ЗМІСТ 243 126. Суттєвий настрiй того, хто кається........................................ 82 (Там само, с. 193). 127. Благодать i грiх не разом ховаються в умi ............................. 82 (Там само, с. 201). 128. Зазначення вправ, що сприяють утвердженню в добрi душевних i тiлесних сил людини ............................................... 82 (Там само, с. 223, 224). 129. Божественна благодать очищає i виправляє людину ........... 83 (Там само, с. 225, 226). 130. Вiддiлиться лише дух (наш) вiд Бога, i сила, яка дана людинi вiд Бога, вiдбереться вiд неї ............................................... 83 (Там само, с. 232). 131.Богоспiлкування має бути постiйним, безперервним станом людини .................................................................................... 83 (Епископъ θеофанъ. Начертанiе христiанскаго вhроученiя, изд. 2, 1895, с. 36). 132.Благодать входить в нутро в таїнствах ................................... 84 (Там само, с. 53). 133.Істинно християнське життя є життя благодатне ................. 84 (Там само, с. 63). 134.Що є Царство Боже? .............................................................. 84 (Епископъ θеофанъ. Письма о духовной жизни, с. 37). 135.Притча про закваску. Мимовiльнi поривання у нутро ......... 85 (Там само, с. 39). 136. Внутрiшня самовладнiсть ....................................................... 85 (Епископъ θеофанъ. Толкованiе первыхъ 8 главъ посланiя св. Ап. Павла къ Римлянамъ, с. 478). 137. Трудiться, щоб здобути навик Ісусової молитви ................... 86 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с, с. 370). 138. Хто перебуває в нутрi, тому й вiдчинений духовний свiт .... 87 (Епископъ θеофанъ. Путь къ спасенiю, с. 220, 221). 139. Дiлання для сил душi .............................................................. 87 (Там само, с. 245). 140. Душа умом своїм повинна перебувати в серцi ...................... 87 (Епископъ θеофанъ. Письма о христианской жизни, 1880, сс. 41).
244 141. Комiрчина серця. Внутрiшня людина .................................. 87 (Епископъ θеофанъ. Путь къ спасенiю, с. 207). 142.Бачення iншого свiту .............................................................. 88 (Там само, с. 210). 143.Стояння у свiтi Божому .......................................................... 88 (Там само, с. 213). 144.Чому затвердiло серце? ........................................................... 88 (Там само, с. 218). 145.Дуже багато значить бути в будь-якому почуттi ................... 88 (Там само, с. 220). 146. Яка думка в словах «сповнюйтеся Духом»? .......................... 88 (Епископъ θеофанъ. Толкованiе посланiя св. Ап. Павла къ Ефессеямъ, с. 406). 147. В серцi життя — там i жити потрiбно .................................... 89 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, II, № 334). 148. Сердечне мiсце. Поєднання ума з серцем ............................. 89 (Епископъ Игнатiй. Сочиненiя, т. V, изд. 3, 1905, с. 115, 116). 149. Серце — внутрiшня людина ................................................... 90 (Епископъ θеофанъ. Толкованiе первыхъ 8 главъ посланiя св. Ап. Павла къ Римлянамъ, с, с. 97). 150. Дух премудростi та одкровення. Внутрiшня людина, або таємна людина серця ................................................................. 90 (Епископъ θеофанъ. Толкованiе посланiя св. Ап. Павла къ Ефесеямъ, с, с. 106). 151. Важелем, який рухає дiяльнiсть, є серце ............................... 90 (Епископъ θеофанъ. Толкованiе перваго посланiя св. Ап. Павла къ Коринфянамъ, 1893, изд. 2, с. 290). 152.Призначення духа. Зiр духа й умозiр ..................................... 90 (Епископъ θеофанъ. Толкованiе посланiя св. Ап. Павла къ Ефесеямъ, с.107). 153.Коли свiдомiсть i свобода на сторонi духа, людина є духовною ..........................................................................................91 (Епископъ θеофанъ. Толкованiе первых 8 главъ посланiя св. Ап. Павла къ Римлянамъ, с. 444). 154.Як берегти дар благодатi ........................................................ 91 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 425).
