Лекцiя 1

24-річний студент з Пітсбурга Микола Ламм створив
візуалізацію Wi-Fi і радіосигналів, так якби вони були б

видимі для людського ока.

INTERNET-провай́ дер - організація, що надає послуги
доступу до мережі Інтернет та інші пов'язані з
Інтернетом послуги .

До основних послуг провайдерів відносять :
 дротовий та бездротовий доступ до INTERNET ,
 підтримка електронних поштових скриньок.

Зв'язок між комп'ютерами не можна розуміти як
пряме фізичне або віртуальне з'єднання.

Комп'ютери обмінюються інформацією у вигляді
пакетів, кожний з яких доставляється адресатові
різними шляхами, різними маршрутами. У пункті
призначення ці пакети з'єднуються у встановленому
порядку, і кінцевий користувач одержує інформацію в
готовому виді.

Взаємодія всіх об’єктів мережі забезпечуються
використанням протоколів – своєрідною мовою
спілкування комп’ютерів між собою.

ПРОТОКОЛ є стандартом або правилом, що задає
порядок обміну повідомленнями.

 TCP/IP (Transmission Control Protocol) – це протокол
транспортного рівня;
 SMTP (Simple Mail Transport Protocol) – протокол
пересилки пошти;
 POP (Post Office Protocol) – протокол поштового офісу,
що відповідає за доставку електронної пошти;
 HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) – протокол
передачі гіпертексту;
 FTP (File Transfer Protocol) – протокол передачі файлів.

ПРОТОКОЛ TCP/IP

Взаємодія всіх об’єктів мережі забезпечується
використанням спільного мережевого протоколу TCP/IP,
що складається з двох мережних протоколів: TCP та IP.

Протокол TCP (англ. Transmission Control Protocol) -
відповідає за те, як документи розбиваються на пакети і
як потім збираються докупи .

Протокол IP (англ. Internet Protocol) - відповідає за
маршрутизацію, тобто за те, щоб пакети, на які
поділяються повідомлення, було доставлено за певною
адресою.

IP - адреса (англ. Internet Protocol Address ) -
унікальна мережева адреса вузла в комп'ютерній мережі,
вона має запис у вигляді чотирьох десяткових чисел
значенням від 0 до 255 , розділених крапками.

192.168.1.102

IP- адреса складається з двох частин: номера мережі і
номери вузла.

У мережі INTERNET використовується доменний
спосіб адресації, коли весь простір адрес абонентів
поділяють на області, які мають назву ДОМЕНАМИ.

ДОМЕН – ЧАСТИНА МЕРЕЖІ

Доменне ім'я – це послідовність розділених крапками
слів, яка зіставляється з певною ІР-адресою

Доменні імена керуються Системою Доменних
Імен (DNS) і їх було спеціально створено, щоб люди могли
простим шляхом обмінюватись адресами мережевих
ресурсів, а не номерами IP-адрес.

Доменні імена набагато простіше прочитати,
запам'ятати, вимовити вголос та обмінюватись ними,
ніж числовими адресами, які важко запам'ятати.

google.com або 173.194.39.135

Ранг домену обчислюється з кінця адреси

ezumsa.pdmu.edu.ua
домен верхнього (першого) рівня

домен другого рівня
домен третього рівня
імя комп'ютера в домені (зоні) umsa.edu.ua

Домен верхнього рівня складається з трьох або двух
символів. Трьохбуквені імена мають домени, які
показують «відомчу» принлежність компютера,
двобуквені - географичну.

ПРИКЛАДИ ДОМЕНІВ ПЕРШОГО РІВНЯ

Тип організації Країна

com –комп’ютер належить комерційній ua – Україна
організації;
org – належить некомерційній організації; de – Німеччина
us – США
edu – належить університету або іншому
навчальному закладу; fr – Франція
net – належить до організації, що веде певні
роботи, пов’язані з мережами.

ОСНОВНІ СЛУЖБИ INTERNET
 Електронна пошта;
 Всесвітню павутину (WWW);
 Протокол перенесення файлів;
 Листи розсилки;
 Служби конференцій;
 Групи новин;
 Інтернет-телефонія;
 Соціальні мережі .

Найпопулярнішою службою мережі INTERNET, яка
дозволяє отримувати доступ до інформації незалежно
від місця її розташування є
ВСЕСВІТНЄ ПАВУТИННЯ (World Wide Web - WWW).

Користувачі автоматично переходять від однієї бази
даних (сайту) до іншої за допомогою ГІПЕРПОСИЛАНЬ.
WWW найбільше всесвітнє багатомовне сховище
інформації в електронному вигляді: десятки мільйонів
пов'язаних між собою документів, що розташовані на
комп'ютерах і розміщені на всій земній кулі.

Спеціальні програми, що взаємодіють з WWW за
вказаному вище принципу називають браузерами
(WWW-browser). Ці програми випускаються різними
фірмами.

