Презентація 1.2.ОІО

Особливості
інклюзивної освіти

• Норма – деяке
ідеальне утворення,
умовне позначення
об’єктивної
реальності, деякий
середньостатистичний
показник, який
характеризує реальну
дійсність, але не існує
у ній.

ОСОБИСТІСТЬ
+

СОЦІУМ

безконфліктно і продуктивно виконує
діяльність, задовольняє свої основні

потреби, відповідає вимогам соціуму

Дитина вважається нормальною:

• рівень її розвитку відповідає рівню
більшості дітей її або старшого віку;

• її розвиток відповідає власним
індивідуальним якостям, здібностям і
можливостям, що веде до повної
інтеграції у соціум;

• розвивається у відповідності з
вимогами суспільства (визначає
норми поведінки)

Показники

нормального розвитку дитини:

• нормальна робота
головного мозку та його
кори;

• нормальний фізичний
розвиток і пов’язані з ним
збереження
працездатності;

• збережені органів чуття;

• систематичне навчання і
виховання дитини у сім’ї,
дитячому садку і школі.

• Відхилення від норми
можуть викликатися
зовнішніми
(екзогенними) і
внутрішніми
(ендогенними)
факторами.

Фактори, що викликають відхилення:

• біологічні (спадкові відхилення, інфекційні, вірусні та
ендокринні захворювання матері під час вагітності,
токсикози);

• генетичні (хромосомні аномалії);
• соматичні (невропатії);
• соціальні (алкоголізм, наркоманія батьків, несприятливе

середовище);
• індекс пошкодження головного мозку (енцефалопатії);
• соціальний вплив на дітей раннього віку (до 3-х років);
• дефекти.

• Дефект (від. органічний
функціональний
лат.defectus – недолік,
вада) – це фізичний чи
психічний недолік, котрий
викликає порушення
нормального розвитку
дитини.

Органічна вада - це Функціональна вада - це
порушення, відсутність або порушення функцій органу
недолік якого-небудь органа або загальних функцій всього
організму без порушення
або його частини.
тканини органу.

Органічні вади:

• генералізовані Причини:
(розумова • спадкові,
відсталість) • серцево-судинні

• ізольовані (затримка захворювання,
психічного розвитку, • паралічі,
сліпота, глухота, • травми.
порушення рухів і
мовлення).

Функціональні вади:

• неврози, Причини:
• психоневрози, • порушення соціальних
• психопатія,
• психози, зв'язків індивіда,
• порушення • темп розвитку

поведінки (акселерація),
• ретардація (затримка)

«Обмежені освітні можливості» - це
діти з обмеженими можливостями
здоров’я, які мають фізичні і (або)
психічні відхилення, які перешкоджають
засвоєнню освітніх стандартів без
створення спеціальних умов для
отриманні освіти.

• Фізичні відхилення.
• Психічні відхилення.
• Педагогічні відхилення.
• Недоліки розвитку мотиваційної сфери та сфери

довільності.
• Відхилення в розвитку пізнавальної сфери.
• Несформованість способів навчальної роботи.
• Особливості психофізичного розвитку.

Відхилення від норми (групи):

• - фізичні: хвороба; порушення зору; порушення слуху;
порушення опорно-рухового апарату;

• - психологічні: затримка психічного розвитку (ЗПР); розумова
відсталість (олігофренія: від дебільності до ідіотії); порушення
емоційної сфери (аутизм, суїцид); порушення мовлення (від
заїкання до порушення читання і писання); обдарованість;

• - педагогічні: відхилення в отриманні загальної середньої
освіти; відхилення в отриманні професійної освіти;

• - соціальні: сирітство; відхилення поведінки: алкоголізм,
наркоманія, проституція, злочинність, бомбування,
бездоглядність.

•Особливі потреби – це термін, який
використовується стосовно осіб, чия
соціальна, фізична або емоційна
особливість потребує спеціальної уваги
та послуг, яким надається можливість
розвинути свій потенціал у тому числі й
освітній.

Система освіти це Заклади освіти
сукупність різних типів
закладів, які для дітей з
забезпечують відповідну
освіту, виховання, обмеженнями здоров’я:
корекційну роботу,
соціальну допомогу  спеціальні
дітям з вадами загальноосвітні
психофізичного школи‐інтернати,
розвитку.
 навчально‐реабілітаційні
центри та класи в
загальноосвітніх
навчальних закладах
загального типу.

Система спеціальної Система освіти за
психофізичним розвиток
освіти дитини, особливостями її
пізнавальної діяльності і
(за віковими періодами): характером порушень:
 раннє дитинство ( від 0 1) з порушеннями слуху,
слабочуючих;
до 3 років); 2) зору, слабозорих;
 дошкільний період ( з 3 3) мовлення;
4) опорно‐рухового апарату;
до 6- 7 років); 5) інтелектуального розвитку;
 період шкільного та 6) психічного розвитку;
7)комбінованими
професійного навчання порушеннями.

( з 6-7 до 16-21 років)

Недоліки системи спеціальної освіти:

• - її уніфікованість;

• - ізольованість дітей з психофізичними порушеннями в спеціальних
школах-інтернатах, відчудження сім’ї від виховного процесу;
соціальна інфантильність учнів;

• - недостатня соціально-практична спрямованість навчального
процесу (відсутність навичок самостійної життєдіяльності);

• - недостатня індивідуалізованість та особистісна зорієнтованість
навчально-виховного процесу (неадекватні уявлення про свої
можливості);

• - низька ефективність корекційно-розвивальних занять (замкнутість,
ізольованість);

• - відсутність психолого-педагогічного інструментарію для
діагностики порушень;

• - недостатнє науково-методичне та навчальне забезпечення
освітнього процесу дітей з важкими патологіями.

