Практичне завдання буклет

Професійне
вигорання

вчителів

Діагностична методика «Дослідження
синдрому «вигорання» Дж. Гринберга
Технології профілактики та подолання явища
«професійного вигорання» у педагогів

Левчук Дар’я

Автор

Левчук Даша 20 років

«Професійне вигорання» працівників
закладу освіти

Про автора:

Я, студентка Вінницького державного педагогічного університету. Я
завершую навчання за спеціальністю вчитель початкових класів та
практичний психолог. Саме з огляду обраного мною фаху, тема
«вигорання» педагогів стосується мене особисто. Оскільки, щодня
вчителі стикаються із високою емоційною напругою. Власне тому, я
підготувала рекомендації для педагогів щодо того, як подолати дане
явище. Крім того, для зручності, підготувала методичну діагностику,
щоб ви могли одразу після ознайомлення із даною інформацією
перевірити себе на рівень «вигорання».

Бережіть себе та свій емоційний стан.

Що ж таке «професійне

вигорання»?

Вигорання – це реакція людини на хронічну втому. Вона починає негативно
ставитись до роботи та предмету своєї професійної діяльності, у неї знижується
самооцінка.

Це захисний механізм організму, який часто не усвідомлюється. Він виникає,
коли у нас на роботі стреси, і ми не можемо з ними впоратись. Ми не
відпочиваємо, накопичуємо негатив і щоб якось з ним впоратись, людина
перестає відчувати.

Професійне вигорання – це тема всіх, хто працює в соціальній сфері:
вчителів, психологів, медиків. Симптоми в них одні, але проявлятись можуть по-
різному. У вчителів це черствість, загнаність у певні рамки. Це проявляється в
тому, що вчитель не змінює програму, яку вичитує з року на рік, бо в нього
пропадають внутрішня творчість, бажання розвиватись, бути ширшим, давати
більше дітям. У нього постійна втома на фізичному та емоційному рівнях.
Вчитель перестає горіти своїм предметом. Він у ньому не зацікавлений, тому не
зацікавлені і діти. Він приходить додому і відчуває, що хоче лягти на диван і
більше нічого не робити.

Але може розвиватись і надвідповідальність: це все на моїх плечах, я мушу це
зробити, на мене покладається керівництво. Батьки, діти та керівництво багато
очікують від вчителів, вони все несуть на своїх плечах і не можуть видихнути.

Емоційному вигоранню піддаються не тільки люди зі стажем. Серед молодих
вчителів є відсоток таких, які швиденько вигорають і знаходять собі іншу роботу.
Такий вчитель приходить у школу і розуміє, що діти його не слухають. Він або
розповідає нецікаво, або не впевнений у собі, а діти це відчувають. Якщо він не
реагує на дітей, а просто хоче їх контролювати (сядьте рівно, не перемовляйтеся,
слухайте тільки мене), вони в цих жорстких рамках починають бунтувати–
дражнити, не приходити на його заняття, не робити домашні завдання. І для нього
це завжди удар по професійній ідентичності.

Коли мова йде про «професійне вигорання»
педагогічних працівників, слід враховувати
вплив на особистість працівника наступних
факторів:

01 Соціально-економічні.

Стан економічного забезпечення працівників освітньої
галузі напряму залежить від стану економіки держави.
Це пов’язано з особливостями ресурсного забезпечення
освітніх закладів, яке здійснюється із загальнодержавного фонду.

Соціально-психологічна

02 підтримка.

Пов’язана із наявністю зв’язків з усіма дотичними до
освітнього середовища членами суспільства та статусом
професії педагога.

Особливості конкретного

03 освітнього середовища.

На рівень стресу працівників впливають:
можливості для кар’єрного росту;
прозора кадрова політика закладу;
адміністративні підходи до роботи з кадрами;
можливість адаптуватися в змінених умовах під час реформування галузі;
рівень якості підвищення кваліфікації педагогів;
рівень інформаційно-методичного забезпечення педагогів;
рівень організації робочих процесів (неефективне використання кабінетів,
часті зміни в розкладі тощо);
загальний емоційно-психологічний клімат в колективі.

04 Особливості змісту професійної
діяльності педагога

Ця група факторів включає параметри праці
конкретного педагога та його стилю взаємодії з
учасниками освітнього процесу:
рольовий баланс;
обсяг роботи;

особисті прагнення;
особливості стосунків з керівництвом;
особливості взаємодії з колегами;
особливості побудови стосунків з дітьми
та батьками.

