Український мистецько–літературний Донбас. Календар лютого 2022

КЗК «ЦСПБ»
Центральна міська публічна бібліотека
Костянтинівської міської територіальної громади

Довідково - інформаційний сектор

Український мистецько–літературний
Донбас. Календар лютого 2022

Костянтинівка 2022

Шановні користувачі!

У 2022 році довідково-інформаційний сектор Костянтинівської
ЦМПБ продовжує роботу над оновленим ювілейним календарем
«Український мистецько- літературний Донбас». Мета створення календаря:
поглибити знання про літературу та мистецтво рідного краю, збагатити
інформацією про відомих письменників, митців систематизувати історично
обумовлені літературні та мистецькі дати, події, які в певній послідовності
відзначаються протягом року.

Приєднуйтесь до співпраці! Читайте українською!

Довідково-інформаційний сектор бібліотеки завжди з Вами!

Ми знаємо, як Вам допомогти!

ЛЮТИЙ

1 – 90 років від дня народження Івана Пилиповича Шостака (1932),

маріупольського поета, члена літературного об’єднання «Азов’є», члена

Міжрегіональної спілки письменників України, автора збірок «Азовские
зори», «Разнотравье», «Живая планета» та ін. Народився у с. Берестовому
Запорізької обл.

8 – 120 років від дня народження Марії Євгенівни Котляревської (1902–
1984), відомої української художниці-графіка, майстрині станкової гравюри
та екслібриса, авторки численних ілюстрацій до літературних творів.
Уродженка м. Горлівка.

8 – 60 років від дня народження Ігоря Миколайовича Каденка (1962),
українського фізика (спеціалізується у галузі ядерної фізики), доктора
фізикоматематичних наук, професора, лауреата Державної премії
України у галузі науки і техніки, уродженця м. Костянтинівка
Каденко Ігор Миколайович (8 лютого 1962, Костянтинівка) — український
фізик, спеціалізується у галузі ядерної фізики. Доктор фізико-математичних
наук (2006), професор (2006). Лауреат Державної премії України у галузі
науки і техніки (2000). Ігор Миколайович Каденко народився 8 лютого 1962
року у місті Костянтинівка Донецької області. У 1984 році закінчив
Київський університет. Викладає у тому ж університеті з 1990 року, з 2000
року очолює кафедру ядерної фізики . Читає курси «Методологія та
організація наукових досліджень», «Ядерна безпека», «Обладнання ядерно-
енергетичних установок», також веде спеціальний науковий семінар з фізики
ядра та елементарних частинок. Паралельно із викладанням з 2003 займає
року посаду директора Міжнародного центру ядерної безпеки Київського
університету.

У 1993—1994 роках проходив стажування у Міжнародному агентстві з
атомної енергії (МАГАТЕ) у Відні. У 1994—1997 був доцентом Українського
радіологічного навчального центру (Київ). З 1998 року за сумісництвом
очолює Учбово-атестаційний центр по неруйнівному контролю. У 2006 році
захистив докторську дисертацію на тему «Перерізи реакцій (n, x) та (гама, x)
на основні та ізомерні стани». Основним напрямом наукової діяльності І. М.
Каденка є дослідження фізики ядерних реакцій при низьких та високих
енергіях, аналіз безпеки ядерних енергетичних установок та неруйнівний
контроль. У 2000 році, разом із групою інших вчених, став лауреатом
Державної премії України у галузі науки і техніки «за розробку і створення
апаратурних комплексів та їх застосування в ядерній фізиці, енергетиці та
інших галузях науки і техніки . Є автором кількох патентів , співавтором
низки навчальних посібників та підручників, наукових статей.

Віддалені ресурси:

Каденко Ігор Миколайович [Електронний ресурс] //Вікіпедія .– Електронні дані. ––

Режим доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0

%BE_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%
BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 , вільний (дата звернення
04. 02 .2022 р.). – Назва з екрана .-Мова укр.

Каденко Ігор Миколайович [Електронний ресурс] //Фізичний факультет

Київський національний університет імені Тараса Шевченка .– Електронні дані. –– Режим
доступу: https://www.phys.univ.kiev.ua/1760-kadenko-igor-mikolayovich , вільний (дата
звернення 04. 02 .2022 р.). – Назва з екрана .-Мова укр.

Каденко Ігор Миколайович [Електронний ресурс] // -ua.nina. .– Електронні дані. –– Режим

доступу: https://www.wiki.uk-

ua.nina.az/%D0%9A%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%

D0%B3%D0%BE%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0

%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.html

, вільний (дата звернення 04. 02 .2022 р.). – Назва з екрана .-Мова укр.

