ҐЕРІ ТОМАС
СВЯЩЕННИЙ
ШЛЮБ
А ЩО, ЯК БОГ ЗАДУМАВ ПОДРУЖЖЯ
НЕ ЛИШЕ, ЩОБ МИ СТАЛИ ЩАСЛИВИМИ,
А Й СВЯТИМИ?
Переклала з англійської
Оксана Мельник
Львів • Видавництво «Свічадо» • 2023
ЗМІСТ
1. НАЙБІЛЬШЕ У СВІТІ ВИПРОБУВАННЯ . . . . . . 9
Покликання до святости важливіше, ніж щастя
2 ПАСТКА РОМАНТИЗМУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
Як шлюб скеровує нас до повноти життя
3. ЗНАЙТИ БОГА В ШЛЮБІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
Подружні аналогії навчають нас
правди про Бога
4. НАВЧИТИСЯ ЛЮБИТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
Як шлюб вчить нас любити
5. СВЯТА ПОВАГА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
Шлюб навчає нас поважати інших
6. ОБІЙМИ ДУШІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90
У доброму подружжі — добра молитва
7. ОЧИЩЕННЯ ШЛЮБУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
Як шлюб виявляє наш гріх
8. СВЯЩЕННА ІСТОРІЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125
Як розвинути чесноту витривалости
9. СВЯЩЕННА БОРОТЬБА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 158
Як труднощі формують наш характер
6
ЗМІСТ
10. НАЗУСТРІЧ ОДНЕ ОДНОМУ . . . . . . . . . . . . . . . 187
Шлюб навчає нас прощати
11. ЗРОБИ МЕНЕ СЛУГОЮ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 212
Шлюб може навчити нас служити
12. СЕКСУАЛЬНІ СВЯТІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 236
Подружня сексуальність може допомогти
у духовному зростанні
13. СВЯЩЕННА ПРИСУТНІСТЬ . . . . . . . . . . . . . . . . 271
Як шлюб може допомогти нам ще більше
відчувати Божу присутність
14. СВЯЩЕННА МІСІЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 296
Шлюб може розвинути наше духовне
покликання, місію і цілі
Епілог
СВЯТЕ ПОДРУЖЖЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 317
Подяки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 322
Запитання для обговорення і роздумів . . . . . . . 323
Примітки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 338
7
РОЗДІЛ 1
НАЙБІЛЬШЕ У СВІТІ
ВИПРОБУВАННЯ
Покликання до святости важливіше,
ніж щастя
Одружуйся, незважаючи ні на що. Якщо отримаєш
добру дружину, станеш щасливим. Якщо отримаєш
погану — станеш філософом.
Сократ
Я планую провести розтин.
Історики не скажуть із певністю, який лікар наважився
зробити його вперше, але в медицині це стало револю-
ційним кроком. Готовність провести розтин тіла, зняти шкі-
ру, скальп із черепа, зробити трепанацію і розпиляти кістки,
дістати, дослідити й описати органи людського тіла мала ви-
рішальне значення, і була першим етапом до вивчення бу-
дови тіла людини та його функцій.
9
СВЯЩЕННИЙ ШЛЮБ
Тисячі років лікарі могли лише здогадуватися, що відбу-
вається в тілі людини, проте в них не виникало такого ба-
жання, і навіть більше — існувало табу щодо розтину трупа.
Деякі утримувалися від цієї процедури з релігійних пере-
конань, інші не могли здолати відчуття страху від думки
про розтин грудної клітки людини. Для європейських ліка-
рів проведення розтинів стало звичною практикою щойно
в епоху Ренесансу (приблизно ХIV–XVI ст.), коли якийсь смі-
ливець наважився ризикнути й роздивитися мертве тіло
зсередини.
Коли це почали робити, багато помилкових уявлень і не-
порозумінь розвіялися. У XVI столітті Андреасу Везалію за-
безпечили постійну наявність трупів злочинців, що допомо-
гло йому остаточно спростувати припущення щодо анатомії
людини, які ніхто не піддавав жодним сумнівам протягом
тисячі років, а то й більше. Анатомічні таблиці Везалія ста-
ли безцінними, але він не створив би їх, якби не був серед
перших, хто наважився проводити розтини.
