shlub

УДК  2 7-45
К 34

Тімоті Келлер.
К 34 Невідомий шлюб. Як Божа мудрість допомагає осягнути сенс подружнього життя / Тімоті

Келлер. — Тернопіль: Християнське видавництво Кана, 2021. — 280 с.

ISBN 978-617-95143-1-9 (Християнське видавництво Кана)
ISBN 978-966-938-528-4 (Видавництво «Свічадо»)

Сучасна культура переконує вас, що кожен може знайти свою ідеальну
пару; що романтика — найважливіший елемент щасливого шлюбу; що
подружній партнер має допомагати вам реалізовувати ваш потенціал;
що шлюб — це не назавжди, а до пори, коли ви щасливі; що найкраще
розв’язання начебто нездоланних подружніх проблем — це розлучити-
ся й почати все з чистого аркуша. Якщо коротко, то всі ці модні сьогодні
твердження хибні. Тімоті Келлер разом зі своєю дружиною Кеті, з якою
вони разом уже понад сорок років, показує, що шлюб — це величні сто-
сунки. Проте вони лишаються для багатьох із нас загадковими й не до
кінця зрозумілими. «Невідомий шлюб» — це книжка, що вчить вас бу-
дувати успішний шлюб. Її просто повинен прочитати кожен, хто прагне
пізнати Бога і навчитися по-справжньому любити інших у своєму житті.

УДК 27-45

Якщо не вказано інше, цитати з Біблії наведені за перекладом Рафаїла Турконяка.
Також використані переклади Івана Огієнка (ПО), Івана Хоменка (ПХ) та сучасною
мовою (ПСМ), UMT

Усі права застережено. Відтворювати будь-яку частину цього видання у будь-якій формі
та в будь-який спосіб без письмової згоди правовласника заборонено.

ISBN 978–617–95143–1-9 (Християнське видавництво Кана)
ISBN 978-966-938-528-4 (Видавництво «Свічадо»)

The Meaning of Marriage © Тімоті Келлер, текст, 2011
Copyright © 2011 by Timothy Keller and Kathy Keller © Роман Скакун, переклад, 2021
All rights reserved. © Т ОВ «Християнське

видавництво Кана», 2021

ЗМІСТ 9
21
Вступ 55
83
розділ перший 115
139
Таємниця шлюбу 175
203
розділ другий 235
257
Сила, що необхідна для шлюбу
261
розділ третій 265
266
Значення шлюбу

розділ четвертий

Місія шлюбу

розділ п’ятий

Полюбити незнайомця

розділ шостий

Прийняти іншого

розділ сьомий

Самотність і шлюб

розділ восьмий

Шлюб і секс

епілог
додаток

Ухвалення рішень і обумовлення
ролей у шлюбі

подяки
про авторів

ВСТУП

«Нехай же Бог, творець усіх подружжів,
з’єднає ваші два серця в одно».
Вільям Шекспір, Генрих V

Книжка для одружених

Уявіть собі цю книжку як дерево, що живиться соками з трьох глибоких
коренів. Перший із них — це мій 37-річний шлюб із Кеті, моєю дру-
жиною*.[1] Вона допомагала мені працювати над цією книжкою і напи-
сала до неї розділ шостий: «Як прийняти іншого». В розділі першому
я остерігаю читачів щодо того, яким чином сучасна культура трактує
поняття «спорідненої душі» та «ідеальної пари». Та коли ми з Кеті
почали зустрічатися, то обоє відчули, що напрочуд добре пасуємо одне
одному. Я познайомився з Кеті завдяки її сестрі, Сьюзан, яка разом зі
мною навчалася в Bucknell University. Сьюзан часто розповідала мені про
Кеті, а їй — про мене. Ще дівчинкою Кеті навернулася до християнства
завдяки «Хронікам Нарнії» Клайва Стейплса Льюїса.2 І вона наполег-
ливо просила Сьюзан, щоб та й мені порадила цю книжку. Я прочитав

* Келлер часто використовує примітки, щоби глибше відкрити певні думки
книги. Примітки, які суттєво доповнюють думки автора і які варто читати
одночасно з основним текстом, відзначені квадратними дужками. (Тут і далі
примітки перекладача.)