Працю вчителя, як говорив
В.О.Сухомлинський, – ні з

чим не можна ні
порівняти, ні зіставити.

Вчителю треба
працювати роками, щоб
побачити предмет свого
творіння. Ні в кого так час

не викликає почуття
незадоволення, як у педагога.
Ні в якому ділі помилки і
невдачі не ведуть до таких

наслідків, як у
вчительському.

Як боротися з вигоранням

01 Розслаблення

Я можу порадити: посидіть у ванній,
щоб тіло розслабилось, займайтесь
спортом. Це ж не тільки емоційне, але й тілесне.
Вчитель коли напружується, у нього кам’яніють
плечі, болять шия, ноги. Треба робити собі масажі на
руках, ногах. Можна слухати музику, тому що вона
вирівнює емоції і дає заряд бадьорості, гуляти
вечорами. Але вчителі мені кажуть: «У нас домашні
завдання, контрольні, коли то відпочивати?». Та
треба знаходити час і для себе.

Не забувати про «хочу» 02

Треба пам’ятати, що емоційне вигорання
з’являється, бо люди забувають про власні потреби. Про те,
що їм потрібно не тільки їсти, пити і працювати, а є якісь
задоволення від життя. Можна намалювати схему ваших
справ, розділивши їх на «треба» і «хочу». Коли в колонці
«треба» багато всього, а в «хочу» – мало, то тут буде
емоційне вигорання. Коли в нас ці категорії розділяються
десь 50 на 50, нічого не буде. У вас у житті буде баланс. А
емоційне вигорання відбувається, коли баланс порушений.

Як боротися з вигоранням

03 Піти у відпустку
Можна уявити емоційну сферу
людини у вигляді глечика. Вигорання – це коли її
позитивні емоції зменшуються, їх лишається зовсім
трішки на дні. І коли вона йде у відпустку, то має цей
глечик наповнити. Але баланс можна тримати
постійно. Ви щось віддаєте з цього глечика, але зразу
його наповнюєте. Тиждень напружено відпрацювали
– а на вихідні поїхали в ліс. І у вас знов є наснага.

Пробувати отримувати 04
задоволення від роботи

Є дуже особливі люди, які себе налаштовують, що їм
хочеться те, що треба робити. Наприклад, керівництво
вирішило, що треба прочитати учням лекцію з медіаарту –
які є новітні види мистецтва. На підготовку потрібно
виділити час, але ці люди знають, що їм буде цікаво, бо
вони будуть рости професійно, плюс – дітям буде корисно,
і вони потім будуть вдячні. Так треба шукати позитив у
будь-якій ситуації. Або так: читаєте хорошу книжку і потім
кажете дітям: «Давайте її разом прочитаємо і
обговоримо». Це буде цікаво і вам, і дітям.

Діагностична методика «Дослідження
синдрому «вигорання» Дж. Гринберга

Інструкція. Навпроти кожного висловлювання поставте 1
бал, якщо Ви згодні з твердженням, або 0 – якщо не згодні.

Питання Так Ні
1. Чи знижується ефективність Вашої роботи?
2. Чи втратили Ви частину ініціативи на роботі?
3. Чи втратили Ви інтерес до роботи?
4. Чи посилився Ваш стрес на роботі?
5. Чи відчуваєте Ви втому або зниження темпу роботи?
6. У Вас болить голова?
7. У Вас болить живіт?
8. Ви втратили вагу?
9. У Вас проблеми зі сном?
10.Ваше дихання стало уривчастим?
11.У Вас часто змінюється настрій?
12.Вас легко розгнівати?
13.Ви легко піддаєтесь фрустрації?
14.Ви стали більш підозрілим, ніж звичайно?
15.Ви відчуваєте себе більш безпорадним, ніж завжди?
16.Ви вживаєте забагато ліків, що впливають на настрій (транквілізатори,
алкоголь тощо)?
17.Ви стали менш гнучким?
18.Ви стали більш критично ставитися до особистої компетентності і до
компетентності інших?
19.Ви працюєте більше, а відчуваєте, що зробили менше?
20.Ви частково втратили почуття гумору?

Обробка та інтерпретація результатів.

Підрахуйте загальний бал «вигорання» та оцініть рівень розвитку цього

синдрому за наведеною нижче таблицею:

Рівні «вигорання»

Низький рівень Середній рівень Високий рівень

«Вигорання» 0 – 7 8 – 14 15 – 20