ЗМІСТ 245 155.Як зберiгати внутрiшню нерозсiянiсть при клопотах? ......... 93 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ,, III, с. 531). 156. Перебувати в мирi з Господом неможливо без постiйного покаяння. Умова миру з Богом .............................................. 93 (Епископъ θеофанъ. Нечертанiе христiанскаго нравоученiя, 1895, сс. 367, 378). Горiння духа 157. Чим дух гаситься i чим займається? ...................................... 94 (Епископъ θеофанъ. Толкованiе посланiй св. Ап. Павла къ Филиппiйцамъ и Солунянамъ перваго и втораго, с. 371—373). 158. Ось ознаки горiння Духа! ....................................................... 95 (Епископъ θеофанъ. Толкованiе IX—XVI главъ посланiя св. Ап. Павла къ Римлянамъ, изд. 2, 1890, с, с. 235). 159. «Духом горiть». Чому ж ми не можемо сказати, що горимо духом? ...................................................................................... 96 (Там само, С. 232—234) 160. Два повороти свободи: спочатку в русi до себе, а потiм вiд себе до Бога .............................................................................97 (Епископъ θеофанъ. Путь ко спасенiю, с. 131). 161. Благодать не зв’язує свободи людини. Поєднання свободи з благодаттю ............................................................................ 97 (Там само, с. 132). 162. Бажання мисленне, спiвчутливе, дiяльне.............................. 98 (Там само, с. 134). 163. Усамiтнення, молитва i роздуми ............................................ 98 (Там само, с. 136). 164. Перехiд вiд вiдчуття до вiдчуття ............................................. 98 (Там само, с. 136). 165. Кiнцеве самоприниження ...................................................... 98 (Там само, с. 139). ЩО ОЗНАЧАЄ ЗОСЕРЕДИТИ УМ У СЕРЦІ? 166. Серце є сховищем думок ........................................................ 99 (Св. Григорiй Палама. Добротолюбiе, т. V, 1889, с. 317). 167. Увiйди в себе, перебувай в серцi своєму, бо там — Бог ........ 99
246 (Архiепископъ Сергiй. Православное ученiе о спасенiи, 1910, с. 129) 168. Треба з голови зiйти у серце ................................................... 99 (Епископъ θеофанъ. Письма о христiанской жизни, сс. 58, 59). 169. В серцi — життя, там i потрiбно жити .................................. 99 (Там само, с. 53). 170. «Зосередити ум у серцi». У цьому — вся тайна духовного життя ....................................................................................... 100 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, IV, № 584, 589). 171. Без Бога серце нiколи не буває ситим ................................... 100 (Епископъ θеофанъ. Что есть духовная жизнь? с. 263). 172. Дар Святого Духа є у всiх ....................................................... 100 (Там само, с. 265). 173. Основа справи — щоб увага не вiдходила вiд Господа ......... 100 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писем, IV, № 591). 174. Шукайте Господа, але лише в собi ......................................... 100 (Там само, V, № 762). 175.Втримуйте перебування у нутрi i сердечне усамiтнення. Оберiгайтесь вiд самозадоволення, самооцiнювання, зухвальства ...................................................................................101 (там само, IV, № 697) 176. Що означає бути умом у серцi? ............................................. 101 (Епископъ θеофанъ. Письма к разнымъ лицамъ, с. 589). 177.Норма належного тримання себе по вiдношенню до Господа ..........................................................................................101 (Там само, с. 323). 178. Треба шукати втрачений рай, щоб потiм оспiвувати знайдений ....................................................................................... 101 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, III, № 453). 179.Коли ми в серцi, тодi вдома, коли не в серцi, нас немає вдома ....................................................................................... 102 (Там само, VIII, № 1283). 180.Поєднання ума з серцем i невiдступне перебування там перед лицем Господнiм ..................................................................... 102 (Епископъ θеофанъ. Письма к разнымъ лицамъ, с. 359). 181. Болячка у серцi .......................................................................102 (Там само, с. 366).
ЗМІСТ 247 182. Є дiла, якi виконуються явно, тiлом, а є — духовнi, невидимi. І такими є справжнi дiла ................................................... 102 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, I, № 142, 161). 183. Усякому iстинному християниновi треба завжди пам’ятати i нiколи не забувати, що йому необхiдно поєднатися з Господом Спасителем усiм своїм єством .................................... 102 (Епископъ Іустинъ. Что такое жизнь и как должно жить? 1891, с. 144-145). 184. «Стати над серцем, стати умом у серцi, з голови зiйти в серце», — все це одне й те саме................................................... 103 (Епископъ θеофанъ. Собрание писемъ, , II, № 315). 185. Коли Ісусова молитва закорениться в серцi ......................... 103 (Там само, III, № 512). 186. Прислухайся до себе i намагайся не виходити з серця ........ 103 (Там само, VIII, № 1449). 187. Коли ум стоїть у серцi невiдступно ....................................... 103 (Епископъ θеофанъ. Письма к разнымъ лицамъ, с. 371). 188. Молитва Ісусова поєднає ум твiй з серцем ........................... 103 (Епископъ θеофанъ. Письма о духовной жизни, с. 58). 189. Якi плоди до i пiсля поєднання з серцем? ............................ 104 (Там само, с. 95, 104). 190. Умова молитва є головним двигуном i володарем духовного життя ....................................................................................... 104 (Там само, с. 129 — 133). 191. Вправляння в Ісусовiй молитвi має два найголовнiших роздiли або перiоди ...................................................................... 106 (Епископъ Игнатiй. Сочиненiя, т. I, с. 268). 192. У першому перiодi тому, хто молиться, дається молитися лише при власному зусиллi .................................................... 106 (Там само, с. 268). 193. У другому перiодi Божа благодать вiдчутно виявляє свою присутнiсть та дiю ................................................................... 106 (Там само, с. 269). 194. Душею i цiллю молитви в тому та iншому станi має бути покаяння .................................................................................107 (Там само, с. 270).