10 невідомий шлюб
«Хроніки», і вони мене дуже зворушили, як й інші Льюїсові праці, що
їх я прочитав уже згодом. У 1972 році ми обоє вступили в ту саму Бого-
словську семінарію Gordon-Conwell на бостонському Північному Узбе-
режжі й там дуже скоро збагнули, що між нами є та сама «потаємна ни-
точка», що, каже Льюїс, робить із людей добрих друзів — або й більше.

Ви, можливо, зауважували, що всі книжки, які вам справді
подобаються, пов’язані якоюсь потаємною ниточкою. Дуже
добре знаєте, за яку саме особливість, спільну для них усіх,
ви їх полюбили, хоч і не можете описати її словами… Хіба
усяка дружба тривалістю в життя не народжується саме тієї
миті, коли ви нарешті зустрічаєте людину, в котрій поміча-
єте рису, яку прагнули від народження?3
Наша дружба переросла в роман і заручини, а тоді у шлюб, спершу мо-
лодий і крихкий, а далі — міцний і випробуваний. Та цих останніх яко-
стей він набув уже після численних «ти мене не розумієш» розмов,
після Великої суперечки про брудні підгузки, після історії з побиттям
весільного сервізу та інших малославних подій із нашого сімейного
життя, що будуть описані на сторінках цієї книжки — і які стали важ-
ливими віхами на вибоїстій дорозі до подружнього щастя. Як і більшість
сучасних пар, ми виявили, що шлюб — це справа значно складніша, ніж
гадали. Під кінець нашої весільної церемонії ми виходили з церкви, спі-
ваючи гімн «Яка ж тверда наша основа». Тоді ще не усвідомлювали, як
влучно декотрі його рядки описують клопітку й болючу працю над по-
будовою міцного подружжя.
Крізь вогняні випробування лежатиме твій шлях,
Та завжди Я з тобою і благодать Моя,
Я благословлю твої тяжкі турботи,
Тебе я освячу в усьому твоєму горі.4
Отже, ця книжка для тих чоловіків та жінок, що вже побачили, яким
викликом є повсякденне життя у шлюбі, — й шукають практичної до-
помоги, щоби пережити всі оті, часом аж надто тяжкі, «вогняні випро-
бування» подружжя і використати цей досвід для духовного зростання.

Вступ 11

У нашому суспільстві побутує породжена сучасним досвідом подруж-
нього життя метафора «медовий місяць скоро закінчується». Це книж-
ка для тих, хто на собі відчув правдивість цієї метафори і кого пережите
буквально збило з ніг.

Книжка для неодружених

Друге джерело, з якого народилася ця книжка, — це тривале пастор-
ське служіння в місті, де мільйони самотніх чоловіків та жінок, і в цер-
кві, де їх тисячі. Наша спільнота — пресвітеріанська церква Redeemer
у Нью-Йорку — нетипова: це вельми багатолюдна церква, серед членів
котрої вже багато років переважають неодружені. Кілька років тому,
коли на богослужіння до нас приходило близько чотирьох тисяч осіб,
я запитав авторитетного консультанта з церковних питань: «Скільки
ще ти знаєш церков завбільшки як наша, в котрих було б три тисячі не-
одружених?» Він відповів: «Наскільки я знаю, ваша така одна».

Коли ми з Кеті в кінці 1980-х служили у центрі Нью-Йорка, нас раз
у раз вражало дуже неоднозначне ставлення до шлюбу, характерне для
західної культури. Саме тоді починали звучати всі оті загальнопошире-
ні сьогодні аргументи проти шлюбу: що його первинний сенс зводив-
ся тільки до права власності, тому сучасне життя такого не потребує;
що шлюб придушує індивідуальність і слугує гнобленню жінки; що він
пригнічує пристрасть і погано узгоджується з реаліями людської пси-
хології; що шлюб — це «просто папірець», який тільки заважає кохан-
ню, і так далі. Проте за цими «філософськими» аргументами криється
клубок суперечливих емоцій, породжених негативним особистим до-
свідом сімейного життя.

