Vidnaydenia plidnosty

іднайдення

плідности

Путівник для подружніх пар,
що мають труднощі

на шляху до батьківства

Серію засновано у 2006 році

Зореслава Городенчук, Валентина Савчак,
Ольга Окіс-Бондаренко, Маріанна Ісайська,

Галина Кришталь

Львів
Видавництво “Свічадо”

2021

ЗМІСТ

Передмова.......................................................................................................... 7

Розділ 1. Передавання життя....................................................................... 9
Чоловіча статева система............................................................................. 9
Жіноча статева система.............................................................................. 15
Вагітність......................................................................................................... 31
Література....................................................................................................... 32

Розділ 2. Біомаркери плідности................................................................ 33
Виділення зі статевих шляхів.................................................................. 34
Базальна температура тіла........................................................................ 46
Стан і положення шийки матки.............................................................. 47
Застосування методів розпізнавання плідности у допомозі

подружжям із репродуктивними розладами................................. 50
Роль чоловіка................................................................................................. 55
Література....................................................................................................... 57

Розділ 3. Знижена плідність і неплідність.............................................. 59
Субоптимальний цикл, або ж цикл у «режимі збереження

енергії»........................................................................................................ 59
Субоптимальний цикл на карті спостереження................................ 64
Що таке стрес і як він впливає на жіночий цикл?............................ 71
Чи можливо опанувати «полікістоз»?.................................................. 75
Ендометріоз.................................................................................................... 81
Непрохідність маткових труб................................................................... 85
Плідність і вік................................................................................................ 87
Чоловічий чинник........................................................................................ 89
Література....................................................................................................... 94

Розділ 4. Стиль життя і плідність.............................................................. 95
Чинники, які впливають на плідність................................................... 95
Харчування як чинник впливу на плідність.....................................109
Фізична активність....................................................................................132
Шкідливі звички та плідність................................................................133
Література..................................................................................................... 145

Розділ 5. Природні репродуктивні технології.....................................147
Напротехнологія......................................................................................... 147
Відновна репродуктивна медицина.....................................................155
Література..................................................................................................... 165

Розділ 6. Штучні репродуктивні технології.........................................166
Що таке штучні репродуктивні технології?......................................166
Маніпуляції зі статевими клітинами та ембріонами......................169
Статистика ДРТ..........................................................................................175
Небезпеки ДРТ............................................................................................177
Шанси на батьківство після невдалих ДРТ......................................181
Література..................................................................................................... 183

Розділ 7. Моральні питання штучних репродуктивних
технологій і лікування неплідности..................................................186

Розділ 8. Невигадані історії......................................................................206

ПЕРЕДМОВА

Усвідомлене батьківство і материнство спонукає нас із розумінням
та відповідальністю ставитися до дару плідности. Адже саме за­
вдяки йому ми маємо шанс стати батьками і у співпраці з Творцем
дарувати життя новій людині.

Чим тоді для нас є плідність? Про неї ми читаємо у Книзі Буття:
«І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її;
чоловіком і жінкою сотворив їх. І благословив їх Бог і сказав їм:
„Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю…”» (Бут. 1, 27-28).
Отож, створюючи людину, Творець обдаровує її плідністю і пер­
шим завданням проголошує: «Будьте плідні й множтеся і напов­
няйте землю…». З цієї цитати розуміємо, що саме через плідність
людина здатна виконати те перше завдання, яке Творець поставив
перед нею. І що саме таким був задум Бога.

Тепер погляньмо на цей Божий дарунок очима сучасних людей.
На перший погляд, плідність – це те, чого ми бажаємо, бо прагнемо
бачити продовження нашого роду з народженням дітей, онуків та
правнуків. Також вона допомагає зреалізувати свої батьківські та
материнські покликання. Мабуть, для кожного подружжя є власні
бажання і очікування, які вони хочуть зреалізувати завдяки плід­
ності. Я не опишу тут їх усіх. Та хочу ствердити факт, що плідність
є бажаною для багатьох із нас, сучасних людей. Але також є і проти­
лежний погляд на плідність. Це дарунок, який не завжди потрібний
нам і часом є зайвим. Багато сучасних подружжів навіть боять­ся
цієї плідности і живуть з постійним страхом перед «небажаною
вагітністю».

Є й подружжя, які прагнуть плідности, але не знають, як її від­
найти. Часто такі подружжя вважають себе неплідними. Як свід­
чать статистичні дані, насправді йдеться не про неплідність, а про
знижену плідність. І тут важливо дослідити особливості діяльнос­
ти власної статевої системи і пізнати свою плідність, а також від­
найти ті чинники, які мають негативний вплив на неї. Проблема ж
тотальної зайнятости породила один із трендів сьогодення – брак
часу. Тепер ми намагаємося не витрачати багато часу на різні дослі­
дження, особливо якщо за нас це зробили інші. У такому випадку

ми використовуємо готові пропозиції і думаємо, що ухвалюємо
важливі рішення. Насправді все це, що нам пропонують, обмежує
наш погляд і вибір. Адже є й інший шлях, коли ми самі дослідимо,
вивчимо і зрозуміємо наше тіло загалом і плідність зокрема, її ритм
та особливості. Тоді ми не лише вибиратимемо запропоновані нам
рішення, а й самі будемо прописувати можливі варіанти.

Книга, яку тримаєте у руках, проведе вас дорогою пізнання
власного тіла. Також вкаже на чинники, що негативно впливають
на нашу плідність. І найважливіше – відкриє для читача нові го­
ризонти сучасних досягнень медицини у сфері лікування зниженої
плідности, які є справді лікувальними методиками і не суперечать
моральним засадам. Завдяки фаховим авторам науковий матеріал
викладено доступною і зрозумілою мовою. Ця книга буде чудовою
знахідкою для тих, хто має бажання вивчати і досліджувати власну
плідність, хто хоче віднайти цей дар.