248 195.Досвiд зусиль з нашої сторони для привернення благодатi ... 107 (Епископъ θеофанъ. Путь къ спасенiю, с. 124). 196. Виконання заповiдей до i пiсля поєднання ума з серцем .... 108 (Епископъ Игнатiй. Сочиненiя, т. V, с. 115). 197. Поки стремлiння духа прориваються роздроблено .............. 108 (Епископъ θеофанъ. Путь къ спасенiю, с. 131). 198. Дiя благодатi та протилежної сили ........................................ 108 (Епископъ θеофанъ. Письма о христiанской жизни, с. 216). 199. Навчися цiнувати Божий дар i берегти його з вiдповiдною ревнiстю i благоговiнням ....................................................... 108 (Епископъ Игнатiй. Сочиненiя, т. II, с. 231). 200.Обновлення Святим Духом .................................................... 109 (Там само, т. II, с. 320). 201.Приготування посудини. Вiдновлення. Поєднання ума i серця та занурення в Бога ........................................................... 110 (Там само, т. II, с. 319). 202.Великi слова з уст грiшника про дiю Духа ............................ 111 (Там само, т. II, с. 318). 203.Згаданий механiзм вповнi замiнюється повiльним промовлянням молитви ...................................................................... 112 (Там само, 1905, т. V, с. 114). 204.Суттєво необхiдна приналежнiсть молитви — це увага. Без уваги немає молитви............................................................... 112 (Там само, с. 115). 205.Що руйнує поєднання ума з серцем ...................................... 113 (Там само, с. 116). ЯК СТАТИ УВАГОЮ В СЕРЦІ? 206.Вiдхилення уваги вiд серця є вiдхиленням вiд шляху до Бога ..........................................................................................113 (Епископъ θеофанъ. Письма о духовной жизни, с. 153 — 155). 207.Про три способи молитви ...................................................... 113 (Там само, с. 184—188). 208.Св. Й. Лiствичник зображує шлях нашого сходження до Бога у виглядi драбини з чотирма сходинками ............................. 115 (Там само, с. 194—195).
ЗМІСТ 249 209.Пристрастi зменшуються i приборкуються оберiганням серця i увагою ...............................................................................115 (Епископъ θеофанъ. О трехъ образах вниманiя и молитвы, изд. 2, 1894, с. 13). 210. В головi — товкотнеча. Там не можна молитися Богу ......... 115 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, т. IV, с. 602). 211. Не може ум стояти i на однiй думцi про Бога, поки вiн у головi. Тiльки тодi, як ум поєднується з серцем, можна чекати на успiх в пам’ятi про Бога ............................................ 115 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 325— 328). 212.Зiйдiть у серце i вмить оцiните себе ...................................... 117 (Там само, с. 342). 213.Головне — треба стати умом у серцi перед Господом ........... 117 (Епископъ θеофанъ. Письма о христианской жизни, с. 59). 214.Внутрiшнє усамiтнення .......................................................... 117 (Там само, с. 66). 215.Увагу при цьому тримайте не в головi i не на собi, а в серцi . 117 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, IV, № 647). 216. Стiй у серцi з вiрою, що i Бог є тут, а як є, не роздумуй ...... 117 (Там само, т. V, № 896, 898). 217. Суть справи — умове стояння перед Господом у серцi ........ 117 (Епископъ θеофанъ. Письма о духовной жизни, с. 227). 218. Зосередження уваги в серцi є початковим кроком належної молитви ...................................................................................118 (Там само, с. 155). 219. На що вказує зведення ума в серце шляхом дихання? ........ 118 (Там само, с. 210). 220. У молитвi треба, щоб дух поєднався з умом i разом з ним промовляв молитву ................................................................. 118 (Епископъ Игнатiй. Сочиненiя, т. I, с. 266). 221.Молитва умова, сердечна i душевна; ознаки, за якими їх розрiзняють .............................................................................118 (Там само, т. II, с. 218—219). 222. Стати увагою в серцi й стояти там перед Господом у благоговiннi. Це — початок духовної премудростi! ....................... 119 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 340).