Восени 1991 року, коли ми тільки-но починали служіння в Нью-Йорку,
я виступив із серією з дев’яти щотижневих проповідей на тему шлюбу.
Жоден із моїх виступів у церкві ще не слухали з такою увагою. Я почав
з того, що спробував пояснити, чому раптом вирішив кілька тижнів по-
спіль учити здебільшого неодружених християн, як це — жити у шлюбі.
Мій головний аргумент полягав у тому, що одинокі люди сьогодні по-
требують безжально реалістичного, але водночас і величного бачення
того, чим є та чим може бути шлюб. Усе те, що я тоді говорив, цілком

12 невідомий шлюб
стосується й сучасних неодружених читачів, тож ця книжка призначе-
на також для них.

Готуючись до написання цієї книжки, я прочитав купу християн-
ської літератури на тему шлюбу. Більша її частина була написана, щоби
допомогти подружнім парам розв’язати ті чи інші конкретні проблеми.
Моя книжка теж може зарадити в цьому, але головна її мета — дати як
одруженим, так і неодруженим розуміння того, що ж таке шлюб з по-
гляду Біблії. Це допоможе подружнім парам скорегувати деякі хибні
уявлення, що шкодять їхньому шлюбові, а неодруженим — подолати
нав’язливе прагнення одружитися за будь-яку ціну або не менш руйнів-
не несприйняття шлюбу як такого. Крім того, цей оснований на Біблії
шлюбний порадник допоможе читачам краще усвідомити, кого б вони
хотіли бачити своїм супутником чи супутницею життя.

Книжка про Біблію

Є ще третє — і то найфундаментальніше — джерело, з якого я черпав
матеріал для цієї книжки. Звісно, як автор я базуюся на власному досві-
ді шлюбного життя і християнського служіння, разом з тим усе сказа-
не на подальших сторінках ґрунтується насамперед на вченні Старого
та Нового Завіту. Близько чотирьох десятків років тому ми з Кеті як
студенти богослів’я вивчали біблійне вчення про сексуальність, стать
і шлюб. Упродовж наступних п’ятнадцяти років засвоювали вивчене
у власному подружжі. А тоді, протягом останніх двадцяти двох років,
використовували все, чого навчилися з Писання та з власного досвіду,
щоб настановляти, заохочувати, підтримувати порадою міську молодь
у тому, що стосується сексу та шлюбу. Плоди цих трьох етапів нашого
з Кеті життя ми й пропонуємо вам на цих сторінках.

І в основі всього — та ж таки Біблія.
У Слові Божому ми бачимо три людські інституції, що вирізняють-
ся з-поміж усіх інших: сім’я, церква і держава. В Біблії не йдеться про те,
як керувати школою, хоча школи надзвичайно важливі для суспільно-
го добробуту. Там нема нічогісінько про бізнесові корпорації, музеї чи
лікарні. Є безліч різних людських інституцій та видів діяльності, яких
Слово Боже не згадує або не регулює. Відповідно, ми вільні винаходити

Вступ 13

їх і керувати ними згідно з накресленими в Біблії загальними засадами
людського життя.

Та шлюб — це зовсім інше. Як читаємо у пресвітеріанській «Кни-
зі поклоніння», Бог «установив шлюб задля добробуту й щастя люд-
ства». Цей соціальний інститут не розвинувся десь у пізньому брон-
зовому віці як засіб упорядкування майнових прав. Кульмінація оповіді
про створення світу з Книги Буття — це опис того, як Бог зводить ра-
зом чоловіка і жінку, щоби поєднати їх у подружжі. Біблія починається
зі шлюбу (Адама та Єви) і закінчується — у книзі Об’явлення — шлю-
бом (між Христом і церквою). Шлюб — це Божа ідея. Це, звісно ж, та-
кож людський інститут, тому він відображає особливості тих конкрет-
них людських культур, у рамках яких існує. Але саму ідею людського
подружжя Біблія виводить з Божого діяння, а тому все, що написане
в ній про Божий замисел щодо шлюбу, — надзвичайно важливе.

