Бельгійська архітектура Костянтинівки. Будинок Гомона.

Центральна міська публічна бібліотека
Костянтинівської міської територіальної громади

Довідково - інформаційний сектор

«Краєзнавчі цікавинки Донеччини :
бібліотечний погляд»

Бельгійська архітектура Костянтинівки.
Будинок Гомона.

Наше місто Костянтинівка уже відзначило 150 річний ювілей. 150 річна
історія міста багата на різні історичні факти. Навіть сьогодні наше місто

називають десятою провінцією Бельгії. Розвиток міста почався із праці
натхненних людей, які побачили потенціал і не відступили перед
труднощами. Величезну роль у цьому зіграли вихідці з Бельгії. Неймовірним
є те, що місто виникло з нічого, посеред степу, за дуже короткий проміжок
часу, буквально на очах кількох поколінь. Багато з того, що вони встигли
побудувати, служить місту і досі. Дотепер уся міська інфраструктура є
продовженням тієї, що була закладена на початку. Хотілося б, щоб місто
пам’ятало про своє минуле, і у майбутньому зберегло свій характер і відмінні
риси. Про бельгійську спадщину Костянтинівки тепер нагадують тільки
кам’яні бельгійські будиночки, розкидані по місту. Проте не знаючи історії
міста, їх цілком можна сприйняти за зразок радянської архітектури.

Сьогодні хочеться розповісти про один єдиний дім бельгійської
архітектури, який був побудований у нашому місті, про його історію,
жителів. Це дім Гомона, так називають його Костянтинівці. Чи зможе
Костянтинівка стати українським (європейським) містом зі своєю
неповторною історією та архітектурною спадщиною?

Однак починаймо….

Є у нашому місті Бельгійський парк… чи був…

Бельгійський парк, або парк Якусевича розташувався на березі
річки Кривий Торець, обмежений вулицею Шмідта. Парк перетинає вулиця
Ємельянова та Північний шляхопровід.

Парк сформувався наприкінці ХІХ століття. навколо житлових та
адміністративних будівель "Товариства Портландцемент у Костянтинівці
«Краматорський завод» під торговою маркою «Пушка» (нині —
Краматорський цементно-шиферний завод «Пушка»), яке належало
бельгійцям.

У парку стояв будинок директора-розпорядника склоробних та хімічних
заводів у Сантуринівці інженера Володимира Людвіговича Гомона, житлові
будинки працівників, а також будівля адміністрації усіх заводів згаданого
вище товариства. На цей час останнє приміщення (після пожежі та кількох
перебудов у радянський час) займає міжшкільний навчально-виробничий
комбінат.

Одна із будівель у парку, зведена наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. у
радянський час була взята під охорону як будівля, у якій у 1917–1918 рр.
розташовувався костянтинівський ревком. На цей час будівля зруйнована.

У парку також знаходиться могила 13 більшовиків, розстріляних у січні
1919 р. (або грудні 1918 р.) білогвардійцями. На місці їх розстрілу
встановлено меморіальну дошку (1967 р.). 1920 році у парку було
похованого місцевого більшовицького діяча Антона Якусевича, на честь
якого парку було присвоєно нову назву. Під час Другої світової війни у
парку виникло кладовище німецьких солдатів ). У 1977 році з парку до
скверу імені Тараса Шевченка було перенесено могилу Антона Якусевича.
Сам парк поступово занепав, а частково був забудований. Парк згадується у
повісті «Опознать отказались» Бориса Мєзєнцева (Видавництво «Донбас»,

1975).

Будинок Гомона …
Понад сто років на березі Кривого Торця простояла примітна в

архітектурному плані будівля, відома у місцевій історії як особняк Гомона.
Сьогодні до нього веде вже ледь помітна алея. Навколо - занедбаний міський
парк вкритий густою рослинністю, крім майданчика на місці колишнього
стадіону. Простір між деревами займають кущі, які у багатьох місцях
утворюють собою суцільну гущавину, де в густих заростях знаходять собі
притулок фазани та зайці.

У 1997 році цей будинок оглядала спеціальна комісія з виявлення та
обстеження пам'яток архітектури під керівництвом А.В. Вергелеса, внаслідок
чого внесла його до інших претендентів на статус пам'яток архітектури
Костянтинівки. Однак статус так і не був наданий, як, втім і іншим об'єктам
На момент роботи комісії покрівля та дерев'яні частини особняка вже суттєво
постраждали під час пожежі, що сталася роками раніше. У її звіті
наголошувалося, що «нині в аварійному стані не використовується». А на
початку 2010 року кістяк будинку повністю розібрали на цеглу.

Він постарів. Йому багато років.
З усіх боків вже тиснуть молоді.
Хоча їх розділяють пару кроків –
Час наче цукор розчиняється в воді.