250 223.Що таке є бiль в серцi, за словами старця Партенiя? ........... 119 (Там само, с. 365). 224.Нехай буде на язицi Ісусова молитва, в умi — бачення Господа перед собою, в серцi — прагнення Бога або спiлкування з Ним. Коли все це буде постiйно, тодi Господь дасть те, що просите .............................................................................. 119 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, , VIII, с. 1338). 225. Вище призначення короткої молитви є поглиблення думки i почуття до Бога. Коли прийде це почуття, — думка утвердиться свiдомiстю в Бозi... i все почне робити по-Божому .. 120 (Там само, VI, № 957). 226.Стояти в серцi умом перед Господом i молитися.................. 120 (Там само, V, № 902). 227.Усамiтнення людини в собi не може статися iнакше, як через уважну молитву, i переважно через уважну Ісусову молитву . 121 (Епископъ Игнатiй. Сочиненiя, т. I, с. 203, 204, 208, 210). 228.Суть справи полягає в тому, щоб здобути навик стояти умом у серцi, в цьому чутливому серцi, але не чуттєво.................. 121 (Епископъ θеофанъ. Добротолюбiе, 1889, т. V, 507). БОРОТЬБА З ПРИСТРАСТЯМИ 229.Постiйне призивання Божого iменi є лiкуванням, яке вбиває не тiльки пристрастi, а й саму їх дiю ............................... 122 (Преподобныхъ отцовъ Варсануфiя Великаго и Іоанна руководство къ духовной жизни, въ оттвhтахъ на вопрошенiя учениковъ, 1905, отвhт 421). 230.Багато подвигiв i зусиль вимагається в молитвах, щоб досягнути незворушного стану думки ....................................... 122 (Пр. Іоаннъ Карпафскiй. Добротолюбiе, т. V, с. 268). 231.Умове дiлання i оберiгання його ............................................ 120 (Епископъ Петръ. О трезвенiи, 1904, с. 29). 232.Диявол отримав доступ мисленно хитати розумну силу всякої людини. Й iнакше не можна захоронитися вiд цього, як постiйною пам’яттю про Бога ................................................ 122 (Пр. Симеонъ Новый Богословъ. Добротолюбiе, т. V, с. 269). 233.Пристрастi — тi ж скорботи, i вiдходять вiд призивання iменi Божого .................................................................................123
ЗМІСТ 251 (Пр. Варсануфiй и Іоаннъ. Отвhт 301). 234.Забуття, розслабленiсть i незнання — три чужоземцi, через яких пристрастi дiють, живуть i мiцнiють у душах ............... 123 (Пр. Маркъ. Добротолюбiе, т. V, с. 244). 235.Злодiї мисленнi .......................................................................123 (Там само, с. 245). 236. Боротьба з сатаною ................................................................ 123 (Пр. Макарiй Великiй. Добротолюбiе, т. V, с. 248). 237.Завжди той, хто перебуває у своєму серцi, далекий вiд всiх красивих речей ........................................................................ 123 (Пр. Дiадохъ. Добротолюбiе, т. V, с. 246). 238.Постарайся увiйти до внутрiшньої своєї скарбницi i побачиш скарбницю небесну ........................................................ 124 (Пр. Исаакъ Сирiанинъ. Добротолюбiе, т. V, с. 247). 239.Двi сили впливають на нас: сила добра i сила зла ................ 124 (Протоiерей о. Іоанн Сергiевъ, Кронштадтскiй. Моя жизнь во Христh, 1903, т. IV, с. 79). 240.Очищення серця ..................................................................... 124 (Епископъ θеофанъ. Путь къ спасенiю, с. 144—146). 241.Рух душi до себе здiйснюється в з-х актах............................. 124 (Там само, с. 147, 148). 242.«Але не дайте мiсця дияволу!» ............................................... 125 (Епископъ θеофанъ. Толкованiе посланiя св. Ап. Павла къ Ефессеямъ, с. 344, 347). 243.Як дiють ворожi спокуси? ...................................................... 126 (Там само, с. 471). 244.Не промовляти в гнiвi — велика досконалiсть ..................... 126 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, III, № 544). 245.Змiст притчi про красуню ...................................................... 127 (Епископъ θеофанъ. Что есть духовная жизнь? с. 227). 246.Мiра дозволеного .................................................................... 127 (Там само, с. 289). 247.Що робити, щоб думки не блукали i щоб не осуджували iнших ....................................................................................... 127 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, V, № 800). 248.Щоб захиститись вiд недобрих помислiв треба заздалегiдь пiдготувати у серцi тихе мiстечко, бiля нiг Господа .............. 127
252 (Епископъ θеофанъ. Письма о христiанской жизни, с. 37). 249.Коли пристрасна людина є противна Боговi, а коли нi? ..... 127 (Там само, с. 39). 250.У чому полягає головний пункт внутрiшньої боротьби? ..... 128 (Епископъ qеофанъ. Собранiе писемъ, III, № 475). 251.Призивання Господа в серцi проганяє все погане ................ 128 (Там само, V, № 772). 252.При вiдсутностi Господа стiкається до нас все шкiдливе ..... 128 (Добротолюбiе, т. V, с. 314). 253.Демони нiяк не можуть заволодiти духом або тiлом людини, якщо спочатку не позбавлять її всiх святих думок ......... 128 (Пр. Кассiанъ Римлянинъ, 1892, с. 317). 254.Головне монаше правило це — бути невiдступно умом i серцем у Бозi ................................................................................ 128 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, III, № 434). 255. Для умової молитви властиво вiдкривати пристрастi i той полон, в якому знаходимось ми у падших духiв ................... 129 (Л. Соколовъ. Епископъ Игнатiй Брянчанинов, ч. II, прилож., с. 104). 256.Бiль у серцi .............................................................................. 129 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 368). 257.Закон посту .............................................................................129 (Там само, с. 369). 258.Чи говорити з iншими про духовне життя? .......................... 129 (Там само, с. 393). 259.Благодать дiє через подвиги, але не вони очищують природу, а Божа благодать ................................................................ 130 (Епископъ θеофанъ. Путь къ спасенiю, с. 230). 260.Якщо вiд подвигiв з’являються ситiсть i самовдоволення — це знак їх неiстинного використання або нерозумiння ....... 130 (Там само, с. 231). 261.Перша перемога над собою полягає в переломi волi i вiдданнi себе Богу з противним вiдкиненням всього грiховного ..... 131 (Там само, с. 266—268). 262.Звертаючись так до Господа, вже не вiдходьте вiд Нього увагою. Вiд цього ворог втече не зволiкаючи ............................. 131 (Епископъ θеофанъ. Что есть духовная жизнь? с. 223).