Олеся Кука,
директорка Інституту родини та подружнього життя УКУ,
інструкторка симпто-термального методу розпізнавання плідности

Розділ 1

Передавання життя

У біологічному аспекті людина є статевою істотою, тобто переда­
вання життя здійснюється шляхом злиття материнської і батьків­
ської статевих клітин. Статеві клітини (сперматозоїди у чоловіків
та яйцеклітини у жінок) утворюються у статевих залозах. Статеві
залози (і також статеві клітини) закладаються в організмі люди­
ни у перші місяці внутрішньоутробного життя і певною мірою
починають функціонувати ще до народження. В цей період вони
виділяють гормони, які мають принципове значення для розвитку
дитини відповідно до її статі. Натомість статеві клітини дозрівають
і починають виділятися щойно з початком статевого дозрівання.

Чоловіча статева система

Чоловічі статеві клітини

Чоловічі статеві клітини – сперматозоїди – утворюються в чоло­
вічих статевих залозах, або яєчках (рис. 1-1). Маса одного яєчка –
12‑25 грамів. Яєчка розташовані трохи нижче черевної порожни­
ни, у шкі­ряній складці – калитці. Таке розташування принципово
важливе для нормального розвитку сперматозоїдів, оскільки вони
по­требують для дозрівання трохи прохолоднішого середовища
(близь­ко 35° С), ніж температура тулуба, яка становить близько
37° С.

Яєчка відділені одне від одного сполучнотканинною перегород­
кою. Звичайно праве яєчко розташоване трохи вище, ніж ліве. Та­
кож яєчка можуть трохи відрізнятися за розмірами, що є цілком
нормальним явищем.

Тканина яєчка поділяється на близько 300 часточок. Часточки
складаються зі звивистих канальців, у яких розвиваються сперма­
тозоїди. Далі канальці тягнуться у порожнисту систему, в якій нако­
пичуються і дозрівають сперматозоїди перед виходом з орга­нізму –
так званий придаток яєчка. Загальна довжина канальців становить
близько 70 см.

сечовий міхур
сфінктер сечового
міхура

сім’яний пухирець
передміхурова
залоза (простата)
сім’явиносна
протока

сечівник

прутень
над’яєчко

яєчко

голівка прутня

калитка

Рис. 1-1. Схема чоловічих статевих органів.

Інші відділи статевої системи чоловіка

Сперматозоїди, які утворилися у канальцях яєчок, далі прямують
у придатки яєчок, де можуть перебувати від 1 до 3 тижнів. У цьому
середовищі мало кисню і фруктози, що забезпечує неактивний стан
сперматозоїдів та сприяє тривалому збереженню їх життєздатности.

Далі кожен придаток яєчка продовжується в сім’явивідну прото-
ку. Довжина її становить 40-45 см, а діаметр – до 2,5 мм. Ці протоки
прямують до сечового міхура і передміхурової залози (простати) та
в нижньому відділі об’єднуються із протоками сім’яних пухирців,
утворюючи сім’явикидні протоки. У цих відділах статевих шляхів
сперматозоїди об’єднуються із рідиною, яку виділяють простата та
сім’яні пухирці, та утворюють чоловіче насіння, або сперму. Рідина,
яку продукують простата та сім’яні пухирці, містить низку речовин

10

(зокрема цинк та фруктозу), які надають сперматозоїдам рухливос­
ти. Завдяки скороченням мускулатури цих проток сперма виштов­
хується під час статевого акту або нічного сім’явиливу (полюції)
в сечовивідний канал (сечівник), який проходить через прутень (ста­
тевий член), і через отвір на голівці прутня виділяється назовні.

Чоловіче насіння, або сперма

Сперма, або чоловіче насіння чи еякулят, складається із спермато­
зоїдів та рідкої частини.

Сперматозоїд – це чоловіча статева клітина, яка здатна само­
стійно рухатися. Довжина її – близько 50 мікрон. Цю клітину не
видно неозброєним оком, проте її можна побачити через звичай­
ний світловий мікроскоп. Сперматозоїди утворюються із так зва­
них клітин Сертолі, якими вистелені канальці яєчок. Існує і цикл
розвитку сперматозоїда – період від його утворення в результаті
поділу до остаточного дозрівання триває три місяці. Сперматозоїди
починають утворюватися в період статевого дозрівання, і цей про­
цес триває до глибокої старости. Отже, загалом чоловік є плідний
постійно, протягом усього свого дорослого життя.

Сперматозоїд складається із голівки, шийки і хвоста (рис. 1-2).
У голівці сперматозоїда міститься ядро із 23 хромосомами – тією
половиною хромосомного набору, який отримує дитина від бать­
ка. Спереду на голівці є акросома – гранула, яка містить фермен­
ти, що забезпечують руйнування оболонки яйцеклітини. Шийка
сперматозоїда є енергетичною станцією, яка забезпечує рух, а хвіст
є органом руху.

Завдяки такій будові сперматозоїд дуже рухливий. Рухливість
сперматозоїда, проте, короткотривала, оскільки запас поживних

3 21

Рис. 1-2. Мікроскопічне зображення сперматозоїда:
1 – голівка, 2 – шийка, 3 – хвостик.

11

речовин у його цитоплазмі мінімальний. Саме тому тривалість
життя сперматозоїда суттєво залежить від середовища, в якому
він перебуває. Зокрема, в організмі чоловіка сперматозоїд живе до
3 місяців, у піхві жінки – від 30 хвилин (за відсутности цервікаль­
ного слизу) до кількох днів (за наявности якісного цервікального
слизу).

Рідка частина сперми, чи сім’яна рідина, утворюється за рахунок
виділень сім’яних пухирців, простати та куперових залоз (останні
відкриваються в сечовивідний канал). Об’єм її у людини звичайно
становить кілька мілілітрів. Сім’яна рідина має лужну реакцію, яка
забезпечує виживання і рухливість сперматозоїдів. У сім’яній рі­
дині містяться численні органічні речовини та мікроелементи, які
забезпечують виживання та рухливість сперматозоїдів. Це цинк,
фруктоза, глюкоза, аскорбінова кислота, холестерин, спермін, по­
зитивні та негативні іони тощо.

Нормальні параметри чоловічого насіння

Уявлення про нормальні параметри чоловічого насіння з часом
змінюються, і за останні десятиліття можна спостерігати рух у на­
прямку до зниження показників порівняно з тими, які вважали
нормою в минулому тисячолітті.

