Hetj_iz_holovy_sait

ГГОЕЛТ ЬО ВІИЗ

Як
зупинити

спіралі
токсичних

думок

ДЖЕННІ АЛЛЕН

Переклала з англійської Оксана Мельник
Львів · Видавництво «Свічадо» · 2022

Чоловікові, який завжди витягує мене
з моїх власних думок

Заку Аллене, ти постійно рятуєш мене саму
від себе й завжди скеровуєш мене до Ісуса.
Ти подобаєшся мені, і я кохаю тебе.

«Перемінюйтесь обновленням вашого розуму».
(Рим. 12, 2)

Це можливо.

ЗМІСТ

Частина 1
УСІ ДУМКИ

1. Думати про думки  13
2. У що ми віримо  25

3. Вийти із зачарованого кола спіралі  35
4. Визволення  41

5. Коли думки в полоні  53
6. Здійснити зміни  67

Частина 2
ПЕРЕМОГА НАД ВОРОГАМИ НАШОГО РОЗУМУ

7. Окреслення ліній фронту  81
8. Знайдіть місце для тиші  91
Я вибираю побути в тиші з Богом

9. Лінії життя  115
Я вибираю дати себе пізнати

10. Безстрашні  141
Я вибираю віддати свої страхи Богу

11. Прекрасна зупинка  161
Я вибираю насолоджуватися Богом

12. Менш важливі  183
Я вибираю служити Богові й іншим

13. Нездоланні  209
Я вибираю бути вдячною
14. Розпочніть своє змагання  231
Я вибираю шукати блага інших

Частина 3
ДУМАТИ ТАК, ЯК ДУМАЄ ІСУС

15 Як вважаєте, хто ви?  253
16. Небезпечне мислення  269

Подяки  278
Примітки  282



Частина 1

УСІ ДУМКИ



1

Думати про думки

«Беріть у полон кожну думку». Кажуть, книжки з’являються
з двох причин: або автор є експертом із певної тематики,
або ж певна тематика надихає його на відчайдушні пошу-
ки відповідей упродовж довгих років. Останнє краще описує
саме мою ситуацію.

Того ранку я прокинулася з наміром написати щось для
вас. Проте насамперед, подумала я, мені потрібно певний
час побути з Богом. Що я зробила? Я взяла телефон. Побачи-
ла у своїй електронній пошті лист про те, над чим працюва-
ла, а в листі відправник висловлював «конструктивну» кри-
тику стосовно моєї роботи. Як тільки я вирішила відкласти
телефон, щось іще відволікло мою увагу... і раптом я усвідо-
мила, що вже опинилася в інстаграмі, захоплююся чиїмись
перемогами й досягненнями, які різко контрастують із мо-
їм робочим процесом, якому, здається, не видно ні кінця, ні
краю. За ці декілька хвилин із телефоном я дійшла висновку,
що з мене слабка письменниця, котра проводить життя в го-
нитві за речами, які нічого не означають, бо й сама я ніщо,

Частина 1. УСІ ДУМКИ / 13

і мені нíчого сказати іншим. Я з великою швидкістю опуска-
лася по спіралі до розчарування.

Тоді зайшов мій чоловік, Зак, радісний після зустрічі
з Богом, і я накинулася на нього. Спіраль почала наростати
швидко й усе хаотичніше. Не минуло й години, як я примен-
шила та принизила саму себе, розкритикувала всю свою ро-
боту, вирішила припинити служіння, забула про Бога й від-
штовхнула свого найбільшого захисника і друга.

Що тут скажеш, чудово, Дженні! Хіба таке відбувається
тільки цього ранку? А тепер ти хочеш спробувати допомог-
ти мені з хаотичними думками?

Так, я чую вас. І уявляю ціле своє життя, якщо чинитиму
саме так. Проте через відкриття, якими я маю тут поділити-
ся з вами, замість того, щоб ця спіраль викрала день, тиж-
день, декілька років… достатньо було години, щоб моє мис-
лення змінилося.

Я не залишилася в такому паралізованому стані. Я віль-
на, радісна й пишу вам.

Хочу, щоб ви знали, що ви також не повинні залишатися
в такому стані. Сам Бог вибудував для нас спосіб утечі з цієї
низхідної спіралі. Проте ми рідко готові прийняти цей спо-
сіб. Ми купилися на брехню, наче ми є жертвами власних
думок, замість стати воїнами, котрі належним чином озбро-
єні для боротьби в перших рядах найбільшої битви нашого
покоління: битви за наш розум.

Апостол Павло розумів, яка війна триває в наших думках,
наскільки обставини й фантазії можуть стати зброєю, що
підриває нашу віру й надію. Біблія містить його сміливу за-
яву, що ми повинні брати «в полон усякий розум на послух
Христові» (2 Кор. 10, 5).

14 / ГЕТЬ ІЗ ГОЛОВИ

Брати в полон усякий розум? Чи це можливо? Пробува-
ли таке коли-небудь?

