Сучасний педагогічний погляд_№3_2021

№3,2021

Науково-методичне та інформаційне видання

Сучасний педагогічний погляд

Загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №35 м. Чернігова

Рекомендовано до друку на засіданні методичної ради (протокол №5 від 18.02.2020)

Редакційна колегія:

Науковий редактор, Іваницька Н.А., кандидат педагогічних наук, директор
ЗОШ№35

Заступник наукового редактора, Сухацька С.В., вчитель початкових класів,
педагогічне звання «вчитель-методист»

Технічний редактор та відповідальний за комп’ютерну верстку, Музюкова С.В.,
вчитель математики та інформатики

Коректор, Проданюк Л.В., вчитель української мови та літератури

- До науково-методичного та інформаційного видання увійшли наукові
статті, методичні рекомендації вчителів школи.

- Інформаційне видання призначене для практичного використання
освітянами.

- За зміст та достовірність публікацій, результатів досліджень
відповідальність несуть автори.

1

Іваницька Наталія Анатоліївна,
вчитель фізики вищої категорії, «вчитель-методист»,
кандидат педагогічних наук,
директор Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №35
Копелева Кіра Григорівна,
вчитель математики вищої категорії, Чернігівської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №35
Ткаченко Світлана Григорівна,,
вчитель математики вищої категорії, «вчитель-методист»
Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №35

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ НА ОСНОВІ

ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ

Постановка та обгрунтування актуальності проблеми. Зміни в
сучасній загальній середній освіті висувають нові вимоги до рівня фахової
підготовки вчителів та до використання ними педагогічних технологій,
спрямованих на досягнення результатів, визначених відповідними
нормативними документами. Ключовим серед них є Концепція Нової
української школи (далі НУШ) [1], згідно з якою пріоритетними визначаються
дитиноцентризм, готовність вчителя та учнів до інновацій, педагогіка
партнерства. Відповідні акценти відображені також у професійному стандарті
вчителя початкових класів та вчителя закладу загальної середньої освіти [3].
Згідно з статтею 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» [4]
передбачено функціонування нових типів закладів освіти. Відповідно постає
проблема: як ефективно організувати подальше навчання учнів при їх переході
від початкової школи до гімназії, враховуючи особливості адаптації школярів та
домінуючі технології, за якими навчалися учні початкових класів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У Концепції реалізації
державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова
українська школа» на період до 2029 року (далі Концепція) [5] серед шляхів та

2

способів розв’язання зазначеної проблеми визначені такі: реалізація державних
стандартів через компетентнісний та особистісно зорієнтований підхід до
навчання, передбачення здобуття ними вмінь і навичок, необхідних їм у
подальшому житті. У Концепції серед ключових компетентностей виділяють
здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, математичну грамотність,
компетентності в природничих науках і технологіях, фінансову грамотність та
ін. При організації навчання у 5-х класах за вимогами НУШ необхідно
враховувати, що після початкової школи у гімназіях продовжать навчання також
ті діти, які залучені до інклюзивного навчання. Згідно з Постановою Кабінету
Міністрів України від 15.08.2011 р. №872 «Про затвердження Порядку
організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» [2]
особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми
потребами (далі ООП) є корекційна спрямованість шляхом розвитку
пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, мовлення та особистості
дитини.
Таким чином, основні положення вищезазначених сучасних нормативних
документів [2; 5] вказують на те, що для розв’язання сформульованої проблеми,
для ефективної організації навчання учнів у гімназії, доцільно спиратися на
сучасні технології навчання, серед яких важливе місце належить інтегрованому
навчанню. Тому мета статті полягає в тому, щоб продемонструвати особливості
формування природничо-математичної компетентності в учнів 5-х класів на
основі технології інтегрованого навчання.
Методи дослідження. У дослідженні були використані такі методи: емпіричний
(метод педагогічного спостереження, метод вивчення шкільної документації);
теоретичний метод (аналіз чинних нормативних документів в системі загальної
середньої освіти).
Виклад основного матеріалу дослідження. Навчання математики повинно
мати практичну спрямованість і бути пов’язаним з іншими предметами, життям,
готувати учнів до оволодіння практичними вміннями та навичками, надавати
можливість учням демонструвати свою фінансову грамотність. Розглянемо

3

основні види задач практичного характеру, які доцільно, на наш погляд,

використовувати при вивченні математики у 5-х класах відповідно до вимог

НУШ, спираючись на технологію інтегрованого навчання.

1. Задачі краєзнавчого змісту. При вивченні теми «Порівняння

натуральних чисел» цікавими для учнів є відомості про рідне місто. Наприклад,

порівняння висоти будівель, які є історичними пам’ятками Чернігова: дзвіниць

Троїцького собору – 58 м, Єлецько-Успенського монастиря – приблизно 35 м,

Храму Архистратига Михайла – 34 м, Храму усіх святих Чернігівських – 52 м,

Собору Бориса й Гліба – 25 м. Для реалізації інтегрованого навчання учнів 5-х

класів при розв’язуванні задач краєзнавчого змісту доцільно доповнити їх зміст

завданнями, що узгоджуються із темою «Характеристики тіла та їх

вимірювання» із курсу природознавства: порівняти переваги та недоліки

вимірювання висоти зазначених пам’яток культури на основі використання

рулетки та лазерного дальноміра.

2. Задачі з планування бюджету сім’ї. Для формування в учнів

підприємливості та фінансової грамотності пропонуємо учням розв’язати задачі

з планування бюджету. Розглянемо приклад такої задачі.

З 01 січня 2021 року піднялися ціни на спожитий газ та електроенергію.

Бабуся отримала квитанцію (таблиця 1). Допоможіть їй визначити вартість

спожитого газу, якщо вона дитина Війни і має пільгу 25%. Скільки грошей

повинна заплатити бабуся? Надана їй пільга полягає в тому, що за 100 м3

спожитих за місяць користувач сплачує на 25% менше від їхньої вартості за

тарифом (тема «Відсотки»).

Таблиця 1

Фрагмент квитанції

Поточні показники Попередні Спожито Тариф
120,79 м3 6,99 грн/м3
лічильника показники

5451,89 м3 5331,1 м3

4

Для формування в учнів 5-го класу інтегрованого мислення
використовуємо для розв’язання даної задачі матеріал із курсу природознавства:
виконання практичної роботи по дослідженню екологічних проблем своєї
місцевості, пов’язаних із одержанням джерел енергії.

3. Задачі народознавчого змісту. Розглянемо приклад такої задачі, яка
може бути виконана як проєктна робота з теми «Український борщ», який
визнали об'єктом нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Завдання
проекту: застосувати набуті навички множення, додавання та ділення десяткових
дробів на практиці. Проєктна робота передбачає інтеграцію з такими
навчальними дисциплінами, як: технології – записати сімейний рецепт
приготування борщу; українська мова та література – з’ясувати, від якого слова
походить слово «борщ», та коли і в якому творі вперше згадується про цю страву;
історія – дізнатися, з якими гетьманами України пов’язана згадка про борщ;
народознавство: знайти відповіді на запитання, чи є пам’ятник борщу. Також
доцільно, на наш погляд, враховувати той факт, що при вивченні курсу
природознавства у 5-му класі передбачено виконання практичних робіт.
Відповідно до змісту даної задачі: вимірювання маси продуктів, дослідження
залежності швидкості випаровування рідини від температури та площі поверхні,
дослідження розчинності речовин.

При виконанні проєкту учні розв’язують послідовно математичні задачі.
Задача 1. Розрахувати кількість інгредієнтів для приготування 30 порцій
борщу з урахуванням технологічної картки, враховуючи, що одна порція
становить 250 мл та попередньо приготовленого бульйону.
Задача 2. Підрахувати, скільки коштує набір овочів для приготування
борщу, скориставшись таблицею цін станом на 01.03.2021р по Чернігівському
регіону.
Зазначимо, що у проєкті посильну участь беруть також діти з ООП. Їм
завдання пропонуються на вибір: 1) знайди з «Чарівного кошика» овочі для
приготування борщу; 2) обчисли, скільки коштує 1,5 кг моркви (або інших
овочів на вибір).

5

4. Задачі інженерного змісту. Розглянемо проєктну роботу з теми
«Трикутник і його види». З усіх многокутників трикутник має найменшу
кількість сторін. Його форма жорстка, тому його часто використовують в
архітектурі. Так, Ейфелева вежа складається приблизно з 18000 трикутних
елементів. Новий проєкт 180-метрової скляної вежі, яку планують звести в
районі площі Porte de Versailles і завершити до початку Олімпійських Ігор-2024,
які відбудуться у Парижі, архітектори бачать також у вигляді трикутника.
Пошукова робота учнів полягає в тому, що на передодні уроку вони отримують
випереджальні завдання: «Чи використовується трикутник в архітектурі та
мистецтві?» Практична робота: кожний учень отримує набір різних видів
трикутників (за сторонами та кутами). Завдання для учнів: виміряти лінійкою
сторони трикутників; дати відповідь на додаткові запитання; для
рівностороннього трикутника записати формулу для знаходження периметру;
визначити вид майбутньої «трикутної вежі» у Парижі та трикутника на картині
Піта Андріана (за малюнком, наданим вчителем); намалювати картину із
геометричних фігур, використовуючи трафарети трикутників; сформулювати
висновки. Проєкт також передбачає роботу дітей з ООП для розвитку в них
мовлення, орієнтації в просторі: 1) скласти, використовуючи форми «Нумікону»,
трикутник рівносторонній, рівнобедрений; 2) у «Чарівному мішечку» знайти на
дотик серед геометричних фігур трикутники.