Очей нема. Їх вибили нещадно.

І зовсім розламали навіть дах.
Залишився стояти безпорадно
Старий будинок десь загублений у світах.

Він постарів. Прожив багато років.
Бачив царів, знав таємниці змов.
Він пережив червоних всіх пророків
І вивчив безліч невідомих мов.

Володимир Людговович Гомон – директор - розпорядник Костянтинівських
скляних заводів.

Особняк був збудований на стику XIX і XX століть. Рік у звіті вказано
1902. Чому - достеменно невідомо. Водночас є дані, що Валентин
Людвігович Гомон, з ім'ям якого пов'язують цей будинок, приблизно в цей
час обійняв посаду директора-розпорядника бельгійського акціонерного
товариства Донецьких скляних заводів. Тобто до нього заселився. Але чи
будували його конкретно для нього чи раніше, зокрема тут проживав
попередній директор-розпорядник. Про те, що будинок було закладено

одночасно з пляшковим заводом, згадується в нарисах історії заводу
скловиробів Бєлашова Б.І. та Клімова О.М. (1974): «Навесні 1895 року... по
сусідству з будівництвом пляшкового заводу, на березі річки, в тіні розлогих
дерев було закладено фундамент особняка для керівника... І тут зранку і до
вечора чулося іржання скупчених коней, хрипкі голоси мужиків

1910 – епідемія чуми і холери на півдні Російської Імперії. Про неї нагадав
світовий лідер аукціонного бізнесу «Сотбіс» у 2016. На його аукціоні була
виставлена робота видатного французького скульптора Огюста Родена
«Вічна весна». Оригінал знаходиться в Ермітажі, Росія, Санкт-Петербург.
Але з оригіналу було зроблено у 1911 - 1914 кілька авторських бронзових
копій, одна з яких носить на собі тавро ливарної F. BARBEDIENNE
FONDEUR з написом: K. На ній є мідна пластина з написом: «Товариство
Донецьких скляних заводів. Його директору, хазяїну Валентину Гомону в
пам’ять за послуги і сміливість, які були проявлені під час епідемії 1910
року». До 1917 року шедевр Родена прикрашав «Будинок Гомона».
Подумки повертаємось у старовинний особняк…

У звіті комісії з виявлення та обстеження пам'яток архітектури
Костянтинівки наведено такий опис особняка. Будинок двоповерховий з
цокольним та мансардним поверхами. Тобто перший розташований
наполовину під землею, другий – горищного типу. Будівля цегляна,
потинькована. Дах багатосхилий . Є три входи, тераса. Над головним входом
балкон. Перекриття дерев'яними балками. Будинок у плані складний, із
прямокутними, що виступає, приміщеннями.

Сходи з вестибюлем на мансарду освітлені невеликим круглим вікном.
Вдавлені, аркового вигляду перемички, обрамляють віконні отвори. В нарисі
є опис будинку на заході сонця: «Західні промені пурпурним полум'ям
охоплювали громіздкий будинок з товстими стінами, відбиваючись від
різноколірних стеків у вузьких віконних отворах». Тобто, частина скла були
кольоровими, такі серед інших вироблялися на тутешньому скляному заводі.

Валентин Гомон обіймав посаду директора-розпорядника (він же
відповідальний агент) до перипетій революції, у період 1918-1919 роках
повернувся до себе на батьківщину до Бельгії (швидше за все, після
закінчення окупації цієї країни Німеччиною). Серед іншої власності
іноземних акціонерів особняк був націоналізований. Після цього тут якийсь
час розміщувався партійний комітет. Так, в одній із нотаток місцевої газети
(70-х) публікувалася фотографія приблизно 1925 року, де на ґанку
сфотографувалися два десятки членів бюро Костянтинівського райкому
партії та активістів. Пізніше тут був дитячий садок, в цій якості будинок
прослужив фактично до самої пожежі (про нього мало що відомо).

На знімку в одному з буклетів можна побачити частину особняка біля
входу у двір, і, як підписано, господарів старовинного особняка – групу

дітлахів. Добре видно засклену терасу, спочатку вона була відрита.
Призначалася для відпочинку влітку. Крім того, перед головним фасадом
розташовувався невеликий фонтан.

Надзвичайний та повноважний посол Королівства Бельгії в Україні
Люк Якобс на гостинах у Костянтинівській центральній міській
публічній бібліотеці .

У 2016 році в рамках візиту до Костянтинівки серед інших місць
Надзвичайний та повноважний посол Королівства Бельгії в Україні Люк
Якобс відвідав місце, де знаходилася ця будівля – дім Гомона.