ОСНОВНІ СПОСОБИ ПОШУКУ У ГЛОБАЛЬНІЙ
МЕРЕЖІ

1. Указання адреси веб-сторінки. Це найшвидший спосіб
пошуку. Його використовують, якщо точно відома адреса
сторінки.
2. Переміщення за допомогою гіперпосилань: можна
переходити зі сторінки на сторінку, шукаючи потрібну
інформацію.
3. Використання спеціальних інструментів пошуку:
добірок посилань, пошукових каталогів та систем
метапошуку.

ОСНОВНІ ПОШУКОВІ СИСТЕМИ

В даний час існує 3 основних міжнародних
пошукових системи - Google, Yahoo і MSN, що мають
власні бази даних і пошукові технології.

Більшість інших пошукових систем використовує в
технології трьох перерахованих.

Наприклад, пошук AOL (search.aol.com) використовує
базу Google, а AltaVista, AllTheWeb і Lycos - базу Yahoo.
Портал Mail.ru довгий час використовував пошукову
технологію Google, а з 2006 року - Yandex.

ЕТАПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОШУКУ

Ознайомитися з можливостями кожної з пошукових систем.

Визначити, які сампеошслуоквуадєахнаорї аткетмеир.ними (ключовими) для
ключПовісілсялотвоаагнтоа,лаяізвкуивкзиаобпнрраанонпоооокнбоорнвоакбнркоеутгзонасупписиитсскуту, сеплмоіудсипплоеаршнеуьйк.ту,ипдідоібертаанпоу
обласЯткьщпоозтшнеуаркймуд.іенДниліядаобцкоьуовмгиоекнмотроиижснвтааасвтнкиеаззсааитдноитвдоаолкдьснаитясюкпотовшьі,укскллуюі.дчзоввуізсилтовиа,

Наприклад, під час пошуку слова Полтава , знайдено
документів / сторінок

rambler.ru 76 000 000
google.ru 32 000 000
yahoo.com
meta.ua 6 900 000
ukr.net 2 390 000

216 000

МЕДИЧНІ РЕСУРСИ INTERNET

Медичні інформаційні ресурси в INTERNET умовно можна
поділити на:
 портали;
 каталоги та рейтингові системи;
 пошукові та довідкові системи;
 медичні бази даних;
 сайти медичних видань;
 сайти навчальних, наукових закладів та організацій;
 сайти клінік та медичних центрів;
 приватні сторінки лікарів.

Medline (MEDlars onLINE) - сама велика
бібліографічна база статей з медичних наук, що була
створена Національною медичною бібліотекою
США (U.S. National Library of Medicine, NLM). Охоплює
біля 75 % світових медичних видань.

ПЕРЕВАГИ БАЗИ:
- швидкий пошук статей із заданої теми з отриманням
їх змісту, бібліографічних даних;
- надається можливість зв’язатися із авторами
публікації.

ТЕЛЕМЕДИЦИ́ НА

Телемедици́ на (telemedicine) (грец. tele -
дистанція, лат. meder - лікування) - напрямок
медицини, що використовує телекомунікаційні й
електронні інформаційні (комп'ютерні) технології для
надання медичної допомоги й послуг у сфері охорони
здоров'я у тих випадках, коли географічна відстань є
критичним чинником.

Необхідність розвитку телемедичних технологій
зумовлена низкою проблем:

 дефіциті лікарів-фахівців, за
 віддаленості населення від медичних центрів,
 неякісній організації екстреної допомоги,
 труднощами із проведення наукових досліджень,
 необхідності постійного спостереження

пацієнтами

Мета телемедицини - надання будь-якій людині,
незалежно від її місцезнаходження, медичної допомоги в
необхідному обсязі й в актуальний термін.

Сучасна телемедицина вміщує різноманітні
процедури, що спрямовані на вирішення різних клініко-
організаційних завдань.

Нормативним документом застосування
телемедицини в Україні є

Наказ МОЗ № 261 від 26.03.2010

«Про впровадження телемедицини в закладах охорони
здоров'я».

Існують наступні основні види телемедичних
процедур, що складають загальну телемедицину:

 телемедичне консультування
 біотелеметрія (телемоніторинг)
 домашня (індивідуальна) телемедицина
 телескринінг
 телеприсутність
 телеасистування
 дистанційне навчання

Найпоширенішою в даний час процедурою є
телемедичне консультування (дистанційне обговорення
клінічного випадку), яке забезпечує наближення
кваліфікованої допомоги, швидку підтримку клінічних
рішень та покращує якість та доступність медіко-
санітарної допомоги. Телемедичне консультування є
компонентом повсякденної лікувально-діагностичної
роботи.

Додатково підкреслимо, що обов’язковим
компонентом діяльності сучасного лікаря є спілкування
з колегами через INTERNET (тематичні списки
розсилання, професійні Інтернет-товариства,
соціальні мережі), що також включає неформальне
телеконсультування, яке здійснюється без протоколу,
але з дотриманням усіх вимог щодо якості та безпеки.

ТИПИ ТЕХНОЛОГІЙ ТЕЛЕКОНСУЛЬТАЦІЙ

Off-line або Телеконсультація відкладена - різновид
віддаленого консультування, яка відбувається без
використання систем внутрішньомережевого
спілкування в реальному часі.