Для реалізації технології інтегрованого навчання учнів 5-х класів при
виконанні даного проєкту учням доцільно запропонувати використати знання із
курсу природознавства з розділу «Тіла, речовини та явища навколо нас». Для
цього пропонуємо учням проаналізувати такі проблемні питання: «Чому в
сучасній архітектурі останнім часом усе частіше використовують скляні
конструкції? Які фізичні властивості скла? Які переваги скляних конструкцій
порівняно з іншими будівельними матеріалами?»

5. Задачі з фінансової грамотності з інтеграцією знань з англійської
мови. У 5-му класі при вивченні теми «Додавання і віднімання десяткових
дробів» мотивуючою, на нашу думку, є самостійна робота учнів, складена у

6

вигляді «Математичного меню», із «вкрапленнями» слів, які учні вивчають

відповідно до освітньої програми з англійської мови. Завдання виконують у

групах: перша група – таблиця зі стравами, друга – з напоями (таблиця 2).

Завдання учнів – заповнити першу та третю колонки: назва страви (напою)

українською мовою та ціною. Друга колонка містить завдання, у якому йде мова

про страву (напій). Учень перекладає їх назву та виконує завдання для

обчислення відповідної вартості. Для учнів з ООП це завдання можна

запропонувати в такому варіанті: роздрукувати потрібну кількість грошових

купюр та малюнки з різними стравами, на яких буде написано ціну кожної

страви. Учень має співставити малюнок із відповідною грошовою купюрою.

Таблиця 2

Математичне меню

Food І варіант Price, UAH
Drinks Для обчислення ціни, треба виконати завдання:

Ярослава мала 200 грн. Вона прийшла в кафе,
скуштувала порцію rice with chicken та залишила
офіціанту 10 грн чайових. Після цього у дівчини
залишилося 133,37 коп. Скільки коштує порція
рису з куркою?

Розв’яжіть рівняння і отримаєте вартість vegetable
soup. Відповідь округліть до десятих:
79 - (х - 12,54) = 19

ІІ варіант
Для обчислення ціни, треба виконати завдання:

Розв’яжіть рівняння і отримаєте вартість
milkshake. Відповідь округліть до десятих:
(53,36 - х) + 35,5 = 70

Mint tea коштує менше порції milkshake на 9, 4568.
Відповідь округлити до сотих.

Для виконання завдання у вигляді проєкту у меню подається маса однієї
порції страви та об’єм напоїв. З метою формування в учнів 5-го класу
інтегрованого мислення використовуємо для виконання проєкту матеріал із
курсу природознавства: учні мають запропонувати, які прилади та інструменти
для вимірювання розмірів і маси тіл можна використати, щоб перевірити на

7

практиці, чи відповідає маса страв та об’єм напоїв тим значенням, які вказані в
меню. Отже, виконання учнями проєкту за такими напрямками спонукає їх
розуміти вартісну складову харчування, формує вміння застосувати на практиці
не лише математичні навички, а й знання англійської мови.
Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок. На основі
аналізу сучасних нормативних документів, враховуючи наступність навчання
учнів при їх переході від початкової школи до гімназії нами були визначені такі
особливості формування природничо-математичної компетентності в учнів 5-х
класів на основі використання технології інтегрованого навчання:
- проєктна діяльність п’ятикласників на основі системи математичних задач
народознавчого, інженерного змісту та задач з фінансової грамотності з
інтеграцією знань з англійської мови;
- розв’язання учнями математичних задач краєзнавчого змісту та задач із
планування бюджету сім’ї в поєднанні із практичними завданнями із
природознавства;
- залучення учнів з ООП до завдань, адаптованих до здібностей учнів.

Серед перспектив подальших розвідок – реалізація на практиці вимог до
формування інтегрованого мислення в учнів 5-х класів за умов змішаного
навчання.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи.
Концепція Нової української школи:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-
compressed.pdf (дата звернення: 10.04.2021).
2. Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у
загальноосвітніх навчальних закладах : Постанова Кабінету Міністрів України
від 15.08.2011 р. №872 : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/872-2011-
%D0%BF#Text (дата звернення: 10.04.2021).

8

3. Про затвердження професійного стандарту за професіями «Вчитель
початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу
загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом
молодшого спеціаліста): наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та
сільського господарства України від 23.12.2020 р. №2736 :
https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2020/12/Nakaz_2736.pdf
(дата звернення: 10.04.2021).
4. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 01.08.2020, підстава -
764-IX : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
(дата звернення: 10.04.2021).
5. Про схвалення Концепція реалізації державної політики у сфері реформування
загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року :
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р :
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80#Text
(дата звернення: 10.04.2021).

9

Барченкова Н.О.,
вчитель інформатики;
Момот Н.Г.,
вчитель початкових класів;
Музюкова С.В.,
вчитель математики;
Полегка Ю.В.,
вчитель зарубіжної літератури
Іваницька Н.А.,
директор, кандидат педагогічних наук,
Чернігівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №35

ПІДВИЩЕННЯ ФАХОВОГО РІВНЯ ВЧИТЕЛІВ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ
РОБОТИ ТВОРЧИХ ГРУП

Постановка проблеми. Згідно постанови КМУ від 21 серпня 2019 р. №800
«Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних
працівників» педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати свою
кваліфікацію відповідно до державної політики в галузі освіти та забезпечення
якості освіти. Згідно із зазначеним нормативним документом участь у програмах
академічної мобільності, наукове стажування та самоосвіта можуть бути визнані
як підвищення кваліфікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі самоосвіти
педагогічних працівників присвячений ряд публікацій: І.П. Андрощук
(самоосвіта вчителів у позаурочній діяльності), О.М. Онаць, М.О. Топузов
(самооцінювання, самовизначення, самоорганізація вчителя), О.В. Тринус
(самоосвітня діяльність молодого вчителя) та ін. Однак проблема підвищення
фахового рівня вчителів через систему роботи творчих груп залишається ще
недостатньо вивченою.

Виклад основного матеріалу дослідження. Метою об’єднання вчителів у
творчу групу є колегіальне вирішення нової психолого-педагогічної проблеми на

10

основі спільної роботи та самостійне одержання нових знань через аналіз
сучасної літератури, вивчення можливостей електронних засобів навчання із
наступним обміном досвідом. Розглянемо найбільш типові педагогічні проблеми
для сучасних загальноосвітніх шкіл та проаналізуємо способи їх розв’язання
через роботу відповідних творчих груп.

Проблема 1. Упровадження STEM-освіти в освітній процес Нової
української школи [1]. Спосіб реалізації - робота творчої групи «Змішане
навчання». Напрямки реалізації - використання на практиці вчителями
початкових класів моделі «ротація за лабораторіями» для учнів 2-х класів при
вивченні предмету «Я досліджую світ». Зазначена модель передбачає
дотримання таких етапів: поділ учнів на 3 групи, у кожної – свій маршрут руху,
по черзі працюють в лабораторіях: «Природнича», «Математична»,
«Інформаційно-технологічна». Лабораторія «Природнича»: робота учнів з
анаграмою, перегляд відеоролика з теми дослідження, використання мобільного
додатку «Quiver» – «Оживи малюнок». Лабораторія «Математична»: завдання
«Веселі гусениці» – заповнення пропусків в прикладах; математичні «Гойдалки»
– розсадити малюків на гойдалки відповідно до максимальної ваги, яку треба
обчислити на основі прикладів. Лабораторія «Інформаційно-технологічна»:
робота учнів з ребусами та комп’ютерною анімацією, самостійне створення
проекту на основі використання онлайн-редактору MakeCodeEditor,
адаптованого до STEM-навчання учнів початкової школи. Вирішення зазначеної
проблеми через роботу творчої групи «Змішане навчання» дозволить підвищити
фаховий рівень вчителів: сформувати інформаційну компетентність через
використання додатку доповненої реальності «Quiver», онлайн-редактору
MakeCodeEditor та дослідницька компетентність (організація проєктної роботи
учнів відповідно до вимог STEM-навчання).

Проблема 2. Організація дистанційного навчання учнів [2]. Спосіб
реалізації - робота творчої групи «Дистанційне навчання». Напрямки реалізації -
використання вчителями математики на практиці онлайн-сервісів на різних
етапах уроку. Підготовчий етап для проведення онлайн-уроків передбачає

11

розгортання G Suite for Education – платформи з корпоративними обліковими
записами для всіх учасників освітнього процесу. Серед переваг цієї платформи-
безпечність, простота, зручність використання, відсутність реклами. Виконавчий
етап проведення онлайн-уроків спирається на сервіси G Suite for Education:
створення віртуальних класів (Google Classroom); використання інструментів
Google для спільної роботи (Google Диск, Google Docs, Google Slides);
проведення відеоконференцій та онлайн-зустрічей (Google Meet, Hangouts,
Google Chat); планування зустрічей і занять (Google Calendar); проведення
онлайн-опитування (Google Forms); використання онлайн-дошки (Google
Jamboard) та ін. Інтерактивна дошка для спільної роботи Jamboard відкриває
шлях до продуктивних зустрічей з учнями та для організації мозкових штурмів.
Вона складається з двох панелей. Інструменти горизонтальної панелі дають
можливість змінювати тло, масштабувати, додавати нові кадри, копіювати або
видаляти їх. Інструменти вертикальної панелі дозволяють робити записи на
дошці, додавати на неї стікери та зображення, будувати геометричні фігури,
додавати текст, працювати з інструментом «Лазерний вказівник», додавати нову
сторінку (фрейм). Візуалізуючи ідеї на спільній дошці, додаючи зображення,
створюючи помітки, використовуючи матеріали з Інтернету чи Google диску,
співпрацюючи з членами команди з будь-якого девайсу в режимі реального часу
учитель разом з учнями навчається навичкам співпраці, роботи в команді.
Відповідно, у вчителів зазначеної творчої групи, крім інформаційної
компетентності, формуються комунікативна та соціальна компетентість.