Параметри нормального чоловічого насіння за критеріями Світової
організації здоров’я, 2010 рік

Показник Значення

Об’єм еякуляту 1,5 мілілітра і більше

Концентрація сперматозоїдів 15 мільйонів у 1 мілілітрі й більше

Загальна кількість спермато­ 39 мільйонів і більше
зоїдів в еякуляті

Рухливість сперматозоїдів 40% і більше

(прогресивний + непрогресив­

ний рух)

Із нормальною морфологією 4% від усіх сперматозоїдів і біль­ше

12

Тепер для оцінки якости сперми у практичній медицині застосо­
вують критерії Світової організації здоров’я за 2010 рік. Ці критерії
базуються на дослідженні Trevor G. Cooper і співавторів (2010), яке
охоплювало дані про параметри сперми, отриманої від 4500 плід­
них чоловіків із 14 країн світу на чотирьох континентах. При цьому
автори базувалися на параметрах сперми тих чоловіків, які зачали
дитину не більш ніж за 12 місяців перед обстеженням, відкинувши
при цьому 5% найгірших результатів.

Чоловічі статеві гормони

У сполучній тканині, яка міститься у проміжках між канальця­
ми яєчка, розташовані так звані клітини Лейдига, які виконують
гормональну функцію. Ці клітини продукують чоловічі статеві
гормони – андрогени, із яких основний – тестостерон. Чоловічі
статеві гормони стимулюють розвиток чоловічих статевих органів
та вторинних статевих ознак (зокрема, чоловічі пропорції тіла та
типовий для чоловіка ріст волосся на певних ділянках, ріст волосся
на обличчі, зниження тембру голосу); сприяють також росту кіс­
ток та м’язів. У внутрішньоутробний період тестостерон спрямовує
розвиток статевих органів дитини за чоловічим типом (натомість
за його браку розвиваються жіночі статеві органи).

Потрапляючи в тканини-мішені, тестостерон перетворюється
в найбільш активний андроген – дигідротестостерон, а також у не­
великій кількості в жіночий статевий гормон – естрадіол. Треба
зауважити, що невелика кількість жіночих статевих гормонів зав­
жди утворюється в організмі чоловіка, й вони виконують важливі
функції (зокрема, відповідають за живлення нервових клітин, які
розташовані у мозку). З іншого боку, надмір жіночих гормонів по­
гіршує функції організму чоловіка. Це стосується як плідности та
спроможности до подружнього акту, так і здоров’я загалом.

Варто зауважити, що перетворення тестостерону в естрадіол
відбувається здебільшого в жировій тканині, а отже, надмір естро­
генів в організмі чоловіка має прямий зв’язок із зайвою масою тіла
(на щастя, цей чинник можна регулювати).

13

Регуляція діяльности чоловічої статевої системи

Діяльність чоловічої статевої системи регулюють частини голов­
ного мозку, які мають назви гіпоталамус та гіпофіз. Гіпоталамус
виділяє нейрогормони, які впливають на центральну ендокринну
залозу, також розташовану у головному мозку, – гіпофіз. Своєю
чергою гіпофіз утворює основні гормони, які регулюють функ­
цію яєчок – фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), який впливає
го­ловним чином на утворення сперматозоїдів, та лютеїнізуючий
гормон (ЛГ), який відповідає за утворення чоловічих статевих гор­

гіпоталамус внутрішні та зовнішні
гіпофіз сигнали

фолікулостиму­люючий
гормон (ФСГ)

лютеїнізуючий гормон
(ЛГ)

яєчко тестостерон

Рис. 1-3. Регуляція функції чоловічих статевих залоз.

монів. Під дією ФСГ і ЛГ відбувається утворення та дозрівання
сперматозоїдів (рис. 1-3).

Треба зауважити, що виділенню гіпоталамічних гормонів влас­
тиві добові ритми. Це зумовлює добові коливання рівнів статевих
гормонів в організмі. Зокрема, відомо, що найвищі рівні андро­
генів спостерігаються в організмі чоловіка у другій половині ночі
й зранку. Практичний висновок із цього полягає в тому, що саме
в цей період доби у чоловіка виникає найбільш виражений стате­
вий потяг.

14

Між виділенням нейрогормонів гіпоталамусом, гонадотропних
гормонів гіпофізом та тестостерону яєчками існує зворотний
зв’язок. Високий рівень тестостерону гальмує утворення гіпотала­
мічних і гіпофізарних гормонів, що спричинює слабшу стимуляцію
тих клітин яєчок, які утворюють чоловічі статеві гормони. Навпа­
ки, зниження концентрації тестостерону призводить до посиленого
утворення гіпоталамічних і гіпофізарних гормонів та посилення
гормональної функції яєчок. Отже, завдяки зворотному зв’язку
концентрація тестостерону та утворення сперматозоїдів перебу­
вають на більш-менш однаковому рівні.

Треба, однак, враховувати, що введення тестостерону або інших
речовин із андрогенною активністю може ослабити центральну сти­
муляцію яєчок, призвести до пригнічення сперматогенезу та навіть
зменшення статевих залоз. Часто таке відбувається при застосуван­
ні тестостерону чи так званих анаболічних стероїдів, як це буває при
бажанні досягнути ексклюзивного вигляду тіла та розвитку м’язів.

Жіноча статева система

Жіночі статеві клітини

Жіноча статева клітина називається яйцеклітиною (рис. 1-4). Це
найбільша клітина людського тіла, яка має розмір 130-150 мікро­

ядро з ядерцем

блискуча зона промениста
корона
промениста
корона цитоплазма

Рис. 1-4. Схематичне зображення яйцеклітини.

15

метрів (за розмірами відповідає крапці, яку можна поставити на
папері дуже тонко заструганим олівцем). Вона містить усі ком­
поненти, необхідні будь-якій живій клітині. У ядрі яйцеклітини
міститься половинний набір хромосом, а саме – 23 хромосоми, які
передають генетичну інформацію від матері її синові або доньці.
Однак вплив спадковости матері не обмежується її генетичним на­
бором. Відомо, що суттєво впливають на формування дитини і ті
структури, які є у цитоплазмі яйцеклітини, зокрема мітохондрії.