Ось чому в пресвітеріанському обряді вінчання говориться про те,
що шлюб «установлений від Бога, упорядкований Його заповідями
і має на собі благословення Господа Ісуса Христа». Що Бог установлює,
Він же й упорядковує. Якщо це Бог придумав шлюб, то ті, хто вступає
у нього, повинні докласти всіх зусиль, щоби зрозуміти Божий замисел
і покоритися Його волі. Зрештою, саме так ми робимо в багатьох інших
життєвих ситуаціях. Ось хоча б купівля автомобіля. Якщо ви купуєте
авто — технічний пристрій, який аж ніяк не спроможні створити само-
тужки, — ви, звісно ж, ознайомитеся з інструкцією і будете виконувати
всі вказівки виробника щодо експлуатації машини та догляду за нею. Іг-
норувати ці вказівки — значить накликати лихо на власну голову.

Багато людей, які не визнають ані Бога, ані Біблії, проте живуть
у щасливому шлюбі, здебільшого дотримуються Божого замислу, хоча
самі цього не усвідомлюють. Та значно краще, коли ми цілком усвідом-
люємо те, чого хоче від нас Бог. А дізнатися про це можемо тільки в од-
ному місці — у Писанні.

А що, якби ви хотіли прочитати цю книжку, але не поділяєте думки,
що Біблія — авторитетне одкровення Боже? Можливо, з певного погля-
ду ви й цінуєте Біблію, але не схильні довіряти їй у тому, що стосується
сексу, любові чи шлюбу? Давня мудрість у таких-от справах багато в чо-
му розходиться зі сучасною західною ментальністю, тому біблійне вчен-
ня на ці теми дехто трактує як «застаріле». Ми радимо вам усе-таки

14 невідомий шлюб
дати нашій книжці шанс — і прочитати її. Уже багато років ми з Кеті
навчаємо інших, що таке подружжя, а я вже й не порахую, на скількох
весіллях виступав із промовами. І ми переконалися, що більшість тих,
хто не поділяє наших поглядів на Біблію або й нашої християнської ві-
ри, часто бувають вражені тим, яке проникливе біблійне бачення шлю­
бу і наскільки воно актуальне в реальних життєвих ситуацій. Отож піс-
ля весільної церемонії до мене часто підходили зі словами: «Знаєте,
я людина зовсім не релігійна, але ще ніколи не чув такого корисного
і практичного пояснення, що таке шлюб».

Не так просто виробити правильний погляд на шлюб. Усі ми роз-
глядаємо його крізь призму власного досвіду, яка неминуче викривляє
перспективу. Якщо ви виросли у стабільній родині й ваші батьки жили
в мирі та злагоді, шлюб міг видаватися вам чимось «простішим від про-
стого», і, одружившись, ви будете приголомшені тим, як важко вибуду-
вати міцні стосунки. З іншого боку, якщо ви мали досвід нещасливого
подружнього життя чи розлучення, — власного або у ваших батьків, —
то ваше сприйняття шлюбу може бути надто песимістичним. Ви можете
наперед чекати проблем у стосунках, і тільки-но вони виникнуть, сказа-
ти собі «ну от, я так і знав», щоб одразу ж опустити руки. Іншими сло-
вами, будь-які попередні уявлення чи досвід можуть зіграти проти вас,
коли доведеться будувати власне подружнє життя.

Де ж знайти всеохоплюючу картину того, чим є шлюб? Існує чимало
непоганих книжок «запитань і відповідей», що, здебільшого, вийшли
з-під пера різноманітних сімейних консультантів. Проте кожен з цих
підручників подружнього життя вже за кілька років починає вигляда-
ти застарілим. Натомість у Біблії знайдете вчення, у правильності якого
переконалися протягом віків мільйони людей у багатьох країнах. Чи ж
існує інший подібний порадник у подружніх справах?