Одного разу в наш маленький будинок залетіла пташка
й не могла вилетіти назовні. Нам довелося витратити біль-
ше години, цілою сім’єю разом докласти неабияких зусиль,
щоб упіймати бідолашного маленького горобчика. Застре-
лити його пістолетом? Легко. Відтак піймати дикого горобця,
котрий метався по всьому будинку, було цілковито іншим
завданням, майже нездійсненним.

Наскільки складніше перехопити на льоту неконтрольо-
вані думки? А книга, що є основою мого життя, каже мені
брати в полон усякий розум, усі мої думки, кожну з них?

Боже, Ти серйозно? Не жартуєш?
Це взагалі можливо? Бо якщо відверто, мої думки навіть
нестримніші від гіперактивного горобця.
І ваші також. Я бачу такий самий дикий хаос у ваших
очах і в очах майже кожної жінки, яку зустрічаю. Подібно
до жінки, котра пережила стільки болю і сиділа навпроти
мене цього тижня, котра потопала в тривозі, з якою борола-
ся впродовж двох років. Вона дивилася на мене з благанням
в очах: «Допоможіть. Скажіть, що мені робити!»
— Я не хочу жити в цій тривозі, — сказала вона. — Я відві-
дую консультації. Я вивчаю Біблію. Я готова приймати ліки.
Я хочу довіряти Богові. Чому я не можу змінитися? Чому по-
чуваюся загрузлою в цьому?
Треба ж! Те саме стосується і мене, я боролася з такими
самими думками.
Якщо поміркувати про все це, то здається неймовірним:
як може те, чого ми не бачимо, настільки контролювати те,
ким ми є, визначати, що ми відчуваємо й що робимо, що ми

Частина 1. УСІ ДУМКИ / 15

кажемо й не кажемо, диктувати, як ми рухаємося чи спимо,
інформувати, що ми хочемо, що ми ненавидимо й що лю-
бимо?

Яким чином субстанція, яка втримує всі ці думки, — а це
жмуток звивистих тканин — вміщає в собі так багато того,
що визначає нашу ідентичність?

Уміння брати в полон власні думки важливе. Бо те, як
ми думаємо, визначає те, як ми живемо (пор. Рим. 12, 1-2).

Моделі мислення,
через які в нас виникає відчуття,

що ми загрузли

Нейробіологія як наука захоплює мене вже роками — відтоді
як одна з моїх геніальних доньок відкрила мені науку про
мозок. Коли Кейт, тепер учениця старшої школи, навчала-
ся в сьомому класі, одного дня вона прийшла додому й зая-
вила всім нам — двом братам, сестрі, моєму чоловікові Заку
й мені, що колись планує вилікувати хворобу Альцґеймера.

Ми усміхнулися, проте навіть тепер, коли минуло багато
років, вона все ж продовжує читати книжки й статті на цю
тему, слухає TED-конференції про мозок і ділиться зі мною
інформацією про дослідження. Приблизно так...

Чи знала ти, що в останні двадцять років було значно
більше відкриттів про наш мозок, ніж за весь час до цього?

Чи знала ти, що приблизно 60–80 % візитів до сімейних
лікарів пов’язані зі стресом?1

16 / ГЕТЬ ІЗ ГОЛОВИ

Чи знала ти, що, як свідчать дослідження, «75–98 % мен-
тальних, фізичних і поведінкових розладів випливають із
того, якими думками живе особа»?2

Чи знала ти, що з огляду на сучасні знання про мозок,
коли Біблія говорить про серце, насправді може йтися про
розум та емоції, які ми переживаємо за допомогою мозку?

Отож, Кейт, я цього не знала. Проте це дуже цікаво.
Насправді це дуже цікаво особисто для мене.
За якийсь час захоплення Кейт стало і моїм захоплен-
ням. Вона навчила мене, що наукові знання розпорошені
по всій Біблії і що багато біблійних істин про життя нашими
думками підкріплені наукою. Усе це стало ще важливішим
для мене, коли я захопилася ідеєю, що контроль над власни-
ми думками може стати ключем до того, щоб знайти спокій
і мир в інших сферах нашого життя.

Багато років я керувала IF:Gathering, організацією, яку,
я переконана, Бог спонукав мене створити для того, щоб на-
вчати жінок і дати їм навики, котрі допомогли б навчати
інших. Я любила нашу спільноту, наші зібрання і те, який
вплив ми мали, проте з часом я помітила тривожну тенден-
цію серед жінок, яких любила і яким служила кожного дня.

Жінки відчували впевненість на наших заходах або ко-
ли працювали з нашими навчальними матеріалами, і так
могли повніше присвятити своє життя Ісусові. Вони літали
на крилах цієї рішучости тиждень, місяць, а то й рік чи на-
віть два. Проте неминуче в якийсь момент поверталися на-
зад до старих звичок, колишніх моделей поведінки. Гадаю,
ви точно знаєте, про що я.

Частина 1. УСІ ДУМКИ / 17

Можливо, саме зараз вам спали на думку токсичні сто-
сунки, з яких ви вийшли, — проте у хвилину слабкости зно-
ву повернулися.