Отриманні та передачі зображень в цифровому
вигляді від одного користувача (лікаря) до іншого.
використовують електронну пошту і спеціальні системи
відкладених телеконсультацій.

On-line або очне віддалене консультування
(«двостороннє інтерактивне телебачення») -
телемедична процедура, різновид віддаленого
консультування, що проводиться з використанням
систем реального часу (як правило, відеозв'язку).

ТЕЛЕМЕТРІЯ
(дистанційна фіксація фізіологічних параметрів)
Телемоніторинг використовується у відділеннях
інтенсивної терапії та при транспортуванні важких
пацієнтів.
Саме телеметрія застосовується у воєнній,
аерокосмічній медицині та медицині катастроф.
Найпоширеною формою клінічного застосування
телеметрії є теле-ЕКГ.

ТЕЛЕСКРИНІНГ

дистанційне виявлення й формування груп ризику,
профілактичні дії з використанням
телемедичних засобів

Ззабезпечує широкий комплекс превентивних заходів,
особливо актуальних для покращення здоров’я дітей та
підлітків (розлади зору у немовлят, порушення постави у
підлітків тощо), раннього виявлення онкологічної та
фізіатричної патології, особливо це стосується
населення сільської місцевості, закритих колективів.

ТЕЛЕПРИСУТНІСТЬ
ТА ІНДИВІДУАЛЬНА ТЕЛЕМЕДИЦИНА

Системи, що забезпечують постійне медичне
спостереження та контроль за пацієнтами на
амбулаторному етапі, повноцінну участь експерта в
процесі надання медичної допомоги у віддаленому
медичному закладі, забезпечують безперервність
медико-санітарної допомоги та професійного навчання,
а також спрямовані на вирішення важливих кадрових та
економічних проблем галузі охорони здоров’я.

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
Різновид навчального процесу, при якому або
викладач і аудиторія, або студенти та джерело
інформації розділені географічно. Для забезпечення
сеансів дистанційного навчання використовуються
комп'ютери та телекомунікації, переважно
INTERNET

СТАНДАРТИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В
ТЕЛЕМЕДИЦИНІ

Застосування інформаційних технологій у
медицині має одну суттєву проблему, а саме
інформаційне середовище (апаратне і програмне
забезпечення), будь-якого лікувального закладу, під
час передачі документів вимагає обов'язково
забезпечити в приймаючий заклад таке саме
середовище відтворення.

Тому, з метою оптимізації обміну даними розроблені і
впроваджуються відкриті стандарти, що базуються на
загальноприйнятих протоколах обміну даними. Найбільш
розповсюдженими є: DICOM і HL -7

 DICOM (Digital Imaging and Communications in Medicine)
– э основним міжнародним медичним комунікаційним
стандартом для передачі медичних зображень

 HL -7 (Health Level Seven) використовують для обміну
різними медичними даними локальними,
корпоративними і загальносвітовими комп'ютерними
мережами .

 IHE - стандарт інтеграції інформаційних
систем.

 ASCI X12 - стандарт обміну електронними
документами.

 IEEE P1157 ( «MEDIX») - стандарт обміну
медичними даними.

 CDA - стандарт архітектури клінічних
документів.

 ASTM E3.11 - стандарт обміну даними
лабораторних тестів.

 CCOW - стандарт клінічного контексту.

НАПРЯМКИ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ

Кардіологія

Застосування телемедицини в

кардіології будується на

дистанційному аналізі

електрокардіограми,

ехокардіограма і деяких інших

досліджень як у реальному, так і у

відстроченому часу

Телемедицина критичних станів
та військова телемедицина

В умовах критичного стану при лікуванні хворих
будь-якого профілю потрібні єдині підходи як до
діагностики, так і до лікування, прийняття єдиного і
вірного рішення в найкоротший час.

Телекомунікаційні технології покликані вирішити
цю досить серйозну проблему, надавши лікарю доступ
до банку інформації або забезпечивши його
консультативною підтримкою колег.

Мобильна телемедицина

Автомобіль оснащується спеціальним обладнанням і
телескопічною вишкою

ПЕРСПЕКТИВИ ТЕЛЕМЕДИЦИНИ ПОВ'ЯЗАНІ:

 з подальшою мініатюризацією контрольно-
вимірювальних засобів ,

 впровадженням смарт-технологій, робототехніки,
новітніх досягнень інформатики, нанотехнології.

ВИСНОВКИ

1. Медична інформатика загальновизнана як
самостійна область науки, яка має свій предмет, об’єкт
вивчення та виконує інтегруючу функцію в інших
медичних дисциплінах. Вивчає способи вдосконалення
інформації та визначає шляхи інформатизації галузі.
2. Впровадження інформаційних технологій в
повсякденну практику охорони здоров’я привело до
корінних змін в організації праці медиків.
3. Винекнення і функціонування телемедицини, є
одним з головних досягнень, що надає можливість
наблизити висококваліфіковану та спеціалізовану
допомогу на відстані.

Література:
Навчальні посібники