12 Посібник склала і підготувала до друку – гол. бібліограф ЦРБ ім. П.Тичини В.М.Осипенко Відділ культури Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини Київ та Дніпровський район на сторінках преси Інформаційно-бібліографічний бюлетень 2022 рік Київ - 2022
2 У цьому випуску інформаційно-бібліографічного бюлетеня “Київ та Дніпровський район на сторінках преси” підсумовуємо перелік краєзнавчих статей з періодичних видань, що надходили до фондів Центральної районної бібліотеки ім. П. Тичини протягом 2022 року. Статті об»єднано за тематичними рубриками, в межах рубрик — за алфавітом. © ЦРБ ім. П.Тичини, 2022 11 Наша адреса: Центральна районна бібліотека ім. П.Г. Тичини вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24 м. Київ – 02 02002 Е-mail: [email protected] http://dniprolib.com.ua +38(093) 204 99 19
10 Славінська, Ірина. "Я як ненавидів Росію, так і ненавиджу" / Ірина Славінська; фото Джанмарко Бресадола // Локальна історія. - 2022. - №5. - С.4-11. Зі Стасом Жирковим розмова про мандрівне життя Театру на Лівому березі в час війни і про те, на що буде схожа трупа повоєнного часу. Шот, Микола. Художниця-дизайнерка, засновниця бренда GLOW ART Тетяна Протчева: «Мрію відправити на Місяць власноруч вишитий QR-код з інформацією про Україну» : [інтерв'ю] / Микола Шот; фото Т. Протчевої // Урядовий кур'єр. - 2022. - 22 січня (№13). - С.6. Тетяна Протчева - майстриня сучасної вишивки. Традиційну українську вишивку вона поєднала з цифровими технологіями, зуміла розробити й запатентувати бренд GLOW ART. Новизна й унікальність її творчості в тому, що вишиті роботи світяться в темряві й навіть співають і танцюють. Майстриня їх представляла в багатьох країнах. Тетяна Протчева в 2011 році заснувала у столиці музей вишивки GLOW ART. ЛІТЕРАТУРА Кривцов, Максим. Господь київських вулиць : вірші / Максим Кривцов // Колесо життя. - 2022. - літо. - С.4-5. Максим Кривцов. Письменник, військовослужбовець ЗСУ. На питання в коментарях, що надихає його на написання віршів, Максим відповідає: самотність. 3 З ІСТОРІЇ МІСЦЕВОСТЕЙ КИЄВА ТА РАЙОНУ Макаров, Юрій. У нас на Дарниці / Юрій Макаров // Український тиждень. - 2022. - 18-24 лютого (№7). - С.29. Про спільноту, яка мешкає біля Дарницької площі. Місцеві громади. ІСТОРІЯ КИЄВА ТА РАЙОНУ Асадчева, Тетяна. Будинки на паях: як у минулому незаможні кияни вирішували свої житлові проблеми : «Проживання в будинку на паях є більш спокійним та дешевим, ніж в орендованій квартирі та навіть у власному маєтку. Власник квартири, на відміну від маєтку, позбавлений постійних турбот про ремонт, з`ясовування стосунків з двірниками та поліцією, бо за це відповідає саме товариство» / Тетяна Асадчева // Вечірній Київ. - 2022. - 02 жовтня. Понад 100 років тому перші житлові кооперативи дали можливість багатьом киянам мати власне житло. Майже всі колишні пайові будинки успішно експлуатуються і в наш час. Вітряк, Вікторія. "Великий інтелект поєднався з потужним капіталом" : Варвара Ханенко відкрила магазин українських виробів у Львові / Вікторія Вітряк // Країна. - 2022. - 30 серпня (№30). - С.46-50. Варвара Ніколівна Ханенко (до шлюбу Терещенко; 9 серпня 1852, Глухів — 7 травня 1922, Київ) — українська колекціонерка, меценатка. Грипась, Володимир. Таємниці величних храмів : Кам’яне будівництво у давньому Києві / Володимир Грипась // День. - 2022. - 14-15 січня (№1-2). - С.21. За відсутності природного каменя в стольному граді однієї з найбільших держав середньовіччя будували переважно з дерева. Своєрідні київські Помпеї — досить добре збережені під сучасною забудовою Подолу залишки кварталів і вулиць дерев’яного Києва Х—ХІІ століть — були виявлені в 1972 — 1974 рр. під час прокладання лінії метро та будівництва Житнього ринку, а також нещодавно — при реконструкції Поштової площі.