Я маю намір зробити те саме у своїй книзі, тільки це сто-
суватиметься духовних аспектів. Проведемо «розтин» ба-
гатьох шлюбів, розглянемо їх зсередини й з’ясуємо, що на-
справді відбувається, а тоді дослідимо, як у випробуваннях
подружнього життя можна осягнути духовний сенс, глиби-
ну й зростання. Не шукатимемо простих відповідей із роз-
ряду «три кроки для кращого спілкування» чи «шість кроків
до фантастичних стосунків», бо ця книга не має на меті роз-
повісти вам, як зробити свій шлюб щасливішим. Вона про
те, як ми можемо використати проблеми, радощі, боротьбу,
страждання і святкування в шлюбі, щоб наблизитися до Бо-
га й зростати духовно як християни.
10
НАЙБІЛЬШЕ У СВІТІ ВИПРОБУВАННЯ
Задумаємося над тим, про що писав Франциск Салезький
у XVII ст. Оскільки він був обдарованим духовним наставни-
ком, люди часто зверталися до нього зі своїми духовними
проблемами. Одна жінка, яка прагнула до святости, писала
йому з великим розпачем, її серце розривалося, бо вона хо-
тіла вийти заміж, а подруга переконувала її не робити цьо-
го. Ще й наполягала, що «більшою свя- Ця книга про те, як ми
тістю» для неї буде піклуватися про можемо використати
батька, а після його смерти, залишаю-
чись неодруженою, присвятити себе проблеми, радощі,
Богові. боротьбу, страждання
і святкування в шлюбі,
Франциск Салезький заспокоїв
стурбовану молоду жінку, запевнив- щоб наблизитися
ши її, що в певному сенсі шлюб, який до Бога й зростати
далеко не є компромісом, може на- духовно як християни.
віть стати найважчим духовним по-
двигом, який їй коли-небудь випаде здійснити. «Подружній
стан, як ніякий інший, вимагає від нас більше витривалости
в чеснотах і постійности, — писав він. — Це невпинне вправ-
ляння в покорі… Попри гіркоту його соку, ви можете отри-
мати з нього мед святого життя»1.
Зверніть увагу, що, на думку Франциска Салезького,
«сік» шлюбу іноді «гіркий» на смак. Тож щоб отримати ду-
ховну користь зі свого шлюбу, ми маємо бути чесними. Ми
повинні заново подивитися на свої розчарування, зізнатися
у своїх поганих вчинках і протистояти власному егоїзмові.
Ми також повинні позбутися думки, що труднощі подруж-
нього життя можна здолати, якщо будемо ревніше молити-
ся або вивчимо декілька простих принципів чи дослухає-
мося якихось порад. Більшість із нас уже зрозуміли, що ці
11
СВЯЩЕННИЙ ШЛЮБ
«прості кроки» працюють лише поверхово. Чому? Тому що
існує глибше питання, яке потребує вирішення, а не тільки
те, як ми можемо «покращити» наш шлюб: а що, як Бог і не
задумував шлюб «легшим»? А що, як за Його задумом, ціль
шлюбу вища за наше щастя, комфорт, бажання бути вічно
закоханими та радісними, наче живемо в ідеальному світі?
А що, як Бог задумав подружжя не лише, щоб ми ста-
ли щасливими, а й святими? А що — про це натякає Фран-
циск, — як ми повинні прийняти «гіркий сік», оскільки
з нього навчимося отримувати необхідні ресурси, щоб зро-
бити «мед святого життя»?
Це не означає, що щастя і святість суперечать одне од-
ному. Навпаки, я щиро переконаний, що ми житимемо
найщасливішим, сповненим радости життям, коли буде-
мо послушні Богу. Джон Веслі одного разу сміливо заявив,
що людина не може бути щасливою, якщо вона не є святою,
і те, як він обґрунтовує свою думку, видається логічним. Хто
може бути по-справжньому «щасливим», якщо він сповне-
ний злоби, гніву, люті й злих помислів? Хто може почувати-
ся щасливим, якщо затаїв у душі невдоволення і заздрість?
Хто може по-чесному вважати себе щасливим, якщо пере-
буває під впливом ненаситних бажань або невгаваючого
матеріалізму? Ненажера може насолоджуватися їжею, але
не своїм станом.