ЗМІСТ 253 263.Боротьба мисленна разом з дiяльною, розбиваючи пристрасть з зовнi та зсередини, знищує її ..................................... 132 (Епископъ θеофанъ. Путь къ спасенiю, с. 289). 264.Потреба подвигу має вийти з середини ................................ 132 (Там само, с. 291). 265.Боротьба з пристрастями мисленна i дiяльна ....................... 132 (Епископъ θеофанъ. Что есть духовная жизнь? с. 240). Як себе пiзнати? 266.«Не такий, як iншi». І дивно те, що цього лукавства нашої душi майже неможливо помiтити .......................................... 133 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писем, I, № 119). 267.Не допускати догоджання собi нi у великому, нi у малому! . 133 (Там само, I, № 117). 268.Заховане почуття всiм управляє в життi ................................ 133 (Там само, № 120). 269.Самооцiнювач — лукавий, як бiси ........................................ 134 (Там само, I, № 132). 270.З тим, хто вступив у служiння Боговi, починаються особливi спокуси ................................................................................ 134 (Л. Соколовъ. Епископъ Игнатiй Брянчаниновъ, 1915, ч. 2, приложенiе, с. 241) 271.Справжнє самопiзнання є ясне бачення своїх недолiкiв i слабостей .................................................................................134 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 373). 272.Сходження до досконалостi є невидимим для подвижника. Шлях до досконалостi. Постiйнi сльози................................ 134 (Епископъ θеофанъ. Путь къ спасенiю, с. 199). 273. Як потрiбно готуватися до неприємностей?......................... 134 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, I, № 315). 274.Враження, невiдповiднi до прийнятого вами порядку, треба вiдразу стирати ........................................................................ 135 (Там само, IV, № 671). 275.Положiть закон: нi думцi, нi почуттю, нi побажанню пристрасному самовiльно не потурати, а проганяти їх повною ненавистю ...............................................................................135 (Епископъ θеофанъ. Что есть духовная жизнь? с. 222).
254 276.Скорботи як сильнi засоби очищення, i за силою своєю вони рiвняються до управителя ...................................................... 135 (Епископъ θеофанъ. Путь къ спасенiю, с. 294). 277. Нехай всi осуджують, але якщо Бог у совiстi оправдовує, всi цi суди — нiщо ........................................................................ 136 (Епископъ θеофанъ. Что есть духовная жизнь? с. 261). Зовнiшнє i внутрiшнє дiлання 278.Якщо внутрiшня праця згiдно Бога не допоможе людинi, то марно вона трудиться у зовнiшньому .................................... 136 (Пр. о.о. Варсануфiй и Іоаннъ. Отвhт 210). 279.Тiлесний труд — це листя, а зберiгання серця — плiд ......... 136 (Добротолюбiе, т. V, с. 243). 280.Зовнiшнє i внутрiшнє дiлання повинно вiдбуватися з розумом ....................................................................................... 136 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, I, № 113). 281. Здоров’я залежить не вiд одної їжi, а найбiльше вiд душевного спокою ............................................................................ 137 (Там само, III, № 514). 282.Є два шляхи, щоб поєднатися з Господом: дiяльний i споглядальний .............................................................................. 137 (Там само, IV, № 554). 283.Боротьба з пристрастями мисленна i дiяльна ....................... 137 (Там само, IV, № 557). 284. Внутрiшньої молитви нiщо так не розпалює, як храм ......... 138 (там само, V, № 761). 285.Шукайте такого настрою, щоб духом бути завжди з Господом ....................................................................................... 138 (Там само, VIII, № 1463). 286.Скритiсть подвигу є строго необхiдною ................................ 138 (Там само, IV, № 702). 287.Зовнiшня праця i подвиги — є засоби, а не цiль .................. 139 (Там само, № 703). 288.На сердечнi подвиги й звернiть всю свою увагу ................... 139 (Там само, № 705). 289.Справжнiй послух ради Господа ............................................ 139 (Там само, № 724).
