Dumky GG

років із дня
народження

3

4

Упорядкувала
Тереза Каспришин-Ференц

Львів
Видавництво “Свічадо”

2020

5

135

1

Бог – це Любов

Передусім нам потрібно собі усвідомити, що Го-
сподь Бог наш Ісус Христос об’явив нам повноту прав-
ди про Бога. Бог – це Любов. І кожний із нас, відкри-
ваючи цього Бога, пізнає, у чому полягає справжня
любов. А також пізнає, у чому полягає його особисте
покликання. Якщо ми справді будемо у такий спосіб
шукати таїнство життя чи покликання тієї чи іншої
особи, то тоді конче їх знайдемо. Зрозуміти ті чи інші
обставини життя, тих самих біблійних персонажів ми
зможемо, лише коли розглянемо їхні стосунки з Бо-
гом. Покликання, життєва місія тієї чи іншої людини
нам може видаватися таємничою, незбагненною, а
справді може зрозуміти своє покликання лише та осо-
ба, яка стоїть перед Божим Обличчям. Але в особі Ісуса
Христа маємо досконале повне Боже об’явлення. Про
це нам каже євангелист Йоан: «Господь Бог так по-
любив світ, що віддав свого Сина єдинородного, щоб
кожний, хто увірує в Нього, не загинув, але мав життя
вічне» (див. Йо. 3,16).

Змістом нашого християнства є життя в любові. Бо
хто любить, той живе. Хто не любить, той вже вмер.
Коли ми молимося, то переживаємо і висловлюємо
свою любов до Бога і до ближнього.

15

2

Богослуження

Християнське богослуження, зокрема у традиції
Східної Церкви, це не якесь лише людське дійство,
якась неформальна вечірка чи зустріч. Богослуження –
це Божа вечеря, яку Господь готує для вас, відповідно
до своїх правил, етикету та мови. Коли приходимо на
Службу Божу, потрапляємо у небесну дійсність. Тому
часом потрібно призвичаїтися до того способу спілку-
вання з Богом, який Він нам пропонує.

Очевидно, що Церква намагається у кожній епосі
зробити ці богослуження якнайдоступнішими. Тому
тепер ми перекладаємо їх зрозумілою мовою, намагає-
мося з допомогою катехитичного впровадження до бо-
гослуження щораз глибше пояснити сучасній молодій
людині, до кого вона приходить на зустріч. Хто є той,
хто до неї говорить своїм словом, хто ділиться з нею
своїм життям у святих таїнствах? Тому нам потрібно на-
вчитися божественної мови і тієї граматики.

Наприклад, коли приходимо до школи та вчимося
читати і писати, то мусимо вчити абетку, правопис –
тоді ми зуміємо користуватися чинними засобами спіл-
кування між людьми. Так само коли вчимося молитися,
вчимося спілкуватися з Богом – нам треба навчатися

16

тієї божественної граматики спілкування з нашим Бо-
гом, Творцем і Спасителем.

Отож заохочую усіх вас до цієї надзвичайно цікавої
дороги – спілкування з Богом у молитві, входячи у це
таїнство, у небо на землі, яким є християнське богослу-
ження. Будьте певні, що церковна спільнота вам у цьо-
му допоможе.

17

3

Божа благодать

Господь Бог сотворив людину на свій образ і свою
подобу та покликав її до себе. Тож не можемо бути
добрими самотужки, власними зусиллями. Ми відчу-
ваємо, що хочемо якнайкраще, а стається, як завжди.
Часом розуміємо, що виконати Божі заповіді лише
власними зусиллями не можемо. Ми потребуємо Бо-
жої допомоги, благодати, сили, щоб бути добрими.
Бути людиною можливо лише силою і благодаттю
Святого Духа. Тож коли хтось відчуває, що не має сили
бути добрим, Господь Бог запрошує зачерпнути тієї
сили саме у Нього. Тому ми молимося. А коли рухає-
мося до Бога — стаємо кращими.

Хочу пригадати фразу святого Августина, який го-
ворив: «Боже! Все є для Тебе. Бо коли віддаляюся від
Тебе — падаю. Коли наближаюся до Тебе — відроджу-
юся. Коли повертаюся до Тебе — воскресаю. Коли ж
перебуваю у Тобі — живу».