Жіночі статеві залози

Яйцеклітини розташовані у жіночих статевих залозах, які мають
назву яйники (рис. 1-5). Яйник – парний орган, розташований в че­
ревній порожнині на бокових стінках живота, по­близу клубових
судин. Він має сплющену овальну форму та відносно фіксований
у своєму розташуванні кількома зв’язками, які прикріплюються до
стінок таза та матки. Маса одного яйника становить 5-8 г. У ньому

тіло м’яз матки маткова
матки (міометрій) труба

яйник

фолікули яйника слизівка матки
шийка матки
крипти
шийки матки піхва
зовнішні
статеві органи

Рис. 1-5. Схема жіночих статевих органів.
16

розрізняють зовнішній кірковий шар, який містить яйцеклітини
та структури, що їх оточують, та внутрішній сполучнотканинний
шар, який містить судини і нерви.

Яйник – це дуже динамічний орган, у якому відбуваються ак­
тивні зміни протягом усього життя жінки. Яйцеклітини утворю­
ються на дуже ранніх етапах внутрішньоутробного розвитку. Вони
відділяються від решти клітин вже на третьому тижні після зачат­
тя. Розташовані спочатку у плодових оболонках, жіночі статеві
клітини швидко мігрують у тіло дитини і розташовуються у тих
структурах, де будуть розвиватися яєчники. Процес утворення жі­
ночих статевих клітин активно відбувається у перші місяці вагіт­
ности і завершується приблизно на 5 місяці. Найбільша кількість
їх спостерігається у віці 20 тижнів від зачаття та становить близько
2 мільйонів. Після цього нові яйцеклітини більше не утворюються,
а ті, що є, перебувають у стані спокою аж до статевого дозрівання.

Кожна яйцеклітина розташована в особливій анатомічній
структурі, яка має назву фолікул (рис. 1-6). Фолікул – це наповне­
ний рідиною пухирець, оболонка якого складається із так званих
зернистих клітин. Саме зернисті клітини утворюють жіночі статеві
гормони у процесі росту і дозрівання фолікула.

У новонародженої дівчинки є близько 700 тисяч фолікулів,
із яких на початок періоду статевого дозрівання залишається

сполучна тканина

шар зернистих
клітин

яйценосний горбик
яйцеклітина

Рис. 1-6. Схематична будова зрілого (передовуляторного) фолікула.

17

близько 300 тисяч. У дітородному віці яйник жінки може містити
від 260 до 470 тисяч фолікулів, а після настання менопаузи – лише
100-1000. Треба зауважити, що із численних фолікулів, які розпочи­
нають свій розвиток протягом життя жінки, овуляції досягає лише
невелика кількість – менше 1%. Решта фолікулів не досягають ову­
ляції, проте виконують дуже важливу гормональну функцію.

Сукупна кількість яйцеклітин, які є в яйнику, характеризує так
званий яйниковий резерв. Яйниковий резерв залежить від дуже ба­
гатьох чинників, передовсім генетичних. Що більший цей резерв,
то довшою є тривалість дітородного віку жінки і то пізніше настає
менопауза.

Важливо пам’ятати
Кількість яйцеклітин у яйнику жінки неможливо збільшити.
Будь-які шкідливі чинники, які впливають на організм на внут­
рішньоутробному етапі розвитку або після народження, мо-
жуть пошкодити яйниковий резерв і призвести до суттєвих
розладів плідности. Через це треба уникати будь-яких шкідли­
вих впливів під час вагітности (зокрема, не приймати без об­
ґрунтованої потреби ліків), оскільки це може спричинити роз-
лади формування статевих клітин у дитини.

Жіночі статеві гормони

У дітородному віці яйники жінки утворюють три групи статевих
гормонів:

– естрогени;
– андрогени;
– прогестерон.

Естрогени – це власне жіночі гормони, які виділяє головним чином
фолікул у період його росту і дозрівання. Основний і найбільш ак­
тивний із них – це 17ß-естрадіол. Концентрація цього гормона за­
лежить від фази циклу і може змінюватися із дня на день, коливаю­
чись у десять і більше разів (рис. 1-7). Найнижча його концентрація
під час менструації (близько 50 пікограм на мілілітр), найвища –

18

Менструація естрогени естрогенипрогестерон Менструація
Овуляція

прогестерон тестостерон

ДНІ
ЦИКЛУ 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 22 24 26 28

Рис. 1-7. Коливання рівнів статевих гормонів
упродовж менструального циклу.

перед овуляцією (до 600 пікограм на мілілітр). Інші два естроге­
ни – естрон і естріол – мають значно нижчу активність. Естріол
має найважливіше значення в менопаузі й утворюється шляхом
перетворення чоловічих гормонів (андрогенів) у деяких тканинах
тіла (зокрема жировій). Естрон є продуктом обміну 17ß‑ест­радіолу
в печінці. Він має дуже низьку естрогенну активність, однак ви­
конує важливу функцію, оскільки блокує рецептори ендометрію і
запобігає його надмірному розростанню.

Андрогени (зокрема тестостерон) утворюються в яйнику як сиро­
вина для утворення 17ß-естрадіолу. Концентрації андрогенів коли­
ваються протягом циклу, що відповідає коливанням концентрації
естрогенів (рис. 1-7). Найнижчі рівні тестостерону спостерігаються
на початку циклу, найвищі – перед овуляцією. Треба зауважити, що
андрогени виконують в організмі жінки багато важливих функцій,
зокрема – регулюють статевий потяг. Високі концентрації андро­
генів у період, близький до овуляції, є тим біологічним механізмом,
який заохочує жінку до подружнього акту саме в період оптималь­
ної плідности й у такий спосіб підвищує шанси на зачаття. Крім
того, андрогени регулюють загальний тонус організму жінки та її
емоційний стан. Адекватна концентрація андрогенів дуже важли­
ва для стабільного настрою жінки та запобігає депресії. Натомість
дефіцит андрогенів (а також їх надлишок) вважають супутниками
емоційних розладів.