Проблема 3. Організація самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів
освіти [3]. Спосіб реалізації - робота творчої групи «Самооцінювання та
взаємооцінювання». Напрямки реалізації - використання на практиці вчителями
гуманітарного циклу методик, які запроваджують на різних етапах уроку. Серед
них на рефлексійно-оцінювальному етапі після групової роботи учнів: 1) вправа
«Вільний мікрофон» («Я був вражений (на)…», «Я замислився (лась) над…», «Я
вирішив (ла), що…»); 2) взаємооцінювання: необхідно назвати найактивніших
учнів і тих, хто давав найоригінальніші відповіді; вказати, робота якої групи

12

найбільше сподобалась і чому (учні оцінюють роботу один одного за допомогою
карток жовтого, червоного, зеленого кольорів); 3) самооцінювання: оцініть свою
роботу; замалюйте ту кількість вподобайок, якою ви максимально (найбільше 5)
оцінюєте свою роботу. На етапі виконання учнями практичних завдань після
завершення ними міні-проєктів: 1) вправа, яка поєднує самооцінювання (кожний
із виступаючих оцінює свою роботу) та взаємооцінювання («Чий учнівський
проєкт більше сподобався?»); 2) взаємоперевірка на основі використання
сучасних електронних ресурсів (QR-коди, LearningApps, word wall); 3) написання
есе («Що найголовніше ти дізнався сьогодні?», «Які питання залишилися для
тебе незрозумілими?»). Відповідно, у вчителів зазначеної творчої групи
формуються вміння організовувати оцінювання та взаємооцінювання учнів так,
щоб утвердити в їх свідомості, що оцінка не є фіксатором невдач, а виступає
умовною позначкою досягнень, стимулом до творчої діяльності. Таким чином,
відбувається формування полікультурної компетентності, в основі якої –
толерантність.

Проблема 4. Дотримання академічної доброчесності учасниками
освітнього процесу [3]. Спосіб реалізації - робота творчої групи «Академічна
доброчесність». Напрямки реалізації - тренінгові навчання вчителів основним
принципам академічної доброчесності. Тренінг містить такі основні елементи:
1) підготовча групова робота: ознайомлення із поняттям «академічна
доброчесність» та її основними принципами; розв’язання ситуаційних завдань на
визначення виду плагіату; вивчення вимог цитування, правил оформлення
використаних джерел, можливостей сучасних комп’ютерних програм для
перевірки тексту на унікальність; 2) практичне виконання завдань на
персональних комп’ютерах: перевірка на плагіат фрагменту тексту в різних
комп’ютерних програмах (Аdvego Plagiatus, Edu-Birde, Etxt Antiplagiat,
TXT.RU); виявлення переваг та недоліків зазначених засобів перевірки тексту на
плагіат; визначення відсотків унікальності перетворення тексту за допомогою
сервісу https://smodin.me/uk та повторна перевірка; самостійне перетворення
фрагменту тексту та визначення його унікальності. Таким чином, у вчителів

13

зазначеної творчої групи формуються вміння оформлення публікацій
(методичних посібників, науково-дослідницьких робіт та ін.) у відповідності до
чинних вимог із дотриманням діючих стандартів щодо оформлення цитування
та бібліографії, навички роботи з комп’ютерними програмами для перевірки
текстів на плагіат, що сприяє формуванню моральної компетентності.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Система роботи
творчих груп вчителів створює умови для підвищення їх фахового рівня,
формування відповідних компетентностей сучасного вчителя: інформаційної,
полікультурної, дослідницької, моральної та ін. Тому перспектива подальших
досліджень полягає у визначенні ефективних умов для організації самоосвіти
вчителів загальноосвітніх шкіл.

Список використаних джерел:

1. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи.
Концепція Нової української школи:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-
compressed.pdf (дата звернення: 13.06.2021).
2. Деякі питання організації дистанційного навчання: наказ Міністерства освіти
і науки України від 08 вересня 2020 року №1115:
https://mon.gov.ua/ua/npa/deyaki-pitannya-organizaciyi-distancijnogo-navchannya-
zareyestrovano-v-ministerstvi-yusticiyi-ukrayini-94735224-vid-28-veresnya-2020-
roku
3. Державна служба якості освіти України. Абетка для директора, 2020:
рекомендації для побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у
закладі загальної середньої освіти:
https://mon.gov.ua/storage/app/media/Serpneva%20conferentcia/Abetka_dlya_Dyrek
tora_2020_compressed.pdf

14

Федорченко О.П.,

вчитель вищої категорії, «вчитель-методист»
Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №35

Розвиток математичної компетентності молодших школярів

У статті проаналізовано педагогічні погляди на розвиток математичної
компетнтності молодших школярів, та розглянуто актуальність цієї теми.
Вказано, що необхідною умовою ефективного розвитку кожного вихованця є
забезпечення йому активної участі в процесі засвоєння знань. А також спонукати
учнів до творчої самостійної роботи по здобуванню знань та формуванню умінь
та навичок, активності й вільного вибору діяльності.

Ключові слова: «Щоденні 3», математична компетентність, математична
діяльність.

Актуальність дослідження. Сучасне суспільство формує нову систему
цінностей, у якій володіння знаннями, вміннями і навичками є необхідним, але
недостатнім результатом освіти. Від людини вимагаються вміння орієнтуватися
в інформаційних потоках, освоювати нові технології, самонавчатися, шукати і
використовувати нові знання, володіти такими якостями, як універсальність
мислення, динамізм, мобільність. А отже, і сучасна початкова школа не може
залишатися осторонь від процесів модернізації освіти, які відбуваються нині в
усьому світі, і в Україні зокрема. Початкової ланки освіти стосуються всі світові
тенденції та інновації: особистісно орієнтований підхід, інформатизація,
інтеграція тощо. В умовах сьогодення перед школою постає складне завдання,
яке полягає у «…створенні умов для розвитку особистості і творчої
самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей,
здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й
примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства,
розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та
правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти» [1].
Це складне завдання для учителя, адже вимоги сучасного життя змінюються
швидше, ніж дитина встигає закінчити школу. Отже, потрібно не просто дати
здобувачу освіти базовий рівень освіти, а сформувати компетентності, яких
потребує сьогодні суспільство. У Державному стандарті визначено
компетентнісний підхід як спрямованість на досягнення результатів, якими є
ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева)
компетентності. До ключових компетентностей належить уміння вчитися,
спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові
компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-
комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і
здоров’язбережувальна компетентності, а до предметних (галузевих) –
комунікативна, літературна, мистецька, міжпредметна естетична, 4 природничо-

15

наукова і математична, проектно-технологічна та інформаційнокомунікаційна,
суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна компетентності.
Математична компетентність має дуалістичний характер: для математики вона є
предметною, а для решти предметів – ключовою. Тому на даний час актуальною
педагогічною проблемою є – «Формування компетентностей учнів початкових
класів на уроках математики». Таким чином, кінцевим результатом, кінцевим
продуктом роботи школи має бути психічно і фізично здорова, освічена, здатна
до саморозвитку та удосконалення, високоморальна особистість. Цим і
обумовлена актуальність вибраної теми. З огляду на це Нова Українська Школа
однією з основних предметних компетентностей, якими має оволодіти
молодший школяр, виокремлює математичну компетентність, яка визначається
як особистісне утворення, що характеризує здатність учня створювати
математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід
математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних та
практикозорієнтованих завдань, нарешті адекватно вирішувати проблеми
повсякденного життя [2, с.3] А формування прийомів математичної діяльності
сприяють реалізації компетентнісного підходу у навчанні. Активне формування
навчальної діяльності веде до активних змін в особистості учня, в його
свідомості, інтелектуальному і моральному розвитку. Відповідно до
діяльнісного підходу етапи засвоєння знань розглядаються разом із етапами
засвоєння діяльності. Якість знань у такому разі визначається адекватністю
використовуваної діяльності учня для їх засвоєння.

Виклад основного матеріалу. Під час уроків можна спостерігати, що
дітям легко виконувати завдання репродуктивного характеру. Але
репродуктивне відтворення матеріалу не розвиває логіку в учнів. Якщо вчитель
підштовхує до потрібного направлення думок, сам показує, як робити завдання,
пізнавальна сфера учня працює частково, не повною мірою. Часто після
репродуктивного відтворення завдання учні забувають його і не можуть
повторити алгоритм вирішення вже за кілька днів. Значно складніше учням
провести аналіз, дослідження, порівняння, зробити узагальнення і висновки.
Отже, вчителю необхідно вирішувати ряд педагогічних проблем: підвищення
рівня математичної компетентності, що має забезпечити готовність до
використання математичних знань, умінь, навичок для вирішення максимально
широкого діапазону життєвих задач, як в процесі навчання математики
забезпечити формування ключових компетентностей учнів, розвивати
самостійність, творчість, щоб кожен учень зміг реалізувати свої здібності.
Формування математичної компетентності учнів на основі діяльнісного підходу
дає змогу вчителю реалізувати поставленні завдання. Діяльнісний підхід – це
спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок
особистості, застосування на практиці здобутих знань з різних навчальних
предметів, успішну адаптацію людини в соціумі, професійну самореалізацію,
формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти.
Самовдосконалююча особистість – головна мета навчання. Навчальний процес

16

має бути спрямований на розвиток пізнавальної діяльності учня та її активізацію.
Вчитель має застосовувати різноманітні методи спонукання учнів до праці,
активної участі в процесі засвоєння знань. А також спонукати учнів до творчої
самостійної роботи по здобуванню знань та формуванню умінь та навичок.