18

4

Виховання і навчання

Батьки – перші вихователі
й учителі дітей
З історії людства знаємо, що конфлікт поколінь
завжди існував, існує та, мабуть, завжди існуватиме.
Цей конфлікт дуже часто пов’язаний із тим, що сус-
пільство змінюється, змінюється спосіб мислення,
спосіб життя, і тоді не завжди легко зрозуміти одне од-
ного. Хоча, безперечно, ті покоління одне одного дуже
потребують, щоби не тільки цей людський досвід і му-
дрість взаємно передати, а найважливіше – передати
християнську віру. Тут я би хотів передусім ствердити,
що батьки мають надзвичайний особистий обов’язок
виховувати своїх дітей, зокрема у вірі, тобто передава-
ти їм свою християнську віру.
Церква вчить, що ніхто не може усунути батьків
від виконання цього батьківського обов’язкового ви-
ховання. Церковна спільнота може тільки допомогти
батькам виховувати їхніх дітей, але ніколи не може
їх заступити. Таким чином, без активного виховання
батьків неможливо говорити про повноцінне вихо-
вання молодих поколінь. Тому, очевидно, що відпові-
дальність за поведінку дітей несуть теж і батьки. Наша
молодь добра, вона потребує такого доброго мудрого

19

виховного слова тих, кого вважає своїм батьком чи
своєю матір’ю.

Християнська етика в школі
Церква − це не тільки священники, єпископи. Цер-
ква – це батьки, всі вірні християни. І ми не мовчимо.
Очевидно, що наш голос звучить по-різному, у різний
спосіб, на різних рівнях, у різних обставинах. Але щоби
ми справді зберегли чи навіть розвивали уроки хри-
стиянської етики у школі, дуже потрібно голосу самих
батьків. Тоді справді ми зможемо зберегти ці години.
Але я би хотів сказати, що християнська етика ціл-
ком не заміняє необхідности катехитичного вихован-
ня наших дітей, яке ми, звичайно, пропонуємо при
наших парафіях. З одного боку справді не мовчімо,
коли зменшуються уроки християнської етики у шко-
лах, але, з боку другого, вповні користаймо з уроків ка-
техизму, які мають мати щораз більше простору при
наших парафіях.

20

5

Війна і мир

Христос – «Князь миру»
Людина створена Богом для миру, що є ознакою
присутности й дії Святого Духа (пор. Гл. 5, 22–23). Не-
зважаючи на свою впалу через гріх природу, людина
постійно прагне цього миру, хоч не завжди вміє його
осягнути. Не випадково наша Божественна літургія,
закликаючи до встановлення й укріплення благосло-
венного Царства Отця, і Сина, і Святого Духа, відразу
молиться за мир з висот для всього світу і добрий стан
святих Божих Церков. Христос — Князь миру і Божа
могутність — об’являється в мирі.
Людина зможе жити в мирі і стати служителем
миру для інших лише тоді, коли прийме новонародже-
ного Князя миру у своє серце, у свій внутрішній духов-
ний світ, в особисте і суспільне життя. Апостол Павло
пише в Посланні до ефесян: «Він — наш мир» (Еф. 2,
14). Отож найвищий прояв Божої всемогутности, про-
яв сили і влади Князя миру — це не приниження ін-
шого через несправедливість і насильство, а служіння
ближньому в безкорисливій любові задля миру!

