ЩО
Я
ВІДЧУВАЮ?
д-р Джош і Крісті Страуби
Ілюстрації Джейн Батлер
Львів
Видавництво «Свічадо»
2021
Усі знають, що Левко любить
усміхатися. Він дуже смішно
жартує, йому подобається
кататися на велосипеді, а ще
він любить свого песика на ім’я
Капер.
Проте одного ранку, коли він
готувалися йти у садок, тато
помітив, що Левко безрадісно
їсть свої пластівці.
«З тобою усе гаразд, синку?»
«Усе добре. Просто не хочу
йти у садок, — тихо відповів
Левко. — Відчуваю тремтіння
у животику».
«Здається, ти відчуваєш
страх», — сказав тато.
«Я не знаю, що я відчу-
ваю», — відповів Левко.
«Левку, усе, що ти відчу-
ваєш, — важливе, але воно не
має бути сильнішим за тебе.
Якщо назвеш кожне відчуття
на ім’я, зможеш легше з ним
упоратися».
«Час збиратися у садок, Ле-
вку! — гукнула мама. — Сьо-
годні день переодягання! Шви-
денько одягни свій костюм. І не
забудь, що сьогодні твоя черга
виступати і розповідати!»
Левко не надто радів, що йому доведеться
виступати і розповідати.
«Пам’ятай, — сказав тато, — відчуття — це
лише відчуття. Вони не мають
над тобою влади. Якщо тобі страшно,
зроби глибокий вдих, назви своє відчуття на
ім’я і попроси Бога, щоб Він допоміг тобі з ним
упоратися».
ЛЕВ
Коли Левко увійшов у кімнату своєї групи, де вихователькою
була пані Леся, то знову відчув тремтіння в животику. Йому ста-
ло душно, говорити не хотілося, а щічки були гарячі та червоні.
«Привіт, Левку!» — привітався його найкращий друг Марко.
«Привіт, Марку! Мені подобається твій костюм», — ледь чут-
но промовив Лев.
«Хіба він не крутий? Астронавти — мої улюбленці!»
ОЛЕГ ДІАНА СОФІЯ
«Я такий щасливий сьогодні», — схвильовано
сказав Марко.
Левко помітив, що ноги Марка майже танцювали,
а на обличчі сяяла широка усмішка.
У кутку кімнати Левко побачив Олега.
«Я пірат, — похвалився Олег, — і я будую
найбільший у світі піратський корабель!
Агой, друже!»