Як же формувати прийоми навчальної діяльності учнів. Пріоритетним
завданням учителя на уроках математики є активізація мисленнєвої діяльності.
Формуванню математичних компетенцій чи не найбільше сприяють дидактичні
ігри та нетрадиційні уроки. В своїй практиці використовую такі ігри: «Хто
швидше?», «Віриш-не віриш», «Хрестики-нулики», «Математичне доміно»
тощо. У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватись, розвивається
увага, прагнення до знань. Захопившись грою, учні не помічають, що
навчаються, пізнають і запам'ятовують нове, орієнтуються в незвичних
ситуаціях, набираються досвіду. У них формується почуття відповідальності за
успіхи у навчанні всього колективу і свої особисті досягнення. Так реалізуються
всі необхідні компетентності. Дидактичні ігри на уроках математики найчастіше
рекомендовано використовувати як певний елемент уроку – у вигляді ігрової
ситуації, окремої конкретної гри, задачі цікавого змісту. Нестандартні уроки,
містять елементи гри, і є дидактичною грою за змістом і пов'язані певним
сюжетом та ідеєю. Це урок-гра, урок-змагання, урок-КВК, уроки-конкурси,
вікторини, мандрівки, ділові та рольові ігри. Навчання стане творчим процесом
тоді, коли воно сплановане як пошукова діяльність самих учнів. Тут в пригоді
стануть інтерактивні методи навчання, які максимально стимулюють
пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школяра. Саме таким
чином формуються та розвиваються соціальні компетентності. Для залучення
учнів найслабших у знаннях до активної роботи зі збирання інформації з певної
теми, особливо з такої, де є значний за обсягом теоретичний матеріал.

У структурі предметно-математичної компетентності виділяється
обчислювальна складова, яка являє собою готовність учня застосовувати
обчислювальні вміння та навички у практичних ситуаціях. Однією із складових
навчання математики має бути робота з математичними матеріалами. На початку
майже кожного уроку в підручнику є завдання для різноманітної діяльності з
математичними матеріалами. Наприклад, учні за допомогою намистинок
досліджують спосіб дії при додаванні одноцифрового числа до двоцифрового.
Спочатку моделюємо за допомогою намистинок число 17, позначаємо його
картками з числами (10 і 7). Дізнаємося, скільки одиниць в числі 17 (7). Далі
пропонуємо покласти картку з числом 2 і стільки ж намистинок. Запитуємо, як
учні розуміють дію додавання. Орієнтовно діти запропонують присунути дві
намистинки до 7 окремих намистинок. Далі відбувається рефлексія і робимо
висновок, що одиниці додаємо до одиниць. Демонструємо одержане число,
визначаємо кількість десятків і одиниць [7, с . 127]

Аналіз способів додавання й віднімання чисел у межах 100 без переходу
через розряд свідчить, що для свідомого виконання учні мають добре знати

17

нумерацію чисел у межах 100, таблиці додавання одноцифрових чисел у межах
10 і відповідні випадки віднімання та засвоїти правила, які є теоретичною
основою прийомів обчислення. На своїх уроках при вивченні теми «Додавання і
віднімання двоцифрових чисел» використовую гру «Математичне леґо». Для
цього використовую таблицю чисел «Сотня» та фішки леґо. Мета: у формі гри
повторити способи додавання і віднімання одноцифрових і двоцифрових чисел,
зафіксувати в пам’яті учнів результати таблиць додавання і віднімання.

Крім того під час дослідження математичних виразів, рівностей і
нерівностей учням необхідно користуватися логічним мисленням,
встановлювати певні закономірності. Завдання повинні привчати дитину
мислити, знаходити самостійно шляхи виконання завдання, а не чекати готовий
алгоритм дій чи правильну відповідь від учителя.

Аналіз ситуацій, які виникають у повсякденному житті, і для вирішення
яких потрібні математичні знання та вміння, свідчить, що їх перелік невеликий,
а саме:

 вміння вести підрахунки (лічба, обчислення), для обчислень
використовувати відомі формули та правила;

 вміння читати та інтерпретувати інформацію, подану у різній формі
(таблиці, графіки, діаграми);

 вміння доказово міркувати і пояснювати свої дії, доводити істинність
чи хибність тверджень;

 вміння знаходити довжину, площу, об'єм, масу реальних об'єктів під
час розв'язування практичних задач;

 вміння користуватися креслярськими інструментами.

Це загальні вміння, які потрібні кожній людині впродовж її життя. На
різних етапах становлення особистості, у професійному і соціальному аспектах
її життя вони виявляються і використовуються неоднаковою мірою.

Виходячи з того, що для кожного етапу психічного розвитку дитини в
першу чергу необхідна потенційна готовність комплексу певних мозкових
утворень до його розвитку, М. Безруких [4], розкриваючи механізми
несформованості провідних пізнавальних функцій в першокласників
наголошують на функціональній незрілості в них кори і регуляторних структур
мозку. В результаті обстеження 50000 дітей 6–7 років М. Безруких [4] було
встановлено, що діти приходять в школу вже з істотними проблемами, які
викликані домашнім вихованням, дуже ранньою освітою, обмеженими
контактами з однолітками (зникнення «культури подвір’я», де спілкуються діти
різного віку), заміною спілкування з дорослими технічними засобами (лише 10%
батьків читають дітям), зникненням гри як ведучого виду діяльності
дошкільника, що істотно впливає на розвиток мозку. Діти, навіть, в 3 роки
перевантажені у школах раннього розвитку, де розвиток заміщується навчанням

18

читання, лічби тощо; на гру в них лишається 15 хвилин на добу, що шкодить
розвитку в дітей уяви. Стурбованість таким ставленням до дітей до звертає увагу
на те, що необхідно спонукати дітей відверто говорити про неспроможність у
чомусь, не боятися звертатися по допомогу. А, отже, для вчителя є завданням
корекції мотиваційної сфери сучасних школярів створення ситуацій успіху.
Сприятимуть цьому і цікаві нестандартні задачі, шараді, головоломки тощо.
Також для розвитку логічного мислення можна пропонувати такі завдання:
скласти задачу за аналогією; зобразити умову задачі у вигляді схеми, малюнка;
розв’язати декількома способами; поділити текст задачі на окремі логічні
елементи; скласти план; знайти зайві дані.

Важливо розвивати в учнів самостійність. Часто найскладнішим для дітей
є питання, що робити після ознайомлення з задачею. Задля розвитку
самостійності можна запровадити певний алгоритм. Потрібно, щоб учень не
просто запам’ятав спосіб розв’язання задачі, а мав навички логічного мислення
для її вирішення. На уроках математики учні початкової школи вчаться
аналізувати задачі, виділяють умову, запитання, етапи розв’язання. При цьому в
підручнику на перших етапах даються вказівки, як правильно виконати завдання
(схеми короткі записи, план розв’язання), а пізніше учні вже самостійно мають
дібрати вираз, схему до задачі, порівняти дві задачі, знайти спільне і відмінне.

Розвиток математичної компетентності учня має бути системним і
включати різні аспекти навчально-виховного процесу - урок як основну форму
навчальної діяльності, факультативи, самоосвіту, позакласну роботу з
математики, яка базується на індивідуальних особливостях учнів.

У НУШ з’явився такий вид діяльності як «Щоденні 3» (математика). Це
сукупність щоденних видів діяльності, виконуючи які, діти вчаться бути
самостійними, а у вчителя з’являється можливість працювати з окремими
учнями індивідуально чи у малих групах.

Принципи моделі «Щоденні 3»:

 Довіра та повага
 Спільнота
 Вибір
 Відповідальність
 Тимчасове зосередження уваги
 Переходи (паузи для відпочинку)
 10 кроків до самостійності

Створення і збереження здорової комфортної атмосфери в класі вимагає
докладання багатьох зусиль. Довіра та повага допоможуть у цьому. Відчуття
спільноти створює у школярів бажання вимагати від інших відповідальності за
власну поведінку, навчання, повагу і доброту.

19

Вибір – це сильна мотиваційна складова. Мотивація в дитини зростає, коли
вона має можливість обирати предмет навчання, вірить у певну власну
автономію чи контроль над власним навчанням.

Учні відповідальні, коли контролюють голос, власні дії, не заважають
роботі класу. Вони вміють самостійно обирати і повертати на місце математичні
матеріали для роботи. Самостійність – це основа відповідальності школярів.

Упродовж дня учні працюють у групах. Кожна група виконує певний вид
діяльності, заплановану учителем чи обрану учнем, впродовж 5-15 хвилин. Для
різних видів діяльності відведено певні місця. Під час перерв діти змінюють
навчальні блоки, що дає можливість відпочити як фізично так і інтелектуально.
Щоб така модель була успішною, під час виконання має бути багато переходів
між навчальними блоками. Для організованих переходів можна використовувати
наприклад, дзвоник. Для забезпечення повторення моделей поведінки в класі
важливо створити «Я-схеми». Щоб правильно організувати роботу з учнями з
самого початку навчання, потрібно попередньо обговорити правила поведінки,
адже правило «дисципліна на уроці» не працює, оскільки активна діяльність
учнів на уроці може супроводжуватися шумом, вигуками, сміхом. Щоб не
перетворювати все це на хаос, потрібно пам’ятати про поставлене завдання [3, с.
94]

Також бажано мати спеціально обладнані місця для збереження матеріалів
та приладів.