Структура книжки

Усе найсуттєвіше в цій книжці ґрунтоване на знаменному п’ятому роз-
ділі про шлюб з Павлового Послання до Ефесян — не тільки тому, що
ці рядки самодостатні й багаті змістом, а й тому, що вони пов’язані з ін-
шим важливим біблійним текстом про шлюб, другим розділом Книги

Вступ 15

Буття, котрий вони також тлумачать. У першому розділі цієї книги ми
спробуємо помістити слова апостола Павла в сучасний культурний кон-
текст і глибше розглянемо дві фундаментальні біблійні тези: що шлюб
установлений від Бога і що він задуманий як віддзеркалення рятівної
Божої любові до людей в Ісусі Христі. Ось чому Євангеліє допомагає
нам зрозуміти подружній зв’язок, а цей зв’язок, своєю чергою, сприяє
зрозумінню Євангелії. У другому розділі викладено Павлове вчення,
згідно з яким усі одружені пари потребують, щоб у їхньому житті був
присутній Святий Дух. Завдяки дії Божого Духа спасіння через Ісуса
Христа стає реальним для наших сердець, і це дає нам надприродну
підмогу в боротьбі з головним ворогом шлюбу — гріховною зосере-
дженістю на собі. Щоби служити одне одному так, як належить, ми
потребуємо повноти Святого Духа.

У третьому розділі йдеться про суть того, чим є шлюб — кохан-
ня. Але що ж таке кохання? У цьому розділі поговоримо про зв’язок
між почуттям любові та справами любові, а також про зв’язок між ро-
мантичною пристрастю і союзом взаємної відданості. Четвертий роз-
діл присвячений питанню: навіщо потрібен шлюб? Це спільний шлях,
в якому двоє духовних друзів допомагають одне одному стати тими,
ким Бог призначив їм бути. Ми також побачимо, що зворотним боком
святості є новий, значно глибший вид щастя. У п’ятому розділі описа-
но основні навики, застосовуючи які можемо допомагати одне одному
уподібнюватися Христу.

У шостому розділі — мова про християнське вчення, згідно з яким
у шлюбі особи різної статі, чоловік та жінка, приймають одне одного
у відмінних соціальних ролях і духовно зростають завдяки таким сто-
сункам. Сьомий розділ допоможе одиноким читачам і читачкам вико-
ристати викладений у ньому матеріал для того, щоб жити достойним
життям і розумно міркувати про одруження. Нарешті, у восьмому роз-
ділі ми поговоримо про секс — про те, чому Біблія не допускає його
поза шлюбом і яким чином це біблійне вчення, якщо ми приймемо йо-
го, позначиться на нашому житті чи то в подружжі, чи то в неодруже-
ному стані.[5]

У цій книжці ми розглядатимемо християнське розуміння шлюбу.
А воно, як уже йшлося, ґрунтоване на досить прямолінійному тлума-
ченні біблійних текстів. Це означає, що ми визначаємо шлюб як довічні

16 невідомий шлюб
моногамні стосунки між чоловіком та жінкою. Згідно з Біблією, Бог ви-
найшов шлюб для того, щоб відобразити у ньому свою спасаючу любов
до нас в Ісусі, сформувати наш характер, створити міцну людську спіль-
ноту для народження та виховання дітей. Усього цього Він досягнув
шляхом поєднання двох взаємодоповнюваних статей у тривкому союзі
на все життя. А отже, треба зауважити, що таке християнське бачення
шлюбу не може бути реалізоване у союзі двох людей однієї статі. Такою
є одностайна думка всіх біблійних авторів, а отже, саме цього погляду
ми будемо дотримуватися на подальших сторінках, хоч і не торкатиме-
мося тут теми про гомосексуальність як таку.

Біблійне вчення про шлюб — це не просто відображення світогляду
якоїсь окремої культури чи епохи. Це вчення кидає виклик усій сучас-
ній західній культурі з її ідеєю про особисту свободу як єдиний шлях
до щастя. Водночас воно заперечує притаманне традиційним культу-
рам уявлення про те, що неодружений дорослий чи доросла — це не
зовсім повноцінна людина. У Книзі Буття ми бачимо гостру критику
багатоженства, хоча це була загальноприйнята в тогочасній культурі
практика, — тут яскраво показано, яке страждання та безладдя воно
породжує і якого болю завдає насамперед жінкам. Новозавітні автори
здивували язичницький світ тим, що почали пояснювати самотність як
цілком допустимий спосіб життя.6 Іншими словами, вчення біблійних
авторів завжди суперечило тим поглядам, що панували в їхній власній
культурі, — а значить, воно не було просто породженням давніх зви-
чаїв та порядків. Тому не можна відкидати біблійне тлумачення шлюбу
як безумовно регресивне чи культурно застаріле. Навпаки, в ньому ви-
блискують, мов самоцвіти, і реалістичні практичні ідеї, і захопливі обі-
цянки щодо подружжя. І виражені вони не тільки в чітко сформульова-
них тезах, а й у блискучих оповідях та зворушливих поезіях.[7] Доки ви
не почнете дивитися на шлюб з перспективи Святого Письма, а не крізь
призму своїх страхів чи романтичних мрій, специфічного особистого
досвіду чи вузьких категорій своєї культури, — ви не зможете прийняти
розумні рішення щодо вашого подружнього майбутнього.