Що він думав, розглядаючи невеликий пагорб із фундаменту та битої цегли?
Бувши ж на скляному заводі, закладеному тут наприкінці 19-го століття, і
бачачи, як у їхній присутності розбирали чи не єдиний тут, тих часів
виробничий будинок, серед іншого зазначив, що в його країні вже не
залишилося таких виробничих будівель – зруйнували, на їхньому місці
збудували нові. І що з ними пішла частина історії, про що сьогодні бельгійці
жалкують.

Ті революції і війни промайнули,
Знову вагітності, народження дітей.
В щасті життєвому нарешті потонули
Горе і смуток від загибелі людей.

А час біжить, наче малесенька дитина.
І раптом сам. Лише вітри і тихий дощ.
Життя пройшло. А скільки? Та одна хвилина.
Як мокрий слід забруднених підошв.

Він постарів. Йому багато років.
З усіх боків вже тиснуть молоді.
Хоча їх розділяють пару кроків –
Час наче цукор розчиняється в воді.

Список використаних ресурсів :

Пеетерс, Вім. Сталь у степу : пер. с англ. / Вім Пеетерс ; Вступ. слово Стівен
Ванакере ; Передмова Марк Вінк . – Київ : Б.в., 2010 . – 104 с. : іл. - Бібліогр.:
с.100-103 . – На укр. яз.

Новосельский А.М., Карпова Р.Н. «Константиновка. История одного города»/
А.М.Новосельский, Р.Н.Карпова . – Константиновка – Донецк: Світ книги,
2013. – 171 с.

Как уходили здания: Особняк Гомона (часть 1) [Електронний ресурс] // Блог
Андрея Новосельского. Из истории севера Донецкого края .– Електронні
дані. –– Режим доступу:
http://istoriyseverdonetskiykray.blogspot.com/2017/06/1.html , вільний (дата
звернення 26. 11 .2021 р.). – Назва з екрана .-Мова рос.

Как уходили здания: Особняк Гомона (часть 2) [Електронний ресурс] // Блог
Андрея Новосельского. Из истории севера Донецкого края .– Електронні
дані. –– Режим доступу:
https://istoriyseverdonetskiykray.blogspot.com/2017/06/2_10.htm , вільний (дата
звернення 26. 11 .2021 р.). – Назва з екрана .-Мова рос.

Бельгійський парк (Костянтинівка) [Електронний ресурс] // Вікіпедія .–
Електронні дані. –– Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B3%
D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%
D0%B0%D1%80%D0%BA_(%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%
D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B0)

, вільний (дата звернення 26. 11 .2021 р.). – Назва з екрана .-Мова укр.

Андрей Новосельский . Бельгийская архитектура в Константиновке (часть 1)
//Новостной портал.– Електронні дані. –– Режим доступу:

https://zi.ua/blogs/user_532/belgiyskaya-arkhitektura-v-konstantinovke-chast-
1_22077/ , вільний (дата звернення 26. 11 .2021 р.). – Назва з екрана .-
Мова рос.

Бредіхін І, Чістов Д. Заснування Костянтинівки. Частина 1) //Константиновка
бізнесова .– Електронні дані. –– Режим доступу:

https://konstantinovka.com.ua/newspaper/nasha-istoriya/zasnuvannya-
kostyantinivki-chastina-1, вільний (дата звернення 26. 11 .2021 р.). – Назва з
екрана .-Мова укр. .

Бредіхін І. Хронологія подій Бельгійської Костянтинівки 1895 — 1919 р.

Частина 2 [Електронний ресурс] // Провинция .– Електронні дані. –– Режим

доступу: https://konstantinovka.news/newspaper/nasha-istoriya/khronologiya-

podiy-belgiyskoi-kostyantinivki-1895-1919-r-chastina-2, вільний (дата

звернення 26. 11 .2021 р.). – Назва з екрана .-Мова укр.

Константиновка закрепила союз Бельгии и Украины [Електронний ресурс] //
Новостной портал.– Електронні дані. –– Режим доступу:

https://zi.ua/news/konstantinovka-zakrepila-soyuz-belgii-i-ukrainy_10549/

, вільний (дата звернення 26. 11 .2021 р.). – Назва з екрана .-Мова рос.

Історія бельгійської Костянтинівки. Нариси історичного краєзнавства.
[Електронний ресурс] // drive google.com .– Електронні дані . –– Режим
доступу:

https://drive.google.com/file/d/1atXIuFFmjn1YKDgDJ8o7m_B3VJ9lTwed/view

, вільний (дата звернення 26. 11 .2021 р.). – Назва з екрана .- Мова укр.

Краєзнавчу цікавинку склала провідний бібліограф ЦМПБ
Костянтинівської ОТГ Шпакова Н.