Отож, я зовсім не проти щастя, це було б безглуздо. Проб
лема, до якої я намагаюся привернути увагу, полягає в тому,
що «щасливий шлюб» (у його романтичному значенні, у ро-
зумінні приємних почуттів) надто часто є кінцевою і най-
вищою ціллю в більшості книг про подружжя (навіть у хри-
стиянських книгах про подружжя). Це оманлива обіцянка.
12
НАЙБІЛЬШЕ У СВІТІ ВИПРОБУВАННЯ
Неможливо знайти щастя в кінці дороги під назвою «его-
їзм».
Це книга, яка вказує на те, що виходить за межі шлюбу.
Її головною темою є духовне зростання, а шлюб — це всього
лиш контекст. Так само як монахи використовують утри-
мання, а монахи-пустельники — усамітнення, ми можемо
використати подружнє життя для тої самої цілі — аби зро-
стати в нашому служінні, послуху, плеканні чеснот, пошуку
істини та любові до Бога.
Цілими століттями християнська духовність була прак-
тично синонімом монашої духовности, а тому навіть одру-
жені люди вважали, що повинні стати як монахи й мона-
хині, аби зростати в Господі. Ми мали б виконувати ті самі
духовні вправи, які найкраще вдаються безженним (довго-
тривалі молитви, несумісні з вихованням дітей чи подруж-
німи дискусіями; періоди постів, що ускладнюють приготу-
вання їжі для сім’ї; моменти медитації в тиші, які здаються
неможливими, якщо в домі є діти будь-якого віку), ніж по-
бачити, як Бог може використати наш шлюб, аби допомогти
нам у духовному зростанні, у молитві, у поклонінні й у слу-
жінні. І замість того, щоб розвивати духовність, завдяки
якій шлюб служитиме нашому прагненню до святости, Цер-
ква зосереджувалася на тому, наскільки ревно одружені лю-
ди можуть наслідувати «монашу духовність», не нехтуючи
при цьому своєю сім’єю. Тому сім’я ставала радше перешко-
дою, яку потрібно здолати, ніж платформою для духовного
росту.
Подружні стосунки часто розглядають як егоїстичні
через те, що наші мотиви для одруження часто й справді
є егоїстичними. Проте я прагну повернути шлюбу значення
13
СВЯЩЕННИЙ ШЛЮБ
найжертовнішого стану, у який християнин лише може
вступити. Ця книга розцінює шлюб так само, як середньовіч-
ні автори розцінювали монастир: як середовище, сповнене
можливостей плекати духовне зростання і служіння Богові.
Ви вже, мабуть, усвідомили, що шлюб має набагато вищу
мету, яка виходить за межі самого лише щастя. І можливо,
щоб якось окреслити її, ви не обрали терміну святість, але
зрозуміли, що це далеко не поверхова романтика, яку зобра-
Найважливіша мета жають у попкультурі, а якась вища,
цієї книги — не змусити трансцендентна істина. Ми будемо
вас ще більше любити досліджувати цю мету, «проводити
чоловіка чи дружину, розтин» багатьох подружжів, з’ясо-
а допомогти вам ще вувати, чому зникають почуття, до-
більше любити Бога. сліджувати, де криються згубні мо-
делі поведінки, знаходити, де саме
і як ми змушені протистояти власній
слабкості та гріху, а відтак довідаємося, як духовно зростати
у цьому процесі.
Ми звертатимемося до Святого Письма, до історії Церкви,
нам багато цікавого зможуть розповісти Отці Церкви. Ви від-
криєте для себе, що вони висловлюють дуже слушні думки
й що минуле впливає на теперішнє далеко більше, ніж ба-
гато хто може собі подумати.
Найважливіша мета цієї книги — не змусити вас ще
більше любити чоловіка чи дружину, хоч я вважаю, що під
час читання це й так само собою станеться, а допомогти вам
ще більше любити Бога й ще краще наслідувати Його Сина.
Принаймні ви новими очима поглянете на людину, з ко-
трою поєднали своє життя, і навчитеся ще більше її ціну-
вати.