Каденко Ігор Миколайович | Проблема зв'язаного динейтрона та його
спостереження Відео [Електронний ресурс] // . .– Електронні дані. –– Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=tMr42rQiyQY , вільний (дата звернення 04. 02 .2022 р.). –
Назва з екрана .-Мова укр.

12 – 60 років від дня народження Сергія Сергійовича Пріня (1962),

художника, члена Національної спілки художників України. Працює у галузі
станкового живопису. Автор творів «Вітер», «Місто зі скла», «Кіт Рудик –
любитель кальмарів» та ін. Уродженець м. Донецьк, наразі проживає у Києві.

13 – 25 років від часу створення (1997) Національного природного парку

«Святі гори» (згідно з Указом Президента України № 135/97, розширений 22
січня 2010 р.). Парк розташований в північній частині Донецької області, в
Слов’янському, Лиманському та Бахмутському районах.

Національний парк «Святі гори»

Нині в України існує 17 національних природних парків, серед яких і Святогірський.

Він розташований у Донецькій області на 40 448 гектарах і репрезентує схилово-

височинні ландшафти Донецького північно-степового краю з рідкісними екотипами

— крейдяними відшаруваннями на корінних схилах Сіверського Дінця, вкритих

реліктовою сосною крейдяною.

У цьому краї, серед традиційно техногенного ландшафту, яскравим діамантом

виблискують напрочуд красиві у всі пори року білокам'яні Святі Гори. Вони

рельєфно вирізняються на тлі Донецької височини, стрімко обриваючись у річкову

долину Сіверського Донця. Антон Чехов називав тутешні місця Донецькою

Швейцарією.

Сама річка бере початок у Росії і несе свої спокійні води до тихого Дону. Чого тільки

земля Сіверсько-Донецька не відала!.. Про минулу бувальщину могли б розповісти

кам'яні баби — печенізькі, половецькі, та, ба, їх уже жорсткі жорна невблаганного

часу перемололи. Замість Дикого (половецького) степу тепер побачиш тільки

занедбаний постіндустріальний ландшафт. Історія тут багатюща, описана і в «Слові

про Ігорів похід». Переказують, що в тих місцях (можливо, у Святогірському

монастирі) переховувався після половецького полону, новгород-сіверський князь

Ігор.

На необхідність заповідання місця зростання борів із реліктової сосни крейдяної та
неповторних заплавних і плакорних ландшафтів цього краю звернув увагу відомий
ботанік В. І. Талієв ще на початку минулого століття. Комплексне обґрунтування
необхідності створення на Сіверському Дінці національного парку підготувала у
1978 році професор Р. І. Бурда з колегами, а трохи згодом були пропозиції інших
учених щодо виділення оптимальної площі та визначення меж майбутнього парку.

Національний природний парк "Святі Гори" був створений згідно з Указом
Президента України від 13 лютого 1997 року № 135. Він був створений на базі

ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Гори Атрема" та
"Святогірський" і став першим національним природним парком на лівобережжі
України. Парк знаходиться в Слов'янському та Краснолиманському районах
Донецької області й займає площу 40448,0 га , з яких 11878,0 га надані парку в
постійне користування. За функціональним зонування територія парку розподілена
на заповідну зону площею 2648,0 га , зону регульованої рекреації - 32098,0 га ,
зону стаціонарної рекреації - 1894,0 га та господарську - 3808,0га.

Парк створено з метою збереження, відтворення та раціонального використання
ландшафтів Донецького кряжа. В установі працюють 110 чоловік, з них у
науковому підрозділі - 5, у службі охорони - 48 осіб.
Національний парк займає середню течію р. Сіверський Донець у межах Західно-
Донецької схилової височинної області Донецької північно-степової провінції
степової зони. Геологічний фундамент цієї території утворюють біла крейда та
крейдоподібний мергель, що збереглися до наших днів з верхньокрейдяного
періоду. Ландшафтне різноманіття території парку представляють л і сова хвиляста
височина з чорноземами звичайними, що порізана балками, лощинами, ярами,
заплавно-терасовий комплекс р. Сіверський Донець та її приток із лучними та
лучно-болотними ґрунтами. Загалом ця територія являє собою своєрідний комплекс
долинного ландшафту, що включає крейдяні останці плакору, яри та балки на
правому березі головної водної артерії, її заплаву до 3 км завширшки і другу борову
піщану терасу на лівому березі. На цьому фоні краєвиди Святих Гір виділяються
особливою красою. Це білі крейдяні скелі й круті урвища правого корінного берега,
що піднімаються над рікою на 100- 120 м .
Клімат у цій місцевості характерний для північної смуги степової зони - помірно
континентальний, теплий, з посухами. Середня температура січня становить -6-7°С,
мінімальна - -41°С, а липня - відповідно +22 і +39°С. При середньорічній
температурі повітря +6-8°С тут випадає 470 мм опадів. Домінують східні і південно-
східні вітри, які викликають суховії і пилові бурі.