21

Війна – період великого болю
Якщо з духовного боку можна було б поглянути на
теперішній момент нашого історичного буття, я б його
назвав періодом великого болю. Війна принесла нам
рану. Ми є дуже зраненими. І цю рану, можливо, до
кінця ми навіть ще не усвідомили. Ця рана болить. Ця
рана провокує до певної дії. Ця рана провокує нас до
того, щоби переосмислити всю нашу історію і наново
подивитися, як нам рухатися далі. Я свято перекона-
ний, що будь-яка рана повинна бути загоєна. Всяка
рана повинна і може бути зціленою.
Коли ми говоримо про зранену особу, то її перша
реакція — це закритися, відмежувати цю рану, щоб
ніхто більше не зміг до неї доторкнутися, роз’ятрити,
щоб збільшити наш біль. Ось тому ми маємо велику
спокусу сьогодні закриватися у собі. І тому є велика
небезпека отакого розпаду суспільства на окремі його
фрагменти, окремі групки, окремі особи, які нама-
гаються себе відмежувати від того всього, що діється
довкола нас.
Я думаю, що така реакція є зрозумілою, але вона —
дуже небезпечна! Ми повинні молитися, тому що Той,
хто може цей біль зцілити, і моє страждання із вели-
кого лиха перетворити на великий скарб — це є сила і
благодать Святого Духа!
Тому я хочу всіх нас заохотити не закриватися у
своєму болю, але відкрити цей біль у напрямку до Бога.

Війна – каталізатор змін
Коли вибухнула війна, чимало молодих людей пря-
мо сказали, що Україна вже ніколи не відступить, не
повернеться в минуле. І це не питання обрання тих чи

22

тих політиків. Зміни, що відбулися, незворотні, і по-
вернення до пострадянської дійсности не буде. Навіть
у Росії, державі-агресорці, кажуть, що, почавши війну
проти України, Росія назавжди втратила її. До того ж,
багато українців лише тепер зрозуміли, що ми – інший
народ, що мусимо самі давати собі раду, захищати себе
та будувати власне майбутнє, що саме від нас зале-
жить, якою буде Україна, адже тепер вона вже зале-
жить не від Росії, а передусім від нас самих.

23

6

Віра

Дати можливість
Всевишньому торкнутися людини
«Не бійся, тільки віруй!» – саме ці слова Господь
промовляє до людини третього тисячоліття.
Віра – це наша здатність виставити перед Богом
власну неміч, хворобу, біду і безпорадність. Адже той,
хто вірить у Бога, дозволяє Йому послати в своє життя
духовну силу і той, хто вірить у Бога, стає здатним при-
йняти силу, яку для неї приніс Ісус Христос.
Людина, яка вірить у Бога і виставляє перед Ним
правду про себе, визнає свою гріховність, дає можли-
вість Всевишньому торкнутися до неї. І така віра усу-
ває страх, надає змогу небесному Отцеві творити чудо.

Ділитись своєю вірою
Перше і найважливіше завдання християнина − це
бути християнином, залишатися ним і за будь-яких
обставин зростати у християнській вірі. Ми справді
повинні глибоко жити нашою вірою, бути справжніми
християнами. І це найбільше і найважливіше завдан-
ня, яке ми сьогодні з вами маємо з перспективи того
світу, який часом називається «секуляризованим»,
тобто світом, позбавленим релігійних вартостей. У та-

24

кому світі, що усуває з особистого життя своїх членів
релігійні вартості, різні релігії реагують по-своєму. Ба-
гато з них скочуються до фундаменталізму, тобто ба-
чать, що злом є інші. І це секуляризоване суспільство
є агресією проти них. І щоби проти тієї агресії боро-
тися, виникає реакція насильства стосовно тих, хто не
такий, як я або не вірить у Бога, або вірить по-іншому,
або належить до іншої релігії.

Натомість християни, зокрема християни-католи-
ки, у сучасному світі займають іншу позицію. Ми хо-
чемо ділитися своєю вірою і таким чином показати її,
відкрити її правди, її істинність іншим, можливо тим,
хто до нашого християнського способу життя сьогодні
ставиться скептично або, може, й вороже.

25

7

Воскресення Христове

Воскреслий Христос «життя освітлює»
Наша Пасхальна утреня закликає нас «чувати»,
тобто прокинутися зі сну і відкритися на несподіване
Боже. Чувати – означає бути чутливими до того, що
правдиве, справжнє та істинне. Чувати, щоб пізна-
ти Істину; чувати, щоб не дати себе одурити тому, що
фальшиве та оманливе; чувати, щоб зустріти Воскрес-
лого. Його сяйво виявляє нам правду про себе, про те,
чого варті наші зусилля, праця і страждання, чого вар-
та наша справа як справа Церкви, громади і всього на-
роду. Правда, що Христос воскрес, є такою ж дійсною
і певною, як і те, що сонце зійде і ніч поступиться міс-
цем дневі. Воскресення Христа як Сонця правди нам
«життя освітлює» – показує не лише справжній зміст
пошуку мироносиць, а й сенс життя, страждань і навіть
смерти кожної людини: ми сотворені для воскресення
в Христі, і наше земне життя є чуванням-очікуванням
цього воскресення.