4 Катаєва, Марія. Його постать завжди бентежитиме, — київська дослідниця Катерина Лебедєва про Миколу Глущенка : У біографії «Микола Глущенко — художник і шпигун», яка нещодавно побачила світ, пропонується новий погляд на митця та історію українського мистецтва ХХ століття. / Марія Катаєва // Вечірній Київ. - 2022. - 16 жовтня. Микола Глущенко - живописець і графік, шпигун, громадський діяч. Глущенко написав понад 10 тисяч живописних полотен. Його твори зберігаються у численних музейних і приватних колекціях України і за кордоном. Курамшин, Марат. Хитрість княгині Ольги : Хто навчив київлян підпалювати птахів? / Марат Курамшин // Загадки історії. - 2022. - №3. - С.3. Ольга — руська княгиня, дружина київського князя Ігоря Рюриковича. Після смерті чоловіка стала регентом при малолітньому сину Святославу, і фактичною правителькою Русі у 944—964 роках. Лиховид, Інна. Софія потребує... нових відкриттів : Останній археологічний сезон на території пам’ятки ЮНЕСКО це яскраво довів / Інна Лиховид ; фото з сайта Національного заповідника "Софія Київська" // День. - 2022. - 21-22 січня (№3-4). - С.8-9. У серпні, коли «Велика реставрація» в Софії Київській якраз розпочиналася, Олександр Ганшин знайшов у нашаруваннях XVIII століття деталь якогось стародавнього золотоемалевого виробу. Тепер знаємо достеменно: софійська знахідка є накладною деталлю великої золотоемалевої ікони, яку було створено близько ХІ століття в майстерні, що працювала при дворі візантійського імператора в Константинополі. Приходько, Виктор. Ревнитель православия : О чем философ Иннокентий Гизель спорил с гетьманами и Москвой / Виктор Приходько // Загадки истории. - 2022. - №5. - С.18-19. Інокентій Ґізель — український православний діяч німецького походження. Родом з социніанської пруської сім'ї. Вчений-богослов, філософ, історик. Священнослужитель Київської митрополії, архімандрит Києво-Печерського монастиря. Ймовірний автор «Київського Синопсиса», першого підручника з історії України. 9 КИЇВ МИСТЕЦЬКИЙ Гандзій, Олександр. "Хочеться вірити, що ще не пізно та пройде переляк" : Художниця Олександра Екстер використовувала мотиви сільських гончарів / Олександр Гандзій // Країна. - 2022. - №3. - С.47-50. Олександра Олександрівна Екстер — українська художниця, сценографка, педагогиня. Яскрава представниця європейського кубізму та футуризму, українського авангарду, одна з засновниць стилю «ар-деко». Катаєва, Марія. На Подолі відкрили мурал, присвячений перемозі України : Новий стінопис художника, учасника екс-дуету «Інтересні Казки» Володимира Манжоса під назвою «Час змін» розташований по вулиці Нижній Вал / Марія Катаєва // Вечірній Київ. - 2022. - 20 жовтня. Володимир Манжос створив у столиці мурал, що має особливий символічний зміст: українець перемагає російського загарбника. Мурал планували відкрити до Дня Покрови, і на зображенні Покрова оберігає українського козака. Воїна, який дає відсіч символу росії, ведмедю, що хоче загарбати нашу землю. Поліщук, Тетяна. Вчора, сьогодні, завжди... 28 січня Національний театр імені Івана Франка відмічатиме 102-річницю з моменту народження легендарного колективу / Тетяна Поліщук; фото з архіву театру // День. - 2022. - 28-29 січня (№5-6). - С.24. У цей день на Великій сцені покажуть драматичну поему Генріка Ібсена «Пер Гюнт» — вистава-присвята двом знаковим особистостям: режисеру Сергію Данченку і актору Богдану Ступці, яку здійснили молоді митці — постановник Іван Уривський та сценограф Петро Богомазов, а у головній ролі виступить провідний актор Олександр Форманчук (до речі, ця робота франківців нині висунута на здобуття Шевченківської премії).