Рослинний покрив території національного парку дуже різноманітний, що
визначається різноманіттям його рельєфу, ґрунтового профілю та контрастністю
мікрокліматичних умов. На значній частині території зростають типові
широколистяні ліси віком 90-110 років з переважанням дуба звичайного та участю
ясена, липи серцелистої, клену польового. У підліску переважають ліщина та клен
татарський, рідше - бруслина бородавчаста та свидина. У трав'яному покриві майже
скрізь домінує зірочник ланцетовидний. Неабиякий інтерес становлять ділянки, де
переважають південноєвропейські та субсередземноморські види - егоніхон
фіолетово-голубий, перлівка ряба, арум видовжений, живокіст кримський та інші.
Уздовж надзаплавного валу другої борової тераси довгими перервними смугами
ростуть переважно заболочені вільхові ліси, подекуди з березою, а на всій цій
терасі - соснові бори. Луки і трав'яні болота трапляються фрагментарно,
здебільшого у заплавах, де формуються дуже цінні комплекси лісової рослинності і
водно-болотних угідь - осередки масового гніздування птахів.

Найбільше ботаніко-географічне значення мають крейдяні бори, сформовані сосною
крейдяною - третинним реліктом, видом, занесеним до Червоної книги України. За
даними багатьох учених, у XVIII ст. правий берег Сіверського Дінця біля
Святогірського монастиря суцільно, аж до села Маяки, був покритий чистими
крейдянососновими лісами, а дубові ліси траплялися лише невеликими острівцями.
Пізніше широколистяні ліси почали витісняти соснові. Наприкінці ХІХ ст. площі
крейдяних борів різко скоротилися, й зараз збереглися лише на окремих ділянках
серед дубових лісів. У цих насадженнях відбуваються динамічні процеси взаємодії
лісу і степу. В підліску буйно ростуть скумпія, глід, шипшина, а наземний трав'яний
покрив майже цілком формується із степових видів. Серед інших цікавих
особливостей рослинного покриву парку слід виокремити і сфагнові болота-блюдця,
які у степовій зоні розташовані за крайньою південною межею свого суцільного
поширення. У межах території національного парку виявлено 43 асоціації, занесені
до Зеленої книги України. Це, насамперед, крейдяні бори, дубові ліси з грабом та
кленом татарським, кретофільні і степові фітоценози, водні угруповання сальвінії
плаваючої.

.

Загалом флора парку налічує 943 види вищих рослин, що складає половину видів,
які зустрічаються на південному сході України. Визначну наукову цінність парку
становить раритетний фонд флори. У межах національного парку охороняється 123
види рідкісних рослин, 48 видів занесено до Червоної книги України, 12 - до

Європейського червоного переліку, 4 - до додатку 1 Бернської конвенції, 45 - є
рідкісними для Донбасу і охороняються на місцевому рівні.

До Червоної книги України, крім сосни крейдяної, занесено сонцецвіт крейдяний,
дворядник крейдяний, дзвінець крейдяний, шоломницю крейдяну, кострицю
крейдяну, тюльпан дібровний, рябчика руського, булатку червону, коручку темно-
червону, зозулинець блощичний та інші, а до Європейського червоного переліку -
ранник крейдяний, жовтушник крейдяний, смілку крейдяну, гісоп крейдяний, дрік
донський, полин суцільнобілий, глід український, пирій ковилолистий тощо.

У середній течії Сіверського Дінця збереглися характерні для Східної Європи
фауністичні комплекси заплавних і нагірних дібров, хвойних лісів і степу. Всього на
території парку мешкає 256 видів наземних хребетних тварин, у тому числі 43 види
ссавців, 197 - птахів, 10 - плазунів і 9 - земноводних. У річці Сіверський Донець, в
озерах і старицях водиться 40 видів риб та 1 вид круглоротих. Загалом на території
парку охороняються 50 видів тварин (з них 40 хребетних), занесених до Червоної
книги України, 12 видів, занесених до Європейського червоного списку та 114
видів, що підлягають особливій охороні згідно з Бернською конвенцією.