ЗМІСТ 255 290. Руками робити справу, а умом i серцем бути з Богом.......... 140 (Там само, № 739). 291. Беззаперечний послух наперекiр нашим смакам дорожчий за всi подвиги .......................................................................... 140 (Там само, № 741). 292.Цiлющi грязi ............................................................................ 141 (Там само, V, № 919). 293.Не захоплюйтесь надто працею, а то в головi стане мутно .. 141 (Епископъ θеофанъ. Письма о христiанской жизни, с. 99). 294.Тiлесний труд упокорює й не дає блукати помислам. (Епископъ θеофанъ. Собранiе писем, II, № 291). 295.До правил не треба мати пристрастi, а бути вiльним по вiдношенню до них, маючи в намiрi одне: як би не вiдходила благоговiйна увага до Бога ..................................................... 141 (Там само, II, № 312). 296.Робота не повинна вiдволiкати вiд внутрiшнього дiлання ... 142 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с 409). 297.Погано виконали свiй послух! ............................................... 143 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, IV, № 740). 298.Вчiться робити так, щоб це розiгрiвало, а не охолоджувало серце ........................................................................................ 143 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 351). 299. Мати пристрасть до читання — погано. Це не приводить до добра ........................................................................................ 143 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, V, № 912). 300.Способи, якими знищуються в нас пристрастi..................... 143 (Епископъ θеофанъ. Путь къ спасенiю, с. 296). 301. Треба обов’язково пов’язувати з дiяннями умозiрнiсть........ 144 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 401). 302.Отже, навчай себе й засвоюй у собi iстини Христового слова, i воно вселиться в тебе ...................................................... 144 (Епископъ θеофанъ. Толкованiе посланiй св. Ап. Павла къ Колоссаямъ и къ Филимону, 1892, с. 208). 303.Творити все в iм’я Господнє ................................................... 145 (Там само, с. 220—222). 304.Життя християнина на землi є ланцюгом страждань. Користь вiд них ..................................................................................... 147 (Л. Соколовъ. Епископъ Игнатiй, ч. II, прилож., с. 117).
256 Усамiтнення 305.Вже коли в монастир, то на самоту ....................................... 147 (Епископъ θеофанъ. Письма о христiанской жизни, с. 69). 306.Досвiд внутрiшнього усамiтнення ......................................... 147 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писем, V, № 794). 307.Хвилини усамiтнення треба використовувати ...................... 148 (Там само, VIII, № 1223). 308.Затвор внутрiшнiй .................................................................. 148 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 298). 309.Недосконалiсть внутрiшнього порядку ................................. 148 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, IV, № 562). 310. Як керувати своїм внутрiшнiм свiтом, щоб насолоджуватись душевним миром? ................................................................... 148 (Там само, IV, № 571). 311. В собi усамiтнюватися ще краще ........................................... 149 (Там само, IV, № 779 i 780). 312.Внутрiшнiй затвор вимагає зовнiшнього затвору ................. 149 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 359). 313.Усамiтнення зовнiшнє прийде само, коли встановиться внутрiшнє ................................................................................ 149 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, IV, № 738). Господь вiдходить — душа пустiє 314.Перебування душi з Господом, — у чому вся суть внутрiшнього подвигу .......................................................................... 149 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, I, № 1). 315.Охолодження. Це гiркий i небезпечний стан........................ 150 (Там само, I, № 113). 316. Охолодження i сухiсть неминучi в життi з Богом, бо без них ми швидко зазнаємось............................................................ 150 (Там само, I, № 187). 317. Закам’янiла нечутливiсть ....................................................... 150 (Там само, I, № 190). 318. Тiло, душа, дух ........................................................................ 151 (Там само, II, № 264). 319. Як тiльки упованням потрохи вiдхилитесь вiд Господа, тодi Вiн вiдступає ...........................................................................151
ЗМІСТ 257 (Там само, III, № 499). 320.Чим найбiльше втримується в душi благодать? Через що найбiльше вiдходить? .............................................................. 151 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 350). 321.Чому буває охолодження? ......................................................151 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, IV, с. 602). 322.Увага — корiнь внутрiшнього духовного життя .................... 151 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 413). 323.Успiху не буде, доки є догоджання собi та жалiсливiсть до себе ..........................................................................................152 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, II, с. 316). 324.Головний ворог життя в Бозi — заклопотанiсть .................... 152 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 416). 325.Розсiяння — це перший чужий для внутрiшнього устрою ворожий напад ........................................................................ 153 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, III, с. 518). 326.Коли ми з Господом, то i Господь є з нами ........................... 153 (Там само, III, № 519). Трезвiння i благорозглядання 327.Саме два страхи чуваючих має мати Христовий воїн: трезвiння i благорозглядання ........................................................ 154 (Епископъ θеофанъ. Письма о христiанской жизни, с. 226). 328.Увага до себе в серцi з молитвою до Господа ........................ 154 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 394). 329.У ворога свої методи ............................................................... 154 (Там само, с. 395). 330. Яка головна цiль життя має бути в умi пiд час читання?..... 155 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, IV, с. 703). 331.Своє умове око не вiдвертайте вiд серця! .............................. 155 (Там само, IV, № 707). 332.Велика нам буває бiда вiд почуття праведностi .................... 155 (Там само, № 707). 333.Дивiться за собою i бiльше майте справу зi серцем .............. 155 (Там само, № 707). 334. Утiкайте вiд ситостi! «Потовстiшав Єшурун та й вибуяв» .... 155 (Там само, IV, № 708).