Основні етапи моделі «Щоденні 3»:

1. Математика самостійно
2. Математика разом
3. Математика письмо

Перші два базуються на діяльності з маніпулятивними предметами та
передбачають використання кінестетичної практики. Це математичні ігри
(самостійні і з партнером), розв’язання проблем, використовуючи інструменти
для лічби чи ігрові матеріали. Також ці компоненти можуть передбачати
комп’ютерів, калькуляторів, інших ґаджетів як засобів для самостійної роботи.

«Математичне письмо» забезпечує вираження учнями власних думок і
розумінь під час роботи над математичними завданнями чи математичним
змістом: виразами, числами, цифрами, задачами. А інколи і створювати власні
завдання [5, с. 76]

Висновки.Основним завданням освіти, зокрема математичної, нині є
створення необхідних умов для формування їхнього творчого мислення. Тому
вчитель, що вкладає математику нині має дбати про власний саморозвиток, про

20

активну творчу діяльність, як педагогічну, так і математичну. Високий рівень
фахової компетентності, прагнення високої ефективності уроку, активна власна
творча діяльність – це ті важливими передумови створення вчителем творчого
середовища в процесі навчання учнів математики. У діяльнісному підході до
навчання головною дійовою особою є учень. Роль учителя – це роль
фасилітатора і модератора. Слід навчити учнів знаходити інформацію і критично
її опрацьовувати, застосовувати знання на практиці у життєвих ситуаціях,
практикувати математику не заради самої математики, а для життя [5, с. 77] І не
забуваємо, що в молодшому шкільному віці інтерес дітей має яскраво виражений
емоційний характер, важливо, щоб дитина переживала радість відкриття [3, с.86].
Якщо в дитини виходить виконувати математичні завдання, то їй подобається
математика. Тому потужним мотивом є мотив досягнення успіху.

Література

1. Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою
Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 р. № 87 (у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688)

2. Гринчак В. І. Формування математичної компетентності в учнів
початкових класів засобами діяльнісного підходу – 2019

3. Кірик М. Нова українська школа: організація діяльності учнів
початкових класів закладів загальної середньої освіти: навч.-метод.посіб./М.
Кірик, Л. Данилова. – Львів: Світ, 2019. – 136 с.

4. Безруких М.М. Школьные факторы риска и здоровье детей / М.М.
Безруких// «Magister». – 1999. – №3. – С.30-38.

5. Нова українська школа: порадник для вчителя/ за заг. ред. Н. М.
Бібік. – Київ: Літера ЛТД, 2019. – 208 с.

6. Проценко Г. Урок математики// Початкова школа. – 2008. – №15
7. «Реалізація діяльнісного підходу під час вивчення математики».
Методичні рекомендації - Долина: РМК, 2014
8. Скворцова С. Нова українська школа: методика навчання
математики у 1 -2 класах: навч.-метод.посіб./ Світлана Скворцова, Оксана
Онопрієнко. – Харків: Вид-во «Ранок», 2019. – 352 с.

21

Зброєва Наталія Борисівна,

Кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри педагогіки, корекційної освіти та менеджменту,
Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Імені К.Д.Ушинського

Сухацька Світлана Василівна,

вчитель вищої категорії, «вчитель-методист»
Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №35

Формування пізнавальних здібностей учнів шляхом використання
технології критичного мислення
Навчання без міркування – марна праця.
Конфуцій

Зазвичай, першокласники йдуть до школи з великим бажанням і
зацікавленістю, вони відкриті для нового досвіду, але через деякий час
спостерігається зниження мотивації, і така тенденція з року в рік посилюється.
Спроби активізувати пізнавальний інтерес шляхом зміни шкільних програм,
об'єму досліджуваного матеріалу та інтенсивності його подачі призводять до
протилежного результату, а важкість завдань на всіх вікових ланках навчального
процесу зменшує шанс дитини відчути смак успіху й свободи. Особливо
небезпечно, якщо подібні ситуації почуття особистої неуспішності виникають у
молодших школярів на початку будь-якої нової діяльності й зберігаються бодай
невеликий час. Виникає ймовірність формування негативного ставлення дитини
до усього навчального процесу як явища. Тож як запобігти негативним
тенденціям? Що може стати джерелом формування пізнавального інтересу –
механізму, який би дозволив засвоювати шкільну програму без зусиль, що
травмують дитячу психіку?

Керівником пізнавальної діяльності учнів є учитель, який ставить цілі,
організовує, мотивує, коригує, підводить до кінцевого результату, тобто, сприяє
свідомому та цілеспрямованому засвоєнню дітьми навчального матеріалу. А це
висока висока ефективність навчання безумовно залежить і від активної позиції
самого учня. І якщо навчальна діяльність будується на основі співпраці учня з

22

педагогом, то вона завжди дає позитивні результати. Зауважимо, що мотивувати
такими перспективами, як можливість вступу до вузу, отримання престижної
професії, роботи тощо, слід тільки старшокласників. Зацікавити ж тих, хто тільки
прийшов до школи, можна лише самим процесом навчання. Надто складно
передбачити майбутнє наших дітей, покладаючи на школу завдання забезпечити
їх знаннями на все подальше життя. Щоб знайти своє місце в житті, випускнику
сучасної школи важливо володіти такими навичками:

- гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;
- самостійно і критично мислити;
- уміти бачити й формулювати проблему (в особистому,
професійному, суспільному плані), знаходити шляхи раціонального її
вирішення;
- усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути
використані в оточуючому середовищі;
- бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
- уміти працювати з інформацією (збирати потрібні факти, аналізувати
їх, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або
альтернативними варіантами розв’язання, встановлювати статистичні
закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для
вирішення нових проблем);
- бути комунікабельним, уміти працювати в команді;
- уміти самостійно працювати над розвитком власного інтелекту,
формуванням моральних якостей, свого культурного рівня.
Нестабільність світу, інтенсивність соціально-економічних і
технологічних змін зумовлюють потребу вчитися впродовж життя. Тому в
сучасній школі головним завданням вчителя є не накопичення дитиною
інформації, а засвоєння нею інтелектуальних технік, які є складовими культури
і невід’ємною частиною змісту освіти. Головним у навчанні має бути інтерес,
розвиток пізнавальної активності школярів, формування в них позитивного
ставлення до навчання і результатів своєї праці.

23

Кожна дитина має до чогось певні здібності і завдання дорослих –
відшукати ці пагонці таланту, щоб вчасно їх розвити. Крім того, сучасність
ставить завдання виховати людину незалежну, вільну, здатну самостійно
осмислювати явища навколишньої дійсності, відстоювати власну думку і
позицію. Підвалини цих якостей повинні закладатися в початковій школі з
перших років навчання дітей, а потім продовжувати розвиватися у середній
школі та у вищому навчальному закладі. Учням усіх вікових категорій
подобаються такі види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів,
можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують адекватного
розумового напруження, винахідливості та творчості; і саме методи критичного
мислення можуть стати їм у нагоді. Тренінги, майстер-класи та лекції на цю тему
збирають аудиторії, адже переважна більшість сучасних людей зацікавлена у
розвитку цього вміння. Поняття «критичне мислення» не нове, йому вже понад
2500 років, і своїм виникненням воно зобов'язане аж Сократу. Існувало багато
різноманітних думок і оцінок цього явища. З одного боку, воно може
асоціюватися з чимсь негативним, оскільки передбачає спір, певний конфлікт,
але з іншого, має безпосереднє відношення до таких категорій, як: «аналітичне
мислення», «логічне», «творче» …

Критичне мислення — це необхідна навичка і життєво важливий ресурс.
Воно базується на відомих законах логіки і на розумінні психологічних та
психічних процесів, які протікають у нашій свідомості та підсвідомості. В основу
критичного мислення покладено універсальні інтелектуальні цінності, серед
яких: точність, ясність, послідовність, релевантність, доказовість, чесність,
неупередженість. Іншим словами, критичне мислення – це науковий спосіб
мислення, який спонукає людину аналізувати інформацію, що надходить ззовні,
та власні внутрішні переконання.

Розвиток навичок критичного мислення є актуальним як для дітей, так і
для дорослих, оскільки у світі (реальному і віртуальному), де мають місце
знахабнілий маркетинг, свідома дезінформація, «жовта» преса з її фейковими
«сенсаціями», різноманітні шахраї тощо, важливо вміти розпізнавати

24

інформацію, аналізувати її джерела і мотиви інформатора, робити вірні висновки
і приймати зважені рішення. Крім того, у період шаленого розвитку сучасних
інформаційних технологій високо цінуються вміння оперативно знаходити
необхідну інформацію, здатність її грамотно оцінити та застосувати. Аби бути
здатним критично мислити, людина повинна розвинути у собі низку якостей,
серед яких Дайана Халперн (визнаний експерт у галузі психології пізнання,
колишній президент Американської психологічної асоціації) виділяє:

- вміння планувати (наші думки часто виникають хаотично, тому важливо
впорядковувати їх і вибудовувати логічну послідовність викладення),

- гнучкість (яка дозволяє почекати з винесенням судження, рішення до тих
пір, поки не буде проаналізований достатній обсяг різноманітної інформації),

- наполегливість (часто, зтикаючись зі складним завданням, люди
відкладають справу «на потім». У цьому немає нічого патологічного до тих пір,
доки це не стає стилем життя. І тоді вже має місце прокрастинація – дійсно
важкий стан, який більше притаманний підліткам і дорослим, ніж дітям),

- пошук компромісних рішень, готовність признати і виправляти власні
помилки.