14
НАЙБІЛЬШЕ У СВІТІ ВИПРОБУВАННЯ
Також я молюся за те, щоб моя книга допомогла вам ще
більше полюбити свій шлюб, ще більше цінувати його, і на-
дихнула вас докласти ще більше зусиль до побудови стосун-
ків зі своєю половинкою. Коли ви усвідомлюєте «святість»
чогось, це аж ніяк не викликає відчуття нудьги, а навпаки —
породжує нове благоговіння, усвідомлення, від якого захо-
плює подих, бо те, що ми могли сприймати як належне, ви-
явилося куди глибшим, життєдайним і таким, що змінює
ціле наше життя значно більше, ніж ми собі могли уявити.
Я люблю шлюб, і особливо люблю свій шлюб. Я люблю
його веселі сторони, його легкі сторони, і те, що дає задово-
лення, але так само люблю і його складні моменти — те, що
засмучує, але водночас і допомагає зрозуміти себе й дружи-
ну на глибшому рівні. Мені подобаються і складні ситуації,
у яких я позбуваюся своїх негативних рис, які сам у собі не-
навиджу, моменти, коли падаю на коліна й змушений на-
вчитися любити так, як любить Бог, а не просто старатися
бути ще кращим. Шлюб привів мене до глибшого рівня ро-
зуміння, більш осмисленого духовного життя й до такого
відчуття єдности, про існування якої я раніше й не здогаду-
вався.
«Священний» — це не мій бренд, це мій спосіб життя. За-
стосування цього принципу на практиці у власному шлюбі
перемінило кожнісінький мій день. Сподіваюся, що це від-
будеться й у вашому житті.
РОЗДІЛ 2
ПАСТКА
РОМАНТИЗМУ
Як шлюб скеровує нас
до повноти життя
Як і все, що не є випадковим результатом одномо-
ментного емоційного піднесення, а творінням ча-
су й волі, будь-який шлюб, щасливий і нещасли-
вий, незрівнянно цікавіший від будь-якого роману,
яким пристрасним він не був би.
В. Г. Оден
Х оча святість як мета шлюбу може видаватися радикаль-
но відмінним від звичного поглядом на подружжя, сама
концепція «романтичної любови», яку оспівують у кіно-
фільмах, піснях і книгах, була практично не відома стародав-
нім. Були й винятки — варто лише прочитати, наприклад,
біблійну «Пісню пісень». Але загалом, в історії людства уяв-
лення про те, що в шлюбі має бути пристрасть, блаженство
16
ПАСТКА РОМАНТИЗМУ
й захоплення, з’явилося порівняно недавно й набуло попу-
лярности лише наприкінці XI століття2.
Це не означає, що романтичне кохання і прагнення біль-
шої романтики в стосунках — обов’язково погано. Зрештою,
сам Бог створив «романтичну хімію» в нашому мозку, а у до-
брих подружжях люди багато працюють над тим, щоб збе-
регти романтику в стосунках. Проте думка, що шлюб може
витривати завдяки самій лише романтиці чи що романтич-
ні почуття важливіші, ніж усі інші фактори при виборі пари,
зруйнувала чимало сімейних кораблів.
Романтизм розвинувся завдяки поетам-романтикам:
Вордсворту, Колріджу та Блейку (XVIII ст.), настрої яких під-
хопили їхні послідовники в літературі: Байрон, Шеллі та
Кітс. Ці поети пристрасно доводили, що одружуватися з яки-
хось інших причин, ніж «любов» (у це поняття здебільшого
вкладалися почуття та емоції), — злочин проти самого себе,
а життя більшости з них було пародією, повною безвідпові-
дальности й трагедії.
Наприклад, одним із письменників, який палко відстою-
вав цей романтичний підхід, був чуттєвий новеліст Д. Ґ. Лоу-
ренс, і його гаслом було: «Потрібно й необхідно — ці слова не
мають нічого спільного з моїм життям!». Лоуренс закохався
у Фріду Віклі, котра була заміжньою жінкою, і прагнув, щоб
вона покинула свого чоловіка, як цього вимагала його «лю-
бов». Серед його не надто благородних учинків і задумів —
надіслане Фріді послання, у якому Лоуренс назвав її найди-
вовижнішою жінкою в цілій Англії.
Як заміжня жінка, із трьома дітьми, яка вже пережи-
ла невдалі романи, місис Віклі бачила наскрізь емоцій-
ність Лоуренса й прохолодно відповіла йому, мовляв, їй
17