258 335.Ось зла трiйка коней, яка мчить до провалля! ...................... 156 (Там само, IV, № 709). 336.Мужайтесь, коли послаблюється теплота духа! .................... 156 (Там само, № 701). 337.Зверхнiсть, марнославство i осудження — це адський дим i сморiд! ..................................................................................... 157 (Там само, № 711). 338.Як тiльки зменшиться смирення, зразу ж пiде холоднiсть .. 157 (Там само, № 712). 339.Без вправляння думки душа завмирає................................... 157 (Там само, № 713). 340.Марнославство — домашнiй злодiй ....................................... 157 (Там само, № 714). 341.Читайте, розважайте i примiнюйте до себе. Це є метою i плодом читання ...................................................................... 158 (Там само, № 717). 342.Грiх осудження ........................................................................ 158 (Там само, № 713). 343.Збентеження............................................................................ 158 (Епископъ θеофанъ. Письма о христианской жизни, с. 703). 344.Доки є охота давати i брати, не чекай спокою...................... 159 (Там само, с, 100). 345.Кажучи прямо, на свiтi нема такої речi, за яку варто було би сердитися.................................................................................159 (Там само, с. 133). 346.Є справжнє християнське навчання Божої iстини ............... 159 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 424). 347.Душа, не випробувана терпiннями, нiчого не вартує ........... 159 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, IV, № 745). 348.Дорога в Царство Боже — хрест ............................................ 159 (Там само, № 746). 349.Мир у серцi — жити в своє задоволення ............................... 159 (Там само, № 726). 350.Прикрiсть i сердитiсть це — плiд зухвалостi ......................... 159 (Там само, III, № 476). 351.Що значить трезвитись, i що — берегти? .............................. 160 (Епископъ θеофанъ. Что есть духовная жизнь? с. 207).
ЗМІСТ 259 352.Догоджання собi — зрадник................................................... 160 (Там само, с. 211). 353.Чим можна придбати смирення i любов? ............................. 160 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, II, № 315). 354.Хто смиренний насправдi? ..................................................... 160 (Там само, II, № 336). 355.Немочi вдачi Господь iнколи залишає нам для смирення .... 160 (Там само, IV, № 556). 356.Незламна зброя проти ворогiв — смирення. Єдиний правильний шлях до смирення.................................................... 160 (Там само, IV, № 702). 357.Смиряння себе — це ще не смиреннiсть, а бажання i пошук її 161 (Там само, № 728, 730). 358.Високосерднiсть...................................................................... 161 (Там само, № 744). 359.Чому ми осуджуємо iнших? ................................................... 162 (Жизнеописанiе монахини Елецкаго Знаменскаго женскаго монастыря Магдалины, 1874, с. 24). 360.Святий Дух дає iстинне смирення ......................................... 162 (Иннокентiй, митрополитъ Московскiй. Указанiе пути въ царствiе небесное, 1912, с. 39, 40). 361. Неспокiй духа i пристрастi псують кров i суттєво шкодять здоров’ю .................................................................................. 163 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, IV, № 694). 362. Успiх в духовному життi визначається все бiльшою i бiльшою свiдомiстю своєї нiкчемностi ........................................ 163 (Там само, IV, № 705). 363.Один Бог та душа — ось монах! ............................................. 163 (Там само, № 726). ПРО ОМАНУ 364. Нема чого боятися омани. Вона трапляється з тими, хто загордився .................................................................................. 164 (Там само, II, № 322). 365.Про художнє дiлання Ісусової молитви ................................ 164 (Там само, VII, № 1102).