- самосвідомість, саморефлексія (ця важлива якість передбачає вміння
спостерігати за собою в процесі мислення, відстежувати хід міркувань і
причинно-наслідкові зв’язки) [3].

За спостереженнями авторів статті, діти, особливо ті, які ростуть в умовах
психічного і педагогічного благополуччя, від природи краще володіють
навичками критичного мислення, ніж дорослі, адже вони не бояться осуду, не
бояться сумніватися в почутому чи побаченому, задавати питання і досліджувати
невідоме. Внутрішній цензор зі своїми обмежуючими переконаннями ще
відсутній. Мислення ж дорослих перенасичене стереотипами, шаблонами,
впливом авторитетів, псевдо авторитетів, і наше тоталітарне історичне минуле
також і досі дається взнаки.

У Новій українській школі вміння критично й систематично мислити
проходить наскрізною лінією через усю навчальну програму й є однією з

25

інноваційних педагогічних технологій. Навчити дітей початкової школи мислити
критично - означає правильно поставити запитання, зроботи відповідні висновки
та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі
можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя в якості фасилітатора
освітнього процесу, який повинен створити ситуацію успіху для розвитку
особистості дитини та ситуацію пошуку нових знань, інтелектуального
напруження, самостійної діяльності. Але з першого уроку зробити це фактично
неможливо, оскільки критичне мислення формується поступово і є результатом
щоденної роботи вчителя й учня. Є певні умови, створення яких здатне
спонукати і стимулювати учнів до розвитку критичного мислення: час,
очікування ідей, розв’язання неординарних проблем, спілкування, цінування
думок інших, віра в сили учнів, активна позиція всіх учасників освітнього
процесу. І, звичайно, учитель повинен постійно удосконалювати свої педагогічні
техніки - систему відпрацьованих професійних навичок і вмінь, завдяки яким
він виконує роботу чітко і максимально результативно, витрачаючи на це
мінімум часу й зусиль.

„Роби, як ми, роби краще нас”. Таким є девіз уроків із використанням
технології критичного мислення. Створення ситуації успіху, віра в дитину та
врахування її індивідуального стилю діяльності найбільш продуктивно впливає
на мотивацію навчальної діяльності учнів, які згодом діють за сценарієм
„переможця”. „Я сьогодні кращий, ніж учора!”. Тільки так можна забезпечити
умови для повноцінного розвитку особистості, формування в неї творчого
критичного мислення. Оскільки вчитель виступає в ролі організатора всіх видів
діяльності учня як компетентний консультант, коуч, помічник, його професійні
вміння повинні бути спрямовані не тільки на суто дидактичні аспекти
(викладання матеріалу, контроль його засвоєння тощо), а й на системну
діагностику діяльності учнів, їх інтелектуального і творчого розвитку, їх
фізичного і морального здоров’я [1].

Сучасна дидактика нагромадила багатий арсенал методів і прийомів
організації активного навчання та розвитку критичного мислення. Одні є

26

всеохопними стратегіями, з яких можна скомбінувати цілий урок, інші можна
використовувати для розробки завершеної моделі уроку. Так, досить
ефективними для формування критичного мислення молодших школярів є
методичні прийоми, які роблять навчальний процес більш творчим, вчать учнів
мислити, виділяти головне, висловлювати й аргументувати власні думки,
сприяють розвитку логіки, усного та писемного мовлення: «Асоціативний кущ»,
«Сенкан», «Есе», «Дискусія», метод «Прес», фантастичні гіпотези, хмара тегів,
«Фішбоун», «Мікрофон», «Займи позицію», «Шість капелюхів», «Мозковий
штурм» («злива ідей»), створення лепбуків, інтелект-карт. Також, доречним є
використання у шкільній практиці методів, заснованих на таксономії Б. Блума
(«кубик Блума», «ромашка Блума», ін.).

На уроках літературного читання можуть бути використані такі форми
роботи: «Знаємо-хочемо дізнатися-дізналися», «Дошка запитань», кероване
читання з передбаченням, «Припущення на основі запропонованих слів»,
«Читання з маркуванням тексту», «Твір-п’ятихвилинка», «РОФТ», метод
«Сократівських запитань». Під час навчання словотворчості доцільно
ознайомити учнів із деякими прийомами розвитку творчої уяви засобами слова:
«Біном фантазії», «Придумування історії з шостим словом», «Казка навиворіт»,
«Створення «вінегрету» з казок». Для стимулювання пізнавальної діяльності
учнів пріоритетним напрямом роботи вчителя на уроках математики має стати
розвиток логічного мислення й математичного мовлення шляхом використання
матеріалу, спрямованого на формування життєвих компетенцій учнів, а саме:
дидактичні та сюжетні ігри, задачі у віршах, задачі-жарти, ребуси, ігрові
ситуації. Усі ці нестандартні завдання, прийоми, методи передбачають вибір
раціональних способів дослідження, порівняння, а також потребують від
кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення [2, с.51].

Для розвитку пізнавальної активності і критичного мислення важливо
позитивно оцінювати кожен успішний крок дитини, навіть невдалу спробу
самостійно знаходити відповіді на питання. Корисно використовувати творчі
завдання, пропонувати нестандартні рішення, які б стимулювали дивергентне

27

мислення, інша назва «латеральне мислення» (це створення нових
альтернативних підходів до розв’язання якоїсь проблеми, здатність бачити
багатоваріантність рішення).

На жаль, стандартна школа і посередній вчитель часто пригнічують в дітях
здатність і бажання мислити критично у сенсі вільно. Дітям, зазвичай, не
дозволено сумніватися у словах учителя і в інформації, що є у підручниках,
забороняють проявляти індивідуальність, ставити незручні запитання тощо. Але
поступово ситуація покращується, про що свідчить інтерес учителів до цікавих
і ефективних технологій і методик навчання та виховання. І це дуже тішить,
оскільки першочерговими факторами розвитку активної пізнавальної
діяльності є такий учитель, який забезпечить дитині психічний, фізичний і
моральні комфорти. Реалізацією цих пріоритетів на практиці є знову ж таки –
особистість педагога, який за своєю сутністю повинен бути фасилітатором. Це
вчитель, який працює у парадигмі особистісно орієнтованої педагогіки і
керується такими установками у роботі з дітьми, як: відкритість власних думок,
почуттів, переживань; щедрість у заохоченні вихованців; підтримка та довіра як
вираз впевненості у здібностях учня; емпатія, розвинений емоційний інтелект,
здатність розуміти мотиви поведінки учня.

Протилежною позицією є інгібіція. Це процес негативного впливу вчителя
на учня, внаслідок якого відбуваються гальмування розумової діяльності дитини,
різке падіння пізнавальної активності, погіршення стосунків з дорослими та
однолітками. Учитель-інгібітор занижує самооцінку учня, вселяє йому страх та
невпевненість у своїх силах, ігнорує успіхи і переживання дитини, сприяючи тим
самим виникненню в неї невротичних реакцій, що може стати причиною
психічних, психо-соматичних розладів та навіть асоціальної поведінки учня.
Свідоме або несвідоме бажання пригнітити почуття власної гідності дитини,
ставлення до неї як до об’єкта маніпуляцій характерно для дорослого з
авторитарним стилем мислення і купою власних внутрішніх проблем.

Вибір фасилітації або інгібіції як стилю взаємодії з учнями є не тільки
професійною особливістю педагога, а й маркером наявності або відсутності

28

особистісних рис більш високого гатунку: моральності, гуманності, загальної
культури, мудрості, порядності... Тому батькам учнів та дошкільнят слід дуже
уважно придивлятися до людини, яка кілька років буде безпосередньо впливати
на дитину, на те, чи перетвориться дитина у самодостатню щасливу особистість
або ризикує стати агресором чи невдахою, травмованою на все життя. Саме
педагог як комунікативний лідер, авторитет, який заражає своїх вихованців
власними думками, оцінками, почуттями, стереотипами мислення, способами
реагування, світоглядом, створює ті самі ситуації успіху або не-успіху, задає
імпульс для розквіту закладеного в дитині потенціалу.

Як бачимо основним фактором ставлення дитини до навчання, розвитку її
пізнавальної активності, формування критичного мислення та інших необхідних
життєвих компетентностей, виступає особистість учителя, професійні здібності
якого передбачають емоційну стабільність, динамічність, високорозвинений
інтелект, креативність, наявність здатності до позитивного прогнозування,
перцептивні здібності, розвинені комунікативні навички тощо, і який в ідеалі має
бути зразком для наслідування. Отже у котрий раз підтверджуються слова
видатного педагога К.Д.Ушинського про те, що у вихованні все ґрунтується на
особистості вихователя, оскільки тільки особистість може виховати особистість,
лише характером можна сформувати характер.

Література
1. Використання технології розвитку критичного мислення в освітньому

процесі НУШ. - [Електронний ресурс] - Режим доступу:

http://2018kulikova.blogspot.com/p/2.html.
2. Ковальова В. І. Формування творчих та пізнавальних здібностей учнів з

використанням технології розвитку критичного мислення (компетентісно
орієнтована освіта) / В. І. Ковальова // Початкове навчання та виховання, -
2009. - №16-18. - С.49-53.
3. Халперн Д. Психология критического мышления / Дайана Халперн . - 4-е
междунар изд. - СПб.: Питер, 2000 - 512с.

29

Сухацька Світлана Василівна,

вчитель вищої категорії, «вчитель-методист»
Чернігівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №35

Мистецтво сімейного виховання
(в межах гуманістичної парадигми поглядів К.Д.Ушинського)

У статті наголошується на важливості сімейного виховання.
Розкриваються погляди видатного педагога К.Д.Ушинського про значення
впливу батька, матері та всієї родини на формування особистості дитини.
Окреслено основні методи батьківського впливу та зазначено умови його
дієвості.

