швидко, як могла би. Для неї батьківство було важливіше, ніж
професійна кар’єра.

17

Якби ж ми це знали, перш ніж стати батьками

Як на роботі, так і в інших царинах життя батькам часто дово-
диться йти на особисті чи професійні жертви заради своїх дітей.
Іноді ця жертва виявляється більшою мірою; а іншим разом батьки
навіть не називають її жертвою.

Змінити свої підходи й  обрати належне ставлення до батьків-
ства – це складне, але варте зусиль завдання. Однак жити з нереа-
лістичними, недосяжними сподіваннями і подальшим розчаруван-
ням вкрай небажано й непродуктивно.

ПРАКТИЧНІ КРОКИ

Окрім змін у поставі, нам також потрібно зробити деякі прак-
тичні кроки, що допоможуть упоратися з часовими вимогами на-
шого подружнього й батьківського обов’язку. Ми з Шеннон скла-
ли список порад, які допоможуть вам запровадити необхідні зміни
в розкладі.

1. Будьте організовані

Ми знаємо, що це проблематично з двох причин. Передусім не
кожен має здібність організовувати своє життя. Це один з тих фак-
тів, які я виявив після одруження. Я надзвичайно організований,
а  моя дружина – навпаки. По-друге, організація свого життя по-
требує часу, і це одне з  тих обмежень, з  яким ми стикаємося на-
самперед.

Однак можливі також і невеликі зміни, завдяки яким ви отри-
маєте чималу користь. Погляньте на свій теперішній графік і запи-
тайте: «Які зміни будуть мені потрібні, коли з’явиться дитина?».
Або ж, якщо дитина вже у вас вдома, виявіть у ньому слабкі місця
і  запитайте: «Як я  можу зменшити навантаження, організувавши
свій час інакше?».

Можливо, ви могли би прокидатися на 30 хвилин раніше. Мож-
ливо, ви могли би працювати під час півгодинної перерви на ланч.
Можливо, ви могли би звільнити свою дружину від миття посуду.

18

що народження дітей КАРДИНАЛЬНО ЗМІНЮЄ наш РОЗКЛАД

2. Будьте креативними

Ваша дитина не завжди залишатиметься немовлям. І вже швид-
ше, ніж можете уявити, ви будете робити цікаві й вигадливі речі
разом з нею, скажімо, гратися в піратів або влаштовувати чаюван-
ня. У ваше життя знову повернуться усілякі розмальовки. Це лише
кілька прикладів креативности, такої природної для батьківства.
Також батькам знадобиться творче мислення, щоб зарадити собі
з напруженим сімейним розкладом.

Виконання кількох справ нараз також можна вважати творчим
підходом, але не завжди він найкорисніший для дитини. Коли ви,
наприклад, берете дитину з собою в крамницю, щоб купити про-
дукти, то виконуєте потрібну роботу й  водночас ведете дитину
в середовище, яке стимулює розвиток. Однак, якщо ви розмовля-
єте з  дитиною, надсилаючи при цьому текстові повідомлення чи
спілкуючись у соціальних мережах, то насправді позбавляєте свою
дитину якісного часу.

3. Залучайте інших

Часто батьки не мають можливости бути з дітьми весь час і по-
требують допомоги інших людей, яким вони можуть довірити до-
гляд за ними. Деяким з батьків щастить мати поблизу членів ро-
дини чи друзів, які готові доглянути їхніх дітей. Добрі ясла, дитя-
чі садки та початкові школи також відіграють вагому роль у житті
деяких сімей. Батьки можуть неохоче звертатися по допомогу до
інших, а надто батьки-початківці, які бояться покинути свою дити-
ну вперше. Усі батьки добре знають, що треба вивчати різні мож-
ливості стороннього догляду за дитиною і ретельно оцінюють без-
пеку та надійність цих можливостей. Завдяки цим зусиллям та
після того як зміцніє довіра батьків, до них прийде не тільки від-
чуття полегшення, але й також відчуття свободи. Як сказала одна
моя подруга: «Мені до вподоби водити дітей у  дитячий садок».
І вона сказала це не тільки як комплімент дитячому закладу, але
висловила радість від того, що має особисту свободу виконувати

19

Якби ж ми це знали, перш ніж стати батьками

інші свої обов’язки. Вона, як і багато батьків, з власного досвіду
знала, що це насправді велике щастя – користатися з  допомоги
у вихованні своєї дитини.

Шеннон і Стівену пощастило мати поруч родину. Бабусі і діду-
сі радо проводять час з онуками (якщо не докучати їм надто часто).
У нас із Керолін не було поруч батьків. Однак ми мали кількох чу-
дових друзів, які радо годилися посидіти з дітьми годину чи дві,
поки в нас були інші справи. Ще одні наші чудові неодружені друзі
залишалися з дітьми, коли ті підросли, і це давало нам з Керолін
змогу відвідувати конференції та вирушати в короткі подорожі.