Вступ 17

Примітки

1. Я, Тім, пишу цю книжку від свого імені, бо більша її частина ґрунту-
ється на серії з дев’яти проповідей, які я виголосив восени 1991 ро-
ку, на початку мого служіння у пресвітеріанській церкві Redeemer
у Нью-Йорку. Проте ця книжка значною мірою — продукт спільно-
го досвіду двох людей, нашого 37-річного спілкування, роздумуван-
ня й навчання і нашої праці як викладачів та сімейних консультантів.
Ми з моєю дружиною Кеті разом прийшли до окресленого на цих
сторінках розуміння шлюбу. І навіть оті дев’ять проповідей були
здебільшого плодом наших спільних намагань зрозуміти у Христі
суть подружжя. Просто нагода розповісти про результат наших зу-
силь випала саме мені.

2. Ще 12-річною дівчинкою Кеті написала Льюїсові кілька листів —
і отримала на них відповіді, які приклеїла зсередини до обкладинки
свого примірника «Хронік Нарнії». Чотири листи Льюїса до неї
(до «Кеті Крісті») можна знайти серед його «Letters to Children»
та в третьому томі його листування «Letters of C. S. Lewis».

3. C. S.  Lewis, The Problem of Pain (HarperOne, 2001). Є певна іронія
в тому, що Льюїс сам був однією з тих «ниточок», які нас пов’язу-
вали.

4. Гімн «How Firm a Foundation» написав ще в 1787 році Джон Ріппон.
5. У цій книжці нам не оминути двох найконтроверсійніших питань,

що хвилюють сьогодні церкву та суспільство, — питань про соці-
альні ролі чоловіка й жінки та про сексуальність. Найважливіші бі-
блійні тексти, які ми розглядатимемо далі, — Ефесян 5 і Буття 2, —
стали сьогодні богословським полем бою. Значення й сенс вжитих
у цих текстах термінів на зразок «голова» чи «помічниця» нині
предмет нескінченних запеклих дебатів. Одне з конкретних питань,
які стоять на кону, таке: «Чи йдеться тут про різні соціальні ролі
для чоловіка та жінки у шлюбі й чи повинна заміжня жінка завжди
лишати останнє слово за своїм чоловіком?» Ще одне питання сто-
сується шлюбів між особами однієї статі. Тут біблійні тексти дають
значно менше ґрунту для дискусій. Біблія — за гетеросексуальний
шлюб і категорично проти гомосексуальності. Справді, як ми по-
бачимо, за Біблією одне з головних завдань шлюбу — це створення

18 невідомий шлюб
глибокого партнерського зв’язку між особами різної статі. Проте
в нашому суспільстві дедалі більше утверджується думка про те, що
й особи одної статі повинні мати право на шлюб. Неможливо напи-
сати книжку про шлюб, не зайнявши ту чи іншу позицію щодо цих
питань. Тут складно зберегти нейтралітет. І наша позиція зводиться
до обережно сформульованого, але цілком традиційного християн-
ського розуміння чоловічого лідерства, ролей чоловіка й жінки та
гомосексуальності. У примітках ми постараємося аргументувати
цю свою позицію біблійними доводами, хоч і не зможемо присвя-
тити цьому надто багато місця. Ця книжка не має на меті вичерпно
обґрунтувати наші погляди, зокрема, відповісти на всі можливі кон-
траргументи. Тож обмежимося тим, що якнайчіткіше сформулюємо
ці погляди і спробуємо показати, як вони працюють у подружній
практиці. Відповідно, закликаємо читачів хоча б припустити слуш-
ність наших поглядів і «приміряти» їх до себе, замислившись над
тим сенсом шлюбу, що викладений у цій книжці.