Ключові слова: сім’я; батько; мати; дитина; розвиток; виховання.

Мистецтво виховання має ту особливість, що майже усім воно здається
справою легкою і тим зрозумілішим і легшим здається воно, чим менш людина з
ним знайома теоретично. Майже усі визнають, що виховання вимагає терпіння;
деякі думають, що для нього потрібно уроджена здатність й уміння, тобто
навичка; але лише одиниці дійшли висновку, що, крім терпіння, уродженої
здатності і навички, необхідні ще й спеціальні знання.

К.Д. Ушинський

Споконвіку для нашого народу найвищими і святими були ідеали сім'ї як
першооснови життя людини, своєрідної фортеці, яка забезпечує розвиток і
захист найкращих якостей особистості; праці як найповнішої форми вияву
творчих здібностей і можливостей людини, джерела достатку й радості,
забезпечення повноцінного життя родини; духовності, цієї синтетичної форми
осягнення світу й себе в єдиному високоморальному вимірі творчої діяльності і
гуманного ставлення до навколишнього середовища та людей; громадянства як
відчуття особистої належності до рідної землі, держави, сім'ї, роду, способів

30

життя, традицій і звичаїв, відповідальності за їх збереження, розвиток й
примноження.

Сьогодення потребує глибокого осмислення досвіду суспільного
життя,цілісних гуманістичних пріоритетів,які забезпечували б гармонізацію
національного,вселюдського,суспільного,державного та сімейного виховання.
Кожне нове покоління народу вбирає в себе досвід попередників,психологічні
особливості поведінки, антропологію фізичного типу і все це є відображенням
тисячолітньої історії розвитку культури. Соціально-економічні, політичні та
інформаційні зміни в Україні, що супроводжуються новою парадигмою
життєвих цінностей, ламанням усталених стереотипів життя, зумовлюють
актуальність питання підготовки батьків до виховної діяльності в нових
педагогічних умовах. Сучасні батьки стають не лише носієм суспільних норм,
національної культури, традицій, моралі, що передаються з покоління в
покоління і закріплюються в життєвому досвіді дітей, більше того, сьогодні вони
несуть відповідальність за виховання нової людини перед державою,
суспільством, народом. Реалізація психолого-педагогічної підготовки батьків до
виховання дитини в умовах сьогодення неможлива без вивчення розвитку теорії
і практики підготовки до виховної діяльності в сім’ї та дослідження їх ролі у
виховному процесі в контексті історико-педагогічної спадщини.

Різноманітним аспектам сімейного виховання приділяли велику увагу
видатні педагоги минулого,аналізуючи зміст,форми,методи та засоби
формування всебічнорозвиненої особистості в умовах родини. Одним із них є
геніальний педагог К.Д. Ушинський, творчий набуток якого входить у золоту
скарбницю світової культури. У педагогічній спадщині видатного педагога
К.Д.Ушинського значне місце посідають питання сім'ї і сімейного виховання.
Адже з самого раннього дитинства треба починати виховувати дитину. К.Д.
Ушинський велику увагу приділяє вихованню дітей у сім’ї: «Суспільне
виховання є для народу його сімейне виховання. Мати, батько, бабуся, дідусь
завжди були для дитини головними вихователями». Ушинський відзначав

31

талановитість цих вихователів. Адже сім’я із її сильними і слабими сторонами є
витвір історії, якого не можна замінити ніякою штучною побудовою. Погляди
К.Д.Ушинського на родинне виховання формувались на ґрунті великої поваги до
народу, на вивченні і використанні досвіду народного виховання, найкраще
відображеного в народній творчості — казках, легендах, приказках [4].
Одночасно видатний педагог спостерігав за станом сучасного йому родинного
виховання в різних колах суспільства, а також, подорожуючи за кордон,
використовував досвід інших народів.

Перебуваючи у відрядженні в країнах Західної Європи К.Д.Ушинський
вивчає проблеми жіночої освіти та шкіл для малолітніх дітей. Він знайомиться з
програмами жіночих шкіл, семінарій для вчительок, цікавиться підготовкою
жінок до навчання й виховання дітей в умовах сім`ї [3]. Ознайомившись з
досвідом організації навчальних закладів для малолітніх дітей в країнах Західної
Європи, педагог виносить тверде переконання, що школа, яка приймає своїх
підопічних до семи років, лише даремно шкодить здоров`ю дітей та їхньому
природному розвиткові, підриваючи таким чином основи своїх власних
навчальних успіхів. Він відстоює власне переконання в доцільності організації
початкового навчання й виховання в родинному колі до виповнення дітьми
восьми років. Педагог піддав критиці основні напрями виховання жінок у
Німеччині і Франції – “німецько-господарський” і “французсько-
галантерейний”. Жіноча освіта у Франції готує жінку загалом до того, щоб вона
була окрасою в суспільстві. “Німецько-господарча” жіноча освіта перетворює
жінку на думаючий господарчий прес. Великий педагог дбав про те, щоб жінка
досягла високого рівня педагогічної майстерності і могла самотужки займатися
початковим навчанням дитини [2]. З цією метою він написав і видав підручники
“Дитячий світ” (1861) та “Рідне слово” (1864), працю “Методичні посібники та
матеріали до рідного слова”, щоб полегшити для матері та зробити для неї
приємною працю початкового навчання. Праця “Рідне слово” видавалась
протягом багатьох років у середньому тричі на рік і витримала близько 150

32

видань . Популярність підручника пояснюється вмілим використанням у ньому
традицій української народної педагогіки. У «Рідному слові » вміщено прислів`я,
байки і жарти, народні казки та пісні. Діти, вважає педагог, мають право на щастя
гарного домашнього виховання й навчання, а жінка-мати, пізнавши насолоду
навчати й розвивати свого малюка, не повинна поступатися цим нікому без
крайньої необхідності. Педагог звертає увагу матері на “педагогічну вроджену
здібність”, яка притаманна жіночій природі у вихованні малюка. У жінці-матері
стверджується вроджене прагнення навчати й розвивати своїх дітей.

Вивчаючи досвід західноєвропейських шкіл для малолітніх дітей,
К.Д.Ушинський відстоює тверде переконання в доцільності організації
початкового виховання і навчання дітей до восьми років у сім’ї або в умовах,
наближених до сімейного виховання. Для дітей, позбавлених щастя домашнього
виховання, навчальний заклад, на його думку, може бути лише тоді гарним, коли
він буде більше схожим на сім’ю, ніж на школу. Ушинський вперше в історії
вітчизняної педагогічної думки розвинув ідеї Я.А. Каменського та запропонував
системний підхід до організації та побудови жіночої освіти - поділу навчального
закладу на класи; розподілення предметів навчання та програм викладання;
визначення числа годин навчальних занять і розподілу їх по класах. Особливу
увагу приділяв педагог особистості викладачів, від яких, на його думку,
залежатиме успіх виховання майбутніх матерів. Дівчата, що закінчують курс,
відзначає Ушинський, безпосередньо переходять у життя і часто дуже скоро
стають дружинами й матерями сімей. Необхідно розвивати в жінці передусім
моральність, релігійне почуття, правильний і разом з тим високий погляд на
життя, від чого залежить щастя багатьох сімей, доля, моральність цілих поколінь.
Треба підкреслити, що Ушинський вважав систематичність – дуже важливою
умовою організації навчального процесу. Тільки система, не зовнішня, а розумно
впорядкована з урахуванням природних зв`язків між матеріалами знань здатна
витворювати правильні поняття про дійсність. Глибокий психологічний аналіз
суті навчального процесу в навчальних закладах жіночої освіти, дали можливість

33

Ушинському сформулювати найважливіші засади повної, всебічної освіти
жінки. Він складав плани організації вчительських семінарій, писав підручники
й методичні посібники, наукові статті. Розвиток педагогіки й методики
відбувався під впливом спадщини Ушинського. Він утвердив в теорії і практиці
значення жіночої освіти як фундаменту вітчизняної освіти. Головним здобутком
у справі підготовки матері до педагогічної діяльності було утвердження
найпередовішого звукового, аналітико-синтетичного методу навчання грамоти,
методу пояснювального читання в дидактиці початкової школи. Одним із
перших посібників для жіночої освіти, підготовки матері була праця
К.Д.Ушинського “Людина як предмет виховання”. Педагог поставив за мету
систему викладу душевних (тобто психічних) явищ розвитку дитини раннього
віку. Для досягнення цієї мети він намагається простежити розуміння явищ
свідомості, почуття та волі у загальнолюдській, народній свідомості та порівняти
їх розуміння в тих або інших психолого-педагогічних теоріях, на які була так
багата тогочасна педагогічна наука. Велику увагу в педагогічній системі
К.Д.Ушинського приділено вивченню проявів переходу відчуттів у почуттєві
стани, розрізненню видів душевно-сердечних та душевно-розумових почувань
дитини раннього віку. Також педагог звертає увагу батьків і на необхідність
виробляти у дітей з раннього віку міцні, сталі навички [4]. Він підкреслює про
велике практичне значення виховання добрих навичок. Педагог називає їх
моральним капіталом, який безнастанно зростає і відсотками від якого людина
користується все своє життя. Він пише, як саме батьки можуть виховати в дітях
добрі навички. На його думку це треба робити не механічно, а поступово,
шляхом систематичних вправ, з урахуванням вікових особливостей дітей.
Особливу увагу батьків К.Д.Ушинський звертав на виховання у дітей навичок
культурної поведінки. Однак, виховуючи у дітей ці навички, педагог радив
стежити за тим, щоб моральні правила, ставши звичною нормою поведінки
дитини, не приглушували живої душі, щирості й безпосередності.
К.Д.Ушинський давав батькам конкретні поради і з приводу того, як

34

викорінювати погані звички. Для цього потрібно знати причини виникнення
поганих звичок у дітей, а потім уже займатися їх усуненням.