Воскресення Христове –
боротьба з неправдою
Ми як народ часто відчуваємо на собі вбивчу силу
неправди. У нас крали і далі крадуть правду про наше

26

минуле. Нам накидали і далі накидають фальшиві
ідеології, щоб зруйнувати наше сьогодення. Нас обма-
нювали і далі обдурюють у час передвиборчих перего-
нів, щоби вкрасти наше майбутнє. Війна, яку веде наш
народ, насправді є війною з нічим іншим, як із неправ-
дою, брехнею та всім, до чого вона призводить у житті
людини і суспільства, у міждержавних відносинах і в
самому існуванні світової спільноти.

Ось чому таким важливим для нас є благовіст у
день Пасхи: Христос воістину воскрес! Наука нашого
Господа і Вчителя є для нас світилом і дороговказом,
адже боротьба з неправдою починається в глибині
людського серця.

Живімо, отже, у світлі Воскреслого, перед яким
жодна темрява і неправда не можуть встояти. Вірмо в
Христову істину і служімо правді в усіх царинах люд-
ського життя. Тоді й Україна та її народ будуть непере-
можні. Всяке діло, збудоване на брехні, завалиться, як
це колись сталося з комуністичною імперією зла. Бу-
дуймо нашу державу на істині та правді, хоч би якою
гіркою і важкою вона нам видавалася. Воскреслий
Христос має силу освітити наше життя та воскресити
нас до нового майбуття.

Саме сьогодні з погляду справжньої Істини-Хри-
ста нам треба пізнавати своє минуле і з довірою до
воскреслого Спасителя впорядковувати своє теперіш-
нє. Саме тепер силою Його перемоги над брехнею бу-
дуймо своє майбутнє – не примарне, темне чи сумне,
а просвітлене і радісне, у повноті життя, яке маємо в
Господі.

27

8

Гендерна ідеологія

Католицька Церква, як і все християнство загалом,
говорить про абсолютну рівність та гідність чоловіка
і жінки. У цьому контексті конкретніше кажемо про
рівність статей. Слово «гендер» належить до певного
руху сучасного мислення. І воно може означати дуже
різні, відмінні поняття від тих, які ми окреслюємо ста-
тевістю. Ми, християни, передусім усвідомлюємо, що
статевість є Божим даром. Особа – чоловік чи жінка –
є реципієнтом, тим, хто мусить прийняти Божий дар
бути чоловіком і жінкою. Натомість гендерна ідеологія
сьогодні пропагує іншу думку: стать людина вибирає,
стать – це певна суспільна роль, яку можна вибрати,
а за потреби змінити, можна спробувати одне, а по-
тім  – друге… У тому й основні відмінності між христи-
янською антропологією, між розумінням статевости,
яке маємо на основі нашого християнського усвідом-
лення – сутности бути чоловіком і бути жінкою – і тим,
що нам сьогодні пропонують сучасні нехристиянські,
часом атеїстичні напрями мислення.

Тому запрошуємо всіх розкрити глибоку таємницю
і покликання – бути чоловіком і бути жінкою. Гадаю,
це цікава перспектива, яку сьогодні християни можуть
і повинні запропонувати для суспільної дискусії.