Або ж ви нарешті віднайшли спокій у не надто вдалий
період свого життя, а тепер емоції знову тягнуть вас донизу
по спіралі, і все, чим ви живете, — це нарікання.

Можливо, вас засудили за звичку переглядати порно,
і ви припинили це, а через декілька тижнів знову впали.

Можливо, ви визнали свою звичку критикувати чоло-
віка чи дружину, зреклися її і справді почали змінювати-
ся… — як раптом знову повернулися по колу до того місця,
звідки починали.

Дивно, чому зі змінами, яких так відчайдушно прагне ба-
гато жінок, не вдається протриматися довше?

Чому ж я і далі страждаю від тих самих страхів, негатив-
них моделей поведінки та інших гріхів, з якими борюся вже
роками?

Навіть тоді, коли я спостерігала цей ефект бумеранга на
ширшому рівні, перебуваючи в стосунках із близькими дру-
зями, жінками, яких добре знала і які боролися з тими сами-
ми проблемами вже роки. Щоразу, коли ми бачилися, я вко-
тре чула ту саму пісню.

Що перешкоджає на шляху позитивних змін і процвітан-
ня? Чому не вдається вибратися із глухого кута? Коли Кейт
продовжувала вивчати мозок, серед її відкриттів на цю тему
з’явилася одна дуже потужна ідея:

Усе це в нашій голові.

18 / ГЕТЬ ІЗ ГОЛОВИ

Зламати спіраль

Ми ще дуже багато чого не знаємо про мозок. Але й те, що
каже Кейт, також правда: за останні двадцять років ми до-
відалися про мозок більше, ніж знали за минулі дві тисячі
років. Колись вважали, що мозок незмінний. Мовляв, мозок,
з яким ви народилися і який наділений тими чи іншими
здатностями, є таким, як є, і нема жодного сенсу перейма-
тися тим, щоб щось змінити. Зараз ми вже знаємо, що мо-
зок постійно змінюється, незалежно від того, маємо ми
такі наміри чи ні.

Сподіваючись з’ясувати, як жінки могли б подолати про-
блематичні моделі поведінки, я почала шукати вдумливі
й змістовні книжки про наш розум та нейробіологію і про
те, як відбуваються реальні зміни. Я переглядала TED-кон-
ференції на тему нейропластичности мозку, якими поділи-
лася зі мною Кейт.

Я слухала розумні подкасти.
Переглядала документальні фільми.
Розмовляла з розумними людьми.
І помітила певну модель поведінки, яка працює в бага-
тьох із нас. Наші емоції ведуть до певних думок, а думки
своєю чергою диктують наші рішення, рішення визначають
поведінку, а поведінка формує стосунки, а стосунки ведуть
до здорових чи нездорових думок.
Ми рухаємося по колу, кружляючи донизу, і здається, що
це неконтрольований процес і цей безконечний цикл ви-
значає наше життя.
Звучить депресивно.
Хіба що... Хіба що знайшовся би спосіб розірвати це коло.

Частина 1. УСІ ДУМКИ / 19

Скільки ж нас таких, котрі витрачають всю свою енер-
гію на розмови й консультації, на молитви, намагаючись
змінити найглибиннішу річ, притаманну нам, — наші емо-
ції, і безуспішно?

Коли вам сумно, а я кажу вам припинити сумувати, хіба
від цього щось зміниться?

А якщо замість витрачати енергію, намагаючись упора-
тися із симптомами, ми заглянемо в корінь проблеми, який
лежить навіть глибше, ніж емоції, котрі, здається, запуска-
ють циклічний процес кружляння по спіралі хаотичних ду-
мок? Насправді наші емоції — побічний продукт чогось ін-
шого.

Наші емоції — побічний продукт того, як ми думаємо.
Уявіть собі, ми можемо змінити спосіб мислення! І Біблія
нам про це говорить: «І не вподібнюйтеся до цього світу, але
перемінюйтеся обновленням вашого розуму» (Рим. 12, 2).
Моє глибше занурення у внутрішню діяльність мозку
підтвердило те, про що говорить Біблія: ми можемо брати
в полон кожну думку. Можемо не лише змінювати власні
думки, а й самі можемо бути тими, хто їх змінює.
Проблема в тому, що ми вирушаємо цим потягом, який
рухається по спіралі, часто не усвідомлюючи, куди вреш-
ті-решт можуть привести нас власні думки. Добре відомий
пуританський богослов Джон Оувен сказав, що ціль ворога
в кожному гріху — це смерть. Дослівно його слова звучать
так: «Вбивайте гріх, інакше він вбиватиме вас»3. Пора нам
боротися.
Середньостатистична людина має більше тридцяти тисяч
думок на день. Із них дуже багато негативних, тому, «на дум-
ку науковців, переважна більшість недуг, які переслідують

20 / ГЕТЬ ІЗ ГОЛОВИ

ЕМОЦІЯ
ДУМКА
ПОВЕ ДІНКА
СТОСУНКИ

НАСЛІДОК