19

Прогестерон – це гормон, який утворюються в основному жовтим
тілом у післяовуляторну фазу циклу (рис. 1-7). У першій фазі цик­
лу (фазі росту фолікула) концентрації прогестерону дуже низькі
і становлять менше 1 нанограма на мілілітр. Ці мізерні кількості
прогестерону виділяють надирники, починаючи з періоду статево­
го дозрівання і протягом усього дальшого життя жінки. У період
фази жовтого тіла концентрація яйникового прогестерону досягає
20-30 нанограмів на мілілітр, що є необхідним для нормального
розвитку ендометрію, щоб забезпечити імплантацію та розвиток
дитини у ранні терміни вагітности. Наприкінці циклу концентра­
ція прогестерону знову знижується; це призводить до змін крово­
постачання слизівки матки та її відшарування, що проявляється
менструацією.

Естрогени – це гормони, які утворюються та проявляють свій
вплив на організм жінки в основному до овуляції, тобто у період
росту і дозрівання фолікула; натомість прогестерон – це гор­
мон, який виділяється і діє після овуляції.

Регуляція функції яйників

Функція яєчника регулюється гіпоталамусом та гіпофізом (рис. 1-8).
Гіпоталамус у жінок також виділяє нейрогормони в пульсуючому
режимі, проте на відміну від чоловіків у гіпоталамусі жінок є крім
добового також і циклічний ритм виділення нейрогормонів. У цій
регуляції відіграє важливу роль зворотний зв’язок, в якому беруть
участь гормони гіпоталамуса, гіпофіза і яйників (рис. 1-9). Основ­
ну роль тут відіграє 17ß-естрадіол. Такий зворотний зв’язок має
додатну і від’ємну складову, а саме:

– за високої концентрації естрадіолу гальмується виділення
гормонів гіпоталамуса і гіпофіза (ФСГ і ЛГ), що спричинює
ослаблення стимуляції яєчника;

– за низької концентрації естрадіолу посилюється утворення
гіпоталамічних і гіпофізарних гормонів, що посилює стиму­
ляцію яєчника, ріст фолікула і утворення естрадіолу.

20

внутрішні гіпоталамус
та зовнішні гіпофіз
сигнали

фолікулостиму­
люючий гормон
(ФСГ)

лютеїнізуючий Хоріонічний
гормон (ЛГ) гонадотропін (ХГ) –
пролактин виділяється під час
естрогени вагітности
прогестерон

яйник

Рис. 1-8. Регуляція функції жіночих статевих залоз.

фолікулярна близький до фаза
фаза овуляції період жовтого тіла

Менструація Менструація

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Дні циклу

Фолікулостимулюючий Лютеїнізуючий Естрадіол Прогестерон
гормон (ФСГ) гормон (ЛГ)

Рис. 1-9. Гіпофізарні та яєчникові гормони
упродовж менструального циклу.

21

Треба зауважити, що такий зворотний зв’язок модулює низка
гормоноподібних речовин, які виробляються в різних системах та
тканинах організму: травному каналі, жировій тканині, імунній
системі тощо. Це активін, інгібін, інсулін та інсуліноподібні фак­
тори росту, інтерлейкіни та інші. Не можна оминути увагою і ті
речовини, які утворюються у певних відділах головного мозку (ен­
дорфіни, кіспестини тощо). Ці речовини виділяються у відповідь
на різноманітні ситуації, в які потрапляє організм. Типовими мо­
дуляторами активности осі гіпоталамус-гіпофіз-яйники є стрес,
харчування та фізична активність. Ці події в кінцевому результаті
можуть змінювати активність статевих залоз, спричинюючи стан
оптимальної чи зниженої плідности.

Інші відділи жіночої статевої системи

Маткові (фаллопієві) труби – це парний орган, у який потрапляє
яйцеклітина після її виходу з яєчника, та місце, де вона зустрічаєть­
ся зі сперматозоїдами. Це протоки циліндричної форми, довжина
яких – 12-15 см, а просвіт коливається від 2 до 4 мм. З одного кінця
просвіт маткової труби через вузький матковий отвір сполучений
з порожниною матки, з другого боку він відкривається в черевну
порожнину поблизу яйника. На цьому кінці маткова труба закін­
чується довгими і вузькими торочками у вигляді пальців, які віль­
но рухаються, тому можуть сягнути до яйника під час овуляції,
захопити вивільнену яйцеклітину та спрямувати її всередину мат­
кової труби. Саме тут відбувається зачаття нової людської особи.
Через маткову трубу дитина потрапляє в матку.

Зі середини маткові труби вкриті війчастим епітелієм, війки
якого коливаються у бік матки і спрямовують туди яйцеклітину.
Просуванню яйцеклітини і дитини (у випадку, якщо відбулося за­
чаття) до матки також сприяє скорочення м’язового шару стінки
маткової труби.

Матка – непарний порожнистий мішкоподібний орган, в якому
живе і розвивається дитина до свого народження і який бере участь
у пологах. Вона має форму груші, стиснутої в передньо-задньому
напрямі.

22

У дорослої жінки довжина матки становить приблизно 7-8 см,
ширина близько 4 см, вага 40-50 г – у жінок, які не народжували,
і 80-90 г у жінок, які народжували.

Стінку матки утворюють три оболонки:
– листок очеревини, який вкриває матку з боку черевної порож­

нини;
– м’язова оболонка – міометрій – найгрубший шар стінки мат­

ки, яка бере участь у пологах;
– слизова оболонка – ендометрій, товщина якого становить

3‑18 мм, залежно від фази циклу. Ця оболонка складається
із двох шарів: функціонального і базального. Стан ендометрію
матки змінюється залежно від фази менструального циклу.
У матці розрізняють такі три частини: дно матки – верхня випук­
ла частина, яка виступає над лінією входу в матку маткових труб,
що переходить в тіло матки, яке має конусоподібну форму і зву­
жується донизу, переходячи в перешийок і далі в шийку матки.