8 НАУКА. КУЛЬТУРА. ОСВІТА МУЗЕЇ Зубченко, Ірина. Сокиринський вертеп / Ірина Зубченко // Локальна історія. - 2022. - №5. - С.19-21. Сокиринський вертеп - один із найцінніших експонатів Музею театрального, музичного та кіномистецтва України. Творцями і першими власниками цього вертепу були студенти КиєвоМогилянської академії. Павліченко-Тимчук, Надія. Код Дюрера : Музей Ханенків вперше експонує всі гравюри славетного майстра зі своєї колекції / Надія Павліченко-Тимчук; фото Руслана Канюки // День. - 2022. - 14-15 січня (№1-2). - С.24. Наприкінці 2021 року Музей Ханенків долучився до вшанування пам’яті Альбрехта Дюрера з приводу 550-річчя від дня його народження. Для багатьох поціновувачів мистецтва ім’я Дюрера є синонімом майстерності й артистичної сміливості. Альбрехт Дюрер — німецький художник доби Відродження, математик і теоретик мистецтва. Створював вівтарні картини, портрети, гравюри, екслібриси. Чорна, Світлана. Київ і Свята Софія — у п’ятірці найпопулярніших об’єктів ЮНЕСКО : Столиця України та її перлина Софія Київська ввійшли до Топ-5 рейтингу найінстаграмніших об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, складеного Британською компанією Design Bundles / Світлана Чорна // Голос України. - 2022. - 10 лютого (№25). - С.18. - Продовження. Початок 2022. - №24. Як зазначають у Національному заповіднику «Софія Київська», про своє захоплення містом над Дніпром в Інстаграмі розповіли 22 мільйони людей. Завдяки їх враженням Київ із тисячолітнім собором, про який на туристичній платформі написали «добре збережений інтер’єр та колекція мозаїк і фресок, датованих XI століттям, варті подорожі», посів у рейтингу четверте місце, поступившись Риму з його Колізеєм і Пантеоном, Ріо-де-Жанейро зі статуєю Христа-Спасителя, Венеції з її лагуною та обійшовши такі популярні міста, як Флоренція, Прага і Будапеш. 5 Пять фактів про Київ, які ви могли не знати : Відомо, що теза про 1500-річну історію Києва з"явилася під час підготовки до святкування річниці столиці УРСР у 1982 році. Тоді з політичних та ідеологічних причин дату заснування Києва вирішили прив"язати до У століття н. е. Багато вітчизняних істориків скептично ставляться до цієї усталеної дати // Історія плюс. - 2022. - лютий (№2). - С.12. Як свідчать результати археологічних дослідженнь, в історії нашої столиці чимало цікавих фактів, які не викликають таких емоцій. ЇХ ІМЕНА В НАЗВАХ ВУЛИЦЬ ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ Поліщук, Тетяна. «Будь-який текст — це завжди зібрання тіней...» : Побачила світ нова книжка — «Іван Миколайчук. Містерії долі». Її автор — добре знайомий читачам «Дня» кінокритик Сергій Тримбач / Тетяна Поліщук // День. - 2022. - 11-12 лютого (№9-10). - С.23. Сергій Тримбач: "Я знав його за життя, з кінця 1979-го. Ні, я не належав до кола його друзів, але ж знав. Одначе правильно колись сказав італієць П’єр-Паоло Пазоліні: по смерті людини ми починаємо заново монтувати її життя. От і я в книжці щось своє монтував..." . Тримбач, Сергій. Іван Миколайчук. Містерії долі : Фрагмент із книги Сергія Тримбача "Іван Миколайчук. Містерії долі" / Сергій Тримбач // День. - 2022. - 11-12 лютого (№9-10). - С.23. Сергій Тримбач: "Я знав його за життя, з кінця 1979-го. Ні, я не належав до кола його друзів, але ж знав. Одначе правильно колись сказав італієць П’єр-Паоло Пазоліні: по смерті людини ми починаємо заново монтувати її життя. От і я в книжці щось своє монтував..." . Ямборко, Ольга. Ольга Ямборко: "Кожен образ Миколайчука - це його самостійні відповіді на ключові для нас питання" : Голландія засекретила дослідження мореплавця / Ольга Ямборко // Кіно-театр. - 2022. - №32-33. - С.32-34. Іван Васильович Миколайчук — український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії 1988 року. Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та має дві режисерські роботи. В УРСР носив тавро «неблагонадійного».