4. Спрощуйте

Як не крути, життя з дітьми буде напруженим. І коли вони під-
ростають, то життя стає ще напруженішим. Як тільки почнуться
ігри з м’ячем, піаніно і танці, життя більше скидатиметься на ма-
рафон. У певний момент вам доведеться спрощувати. Яких занять
можна позбутися? Життя не повинно минати під постійним тис-
ком. Людський мозок і розум потребують відпочинку і часу, щоб
мати змогу подумати й  натішитися такими простими речами, як
захід сонця, веселка чи птах. Один батько сказав: «Це перша субо-
та за дуже тривалий час, коли мені нема що робити». Нехай поді-
бні суботи бувають у вас частіше!

Коли наша дитина була маленька, Керолін виявила, що неділь-
ний вечір – це чудовий час для перепочинку з  нею. Я ж мав не-
дільні пастирські обов’язки, однак дружину заохочував залишати-
ся вдома. Чи вся моя паства це розуміла? Ні! Але більша її частина
таки розуміла, тому що залишалася вдома також. Культура, навіть
християнська, не повинна мати влади над нашим життям. Ми від-
повідальні перед Богом, а не перед культурою.

5. Вітайте себе з успіхами

Шукайте нагоди підбадьорити одне одного. Зосередивши свою
увагу й  енергію на тому, що добре, ми не тільки підбадьорюємо

20

що народження дітей КАРДИНАЛЬНО ЗМІНЮЄ наш РОЗКЛАД

своїх подругів і дітей та налагоджуємо позитивний зв’язок з ними,
але й також краще бачимо те, що успішно діє. Ми почуваємося так,
наче наші перемоги затьмарюють колишні поразки, і ми віримо, що
здатні впоратися з іншими викликами, які постають перед нами.

Цей перелік ідей, безумовно, не вичерпний. Однак ці ідеї мо-
жуть стати корисним вихідним пунктом тоді, коли ви почнете ро-
зуміти всі переваги й обмеження розкладу життя своєї сім’ї. Я хо-­
тів би, щоб хтось поділився цими ідеями зі мною, перш ніж ми
стали батьками.

ОБГОВОРЕННЯ

1. Поговоріть з парою, у якої в останні шість місяців народила-
ся дитина, і розпитайте про те, як дитина змінила її розклад.

2. Якщо ви обоє працюєте зараз повний робочий день, то чи об-
говорювали питання, як ви могли би змінити свою професій-
ну кар’єру, коли у вас народиться дитина? Чи ви вже ухвалю-
вали якісь рішення?

3. Якщо ви обоє вирішите не відмовлятися від роботи, то які
можливості стороннього догляду за дитиною розглядаєте?

4. Складіть список головних справ, яким кожен з вас присвячує
свій «вільний час» – наприклад, гольф, заняття у спортзалі,
відеоігри, хобі, Фейсбук і так далі. Чи розглядаєте ви можли-
вість відмови від цих занять, коли з’явиться дитина?

5. Складіть обоє список звичайних домашніх обов’язків, які ви
виконуєте регулярно, а також хто саме виконує їх. Зокрема
таких справ, як купівля продуктів, приготування їжі, миття
посуду, підмітання і  пилотяження підлоги, миття туалету
і душу тощо. Чи передбачаєте ви, що котрісь із цих обов’язків
перебиратимете на себе?

6. Наскільки ви готові на особисті жертви заради користи своєї
дитини?

21

Зміст

ПЕРЕДМОВА .....7
ВСТУП .....9

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ .....13
Що народження дітей кардинально змінює наш розклад

РОЗДІЛ ДРУГИЙ .....22
Що діти коштують дорого

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ .....35
Що всі діти різні

РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ .....46
Що привчання до горщика – це не жарти

РОЗДІЛ П’ЯТИЙ .....55
Що діти потребують обмежень

РОЗДІЛ ШОСТИЙ .....68
Що емоційне здоров’я дітей не менш важливе, ніж фізичне

РОЗДІЛ СЬОМИЙ .....82
Що наш приклад має великий вплив на дитину

РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ .....94
Що іноді батькам треба просити пробачення
164

Зміст

РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТИЙ .....107
Що соціальні навички не менш важливі, ніж успіхи в навчанні

РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ .....120
Що батьки відповідальні за освіту дитини

РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ .....133
Що подружжя не зможе жити на автопілоті

РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ .....146
Що діти можуть подарувати велику радість

ЕПІЛОГ .....157
ПОДЯКА .....161
ПРИМІТКИ .....162