Надаючи виняткового значення сім'ї у підготовці дитини до життя,
К.Д.Ушинський не вважав родинне виховання особистою справою батьків. Він
розглядав його як суспільний обов'язок кожного з них . Говорячи про велику роль
сім'ї у вихованні дітей, К.Д.Ушинський підкреслював важливість доброзичливих
взаємин між батьками й дітьми, дружби, любові, взаємної поваги між ними [4].
Він вважає, що увесь «дух сім'ї» повинен сприяти правильному виховному
процесу. «Хто не знає,— писав він,— як сильно діє на характер дитини приклад
і вплив батьків». Отже, батьки є для своїх дітей завжди і в усьому зразком —
вони повинні бути винятково тактовними, справедливими, щирими, чесними,
витриманими. Адже діти люблять наслідувати дорослих. Найкращою
вихователькою в родині К.Д.Ушинський вважав матір. Багато сторінок у своїх
творах видатний педагог присвятив жінці, матері-виховательці. Наскільки
високо ставив жінку російський педагог, свідчить той факт, що він вважав її
«необхідним посередницьким членом між наукою, мистецтвом і поезією, з
одного боку, звичаями і характером народу, з другого». Саме через матір успіхи
цивілізації проникають в сімейний побут, а через нього і в життя народу.
К.Д.Ушинський пише, що основи людського характеру закладаються в перші
роки життя, коли дитина перебуває під безпосереднім впливом матері, отже й
формування характеру дитини багато в чому залежить насамперед від неї, і коли
в жінки народжується дитина, то вона вже не живе для себе, а повністю
віддається вихованню маленької істоти [4]. «Важко уявити собі таке захоплення,
яке могло б боротися в серці жінки з материнським почуттям » - тонко відмітив
педагог.

Видатний педагог висловив багато цікавих думок і з приводу того, як саме
треба виховувати дітей в сім'ї. К.Д.Ушинський вважав, що батьки обов'язково
повинні добре знати своїх дітей, їхні можливості і нахили. В цьому питанні
батькам може дуже допомогти педагогічна література. Він дуже чітко

35

підкреслює, чим же повинні керуватися батьки у вихованні власних дітей.
Виховати справжню людину можна тільки поєднуючи розумове, моральне,
трудове та естетичне виховання. К.Д.Ушинський наголошував, що навчання,
наслідком якого є одна освіта, певна сума знань, не може бути метою
вихователів. Моральне виховання є провідним в усій системі формування
особистості. На підставі глибокого вивчення психологічних особливостей дітей,
а також завдяки вивченню й використанню досвіду народного виховання,
К.Д.Ушинський визначив засоби морального виховання, які можуть бути
здійснені в кожній сім'ї. Педагог звертав увагу батьків на те, що вони інколи
прищеплюють дітям «такий напрям думок, який зовсім суперечить істинно
моральному вихованню». Це тому, що в душі кожного батька і кожної матері
часто борються два протилежні бажання. По-перше, вони хотіли б бачити в своїх
дітях «всі моральні досконалості», а по-друге, вони бажають їм таких успіхів у
житті, які не завжди відповідають моральній досконалості. У розпорядженні
кожного батька й матері є багато засобів морального впливу на дітей. Одним з
них є переконання. Костянтин Дмитрович Ушинський називав переконання
найголовнішим шляхом людського виховання. Та разом з цим педагог говорив
про те, що треба вміти користуватись цим важливим засобом морального
виховання. Він застерігав батьків і вихователів від зловживання ним, детально
зупинявся на тому, у яких випадках переконання приносить користь, а в яких
шкоду. Зайве моралізування, читання дітям нотацій зрештою їм набридає і може
дати протилежний результат, а нескінченні моральні проповіді продукують
негідників, підкреслював К.Д.Ушинський, нескінченні вмовляння також
завдають шкоди дітям. Отже, цей метод морального виховання, як і багато
інших, батьки повинні застосовувати дуже обережно.

Говорячи про перевиховання дітей, К.Д.Ушинський був проти тілесних
покарань.: «Страх тілесного покарання не зробить злого серця добрим, а
поєднання страху зі злістю - найвідразливіше явище в людині». На його думку,
фізичні покарання викликають одне з найогидніших почуттів — почуття страху,

36

а страх від покарань ставить людину нарівні з твариною. Педагог гнівно
засуджував тих батьків, які б'ють своїх дітей. Цих батьків він вважав безсилими
перед дітьми і був переконаний, що їх самих треба карати. «Здебільшого дітей
карають за те, за що слід карати їхніх батьків і вихователів .» — писав К.Д.
Ушинський і мріяв про той час, коли фізичні покарання взагалі зникнуть з
вдосконаленням домашнього і громадського виховання. Проте Костянтин
Дмитрович, засуджуючи биття дітей, залишав за педагогами право застосовувати
інші види покарання, бо переконання інколи не завжди досягають своєї мети,
особливо в молодшому шкільному віці.

Основою морального, розумового й фізичного вдосконалення, на думку
великого педагога, є праця. Дитину треба привчати до посильної праці з раннього
дитинства. І ось тут у пригоді може стати, на думку К.Д.Ушинського, гра, яка
поступово переходить у трудову діяльність. Перехідними до праці будуть також
ігри з елементами праці, корисної для сім'ї, як, наприклад: копання грядок, шиття
лялькам платтячок, плетіння кошиків, палітурна й столярна робота та ін. Від
праці-гри Костянтин Дмитрович рекомендував переходити до справжньої праці.
Це найрізноманітніші види побутового обслуговування — праця на городі, у
квітнику, у полі. Дуже важливо, щоб дитина якнайшвидше навчилася обходитися
без сторонніх послуг. Праця дитини в сім'ї, писав він, по можливості повинна
бути різноманітною, а обираючи вид праці, необхідно врахувати нахили дитини,
які визначилися ще в процесі гри і саме подальшому розвиткові цих нахилів
треба сприяти. Але при цьому слід пам'ятати, підкреслював педагог, що дитина
не завжди повинна займатися тією працею, яка подобається. Уже змалечку треба
привчати дітей до різних видів праці. Якщо в процесі праці дитина навчиться
долати перешкоди, якщо цей процес викличе в дитини певні позитивні емоції, то
це буде найефективнішим засобом формування сильного характеру. Великий
педагог К.Д. Ушинський писав, що слід зробити неможливим таке проводження
часу, коли людина залишається без роботи в руках, без думок в голові, оскільки
саме в цей час псується голова, серце, моральність.

37

Важливі думки висловлював К.Д.Ушинський і з приводу того, як треба
здійснювати естетичне виховання в сім'ї. Необхідно з раннього дитинства
пробуджувати в дітях любов до прекрасного - виводити на природу, показувати
різні картинки, навчати різноманітних пісеньок, читати їм казки. Казки К.Д.
Ушинський назвав першими блискучими спробами народної педагогіки.
Захоплюючись казками як пам'ятниками народної педагогіки, він писав, що ніхто
не в змозі змагатися з педагогічним генієм народу. К. Д. Ушинський був про
казки настільки високої думки, що включив їх в свою педагогічну систему.
Причину успіху казок у дітей він бачив у тому, що простота й безпосередність
народної творчості відповідають таким же властивостям дитячої психології.
Педагогічним ідеалом Ушинського було гармонійне поєднання розумового і
морально-естетичного розвитку. На тверде переконання великого педагога, ця
задача може бути успішно виконана за тієї умови, якщо у вихованні буде широко
використаний матеріал народних казок. Завдяки казкам, у душі дитини з
логічною думкою зростається прекрасний поетичний образ, розвиток розуму йде
дружно з розвитком фантазії та почуття. Ушинський детально розробив питання
про педагогічне значення казок і їх психологічний вплив на дитину. На думку
Ушинського, діти і казка - нероздільні, вони створені одне для одного і тому
знайомство з казками свого народу повинно обов'язково входити в курс освіти і
виховання кожної дитини.

Отже, розробляючи систему виховання, Ушинський зробив значний вклад
в наукове обґрунтування його цілей і завдань, умов і шляхів його успішного
здійснення [1]. Велику практичну цінність мають його погляди на сім’ю і
сімейне виховання [4].

Ідеї, висловлені свого часу К.Д.Ушинським, стосовно виховання дитини
батьками, не втратили значення і сьогодні. У Сімейному кодексі України,
зазначено, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як
особистості, виділено статтю, де йдеться про відповідальність батьків за
розвиток дитини та визначені обов’язки батьків щодо виховання своїх дітей [5].

38

Літератури
1. Костюк Г.С. Психологічна спадщина К.Д. Ушинскього. – К.: Радянська
школа, 1963. – С. 223.
2. Ушинський К.Д. Твори: В 6 т./ Радянська школа, – К., 1952. – Т.2: Звіт
про відрядження для огляду закордонних жіночих закладів колезького
радника К.Ушинського. – 560 с.
3. Педагогічні ідеї К.Д. Ушинського // [Електронний ресурс] – Режим
доступу: www.yatran.com.ua/articles/325.html
4. Педагогічні ідеї К. Д. Ушинського .-К. : Вища школа, 1974. – C. 143-155.
5. Сімейний кодекс України – Верховна Рада України // [Електронний
ресурс] – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/2947-14

39