260 366.Кожен, хто силує себе до молитви, повинен присилувати себе до приниження ............................................................... 164 (Макарiй Великiй Духовныя бесhды, 1820, С. 468—469). 367.Якщо смиреннiсть i любов, простота i благiсть не будуть у нас тiсно поєднанi з молитвою, то сама молитва, а краще сказати — ця личина молитви, — може принести нам досить мало користi ............................................................................ 165 (Там само, с. 374). 368.Що вiд Бога, те приходить саме по собi, тодi як ти i часу того не знаєш .......................................................................... 166 (Св. Григорiй Синаитъ. Добротолюбiе, т. V, с. 252). 369.Причина думок ось яка! ......................................................... 166 (Епископъ θеофанъ. Письма о христiанской жизни, с. 64). 370.Для успiху в молитвi та для уникнення омани необхiдна самовiдданiсть, яка навчає шукати в молитвi однiєї уваги ...... 167 (Л. Соколовъ. Епископъ Игнатий Брянчаниновъ, ч. II, прилож., с. 242). 371. Деякi стверджують, що вiд вправляння в Ісусовiй молитвi завжди, або майже завжди приходить омана... В засвоєннi такої думки i в такiй заборонi мiститься страшне богохульство, мiститься достойна спiвчуття омана ............................ 167 (Епископъ Игнатий. Сочиненiя, т. I, с. 215, 217). 372.Божевiлля вiд Ісусової молитви може статися тодi, коли, творячи цю молитву, не вiдступають вiд грiхiв i грiшних звичок, якi осуджує совiсть ......................................................... 168 (Епископъ θеофанъ. Собранiе писемъ, IV, № 912, 913). 373.Умова молитва сама має конечну потребу в керiвництвi, доки вона є самодiяльною або трудовою. Саме тодi, якщо немає наставника й збиваються з правильного шляху ............. 168 (Епископъ θеофанъ. Письма о духовной жизни, с. 136). 374.Поняття про оману ................................................................. 168 (Епископъ Игнатий. Сочиненiя, т. II, с. 203). 375. Справжня молитва ................................................................. 168 (Епископъ θеофанъ. Письма о духовной жизни, с. 207, 208). 376.Розрiзняння теплоти в серцi пiд час Ісусової молитви. Подвижники, строго розрiзняючи цю теплоту, намагаються, проминаючи цю солодкiсть, утверджуватися в одному сто-
ЗМІСТ 261 яннi перед Господом, з повною Йому вiдданiстю................. 169 (Там само, с. 236—238). 377.Не спокушуйтеся внутрiшньою солодкiстю; без хреста вона нестiйка i небезпечна ............................................................. 169 (Жизнеописанiе монахини Магдалины, с. 15). 378.Вiд чого буває омана, коли виконуєте Ісусову молитву? ..... 169 (Епископъ θеофанъ. Письма къ разнымъ лицамъ, с. 415). 379.Наставлення про художнє введення ума в серце з допомогою природнього дихання, що сприяє досягненню умової молитви ...................................................................................170 (Епископъ Игнатiй. Сочиненiя, т. V, с. 114, 115). 380.Трьох речей необхiдно тобi дотримуватися перш за все: не турбуватися, мати чисту совiсть, безпристраснiсть .............. 171 (Пр. Симеонъ Новый Богословъ. Добротолюбiе, т. V, с. 507). 381. При умовiй Ісусовiй молитвi не спiткнiться на деяких зовнiшнiх способах ...................................................................... 172 (Епископъ θеофанъ. Сбранiе писемъ, IV, № 718). 382.Хула на молитву iменем Ісуса, приписування шкiдливої дiї цьому iменi, рiвносильна тiй хулi, яку вимовляли фарисеї на чуда, що звершував Господь .............................................. 172 (Епископъ Игнатiй. Сочиненiя, т. I, с. 220). 383.Пошукайте, чи є в когось життя старця Паїсiя Нямецького. Там є передмова до деяких статей Добротолюбiя, якi складенi старцем Василiєм. Цi статтi багато пояснюють про значення механiзму в твореннi Ісусової молитви. Вони й вам допоможуть зрозумiти все як треба ....................................... 172 (Епископъ θеофанъ. Сбранiе писемъ, IV, № 732). 384. Твори руських Отцiв, а особливо писання старця Василiя можна й треба признати першою книжкою, до якої в наш час треба звернутися тому, хто бажає успiшно зайнятися Ісусовою молитвою ................................................................. 173 (Епископъ Игнатiй. Сочиненiя, 1905, т. II, с. 254). 385.Тi iноки, якi вiдкинули вправляння в Ісусовiй молитвi i взагалi умове дiлання й задовольняються одним зовнiшнiм молiнням, не можуть уникнути «думки», як це пояснює згаданий старець Василiй ....................................................... 173 (Епископъ Игнатiй. Сочиненiя, т. I, с. 255).
Вчення старця Паїсiя про Ісусову молитву, яка твориться в серцi умом ..................................... 174 Тайна спасiння, що вiдкривається безперестанною молитвою .......................................................... 216 Покажчик iмен ................................................................................... 228 Змiст .................................................................................................. 230
Лiтературнохудожнє видання ÌÈÑÒÅÖÒÂÎ ÌÎËÈÒÂÈ ПРО МОЛИТВУ ІСУСОВУ Збiрка повчань святих Отцiв та iнших досвiдчених її виконавцiв Лiтературний редактор с. Наталiя Ількiв, Мирослава Лемик Богословський редактор Тереза Ференц Художнiй редактор Софiя Бурак Технiчний редактор Ірина Стемпiцька Пiдп. до друку 22.05.2023. Формат 60х84/16. Папiр офс. Офс. друк. Ум.друк. арк. 15,3. Ум. фарбовiдб. 15,8. Обл.вид. арк. 13,5. ТзОВ Видавництво «Свічадо» (Свідоцтво серії ДК №1651 від 15.01.2004) 79008, м. Львів, а/c 808, вул. Винниченка, 22. email: [email protected], url: www.svichado.com Друк ПП Блощенко А. Наклад 300 прим.