Природа національного парку та його околиць ще зберегла умови для існування
багатьох рідкісних птахів, таких як скопа, тювик, змієїд, орлан-білохвіст, балобан,
боривітер степовий, журавель сірий, ходуличник. У заплаві річки та байрачних
дібровах зустрічається горностай - дуже рідкісний для Східної України вид, а у
скелях крейдяних гір живе рідкісний для Європи птах - пугач. Серед інших видів
ссавців тут можна зустріти "червонокнижних" видру та борсука.

Раритетний склад рослинного і тваринного світу можна назвати золотим фондом
національного парку.

Серед рівнинних національних парків України, цей парк, безсумнівно, має
наймальовничішу природу і є еталоном поєднання природної і культурної
спадщини.

Унікальність парку визначається наявністю на його території своєрідних і
неповторних природно-територіальних комплексів. Передусім це скелі над р.
Сіверський Донець, крейдяні бори, а з лівого боку ріки, навпроти круч, -
трьохсотлітня заплавна діброва насіннєвого походження. Серед цікавих природних
об'єктів національного парку слід назвати урочище "Маяцька дача", яке
репрезентує особливу сторінку в історії степового лісознавства й охорони природи.
Тут на площі близько 5000 га сформувалися унікальні діброви, а в балці "Макатиха"
цього урочища деякі лісові ділянки справляють враження первісного лісу. Ліси
"Маяцької дачі" були взяті під охорону ще в 1704 році директивою Петра І, який
наказав "описать заповедные Маяцкие леса и хранить их в пользу казны со всем
вниманием". У цьому урочищі є рідкісна діброва з грабом звичайним, який
знаходиться тут за межами східної межі свого суцільного ареалу.

На території парку розміщено близько 130 археологічних та більше 70 історичних
пам'яток. Серед них особливий інтерес для відвідувачів парку становить
Святогірський Свято-Успенський чоловічий монастир на мальовничому правому
березі р. Сіверський Донець. Його архітектурний ансамбль XVII-XIX ст. складає
основу комплексу пам'яток Святогірського державного історико-культурного
заповідника, що входить до складу території національного парку. На початку XVII
ст. тут вже існував православний Успенський монастир в печерах крейдяної скелі.

Справжньою перлиною заповідника є печерні храми з Миколаївською церквою, яка
була збудована в XVII ст. на крейдяній скелі. Ця унікальна цегляна споруда з

крейдяним вівтарем відтворює в камені традиції дерев'яної народної архітектури і є
оригінальним витвором українського барокко в часи його найвищого розквіту.

До середини другої половини XIX ст. належать такі оригінальні споруди
Святогірського ансамблю як Андріївська каплиця на крейдяній скелі, головний храм
монастиря - Успенський собор, Покровська церква, Печерник, залишки Кирило-
Мефодіївських сходів, меморіальна зона поховань відомих родин XIX ст. -
Голіциних, Куракіних, Іловайських та ін. Велику пізнавальну цінність становлять
печери на території колишнього монастирського Арсеніївського скіту "Святе місце",
а також гора Фавор, де існувала Преображенська церква. Більша частина цих
унікальних пам'яток культури нині реставрована і становить національне культурне
надбання України.

Мальовничість ландшафту, багатство культурно-історичних пам'яток, лікувальні
кліматичні умови, тривалий комфортний період для відпочиваючих обумовлюють
високий рекреаційний потенціал території парку й створюють чудові можливості
для цілорічного відпочинку, оздоровлення, лікування та туризму. До складу зони
стаціонарної рекреації національного парку зараз входять більше восьми десятків
діючих закладів, переважна частина яких зосереджена на території курорту
"Слов'яногірськ". В безпосередній близькості до національного парку знаходиться
курорт "Слов'янськ". У даній місцевості знаходяться солоні озера Ріпне та Сліпне з
лікувальними сульфідними муловими грязями, а також хлоридно-натрієвою
роповою водою. В рекреаційно-оздоровчих цілях використовуються також озера
Вайсове та Лиман. На території національного парку є джерело мінеральної
залізистої води з цінними лікувальними властивостями.

В НПП "Святі гори" розроблено п'ять туристичних маршрутів, організовуються
екскурсії маркованою екологічною стежкою "Дубовий гай" та немаркованою
стежкою атрактивно привабливими місцями.