28

Зміст

Вступ 7
1 Бог – це Любов 15
2 Богослуження 16
3 Божа благодать 18
4 Виховання і навчання 19

Батьки – перші вихователі й учителі дітей 21
Християнська етика в школі
5 Війна і мир 24
Христос – «Князь миру»
Війна – період великого болю 26
Війна – каталізатор змін
6 Віра 28
Дати можливість Всевишньому 29
торкнутися людини 30
Ділитись своєю вірою 33
7 Воскресення Христове 129
Воскреслий Христос «життя освітлює»
Воскресення Христове –
боротьба з неправдою
8 Гендерна ідеологія
9 Гідність людської особи
10 Гузар Любомир, Патріярх УГКЦ
11 Добро і зло

Господь Бог – це Добро 36
Корупція – зло
12 Євангелізація 38
Щодня відновлювати свій зв’язок
із Господом Богом 41
Християнські вартості – 43
у центрі життя
Масмедія і соціяльні мережі 45
13 Здоровʼя 47
Господь – Лікар душі і тіла 48
Залежності: тютюнова та алкогольна
Подолання коронавірусу 52
14 Іван Павло ІІ, Папа, святий
15 Культура 55
Християнські вартості – частина культури
Культура життя
16 Любов до Бога й ближнього
Ми люблені Богом
Любити ближнього – служити йому
17 Миряни, їхня роль у Церкві
18 Молитва
П’ять рівнів молитви
Молитва за Україну – вияв нашої любови
до Бога і до ближнього
Молитва матері
19 Молодь
Шукає повноту життя
Обирає свободу
Молодь і відповідальні вибори
Молодь, яка за межами України
20 Освіта християнська
Спільнота пошуку істини

130

Український католицький університет –

виховання нової інтелігенції

21 Парафія «жива» 57

22 Патріярхат 58

23 Піст 60

Глибоке «терапевтичне значення»

Великий піст – дорога до Пасхи

24 Подружжя 62

Господь Бог – джерело сімейного щастя

Християнське подружжя започатковує

святе таїнство

Подружжя, дошлюбна чистота

Свідчення християнського подружжя –

відповідь на одностатеві стосунки

25 Покаяння, сповідь 66

Господь прощає й очищає каянника

Сповідь – сила дії Святого Духа

Заохочення сповідатись якнайчастіше

26 Політика 69

Заохочення для християн –

робити політику чистою

Не панувати, а служити

Божому мирові

27 Польсько-українські стосунки 71

Прагнення до прощення

Партнерський діялог

28 Правда – свідчити істину 73

29 Пресвята Богородиця 74

30 Пресвята Євхаристія 76

Таїнство Тіла і Крови Господа нашого

Ісуса Христа

Пресвята Євхаристія – причащатися «достойно»

131

31 Проповідь 78
32 Революція гідности 79
Господь кличе йти вперед, до свободи
Подвиг героїв Небесної сотні 81
33 Різдво Христове
Несімо радість і мир 84
Різдвяне вітання «оборонцям миру»
Немічне Боже – сильніше 86
від могутнього людського
34 Свобода
Божий дар – «Христос нас визволив» 89
Свобода – це відповідальність 91
35 Святе Письмо – слово Боже
Слово Боже – «живе і дієве» 93
Як читати Святе Письмо?
Зростати в пізнанні Бога 95
36 Святість 97
37 Священство 99
Покликання – Божий дар 101
Давні традиції у Христовій Церкві 103
Завдання священника – будувати культуру
38 Сім’я
Домашня Церква
Для мене родина – «колиска» віри у Бога
39 Сліпий Йосиф, Ісповідник віри,
Патріярх УГКЦ
40 Смерть – крок до вічности
41 Смирення
42 Статевість людини
43 Україна
Держава як спільне благо
Народ – джерело влади

132

Обовʼязок прийти і проголосувати

Вибори президента України

44 Українська Греко-Католицька Церква 106

Мучеництво за єдність Церкви Христової

Довіра до Церкви

Різні виклики у різних країнах

30-річчя виходу з підпілля УГКЦ

45 Франциск, Папа 109

46 Християнство і християнин 112

Іти за Христом дорогою до святости

«Іди за мною!» – бути християнином

Бути активним громадянином

Дослухатись до голосу християнського сумління

Створювати християнські спільноти

47 Церква Христова 115

Церква – Тіло Христове

Церква дарує надію

Церква і держава

48 Церковна єдність 118

Єдність – дар Божий

Єдність Церков-сестер

Єдність Церков Володимирового Хрещення

49 Чернецтво 121

Плекання покликання

Світло для світу

Місійність чернецтва

Три поради

50 Шептицький Андрей, 124

Праведний Митрополит УГКЦ

Використана література 126

133