Шийка матки має близько 2 см довжини. Всередині шийки матки
проходить канал, який називають цервікальним каналом. Слизова
оболонка, що вистилає канал шийки матки, формує так звані крип­
ти (пальмоподібні складки), які запобігають легкому проникненню
в порожнину матки вмісту піхви. Крипти також служать резервуа­
ром для сперматозоїдів. За наявности плідного слизу сперматозої­
ди можуть жити там 3-5 і навіть до 7 діб. Слизова оболонка каналу
шийки матки продукує слиз двох типів: плідного і неплідного.

Шийка матки відкривається у піхву. Це еластична м’язова труб­
ка довжиною близько 10 см. Цей орган приймає сперму під час
статевого акту, є частиною родових шляхів під час пологів, є шля­
хом виведення менструальних та післяродових виділень, а також
шийкового слизу.

Далі розміщені зовнішні статеві органи жінки: присінок піхви, ді­
воча перетинка, клітор та великі й малі статеві губи. У товщі вели­
ких статевих губ є великі присінкові (бартолінієві) залози, секрет
яких змащує зовнішні статеві органи і полегшує статевий акт.

23

Циклічні зміни в яйнику

Ріст фолікулів

Фолікули, які утворюються в яйнику на ранніх етапах внутрішньо­
утробного розвитку, до періоду статевого дозрівання перебувають
у відносно неактивному стані. Зрештою, частина із них починає
рости, продукуючи невеликі кількості жіночих статевих гормонів,
однак цей ріст відбувається дуже повільно і не досягає рівня до­
зрівання.

Активний ріст фолікулів відбувається з початком статевого до­
зрівання. При цьому фолікул, який росте, змінюється за розміра­
ми, зернисті клітини, що формують його оболонку, змінюють свою
форму із плоскої на кубічну, а фолікул покривається так званою
блискучою оболонкою, яка захищає яйцеклітину від можливих
пошкоджень.

Треба зауважити, що проміжок часу від початку росту конкрет­
ного фолікула до овуляції досить довгий. Загалом, вважають, що
фаза повільного росту триває близько року. Ця фаза росту фоліку­
ла автономна і регулюється низкою білкових речовин, які утворю­
ються в самому яйнику. Серед цих речовин важливу роль відіграє,
зокрема, так званий антимюллерів гормон (АМГ), який звичайно
використовують як біохімічний показник, що вказує на яєчнико­
вий резерв. Після фази повільного росту настає фаза активного
росту фолікула. Ця фаза залежить від дії гормонів гіпофіза, триває
близько 50 днів і звичайно закінчується овуляцією.

Важливо пам’ятати
Антимюллерів гормон, хоч і вказує на резерв яйцеклітин у яйни­
ках, не є автоматичним відображенням шансів на зачаття ди-
тини. Відомо, що вагітність може настати природним шля­хом
навіть при дуже низьких показниках АМГ.

Овуляція

На початку менструального циклу фолікулостимулюючий гормон
(ФСГ) призводить до росту в яйнику групи фолікулів (рис. 1-10).
Звичайно таких фолікулів від 5 до 15. Один фолікул із цієї групи

24

яйник ріст фолікула овуляція жовте тіло

слизівкаматки

дні циклу 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 22 24 26 28

Менструація Плідний період Менструація

Рис. 1-10. Послідовні стадії росту
і перетворень фолікула у яйнику упродовж циклу.

випереджає усіх інших (стає домінантним) і розвивається у зрі­
лий фолікул зі зрілою яйцеклітиною всередині. Науковці вияви­
ли, що вибір домінантного фолікула відбувається ще до початку
його активного росту, а саме в перші дні менструального циклу.
Ріст та дозрівання фолікула у яйнику, які відбуваються під дією
ФСГ, модулюються білками, що утворюються в яйнику, зокрема,
інгібінами і активінами, фолістатином тощо. Зрілий фолікул, який
ще має назву ґраафів пухирець – це куляста структура діаметром
близько 2 сантиметрів, яку добре видно при ультрасонографічно­
му дослідженні. Під час овуляції оболонка фолікула розривається,
а яйцеклітина під невеликим тиском рідини, яка міститься у фолі­
кулі, виходить у черевну порожнину. У цей час ворсини маткової
труби підходять близько до яйника, захоплюють яйцеклітину
і проштовхують її усередину маткової труби.

Фолікули, що ростуть, продукують жіночі статеві гормони
естрогени. Їх концентрація поступово зростає, і в певний момент,
приблизно за 24 години до овуляції, настає пік концентрації естро­
генів. Така їх концентрація сприяє тому, що клітини гіпофіза проду­
кують ЛГ. Концентрація його стрімко зростає. Водночас в оболонці
фолікула різко зростає кількість рецепторів до ЛГ, який ініціює
розрив фолікула – овуляцію. Оболонка фолікула, що розірвався,

Рецептори – це специфічні білки, які утворюються на клітинній стінці
та забезпечують реакцію клітин і тканин на певні гормони.

25

під дією цього ж ЛГ перетворюється в жовте тіло. Пік концентрації
ЛГ спостерігається приблизно за 36 годин до овуляції.

Овуляція – це момент розриву зрілого фолікула і виходу яйце­
клітини в черевну порожнину жінки. Це кульмінаційний момент
овуляторного циклу. Овуляція у циклі завжди від­бувається
лише один раз. Якщо в одному менструальному циклі дозріває
кілька яйцеклітин, то усі вони виходять з фолікулів протягом
однієї доби.

Після овуляції яйцеклітина живе недовго – до 24 годин. Протя­
гом цього часу вона може бути запліднена. Однак найбільшу здат­
ність до запліднення вона має протягом перших 12 годин. Якщо
запліднення в цей час не відбулося, то яйцеклітина гине.

Жовте тіло

На тому місці, де розірвався фолікул, залишається заповнене
кров’ю заглиблення. Тут формується жовте тіло, розміри якого
досягають трохи більше сантиметра. Утворення жовтого тіла су­
проводжується активним ростом судин в оболонці фолікула, який
розірвався, та накопиченням у цьому місці холестерину, що є си­
ровиною для утворення прогестерону. Прогестерон утворюється
тими ж клітинами, які у фазу розвитку фолікула утворювали естро­
гени і які змінили свою функцію у процесі утворення жовтого тіла.
Жовте тіло в нормі функціонує 12-16 (не менше 10) днів. У цей
час в організмі жінки виділяється 25-50 мг прогестерону на добу.
Після завершення своєї функції жовте тіло проходить зворотний
розвиток і з часом розсмоктується.