Радимо прочитати:

 Фролова Є. День в Святогорске. /Э.Фролова // Негоциант.-2003.-№ 41.-С.12.
 Мартынов М. Древняя обитель возвращается верующим./М.Мартынов // Жизнь.-

2004.-12 марта.-С.1
 Год духовности. Освящение Лавры - освящение Донбасса. // Газета в Газете .-

2004.-18 марта.-С1
 Дойников Д. Святогорье станет курортно-туристическим центром

Украины./Д.Дойников // Жизнь.-2004.-27 марта.-С.3
 Мармазов Р. Освящена Святогорская лавра. /Р.Мармазов // Ком прав.-2004.-28

сентября.-С.2
 Маринцев С. Освятили лавру и благословили мирян. /С.Маринцев // Донбасс.-

2004.-28 сентября.-С.1,3
 Беловодская Н. Под глагодатью Святых гор./Н.Беловодская // Труд.-2004.-1

октября.-С.10
 Дойников Д. Влзрождение духовности во благо Донбассу. /Д.Дойников // Жизнь.-

2004.-29 сентября.-С.1
 Вiдроджена святиня. // Урядовий ку р 'єр.-2004.-28 вересня.- С. 7
 Наш край возвысился лаврой. // Голос Донбасса.-2004.- № 1.- С. 1
 Русакова С. Святогорская лавра-духовный центр. /С.Русакова // Г азета в газете .-

2004.-30 сентября.- С.4
 Бойко Н. Храм-залог успеха /Н.Бойко // Негоциант.-2004.-13 октября.- С.12
 Карпенко Е. Барон их всех благословил/Е.Карпенко // Донбасс.-2006.-1 июня.-С.23
 Журова П. Святогорье - центр экологического просвещение / П.Журова // Наш

край.-2007.-7 марта.-С.1
 Дьякова О. Первоцветы Святогорья./ О.Дьякова // Наш край.-2007.-7.-С.5

 Национальному природному парку " Святые горы" 10 лет. // Наш край.-2007.-26
января-С.1

 :"Жемчужине Донбасса" 10 лет. (Святогорье) // Жизнь.-2007.-14 февраля .-С.1
 Абуков С. Основание Святогорской лавры/С. Абуков // Жизнь.-2007.-15 мая .-С.3

14 – 100 років від дня народження Миколи Олександровича Рибалка
(1922–1995), поета-фронтовика, учасника Другої світової війни, лауреата
Державної премії України ім. Тараса Шевченка, автора поетичних збірок
«Незабудки на курганах», «Светлое не меркнет», «Память о Солнце» та ін.;
документальної повісті «Броня и пламя». Народився в с. Оріхово-Василівка
Артемівського району (наразі – Минківська сільська рада Бахмутського
району Донецької області).
14 – 90 років від дня народження Наталії Микитівни Юргенс (1932–
2014), актриси Донецького академічного обласного драматичного театру
(Маріуполь), народної артистки України

17 лютого – 50 років Ігорю Петровичу Климовському. (17.02.1072).
Народився у місті Костянтинівка — український футболіст, захисник.
По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

З біографії :

Ігор Петрович Климовський народився 17 лютого 1972 у місті
Костянтинівка — український футболіст, захисник. По завершенні ігрової
кар'єри — футбольний тренер.

На дорослому рівні дебютував у сезоні 1993/94 за клуб «Металург»
(Костянтинівка) у Другій лізі, після чого недовго пограв за аматорський
колектив «Донбаскрафт» (Краматорськ). З 1994 року протягом трьох сезонів
виступав за «Металург» (Донецьк), в останньому з яких виграв з командою
Першу лігу сезону 1996/97. Після цього відправився до Росії, де грав за
нижчолігові клуби «Альянс» (Анапа) та «Коломна», між якими недовго пограв
за «Металург-2» (Донецьк). З 2000 року грав у Другій лізі за
«Машинобудівник» (Дружківка), а завершив ігрову кар'єру у 2002 році в клубі
«Поділля» (Хмельницький).