6 ВИДАТНІ ДІЯЧІ КИЄВА Клименко, Валентина. "Я реалістка й ідеалістка водночас" / Валентина Клименко // Локальна історія. - 2022. - №5. - С.72-77. Наталя В'ячеславівна Сумська— українська акторка та телеведуча. Провідна акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Народна артистка України. Володарка кінопремії «Золота дзиґа» за роль ворожки Явдохи у фільмі «Чорний ворон». Мишурина, Катерина . Жан Беленюк. Золото для Украины / Катерина Мишурина // 7Я. - 2022. - 18-24 января (№1-2). - С.6. Жан Венсанович Беленюк — український спортсмен і політик. Борець греко-римського стилю. Багаторазовий чемпіон світу і Європи, призер цих змагань, чемпіон Олімпійських ігор у Токіо, срібний призер Олімпійських ігор (2016), чемпіон і срібний призер Європейських ігор (2019, 2015), бронзовий призер Універсіади (2013). Заслужений майстер спорту України. Народний депутат IX скликання, перший афроукраїнець — депутат ВРУ. Мишурина, Катерина . Сергей Иванов: «Жизнь - это вовсе не новые роли и успех в кино» / Катерина Мишурина // 7Я. - 2022. - 11.01-17.01 (№1-2). - С.7. Сергій Петрович Іванов — український кіноактор, кінорежисер, член Національної спілки кінематографістів України. Заслужений артист України. Народний артист України. Савчин, Василь. "Що більше росіян ми вб"ємо тепер, то менше росіян доведеться вбивати нашим дітям" / Василь Савчин // Локальна історія. - 2022. - №6-7. - С.88-90. Роман Ратушний - розвідник 93-ї механізованої бригади "Холодний Яр". Загинув під час виконання бойового завдання під Ізюмом. Іменем Романа Ратушного планують назвати вулицю і парк у Києві. 7 ТРАНСПОРТ Крат, Віктор. Епоха Дяконова : Про становлення і розвиток київського електротранспорту / Віктор Крат; Ілюстрації з книжки «Київський електротранспорт у словах і справах В.К. Дяконова» // День. - 2022. - 21-22 січня (№3-4). - С.8-9. Віктор Крат, ветеран електротранспорту, автор книжки «Київський електротранспорт у словах і справах В.К. Дяконова». 30 січня виповниться 109 років від дня народження Василя Кириловича Дяконова. Павленко, Наталія. Ворота метрополітену можуть витримати ядерний удар : Як вижити під час масованого нападу ворога / Наталія Павленко; фото Т. Подоляна // Країна. - 2022. - 13 січня (№1, №2). - С.10-12. Урбаніст Віталій Селик досліджував систему столичної цивільної оборони. Знає, де заховатися і як вижити в місті в разі небезпеки. У Києві є електронна інтерактивна карта, на якій позначена більшість укриттів. Скотнікова, Ольга. У Києві не світили ліхтарі і не їздили трамваї: якими запам’яталися блекаути 90-тих : «Трамваї стояли, тому що був брак електрики. Люди користувались автобусами. Пригадую, якось мама зраділа, побачивши, що повз будинок проїхав трамвай…» / Ольга Скотнікова // Вечірній Київ. - 2022. - 02 листопада. Часто можна почути фразу: «Майже, як у 90-х…» Справді, наприкінці 80-х та початку 90-х відключення світла були звичним явищем. Про нього майже забули ті, хто пережив. Адже безнапасні двохтисячні відігнали спогади, які сьогодні спливають знов. Журналістка «Вечірнього Києва» поспілкувалась з тими, хто «зачепив» той період і вже має досвід життя у «блекауті», а також дізналась, у чому принципова відмінність і схожість життя у сутінках тоді й тепер.