Освітня інтеграція Варіанти
передбачає надання інтеграції у
дітям з психофізичними
вадами можливості навчанні:
спільного навчання в комбінована,
одній школі чи класі з часткова,
дітьми, що нормально тимчасова,
розвиваються, за повна.
програмою масової або
спеціальної школи.

• Повна інтеграція (інклюзія), за якою 1-3
дитини з особливим освітніми потребами та
психологічною готовністю включаються до
спільного навчання зі здоровими однолітками у
звичайному класі загальноосвітнього
навчального закладу. У наслідок чого
створюється єдина загальноосвітня школа
корекційно-розвивального спрямування.

Інклюзивна освіта – Мета інклюзивної освіти – це
досягнення якісних змін в
це система освітніх
послуг, що ґрунтується на особистому розвитку дітей з
принципі забезпечення особливими освітніми
основного права дітей на потребами.
освіту та права навчатися
за місцем проживання, Завдання інклюзивної освіти
що передбачає навчання - організація навчально-
дитини з особливими
освітніми потребами в виховного процесу, який би
спеціально створених задовольняв освітні потреби
умовах загальноосвітнього
закладу. всіх дітей.

• У Концепції розвитку інклюзивної освіти визначено
принципи інклюзивної освіти:

• • науковість;
• • системність;
• • варіативність;
• • індивідуалізація;
• • соціальна відповідальність сім’ї;
• • міжвідомча інтеграція та соціальне партнерство.

Інклюзивне навчання – Мета інклюзивного
навчання - свідоме
це спеціально організований оволодіння знаннями,
та керований навчальний уміннями та
процесу взаємодії учителя та навичками,
учнів у загальноосвітній школі отримання певного
загального типу, в результаті рівня освіти та
якого відбувається досягнення
задоволення індивідуальних освіченості.
освітніх потреб усіх учнів,
засвоєння знань, умінь та
навичок.

Завдання інклюзивного навчання:

• - здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти
відповідного рівня в середовищі здорових однолітків;

• - реалізувати принцип «навчитися жити разом», який ґрунтується
на принципах гуманістичної педагогіки;

• - забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх
здібностей; створення освітньо-корекційного середовища для
задоволення освітніх потреб учнів;

• - створення позитивного мікроклімату в загальноосвітньому
навчальному закладі з інклюзивним навчанням;

• - забезпечення диференційованого психолого-педагогічного
супроводу дітей;

• - надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей із
особливими освітніми потребами.

Вимоги до інклюзивного навчання:

• - усі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це
виявляється можливим;

• - навчальні заклади мають визнавати і враховувати
різноманітні потреби своїх учнів;

• - освітні заклади повинні забезпечувати якісну освіту для всіх;

• - діти з особливими освітніми потребами мають отримувати
будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм у
навчальному процесі;

• - інклюзивні форми навчання – гарантують взаємодопомогу,
розуміння між дітьми з особливими потребами та їхніми
ровесниками.

Принципи інклюзивного навчання – певна
система базових вимог до процесу

навчання, виконання яких забезпечить його
ефективність.

Спеціальні принципи інклюзивного навчання:

- максимальної доступності, з визначенням адекватних для учнів
цілей і завдань;

- орієнтації на потреби кожного згідно з програмою навчання;
- збільшення участі кожного школяра в учіннєвій діяльності;
- прийняття і повага індивідуальних особливостей навчання;
- створення умов для підвищення успішності кожного учня;
- адаптація та модифікація змісту та методів навчання.

Спеціальні принципи інклюзивного навчання:

 - принцип системності корекційних, профілактичних і розвивальних
завдань,

- принцип єдності діагностики і корекції,
- принцип пріоритетності корекції,
- діяльнісний принцип корекції,
- принцип урахування віково-психологічних та індивідуальних

особливостей,
- принцип комплексності методів психологічного впливу,
- принцип активного залучення найближчого соціального оточення,
- принцип опори на різні рівні організації психічних процесів,
- принцип програмованого навчання,
- принцип зростання складності,
- урахування обсягу і ступеня різноманітності матеріалу,
- урахування емоційної складності матеріалу.

Адаптація — змінює характер навчання, не
змінюючи зміст або понятійну сутність
навчального завдання.

Вибір видів адаптації:

поведінки,

організаційні навики,

сенсорні потреби (надання учневі допоміжних
засобів (слуховий апарат, окуляри, техніка для
комунікації), щоб компенсувати сенсорні
порушення).

Модифікація навчання — зміна
характеру.

Модифікації можуть бути виконані шляхом:

• 1.Скорочення змісту матеріалу, який необхідно
засвоїти.

• 2.Зниження вимог до участі в роботі.

Переваги
упровадження інклюзивної освіти:

- розуміння суспільством проблем інвалідів,
особливо проблем дітей з обмеженими
освітніми можливостями;

- розвивається упевненість дітей самих у собі;
- спілкування з ровесниками;
- виховання співчуття і розуміння проблем

дітьми вікової норми;
- отримання повноцінної освіти.

• Інклюзивна школа –
заклад, який відкритий для
навчання всіх дітей,
незалежно від їхніх
фізичних, інтелектуальних,
соціальних, емоційних,
мовних чи інших
особливостей.

Спеціальні умови:

•педагогічні (адаптована освітня
програма),
•психологічні (толерантне освітнє
середовище),
•соціальні (архітектурна доступність
навчального закладу).

• Особливості інклюзивної освіти.