По завершенні ігрової кар'єри став тренером, працюючи у ДЮСШ «Олімпік»
(Донецьк). За час роботи в академії виховав чимало футболістів для клубів
Прем'єр-ліги, зокрема Заурі Махарадзе, Дмитро Гречишкін, Владислав Кулач,
Ігор Левченко та інші. З 2014 року став працювати з юнацькою командою
клубу, а 2016 — з молодіжною. 17 квітня 2019 року, після звільнення
головного тренера першої команди В'ячеслава Шевчука, Климовський був

призначений в.о. головного тренера команди до кінця сезону. У березні 2020
року вже втретє прийняв команду як виконувач обов'язків головного тренера
. «Костянтинівка – ваше рідне місто. Чи часто там буваєте? Яка там
соціальна ситуація і з футболом зокрема? – Так, кожних пів року я їжджу до
мами та зустрічаюсь з друзями. Скажу, що там все дуже прикро. В першу
чергу місто стало, воно процвітало колись. Було багато заводів та фабрик. Те
саме і з футболом. Є люди, які займаються дитячим футболом, а ось з
дорослим там серйозні проблеми. «
Детальніше:
Ігор Климовський - про подарунки від Діда Мороза, дербі з "Шахтарем" та
еталон європейського тренера! [Електронний ресурс] // footboom .–
Електронні дані. –– Режим доступу:
https://www.footboom.com/ukrainian/high/1609750624-ihor-klymovskyi-pro-
podarunky-vid-dida-moroza-derbi-z-shakhtarem-ta-etalon-yevropeiskoho-
trenera.html , вільний (дата звернення 05. 01 .2022 р.). – Назва з екрана .-
Мова укр

Віддалені ресурси:
Ігор Петрович Климовський! [Електронний ресурс] //Вікіпедія .– Електронні
дані. –– Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%

B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B3%D0%BE%D1%8
0_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

, вільний (дата звернення 05. 01 .2022 р.). – Назва з екрана .-Мова укр

Тренерський ракурс. Ігор Климовський – найкращий тренер 2-го туру Favbet

Ліги[Електронний ресурс] //Всеукраїнське об'єднання тренерів з футболу .–

Електронні дані. –– Режим доступу: http://uafc.org.ua/trenerskyj-rakurs-igor-

klymovskyj-najkrashhyj-trener-2-go-turu-favbet-ligy/ , вільний (дата

звернення 05. 01 .2022 р.). – Назва з екрана .-Мова укр

ИГОРЬ КЛИМОВСКИЙ – ГЛАВНЫЙ ТРЕНЕР ОЛИМПИКА! [Електронний ресурс]
//Футбольный клуб «Олимпик» .– Електронні дані. –– Режим доступу:
https://olimpik.com.ua/igor-klimovskii-glavnyi-trener-olimpika , вільний (дата
звернення 05. 01 .2022 р.). – Назва з екрана .-Мова рос

ИГОРЬ КЛИМОВСКИЙ! [Електронний ресурс] //Футбольный клуб «Олимпик»
.– Електронні дані. –– Режим доступу: https://olimpik.com.ua/igor-klimovskii ,
вільний (дата звернення 05. 01 .2021 р.). – Назва з екрана .-Мова рос.

Олимпик назначил Климовского на пост постоянного главного тренера
[Електронний ресурс] // football .– Електронні дані. –– Режим доступу:
https://football.ua/ukraine/427102-olimpik-naznachil-klimovskogo-na-post-
postojannogo-glavnogo-trenera.html

, вільний (дата звернення 05. 01 .2021 р.). – Назва з екрана .-Мова рос.

Игорь Климовский будет тренировать "Олимпик" до конца
сезона[Електронний ресурс] //Футбольный клуб «Олимпик» .– Електронні
дані. –– Режим доступу:
https://sport.segodnya.ua/sport/chempionat_ukrainy/igor-klimovskiy-budet-
trenirovat-olimpik-do-konca-sezona-1255152.html , вільний (дата звернення
05. 01 .2021 р.). – Назва з екрана .-Мова рос.

Ігор Климовський, головний тренер "Олімпіка", пресконференція Ворскла -

Олімпік - 2:2 Видео [Електронний ресурс] //Ютуб .– Електронні дані. ––

Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=sPggjMGySto&list=UUq6VWYIElj6A94AEULH

v2mw&index=56 , , вільний (дата звернення 05. 01 .2021 р.). – Назва з

екрана .-Мова рос.

19 – 85 років від дня народження Фелікса Скворцова (1937), краматорського
поета. Все своє життя він присвятив дітям і юнацтву, працюючи викладачем
фізкультури.

21 – 110 років від дня народження Бориса Олександровича Сабурова
(1912–1992), артиста театру і кіно, народного артиста України. З 1967 року
працював на сцені Донецького обласного російського драматичного театру
(м. Маріуполь) (наразі – Донецький академічний обласний драматичний
театр). Уродженець м. Єкатеринбург.

Провідний бібліограф центральної міської публічної бібліотеки Костянтинівської МТГ Шпакова Н.