Прогестерон разом із естрогенами, концентрація яких у це час
ще висока, пригнічують гормональну активність гіпофіза, і концен­
трація ФСГ та ЛГ повертається до базального рівня.

Коли жовте тіло в’яне, концентрація прогестерону знижуєть­
ся, і цикл завершується менструацією (місячкою, менструальною
кровотечею).

Одночасно із зниженням концентрації яйникових гормонів гі­
поталамус виділяє нейрогормон, який знову стимулює виділення

26

ФСГ гіпофізом. Це відбувається в останні дні перед менструацією.
Цикл повторюється.

Якщо відбулося зачаття, жовте тіло продовжує утворювати про­
гестерон, і його рівень у крові не знижується. Зворотний розвиток
жовтого тіла блокується хоріонічним гонадотропіном – білком,
що його виділяють клітини зародка, які пізніше перетворюються
в плодові оболонки (трофобласт). Цей білок виявляють у крові
жінки вже на 8 день після овуляції, тобто з перших днів після за­
чаття. Після імплантації зародка в материнському лоні менстру­
альне жовте тіло розростається до 2 см і перетворюється у жовте
тіло вагітности. Воно продовжує свою функцію протягом перших
3-х місяців вагітности. Пізніше цю гормональну функцію виконує
плацента.

Циклічні зміни в матці

Водночас із циклічними змінами в яйниках відповідні зміни від­
буваються і в матці (рис. 1-10). На початку циклу (під час мен­
струації) слизова оболонка матки дуже тонка і складається лише
з базального шару. Під дією естрогенів у першій фазі циклу відбу­
вається відростання функціонального шару слизівки. До моменту
овуляції слизова оболонка має товщину близько пів сантиметра на
кожній зі стінок матки. Ріст ендометрію припиняється приблизно
через 3 дні після овуляції.

Після овуляції під впливом прогестерону у слизівці матки від­
буваються так звані секреторні зміни. Вона стає високою, багатою
поживними речовинами, нібито перетворюється у своєрідну ко­
лиску для того, щоб прийняти дитину. Дуже важливим у цей період
є роз­виток так званих спіральних артерій, які забезпечують інтен­
сивне кровопостачання і водночас продукують необхідні речовини
для регулювання імплантації. У такому стані ендометрій найбільш

Із практичних міркувань під час ультрасонографічного дослідження
ви­мірюють подвійну товщину слизової оболонки матки (так зване
м‑ехо), що становить віддаль між передньою і задньою стінками. Оп­
тимальна товщина м-ехо у близький до овуляції період становить 9 мм
і більше.

27

гото­вий до прийняття дитини у випадку зачаття. Коли наприкінці
циклу знижується рівень яйникових гормонів, функціональний
шар слизівки відмирає через зменшення кровопостачання (при
цьому звужуються спіральні артерії) і злущується.

Відшарування частини ендометрію і пов’язана з цим кровотеча
називається менструацією, менструальною кровотечею або місяч­
кою. На її момент залишається тільки базальний шар слизівки.
Отож, менструацію можна порівняти з прибиранням непотрібних
структур наприкінці циклу. Після завершення менструації все по­
чинається спочатку.

Дітородна система жінки розпочинає функціонувати у підліт­
ковому віці. Циклічні зміни, які пов’язані із менструальним цик­
лом, відбуваються приблизно до 50 років. З віком плідність жінки
зменшується, і настає період пременопаузи. У цей період овуляції
та місячки є нерегулярними і поступово припиняються. Повне
припинення менструацій називають менопаузою (клімаксом).

Менструальний цикл

Циклічність процесів у статевих органах жінки визначає менстру-
альний цикл. Для визначення початку і кінця циклу використову­
ють менструальну кровотечу як найбільш видимий показник.

Менструальний цикл жінки починається в перший день мен­
струальної кровотечі й завершується в останній день перед
на­ступною місячкою.

Зазвичай тривалість менструального циклу може змінюватися
в межах від 25 до 35 днів або й більше. Для кожної жінки періо­
дичність менструацій є індивідуальною. Крім того, тривалість цик­
лів у однієї і тієї ж жінки також може змінюватися.

Нерегулярними вважають такі цикли, тривалість яких від­різ­
няється більш ніж на 10 днів.

Менструальний цикл ще називають овуляторним, вказуючи на
те, що в ньому відбулася овуляція. Однак є цикли, в яких не відбу­

28

Овуляція

менструація менструація

фаза плідности фаза неплідности

Овуляція

менструація менструація

фаза неплідности фаза плідности фаза неплідности

менструація Овуляція
фаза неплідности менструація

фаза плідности фаза неплідности

передовуляційна фаза і післяовуляційна фаза

Рис. 1-11. Структура менструальних циклів різної тривалости.

лося виділення зрілої яйцеклітини з яйника. Такі цикли називаємо
ановуляторними.

Отже, менструальний цикл жінки поділяється на дві фази
(рис. 1-11):

1 – фаза до овуляції, або естрогенова, і 2 – фаза після овуляції,
або прогестеронова.

Тривалість першої фази може змінюватися під дією різних чин­
ників: хвороби, переїзду чи подорожі, зміни клімату, стресу,
емоційно­го напруження тощо. Натомість тривалість другої фази
в нормі є сталою і залежить від тривалости функції жовтого тіла –
12-16 днів.

Тривалість першої фази циклу (до овуляції) нестабільна і може
змінюватися від кількох днів до кількох місяців, натомість
тривалість другої фази (після овуляції) в нормі дуже стала
і становить, за незначними винятками, 14±2 дні.

Періоди плідности і неплідности в циклі

З точки зору плідности, організми чоловіка і жінки суттєво відріз­
няються.

Як уже було згадано, чоловік плідний від настання статевого
дозрівання до глибокої старости. Інакше кажучи, відколи у хлопця

29

починає рости борода, він потенційно спроможний стати батьком.
Безперечно, бувають ситуації, коли плідність чоловіка знижена або
її взагалі немає, але загалом чоловік плідний постійно протягом
усього дорослого життя.