6. Про це питання ще буде мова згодом, у розділах 7 та 8.
7. Цілком усвідомлюю те, що думка, яку я тільки-но висловив, — що

біблійне вчення про секс та шлюб цілком послідовне і сповнене гли-
бокої мудрості, — натикається в сучасній культурі на масову кри-
тику. Один із прикладів — це книжка Дженніфер Наст «Незахище-
ні тексти: разючі суперечності у Біблії щодо сексу й сексуального
бажання» ( Jennifer Knust, Unprotected Texts: The Bible’s Surprising
Contradictions About Sex and Desire, HarperOne, 2011). Наст пробує
довести, що Біблія спершу дозволяє багатоженство та проституцію
(в деяких частинах Старого Завіту), а тоді (в деяких частинах Ново-
го Завіту) забороняє їх. А отже, робить висновок ця авторка, Біблія
загалом не дає чітких та послідовних вказівок щодо шлюбу й сексу.

Наприклад, у вступі до своєї книжки Наст пише: «Біблія не ви-
ступає проти проституції, як мінімум не робить цього послідовно.
Скажімо, біблійний патріарх Юда під час однієї з ділових подоро-
жей був зовсім не проти скористатися послугами повії… І тільки
згодом, дізнавшись, що насправді ця “повія” — його невістка Тамара,
він сильно розлютився… Чи бачить Біблія щось погане у прости-
туції або проститутках? Відповідь неоднозначна» (с. 3). Та якщо
Біблія просто описує певну поведінку, то це аж ніяк не значить, що

Вступ 19

вона її пропагує! Наст мала би знати, що дослідник староєврейсь-
кого письменства Роберт Алтер у класичній праці «Мистецтво бі-
блійної оповіді» (Robert Alter, The Art of Biblical Narrative, Perseus
Books, 1981) переконливо показав, що Буття 38 тісно пов’язане з на-
ступним розділом, де йдеться про Йосифа і його відмову переспати
з жінкою свого пана. Алтер робить висновок: «Якщо повернутися
від Йосифа до оповіді про Юду (Бут. 39), то ми побачимо контраст-
ний перехід від історії про те, як сексуальна нестриманість наражає
на публічний сором, до історії про явну невдачу, яка насправді стає
остаточним тріумфом завдяки сексуальній стриманості, — історія
про Йосифа і Потіфарову жінку» (с. 9–10). Алтер, чи не найтиту-
лованіший із дослідників єврейської літератури, аж ніяк не вважає,
що Книга Буття «не бачить нічого поганого» у проституції. Автор
біблійної Книги зіставляє поведінку Юди з описаною в наступному
розділі поведінкою Йосифа, який прямо називає секс поза шлюбом
«велике зло» та висловлюється, що це — «згрішити перед Богом»
(Бут. 39:9). Стверджувати, ніби Книга Буття толерує проституцію
чи, скажімо, полігамію — в той час, як у біблійній оповіді проститу-
ція та полігамія наражають усіх причетних на невимовні біди — це,
на мій погляд, елементарне невміння інтерпретувати текст.

Я дослідив усі ті тексти, які коментує Наст, не раз аналізував
їх зі студентами і знаю, що є безліч солідних наукових праць, які —
у згоді зі здоровим глуздом — тлумачать ці тексти діаметрально про-
тилежно до того, що пише Наст. Дивно, що Наст навіть не натякає
читачам на існування інших поглядів. Навіть у тих випадках (як-от
Бут. 38), коли всі вчені-біблісти — від лібералів до консерваторів —
майже одноголосно заперечують її тези, Наст не згадує про аль-
тернативні погляди навіть у примітці. Маю враження, що так пово-
диться більшість тих, хто — чи в усних виступах, чи у статтях або
книжках — пробує сумніватися у мудрості біблійного вчення про
сексуальність.