Натомість період плідности жінки значно коротший. Плідність
у неї починається від статевого дозрівання і триває до настання
стабільної менопаузи, хоча і протягом цього часу зазнає суттєвих
коливань. Звичайно період плідности у циклі обмежується днем
овуляції та кількома днями, які передують їй (рис. 1-11). Крім того,
трапляються періоди, коли плідність суттєво знижена або її нема.
Це, наприклад, періоди вагітности, годування грудьми, а також різ­
ні ситуації: стресу, хвороби, інтенсивних фізичних навантажень,
обмеженого харчування тощо.

За підрахунками, у здорової жінки плідні дні складають близько
4% від тривалости її життя. Періоди неплідности охоплюють
час до статевого дозрівання і після настання менопаузи, а та­
кож більшу частину дітородного віку жінки (вагітності, періоди
годування грудьми, неплідні дні менструальних циклів).

Як визначається період плідности в циклі?

Для зачаття дитини потрібні три чинники: якісна яйцеклітина,
якісний сперматозоїд та якісний цервікальний слиз, який слугує
транспорт­ним середовищем для сперматозоїдів. Після овуляції
яйцеклітина живе лише 12-24 години, якщо не відбудеться зачат­
тя. Загалом, цей час ближчий до 12 годин. Отже, тривалість жит­
тя яйцеклітини така коротка, що якби вона визначала тривалість
плідности у циклі, то лише у рідкісних випадках вдавалося б досяг­
нути вагітности. Однак тривалість плідности подружжя регламен­
тується ще й іншим чинником. Цим життєво важливим чинником
є слиз шийки матки. На нього загалом звертають мало уваги, але

Вважають, що у жінки настала менопауза, якщо протягом 1 року в неї
не було жодної менструації.

30

для настання вагітности він такий же важливий, як і якісні статеві
клітини. Саме у слизі сперматозоїди можуть жити до того часу,
поки яйцеклітина стане готовою до запліднення.

Коли ми говоримо про плідність у контексті подружжя, то
визначаємо її як тривалість життя яйцеклітини плюс три­
валість життя сперматозоїдів, які можуть жити у плідному
слизі в очікуванні овуляції до семи діб.

Вагітність

Запліднення звичайно відбувається у найбільш віддаленій від мат­
ки, так званій ампулярній частині маткової труби. Під час подруж­
нього стосунку у піхву жінки потрапляє до 500 мільйонів сперма­
тозоїдів, із них лише до 500 сперматозоїдів потрапляють у маткову
трубу, і лише один запліднює яйцеклітину.

Як тільки голівка сперматозоїда проникне через оболонку яйце­
клітини, шийка і хвіст відділяються, залишаючись назовні. Після
того як сперматозоїд проник у яйцеклітину, її оболонка ущіль­
нюється і стає непроникною для решти сперматозоїдів.

Далі з голівки сперматозоїда вивільняються батьківські хромо­
соми, що разом із материнськими формують унікальний генетич­
ний набір нової людської істоти, яка вже від цього моменту є єди­
ною і неповторною. У цей момент визначається стать, схильність
до високого чи низького зросту, колір волосся і очей, схильність до
тієї чи іншої діяльности і навіть схильність до хвороб. Приблизно
через 20 годин від злиття батьківських клітин відбувається пер­
ший поділ зиготи (так називають людину на цьому етапі розвитку),
а далі –величезна кількість інших поділів.

Протягом перших 3 днів дитина просувається по матковій трубі
в напрямку до матки (на цій стадії вона називається бластулою),
а далі закріплюється в слизовій оболонці матки. Цей процес, який
називають імплантацією, починається на 6 день після зачаття та
триває приблизно тиждень. Імплантація – це виняткова подія в ор­
ганізмі матері, коли її організм не відторгає зародок, який містить
наполовину чужі гени, а навпаки, приймає і живить його.

31

У цей час у зародку вже відокремилися ті групи клітин, які
формують тіло дитини, і ті, з яких утворюються плодові оболон­
ки. Загалом, процес закладки і формування усіх органів дитини
завершується у перші три місяці вагітности. За цей же проміжок
часу формується плацента та інші плодові оболонки. Дуже важ­
ливо, щоб у перші три місяці вагітности дитина не наражалася на
шкідливі впливи (хімічні речовини, ліки, збудники хвороб тощо),
які можуть безповоротно пошкодити її органи. Після третього мі­
сяця дитина лише росте і вдосконалюється.

Протягом вагітности розміри тіла дитини збільшуються від ма­
ленької крапки до приблизно 50 см, а маса тіла сягає близько 3 кі­
лограмів.

Як визначити термін пологів?

Вагітність триває 266 днів, або 38 тижнів від моменту зачаття (дати
овуляції). Дату пологів можна вирахувати за формулою:

дата пологів = дата овуляції – 7 днів – 3 місяці + 1 рік.

Можна також відрахувати на календарі 38 тижнів від дати овуляції.
Якщо дата овуляції не відома, то термін вагітности встановлюють
за даними першого ультрасонографічного дослідження.

Періоди плідности і неплідности в циклі жінка може визначити
за добре помітними ознаками, які змінюються в її організмі протя­
гом менструального циклу. Докладніше про ці ознаки, чи так звані
біомаркери плідности, йдеться в наступному розділі.

Література

1. Cooper TG, Noonan E, von Eckardstein S, et al. World Health Orga­
nization reference values for human semen characteristics. Hum Reprod
Update. 2010; 16(3):231-245. doi:10.1093/humupd/dmp048.

2. Reproductive endocrinology and infertility: the requisites in obstetrics
and gynecology/Ruben Alvero, William D. Schlaff.—1st ed. ISBN 0–323–
04054–3.

3. Yen and Jaffe’s Reproductive Endocrinology (Eighth Edition). Physiolo­
gy, Pathophysiology and Clinical Management 2019.

4. Плідність – дар і завдання: Навчальний посібник з методу роз­пізна­
вання плідності/ Упорядник О. Кука. Львів 2007. 348 с.